Аналіз бізнес-моделей на ринку програмного забезпечення

Keywords: business model, criteria of optimality using, vulnerability to computer piracy, profitability of IT companies.

Постановка проблеми. Сучасні ІТ компанії функ-ціонують в умовах мінливості ринкового середовища та загострення конкуренції. Також проблемою роз-витку ринку програмного забезпечення є порушення прав інтелектуальної власності, що призводить до зна-чної втрати доходу. Це потребує використання новітніх методів управління та побудови бізнесу, зокрема гнуч-кості у застосуванні різних типів бізнес-моделей, їх постійне вдосконалення та оптимізації. В зв'язку з цим набуває актуальності дослідження різних типів бізнес- моделей та специфіки їх застосування в ІТ сфері. бізнес модель програмний забезпечення

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Біз- нес-моделювання та проблеми оптимізації процесів управління є предметом уваги вітчизняних та зарубіж-них науковців, таких як Р.О. Винничук, Дж. Магретта, А. Остервальдер, Н.В. Ревуцька, В.В. Скриль, Т.В. Скля- рук, Н.Д. Стрекалова, Шевчук Р.П. та інші. Проте, еко-номічній літературі відсутнє єдине визначення поняття «бізнес-модель», не приділяється достатньо уваги спе-цифічним аспектам бізнес-моделей на ринку програм-ного забезпечення.

Мета статті. Основною метою статті є аналіз сучасних бізнес-моделей на ринку програмного забез-печення, порівняльна характеристикаїх переваг та недоліків, а також, виділення критеріїв оптимальності застосування бізнес-моделей з урахуванням специфіки продуктів ІТ компаній.

Виклад основного матеріалу. Процес побудови сучасного бізнесу неможливий без цілісного розуміння поняття бізнес-моделі. Сучасні наукові підходи допуска-ють багатогранність трактування цього поняття. Зокрема, Скриль В.В. розглядає бізнес-модель як спрощене відо-браження механізму ведення певної економічної діяль-ності, пов'язаної з виробництвом продукції (продажем товарів,наданням послуг, виконанням робіт), що є цін-ною для споживача, та забезпечує отримання прибутку [1]. Ревуцька Н.В. визначає бізнес-модель як сукупність елементів, що характеризують принципові відмінності функціонування компаній, на основі ключових компетен- цій з метою створення продукту, послуги [2].

В контексті даного дослідження бізнес-модель в ІТ сфері доцільно трактувати як формалізовану систему функціонування бізнесу ІТ компаній, орієнтовану на розробку програмних продуктів. Під оптимальною біз- нес-моделлю пропонується вважати найкращий її варі-ант за встановленими критеріями.

Ринок програмного забезпечення характеризується значною вразливістю до так званого комп'ютерного піратства: несанкціонованого копіювання та розповсю-дження програмних засобів всупереч законодавству про авторське право. Це призводить до значних збит-ків ІТ компаній і, як наслідок, до падіння економічної ефективності їх діяльності.

Незважаючи на те, що в останні роки спостеріга-ється позитивна тенденція до зменшення піратства про-грамного забезпечення по всьому світу, обсяги цього явища є дуже значними. Лише за один 2013 рік збитки різноманітних компаній, що займаються розробкою та продажем програмного забезпечення, склали 444 міль-йонів доларів США [3].В 2014 році глобальний відсоток піратства по світу становив 43%, а збитки - 62.7 мільяр-дів доларів США. В травні 2016 року відсоток пірат-ства в світі знизився до 39%, в той час, в країнах СНД, зокрема в Білорусії цей показник досягав 85% за даними асоціації BSA [4]. За даними статистики Revulytics ста-ном на кінець 2016 року по всьому світу збитки від піратства складали 52.2 мільярди доларів США, з яких 20.5 мільярдів доларів США припадають на викорис-тання неоплаченого програмного забезпечення в північ-ній Америці та західній Європі.

Саме тому, вразливість програмного забезпечення до піратства та дохідність ІТ компанії логічно визнати критеріями оптимальності застосування бізнес-моде- лей з урахуванням специфіки програмних продуктів.

Тип бізнес-моделі залежить від різновиду ліцензій, що використовуються на ринку при розповсюдженні комерційного програмного забезпечення. Ліцензії можуть передбачати користування програмним про-дуктом на платній основі, умовно-безкоштовній та безкоштовній [6]. Це обумовлює відмінність бізнес- моделей за шляхами і способами отримання доходу. Загалом, принцип вибору бізнес-моделі програмного забезпечення повинен виходити з специфіки розробки продуктів, аналізу попиту та пропозиції на ринку та інших подібних факторів.

Найбільш поширеним видом програмного забез-печення є платне ПЗ, бізнес-модель якого передбачає продаж деякої програми як звичайного товару. Дохід отримується через продаж екземплярів розробле-ної програми. Цей спосіб є найпростішим, оскільки дозволяє один раз розробити програмне забезпечення і продавати його майже необмежену кількість разів без необхідності додаткових фінансових вкладень. Більш того, іноді при покупці ПЗ покупцю надається право користування програмою лише протягом певного пері-оду, по завершенню якого він зобов'язаний знову опла-тити ліцензію або припинити користування продуктом. Будь-яке копіювання, розповсюдження та внесення змін до коду програми забороняється авторським пра-вом, тим самим надаючи фірмі-розробнику монополіс-тичні права на розповсюдження даного ПЗ.

Суттєвим недоліком такої бізнес-моделі є вразли-вість ПЗ до комп'ютерного піратства.

Особливим типом бізнес-моделі для платного ПЗ є створення програмних продуктів на замовлення клі-єнта. Дана модель ґрунтується на тому, що програмне забезпечення створюється для конкретного замовника із урахуванням його вимог і побажань. При цьому замов-ник разом з продуктом отримує всі права на його копію-вання, розповсюдження та внесення змін до програми.

Перевагою такої бізнес-моделі є абсолютна стій-кість ПЗ до піратства.

Недоліком є орієнтованість програмного продукту на конкретного замовника або групу замовників, що обмежує розповсюдження, і передбачає одноразове отримання доходу від розробки.

Для умовно-безкоштовного програмного забезпе-чення застосовуються такі типи бізнес-моделей, в яких споживачам одночасно пропонуються платні та без-оплатні версії програмного продукту [7]. А саме, роз-робники пропонують споживачам паралельно із осно-вною платною версією ПЗ також «пробну», що містить обмеження за функціоналом, терміном використання та сферою застосувань, або навпаки, до безкоштовної базової версії пропонується розширена платна. Це дає додаткові можливості для збільшення клієнтського попиту та доходів.

Різновидами таких бізнес-моделей є:

1) Freemium. Дана бізнес-модель базується на тому, що паралельно із основною безкоштовною версією про-грами покупцю пропонується також преміум-версія, що надає користувачу додаткові можливості (або знімає наявні обмеження) і є платною [8]. Згідно аналітичним даним компанії Distimo, бізнес-модель freemium є най-більш поширеною (станом на 2017 рік нараховує 71% продуктів в AppStore в США, хоча в 2012 році становило всього 50%) [9], тому що дозволяє користуватись широ-ким функціоналом програмного продукту безкоштовно. Зростаюча тенденція спостерігається в більшості ком-паній, які займаються масовим випуском програмних продуктів. http://www.distimo.com/

2) Demoware є подібною моделлю, коли у вільному доступі присутня демо-версія програми (з обмеженнями), а звичайна версія програми не має таких обмежень.

Прикладами таких моделей є:

• Slack - популярна соціальна мережа, яка, пере-важно, використовується для бізнесу. Даний швидкий бізнес-месенджер оцінюється в 2.8 мільярди доларів, маючи 4 мільйони щоденних користувачів, з яких лише 1.2 мільйони користуються платною версією;

• Spotify - продукт для збереження музики чи іншого контенту;

• Box, OneDrive - продукти хмарних технологій для збереження файлів користувачів та надають пев-ний ліміт на безкоштовне зберігання;

• Evemote - продукт для нотаток з певним обме-женням на кількість нотаток для безкоштовного корис-тування. Продукт передбачає певну плату за синхро-нізацію між пристроям та за безлімітне користування повним функціоналом;

• Skype - продукт, який є безкоштовним для спіл-кування, але дзвінки на телефони потребують оплати;

• MailChimp - маркетингова платформа для малого бізнесу.

3) Nagware. Дана модель передбачає вільне корис-тування усіма можливостями програми протягом обме-женого періоду. По завершенню періоду, програма стає не функціональною або регулярно видає повідомлення про необхідність покупки платної версії. Прикладом такої бізнес моделі є такі широко розповсюджені про-грамні продукти: WinRAR, WinZip, AVG.

Бізнес-моделі для умовно-безкоштовного програм-ного забезпечення містить ті ж недоліки що й модель прямого продажу екземплярів програми.

Безкоштовне, а також вільне програмне забезпе-чення поширюється у вільному доступі і не передбачає будь-яких обов'язкових платежів [7].

Різницею між вільним та безкоштовним ПЗ є те, що вільне ПЗ може бути модифіковане користувачем і, від-повідно, кожному бажаючому доступний сирцевий код такого програмного продукту. Таке програмне забез-печення сприяє створенню та реалізації інноваційних ідей. відомими прикладами вільного програмного забез-печення є операційна система з відкритим кодом Linux, а також такі програмні продукти, як Debian, Drupal Association, FreeBSD Foundation, Mozilla Foundation, Wikimedia Foundation, Wordpress Foundation.

Безкоштовне ПЗ надається користувачам вже в готовому зібраному вигляді без можливості модифіка-ції, лише з оновленнями від розробників.

Різновидами таких бізнес-моделей є :

1) Adware. Найрозповсюдженішим джерелом доходу в такій бізнес-моделі є інтегрування в додаток чи веб-сайт реклами відповідного рекламодавця, попередньо узгодивши певну вартість за один перегляд. Перевагою такої моделі є те, що розробник отримує кошти, пере-важно, не від покупця, а від рекламодавця, що робить його дохід незалежним (або майже незалежним) від фак-тору піратства. Користувач тим чи іншим чином взаємо-діє з рекламою під час користування продуктом. Проте, користувач може скористатись іншим програмним забез-печенням (фільтром) для блокування реклами (напри-клад, AdBlockPlus). В цьому випадку розробники можуть виставляти обмеження на деякий функціонал програм-ного продукту. Такі обмеження можуть проявлятися в повному відключенні деяких функцій або ж примусо-вим збільшенням часу очікування відповіді програми. Такі дії можуть суттєво скоротити кількість користува-чів, що має негативний вплив на доходність. Наприклад: lClickDownloader, 4-you.net Search, A. Kaytri.

2) Donationware. Дана модель полягає в наявності додаткової функції «Зробити пожертвування», яка не є обов'язковою для отримання доступу до функціоналу програми. Часто дана модель використовується разом із іншими бізнес-моделями.

3) Продаж супутніх товарів та послуг. В основі біз- нес-моделі лежить продаж не самої програми, а різно-манітних супутніх товарів та послуг. Наприклад, техпід- тримки, документації, гарантії, тощо. Недоліком можна вважати необхідність додаткових витрат, пов'язаних із підтримкою даних послуг та виробленням товарів.

Ключовою перевагою безкоштовного та вільного ПЗ є абсолютна стійкість до піратства, а недоліком - відносно низькі доходи.

Всі розглянуті вище бізнес моделі можуть бути застосовані одночасно у відповідності до специфіки програмного забезпечення.

Висновки. Оптимізація застосування ІТ-компаніями бізнес-моделей різних типів з урахуванням специфіки ІТ-продуктів зумовлює підвищення стійкості програм-ного забезпечення до піратства та зростання загальної ефективності бізнесу. З приведеного аналізу найпопуляр- ніших бізнес-моделей програмного забезпечення, крите-ріями оптимальності визнано вразливість програмного забезпечення до піратства та дохідність ІТ компанії.

З точки зору обраних критеріїв найбільш оптимальним для застосування є бізнес-моделі умовно-безкоштовного ПЗ. При значно меншій вразливості до комп'ютерного піратства вони здатні забезпечити високий рівень доход- ності за рахунок збільшення кількості клієнтів, які спла-чують за розширений функціонал ПЗ при безкоштовному використанні базової версії продукту.

Размещено на Allbest.ru