Основні тенденції використання мінерально-сировинної бази Криворіжжя

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 504.062:622.27

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ КРИВОРІЖЖЯ

Ю.Г. Вілкул Криворізький технічний університет, Кривий Ріг

Анотація

Визначені основні тенденції використання мінерально-сировинної бази Криворізького залізорудного басейну. Проаналізовано динаміку видобутку залізорудної сировини, проблеми з її експортом та використанням на внутрішньому ринку. Запропоновані напрями підвищення конкурентоспроможності залізорудної продукції, а також загальні принципи промислової, економічної та інвестиційної політики в регіоні.

Определены основные тенденции использования минерально-сырьевой базы Криворожского железорудного бассейна. Выполнен анализ динамики добычи железорудного сырья, проблемы с его экспортом и использованием на внутреннем рынке. Предложены направления повышения конкурентоспособности железорудной продукции, а также общие принципы промышленной, экономической и инвестиционной политики в регионе.

The basic tendencies of use of mineral raw material base of Krivoy Rog iron ore basin were determined. The analysis of dynamics of iron ore raw material production, and problem with its export and use on a home market was implemented. The directions of increase of competitiveness of iron ore product, and also general principles of industrial, economic and investment policy in region were defined.

залізорудний сировина конкурентоспроможність ринок

Сучасний стан з використанням мінерально-сировинної бази Криворіжжя. Узяті на облік Державним фондом надр України балансові запаси залізняку Кривбасу оцінюються в 16,1 млрд. т, з яких 1,2 млрд. т - природно багаті руди із вмістом заліза 54,0-62,0 % і 14,9 млрд. т - бідні залізисті кварцити із вмістом заліза 24,0-30,0 %. Експлуатаційні запаси залізняку можуть забезпечити постійну роботу підприємств не менше ніж на 50-60 років. Наявність значних запасів зумовила свого часу бурхливий розвиток базових галузей народного господарства. В період максимального розвитку залізорудної галузі Україна забезпечувала 14% світового і 43 % союзного добутку товарного залізняку, задовольняючи потреби як вітчизняних заводів, так і експортні поставки в країни Східної Європи, об'єм яких складав близько 40 млн. т в рік. Частка Кривбасу при цьому складала близько 80 %.

Максимальний об'єм добутку залізняку був досягнутий в 1978 р. і складав 126,4 млн. т. У 1990 р. об'єм виробництва товарного залізняку скоротився до 103,5 млн. т внаслідок виведення з експлуатації деяких шахт з відпрацьованими запасами багатих руд.

Для підтримки балансу залізорудної сировини в Кривбасі було почато будівництво Першотравневого залізорудного комбінату і Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд потужністю відповідно 12 млн. т і 26,4 млн. т по сирій руді.

Різке зменшення об'ємів добутку відбулося за період 1990-1996 рр., що було викликане значним скороченням споживання як вітчизняними металургійними підприємствами, так із країн Східної Європи, одночасно з погіршенням фінансового стану підприємств. Виробництво товарної залізної руди зменшилось до 50-53 млн. т, експорт скоротився до 14-15 млн. т на рік.

Проте навіть при значному скороченні виробництва товарного залізняку Україна, як і раніше, залишилася одним з головних виробників і займає сьоме місце в світі. Крім того, залізорудна галузь, продукція якої хоча і складає всього близько 3 % ВВД країни, впливає на всі сфери виробництва гірничо-металургійного комплексу і практично залишається базовою для України. Від ефективності роботи гірничо-металургійного комплексу залежить не тільки економічна незалежність України, але і її обороноздатність.

Для залізорудної галузі Кривбасу характерні проблеми, властиві багатьом галузям промисловості України в умовах перехідного періоду. Проте є і специфічні умови і проблеми. Головні з них наступні.

Спад виробництва товарного залізняку в період 1990-1999 рр. склав 56,0 млн. т (виробництво в 1999 р. зменшилося в Україні в 2,2 рази, в Кривбасі - в 2,25 рази до 1990 р.). У 2000 г. було забезпечене деяке поліпшення роботи галузі, виробництво товарної руди склало: 55,6 млн. т, проти 47,5 млн. т в 1999 р., що викликане підвищенням ділової активності на вітчизняних металургійних підприємствах, збільшенням попиту на зовнішньому ринку і іншими чинниками. Через різкий спад виробництва і і низької якості залізорудної сировини намітилась стійка тенденція до втрат як внутрішнього, так і зовнішнього ринків збуту.

Експорт залізорудної сировини в 1999 р. знизився до 14,1 млн. т, в 2000 р. поставки на експорт складали 19,4 млн. т. У 2001 р. залізорудними підприємствами України було вироблено 55,3 млн. т товарного залізняку (руда підземної видобутку + концентрат) або 99 % до рівня 2000 р. Частка Кривбасу при цьому складала близько 82 %. Поставки залізорудної сировини в 2001 р. склали 48,78 млн. т (98,8 % до рівня 2000 г,), з них на внутрішній ринок було поставлено 30,64 млн. т залізорудної сировини (62,8%) на експорт 18,13 млн. т (37,2%).

Імпорт залізорудної сировини до України з Росії склав: 2000 р. - 7,4 млн. т (19,9 % від суми всіх поставок на внутрішній ринок); 2001 р. - 6,34 млн. т (17,1 % від суми всіх поставок на внутрішній ринок. При цьому російські виробники поступово освоюють український ринок, одночасно витісняючи вітчизняних виробників з ринків країн Східної Європи. Намітилася явна суперечність: за наявності величезних власних запасів залізняку галузь зараз не в змозі забезпечити внутрішні потреби при збереженні концентрації виробництва.

Довгострокова і інтенсивна експлуатація родовищ мінеральної сировини привела до створення зон екологічної біди і, перш за все, в Криворізькому залізорудному басейні, який експлуатується більше 120 років.

Основні напрямки підвищення ефективності використання мінерально-сировинної бази регіону. Конкурентоспроможність продукції повинна бути забезпечена підвищенням змісту заліза в руді до рівня світових виробників залізорудної сировини шляхом глибшого збагачення магнетитових кварцитів і природно багатих руд. Технічно можливо і економічно доцільно, з урахуванням ефекту, який виникає в доменному виробництві, досягти:

підвищення якості залізняку підземної здобичі на 1,5-3 % за рахунок розробки і упровадження технологій і устаткування радіометричного методу сортування кускової частини руди, сухого магнітного збагачення аглоруди;

підвищення якості залізорудних концентратів на 3-4 % і зменшення змісту кремнезему до 5-6 % за рахунок перегляду діючих кондицій, упровадження дробарок і грохотів нового покоління, удосконалення існуючих технологічних схем магнітного збагачення, розробки технології флотаційного доведення магнетитових концентратів;

створення нових видів огрудкованої сировини із заданими металургійними якостями, які забезпечать зниження витрат природного газу, електроенергії, коксу і підвищать продуктивність доменних печей на 1-2 %;

підвищення змісту заліза в концентраті на 1 % приводить до зменшення його виходу на 0,6-0,7 %, але дає значний позитивний ефект в доменному виробництві.

Проблема якості носить міжгалузевий характер і повинна розв'язуватися в масштабах всього гірничо-металургійного комплексу. Необхідно розвернути роботи із створення нових видів підготовленої сировини із заздалегідь заданими металургійними властивостями (аглоспеки, рудосинт і ін.). У Криворізькому басейні сконцентрований унікальний комплекс залізних руд і супутніх корисних копалин. Дослідження останніх років свідчать, що в межах продуктивної та вміщуючої товщ Криворізького басейну містяться близько 50 металевих і неметалевих корисних копалин. Серед металевих можна назвати: скандій, ванадій, ітрій, золото, срібло та лантаноїди. З неметалевих копалин найбільш цінними є гранат, тальк мусковіт, хлорит, амфіболи, мармур, граніт, діабаз, амфіболіт, вапняк, пісок, різні сорти глини, тощо.

Супутній видобуток названих корисних копалин проводиться в обмежених об'ємах. Більша ж частина складується у нераціонально організованих відвалах. За різними оцінками в них нагромаджено від 10 до 13 млрд. тонн низькосортної залізорудної сировини і розкривних порід різного складу.

Головним недоліком відвалів є змішане складування гірських порід, які мають різний мінеральний і хімічний склад, походження і напрямки використання. Індустріальними способами із застосуванням існуючих технологій таку мінеральну масу економічно недоцільно розділяти на складові. У зв'язку з цим головою умовою розширення спектру супутніх корисних копалин є розробка наукових основ і практичних методів селективного складування розкривних порід, які мають різні напрямки використання. Для цього можуть бути використані існуючі відвали (за умови секторіального розподілу гірничої маси різного складу), а також тимчасові і постійні склади в середині кар'єру та на його бортах.

На деяких гірничодобувних підприємствах Кривбасу вже зроблені перші кроки по впровадженню селективного складування талькового сланцю, амфіболіту, мусковитового сланцю та деяких інших неметалевих корисних копалин. Ця робота засвідчила як її ефективність так і наявність суттєвих недоліків у зв'язку зі слабкою розробкою теоретичних питань.

Особливим класом корисних копалин басейну є відходи збагачення залізних руд. За мінеральним складом вони розподіляються на магнетитові і менш поширені гематитові. За способами утворення - на відходи збагачувальних фабрик і відходи дробарно-сортувальних фабрик шахт. Утилізацію останніх вже розпочато на деяких шахтах басейну. Використання нескладної енергоневитратної технології дозволяє одержувати з відходів ДСФ високоякісну агломераційну сировину, а при більш глибокій переробці - концентрат з вмістом заліза понад 67 мас. %.

Лежалі хвости гірничо-збагачувальних комбінатів нагромаджені, за різними даними у кількості від 4 до 6 млрд. тонн. Теоретичні і прикладні дослідження останніх років показали можливість одержання з лежалих хвостів як рядового концентрату із вмістом заліза 65 - 66 мас. % так і концентрату підвищеної якості з вмістом заліза 67 - 68 мас. %. З цієї сировини можливе також одержання суперконцентрату магнетитового складу з вмістом заліза від 71,5 до 72 мас. % і вмістом кремнезему менше 0,2 %, або гематитового складу з вмістом заліза 69,5 - 70 мас. % і вмістом кремнезему менше 0,15 %. Головним недоліком технології складування хвостів є почерговість заповнення окремих ділянок хвостосховищ. Це спричиняє усереднення складу лежалих хвостів та збіднення їх як техногенної залізорудної сировини.

У Кривбасі вже зроблені перші кроки по переробці лежалих хвостів, але існуюча технологічна лінія не дозволяє використати весь потенціал лежалих хвостів і одержувати концентрат високої якості. Для підвищення ефективності розробки лежалих хвостів необхідно наукове обґрунтування і розробка оптимальної технології їх збагачення, а також більш досконалої технології складування, які б забезпечили формування покладів техногенної сировини високої якості.

Для ефективного функціонування залізорудних підприємств необхідно сконцентрувати у складі галузі науковий і проектний потенціал на базі існуючих інститутів, провівши їх реформування і системну організацію підготовки кадрів відповідно до нових технологій в залізорудній галузі. Слід звернути увагу на розробку промислової, економічної і інвестиційної політики. Політика повинна визначати головні напрями розвитку підприємств залізорудної галузі, технічних рішень, які забезпечують зменшення собівартості, підвищення якості і конкурентоспроможності залізорудної сировини при мінімальних капітальних вкладеннях, зокрема:

обгрунтування своєчасності переходу на відкрито-підземний спосіб розробки родовищ магнетитових кварцитів в кар'єрах, які досягають глибини 350-400 м;

обгрунтування доцільності переходу на відробіток магнетитових кварцитів, які залягають в полях діючих шахт, при повному виробленні багатих руд на шахтах, які досягають глибини 1500 м;

розробки технічних рішень з використання штучних місткостей, створених при підземній і відкритій розробці родовищ, для складування відходів збагачення і розкривних порід;

комплексного використовування корисної копалини;

освоєння виробництва нових видів підготовленої металургійної сировини: локальних спеків окатишів, замість агломератів, продуктів прямого відновлення заліза для бездоменного виробництва металу;

упровадження техніки і устаткування світового технічного рівня.

Реформування залізорудної галузі в з'єднанні з внутрішнім реформуванням підприємств в запропонованих напрямах дозволить Кривбасу займати і надалі одне з головних місць в залізорудному бізнесі України.

Размещено на Allbest.ru