Стратегічні напрями розвитку соціального підприємництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегічні напрями розвитку соціального підприємництва в Україні

Гаранчевська І.А.

У статті на основі критичного аналізу наукових праць учених сучасності уточнено сутність поняття «соціальне підприємництво». Аналіз стану соціального підприємництва в Україні дав змогу побудувати «дерево проблем», установити причини їх виникнення. Відповідно до виявле-них проблем, побудовано «дерево цілей» розвитку соціального підприємництва в Україні. Роз-крито напрями розвитку соціального підприємництва в Україні в довгостроковій перспективі: Quantitative effect - збільшення кількості соціальних підприємств; Legitimate ground - законо-давче підґрунтя для розвитку соціального підприємництва; Boom of information - інформаційне перезавантаження країни в напрямі розвитку соціального підприємництва; Economic recovery - економічний розвиток країни. Уточнено вибір стратегічних напрямів розвитку соціального під-приємництва на основі ЕТ^)-аналізу. Запропоновано шляхи активізації розвитку соціального під-приємництва в Україні.

Ключові слова: соціальне підприємництво, соціальне підприємство, дерево проблем, дерево цілей, стратегія, ЕТ^)-аналіз.

В статье на основе критического анализа научных трудов ученых современности уточнена сущ-ность понятия «социальное предпринимательство». Анализ социального предпринимательства в Украине позволил построить «дерево проблем», установить причины их возникновения. Согласно выявленным проблемам, построено «дерево целей» развития социального предприниматель-ства в Украине. Раскрыты направления развития социального предпринимательства в Украине в долгосрочной перспективе: Quantitative effect - увеличение количества социальных предприятий; Legitimate ground - законодательная основа для развития социального предпринимательства; Boom of information - информационная перезагрузка страны в направлении развития социального предпринимательства; Economic recovery - экономическое развитие страны. Уточнен выбор стра-тегических направлений развития социального предпринимательства на основе ET ^-анализа. Предложены пути активизации развития социального предпринимательства в Украине.

Ключевые слова: социальное предпринимательство, социальное предприятие, дерево про-блем, дерево целей, стратегия, ЕТ^)-анализ.

Постановка проблеми. Соціальне підпри-ємництво у світі набуває стрімкого розвитку, що характерне як для високорозвинених країн, таких як США, Канада, Великобританія, Німеч-чина, Франція, Італія тощо, так і для слаборозви- нених, таких як Чилі, Малайзія, Колумбія, Індія та ін. Україна не повинна стояти осторонь додат-кових можливостей для розвитку, адже поряд з участю у глобальних інтеграційних процесах слід вирішувати й нагальні соціально-еконо-мічні негаразди, які мають місце всередині кра-їни: безробіття, соціальна нерівність, бідність. У високорозвинених країнах запровадження соціального підприємництва та його підтримка місцевою і законодавчою владою приносять багато позитивних зрушень в економіці та соці-альній сфері. В Україні соціальне підприємни-цтво тільки на шляху до розвитку, існує безліч проблем, які заважають його просуванню: зако-нодавча невизначеність, відсутність держав-ної підтримки, нестача фінансування, складні соціально-економічні умови тощо. Потреба у розв'язанні зазначених проблем зумовлює необхідність використання стратегічних підходів до розвитку соціального підприємництва в Укра-їні, адже вимагають уточнення проблематика та цільове спрямування його розвитку, визначення векторів і стратегій у довгостроковій перспек-тиві. Актуальність досліджуваної проблематики підкреслює й необхідність вирішення соціально- економічних негараздів не лише сьогодення, але й на майбутнє.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Вивченням питань теоретичного змісту та прак-тичних засад розвитку соціального підприємни-цтва займалося багато вчених сучасності. Так, А. Арапетян та О. Архипчук [1] розкривають історію розвитку соціального підприємництва, особливості побудови такого бізнесу та наявні моделі його реалізації. У науковому доробку С. Бойченко [2] окреслено особливості станов-лення соціального підприємництва в Україні. Теоретичні засади визначення сутності соціаль-ного підприємництва та умови його формування в Україні досліджено у статті Н. Добрової [3]. У роботі [4] авторами пропонується соціальне підприємництво використовувати як інструмент розв'язання соціально-економічних конфліктів. М. Полтавська [7] соціальне підприємництво розглядає як ідею й як процес. Про проблеми та перспективи розвитку соціального підприєм-ництва, основні його види та тенденції розвитку йдеться у доробку [8]. На необхідності право-вого врегулювання засад розвитку соціального підприємництва зосереджує увагу К. Смаглій [9]. M. Hlady-Rispal і V. Servantie [11] уточнюють низку положень соціального підприємництва, зокрема його інтеграційну структуру, доцільність аналізу та співставлення його цінностей. Проте поза увагою лишаються стратегічні напрями розви-тку соціального підприємництва.

Метою дослідження є розроблення страте-гічних напрямів розвитку соціального підпри-ємництва в Україні на основі аналізу проблем його становлення. соціальний підприємництво україна

Виклад основного матеріалу дослідження.

Поняття «соціальне підприємництво» та його суть визначаються науковцями з різних боків. А. Арапетян та О. Архипчук розуміють під соці-альним підприємництвом поєднання організа-цій із соціальними місіями та комерційний під-хід до самофінансування їх соціальних заходів [1]. С. Бойченко зазначає, що соціальне підпри-ємництво - це підприємницька діяльність, що спрямована на пом'якшення або вирішення соціальних проблем [2, с. 18]. Н. Доброва від-значає, що «соціальне підприємництво - це система господарювання, складниками якої є соціальні підприємства, а соціальні підприєм-ства - це соціально орієнтовані суб'єкти під-приємництва, діяльність яких спрямована на досягнення добробуту територіальних громад (соціальні, екологічні та етичні цілі) шляхом використання системного взаємозв'язку роз-витку соціального підприємництва і розвитку місцевої економіки» [3, с. 113].

Критичний аналіз запропонованих трак-тувань даного поняття дає змогу встановити, що С. Бойченко дає вузьке визначення, де не зазначається механізм дії соціального підпри-ємництва; Н. Доброва не вказує на комерційне походження такої господарської діяльності;

А. Арапетян та О. Архипчук зазначають резуль-тат роботи соціальних підприємств - самофінан-сування соціальних заходів, що значно обмежує існуючу роль, адже соціальне підприємство має вагомішу силу і здатне вирішувати або ж пом'якшувати соціально-економічні конфлікти.

Вважаємо, що соціальне підприємництво слід тлумачити як господарську діяльність соціально орієнтованих суб'єктів, мета якої полягає у забез-печенні сталого розвитку громад, вирішенні або пом'якшенні наявних у суспільстві конфліктів, що здійснюється із застосуванням бізнес-підходів, інновацій, використовуючи комерційні методи та створюючи соціальний ефект.

В Україні розвитком соціального підпри-ємництва здебільшого займаються неприбут-кові громадські організації, тому що їхня мета тотожна меті діяльності соціальних підпри-ємств і передбачає вирішення соціальних про-блем, серед них: бідність, інклюзивність, якість освіти, корупція, війна на сході України, безро-біття, гендерна дискримінація, расизм, погір-шення стану здоров'я населення та ін.

В Україні станом на 2016 р. зареєстровано лише 150 соціальних підприємств, які роззо- середжено по всій території країні за винят-ком Рівненської області. Найбільша кількість підприємств у Київській (38 од.) і Львівській (15 од.) областях. Аналіз основних показни-ків діяльності соціальних підприємств України показав, що сума річного фінансового обороту для 63 соціальних підприємств становила до 500 тис. грн., для 20 - у межах від 500 тис. до 1 млн. грн., для 18 - від 1 млн. до 5 млн. грн., для 9 соціальних підприємств - від 5 млн. грн. Лише 23 зі 150 підприємств отримували прибуток. Динаміка прибутковості діяльності в період 2014-2016 рр. указує на її скорочення [10].

Аналіз ситуації, що склалася в Україні навколо соціального підприємництва, дає змогу виділити проблеми, які супроводжують його розвиток (рис. 1).

Отже, доцільно виділити такі основні при-чини повільного розвитку соціального підпри-ємництва: відсутність узаконення соціального підприємництва як суспільно необхідного явища, недостатня поінформованість населення щодо можливостей та ролі соціального підпри-ємництва, незначна кількість соціальних під-приємств та нестабільна ситуація у країні, що, з одного боку, дає розуміння нагальної потреби в популяризації соціального підприємництва для боротьби з наявними соціальними проблемами, а з іншого - сповільнює розвиток такої діяль-ності, оскільки не створено умов для успішного функціонування соціальних підприємств.

Для вирішення наявних проблем доцільно забезпечити досягнення стратегічних і тактичних цілей, результативність яких дасть змогу соціальному підприємництву стрімко розвива-тися (рис. 2).

Отримане «дерево цілей» розвитку соціаль-ного підприємництва дає змогу виокремити чотири вектори його стратегування в Україні: Quantitative effect - зростання кількості соціаль-них підприємств, створення кількісного ефекту; Legitimate ground - законодавче підґрунтя для розвитку соціального підприємництва; Boom of information - інформаційне перезавантаження країни стосовно розвитку соціального підпри-ємництва; Economic recovery - економічний розвиток країни.

Quantitative effect. Цей стратегічний напрям передбачає створення більшої кількості соці-альних підприємств, які можуть мати будь-яку організаційно-правову форму. В Україні зазви-чай це ФОП, громадські організації, підприєм-ства громадського об'єднання, приватні під-приємства, ТОВ та ін. [10, с. 9]. Вважаємо, що чим більше соціальні підприємці будуть себе позиціонувати, тим швидше зможуть привер-нути увагу зовнішнього середовища, форму-ючи зацікавленість громади до цього руху. Перевагами таких дій є: масовість, велике охо-плення громади, широке охоплення соціально-економічних проблем населення, їх часткове вирішення, створення великої кількості робо-чих місць. Серед недоліків зазначимо, що якщо такі підприємства створюють громадські орга-нізації, то ті зазвичай необізнані з процесами ведення бізнесу, проте в Україні нині прово-диться багато тренінгів, воркшопів, курсів, які є безкоштовними, розповсюджується велика кількість роздаткового матеріалу, посібників та книг, міжнародні організації, які працюють в Україні, популяризують соціальне підприєм-ництво через проведення стажувань, форумів, надання грантової підтримки (програма UCAN за підтримки USAID, Британська рада в Україні, Міжнародний фонд «Відродження», Німецький дитячий фонд (ChildFund Deutschland), Про-грама розвитку ООН, Міжнародна організація з міграції, ОБСЄ та багато інших) [8, c. 30]. Також недоліками є те, що в Україні люди мають низькі доходи, їх важко спрямувати на створення соці-ального підприємства, адже потрібно забез-печувати себе та сім'ю, відсутня мотивація до створення даних підприємств, часто не дають пільг та кредитів.

Legitimate ground. Створення законодав-чого підґрунтя - дуже важливий стратегічний напрям, адже підприємцям потрібно розуміти, в якому нормативно-правовому просторі вони знаходяться. Часто причинами відмови від заснування соціального підприємства є саме те, що особа-засновник не розуміє механізму його функціонування. Комітет Верховної Ради з податкової політики відхилив перший зако-нопроект «Про соціальні підприємства», який був ініційований депутатом О. Фельдманом у 2012 р., ще на стадії його розгляду в комі-теті, а другий законопроект цього ж депутата «Про внесення зміни до статті 154 Податкового кодексу України щодо підтримки соціальних підприємств» був знятий ним самим після від-хилення розгляду першого. Впродовж нової каденції Верховної Ради депутати не зробили жодних інших спроб підняти питання законо-давчого забезпечення соціального підприємни-цтва [9], проте вже в 2015 р. О. Фельдман подав оновлений законопроект «Про соціальні під-приємства», який й досі перебуває на розгляді, хоча ми можемо сміливо стверджувати, що нині він у стані застою. Перевагою цієї стратегії є те, що її застосування дасть змогу населенню зрозуміти механізм та роботу соціального під-приємництва, процедуру його реєстрації, пра-вову форму, закон повинен дати відповідь на багато поставлених нині питань. Уважаємо, що у прийнятті такого закону повинні брати участь не лише депутати, а й громадські активісти, бізнес-структури, тобто всі три сектори еко-номіки. Недоліком стратегії є значні затрати на дослідження та формування закону з урахуван-ням інтересів трьох сторін.

Boom of information. Стратегія, котра поля-гає в інформуванні громадян про можливості реалізувати себе у сфері соціального підпри-ємництва. Вважаємо, формування інформа-ційно-комунікаційного середовища в даному напрямку повинне проявлятися через усі види реклами (зовнішню, телевізійну, радіо і т. д.), важливо закарбувати дане поняття, дати його цілковите розуміння та зацікавити соціум у важливості соціального підприємництва. Також доцільно запровадити в програми шкіл та університетів відповідно дисципліну та спе-ціалізацію «Соціальне підприємництво», ініці-ювати проведення більшої кількості тренінгів, форумів, лекцій та воркшопів на цю тематику, створення єдиної іміджевої політики держави у сфері соціального підприємництва, залучення до цього міжнародних організацій та фон-дів, використання можливостей ЗМІ. Перева-гами такої стратегії є порівняно менші затрати коштів, проте недоліком є те, що існує необхідність формування єдиного розуміння концепції соціального підприємництва.

Economic recovery. Цей стратегічний напрям пов'язаний зі стабілізацією економічної ситу-ації в Україні. Включає розвиток малого та середнього бізнесу, зменшення безробіття, зростання доходів населення, створення інно-ваційної продукції. Реалізується в умовах зростання економіки, коли громадяни можуть вести соціальний бізнес, створювати соціальні підприємства, дбати про інших. Перевагою є всеосяжність. Недоліком є те, що важко досяг-нути високих результатів відразу, все потрібно робити поступово, це забирає багато часу.

Уточнення вибору стратегічних напрямів розвитку соціального підприємництва пропо-нуємо здійснювати на основі ET(R)-аналізу, зва-жаючи на кінцевий ефект та затрачені час або ресурси (рис. 3).

Найбільш ефективними серед перелічених напрямів розвитку соціального підприємни-цтва в ситуації, у якій країна перебуває нині, є Boom of information та Economic recovery. Інформування - це легкий та доступний спосіб дати можливість людям зрозуміти необхідність поширення соціального підприємництва та його роль, при цьому відбуваються незначні затрати ресурсів, сил та часу порівняно з іншими напря-мами. Економічне зростання - дуже важка для впровадження стратегія, яка потребує значних фінансів, часу та інших ресурсів, але, звісно, вона є надзвичайно ефективною, тому що охо-плює всі сфери економіки.

Quantitative effect та Legitimate ground - стратегічні напрями, котрі принесуть менший ефект від їх упровадження, проте якщо диви-тися на довгострокову перспективу, то їх ефект зростатиме. На прийняття закону потрібно менше ресурсів, ніж на стимулювання зрос-тання кількості соціальних підприємств, адже на це потрібні пільги, державна допомога, кре-дитування.

Запропоновані напрями розвитку соці-ального підприємництва потребують деталь-ного вивчення та розроблення конкретного покрокового плану дій, проте вони можуть стати орієнтиром для подальшої роботи. Варто зазначити, що найкра-щий ефект спостеріга-тиметься за їх комплек-сного поєднання, але з урахуванням положень пропорційності функціо-нування систем [6].

До першочергових шляхів активізації роз-витку соціального під-приємництва в Україні вважаємо за доцільне віднести: законодавчо- нормативне узаконення процесу соціального підприємництва, механізмів підтримки його розвитку; створення умов для формування інформаційно-комунікативного середовища поширення знання про його роль у суспільстві для вирішення соціально-економічних про-блем; фінансову підтримку розвитку соціаль-ного підприємництва; поліпшення взаємодії між суспільством і владою, підприємцями та органами місцевого самоврядування.

Висновки з проведеного дослідження. У статті розв'язано актуальну наукову пробле-матику - розроблення стратегічних напрямів розвитку соціального підприємництва в Україні на основі аналізу проблем його становлення.

Критичний аналіз наукових публікацій учених сучасності вказує на гостру полеміку навколо сутності соціального підприємництва, котре на сучасному етапі розвитку економічної теорії пропонуємо розуміти як господарську діяльність соціально орієнтованих суб'єктів, мета якої полягає у забезпеченні сталого роз-витку громад, вирішенні або пом'якшенні наяв-них у суспільстві конфліктів, що здійснюється із застосуванням бізнес-підходів, інновацій, вико-ристовуючи комерційні методи та створюючи соціальний ефект. Аналіз стану соціального підприємни-цтва в Україні дає змогу встановити, що його характеризує стадія становлення. У процесі дослідження визначено, що основними про-блемами його розвитку є низький рівень інформування населення стосовно соціаль-ного підприємництва, нестабільна еконо-мічна ситуація, що не створює умов для його розвитку, відсутність державної підтримки та легального статусу соціального підприємни-цтва, зокрема існує необхідність у прийнятті закону для полегшення механізму забез-печення функціонування соціального під-приємництва, незначна кількість прикладів успішних соціальних підприємств. Це вимагає відповідного розроблення напрямів розви-тку соціального підприємництва: Quantitative effect - зростання кількості соціальних під-приємств; Legitimate ground - законодавче підґрунтя для розвитку соціального підпри-ємництва; Boom of information - формування інформаційно-комунікаційного середовища сприяння розвитку соціального підприємни-цтва; Economic recovery - стабілізація еконо-мічної ситуації в країні.

Вибір стратегічних напрямів розвитку соці-ального підприємництва пропонуємо здійсню-вати на основі ЕТ^)-аналізу, зважаючи на кін-цевий ефект та затрачені час або ресурси. Подальші розвідки слід спрямувати в напрямі розроблення дієвих методів і засобів механізму стимулювання розвитку соціального підприєм-ництва, здатних сформувати належну основу для прийняття ефективних управлінських рішень у системі регіонального управління.

Список використаних джерел

1. Арапетян А., Архипчук О. Чисті прибутки соціального підприємництва. Практика управління. 2008. № 7. URL: http://svb.ua/sites/default/files/Social_enterprises.pdf.

2. Бойченко С. Особливості соціального підприємництва в Україні. Ukraine - EU. Modern technology, business and law: collection of internatonal scientific papers: in 2 parts. Chernihiv: CNUT. 2016. № 1. С. 18-20.

3. Доброва Н. Соціальне підприємництво. Економічні інновації. 2015. № 59. С. 112-117.

4. Кривов'язюк І.В., Гаранчевська І.А. Соціальне підприємництво та його роль у вирішенні соці-ально-економічних конфліктів. Процесне управління та корпоративна соціальна відповідальність підприємницьких структур: матеріали міжн. наук.-практ. Інтернет-конф. (22 грудня 2017 р.); відп. ред. О.М. Полінкевич. Луцьк: Вежа-Друк, 2017. С. 163-165.

5. Кривов'язюк І.В., Кухарук Н.В. Теоретичні засади розвитку підприємницького середовища в умовах децентралізації економіки. Економічний форум. 2017. № 3. С. 51-56.

6. Кривов'язюк І.В., Тишко І.Я. Теорія пропорційності функціонування та розвитку соціально- економічних систем. Наука й економіка. 2009. № 4(16). С. 166-173.

7. Полтавская М. Социальное предпринимательство как идея и как процесс: взгляд некоммер-ческих организаций. Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 7: Филосо-фия. Социология и социальные технологии. 2015. № 3(29). С. 136-150.

8. Соціальне підприємництво: від ідеї до суспільних змін: посібник / А. Свинчук та ін. К.: ВІ ЕН ЕЙ, 2017. 188 с.

9. Смаглій К. Чи потрібен Україні закон про соціальне підприємництво? Соціальне підприєм-ництво в Україні. URL: http://www.socialbusiness.in.ua/index.php/novyny/v-ukraini/135-chy-potriben- ukraini-zakon-pro-sotsialne-pidpryiemnytstvo.

10. Соціальні підприємства в Україні. Підсумковий звіт за результатами дослідження. Київ. 2017. URL: https://drive.google.com/file/d/0B6DSntNixLtLZHFoTmJ5SlVjS2s/view.

11. Hlady-Rispal, M. and Servantie, V. Deconstructing the Way in Which Value is Created in the Context of Social Entrepreneurship. International Journal of Management Reviews. 2018. Vol. 20, Issue 1. Р. 62-80.

Размещено на Allbest.ru