Технологія прогнозування економіко-інвестиційного розвитку регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія прогнозування економіко-інвестиційного розвитку регіонів

Петрецький I. I.

У статті досліджено алгоритм побудови економіко-математичної моделі прогнозування регіональних показників економіко-інвестиційного розвитку. Визначено, що оцінка змін та реакції показників регіо-нальної економіки на виклики та загрози глобальної економічної системи полягає, насамперед, у фор-муванні прогнозів на основі виявлення запізнень, з якою відбувається реакція. Визначено основні етапи оцінки впливу змін світової економіки на показники економіко-інвестиційного розвитку на регіональ-ному рівні. Встановлено, що головною перевагою наведеного алгоритму побудови економіко-математич-ної моделі є виявлення негативних змін кон'юнктури світових ринків для цілей державного прогнозу-вання. Зокрема, найбільш важливим для прогнозування є виявлення кризових тенденцій на світових ринках, що відображаються через світові показники.

Ключові слова: інноваційно-інвестиційний розвиток, підприємництво, інфраструктура, стимулювання.

Постановка проблеми. Стрімкі зміни базових економічних показників та зрушення і еконо- міко-інвестиційному середовищі зумовлюють усе більше уваги звертати на проблеми прогнозування розвитку як національної економічної системи, так і зміни на регіональному рівні. Оцінка реакції та параметрів регіональної економіки, що зміню-ється під впливом зрушень у світовій кон'юнктурі, полягає у формуванні прогнозів як складника процесу державного прогнозування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням розвитку регіонів, дослідженню їх еко-номічного становища та інвестиційного потенціалу присвячено праці відомих вітчизняних учених: В.М. Геєця [1], С.А. Єрохіна [2], М.М. Єрмо- шенка [3], Л.І. Федулової [5], В.Я. Шевчука [6], І.Ю. Штулер [7; 8].

Мета статті полягає у дослідженні технології та розробленні послідовного алгоритму прогнозу-вання економіко-інвестиційного розвитку регіо-нальної економіки з відображенням її аналітич-них можливостей.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Оцінка змін та реакції показників регіональної економіки на виклики та загрози глобальної еко-номічної системи, насамперед, полягає у форму-ванні прогнозів на основі виявлення запізнень, з якою відбувається реакція. В основі регіональ-ного прогнозування виявлення часових проміжків (запізнень), з якою відбувається реакція, є склад-ником процесу державного прогнозування.

Під час прогнозування економічно-інвестицій-них показників важливим є відстеження впливу переліку змінних, що характеризують цей показ-ник. Їх відстеження відбувається методом аналізу розподілених часових проміжків або побудовою моделі розподіленого часу. Використання вка-заного методу передбачає застосування регресій- ного аналізу. При цьому досліджується залеж-ність показника тієї змінної, що аналізується, від поточних показників, а також від попередніх зна-чень незалежних змінних [8].

Однак дана методика володіє й певним пере-ліком недоліків, а саме:

- оцінка параметрів прогнозованої моделі від-бувається в умовах мультиколінеарності факторів. Це означає, що поточні значення однієї змінної і ті значення, що проявляються із запізненням, найчастіше тісно пов'язані одне з одним. А це, відповідно, ускладнює визначення чистого впливу змінної на результат;

- також наслідком мультиколінеарності факто-рів є те, що в моделях розподіленого часу виникає проблема автокореляції. Її суть полягає у тому, що та взаємна незалежність змінних, котра перед-бачалася, спершу не підтверджується, що в під-сумку призводить до збільшення невизначеності моделі;

під час включення низки змінних, що утво-рені в одному часовому проміжку, але з різним запізненням, зменшується кількість спостере-жень. Ця умова загрозлива тим, що спотворюються дані, за якими будується модель. Відповідно, вод-ночас відбувається збільшення числа факторних ознак, що призводить до втрати числа ступенів свободи; у результаті під час аналізу значних від- різків часових проміжків мож-лива ситуація, коли наявний взаємозв'язок між показниками визнається статистично незна-чним, а тому не включається до моделі [5].

Викладені недоліки особ-ливо яскраво проявляються під час урахування значної кіль-кості аналізованих показників.

Для підвищення достовірності прогнозування на регіональ-ному рівні необхідно попере-дньо визначати часові проміжки запізнень будувати часові ряди з їх урахуванням. Вияв-лені запізнення враховуються у подальшому регресійному ана-лізі та слугують основою для побудови прогнозної моделі.

У розрізі регіонального прог-нозування алгоритм побудови моделі прогнозування базується на оцінці реакції параметрів регіональної економіки на зміни світо-вої кон'юнктури.

На рис. 1 наведено три основні етапи оцінки впливу змін світової економіки на показники соціально-економічного розвитку на регіональ-ному рівні. економічний інвестиційний регіональний

Базуючись на етапах оцінки впливу змін світової економіки на показники соціально-економічного розвитку на регіональному рівні, можна запропо-нувати алгоритм побудови економіко-математич- ної моделі прогнозування регіональних показників економіко-інвестиційного розвитку (рис. 2).

Наведена модель дає змогу враховувати часові проміжки запізнень у реакції змін регіональних процесів на зміну світової економіки. Однак при цьому є змога уникнути тих недоліків, якими харак-теризуються моделі розподілених часових проміж-ків. Це можливо завдяки тому, що часові проміжки запізнень обчислюються до етапу здійснення регре- сійного аналізу. Тобто спершу здійснюється аналіз

вихідних даних оцінки реакції параметрів регіо-нальної економіки на зміни світової кон'юнктури. У процесі обчислень виявляються максимально тісні наявні взаємозв'язки. Потім визначаються часові проміжки, за яких взаємозв'язок між регіональним та світовими показниками найбільш яскраво вира-жений, однак при цьому число спостережень регіо-нального та макроекономічних показників залиша-ється незмінним.

Розкриємо наведені етапи алгоритму прогнозу-вання регіональних показників економіко-інвес-тиційного розвитку. Отже, алгоритм базується на оцінці реакції показників регіональної економіки на зміни світової кон'юнктури і відображає її ана-літичні можливості. Тому чотири перші етапи є інструментом, що слугує основою для підготовки даних для подальшого аналізу в рамках визначе-ного алгоритму.

На першому етапі відбувається визначення показників, що відображають зміни світової кон'юнктури економіко-інвестиційного стану.

Цей етап включає у себе відбір показників, які найбільш повно характеризують тенденції та зміни світової економіки. Для врахування впливу світової економіки на регіональні процеси пропо-нується використовувати систему базових показ-ників, які максимально розкривають мету дослід-ження. До таких належать:

- індекс інвестиційної сприятливості бізнес- середовища;

- рівень інвестування (відношення капіталь-них інвестицій до ВВП);

- частка прямих іноземних інвестицій у загаль-ному обсязі інвестицій.

Проте для врахування специфіки дослідження конкретного регіонального процесу або окремого регіонального показника допускається доповне-ння базової системи специфічними показниками світової економіки.

На наступному етапі відбувається визначення часових проміжків у відображенні світових та регіональних параметрів. Зокрема, дані перевіря-ються на відповідність таким критеріям:

- щомісячна фіксація даних не тільки поточ-ного визначення впливу, а й для аналізу та вияв-лення взаємозв'язків;

- фіксація показників статистичної звітності на різних етапах розвитку національної економіки. Тобто до часового проміжку дослідження вклю-чається кризовий період, а також роки, що пере-дували кризі, та посткризовий період. Здійсню-ється це, щоб забезпечити повноту дослідження та додати безперервність статистичних даних.

На наступному етапі здійснюється кореляційна оцінка впливу змін комплексу базових показників на конкретний регіональний показник для вияв-лення часових проміжків запізнення. Для визна-чення часових проміжків запізнення пропону-ється використовувати «карту часових зрушень».

На четвертому етапі алгоритму визначається реакція регіонального показника на зміну світової кон'юнктури і приймається рішення про ймовір-ність та доцільність прогнозування.

Подальшим етапом дослідження, що здій-снюється за пропонованим алгоритмом, є відбір «найбільш вагомих» світових показників. Вияв-лені на попередніх етапах максимальні значення кореляційної взаємозв'язку проходять перевірку за критеріями тісноти зв'язку і тривалості часо-вого проміжку запізнення між зміною світових і регіональних показників. Відбір показників озна-чає, що для дослідження регіонального показника економіко-інвестиційного розвитку включаються дані тільки тих світових показників, стосовно яких був виявлений зв'язок у минулому.

За даними, які визначено як найбільш вагомі, проводиться побудова нових часових рядів з урахуванням часових проміжків, що виявлені раніше. Тобто відбувається зміщення часових рядів, що характеризують світові показники, на кількість періодів, відповідних максимальному значенню виявлених кореляцій. За отриманими часовими рядами здійснюються регресійний ана-ліз та побудова моделі. Після побудови моделі прогнозування проводиться розрахунок прогноз-них значень шляхом підстановки поточних даних світових показників з урахуванням часових про-міжків за кожним конкретним показником.

Головною перевагою наведеного алгоритму побудови економіко-математичної моделі є вияв-лення негативних змін кон'юнктури світових ринків для цілей державного прогнозування. Зокрема, найбільш важливими для прогнозування є виявлення кризових тенденцій на світових рин-ках, що відображаються через світові показники.

Однак варто зауважити, що запропонований підхід до виявлення негативних змін кон'юнктури світової економіки носить рекомендаційний харак-тер, і для виявлення негативних змін кон'юнктури світових ринків можна використовувати будь-які інші методи та способи.

Висновки. Здійснене у статті дослідження орієн-товане на оцінку сили і швидкості впливу негатив-них змін світової кон'юнктури на окремі регіональні показники економіко-інвестиційного розвитку. Однак повнота та точність прогнозних розрахунків залежать від своєчасності визначення негативних змін світової економіки у цілому і світових індика-торів, що включені в модель прогнозування зокрема.

Наведений алгоритм призначений для доповне-ння наявних методик прогнозування та може бути розглянутий як інструмент формування різних варіантів економіко-інвестиційного розвитку регі-онів, що будується з урахуванням впливу світових показників.

Список використаних джерел

1. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України: монографія. Харків: Константа, 2006. 272 с.

2. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект): наукова моно-графія. К.: Світ Знань, 2002. 528 с.

3. Організаційно-економічні аспекти інноваційного оновлення національного господарства: наук. монографія / Наук. ред. М.М. Єрмошенко, С.А. Єрохін. К.: НАУ, 2008. 216 с.

4. Оскольський В. Про економічну політику сталого розвитку в Україні. Економіка України. 2014. № 6. С. 4-13.

5. Федулова Л.І. Прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки як складова вибору стратегії виходу з кризи. Економіка і прогнозування. 2014. № 3. С. 5-18.

6. Шевчук В.Я. Формування інноваційної моделі сталого розвитку України в посткризовий період. URL: http:// soskin.info/ea/2010/1-2/20103.htm.

7. Штулер І.Ю. Сучасні тенденції позиціонування України в світових рейтингах в умовах циклічних коливань економіки. Економіка та суспільство. 2016. № 2. URL: http://economyandsociety.in.ua.

8. Штулер І.Ю. Сценарне імітаційне моделювання розвитку інституційних секторів національної економіки у середньо- строковій перспективі. Фінанси інституційних секторів економіки України: монографія; за заг. ред. Т.І. Єфименко, М.М. Єрмошенка. К.: Акад. фін. управління, 2014. 584 с.

Размещено на Allbest.ru