Економічна категорія value у контексті розкриття сутності інтегрованої звітності в системі управління підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна категорія value у контексті розкриття сутності інтегрованої звітності в системі управління підприємствами

В.Ю. Макаренко

Анотації

Розглянуто питання тлумачення економічної категорії value у контексті розкриття сутності інтегрованої звітності вітчизняних підприємств. На основі аналізу різноманітних визначень вітчизняних науковців сформовано положення щодо використання економічної категорії value як вартості для визначення сутності інтегрованої звітності підприємства. Підкреслено необхідність урегулювання питання відсутності офіційно затвердженого перекладу Міжнародного стандарту з інтегрованої звітності українською мовою.

В.Ю. Макаренко

Харьковский национальный экономический университет имени Семена Кузнеца г. Харьков, Украина

ЭКОНОМИЧЕСКАЯ КАТЕГОРИЯ VALUE В КОНТЕКСТЕ РАСКРЫТИЯ СУТИ ИНТЕГРИРОВАННОЙ ОТЧЕТНОСТИ В СИСТЕМЕ УПРАВЛЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЯМИ

Рассмотрены вопросы толкования экономической категории value в контексте раскрытия сущности интегрированной отчетности отечественных предприятий. На основе анализа разных определений отечественных ученых сформировано положение касательно использования экономической категории value как стоимости при определении сути интегрированной отчетности. Подчеркнута необходимость урегулирования вопроса отсутствия официально утвержденного перевода Международного стандарта по интегрированной отчетности на украинском языке.

Ключевые слова: Международный стандарт по интегрированной отчетности, интегрированная отчетность, создание стоимости.

V. Yu. Makarenko

Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, Ukraine економічний звітність інтегрований

ECONOMIC CATEGORY VALUE IN THE CONTEXT OF DISCLOSURE OF INTEGRATED REPORTING IN ENTERPRISES MANAGEMENT SYSTEM

The question of interpretation of the definition value in the context of disclosure of the essence of the integrated reporting of domestic enterprises is considered. On the basis of analysis of various definitions of domestic scientists, provisions have been formed regarding the use of the economic category value as a value in determining the essence of integrated reporting of an enterprise. The need to resolve the issue of the lack of an officially approved translation of the International Standard on Integrated Reporting in Ukrainian has been emphasized.

Changing the expectations of users of accounting information and the emergence of new requirements for its content gradually change the approaches to enterprise management. The article focuses on the lack of a unified approach to the definition of value in the context of determining the essence of integrated reporting and its content.

The absence of an official version of the International Standard for Integrated Reporting in Ukrainian has been noted, which causes the problem of inconsistency in the correct application of the concept of value in the context of disclosing the essence of the process of forming integrated reporting by domestic enterprises.

Summing up the practice of using the economic category value in the context of defining the essence of integrated reporting, a different understanding of the scope of this distinction is defined, which leads to terminological confusion. The necessity of settling an existing issue by the development and approval of the official translation of the International Standard on Integrated Reporting in Ukrainian has been argued.

The article emphasizes the fact that the categories value and "to create value" should be considered through the prism of integrated thinking, that is, through the integrated links between the various operational and functional units of the organization and the capital that the organization uses or influences, focusing on on cost creation in the short, medium and longterm periods.

Keywords. International standard for integrated reporting, integrated reporting, creating value

Вступ

Невпинне зростання вимог користувачів облікової інформації до її змісту поступово змінює підходи до управління підприємствами. Саме це привертає увагу до проблематики інтегрованої звітності, яка стирає наявні грані у фінансовому та управлінському обліку.

Міжнародний стандарт з інтегрованої звітності (The International Integrated Reporting Framework (IIRF)), розкриваючи сутність інтегрованої звітності (IntegratedReporting), оперує поняттям value. Для прикладу наведемо деякі фрази: "...affect the ability of an organization to create value over time...", ".the creation of value over the short, medium and long term" тощо [1, с. 2, 4, 7, 10]. Крім того, поняття value містять окремі назви розділів самого стандарту IIRF, а саме: "Value creation for the organization and for others" та "The value creation process" [1, с. 10, 13].

Через відсутність офіційного перекладу стандарту IIRF українською мовою, існує проблема неузгодженості правильного застосування поняття value у контексті розкриття сутності процесу формування інтегрованої звітності вітчизняними підприємствами (передусім - суб'єктами господарювання).

Під час підготовки статті були частково використані наукові праці М.В. Корягіна, П.О. Куцика, Н.О. Лоханової, С.Ф. Легенчука та ін. На основі напрацювань цих учених обґрунтовано існування неузгод- женого розуміння поняття value у контексті розкриття сутності інтегрованої звітності підприємства, що необхідно для досягнення поставленого завдання.

Метою статті є побудова інтерпретації економічної категорії value для розкриття сутності інтегрованої звітності вітчизняних підприємств.

Результати дослідження. Незважаючи на те, що світова практика запровадження та складання інтегрованої звітності невдовзі досягне п'ятирічного строку, офіційні переклади IIRF опубліковані лише китайською, французькою, італійською, японською, португальською та російською мовами. Офіційного перекладу IIRF українською мовою, як зазначено вище, поки що немає.

Тому під час складання інтегрованої звітності в Україні доводиться спиратися на IIRF, викладений мовою оригіналу, переносячи його зміст на відповідні відносини в економіці України. І тут виникають ускладнення. Справа в тому, що одним із наріжних у розумінні інтегрованої звітності є поняття value, а ця економічна категорія багатозначна. Наприклад, англо-український словник дає такі означення слову value: 1) цінність; 2) вартість; 3) значення; 4) ціна (в економіці); 5) величина (в математиці) [2, с. 467]. Звернімось до економічного словника. У ньому є аналогічний переклад: 1) цінність, 2) вартість [3, с. 80]. Виокремлення кожного значення за допомогою арабських цифр, спираючись на порядок складання словника, свідчить про те, що це окремі значення, а не синоніми. Тобто, аби правильно розтлумачити поняття value, потрібно чітко уявляти, який зміст початково закладено у нього для формування інтегрованої звітності. Адже в одному випадку його можна трактувати як цінність, в іншому - як вартість. Отже, кожне зі значень можна коректно використати у контексті розкриття сутності інтегрованої звітності. Тож постає очевидне питання: який із варіантів перекладу обрати, аби вітчизняна практика складання інтегрованої звітності стала максимально наближеною до оригіналу? Залежно від обраного слова буде різним подальше трактування як сутності інтегрованого звіту, так і отриманих на його підставі даних. Адже викривлення одного слова в контексті визначення інтегрованого звіту може спрямувати процес його формування в інше русло. Це, в свою чергу, може згубно позначитися на наповненості звіту, і, як наслідок, на загальному враженні інвесторів.

Для цього, передовсім, потрібно визначити, що саме Міжнародна рада з інтегрованої звітності мала на увазі під поняттям value, яке змістовне навантаження з точки зору економіки до нього закладено?

Практика вітчизняних науковців у цьому питанні різна. Наведемо деякі приклади тлумачень економічної категорії value у структурі процесу формування інтегрованої звітності.

Наприклад, М.В. Корягін та П.О. Куцик, посилаючись на С. Адамса та Р. Сімнетта, відмічають, що "інтегрована звітність є новою парадигмою звітності, яка є цілісною, стратегічною, адаптивною, суттєвою і актуальною до різних часових вимірів..." [4, с. 142]. "Основною відмінністю даної парадигми є орієнтація всього обліковою процесу на фактори створення вартості підприємства, внаслідок чого інтегрована звітність є більш змістовною і корисною для інвесторів та інших видів користувачів." [4, с. 142]. Серед причин появи інтегрованої звітності науковці виділяють "...неможливість застосування нефінансової звітності для моніторингу і аналізу процесу створення довгострокової вартості компанії, яка в умовах сьогодення має важливе значення для інвесторів, що є основною групою споживачів облікової інформації" [4, с. 146].

У контексті розкриття інституціонального спрямування інтегрованої звітності в процес забезпечення реалізації інтересів інституту інвесторів Н.О. Лоханова також оперує поняттям "вартість": "Більша прозорість, зрозумілість і системність сприйняття фінансової і нефінансової інформації у звітності, що дозволяє інвесторам більш ефективно здійснювати оцінку комплексного впливу різноманітних внутрішніх і зовнішніх чинників на стійкий розвиток компанії, можливість нею створювати вартість і дотримуватися принципу безперервності діяльності." [5, с. 9].

Науковець Н.Ю. Єршова, розкриваючи мету складання інтегрованої звітності, також поняття value розглядає як вартість: ".надання інформації та формування знань про: ресурси і взаємини, які використовує і на які впливає компанія; взаємодію із зовнішнім середовищем і капіталами для створення вартості протягом коротко-, середньо- і довгострокового періоду." [6, с. 456].

С.Ф. Легенчук однією з проблем упровадження інтегрованої звітності в контексті звітування про капітал підприємства називає ".нерозробленість методичних підходів до оцінки окремих видів капіталу, яка характеризується значним рівнем волатильності, наприклад, вартість брендів, торгових марок, репутації та оцінки капіталу, що створює цінність в майбутньому.." [7, с. 89]. Таким чином, поняття value одночасно розглядається як вартість та як цінність. Він вважає, що одним із елементів створення цінності в майбутньому є процес формування вартості брендів.

Варто відмітити зауваження Г.І. Ляхович та М.Я. Заяць, які влучно ставлять поняття "вартість" поряд із нематеріальним капіталом підприємства: "неможливість забезпечити відображення в обліку ключових ресурсів (інтелектуально-інноваційний капітал, соціальний капітал, клієнтський та людський капітал), які забезпечують генерування вартості підприємств на ринку в умовах формування економіки, побудованої на знаннях, та нездатність забезпечити оприлюднення інформації про них у фінансовій звітності зумовили пошук нових моделей звітування та напрямів розвитку бухгалтерського обліку..." [8, с. 142]. Посилаючись на закордонних фахівців, вітчизняні науковці стверджують, що ".не всі підприємства будуть охоче розкривати в інтегрованому звіті всю наявну в них інформацію про фактори створення і руйнування вартості, стратегічні аспекти діяльності та існуючі ризики через можливість її використання іншими підприємствам..." [8, с. 145]. Тобто вони дотримуються вартісної ознаки діяльності підприємства, яку необхідно всебічно відобразити в інтегрованому звіті.

Ще одним прихильником вартісного тлумачення застосування економічної категорії value є Р.О. Костирко, який стверджує, що "інтегрована корпоративна звітність надає можливість компаніям використовувати її в якості інструменту виявлення фінансових і нефінансових факторів зростання вартості бізнесу на перспективу..." [9, с. 186]. У зв'язку з цим учений зауважує, що "використання єдиних стандартів інтегрованої звітності надає можливість: оцінити непередбачені ризики; ідентифікувати фактори, що впливають на зростання вартості бізнесу; задовольнити інформаційні потреби зацікавлених сторін та здійснити комплексну оцінку вартості бізнесу..." [9, с. 187].

Проте деякі дослідники розглядають концепцію інтегрованої звітності крізь призму не просто вартості як грошового виміру результатів діяльності підприємства, а як додану вартість. Так, В.М. Костюченко та Н.В. Богатир зазначають, що ".концепція інтегрованої звітності розглядає корпоративне підприємство як механізм створення доданої вартості у визначених періодах із вхідних ресурсів (капіталів) у певний спосіб (бізнес-модель)..." [10, с. 1128].

Натомість С.А. Бурлан та Н.В. Каткова, розкриваючи організаційне забезпечення формування інтегрованої звітності підприємства, стверджують, що ".підприємства все частіше використовують інтегровану звітність як спосіб забезпечення процесів прийняття рішень збалансованою інформацією щодо стану внутрішнього середовища підприємства (включаючи питання формування його цінності за допомогою матеріальних і нематеріальних компонент), та комплексного впливу його діяльності на суспільство, економіку та екологію." [11, с. 332]. Далі ці науковці зазначають, що "за допомогою ефективного об'єднання різних сфер, які поєднуються в інтегрованій звітності (економіка, екологія, суспільство з одного боку, в іншому контексті - оцінка як матеріальних, так і нематеріальних аспектів та умов діяльності організації), керівництво підприємства має можливість не лише отримати в розпорядження інформацію про результати діяльності в минулому, але й демонструвати довгострокову перспективу формування цінності компанії в майбутньому, і, що важливо, описуючи діяльність компанії у певному контексті (соціальному, економічному, екологічному)..." [11, с. 331]. Тобто інтегровану звітність вони розглядають як засіб відображення інформації щодо формування цінності підприємства в соціальному, економічному та екологічному контексті.

Також варто відзначити твердження В.Ф. Максімової та Р.В. Кузіної: "Побудова моделі інтегрованої звітності викликає низку проблем, тому що до складу індикаторів інтегрованої звітності повинні включатися фінансові та нефінансові показники, які характеризують здатність організації створювати цінність протягом часу, наприклад: опис того, як організація використовувала і має намір використовувати різні капітали, вплив на ці капітали протягом часу і компроміси між ними, а також фактори створення цінності організації і можливості ризиків, що впливають на них." [12, с. 243].

Підсумки аналізу щодо інтерпретації категорії value у контексті визначення сутності поняття інтегрованої звітності в науковій літературі дають змогу дійти висновку, що трактування цього поняття умовно можна розділити на два основні напрями: вартість і цінність.

Ці поняття мають різні значення. Так, тлумачний словник містить такі значення поняття "вартість": 1) грошове вираження ціни чого-небудь; 2) позитивна якість, цінність [13, с. 91]. В економічному контексті сутність слова вартість така: 1) втілена і й уречевлена в товарі (послузі) абстрактна праця, яка відображає суспільно-виробничі відносини товаровиробників, пов'язаних суспільним поділом праці і розподілом товарів; 2) виражена в грошах цінність речей (товарів, послуг) або величина суспільних витрат на виробництво товару чи послуги [14, с. 91].

Поняття "цінність" словник тлумачить так: 1) виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна; 2) те, що має певну матеріальну або духовну вартість; 3) важливість, значущість чого- небудь [15].

Якщо порівняти ці визначення, то можна побачити, що перші два варіанти тлумачення слова "вартість" співпадають із першим варіантом пояснення слова "цінність" - як ціна чого-небудь, яка уміщує і витрати на його створення. Однак "цінність" є ширшим поняттям за "вартість", адже його можна розглядати не тільки як грошове вираження, а ще й як духовне (нематеріальне) відображення чого-небудь.

Тут варто врахувати те, що в ПЯК інтегрована звітність розглядається як норма корпоративної звітності, яка слугує засобом упровадження інтегрованого мислення в державному і приватному секторах, результатом якого є ефективний і продуктивний розподіл капіталу, що сприятиме фінансовій стабільності і сталому розвитку [1]. Тобто акцент робиться саме на капіталах (фінансовий, виробничий, інтелектуальний, людський, соціально-репутаційний, природний), які підприємство (організація) використовує та на які впливає. Тобто категорії value та to create value потрібно розглядати крізь призму інтегрованого мислення, тобто крізь інтегровані зв'язки між різними операційними і функціональними одиницями організації та капіталами, які організація використовує або на які вона впливає, зосереджуючись на створенні вартості у коротко-, середньо- і довгостроковому періодах.

Наявна проблема неврегульованості застосування поняття value у контексті формування інтегрованої звітності вітчизняними підприємствами потребує затвердження офіційного варіанта перекладу IIRF українською мовою.

Висновки

Підсумовуючи аналіз економічної категорії value, необхідно вказати на різне розуміння її обсягу, що призводить до термінологічної плутанини. Із категорії value виокремлено її змістовні компоненти, проаналізовано різницю між ними у контексті розкриття сутності інтегрованої звітності вітчизняних підприємств.

Треба наголосити на тому, що проведений аналіз підходів до сприйняття поняття value у контексті визначення сутності інтегрованої звітності дав змогу встановити, що їхня різно- плановість пов'язана з тим, що поняття "вартість" є глибоким і змістовним та одночасно є вираженням грошового виміру (еквіваленту) економічної цінності об'єкта, понесені витрати та цінність у конкретний момент часу.

Результати цього дослідження дають змогу оцінити важливість офіційного затвердження перекладу українською мовою Міжнародного стандарту з інтегрованої звітності задля врегулювання питання коректного використання економічної категорії value у процесі формування інтегрованої звітності підприємствами України.

Список літератури

1. The International Integrated Reporting Framework. URL: http://integratedreporting.org/wp-content/uploads/2013/12/13- 12-08-THE-INTERNATIONAL-IR-FRAMEWORK-2-1.pdf (last accessed: 23.01.2018).

2. Новий англо-український та українсько-англійський словник. Харків: Світовид, 2002. 576 с.

3. Яковенко РВ. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник. Вид. 2-ге, випр. Кіровоград: видавець Лисенко В.Ф., 2015. 130 с.

4. Корягін М.В., Куцик П.О. Проблеми та перспективи розвитку бухгалтерської звітності: монографія. Київ: Інтер- сервіс, 2016. 276 с.

5. Лоханова Н.О. Корпоративна звітність в Україні і світі в контексті євроінтеграції - вимоги інвесторів, проблеми, перспективи. Економіка та держава. 2014. № 10. С. 6--10.

6. Єршова Н.Ю. Розвиток методологічних основ формування інтегрованої звітності. Науковий вісник Ужгородського університету. 2016. Том 1. Вип. 1 (47). С. 451--459.

7. Легенчук С.Ф. Концепція інтегрованої звітності як засіб підвищення якості інформування про капітал підприємства. Сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку обліку, контролю та аналізу: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції до 20-річчя кафедри обліку і аудиту ІФНТУНГ. Івано-Франківськ, 2015. С. 87--90.

8. Ляхович ГІ., Заяць М.Я. Концепція інтегрованої звітності: історичні аспекти виникнення та проблеми впровадження. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 16, Ч. 2. С. 141--146.

9. Костирко Р.О. Перспективи міжнародної інтегрованої звітності. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2014. № 794. С. 181--187. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPM_2014_794_27 (дата звернення: 27.01.2018).

10. Костюченко В.М., Богатир Н.В. Інтегрована звітність як інноваційна модель звітності корпоративних підприємств України. Глобальні та національні проблеми економіки. Миколаївський національний університет імені В.О. Су- хомлинського. 2015. Вип. 8. С. 1126--1130.

11. Бурлан С.А., Каткова Н.В. Організаційне забезпечення формування інтегрованої звітності підприємства. Бізнес Інформ. 2017. № 4. С. 329--334.

12. Максімова В.Ф., Кузіна РВ. Деякі питання формування складу фінансових і нефінансових показників інтегрованої звітності. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Економіка". 2015. Вип. 2 (4), Ч. 1. C. 243--249.

13. Яковлева А.М., Афонська ТМ. Сучасний тлумачний словник української мови. Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2017. 672 с.

14. Гончаров С.М., Кушнір Н.Б. Тлумачний словник економіста. За ред. С.М. Гончарова. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 264 с.

15. Словник української мови: в 11 томах. Том 11. 1980. 237 с. URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення: 27.01.2018).

1. The International Integrated Reporting Framework. URL: http://integratedreporting.org/wp-content/uploads/2013/12/13- 12-08-THE-INTERNATIONAL-IR-FRAMEWORK-2-1.pdf

2. Novyi anhlo-ukrainskyi ta ukrainsko-anhliiskyi slovnyk. Kh.: Drukarskyi tsentr "Svitovyd", 2002 [in Ukrainian].

3. Yakovenko R.V. Tlumachnyi anhlo-ukrainskyi slovnyk ekonomichnykh terminiv z elementamy teorii ta problematyky. Dydaktychnyi dovidnyk. Vyd. 2-he, vypr. Kirovohrad: vydavets Lysenko V.F., 2015 [in Ukrainian].

4. Koriahin M.V., Kutsyk PO. Problemy ta perspektyvy rozvytku bukhhalterskoi zvitnosti: monohrafiia. Kyiv: Interservis, 2016 [in Ukrainian].

5. Lokhanova N.O. Korporatyvna zvitnist v Ukraini i sviti v konteksti yevrointehratsii - vymohy investoriv, problemy, perspektyvy. Ekonomika ta derzhava. 2014. No. 10: 6--10 [in Ukrainian].

6. Yershova N. Iu. Rozvytok metodolohichnykh osnov formuvannia intehrovanoi zvitnosti. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. 2016. Vyp. 1(47). Tom 1: 451--459 [in Ukrainian].

7. Lehenchuk S.F. Kontseptsiia intehrovanoi zvitnosti yak zasib pidvyshchennia yakosti informuvannia pro kapital pidpryi- emstva. Suchasnyi stan, aktualni problemy ta perspektyvy rozvytku obliku, kontroliu ta analizu: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii do 20-richchia kafedry obliku i audytu IFNTUNH. Ivano-Frankivsk: IFNTUNH, 2015 [in Ukrainian].

8. Liakhovych H.I., Zaiats M. Ia. Kontseptsiia intehrovanoi zvitnosti: istorychni aspekty vynyknennia ta problemy vprova- dzhennia. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. 2016. Vyp. 16. Ch. 2: 141--146 [in Ukrainian].

9. Kostyrko R.O. Perspektyvy mizhnarodnoi intehrovanoi zvitnosti. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia i problemy rozvytku. 2014. No. 794: 181--187. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPM_2014_794_27 [in Ukrainian].

10. Kostiuchenko V.M., Bohatyr N.V. Intehrovana zvitnist yak innovatsiina model zvitnosti korporatyvnykh pidpryiemstv Ukrainy. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. Mykolaivskyi natsionalnyi universytet imeni V.O. Sukhomlynskoho. 2015. Vyp. 8: 1126--1130 [in Ukrainian].

11. Burlan S.A., Katkova N.V. Orhanizatsiine zabezpechennia formuvannia intehrovanoi zvitnosti pidpryiemstva. Biznes Inform. 2017. No. 4: 329--334 [in Ukrainian].

12. Maksimova V.F., Kuzina R.V. Deiaki pytannia formuvannia skladu finansovykh i nefinansovykh pokaznykiv intehrovanoi zvitnosti. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia "Ekonomika". 2015. Vypusk 2 (4). Chastyna 1: 243--249 [in Ukrainian].

13. Yakovleva A.M., Afonska T.M. Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy. Kharkiv: TORSINH PLIuS. 2017 [in Ukrainian].

14. Honcharov S.M., Kushnir N.B. Tlumachnyi slovnyk ekonomista. Za red. prof. S.M. Honcharova. K.: Tsentr uchbovoi literatury, 2009 [in Ukrainian].