Реформування ринку електричної енергії в контексті забезпечення енергетичної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФОРМУВАННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Манжул І.В.,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент спеціальної кафедри № 2 Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності Національної академії Служби безпеки України

Досліджено реформування енергетичного ринку відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії”. Здійснено аналіз правового статусу регулятора й учасників ринку. Розглянуто його нові сегменти: ринок “на добу наперед”, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок та ін.

Ключові слова: енергетична безпека, ринок електроенергії, регулятор, оператор ринку електричної енергії, сегменти ринку.

Исследовано реформирование энергетического рынка в соответствии с Законом Украины “О рынке электрической энергии”. Осуществлен анализ правового статуса регулятора и участников рынка. Рассмотрены его новые сегменты: рынок “на сутки вперед”, внутрисуточный рынок, балансирующий рынок и др.

Ключевые слова: энергетическая безопасность, рынок электроэнергии, регулятор, оператор рынка электрической энергии, сегменты рынка.

The work deals with the energy market reform investigation in accordance with the Law of Ukraine “On the Electricity Market”, analysis of the legal status of the regulator and market participants, and its new segments consideration: the “day ahead” market, the inland market, the balancing market, etc.

Key words: energy security, electricity market, regulator, electricity market operator, market segments.

постановка проблеми. Енергетична безпека є невід'ємною складовою частиною національної безпеки, гарантом самостійності та незалежності, потребує ефективного використання власної паливно- енергетичної бази, демократизації, лібералізації, демонополізації ринку електричної енергії, прозорості господарської діяльності. Реформування енергетичного ринку передбачається запровадженням прийнятого 13.04.2017 р. Закону України “Про ринок електричної енергії” [1], реалізація якого буде сприяти створенню конкурентної моделі ринку електроенергії, його адаптації до європейської практики, створенню нових сегментів енергетичного ринку (ринок “на добу наперед”, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок та ін.), відокремленню діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, підвищенню ролі регулятора енергетичного ринку, розвитку ринкових відносин, надійному та безпечному постачанню електричної енергії споживачам.

стан опрацювання. Дослідження Закону України “Про ринок електричної енергії” активно здійснюється експертами (В. Буток, А. Зінченко, А. Лізунова, Ю. Усенко), практичними фахівцями (Ю. Гнатюк, С. Ігнатьєв, С. Масевич), економістами (І. Коссе, А. Колєсніченко, П. Курмаєв), представниками технічних наук (С. Казанський, Б. Костюковський, А. Куцан, I. Лещенко), проте його розгляд правниками (О. Віхров, О. Вишняков) ще є недостатнім. Водночас Закон потребує доопрацювання окремих правових положень, усунення недоліків і суперечностей.

Метою статті є здійснення аналізу Закону України “Про ринок електричної енергії” щодо реформування енергетичного ринку шляхом введення його системних операторів і нових сегментів і забезпечення енергетичної безпеки держави.

виклад основного матеріалу. Відзначимо найбільш актуальні, на наш погляд, аспекти реформування енергетичного ринку відповідним Законом. Насамперед звернемо увагу на ґрунтовний перелік термінів (97 найменувань), які в ньому визначаються; це як загальновживані дефініції (електроенергетика, об'єднана енергетична система України, баланс між попитом і пропозицією, безпека постачання електричної енергії, виробництво електричної енергії, електро- постачальник та ін.), так і ті, що вводяться в науковий і законодавчий обіг фактично вперше та потребують офіційного тлумачення. До них віднесемо такі: адміністратор комерційного обліку електричної енергії, ставка плати за нестандартне приєднання потужності, договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку “на добу наперед”, постачальник “останньої надії”, постачальник послуг із балансування та ін. Так, під ринком електричної енергії розуміється система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/ або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.

Звернемо увагу на правові основи функціонування ринку електричної енергії: окрім українського законодавства й імплементації законодавства ЄС, у цій сфері передбачається розроблення та впровадження низки нормативно-правових актів (правила ринку, які визначають функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; правила ринку “на добу наперед” і внутрішньодобового ринку; кодекс системи передачі; кодекс систем розподілу; кодекс комерційного обліку; правила роздрібного ринку та ін.), орієнтовний зміст яких наводиться. Фахівці вказують на необхідність узгодження цих нормативних документів між собою та з іншими законодавчими й нормативно-правовими актами України, а також із нормативно-правовою основою європейського законодавства та світовим досвідом ринкових відносин на енергетичному ринку. В інформації про виконання Закону зазначається про необхідність розроблення 201 документа, зокрема 117 нормативних актів [2]. На думку фахівців, уникнути протиріч і неузгодженостей між значною кількістю нормативних актів буде важко, їх можна реально визначити в багатьох випадках лише під час їх застосування на практиці [3, с. 44].

визначаючи принципи функціонування ринку, закон на перше місце ставить принцип забезпечення енергетичної безпеки, а також безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їхніх прав та інтересів; створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики; збереження забезпечення надійного й ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС); рівності прав на продаж і купівлю електричної енергії; вільного вибору електропостачальника та ін., що свідчить про забезпечення прозорої діяльності в цій сфері суспільних відносин. Водночас, як указується в юридичній літературі, необхідно також додержуватися напрацьованих теорією права й підтверджених практикою загальновизнаних принципів правотворчої діяльності, адаптувавши їх до регулювання зазначених відносин (принципи гуманізму, справедливості, науковості) [4, с. 15].

забезпечення функціонування ринку електричної енергії здійснюється на договірних засадах, наводиться перелік договорів із 19 пунктів, який є неповним, серед них договори про купівлю-продаж електричної енергії; купівлю-продаж електричної енергії на ринку “на добу наперед”; участь у ринку “на добу наперед” і/або внутрішньодобовому ринку; регулювання небалансів; надання послуг із розподілу; надання послуг із передачі; участь у балансуючому ринку; приєднання до системи передачі; купівля- продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку; приєднання до системи розподілу; постачання електричної енергії споживачу; постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”; надання послуг комерційного обліку електричної енергії; купівля-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом.

запровадження широкого обсягу договірних засад свідчить про демократизацію та дерегулю- вання ринку електричної енергії. Передбачається, що двосторонні договори, які пропонуватимуться виробниками, будуть відображати залежність їхніх дійсних витрат від сезону, періодів доби чи інших умов, а ціни, що сплачуватимуться споживачами, будуть відображати характеристики їх попиту (графік навантажень, обсяг) [5, с. 13].

Упровадження нових договірних засад постачання електроенергії робить необхідним унесення відповідних змін і доповнень до параграфа 3 глави 30 Господарського кодексу України, яким визначається договір енергопостачання, кількість і якість енергії, строки, ціни й порядок розрахунків за договором [6].

законом визначені основні завдання, повноваження та права енергетичного регулятора (національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг, метою діяльності якої є державне регулювання, моніторинг і контроль за діяльністю суб'єктів господарювання). До завдань регулятора віднесені такі: забезпечення належних умов для ефективного й надійного функціонування електричних мереж; розвиток конкуренції та забезпечення належного функціонування регіональних ринків у рамках ЄС; усунення перешкод і обмежень для торгівлі електричною енергією між учасниками ринків; сприяння розвитку безпечної й ефективної ОЕС України, орієнтованої на потреби покупців; до повноважень регулятора належить ліцензування та сертифікація господарської діяльності в цій сфері, затвердження правил функціонування ринку, методик формування та розрахунку цін (тарифів) на послуги та їх установлення, визначення необхідності проведення обов'язкового аудиту роботи ринку “на добу наперед”, внутріш- ньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, розрахунків на них; здійснення моніторингу функціонування ринку та ін.

Регулятор ринку електричної енергії має значні права; наведемо деякі з них: сприяти ефективній конкуренції на ринку; видавати обов'язкові для виконання учасниками ринку рішення; накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів), які порушили свої зобов'язання; приймати рішення про механізм надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових; проводити регуляторний аудит; розглядати скарги й вирішувати спори; проводити перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів). наведений обсяг завдань, повноважень, прав регулятора свідчить про його ключову роль на ринку енергії. однак із процесу функціонування нової моделі енерго- ринку фактично виключене Міністерство енергетики й вугільної промисловості, яке є центральним органом виконавчої влади й на законодавчому рівні визначене відповідальним органом за формування державної політики у сфері енергетики [7].

Закон відокремлює та встановлює незалежність діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерської діяльності, яка здійснюється виробником, оператором системи передачі, оператором системи розподілу, оператором ринку електричної енергії, трейдером.

Оператор системи передачі здійснює діяльність, що не залежить від діяльності з виробництва, розподілу, постачання електричної енергії, і трей- дерську діяльність і не має права її провадити.

Оператором системи передачі може бути виключно власник системи передачі. Незалежність оператора системи передачі забезпечується законодавчою забороною будь-яким фізичним чи юридичним особам здійснювати щодо нього одноосібний або спільний контроль або користуватися будь-яким правом, призначати посадову особу оператора системи передачі та ін. (ст. 32 Закону).

Розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Законом визначена його незалежність і відокремлення (заборона) діяльності з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, окрім установлених випадків. Незалежність оператора системи розподілу забезпечує вертикально інтегрований суб'єкт господарювання, який не має права втручатися в його діяльність із питань розвитку системи розподілу, експлуатації й обслуговування системи розподілу, управління персоналом, в операційну діяльність. оператору системи розподілу забороняється мати на праві власності чи в управлінні акції суб'єкта господарювання, який здійснює іншу діяльність. Він незалежний у прийнятті рішення щодо управління активами, приєднання до системи, надання послуг (ст. 47 Закону).

Діяльність указаних учасників ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню, дотримання його умов є обов'язковим у сфері їх господарювання. Зазначимо загальні для учасників ринку функції, права й обов'язки. До функцій системних операторів віднесене забезпечення недискримінаційного доступу до їхніх систем та їх недискримінаційного ставлення до користувачів. Учасники ринку мають право доступу до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії; своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги; зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати за послуги, що їм надаються на ринку електричної енергії, а також вони зобов'язані укладати договори, які є обов'язковими для здійснення їхньої діяльності на ринку, виконувати договірні умови; повідомляти про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, забезпечувати конфіденційність отриманої інформації та надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними їхніх функцій.

оператор системи передачі й оператор ринку є державними підприємствами, 100 відсотків акцій (часток) у їх статутному капіталі належать державі, вони не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб (ст. ст. 31, 51 Закону).

основні завдання оператора системи передачі включають у себе забезпечення роботи системи передачі й фізичне балансування системи, головним завданням оператора системи розподілу є експлуатація систем розподілу відповідно до умов Кодексу систем розподілу [8].

Так, серед функцій оператора системи передачі назвемо забезпечення операційної безпеки ОЕС України, функціонування балансуючого ринку, планування режимів роботи ОЕС України відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі та ін. Т акож на оператора системи передачі покладені функції адміністратора розрахунків (забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг) і адміністратора комерційного обліку (забезпечує організацію й адміністрування комерційного обліку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку). Оператор системи передачі має право надавати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання оперативні команди та розпорядження; своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку; проводити необхідні перевірки та/або випробування обладнання постачальників допоміжних послуг і постачальників послуг із балансування та ін. оператор системи передачі зобов'язаний здійснювати відшкодування користувачу в разі недотримання оператором показників якості послуг та ін.

До функцій оператора системи розподілу Законом віднесене забезпечення надання послуг із розподілу електричної енергії та з приєднання до неї, забезпечення довгострокової спроможності задовольняти обґрунтований попит на розподіл, комерційний облік, а також здійснення планування розвитку системи, розроблення типових графіків навантаження для певної категорії споживачів та ін. Оператор системи розподілу зобов'язаний складати добові графіки електричної енергії; нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за визначеними цінами; здійснювати відшкодування користувачеві системи в разі недотримання оператором показників якості послуг. Він має право отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії й інші послуги, надані на ринку електричної енергії, має інші права, передбачені законодавством і укладеними ним договорами.

Повне виконання вимог Третього енергетичного пакету ЄС щодо юридичного й організаційного відокремлення діяльності з розподілу та передачі електричної енергії від інших видів діяльності є умовою для запровадження економічної конкуренції на ринку електричної енергії [9]; створення нових постачальників електроенергії дасть можливість споживачам вільно їх обирати залежно від того, який пакет послуг є найзручнішим для них, як це зараз уже є загальноприйнятою практикою з інтер- нет- і мобільними провайдерами [10].

Оператор ринку електричної енергії забезпечує функціонування ринку “на добу наперед” і внутріш- ньодобового ринку, здійснює організацію купівлі- продажу електричної енергії для доби постачання; створює організаційні, технологічні, інформаційні й інші умови для здійснення регулярних торгів на ринку, укладання й виконання договорів і розрахунків за ними, визначає уповноважений банк або клірингову установу та не має права здійснювати діяльність із виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії споживачу, а також трейдерську діяльність.

До основних функцій оператора ринку віднесені такі: забезпечення рівних умов участі на ринку “на добу наперед” і внутрішньодобовому ринку; дотримання його учасниками вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов'язань; визначення за результатами торгів обсягів купівлі-про- дажу електричної енергії та ціни на неї, фінансових зобов'язань учасників ринку; створення умов для забезпечення розрахунків за куплену/продану електричну енергію; оприлюднення інформації щодо торгів на ринку, надання її учасникам і регулятору; здійснення реєстрації учасників ринку та ведення відповідного реєстру.

Перелік учасників ринку електричної енергії доповнений новим учасником - трейдером, яким може бути будь-який суб'єкт господарювання, що здійснює за двосторонніми договорами на сегментах ринку купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу споживачу, тобто трейдер є посередником у торгівлі електричною енергією. Окрім того, трейдер має право вільно обирати контрагента за двостороннім договором; здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами та зобов'язаний повідомляти про них, а також нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії відповідно до правил ринку та ін.

Варто зауважити, що в юридичній літературі введення на ринок електричної енергії трейдера оцінюється критично, виходячи з того, що відмінність у діяльності трейдера й оптового покупця чітко не визначена, а поняття такої діяльності відсутнє в документах Третього енергетичного пакета ЄС [4, с. 14].

Закон передбачає створення таких сегментів ринку електричної енергії, як ринок “на добу наперед”, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок двосторонніх договорів, допоміжний ринок і роздрібний ринок. Кожен із ринків має окрему мету функціонування, порядок функціонування та порядок купівлі-продажу електроенергії, розрахунок її вартості, умови встановлення обов'язкових продажів електроенергії.

На ринку електричної енергії “на добу вперед” буде здійснюватися купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу, він працюватиме як електронна біржа для торгівлі електроенергією для визначення ціни на неї. На внутрішньодобовому ринку купівля-продаж електричної енергії буде здійснюватися після завершення торгів на ринку “на добу наперед” і впродовж доби фізичного постачання електричної енергії. Балансуючий ринок організовується оператором системи передачі для збалансування попиту й пропозиції електроенергії в режимі реального часу. Ринок двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії передбачає укладання постачальниками чи виробниками прямих договорів зі споживачами на умовах вільних цін. Допоміжний ринок становить систему відносин, що виникають у зв'язку з придбанням допоміжних послуг у постачальників допоміжних послуг на ринкових і прозорих засадах для забезпечення надійної роботи ОЕС, а роздрібний ринок становить систему відносин, що виникають між електропостачальником і споживачем електричної енергії, іншими учасниками ринку в процесі її постачання.

Звернемо увагу на прорахунки Закону, які потребують усунення: його невідповідність Методичним рекомендаціям щодо розроблення проектів законів і дотримання вимог нормативно-проектної техніки; великий обсяг технічного тексту, важкість для сприйняття; відсутність визначення мети; значна громіздкість моделі енергоринку; необхідність для функціонування ринку великої кількості технічного персоналу, що неминуче призведе до підвищення тарифів; відсутність механізму боротьби з приватними монополіями; надто короткий перехідний період до остаточного впровадження Закону [7, с. 119-122].

Висновки. Аналіз зазначених аспектів правового регулювання ринку електричної енергії дозволяє, з одного боку, говорити про закріплення державних позицій таким чином: 1) визначення забезпечення енергетичної безпеки основним принципом функціонування ринку; 2) установлення державного регулювання на ринку електричної енергії, яке здійснюється регулятором; 3) визначення оператора системи передачі й оператора ринку державними підприємствами, які не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб. З іншого боку, можна говорити про встановлення ринкових засад, а саме:

1) підприємства, які здійснюють розподіл електричної енергії, будуть організаційно відділені від виробників і постачальників;

2) недискримінацій- ний доступ до енергетичного ринку та недискримінаційне ставлення до користувачів визначено як основні засади діяльності;

3) запроваджена система двосторонніх договорів між учасниками ринку на постачання електроенергії на умовах вільних цін;

4) ринок “на добу вперед” і внутрішньодобовий ринок являтимуть собою біржу, на якій буде торгуватися електроенергія;

5) трейдерською діяльністю може займатися будь-який суб'єкт господарювання.

отже, Закон про ринок електричної енергії буде сприяти ефективному реформуванню зазначеної сфери суспільних відносин, демократизації, лібералізації, демонополізації енергетичного ринку, його інтеграції в європейський енергетичний ринок і в кінцевому результаті - підвищенню рівня енергетичної безпеки України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Про ринок електричної енергії: Закон України від 13.07.2017 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2019-19.

Виконання Закону України “Про ринок електричної енергії”. URL: http://www.nerc.gov.ua/data/filearch /Materialy_ zasidan/2017/serpen/04.08.2017/p2_04-08-2017.pdf.

Костюковський Б., Лещенко І. Проблеми реалізації положень Закону “Про засади функціонування ринку електричної енергії в Україні”. Проблеми загальної енергетики. 2014. № 3 (38). С. 43-49.

Віхров О. Правові засади реформування ринку електричної енергії. Економіка та право. 2016. № 1 (43). С. 11-18.

Коссе І. Реформа ринку електроенергії в Україні. URL: http://www.ier.com.ua/files/publications/Policy _papers/IER/2012/ Policy_Paper_4_final.pdf

URL: http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/ show/ 436-15.

Куцан Ю. Експертний висновок щодо проекту Закону України “Про ринок електричної енергії України”. Электронное моделирование. 2016. Том 38. № 3. С. 119-122.

Механізми функціонування нової моделі ринку електричної енергії України. URL: http://www. nerc.gov.ua/?id=19761.

Пояснювальна записка до проекту Закону України “Про ринок електричної енергії України”. URL: http:// search. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GH3GT00A.html.

Масевич С. Про що новий закон про ринок електроенергії. URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/masevich/pro-shcho- novij-zakon-pro-rinok-elektroenergiji-1017243.html.

Размещено на Allbest.ru