Сутність та взаємозв’язок категорій теорії конкурентоспроможності

Єлець О.П.

Анотації

Усі конкурентні переваги можна поділити на дві групи:

— переваги нижнього порядку - це переваги, які не є результатом цілеспрямованої діяльності та за певних умов можуть бути легко відтворені конкурентами;

— переваги вищого порядку - це переваги, які, навпаки, є результатом цілеспрямованої діяльності та пов'язані зі значними витратами. Саме такий підхід може забезпечити значну конкурентну перевагу підприємства у часі.

Основою формування конкурентних переваг має стати комплексний підхід. Він передбачає, що мають бути визначені конкурентні козирі в усіх сферах господарської та управлінської діяльності підприємницької структури. Це звертає нас до ще одного поняття, яке має неабияке значення для забезпечення конкурентоспроможності підприємства, а саме до поняття "конкурентний потенціал".

Під конкурентним потенціалом доцільно розуміти сукупність зовнішніх і внутрішніх (маркетингових, виробничо-фінансових, інтелектуальних, трудових та інших) щодо конкурентного середовища можливостей підприємства, реалізація яких створює конкурентні переваги і забезпечує стійку конкурентну позицію на ринку [2; 3]. Отже, конкурентний потенціал відображає наявність у підприємства можливостей щодо формування довготривалих конкурентних переваг.

На думку Й.М. Петровича, конкурентний потенціал підприємства як економічна категорія надає порівняльну характеристику та відображає рівень переваги результативних показників оцінки стану системи його ресурсів і можливостей відносно аналогічних показників конкурентних підприємств на ринку за певний проміжок часу. Крім того, поняття конкурентного потенціалу підприємства враховує взаємодію всіх складових елементів потенціалу, реально оцінює позиції підприємства на ринку, його ринкову частку, можливості стосовно просування продукції, ефективність її збуту [4].

Конкурентний потенціал підприємства об'єднує одночасно три рівні зв'язків і відносин:

1. Конкурентний потенціал відображає минуле, тобто сукупність властивостей, накопичених системою в процесі її становлення і таких, що зумовлюють можливість до її функціонування та розвитку, можна відзначити, що він фактично набуває значення поняття "ресурс".

2. Конкурентний потенціал характеризує рівень практичного вживання та використовування наявних можливостей. Це забезпечує розмежування реалізованих і нереалізованих можливостей, тобто частково співпадає з поняттям "резерв".

3. Конкурентний потенціал орієнтується на розвиток (на майбутнє). Будучи єдністю стійкого та змінного станів, конкурентний потенціал містить (як можливі) елементи майбутнього розвитку підприємства [2].

Діагностика та моніторинг конкурентного потенціалу підприємницької структури має проводитися систематично, це забезпечить своєчасне отримання необхідної інформації про стан і можливі напрями найбільш ефективного використання потенціалу в часі та дасть змогу досягти бажаного рівня конкурентоспроможності, адже конкурентоспроможність підприємства є результатом його конкурентних переваг у всіх сферах його діяльності.

Конкурентоспроможність підприємства можна визначити як певну систему, що складається з безперервно взаємодіючих факторів і характеризує ступінь реалізації потенційних можливостей підприємства з надбання та утримання впродовж тривалого періоду часу конкурентної переваги. Тому під конкурентоспроможністю слід розуміти не тільки ефективність, але й динаміку пристосування підприємства до змінних умов зовнішнього середовища [5, с. 33].

Своєю чергою, А.П. Градов дає більш лаконічне визначення конкурентоспроможності підприємства: "Конкурентоспроможність підприємства - це його порівняльна перевага відносно інших підприємств даної галузі в країні та за її межами" [6].

Взагалі треба зазначити, що конкурентоспроможність підприємства є ключовим поняттям, яке пов'язує всі інші категорії теорії конкурентоспроможності, адже, конкурентоспроможність підприємства:

а) ґрунтується на конкурентних перевагах підприємства, які формуються на базі його конкурентного потенціалу;

б) визначає здатність підприємства витримувати конкуренцію на певному ринку;

в) відображає конкурентну позицію підприємства, яку було досягнуто за допомогою певної конкурентної стратегії, та визначає конкурентний статус підприємства.

Із вищенаведеного зрозуміло, що досягнення певної конкурентної позиції, крім конкурентних переваг, потребує застосування конкурентної стратегії. Саме вибір ефективної конкурентної стратегії, яка буде враховувати всі переваги та недоліки підприємства, забезпечить зміцнення його конкурентної позиції.

Отже, конкурентна стратегія - це розроблення довгострокових управлінських рішень, які базуються на використанні своїх сильних сторін і можливостей, а також слабких сторін конкурентів та визначають те, що необхідно зробити для досягнення цілей, які ставить перед собою підприємство [7].

Конкурентні стратегії складаються з низки підходів і напрямів, що розробляються керівництвом для досягнення найкращих показників роботи в одній конкретній сфері діяльності. Вони визначають засоби конкурентної боротьби підприємства на цільових ринках і виступають як: своєчасна реакція на зміни в галузі, в економіці у цілому, у політиці й інших значущих сферах; розроблення конкурентоспроможних заходів і дій, ринкових підходів, які можуть забезпечити міцну перевагу перед конкурентами; об'єднання стратегічних ініціатив функціональних відділів; вирішення конкретних стратегічних проблем, актуальних у даний момент [5, с. 159].

Конкурентна стратегія також дає змогу отримати конкретні індикатори для порівняння позиції підприємства з позиціями інших суб'єктів господарювання. Кожне підприємство дотримується власної конкурентної стратегії, метою якої є завоювання та утримання кращої конкурентної позиції в ринковому середовищі.

Своєю чергою, конкурентна позиція - це відносна характеристика, що дає змогу порівняти підприємство з його конкурентами за певними параметрами діяльності [8] та відображає довгострокові зусилля підприємства із завоювання конкурентних переваг, а також водночас визначає відмінності від конкурентів. Конкурентну позицію можна трактувати й як перевагу, яка дає можливість отримати доходи, що перевищують середньогалузевий рівень, і сприяє завоюванню міцних позицій на ринку.

Отже, конкурентна позиція відображає здатність підприємства вести конкурентну боротьбу та визначається комплексною оцінкою всіх його складників. Своєю чергою, як наслідок, конкурентна позиція визначає конкурентний статус підприємства, тобто сприйняття його зовнішнім середовищем.

На рис. 1 наведено взаємозв'язки розглянутих категорій теорії конкурентоспроможності.

Отже, конкурентоспроможність підприємства є результатом його конкурентних переваг та ефективного використання його конкурентного потенціалу. Критерієм конкурентоспроможності є його міцна та стабільна позиція на ринку. Своєю чергою, позиція підприємницької структури на ринку залежить від її здатності вести конкурентну боротьбу, правильно обирати стратегію поведінки на ринку, враховуючі свої слабкі та сильні сторони.

Але тут необхідно зазначити і певний зворотній зв'язок, тому що оцінка конкурентної позиції підприємницької структури дає можливість розробити заходи щодо підвищення конкурентоспроможності, можливість залучити кошти інвестора в сучасне та перспективне виробництво, здійснити вибір партнера для організації спільного випуску продукції тощо.

Таким чином, основною метою для кожного підприємства є не тільки формування конкурентної позиції на ринку, але й її подальше збереження та зміцнення, можливість підтримувати певний рівень конкурентоспроможності та вчасно реагувати на зміни в зовнішньому середовищі. Перспективою подальшої розвідки є детальне дослідження об'єктивних і суб'єктивних факторів впливу на конкурентоспроможність підприємства.

1. Стратегічний аналіз: [навч. посіб.] / Г.М. Давидов,

2. В.М. Малахова, О.А. Магопець [та ін.] - К.: Знання, 2011. - 389 с.

3. Балабанова І.В. Конкурентний потенціал як основа формування конкурентних переваг / І.В. Балабанова Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/3_ ANRR_2009/Economics/38882.doc. htm.

4. Петрович Й.М. Формування конкурентного потенціалу організації на інноваційних засадах / Й.М. Петрович, Н.С. Лущак // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - 2011. - № 698: Проблеми економіки та управління. - С. 3-10.

5. Управління конкурентоспроможністю підприємства: [навч. посіб.] / С.М. Клименко, О.С. Дуброва, Д.О. Барабась [та ін.] - К.: КНЕУ, 2006. - 527 с.

6. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы / А.П. Градов. - СПб.: Спецлит, 2000. - 589 с.

7. Снопік Б., Шиманська О.В. Конкурентні стратегії підприємства на ринку його діяльності / Б. Снопік, О.В. Шиманська [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ІіПр://соПегепсе. spkneu.org/2012/12/snopik-b/.

8. Миколенко І. Формування стратегії зміцнення конкурентної позиції підприємства / І. Миколенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ІіПр://соПегепсе^ркпеи. огд /2012/12/тукоІепко-і/.

Размещено на Allbest.ru