Доходи, умови харчування й тривалість життя населення: порівняльний аналіз України та країн ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОХОДИ, УМОВИ ХАРЧУВАННЯ Й ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄС

В.О. ШЛИКОВА

канд. екон. наук, наук. співроб.

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України

О.М. ЛЕВАНДА

здобувач, пров. інж.

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України

Метою статті є визначення взаємозв'язків між такими базовими факторами, як рівень доходів, умови харчування й тривалість життя населення в Україні і країнах ЄС. На основі аналізу даних 2016р. за 20 країнами ЄС та України виявлено, що серед досліджених країн Україні належить останнє місце за цими параметрами. За допомогою кореляційного та регресійного аналізу підтверджено наявність тісного зв'язку та визначено характер залежності очікуваної тривалості життя від валового національного доходу на душу населення та індексу продовольчої безпеки в досліджених кранах. Також установлено, що для забезпечення життєдіяльності українці вимушені витрачати більшу частину свого доходу на базову потребу -- харчування. Зіставлення реального споживання основних груп продуктів харчування із рекомендаціями Міністерства охорони здоров'я України та законодавчо закріпленими нормами показало, що середньостатистичний українець працездатного віку лише за трьома з десяти основних груп харчових продуктів споживає більше раціональних норм. За рештою основних груп харчових продуктів фактичне споживання менше раціональних норм, що свідчить про відповідність рівня доходу середньостатистичного українця раціону харчування, наближеному до норм базового соціального стандарту. Таким чином, власний дохід середнього споживача не забезпечує повноцінного і раціонального харчування для збереження і зміцнення здоров'я і профілактики хвороб. Законодавчі засади базових факторів, які формують здоров'я різних груп населення, містять багато суперечностей і не забезпечують раціональних норм споживання, що призводить до знищення класу середнього споживача і збільшення частки населення, яке існує на межі бідності. Динаміка показника “середня очікувана тривалість життя при народженні” в Україні за останні 13років має тенденцію до збільшення, однак

Ключові слова: дохід, тривалість життя, умови харчування, раціональна норма, набір продуктів харчування, індекс продовольчої безпеки, рівень життя, здоров'я, групи населення.

Цель статьи -- определение взаимосвязей между такими базовыми факторами как уровень доходов, условия питания и продолжительность жизни населения в Украине и странах ЕС. На основе анализа данных 2016 г. о 20 странах ЕС и Украине выявлено, что Украина занимает последнее место по указанным параметрам. С помощью корреляционного и регрессионного анализа подтверждено наличие тесной связи и определен характер зависимости ожидаемой продолжительности жизни от валового национального дохода на душу населения и индекса продовольственной безопасности в исследованных странах. Также установлено, что для обеспечения жизнедеятельности украинцы вынуждены тратить большую часть собственного дохода на базовую потребность -- питание. Сопоставление реального потребления основных групп продуктов питания с рекомендациями Министерства здравоохранения Украины и законодательно закрепленными нормами показало, что среднестатистический украинец трудоспособного возраста только по трем из десяти основных групп пищевых продуктов потребляет больше рациональных норм. По остальным основным группам пищевых продуктов потребление ниже рациональных норм, что свидетельствует о соответствии уровня дохода среднестатистического украинца рациону питания, приближенному к нормам базового социального стандарта. Таким образом, собственный доход среднего потребителя не обеспечивает полноценного и рационального питания, необходимого для сохранения и укрепления здоровья и профилактики заболеваний. Законодательные основы базовых факторов, формирующих здоровье различных групп населения, содержат много противоречий и не обеспечивают рациональных норм потребления, что приводит к уничтожению класса среднего потребителя и увеличению доли населения, существующего на грани бедности. Динамика показателя “средняя ожидаемая продолжительность жизни при рождении” в Украине за последние 13 лет имеет тенденцию к увеличению, однако темпы небольшие, поэтому в целом он остается низким по сравнению со странами ЕС. В совокупности базовые факторы и несоответствие законодательства тормозят рост показателя продолжительности жизни населения Украины до уровня стран ЕС. Предложено осовременить базовый социальный стандарт относительно рациональных норм, рекомендованных Министерством здравоохранения Украины, и доказана необходимость обеспечения соответствующего правового регулирования.

Ключевые слова: доход, продолжительность жизни, условия питания, рациональная норма, набор продуктов питания, индекс продовольственной безопасности, уровень жизни, здоровье, группы населения.

The goal of the article is to determine the relationship between such basic factors as income level, nutrition conditions and life expectancy in Ukraine and EU countries. On the basis of analysis of data for 2016 in 20 EU countries and Ukraine, it was found that among the countries studied, Ukraine has lowest level of these factors.

The correlation and regression analysis confirmed the existence of close relationship and determined the type life expectancy dependence on gross national income per capita and food security index in the studied countries. It has also been established that Ukrainians are forced to spend most of their income on basic nutrition to ensure their livelihoods.

Comparison of real consumption of main food groups with the recommendations of the Ministry of Health of Ukraine and legally established norms showed that the average Ukrainian working age population consumes more rational standards in only three of the ten major groups of food products. For the rest of the main food products groups, actual consumption is less than rational standards, which indicates that the income level of the average Ukrainian diet corresponds to the standards of the basic social standard. Thus, the average income of the average consumer does not provide a full and efficient diet aimed at strengthening health and preventing disease. Legislative provisions regarding the basic factors that form the health of different groups of the population contain many contradictions and do not provide rational consumption norms, which in turn leads to the destruction of the middle class and the increase of the share of the population that is on the verge of poverty.

The indicator “average life expectancy at birth” in Ukraine over the past 13 years has a tendency to increase, however, at a slow pace, and therefore remains low compared to the EU countries. The basic factors and the inconsistency of legislation impede the growth of the indicator of life expectancy of the population of Ukraine to the level of the EU countries. Modernization of the basic social standard in accordance with the rational norms recommended by the Ministry of Health of Ukraine is proposed and the necessity of providing the appropriate legal regulation is proved.

Keywords: income, life expectancy, food conditions, rational norm, set of food products, food security index, standard of living, health, population groups.

Постановка проблеми. Першочерговою метою розвитку України є впровадження європейських стандартів життя населення. Індекс людського розвитку (ІЛР) широко використовується як інтегральний показник для порівняння рівня життя у різних країнах світу. Доповідь Програми розвитку ООН “Людський розвиток для всіх і кожного 2016” містить рейтинг країн за ІЛР, в якому Україна у 2015 р. займала 84 місце серед 188 країн світу [1]. Значення індексу для України складає 0,743, що відповідає країнам з високим рівнем людського розвитку. Однак за компонентами “Здоров'я і довголіття” (очікувана тривалість життя становить 71,1 рік) і “Рівень життя” (ВВП на 1 особу -- 7 361 дол. 2011р. за ПКС) Україна належить до країн з середнім рівнем людського розвитку і наведені показники є нижчими, ніж у країнах ЄС. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) за 2016 р. [2], починаючи з 1950 р. показник “очікувана тривалість життя при народженні” (ОТЖ) у країнах світу збільшився на 3--10 років. У Європейському регіоні зростання склало близько 2,5 років, за винятком колишніх країн Радянського Союзу через зростання смертності в них. Також ВООЗ стверджує, що здоров'я людини на 70 % залежить від того, які продукти харчування вона споживає. Таким чином, постає завдання визначення взаємозв'язків, які мають місце в Україні та країнах ЄС між показниками рівня доходів, умов харчування та тривалості життя для подальшої розробки інструментів досягнення цільових стандартів життя.

Актуальність теми. За даними Державної служби статистики у 2016 р. в Україні наявна суттєва диференціація доходів населення. Так, населення із загальними доходами на місяць нижчими від законодавчо встановленого прожиткового мінімуму (1 388,1 гривні) становить 3,8 % від загальної чисельності населення, а 51,1 % населення мають загальні доходи нижче фактичного прожиткового мінімуму (2 646,4 гривні) [3, с. 273]. Співвідношення максимальних та мінімальних загальних доходів сягає трьох разів. Основним джерелом доходу українських домогосподарств є оплата праці і соціальні трансферти [3, с. 48].

Крім того, за даними вибіркового обстеження Державної служби статистики України умов життя українських домогосподарств, структура грошових витрат се- редньостатистичного українця за категорією “продовольчі товари” наближена лише до норм базового соціального стандарту, гарантованого державою для різних груп населення (діти, працездатні, пенсіонери). Цей факт сигналізує про наявний ризик негативного впливу незбалансованого харчування на здоров'я людей, що у свою чергу не може не позначитися на тривалості їхнього життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання тривалості життя висвітлюють у своїх наукових дослідженнях такі українські вчені: Л.А. Чепелевська (L. Chepele- vska), В.Г. Дубініна (V. Dubinina), О.П. Рудницький (O. Rudnytsky^, О.В. Любінець (O. Lubinets), які зазначають, що ОТЖ характеризує рівень життя людей і має регіональну відмінність [6]. Д.Г. Шушпанов (D. Shuspanov) виявив взаємозв'язок між такими соціально-економічними детермінантами здоров'я населення, як дохід, соціальний статус, споживання продуктів харчування [7]. Л.Л. Мельник (L. Melnik) та С.В. Васильєв (S. Vasil'ev) розглядають продовольчу безпеку на національному рівні і висвітлюють проблему нерівномірності споживання продуктів харчування різними верствами населення, а також висловлюють думку, що в Україні не існує чіткої державної політики в галузі харчування населення [8]. Економічний дискусійний клуб оприлюднює звіт “Продовольча безпека України. Огляд основних індикаторів” щороку, починаючи з 2014 р. Звіт містить оцінку середньодобової поживності раці- ону українця [4, с. 5]. Звіт “Вартість мінімального продуктового кошика для різних категорій населення” (оприлюднюється з листопада 2016 р. по цей час щомісячно), висвітлює рівень доходу і харчування різних груп населення [4, с. 17, 19]. Таким чином, тривалість життя українські науковці та експерти розглядають під різними кутами, проте проблеми причинно-наслідкових зв'язків із рівнем доходів і умовами харчування залишаються недостатньо розробленими.

Наукова новизна. В результаті дослідження з визначеної проблеми формування компонент ІЛР “Здоров'я і довголіття” та “Рівень життя” України було сформульовано та доведено такі припущення: рівень доходів суттєво визначає раціон харчування населення; тривалість життя населення залежить від рівня доходів і умов харчування.

За даними Світового банку, Україна у 2016 р. за показником ВНД на душу населення за методом Atlas (2 310,0 дол. США) належить до країн із економікою нижче середнього рівня доходу, у той же час 18 країн ЄС мають економіку з високим рівнем доходу, а дві країни -- це економіки з доходом вищим за середній рівень (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація Світового банку: розвиток економіки за рівнем доходу, 2016 р.

Рис. 1. Діаграма розсіювання “доходи -- тривалість життя”

Перевіримо це припущення, побудувавши відповідне рівняння залежності та оцінивши його статистичні характеристики з використанням програмного пакету аналізу даних Statistica 8.0. Одержане рівняння має вигляд:

y= 6,2473 іп (х) + 14,2927,

де y-- очікувана тривалість життя населення; х -- валовий національний дохід на одну особу в країнах. Коефіцієнт детермінації для одержаного рівняння становить Я² = 0,7201, отже модель адекватна і зміни значень залежної змінної у значною мірою (на 72,01 %) визначаються зміною значень х. Перевірку статистичної значущості коефіцієнтів рівняння здійснено за допомогою ^статистики Стьюдента з довірчою ймовірністю 0,95. Для цього обчислено розрахункові значення для коефіцієнтів t₁ = 7,0066, яке виявилось більшими за відповідне табличне t = 2,09 та t₂ = 1,5337,

що з обраною довірчою ймовірністю виявилось меншим за табличне. Отже, коефіцієнт при функції логарифму є значущим, а вільний член -- ні. Незважаючи на це, експерименти з визначенням типу моделі продемонстрували найвищі показники якості саме логарифмічного рівняння.

Таким чином, виявлений взаємозв'язок “доходи -- тривалість життя” підтверджує припущення, що рівень розвитку економіки, який визначає рівень життя населення, суттєво впливає на очікувану тривалість життя.

Варто вказати, що рівень доходів не повністю визначає тривалість життя. Країни з приблизно однаковим рівнем доходів 25--30 тис. дол. (Греція, Польща, Португалія, Словаччина, Угорщина) суттєво відрізняються за ОТЖ -- від 75,3 до 81,2 року. Разом із цим, нарощування доходів понад 38--40 тис. дол. вже не призводить до збільшення тривалості життя. Проте зниження доходів населення спонукає до споживання дешевших продуктів харчування, які не завжди є безпечними для здоров'я, що призводить до скорочення тривалості життя.

Рис. 2. Діаграма розсіювання “умови харчування -- тривалість життя”

Індекс продовольчої безпеки (ІПБ) є показником, який дає змогу виявити, наскільки безпечними є умови харчування в певній країні за категоріями: доступність, економічність, якість і безпека. Індекс визначається зваженою сумою балів від 0 до 100 за всіма категоріями, де 100 відповідає найбільш сприятливим умовам харчування. Серед 21 дослідженої країни, найнижчий ІПБ спостерігається в Україні (55,2 балів) [11]. Діаграма розсіювання для цих показників наведена на рис. 2.

З урахуванням діаграми для оцінки взаємозв'язку між показниками індексу продовольчої безпеки та очікуваної тривалості життя за країнами розраховано коефіцієнт парної кореляції Пірсона, який склав 0,8987, що дає змогу припустити наявність тісного додатнього лінійного зв'язку. Перевірку статистичної значущості коефіцієнту кореляції здійснено за допомогою ї-статистики Стьюдента з довірчою ймовірністю 0,95. Для цього обчислено розрахункове значення статистики ї = 12,31, яке є більшим за відповідне табличне ї_табл = 2,09. Отже, приймаємо гіпотезу про те, що відхилення від нуля коефіцієнта кореляції є значущим, тобто лінійний зв'язок між показниками існує. Побудоване рівняння лінійної регресії має вигляд:

у = 0,3775х + 51,123,

де у -- очікувана тривалість життя населення; х -- індекс продовольчої безпеки країн. Коефіцієнт детермінації для одержаного рівняння становить Я² = 0,8077, отже модель адекватна і зміни значень очікуваної тривалості життя населення країни значною мірою (на 80,77 %) визначені зміною умов харчування. За допомогою ї-статистики Стьюдента з довірчою ймовірністю 0,95 підтверджено статистичну значущість коефіцієнтів рівняння. Розрахункові значення статистики для коефіцієнтів ї_} = 8,9331 та ї₂ = 15,9931 виявились більшими за відповідне табличне значення ї_табл = 2,09.

У табл. 2 наведено дані за п'ятьма країнами з найвищими та п'ятьма країнами з найнижчими показниками ОТЖ при народженні, індексу продовольчої безпеки та ВНД на душу населення серед усіх досліджених країн.

Таблиця 2. Рейтинг п'яти країн за найвищими та найнижчими показниками: ОТЖ, ІПБ, ВНД на душу населення у 2016 р.