Розбудова напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства в ринкових умовах господарювання

Дослідження розбудови організаційно-економічного змісту напрямів диверсифікації діяльності торговельної компанії у вигляді запропонованих альтернативних способів їх реалізації, досягнення торговельним підприємством конкурентних переваг у певній сфері.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.12.2018
Размер файла 160,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗБУДОВА НАПРЯМІВ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Пруднікова Г.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Анотація

Предмет роботи. Предметом дослідження є організаційно-економічний зміст напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства.

Мета роботи. Метою дослідження є розбудова організаційно-економічного змісту напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства та виокремлення критеріїв обрання оптимального з них.

Методика проведення роботи. У процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення й порівняння, аналізу й синтезу (для дослідження напрямів диверсифікації діяльності та критеріїв обрання оптимального з них), структурно-функціональний метод, методи індукції та дедукції (при обґрунтуванні способів реалізації кожного з напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства).

Результати роботи. В результаті дослідження розбудовано організаційно-економічний зміст напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства та виокремлено критерії обрання оптимального з них.

Сфера застосування результатів. Результати роботи можуть бути використані керівництвом торговельних підприємств для обґрунтування оптимального напряму здійснення диверсифікації діяльності.

В результаті проведеного наукового дослідження розбудовано організаційно-економічний зміст напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства у вигляді запропонованих альтернативних способів їх реалізації, кожен з яких передбачає досягнення торговельним підприємством конкурентних переваг у певній сфері. Для кожного із встановлених способів диверсифікації діяльності визначені властиві їм характеристики, які у відповідності із встановленими критеріями виступають основою для прийняття ефективного господарського рішення стосовно проведення диверсифікації діяльності за найбільш оптимальним для торговельного підприємства напрямом.

Ключові слова: напрями диверсифікації діяльності торговельного підприємства, організаційно- економічний зміст, способи диверсифікації діяльності торговельного підприємства, характерні ознаки, критерії обрання оптимального напряму диверсифікації діяльності.

Постановка проблеми. Сучасна ринкова економіка формує нові економічні, соціальні й науково- технічні умови функціонування та розвитку торговельних підприємств. За таких умов конкурентний успіх починає залежати від розробки та реалізації нових видів продукції, розширення ринкової присутності й економічно-обґрунтованого визначення напрямів інвестування коштів у різноманітні бізнес-активи. Тобто, диверсифікація діяльності стає джерелом зниження ризиків конкурентного середовища та забезпечення збалансованого розвитку торговельних підприємств. Однак, головна складність її проведення полягає у визначення напрямів її здійснення та прийняття господарського рішення щодо впровадження оптимального з них.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблеми обґрунтування напрямів диверсифікації діяльності господарюючими суб'єктами присвячено наукові праці таких вчених-економістів як А.А. Томпсон та А. Дж. Стрікленд [1], Л.Є. Довгань [2], А.Т. Зуб [3], Н.В. Куденко [4], В.Д. Маркова [5], А.Н.

Петров [6], М.Г. Саєнко [7] та ін. Віддаючи належне значущості та ґрунтовності наукових здобутків зазначених науковців, варто відзначити, що результатом проведених досліджень є обґрунтування напрямів диверсифікації діяльності на рівні розкриття їх сутності без визначення їх організаційно-економічного змісту. Стосовно підприємств торговельної галузі зазначена проблема підсилюється ще більше через відсутність будь- яких змістовних наукових розробок в зазначеній галузі.

Невирішені складові загальної проблеми. Недостатність наукової розбудови напрямів диверсифікації діяльності ускладнює процес визначення найбільш оптимального з них торговельного підприємства.

Формулювання цілей статі. Метою статті є розбудова організаційно-економічного змісту напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства та виокремлення критеріїв обрання оптимального з них.

Виклад основного матеріалу дослідження. В сучасних умовах господарювання одним із ефективних способів досягнення економічної стійкості торговельного підприємства є товарна диверсифікація діяльності. Особливість її здійснення полягає в тому, що згідно базового принципу відмінності товарів, товарна диверсифікація може здійснюватися торговельним підприємством трьома способами: номенклатурним, груповим і асортиментним. Перший з них, номенклатурний, пов'язаний із різноманітністю видів діяльності торговельного підприємства та являє собою сукупний обсяг товарів (послуг), реалізованих або вироблених в межах кожного з них. Під час диверсифікації діяльності за цим напрямом сукупна номенклатура розширюється за рахунок нової номенклатури товарів, яка є виходом іншого, відмінного виду діяльності торговельного підприємства. Групова товарна диверсифікація здійснюється в межах товарної номенклатури певного виду діяльності торговельного підприємства й передбачає її доповнення новою групою товарів. При цьому критерієм її новизни виступатиме відмінна технологія виготовлення і реалізації продуктів. За асортиментного напряму товарної диверсифікації група товарів, що є складовою товарної номенклатури певного виду діяльності торговельного підприємства, доповнюється новим видом товару, який, як правило, є подібним до вже наявних з точки зору схожості вимог транспортування, зберігання, маркетингових методів просування на ринок або умов післяпродажного обслуговування, але все ж таки відрізняється від них, бо призначений для задоволення іншої конкретної потреби, що відповідає принципу індивідуального підходу до обслуговування споживачів. Отже, ефективна товарна диверсифікація визначає ринкові можливості сучасного торговельного підприємства. Здійснення її є не лише джерелом конкурентних переваг в товарній сфері, але й потенціалом збільшення кількості цільових сегментів ринку суб'єкта господарювання.

Коли рішення про товарну диверсифікацію прийнято, виникає доцільність виявлення та оцінювання потенційних сегментів ринку, які можуть бути завойовані за рахунок диверсифікованого асортименту товарів. При цьому вихід на новий цільовий сегмент ринку означає початок реалізації на ньому товарів торговельного підприємства. А враховуючи те, що товарний асортимент може бути широко диверсифікованим, то необхідним є визначення того, які саме товари можуть задовольнити потреби одного або декількох нових ринкових сегментів. Відповідно до цього було розроблено п'ять альтернативних способів здійснення диверсифікації цільових сегментів ринку торговельного підприємства, які відображено на рисунку 1.

Рисунок 1 - Способи диверсифікації цільових сегментів ринку торговельного підприємства

Третім напрямом диверсифікації діяльності є диверсифікація видів діяльності торговельного підприємства. Сутність його полягає в тому, що внаслідок появи нового виду діяльності, бізнес-портфель торговельного підприємства поповнюється новою стратегічною бізнес-одиницею, що означає початок функціонування торговельного підприємства в новій для нього сфері діяльності. Проведений аналіз економічної літератури [1-10] засвідчив наявність двох альтернативних способів реалізації цього напряму диверсифікації діяльності - зв'язаний та незв'язаний. Стосовно підприємств торговельної галузі сутність їх полягає в наступному. Зв'язана диверсифікація видів діяльності передбачає заснування такого виду діяльності, який має певну стратегічну відповідність наявним видам діяльності, наприклад, спільність придбання, транспортування та складування товарів, спільність використання складських приміщень, спільність методів та технологій продажу, спільність управлінських функцій, спільність потреб, що задовольняються тощо. Незв'язана диверсифікація видів діяльності торговельного підприємства полягає у започаткуванні абсолютно нового, жодним чином не пов'язаного з існуючими виду діяльності. З метою полегшення процесу обрання пропонується систематизована характеристика ознак зв'язаної та незв'язаної диверсифікації видів діяльності торговельного підприємства, яка відображена в таблиці 1. На практиці кожне торговельне підприємство в залежності від рівня ресурсної забезпеченості, наявності або ж відсутності стратегічних та ключової компетенцій, рівня динамічних здібностей може ігнорувати певну ознаку або ж взяти за основу одну чи декілька з них та зробити на їх основі найбільш оптимальний для себе вибір.

Дослідження наукової літератури [1-10] засвідчило, що саме високий рівень доходності та можливість довгострокового отримання значних прибутків на вкладений капітал грають вирішальну роль у позитивному рішенні щодо певного напряму диверсифікації діяльності. Природно, що створення та розвиток нових видів діяльності потребує значних капіталовкладень. Однак обсяг інвестиційних коштів не повинен підривати фінансове становище, інакше у суб'єкта господарювання звужується потенціал розвитку і, відповідно, скорочується прибутковість інвестицій. Таким чином, варто зауважити, що будь який напрям диверсифікації діяльності має бути прийнятним для торговельного підприємства перш за все з фінансової точки зору.

економічний торгівельний диверсифікація конкурентний

Не менш важливим аспектом при виборі напряму диверсифікації діяльності торговельного підприємства є виявлення потенційних ризиків її впровадження. Необхідність аналізу ризиків диверсифікації діяльності підтверджується в працях вчених, що займаються цією проблемою [8-10]. На практиці ризики диверсифікації діяльності можуть бути настільки великими, що здатні змусити торговельне підприємство відмовитися від здійснення певних операцій, що вимагають великих початкових інвестицій і часу. У той же час наявність фактору ризику є потужним стимулом для ретельного обґрунтування господарських рішень стосовно диверсифікації діяльності, спрямованих на здійснення режиму економії, змушує його ретельно аналізувати рентабельність проектів диверсифікації діяльності, розробляти кошториси, наймати відповідний персонал тощо.

Наукова новизна. В результаті проведеного наукового дослідження розбудовано організаційно- економічний зміст напрямів диверсифікації діяльності торговельного підприємства у вигляді запропонованих альтернативних способів їх реалізації, кожен з яких передбачає досягнення торговельним підприємством конкурентних переваг у певній сфері. Для кожного із встановлених способів диверсифікації діяльності визначені властиві їм характеристики, які у відповідності із встановленими критеріями виступають основою для прийняття ефективного господарського рішення стосовно проведення диверсифікації діяльності за найбільш оптимальним для торговельного підприємства напрямом.

Перелік посилань

1. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: учебник для вузов / А.А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд; пер. с англ. Л.Г. Зайцевой, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

2. Довгань Л.Є. Стратегічне управління: навч. посіб. 2-ге вид. / Л.Є. Довгань, Л.П. Артеменко, Ю.В. Каракай. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 440 с.

3. Зуб А.Т. Стратегический менеджмент: [учебник] / Анатолий Тимофеевич Зуб. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 415 с.

4. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг: [навальний посібник] / Наталія Володимирівна Куденко. - К.: КНЕУ, 2006. - 152 с. - (Вид. 2-ге, без змін).

5. Маркова В. Д. Стратегический менеджмент: курс лекций /В. Д. Маркова, С. А. Кузнецова. - М.: ИНФРА-М; Новосибирск: Сибирское соглашение,1999. - 288 с.

6. Петров А. Н. Стратегический менеджмент: [учебник для вузов]/ Александр Николаевич Петров. - Санкт-Петербург: СПб, 2007. - 496 с.

7. Саєнко М.Г. Стратегія підприємства: [підручник] / Михайло Григорович Саєнко. - Тернопіль: Економічна думка, 2006. - 390 с.

8. Донець Л.І. Ризики диверсифікації господарської діяльності підприємства / Л.І. Донець, Г.І Пруднікова // Збірник наукових праць «Проблеми і перспективи розвитку підприємництва». - 2012. - № 1. - С. 25 - 32.

9. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: [ученик] / Раис Ахметович Фатхутдинов. - М.: Дело, 2005. - 448с. - (7-е изд., испр. и доп.).

10. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: навч. посіб. /З.Є. Шершньова, С.В. Оборська. - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.