Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку зовнішньоторговельної діяльності регіонів України в контексті поглиблення інтеграційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 339.564 (477)

Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку зовнішньоторговельної діяльності регіонів України в контексті поглиблення інтеграційних процесів

Бікулова Д.У., канд. екон. наук, доцент

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Бондаренко Н.В., канд. екон. наук, доцент

Головне управління статистики у Харківській області

Анотація

У статті показано, що питання удосконалення зовнішньоторговельної діяльності регіонів України є вкрай важливими і актуальними в умовах поглиблення інтеграційних процесів, насамперед, з ЄС, а також необхідності вирішення поставленої задачі реформування місцевого самоврядування, надання регіонам реальних фінансових важелів для забезпечення соціально-економічного розвитку, у тому числі за рахунок розширення та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Метою статті є оцінка сучасного стану та перспектив розвитку зовнішньоторговельної діяльності регіонів України, їх експортного потенціалу та розробка рекомендацій, спрямованих на подолання проблем розвитку експортного потенціалу в умовах поглиблення інтеграційних процесів.

Предмет дослідження - теоретико-прикладні аспекти оцінки стану зовнішньоторговельної діяльності регіонів України та перспектив розвитку їх експортного потенціалу. експортний інтеграційний економіка

Проведено аналіз регіональної структури експорту за показником відношення експорту до валової доданої вартості по кожному регіону, який дозволив визначити регіони, що мають найбільш потужний експортний потенціал, а також виявити такі регіони, експортний потенціал який є досить слабким. Базуючись на методичних підходах, запропонованих в монографії колективу авторів за загальною редакцією А.А. Мазаракі, в статті проведено групування регіонів України за ступенем чутливості їх економічних систем до подальшої лібералізації зовнішньої торгівлі за двома критеріями: за критерієм споживання товарів населенням регіону та критерієм рівня конкуренції вітчизняної продукції з імпортною. Дано оцінку одержаних результатів. Вони можуть стати в пригоді при створенні зони вільної торгівлі з ЄС. Запропоновано рекомендації, спрямовані на удосконалення зовнішньоторговельної діяльності регіонів, підвищення ефективності використання їх експортного потенціалу, здійснення широкої товарної та географічної диверсифікації експорту, при цьому пріоритетом має стати розширення торгівлі з ЄС.

Ключові слова: регіон, експорт, імпорт, зовнішньоторговельна діяльність, експортний потенціал, лібералізація зовнішньої торгівлі, інтеграція.

Постановка проблеми. Посилення глобалізаційних процесів, що спостерігається на сучасному етапі у світі, потребує розробки нових підходів до формування та визначення напрямків розвитку експортного потенціалу як економіки України в цілому, так і кожного з її регіонів. Зростання обсягів експорту відіграє дуже важливу роль у розвитку економіки. Експорт є головним джерелом надходження валюти, необхідної для закупівлі за кордоном обладнання, споживчих товарів, для поповнення валютних резервів країни, оплати зовнішніх боргів, забезпечення фінансової стабілізації [1]. В ряді досліджень вітчизняних вчених [1,2,3] відмічається, що активне входження регіональних суб'єктів держав до міжнародного економічного співтовариства стає важливим чинником і характерною рисою сучасної глобалізації. Особливу актуальність проблеми удосконалення зовнішньоторговельної діяльності регіонів і формування їх потужного експортного потенціалу набувають у світлі поставленої вкрай важливої задачі децентралізації влади в Україні, делегування реальних фінансових важелів регіонам для забезпечення їх соціально-економічного розвитку, у тому числі за рахунок розширення та підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності. Для регіонів нарощування експортного потенціалу, удосконалення його структури стають потужним джерелом зростання регіональної економіки, збалансованого соціально-економічного розвитку, особливо в період глибокої фінансово-економічної кризи, в якій опинилась вітчизняна економіка. Все сказане обумовлює актуальність теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам розвитку зовнішньої торгівлі, управління ек-спортним потенціалом на різних рівнях господарювання: держави, регіону, галузі, підприємства присвячено роботи багатьох українських вчених: В.С. Будкіна, І.В. Бураковського, В.М. Гейця, О.П. Гребельника, Л.С. Кутідзе, А.А. Мазаракі, Ю.В. Макогона, Т.М. Мельника, Н.М. Пирець, 1.1. Пузанова, Н.М. Тюріної, А.С. Фі- ліпенка, В.В. Юхименка та ін. До найбільш відомих зарубіжних спеціалістів з даного напрямку досліджень можна віднести В. Балассу, Е.Грайпла, М. Портера, С. Смалвуда, Дж. Стігліца, С. Фішера та ін. Незважаючи на велику кількість наукових праць з цієї тематики доводиться констатувати, що чимало проблем залиша-ються нерозв'язаними.

Невирішені складові загальної проблеми. Недостатньо дослідженими залишаються питання оці-нювання експортного потенціалу України у регіональному розрізі, аналізу чутливості економіки регіонів до подальшої лібералізації зовнішньої торгівлі при створенні зон вільної торгівлі з іншими країнами, насамперед, з ЄС, здатності протидіяти потенційним викликам, що можуть постати перед регіональними економіками при поглибленні інтеграційних процесів.

Формування цілей статті. Метою статті є оцінка сучасного стану та перспектив розвитку зовнішньо-торговельної діяльності регіонів України, їх експортного потенціалу та розробка рекомендацій, спрямованих на подолання проблем розвитку експортного потенціалу в умовах поглиблення інтеграційних процесів.

Об'єкт дослідження - процес використання експортного потенціалу регіонів України.

Предмет дослідження - теоретико-прикладні аспекти оцінки стану зовнішньоторговельної діяльності регіонів України та перспектив розвитку їх експортного потенціалу.

Виклад основного матеріалу дослідження. В економічній літературі зміст поняття «експортний потенціал» розкрито не повною мірою. В Економічній енциклопедії експортний потенціал визначається як «потенційна спроможність і можливість країни експортувати наявні та нарощувати експорт нових виробів, ресурсів і послуг» [4,с.491]. Багато дослідників цілком вірно зв'язують поняття експортного потенціалу з поняттям конкурентоспроможності економіки [5,6,7]. Ці категорії тісно взаємопов'язані. На наш погляд, найбільш повне та обгрунтоване трактування змісту економічної категорії «експортний потенціал» надано у роботі [8]. Автор визначає експортний потенціал як «здатність національної економіки виробляти конкурен-тоспроможні товари та реалізовувати їх на міжнародних ринках за умов постійного зростання ефективності використання природних ресурсів, розвитку науково-технічного потенціалу при забезпечені економічної безпеки країни в цілому» [8,с.3]. Експортний потенціал країни складається з експортних потенціалів її регіо-нів, які суттєво різняться між собою. Однією з характерних особливостей України є нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів. Регіони відрізняються за масштабом, рівнем соціально-економічного розвитку, структурою виробництва, обсягами та структурою зовнішньоекономічної діяльності. Тому у умовах поглиблення інтеграційних процесів при створенні зон вільної торгівлі з іншими країнами, насамперед з ЄС, економічні наслідки цих процесів для різних регіонів будуть різними в залежності від рівня конкурентосп-роможності виробництв в економіці кожного регіону. Колективом науковців КНТЕУ під керівництвом проф. А.А. Мазаракі було розроблено методику аналізу та оцінки експортного потенціалу в розрізі регіонів та то-варних груп, яку вони успішно використали при аналізі та оцінці позитивних та негативних наслідків вступу України до СОТ [2]. Базуючись на методичних підходах, запропонованих в монографії цього колективу нау-ковців [2], проведемо аналіз та оцінку сучасного стану та перспектив розвитку експортного потенціалу Укра-їни в розрізі регіонів. В табл. 1 наведено вихідні дані для розрахунку показників, що характеризують зовніш-ньоторговельну діяльність регіонів України. Результати розрахунків показників наведено у табл. 2. Як свід-чать дані, що наведено у табл. 2, найбільшу питому вагу у загальному обсязі експорту України у 2011 р. за-ймали Дніпропетровська, Донецька, Запорізька та Луганська області. Ці області мають найбільш потужний експортний потенціал, про що свідчить вагоме значення показника відношення експорту до валової доданої вартості по економіці регіону (табл. 3). При цьому найбільший експортний потенціал мають Луганська та Донецька області (значення показника 1,0-1,1), які удвох забезпечують майже 35% загального експорту в Україні. Підприємства вказаних вище чотирьох областей мають потужну експортну базу, усталені ринки збуту за кордоном. Разом з тим, слід відмітити, що їх продукції поставляється головним чином у Росію, що в сучасній кризовій політичній ситуації значно ускладнює роботу промислових комплексів цих регіонів. Поряд з цим слід зазначити, що більшість областей України (17 областей, АР Крим, міста Київ та м. Севастополь) мають досить слабкий експортний потенціал. На протязі останніх 10 років таке положення практично не змі-нюється. Названі в табл. 3 регіони зі слабким експортним потенціалом навіть за умов відсутності бар'єрів для зовнішньої торгівлі не зможуть швидко наростити експортний потенціал.

Створення в перспективі зон вільної торгівлі насамперед з ЄС, а також з іншими країнами світу означає введення вільної від митних обмежень міжнародної торгівлі товарами, відкриття внутрішніх спожи-вчих ринків для закордонних виробників, що може призвести до значного збільшення обсягів імпорту. Чим більшу частку імпорт посідає у витратах населення регіону, тим більше цей регіон залежить від імпортної продукції і, відповідно, економіка такого регіону є більш чутливою до подальшої лібералізації зовнішньої торгівлі. Вітчизняні товаровиробники можуть виявитися неконкурентоспроможними внаслідок зростання конкуренції з боку імпортної продукції.

Таблиця 1 - Вихідні дані для розрахунку характеристик експортного потенціалу регіонів України в 2011 р. (млн.грн.)*

Довідково: середній офіційний курс гривні до долара США, встановлений Нацбанком України у 2011 р., становив 7,9676

*Складено авторами за даними [9, с.16, 149,171-173, 470-472; 10, с.296]

Таблиця 2 - Показники, що характеризують обсяги зовнішньоторговельної діяльності регіонів України за 2011 р.

*Розраховано авторами за даними табл.1

Таблиця 3 - Групування регіонів України за показником відношення експорту до регіональної валової доданої вартості за 2011 р.

У методиці, що розроблена проф. А. А. Мазаракі зі співавторами [2], пропонується для оцінювання потенційної небезпеки від зменшення імпортних бар'єрів для іноземної продукції користуватися двома кри-теріями. Перший критерій - це критерій споживання населенням товарів, який визначається співвідношенням обсягів імпортованої продукції із загальними обсягами витрат населення на купівлю товарів. У табл. 4 показано групування регіонів України за ступенем чутливості до лібералізації зовнішньої торгівлі за критерієм споживання товарів.

Таблиця 4 - Групування регіонів України за ступенем чутливості до лібералізації зовнішньої торгівлі за критерієм споживання товарів

Як свідчать наведені у таблиці дані, лідером щодо частки імпорту у витратах населення на купівлю товарів є м. Київ, де цей показник є найвищим і досягає 1,6. До вразливих регіонів за цим критерієм належать також Дніпропетровська, Закарпатська, Київська та Львівська області (показник 0,6-1,6).

Це означає, що за умови усунення Україною тарифних бар'єрів і значного зниження нетарифних бар'єрів для іноземних товарів при створенні зони вільної торгівлі, регіони, які і так вже споживали значні обсяги імпортних товарів скоріш за все ще можуть збільшити їх споживання. Це негативно відіб' ється на вітчизняних товаровиробниках. Однак абсолютна більшість регіонів (22 з 27, або 81,4 %) є відносно невразливими або помірно вразливими до лібералізації зовнішньої торгівлі за цим критерієм, що безумовно є позитивним фактом.

Другий критерій, представлений в табл. 5, характеризує рівень конкуренції між вітчизняною та ім-портною продукцією. Він визначається показником, що обчислюється як частка від ділення обсягу імпорту на обсяг власного виробництва промислової продукції.

Таблиця 5 - Групування регіонів України за ступенем чутливості до лібералізації зовнішньої торгівлі за критерієм рівня конкуренції вітчизняної продукції з імпортною

За цим критерієм до вразливих з точки зору лібералізації зовнішньої торгівлі належать 7 регіонів: Волинська, Закарпатська, Київська, Львівська, Одеська області, АР Крим та м. Київ. В цих регіонах існує суттєва конкуренція з боку імпортної продукції і відкриття зовнішніх ринків може мати негативні наслідки

для вітчизняних товаровиробників. Дані, що представлені в табл. 4-5, свідчать про те, що економіки більшості регіонів України є відносно невразливими для відкриття зовнішніх ринків. Як цілком слушно підкреслюється в роботі [2], низька чутливість економіки ряду регіонів не означає, що регіони можуть ігнорувати потенційні загрози, а лише свідчить про існування достатньо тривалого адаптаційного періоду, протягом якого необхідно здійснити структурні та інституціональні зміни. Для вразливих регіонів подальша лібералізація зовнішньої торгівлі може бути дуже непростим і болісним для регіональних економік процесом. Складною і дуже важливою задачею є запровадження правових норм та технічних стандартів ЄС, гармонізація різноманітних норм і технічних регламентів з ЄС. Витрати, пов'язані із запровадженням дотримання стандартів будуть значними, оскільки стандарти ЄС є переважно жорсткішими, ніж вітчизняні. Як свідчить досвід Польщі, вищі стандарти можуть навіть витіснити певні підприємства з конкретних сегментів ринку [12].

Висновок. Проведений аналіз свідчить про те, що на шляху формування конкурентоспроможних ек-спортних потенціалів регіонів стоїть ряд серйозних структурних проблем, вирішення яких вимагає комплек-сного підходу, насамперед на державному рівні, а також на рівні регіональних економічних систем. Багато регіонів на протязі останніх років мають від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу, недосконалу то-варну та географічну структуру експорту, низьку конкурентоспроможність вітчизняної продукції, і тому не можуть гідно протистояти жорсткій конкуренції, що існує на міжнародних ринках. Необхідно в кожному регіоні розробити і запровадити організаційно-економічні механізми ефективного управління територіально- географічною структурою експортних зв'язків регіонів. На наш погляд, регіонам варто зосередити зусилля на розвитку багатовекторного курсу зовнішньоторговельної діяльності, при цьому пріоритетом має бути курс на європейську інтеграцію.

Регіони мають формувати такий експортний потенціал, який найбільшою мірою дозволяв би їм ви-користовувати наявні та створювати нові конкурентні переваги і забезпечувати сталий і гармонічний розвиток соціально-економічних систем регіонів.

Перелік посилань

1. Кутідзе Л.С. Експортний потенціал регіону: сутність, діагностика, механізми реалізації: моно-графія /Л.С. Кутідзе. - Запоріжжя, 2011. - 320 с.

2. Управління експортним потенціалом України: монографія / [А.А. Мазаракі, В.В. Юхименко, О.П. Гребельник та ін.] за заг. ред. А.А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2007. - 210 с.

3. Мазаракі А.А. Регуляторна політика у сфері зовнішньої торгівлі: монографія / А.А. Мазаракі, Т.М. Мельник. - К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2010. - 470 с.

4. Економічна енциклопедія у трьох томах. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000. Т. 1. - 864 с.

5. Пирець Н.М. Фактори розвитку експортного потенціалу України / Н.М. Пирець // Проблеми роз-витку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіон. аспект. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 166-170.

6. Голиков А.П. Международные экономические термины: словарь-справочник /А.П. Голиков, П.А. Черномаз. - Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2007. - 332с.

7. Тюріна Н.М. Формування та використання експортного потенціалу машинобудівних підпри-ємств: монографія / Н.М. Тюріна, Є. О. Шелест. - Хмельницький: ХНУ, 2013. - 243 с.

8. Пирець Н.М. Експортний потенціал України в контексті розвитку світового господарства: ав- тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини» / Н.М. Пирець. - Донецьк, 2005. - 20 с.

9. Статистичний збірник «Регіони України 2013» Ч. 1, 2 [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України. - Режим доступу: http: // www. ukrstat. gov. ua

10. Статистичний щорічник України за 2011 рік / Державна служба статистики України; за ред. Осауленко О.Г. - К.: ТОВ «Август Трейд», 2012. - 558 с.

11. Статистичний щорічник України за 2012 рік [Електронний ресурс] /Державна служба стати-стики України. - Режим доступу: http: // www. ukrstat. gov. ua

12. Мовчан В.М. Багатовекторність зовнішньоекономічної політики як стратегічний вибір України /В.М. Мовчан, К.І. Куценко // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2010. - № 3. - С. 10-15.

Размещено на Allbest.ru