Методичні підходи до оцінки ефективності проекту впровадження інформаційних технологій на підприємствах торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТОРГІВЛІ

Поливана Л.А., к.е.н, доцент,

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенко

Проведено аналіз існуючих методів оцінки інформаційних технологій. Розкрито методичні підходи до оцінки ефективності проекту впровадження інформаційних технологій на підприємствах торгівлі.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Інформаційні технології стають фундаментальною основою реалізації всього процесу продажу товарів, сприяють глобалізації діяльності і виходу торговельних підприємств на зовнішні ринки збуту, забезпечують комплексну реорганізацію праці менеджменту, перетворюються на джерело створення доданої вартості суб'єктів господарювання. Зазначені фактори обумовлюють зростання темпів інформатизації торговельних підприємств України. Базисом для її реалізації має стати ефективна система управління впровадження інформаційних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі тематика використання інформаційних технологій в управлінні підприємствами представлена достатньо широко. Особливостям реалізації проектів, пов'язаних з впровадженням нових інформаційних засобів або вдосконаленням існуючої на підприємстві інформаційної системи, приділяли увагу такі науковці як О. Волкова і М. Денисенко [1], М. Йохна і В. Стадник [3], І. Литвин [4], Г. Титоренко [6], Л. Федулова [7]. Однак, низка питань теорії та практики оцінки ефективності проектів впровадження інформаційних технологій потребують додаткового дослідження й удосконалення.

Формулювання цілей статті. Метою статті є удосконалення методичних підходів до оцінки ефективності проекту впровадження інформаційних технологій на підприємствах торгівлі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ефективність інформаційних технологій -- це така ситуація, у якій при наявних ресурсах і рівні розвитку інтелектуальних баз знань неможливо виконувати більшу кількість технологічних функцій, не жертвуючи при цьому якістю. Ефективність -- відносна величина, що характеризує відношення економічного ефекту до витрат, які супроводжували цей ефект. Зазначимо, що контроль ефективності проекту впровадження повинен здійснюватися на основі єдиної системи критеріїв протягом всіх етапів життєвого циклу проекту. Загальним правилом при визначенні критеріїв контролю ефективності виступає цільовий підхід, відповідно якому - це рівень досягнення мети. Виходячи з того, що метою проекту впровадження є налагодження інформаційних технологій на досягнення певних цілей, відповідно і ефективність буде визначатися як ступень їх досягнення. Іншим, загальноприйнятим, підходом тлумачення ефективності є співвідношення вигод (ефекту) і витрат. Але концентрувати увагу тільки на оцінці даного показника є помилкою, так як вимірювання ефективності впровадження інформаційних технологій за даним підходом є дещо обмеженим. Основна проблема полягає у тому, що вплив інформаційних технологій на доходність підприємства, як правило є опосередкованим через покращення управління бізнес-процесами підприємства, підвищення компетентності працівників, задоволення клієнтів. Вимірювання цих ефектів у фінансовому вимірі ускладнене, тому і значення показника ефективності не забезпечить точної інформації щодо ефективності впровадження інформаційних технологій. За даними умовами, вважаємо, під ефективністю впровадження інформаційних технологій слід розуміти адекватність функціональних характеристик технологій конкретним цілям і завданням, які визначаються при прийнятті рішення щодо впровадження або модернізації інформаційної системи підприємства. Отже, саме від цілей проекту, в першу чергу, залежить набір ефектів від впровадження інформаційних технологій, а відповідно і ефективність.

Оцінка ефективності проекту впровадження інформаційних технологій має бути спрямована, передусім, на аналіз потенційної вигоди для підприємства і, отже, на таку реалізацію проекту, що дозволить максимально збільшити саме цю вигоду. В табл. 1 узагальнимо існуючі методи оцінки інформаційних технологій.

Узагальнюючи існуючи підходи до оцінки (табл. 1), можна запропонувати відокремлення основних важливих етапів оцінки ефективності проектів впровадження інформаційних технологій:

Етап 1. Оцінка бізнесу. Дослідження починається з визначення проблем важливих для підприємства. Це дозволяє аналітикам пов'язати ІТ рішення з проблемами важливими для успіху підприємства. Спочатку визначають критичні фактори успіху підприємства, складають план їх досягнення та визначають показники досягнення критичних факторів успіху. Далі проводиться ідентифікація робіт, найбільш значимих для досягнення критичних факторів успіху у відповідності з обраною стратегією.

Етап 2. Вибір рішення. Для кожної роботи, визначеної на першому етапі, необхідно знайти ІТ, з використанням яких можливо поліпшити її ефективність. На цьому етапі виконується причинно-слідчий аналіз, який виявляє вузькі місця в кожному із обраних процесів та підбирається таке рішення, яке дозволяє усунути знайдені недоліки та отримати якісний результат від провадження ІТ.

Етап 3. Ризики. На цьому етапі дослідження визначають та вимірюють ризики, що притаманні ІТ -- проектам, а також невизначеності, які виникають безпосередньо на етапі проведення оцінки.

Етап 4. Оцінка витрат на інформаційні технології. На даному етапі визначається обсяг інвестицій в інформаційні технології, необхідний для досягнення поставлених цілей. Оцінка витрат на інформаційні технології здійснюється в свою чергу в два етапи:

1) оцінка витрат за проектом (передбачає визначення усіх капітальних і поточних витрат, пов'язаних з впровадженням і використанням інформаційних технологій, а саме:

а)оцінка прямих витрат на проект впровадження.

б)оцінка непрямих витрат на проект впровадження (Vh), грн;

в)оцінка витрат на утримання інформаційних технологій за період їх життєвого циклу. Даний етап передбачає прогнозування щорічної величини витрат на утримання інформаційних технологій протягом їх корисного використання. Щорічні витрати визначаються за формулою:

Vymp = von + vBC3 + vn + V,

де Уутр -- щорічні витрати на утримання інформаційних технологій, грн;

Уоп -- витрати на оплату праці по підтримці та удосконаленню інформаційної системи, грн;

Увсз -- витрати на відрахування на соціальні заходи, грн;

Уп -- витрати за послуги сторонніх підприємств, грн;

Уі -- інші витрати на утримання інформаційної системи, грн.

г)оцінка можливих втрат від впровадження інформаційних технологій (Р), грн. Даний етап передбачає визначення втрат від простоїв, пов'язаних з плановою або неплановою зупинкою роботи інформаційної системи, втрат від усунення збоїв в системі та інших можливих втрат. Визначення величини можливих втрат здійснюється на основі статистичних даних щодо впровадження подібних інформаційних технологій, або за даними накопиченими на підприємстві. На основі проведеного аналізу очевидно, що загальна величина витрат за проектом буде визначатися за формулою:

V1T = vn + VH + Vymp + P,

де Уіт -- загальні витрати на проект впровадження інформаційних технологій, грн

2) Оцінка обґрунтованості визначеної величини витрат на проект, здійснюється за двома етапами: а) порівняння витрат з середніми показниками підприємств однієї галузі; б) визначення економічної ефективності проекту.

Етап 5. Оцінка вигод від впровадження інформаційних технологій. На даному етапі здійснюється визначення і оцінка очікуваних від впровадження вигод. Вибір методу оцінки ефективності залежить від видів ефектів, отримання яких забезпечує інформаційні технологій. В науковій літературі [2, 3, 5,7] запропоновано поділ ефектів від впровадження інформаційних технологій на такі групи:

1) економічний, науково-технічний, соціальний, екологічний [2];

2) економічний, науково-технічний, фінансовий, ресурсний, соціальний, 3) екологічний [3]; 4) соціально-політичний, економічний, науково-технічний, екологічний, етнічно- культурний [5]; 5) економічний, науковий, науково-технічний, технологічний, соціальний [7]. Неоднорідність призначення, цілей впровадження, джерел окупності інформаційних технологій вимагає диференційованого підходу до визначення критеріїв оцінки ефектів інформаційних технологій. Для забезпечення повноти і достовірності оцінки ефектів від впровадження інформаційних технологій обов'язковою умовою є врахування впливу зовнішніх факторів, які здійснюють вплив на діяльність підприємства і визначення поточного рівня ефективності підприємства. Оцінка поточних показників діяльності повинна передбачати порівняння отриманих даних з середніми показниками по галузі, з показниками лідерів ринку або бажаними показниками. Оцінці підлягає і функціонуюча на підприємстві інформаційна система. Такий підхід дозволить визначити рівень ефективності підприємства і забезпечить визначення напрямів реінжинірингу бізнес-процесів і відповідно автоматизації підприємства. Відповідно, сукупний грошовий потік від впровадження інформаційних технологій управління торгівлею визначається наступним чином:

ACF1T = ACFem + ACFлп + ACFnp

де ACFrr - сукупний грошовий потік від впровадження інформаційних технологій, грн;

ДCFепл - грошовий потік, пов'язаний з підвищенням ефективності планування, грн;

ДCFлп - грошовий потік, пов'язаний з підвищенням ефективності управління закупівлями і логістикою постачання, грн;

ДCFпр - грошовий потік, пов'язаний з підвищенням ефективності управління процесом продажу і торговими точками, грн.

Однак, слід зазначити, що наведений спосіб оцінювання грошових потоків від впровадження інформаційних технологій не забезпечує вимірювання усіх якісних і стратегічних ефектів з необхідною точністю, тому пропонуємо додатково використовувати якісні методи, які дозволяють кількісні розрахунки доповнити якісними оцінками. Слабким місцем якісних методів є вплив суб'єктивної думки спеціалістів, які займаються розробкою показників, тому доцільним є використання декількох різних методів оцінки. Оцінці також повинна підлягати ефективність майбутніх проектів, рішення про виконання яких залежить від результатів впровадження проекту щодо якого приймається рішення про здійснення. Актуальним в даному разі є оцінка реальних опціонів, що дозволить визначити додаткову ефективність проекту, яка виникне у разі здійснення реального опціону. Даний підхід дозволить досягати максимального рівня гнучкості підприємства в питаннях впровадження інформаційних технологій. Слід зазначити, якщо інші проекти, які плануються до прийняття в майбутньому не залежать від базисногопроекту, то оцінка повинна здійснюватися за методом чистих дисконтованих потоків. Для оцінки економічної ефективності реальних опціонів в науковій літературі пропонується декілька методів, а саме: аналіз сценаріїв, модель Блека-Шоулза та біномінальна модель.

Аналіз сценаріїв розвитку подій дозволяє отримати приблизні результати, тому використання методики аналізу сценаріїв є актуальним, якщо реальний опціон, який планується не відіграє значної ролі у реалізації стратегії підприємства, або оцінка ефективності інформаційних технологій здійснюється в режимі економії ресурсів. Моделі Блека-Шоулза та біномінальна, навпаки, дозволяють визначити більш точні результати оцінки, однак при цьому вимагають значних затрат часу. Для оцінки проектів впровадження інформаційних технологій пропонуємо використовувати модель Блека-Шоулза, на відміну від біномінальної, ця модель більш проста у використанні і дозволяє отримати результат близький по значенню результату біноміальної моделі. Враховуючи особливості біномінальної моделі, пропонуємо її використання у випадку, якщо існують декілька джерел невизначеності і дат прийняття рішень. Розглянемо модель оцінки реальних опціонів запропоновану Блеком Ф. і Шоулзом М., відповідно якій визначається ціна опціону за формулами (5), (6), (7), які характеризують п'ять параметрів: курс акцій (для реального опціону це приведена вартість грошових потоків від реалізації інвестиційного проекту), ціна виконання опціону, безризикова відсоткова ставка і термін опціону.

C = N(dj )S - N(d2)EerT

де С -- ціна опціону, грн;

S -- курс акцій, грн;

Е -- ціна виконання опціону, грн;

r -- безризикова відсоткова ставка, %;

T -- термін виконання опціону, кількість періодів;

N(d1), N(d2) -- границі області значень для функції нормально розподіленої змінної.

Таким чином, оцінка інформаційних технологій за методом оцінки реальних опціонів повинна розглядатися, не як альтернатива методу чистих дисконтованих грошових потоків, а як доповнення уточнення оцінки, отриманої при традиційному дисконтуванні грошових потоків. Так, на сьогоднішній момент серед спеціалістів-практиків отримало розповсюдження групування оцінювання вартості за результуючими показниками оцінки. З цього приводу, О. М. Щербакова пропонує групувати методи оцінювання, які широко застосовуються в зарубіжній практиці, за такими групами [6, с.46]:

1) методи оцінювання, які ґрунтуються на грошових потоках (FCF, ECF, CCF, FTE (Flows to Eguity));

2) методи оцінювання, що базуються на чистому приведеному доході (NPV, APV, SNPV);

3) методи оцінювання, засновані на доданій вартості (EVA, MVA, CVA).

Зазначимо, що масове тиражування математичних моделей ОРМ для підприємств торгівлі стримується навіть на іноземних підприємствах. Для моделей число змінних вибирається відносно невеликим і, в результаті, отримані рекомендації відповідають рівневі прийняття стратегічних рішень вищою ланкою менеджменту підприємства. Що стосується розробки математичних моделей в нашій країни, слід зауважити, що враховуючи ризики та невизначеність, загальну нерозвиненість товарних і фінансових ринків (наприклад, опціон на здійснення інвестиційного проекту з впровадження інформаційних технологій, навіть з блискучою перспективою, може нічого не вартувати через відсутність можливих покупців такого опціону або з урахуванням ряду неекономічних факторів), дуже важко складати прогнози. Дослідження літературних джерел з даної проблематики показує, що теоретики продовжують роботу над пошуком кращих моделей, які описують процес формування цін на опціони, а практики продовжують випробовувати ці моделі.

Етап 6. Оцінка економічної ефективності проекту впровадження інформаційних технологій. На даному етапі розраховується економічна ефективність проекту. В якості критеріїв показника економічної ефективності проекту пропонуємо використовувати відомий в теорії реальних опціонів показник „вартості” проекту, який визначає генеруєму проектом вартість, приріст капіталу підприємства в результаті здійснення проекту. Даний показник визначається як сума чистої приведеної вартості проекту розрахована по методу дисконтування грошових потоків і вартість опціонів, які підприємство придбає під час здійснення проекту (8).

NPVom = NPV + Сощ,

економічний технологія торгівля управління

де NPVопц - генеруєма проектом вартість, приріст капіталу підприємства у результаті реалізації проекту з урахуванням реального опціону, грн;

NPV -- чиста приведена вартість, яка дорівнює дисконтованому грошовому потоку проекту, грн;

Сопц - виручка від реалізації реального опціону, грн.

Висновки. Для узгодження результатів, отриманих у межах традиційних підходів, за умови дотримання основних умов: методичні підходи до визначення оцінки проектів впровадження інформаційних технологій мають бути достатньо чіткими і не містити множини «вільних параметрів». Запропонована методика розрахунку ефективності проекту впровадження інформаційних технологій дозволить враховувати прямі і якісні ефекти від впровадження інформаційних технологій, ризики проекту і приймати правильні управлінські рішення щодо вибору проекту і наступного його контролю. Можна використовувати Модель Блека -- Шоулза, зміна параметрів у ній дає змогу зменшувати або підвищувати вартість у широкому діапазоні значень; параметри і вхідні дані моделі повинні бути тісно пов'язані з відповідними показниками стандартних підходів.

Перспективи подальших досліджень спрямовані на порівняння різних методів і підходів до оцінки проектів з впровадження інформаційних технологій та моделювання процесу прийняття рішення щодо удосконалення інформаційної системи торговельних підприємств.

Література

1. Інноваційний розвиток промисловості України / [Волков О.І., Денисенко М.П., Гречан А.П. та ін.];за ред. О. І. Волкова, М. П. Денисенко. -- К.: КНТ, 2006.-648 с.

2. Информация и ИТ в стратегическом управлении посредническими организациями / М.М. Бобруль // Актуальні проблеми економіки. -- 2006. -- № 5. -- С. 135-140.

3. Иохна М. А. Економіка і організація інноваційної діяльності [Текст]: навчальний посібник / М. А. Иохна, В.В. Стадник -- К.: Академія, 2005. -- 400 с. -- (Альма- матер).

4. Литвин І. С. Інформаційні технології в економіці / І. С. Литвин. -- Тернопіль: Економічна думка, 2001. -- 304 с.

5. Стратегии бизнеса: Справочник / [Айвазян С.А., Балкинд О.Я., Баснина Т.Д. и др.]; под ред. Г. Б. Клейнера. -- М.: КОНЭСКО, 1998. -- 481 с.

6. Титоренко Г. А. Автоматизированные информационные технологии в экономике / Г.А. Титоренко. -- М.: ЮНИТИ, 2006. -- 400 с.

7. Федулова Л. І. Інноваційна економіка: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л. І. Федулова. -- К.: Либідь, 2006. -- 477 с.

Размещено на Allbest.ru