Аналіз стану управління трудовим потенціалом працівників на мікрорівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ СТАНУ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПРАЦІВНИКІВ НА МІКРОРІВНІ

Анотація

У статті розглянуто стан управління трудовим потенціалом працівників Донецької області. Проведений аналіз свідчить, що в українській економіці не вистачає фахівців середньої кваліфікації, службовців, зайнятих підготовкою інформації, а також кваліфікованих робітників. Для підвищення якісного рівня трудового потенціалу працівників здійснюється їх підготовка і підвищення кваліфікації.

Ключові слова: аналіз, трудовий потенціал, якість, кваліфікація, розвиток, формування.

Summary

In the article the state of labor potential employees Donetsk region. Conducting analysis shows, the Ukrainian economy is not enough semi-skilled professionals, employees, employment training information, as well as skilled workers. To improve the quality of the labor potential employees by their training and professional development.

Key words: analysis, labor potential, quality, qualification, development, formation.

Постановка проблеми

Процес формування трудового потенціалу істотно залежить від рівня життя населення, який обумовлюється розміром доходу. Незважаючи на відносно високий рівень заробітної плати в Донецькій області, її абсолютне значення зумовлює недостатнє споживання основних продуктів харчування, що позначається на фізичному розвитку населення, знижує імунітет людини, сприяє зростанню захворювань і збільшенню смертності населення працездатного віку, а отже, знижує кількісні та якісні показники трудового потенціалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання формування, розвитку та реалізації трудового потенціалу знайшли відображення у працях таких вітчизняних і зарубіжних науковців-економістів, як В. Антонюк, І. Бажан, Н. Балтачєєва, С. Бандур, Д. Богиня, О. Власюк, В. Врублевський, І. Гнібіденко, О. Грішнова, М. Долішній, С. Злупко, А. Колот, В. Костаков, Н. Лук'янченко, І. Маслова, М. Магомедов, В. Никифоренко, В. Онікієнко, І. Петрова, М. Пітюлич, С. Пирожков, Н. Шаталова, Л. Шаульська, Л. Шевчук та ін.

Мета дослідження -- розробка пропозицій щодо підвищення ефективності управління трудовим потенціалом працівників підприємств машинобудування Донецької області.

Виклад основного матеріалу

До соціально-економічних факторів підвищення ефективності використання трудового потенціалу належать ті, що характеризують рівень знань працівника, професійну підготовку і перепідготовку. Якість трудового потенціалу багато в чому залежить від його фізичного стану [1].

Аналіз середнього віку працівників та їх розподіл за віковими групами, проведений на ряді великих підприємств машинобудування Донецької області (рис. 1), свідчить, що середній вік працівників складає 43,1 року.

Найбільш молодий персонал (середній вік -- 40 років) працює у ВАТ «Сніжнянськхіммаш», найбільш старий -- у ПАТ «Топаз» (48 років). Майже для всіх досліджених підприємств протягом останніх років характерна незмінна тенденція середнього віку трудових колективів. На всіх досліджених підприємствах найбільшу питому вагу (в середньому 50,5 %) мають працівники віком 35--55 років, що пояснюється специфікою умов праці та зайнятості в машинобудуванні, а також свідчить про досить раціональну структуру трудового потенціалу, оскільки означений вік є найбільш перспективним з точки зору його розвитку і використання. Найбільший середній вік спостерігається серед керівників, причому їх вік значно вище середнього віку працівників [4].

Рис. 1 Дані щодо вікової складової трудового потенціалу працівників підприємств машинобудування Донецької області [3]

Опитування керівників розглянутих підприємств щодо перспектив розвитку на найближчі 10 років свідчить, що значно зросте потреба у працівниках робочих професій, а саме: токаряхрозточниках, токарях, фрезерувальниках, слюсарях механоскладальних робіт, наладчиках-монтажниках, а також в інженерах-конструкторах, інженерах-механіках, інженерах-технологах. Про необхідність збільшення кількості робочих заявили керівники всіх досліджених підприємств, за виключенням ПАТ «Донецькгірмаш».

Для підвищення освітньої компоненти трудового потенціалу працівників на всіх вищезазначених підприємствах здійснюється підготовка кадрів (рис. 2).

трудовий потенціал працівник підприємство

Рис. 2 Питома вага підготовки кадрів на підприємствах машинобудування Донецької області, % від загальної чисельності працівників [3]

Рис. 3 Динаміка підготовки кадрів на підприємствах машинобудування Донецької області, осіб [3]

Наведені дані свідчать, що найбільшу увагу питанням підвищення якості трудового потенціалу працівників приділяють ВАТ «Сніжнянськхіммаш», ПАТ «Азовзагальмаш» і ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування». Найбільшого розповсюдження набула така форма навчання персоналу, як навчання на учбово-курсовому комбінаті, проте протягом аналізованого періоду вона знижується з 10,8 до 9 %. Така сама тенденція характерна для учнівства. Позитивною є тенденція підготовки персоналу за договором у ВНЗ I--IV рівнів акредитації: якщо у 2011 р. такою формою навчання було охоплено 0,5 % працівників, то у 2012 р. -- 3,5 %.

Аналіз динаміки розвитку трудового потенціалу працівників досліджуваних підприємств вказує на тенденцію збільшення цього показника лише у ВАТ «Сніжнянськхіммаш», ПАТ «Топаз»; на інших підприємствах кількість тих, хто підвищив свій трудовий потенціал, зменшилась через фінансові труднощі, що пов'язано в першу чергу з економічною кризою (рис. 3).

Власними силами забезпечують підготовку 96,4 % загальної потреби у ПАТ «Новокрамоторський машзавод», 95,4 % -- у ПАТ «Азовзагальмаш», 86,9 % -- у ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», 70 % -- у ПАТ «Топаз».

Дані щодо тенденцій у зміні освітнього рівня працівників, підготовки та підвищення кваліфікації персоналу підприємств Донецької області у цілому в умовах подолання кризи наведено в табл. 1.

Наведені дані свідчать, що найбільшу увагу підвищенню якісного рівня трудового потенціалу приділяють промислові підприємства, підприємства транспорту та зв'язку, найменшу -- рибальство, рибництво, готелі та ресторани, сільськогосподарські підприємства.

Проведена оцінка тенденцій формування трудового потенціалу в Донецькій області за 2000--2012 рр. свідчить, що вони є несприятливими: не забезпечується навіть просте відтворення населення (рівень природного скорочення населення в регіоні вище середньоукраїнського в 1,66 раза, рівень смертності оцінюється як високий і перевищує середньоукраїнський на 1,4 %); зростає демографічне навантаження на працездатне населення особами старше за працездатний вік (на 1000 осіб працездатного віку припадає 451 пенсіонер), що призводить до зниження кількісних і якісних характеристик трудового потенціалу з точки зору його виробничих можливостей; збільшилась кількість захворювань; спостерігається тенденція до збільшення рівня дитячої смертності (у 2012 р. на 1000 народжених припадало 11,97 померлих у віці до 1 року, найбільший рівень дитячої смертності спостерігається у великих промислових містах області); зменшились кількісні показники трудового потенціалу регіону за рахунок міграційного відпливу (вікова структура мігрантів, які виїжджають із регіону, -- від 15 до 45 років, тобто це працездатне населення працездатного віку, на їх частину припадає 71,54 %, на осіб молодше працездатного віку -- 10,7 %).

Таблиця 1

Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів за видами економічної діяльності у 2012 р.

Тенденції реалізації трудового потенціалу на регіональному рівні мають багато в чому аналогічні тенденції розвитку на державному рівні. Протягом 2000--2013 рр. кількість зайнятих економічною діяльністю в Донецькій області знизилась на 7,87 %; спостерігається зниження зайнятих у сільському господарстві -- на 9,5 %, промисловості -- на 5,5 %, а також збільшення зайнятих у фінансовій сфері -- на 42,6 %, операціях із нерухомістю -- на 27,9 %, будівництві -- на 9,8 %, оптовій і роздрібній торгівлі -- на 5 % (відносне збільшення частки сфери послуг вказує на прогресивні зміни у реалізації трудового потенціалу, що наближає співвідношення виробничих і невиробничих галузей у регіоні до показників, характерних для розвинених країн); має місце надмірна зайнятість і деформалізація трудових відносин. Протягом останніх років у Донецькій області практично за всіма видами економічної діяльності спостерігалося зниження питомої ваги працівників, які перебували в адміністративних відпустках і працювали в режимі неповного робочого дня (тижня), проте в умовах економічної кризи роботодавці знову повернулися до цієї практики.

Висновки

Згідно з результатами аналізу діяльності ряду великих машинобудівних підприємств Донецької області встановлено, що середній вік працівників складає 43,1 року, що свідчить про досить раціональну структуру трудового потенціалу, оскільки означений вік є найбільш перспективним з точки зору його розвитку і реалізації. Найбільший середній вік спостерігається серед керівників, причому їх вік значно вище середнього віку працівників.

З метою підвищення освітньої компоненти трудового потенціалу працівників всі досліджені підприємства здійснюють підготовку кадрів. Найбільшу увагу цьому питанню приділяють ВАТ «Сніжнянськхіммаш», ПАТ «Азовзагальмаш» і ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування». Найбільшого розповсюдження набула така форма навчання персоналу, як навчання на учбово-курсовому комбінаті (проте протягом аналізованого періоду вона знижується з 10,8 до 9 %). Така ж тенденція характерна для учнівства. Позитивною є тенденція підготовки персоналу за договорами у ВНЗ I--IV рівнів акредитації: якщо у 2008 р. такою формою навчання було охоплено 0,5 % працівників, то у 2012 р. -- 3,5 % [3].

Розроблено економетричну модель управління трудовим потенціалом ПрАТ «Горлівський машинобудівник», яка дозволяє зробити висновок про наявність тенденції до зниження реалізації трудового потенціалу підприємства.

Розраховано, що продуктивність праці досягне мінімального значення при коефіцієнті 0,0005, а максимального -- при коефіцієнті 0,041.

На основі результатів опитування керівників досліджених підприємств щодо перспектив розвитку обґрунтовано, що значно зросте потреба в працівниках робочих професій, а саме: токарях-розточниках, токарях, фрезерувальниках, слюсарях механоскладальних робіт, наладчиках-монтажниках, а також в інженерах-конструкторах, інженерах-механіках, інженерах-технологах.

Вектор перетворень у трудових ресурсах країни, всіх її регіонах спрямовано на формування нової структури і складу трудового потенціалу з вищим рівнем розвитку робочої сили, що відповідає стандартам нової цивілізації.

Аналіз динаміки розвитку трудового потенціалу працівників досліджуваних підприємств вказує на тенденцію збільшення цього показника лише у ВАТ «Сніжнянськхіммаш», ПАТ «Топаз»; на інших підприємствах кількість тих, хто підвищив свій трудовий потенціал, зменшилась через фінансові труднощі, що пов'язано в першу чергу з економічною кризою.

Власними силами забезпечують підготовку 96,4 % загальної потреби у кадрах у ПАТ «Новокрамоторський машзавод», 95,4 % -- у ПАТ «Азовзагальмаш», 86,9 % -- у ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», 70 % -- у ПАТ «Топаз».

Аналіз розвитку трудового потенціалу в розрізі видів економічної діяльності свідчить, що найбільшу увагу підвищенню якісного рівня трудового потенціалу приділяють промислові підприємства, підприємства транспорту та зв'язку, найменшу -- рибальство, рибництво, готелі та ресторани, сільськогосподарські підприємства [2].

Література

1. Бажан І. І. Трудовий потенціал України: формування та використання: монографія / І. І. Бажан. Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. 144 с.

2. Бендасюк О. О. Особливості розвитку трудового потенціалу України в умовах переходу до інноваційної моделі економіки / О. О. Бендасюк // Регіональна економіка. 2010. № 1. С. 172-177.

3. Статистичний щорічник Донецької області за 2012 рік / Держкомстат України ; Головне управління статистики у Донецькій області ; за ред. О. А. Зеленого. Донецьк, 2013. 502 с.

4. Статистичний щорічник України за 2012 рік / Держслужба статистики України ; за ред. О. Г. Осауленка. К.: ТОВ «Август Трейд», 2013. 560 с.

Размещено на Allbest.ru