Класифікація ризиків та загроз економічній безпеці у сфері господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація ризиків та загроз економічній безпеці у сфері господарювання

Кубаєнко А.В.

У статті досліджено категорії “ризик” та “загроза". Надається класифікація ризиків і загроз економічній безпеці у сфері господарювання.

Ключові слова: загрози економічній безпеці, ризики при забезпеченні економічної безпеки.

В статье исследованы категории “риск” и “угроза". Предоставляется классификация рисков и угроз экономической безопасности в сфере хозяйствования.

Ключевые слова: угрозы экономической безопасности, риски при обеспечении экономической безопасности.

The article examines the categories of “risk", “threat". It's given the classification of risks and threats of economic safety in the sphere of menage.

Keywords: threats to economic safety, risks at economic safety providing.

Сучасні умови ведення господарської діяльності в Україні характеризуються численністю факторів ризику, які знижують ефективність роботи підприємства, перешкоджають його сталому розвитку. У свою чергу, загальний стан національної безпеки України, стабіль-ність вітчизняної економіки безпосередньо залежать від результатів діяльності суб'єктів господарювання та практики забезпечення їхньої безпеки.

Для науково обґрунтованих напрямів функціону-вання системи економічної безпеки підприємства в сучасних умовах необхідно визначитися, насамперед, з потенційними загрозами та ризиками, які виникають у підприємств, для подальшої побудови на їх основі ді-яльності підрозділів із забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Зазначені загрози та ризики мають важливе значення для визначення поняття системи економічної безпеки підприємства, формулювання її завдань, функцій, ок-реслення структури, управління нею тощо.

Зазначене зумовлює актуальність обраної теми до-слідження.

Багато вчених як в Україні, так і в країнах ближнього й далекого зарубіжжя займаються питаннями, пов'язаними з забезпеченням економічної безпеки підприємств галузей економіки. Так, свій вагомий внесок у розкриття питання економічної безпеки внесли В. Тамбовцев, A. Ілларіонов, 1. Абалкін, Є.А. Олейніков, А.В. Колосов, B. В. Шликов, О.А. Грунін, В. Сенчагов, 3. Варналій, М.М. Єрмошенко, В.І. Щєлкунов, В. Геєць, В. Мунтіян, В.С. Гусєв, Г.В. Задорожний, Г.В. Козаченко, В.П. По- номарьов, А.Н. Тіяшенко. загроза економічний безпека господарювання

Але на сьогодні дослідження щодо загроз економічної безпеки розроблені не в повному обсягу, також не включення ризиків і загроз до визначення економічної безпеки негативно відбивається на розумінні сутності зазначеного поняття як науковцями, такі підприємцями.

Метою статті є визначення ризиків і загроз економіч-ній безпеці підприємства.

Практика свідчить, що ризики й загрози економічній безпеці підприємств мають відносний характер: явище чи фактор, що становить загрозу одному підприємству, іншому такою не вважається. Наприклад, підвищення вартості енергоресурсів погіршує умови підприємств, що є його споживачами, на відміну від підприємств, які виробляють енергію. З іншого боку, те, що є небезпекою для одних підприємств, стає „виграшем” для іншого. Наприклад, у разі банкрутства підприємства-конкурента його суперник покращує своє економічне становище на ринку.

Як свідчить практика, підприємства під час здійснення своєї діяльності (будь-якого характеру) зазнають впливу з боку різних фізичних та юридичних осіб, а також інших факторів різної природи, що може мати негативні наслідки для його економічної безпеки та стану підпри-ємства й бізнесу загалом.

Суто з теоретичної точки зору, необхідно розуміти, що ризик - це є можливість виникнення несприятливих і небажаних наслідків діяльності самого суб'єкта безпеки [7]. У свою чергу, небезпека в підприємницькій діяльності - це потенційна загроза виникнення збитків чи іншої форми реалізації ризику [8]. Під загрозою слід розуміти потенційні або реальні дії фізичних чи юридичних осіб, що порушують стан захищеності суб'єкта підприємниць-кої діяльності та здатні призвести до припинення його діяльності або до економічних та інших втрат. Водночас, з погляду І. Білозерова, не всі дії з негативним наслідками для економічної безпеки підприємства є йому загрозою, а тільки ті, що мають наступні ознаки: свідомий і кори-сливий характер; спрямованість дії на завдання шкоди суб'єкту господарювання та протиправний характер [3].

Аналіз наявної інформації дозволяє стверджувати, що будь-які втрати (організаційні, матеріальні, інформаційні тощо), яких зазнає підприємство, так чи інакше виявляються економічними втратами. У рамках цього дослідження не ставиться за мету визначення понять „ризики”, „загрози” та „небезпеки”, тому в цій роботі ми об'єднуємо їх за потенційними чи реальними негатив-ними наслідками для економічної безпеки підприємства. При цьому, враховуючи, що українським законодавством вживаються поняття ризики та загрози [1], об'єднаємо поняття загрози й небезпеки в єдине - загрози, а на ризиках зупинимось окремо.

Загрози й ризики характеризуються різноманітністю й численністю, отже, їх можна класифікувати за різними критеріями. Здійснивши аналіз різних класифікацій, наведемо декілька з них, які, на наш погляд, мають найбільше теоретичне й практичне значення, що допо-можуть зрозуміти сутність ризиків, загроз і небезпек, а надалі - визначити засоби й методи протидії їм.

Так, загрози економічній безпеці підприємства мо-жуть розрізнятися:

1. За походженням і способом дії: природні стихії, техногенні, соціальні, а також сфокусовані впливи [3].

Якщо перші три групи перебувають під впливом випадкових сил стихії, то четверта група характеризу-ється цілеспрямованим способом дії (впливу) на об'єкт безпеки, тобто наявністю злого наміру, унаслідок чого ці загрози потребують першочергової уваги в системі заходів безпеки бізнесу. Серед них слід виділити ті, що пов'язані з діями недобросовісних конкурентів, злочинних елементів, корумпованих чиновників

2. За об'єктами деструктивного впливу на найважли-віші компоненти підприємницької діяльності [3]: правам власності; майну, обладнанню; фінансовим цінностям (фальсифікація фінансових документів, шахрайство, крадіжка); комерційній таємниці (конфіденційній інфор-мації); персоналу (наприклад, шантаж з метою отримання інформації, що становить комерційну та конфіденційну таємницю, викрадення чи погрози викрадення співробіт-ників; психологічному шантажу тощо); іміджу підприєм-ства; особі підприємця та його сім'ї.

Крім цього, вони можуть носити латентний характер, коли, наприклад, відбувається зниження рівня знань і навичок співробітників підприємства. Подібні проблеми розв'язуються профілактичними заходами, через направ-лення на додаткове навчання, стажування й т.д.

3. За родом, видом, величиною (ціною) завданої шкоди [3].

За родом розрізняють загрози, що завдають реальної, прямої шкоди, а також опосередкованої.

За різновидом завданої шкоди - такі, що завдають:

- матеріальних збитків (майнові, ресурсні, фінансові);

- духовно значимих втрат (моральні, іміджеві);

- фізичної шкоди здоров'ю та життю підприємця.

За ціною наслідків завданої шкоди - прийнятні за ціною (група 1) і неприйнятні (група 2). Якщо перша група лише частково підриває економічне благополуччя підприємства чи стан здоров'я підприємця, та їх може бути відновлено, хоча й через значний період часу, то ціна наслідків дії другої групи є катастрофічною або смертельною для об'єкта безпеки.

Крім згаданих критеріїв, загрози можуть різнитися:

- за ступенем вірогідності - реальні й потенційні чи малоймовірні;

- за впливом на різні стадії підприємницької діяльно-сті: на стадії створення (протидія з боку корумпованих чиновників створенню підприємства чи посягання з боку кримінальних структур); на стадії функціонування - початковій (перешкоджання поставкам сировини, об-ладнання тощо), виробничій (нищення майна, крадіжка ноу-хау), завершальній (обмеження конкуренції, пере-шкоджання збуту продукції тощо) [3];

- за характером свого вираження - відкриті та скриті.

За джерелом походження для підприємства існують зовнішні та внутрішні загрози, причому для кожного - індивідуальні. Разом з тим, певні спільні риси можемо зазначити, а саме: в якості зовнішніх загроз може ви-ступати протиправна діяльність кримінальних структур, конкурентів, окремих осіб, які займаються промисловим шпигунством чи шахрайством, ділових партнерів, які раніше були звільнені з цього підприємства, а також правопорушення з боку корумпованих елементів з пред-ставників контролюючих і правоохоронних органів.

Отже, до зовнішніх загроз можна віднести:

- роботу спеціальних служб іноземних держав щодо здобуття інформації про економічні процеси у сфері підприємництва з метою здійснення антиконкурентних заходів;

- роботу служб безпеки суб'єктів підприємницької діяльності, як вітчизняних, так і зарубіжних, з метою послаблення конкурентів, заволодіння ринками збуту чи майном конкурентів;

- протиправну діяльність організованих злочинних формувань і окремих осіб з метою заволодіння майном суб'єктів підприємницької діяльності.

Внутрішню загрозу можуть становити дії чи бездіяль-ність (умисні чи неумисні) співробітників підприємства, що суперечать інтересам його діяльності. Наслідком таких дії може бути виток чи втрата інформаційних ре-сурсів (зокрема відомостей, що становлять комерційну чи конфіденційну інформацію), підрив ділового іміджу, виникнення проблем у взаємовідносинах з реальними й потенційними партнерами, конфліктних ситуацій з правоохоронними органами тощо. Розрізняють також економічні, соціальні, правові, організаційні, інформа-ційні, екологічні, технічні та кримінальні загрози.

Так, до внутрішніх загроз безпеці підприємства слід віднести:

- протиправні чи інші негативні дії персоналу суб'єкта підприємницької діяльності, що загрожують функціонуванню та розвитку підприємництва;

- порушення встановленого режиму захисту інформації з обмеженим доступом для сторонніх осіб;

- порушення порядку використання технічних засобів;

- інші порушення правил режиму безпеки, діловод-ства тощо, які створюють передумови для реалізації протиправних цілей злочинних елементів чи інших за-цікавлених фігурантів.

Крім цього, відмітимо низький рівень кадрового, організаційно-правового, інформаційно-аналітичного забезпечення управління потенційними ризиками як у контексті внутрішніх, так і зовнішніх загроз. До того ж певні загрози можуть одночасно належати до різних класифікаційних груп.

Класифікувати ризики, на думку У1.Д. Шарого, доціль-но відповідно до напрямів підприємницької діяльності та факторів, що її визначають. Так, дослідник виділяє:

- країнові ризики, що пов'язані з політико-економіч- ною стабільністю країн, з якими співпрацює підприєм-ство. їх причинами може стати нестабільність державної влади, поляризація інтересів різних груп всередині країни, неефективна економічна політика тощо;

- валютні ризики, що виражають результати коливань валютних курсів, які залежать від попиту й пропозиції на валюту на міжнародних і національних ринках та здатні знецінити фінансові ресурси підприємства;

- податкові ризики, що залежать від змін податкової політики, здатної призвести до фінансових втрат;

- форс-мажорні ризики, пов'язані з незалежними від волі підприємця стихійними лихами, що завдають непе- редбачуваних втрат, відшкодувати які можливо шляхом страхування ділових угод у страхових компаніях;

- управлінські ризики, що виникають, зокрема, у зв'язку з некомпетентністю керівництва підприємства, хибними розрахунками, необґрунтованістю прийнятих управлінських рішень, що можуть завдати шкоди під-приємству;

- комерційні ризики, що характеризують вірогідні втрати в процесі реалізації товарів і послуг;

- кредитні ризики або ризики неповернення коштів і відсотків по займу;

- інвестиційні ризики, що характеризують можливі прямі втрати, а також втрачену вигоду внаслідок необ- ґрунтованого інвестування;

- інноваційні ризики, що полягають у можливості втрат під час запровадження нових розробок, унікальних технологій, якщо вони не принесуть очікуваного доходу;

- кадрові ризики, пов'язані з добором недостатньо кваліфікованого персоналу або з низькою мотивацією до роботи на підприємстві [3].

У рамках застосування системного підходу М. Кор- ольов [6] класифікує загрози у двох взаємопов'язаних аспектах - функціональному (за відповідними факторами) і структурному (за рівнем) та виділяє вісім базових видів загроз, ризиків і загалом напрямів забезпечення безпеки підприємства, а саме: людська (зокрема кадрова), технологічна, матеріальна (зокрема сировинна), інституційна, організаційна, інформаційна, продуктова (товарна) і фінансова безпека.

Ризики та загрози економічній безпеці підприємства можуть посилюватись факторами зовнішнього середо-вища, серед яких:

- відсутність чіткої системи правового захисту при-ватного підприємництва;

- ненормована приватизація, що призвела до прив-ласнення значних ресурсів без значних витрат, а також до спроб перерозподілу (особливо останнім часом) власності, зокрема й кримінальним шляхом;

- недобросовісна конкуренція тощо [4].

Проблема забезпечення економічної безпеки під-приємства тісно пов'язана з проблемами безпеки на національному рівні, оскільки безпека підприємництва є однією зі складових частин економічної безпеки держави На сьогодні в Україні законодавчо [1] визначено основні реальні й потенційні загрози національній безпеці в економічній сфері, зокрема такі:

- істотне скорочення внутрішнього валового продук-ту, зниження інвестиційної та інноваційної активності й науково-технічного та технологічного потенціалу, ско-рочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку;

- ослаблення системи державного регулювання й контролю у сфері економіки;

- нестабільність у правовому регулюванні відносин у сфері економіки, також фінансової (фіскальної) політики держави; відсутність ефективної програми запобігання фінансовим кризам; зростання кредитних ризиків;

- критична залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, низькі темпи розширення внутрішнього ринку;

- неефективність антимонопольно'!' політики та механізмів державного регулювання природних монополій, що ускладнює створення конкурентного середовища в економіці;

- „тінізація” національної економіки;

- переважання в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загал ьнонаціонал ьн им и.

Література

1. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня 2003 № 964-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 39. - С. 351

2. Про Стратегію національної безпеки України: Указ, від 12 лютого 2007 року № 105 із змін., внес, згідно з Указом Президента: за станом на 22.06.2012 р. № 389/2012. - [Електроннтй ресурс]: http://zakon.rada. gov.ua - Назва з екрана.

3. Безопасность предпринимательской деятельности: [учебник / под общей ред. /1.Д. Шарого]. - М.: „ВК”. - 2005. - С. 92.

4. Белозеров И.П. Организационно-экономические проблемы управления безопасностью предпринима-тельской деятельности: („Экономика и преступность” материалы круглого стола, 13-14 марта 2001 г.) / И.П. Белозеров. - [Электронный ресурс]: http://cn'me. vl.ru/docs/konfs/konf_01 .htm.

5. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забез-печення / М.М. Ермоленко - К.: Київ. нац. торг.-ек. ун-т, 2001. - 309 с.

6. Королев М. Классификация угроз и направлений защиты фирмы //Хранитель. - 8 июля, 2008. - [Электро-нный ресурс]: http://www.psj.ru/saver_magazins/detail. php?ID=11261.

7. Основы национальной безопасности России / [М.И. Абдурахманов, В.А. Баришполец, В./1. Манилов, В.С. Пирумов]. - М.: Друза, 1998. - С. 17.

Размещено на Allbest.ru