Яка інфраструктура необхідна для високотехнологічної самозайнятості населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЯ

У статті сформульовано тезу щодо необхідності державного регулювання високотехнологічної самозайнятості населення на рівні провідних галузей національного господарства. Уточнено категорії мобільної високотехнологічної самозайнятості населення та особливості її інфраструктури. Досліджено чинники, які визначають можливість та ефективність відповідної діяльності та на які має бути спрямоване державне регулювання. Розглянуто умовний поділ чинників, що пов'язані з таким видом діяльності, на базис та надбудову. Доведено необхідність комплексного і системного підходу до державного регулювання високотехнологічної самозайнятості населення з урахуванням енергетики та банківської системи.

Ключові слова: високотехнологічна самозайнятість, безробіття, інфраструктура, деіндустріалізація, національне господарство, державне регулювання, сервер, дата-центр, базис, надбудова.

АННОТАЦИЯ

В работе сформулирован тезис относительно необходимости государственного регулирования высокотехнологической самозанятости населения на уровне ведущих отраслей национального хозяйства. Уточнены категории мобильной высокотехнологической самозанятости населения и особенности ее инфраструктуры. Исследованы факторы, которые определяют возможность и эффективность соответствующей деятельности и на которые должно быть направлено государственное регулирование. Рассмотрено условное разделение факторов, которые связаны с этим видом деятельности, на базис и надстройку. Доказана необходимость комплексного и системного подхода к государственному регулированию высокотехнологической самозанятости населения с учетом энергетики и банковской системы.

Ключевые слова: высокотехнологическая самозанятость, безработица, инфраструктура, деиндустриализация, национальное хозяйство, государственное регулирование, сервер, дата-центр, базис, надстройка.

ANNOTATION

The purpose of the research is to specify the features of the infrastructure of high-tech self-employment of the Ukrainian population in order to improve its state regulation. The conclusions are formulated in the work on the need for state regulation of hightech self-employment of the population at the level of the leading branches of the national economy. High-tech self-employment should be equated with the leading branches of the national economy based on the number of employed persons and the share in the volume of national income. The categories of mobile high-tech self-employmented of the specialists and the specifics of them infrastructure are specified. The factors that determine the possibility and effectiveness of this activity have been investigated. State regulation should be directed to these factors. The conditional separation of factors into the basis and superstructure is considered. The need for an integrated and systematic approach to state regulation of high-tech self-employment of the population, taking into account energy and the banking system, is proved. It is necessary to carry out statistical accounting, to systematically study and improve the infrastructure of such activity, to take into account the possibility of negative migration of the mobile part of high-tech self-employ ment of the population. Improvement of the infrastructure of such self-employment and appropriate state regulation should provide for complex and systemic measures taking into account the development of the basic industries of the economy. This applies mainly to energy (diversification, increase and decrease in cost of energy generation), as well as to the banking sector (development of high-tech remote banking services, reduction of transaction restrictions). At the current stage in Ukraine, energy and the banking sector can become "pain points" for high-tech self-employment.

Keywords: high-tech self-employment, unemployment, infrastructure, de-industrialization, national economy, state regulation, server, data center, basis, superstructure.

Постановка проблеми. У сучасних умовах дефіциту робочих місць в Україні державна підтримка самозайнятості населення набуває актуального значення. Корисність видів самозайнятості для національного господарства може значно різнитися, що зумовлює концентрацію уваги в більшому ступені на високотехнологічному її виді. Одним із видів державної підтримки високотехнологічної самозайнятості є формування й удосконалення інфраструктури, яка є необхідною для цього виду діяльності, тому важливо та актуально визначити таку інфраструктуру, оцінити її достатність та напрями вдосконалення.

Особливо гостро питання вдосконалення відповідної інфраструктури постало стосовно умовно депресивних регіонів, де тимчасово виникла соціальна напруга з великим рівнем безробіття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні різноманітна інфраструктура традиційно формувалася під забезпечення основних провідних галузей національного господарства: машинобудування, хімічної промисловості, сільського господарства тощо. Наукові праці вітчизняних учених, як і основна наукова діяльність у країні, також були підпорядковані цій ідеї. Наприклад, питання інфраструктури науково-технічної підтримки промислових підприємств розглядалися в роботі [1], питання логістичної інфраструктури аграрного сектора -- у [2]. Таких прикладів можна навести безліч. Тим часом в умовах поступової деіндустріалізації країни виникла, закономірно укорінювалася і поширювалася регіонами країни самозайнятість населення як результат протидії безробіттю. У вітчизняних наукових колах це явище почало досліджуватися на початку 2000-х років [3; 4]. При цьому не йшлося про необхідність формування якоїсь окремої інфраструктури під таку самозайнятість.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На сучасному етапі стає очевидним народження нової форми самозайнятості населення -- високотехнологічної та мобільної, яку за кількістю зайнятих осіб та часткою в обсязі національного доходу умовно слід прирівняти до однієї з провідних галузей національного господарства. Відповідно, постає необхідність формування, вдосконалення та державного регулювання інфраструктури, яка спрямована на підтримку високотехнологічної самозайнятості. Вітчизняних наукових праць у цьому напрямі поки що бракує.

Мета статті полягає у конкретизації особливостей інфраструктури високотехнологічної самозайнятості населення країни для вдосконалення її державного регулювання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для більш ясного розуміння необхідної інфраструктури слід уточнити види високотехнологічної самозайнятості, саме для яких вона потрібна. Навіть високотехнологічна самозайнятість може мати безліч різновидностей. Ми будемо розглядати вид, що не прив'язаний до певної місцевості (міста) -- мобільний вид. Нас цікавить він із погляду можливості залучення таких осіб до певного регіону (й у цілому до країни) або втрати внаслідок від'їзду через погіршення відповідної інфраструктури.

Поліпшення інфраструктури, необхідної для мобільного виду високотехнологічної самозайнятості, у певному регіоні країни зумовлює збільшення осіб, які є самозайнятими високотехнологічними фахівцями. У плані державного регулювання досліджуваного процесу важливе завдання -- не погіршити інфраструктуру для цих мобільних осіб, оскільки такі зміни призведуть до їх міграції в інші регіони.

До мобільного виду високотехнологічної самозайнятості можна віднести такі умовні професії (табл. 1).

Частина наведених у табл. 1 видів діяльності являє собою роботу за наймом, але ми відносимоїх до самозайнятості, оскільки працівник сам визначає графік і місце своєї роботи, він одночасно може встановлювати відносини з декількома замовниками, відсутній формальний договір найму і так звані правила внутрішнього трудового розпорядку роботодавця. Головним у відносинах у цьому разі є процес замовлення, передачі й оплати результатів праці.

З наведеного переліку слід виділити програмістів як найбільш високотехнологічних фахівців, які створюють Інтернет-продукти (сайти, ігри, Інтернет-магазини, біржі, сервіси) і саме вони разом із замовниками визначають рівень прогресивності цих продуктів, тоді як інші лише їх обслуговують (адміністратори, копірайтери тощо).

Розглядаючи категорії високотехнологічно самозайнятих осіб у табл. 1 можна відзначити чималий їх перелік. Можливо, що автором не враховано інші певні категорії таких фахівців. Їх кількість у світі зростає, і вони мобільно можуть пересуватися регіонами та країнами, що є важливим. Можливість такої міграції слід ураховувати, як і економічний ефект або втрати національного господарства та економіки регіону в разі від'їзду таких осіб.

На жаль, відносно наведеної самозайнятості в Україні, як і в інших країнах, відсутня точна статистика, що робить необхідним дослідження такого явища за опосередкованими показниками. За приблизними оцінками Державної служби статистики України [5], кількість самозайнятого населення в країні в 2017 р. становила близько 2,6 млн. осіб. За оцінками деяких дослідників [6], в Україні кількість неформально зайнятого населення наближається до показника 5 млн. осіб., які забезпечують формування близько 50% валового національного продукту. Автор роботи [4] також визначав тенденцію змоложення неформальної зайнятості. Для молоді останнім часом відкриваються можливості високотехнологічної самозайнятості з використанням мережі Інтернет, оскільки стає важко влаштуватися на офіційну роботу, особливо за умов тенденції зменшення робочих місць.

Таблиця 1. Умовно мобільні види високотехнологічної самозайнятості

Висновки

Виходячи з кількості зайнятих осіб та частки в обсязі національного доходу, високотехнологічну самозайнятість у плані необхідності державного регулювання слід прирівняти до провідних галузей національного господарства. Необхідно здійснювати статистичний облік, систематично досліджувати та поліпшувати інфраструктуру такої діяльності, враховувати можливість негативної міграції мобільної частини високотехнологічної само- зайнятості населення.

Удосконалення інфраструктури такої само- зайнятості та відповідне державне регулювання мають передбачати комплексні і системні заходи з урахуванням розвитку базисних галузей, це стосується переважно енергетики (диверсифікація, збільшення та здешевлення енергоге- нерації), а також банківської сфери (розвиток високотехнологічних дистанційних банківських послуг, зменшення транзакційних обмежень). На сучасному етапі в Україні саме енергетика та банківська сфера можуть стати «больовими точками» для високотехнологічної самозайнятості. Перспективою подальших досліджень за напрямом є розроблення організаційно-економічних механізмів удосконалення інфраструктури висо- котехнологічної самозайнятості в Україні.

самозайнятість високотехнологічний населення інфраструктура

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Гончаров В.М., Моргачов І.В. Державна інноваційна політика розвитку науково-технічних систем: монографія. Луганськ: Ноулідж, 2013. 372 с.

2. М.В. Зось-Кіор, О.М. Германенко, М.М. Бучнєв. Розвиток логістичної інфраструктури аграрного сектора економіки України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Тенденції розвитку національних економік: економічний та правовий виміри» (Київ, 18-19 травня 2017 р.). С. 36-37.

3. Варга Н.І. Самозайнятість населення як форма соціально-економічної адаптації: регіональний аспект. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2013. Вип. 28. С. 25-30.

4. Сейдаметова З.С., Темненко В.А. Глобальная индустрия дата-центров: инвестиции, качество персонала, заработная плата. Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Экономические науки. 2012. Вып. 33. С. 114-120.

5. 10.Овчаренко Є.І. Енергетична безпека держави vs економічна безпека підприємства енергетичної сфери: суть протистояння та шляхи його послаблення. Управління проектами та розвиток виробництва. 2016. № 1(57). С. 83-95

Размещено на Allbest.ru