Особливості та закономірності трансформаційної економіки в ринковому середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості та закономірності трансформаційної економіки в ринковому середовищі

Д. І. Савушкін

Анотація

Стаття присвячена вирішенню актуальної проблеми дослідження трансформаційних процесів у сучасній економіці. Наведено результати аналізу основних економічних теорій, де трансформаційні стани є основним предметом дослідження. Показано переваги теорії криз і катастроф для можливостей моделювання трансформаційних процесів. На цій основі досліджено основні підходи до моделювання трансформаційної динаміки. Вони дозволяють визначити місце та призначення трансформацій в економіці, їх джерела та чинники, характеризувати стан економічних трансформацій, побудувати їх моделі.

Ключові слова: трансформаційна економіка, економічна система, трансформаційні стани, економічна динаміка, моделювання.

Summary

Key words: transformational economy, economic system, the transformational condition, economic dynamics, modeling.

Постановка проблеми. Починаючи з кінця XX ст. світова економіка вступила в тривалий період радикальних змін, глобальних криз і важливих інновацій. Посилилася хаотичність динаміки, руйнуються економічні засади, діяльність фірм і корпорацій ускладнилася через неточності у прогнозування результатів. Світ опинився у стані наростання хаосу, підсилення рівня невизначеності та непередбачуваності змін, що раптово виникають. Однак у цьому хаосі, згідно з І. Прігожиним [1], поступово вимальовуються контури майбутнього економічного порядку. Його основою стосовно національної економіки виступає трансформація соціально-економічних систем та їх адаптація до нових умов динамічно мінливого зовнішнього середовища. Це складний і суперечливий процес, успіх якого залежить, зокрема, від розуміння реальних механізмів цих трансформацій і здатності систем сприймати ці процеси.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання про трансформації економічних систем має глибокі підстави в проблематиці загальної економічної теорії. З ним безпосередньо пов'язані проблеми формування, розвитку, зміни економічних систем. Вони досліджувалися в роботах багатьох вчених протягом тривалого періоду часу. Особливо гострий інтерес до проблеми транс - формації економічних систем виник останнім часом. Він викликаний значною мірою посиленням взаємозв'язку національних економік, прискоренням інтеграції їх у світову економіку, збільшенням кількості факторів впливу на процес функціонування економічної системи та її зміни.

У процесі вироблення підходів до визначення джерел та процесу трансформації економічної системи автор спирався на теоретичні розробки, що містяться в працях Д. Белла, С. Глазьєва, П. Друкера, С. Кузнеця, Р. Солоу, Дж. Стігліца, Я. Тінбергена, Е. Тоффлера, Й. Шумпетера та інших вчених. Різні аспекти трансформації економіки знайшли своє відображення в роботах Л. Абалкіна, А. Аганбегяна, Р. Грінберга, М. Делягіна, Р. Ніжегородцева, В. Полтеровича, Ю. Яковця та інших вчених.

Разом з тим багато аспектів трансформації економічних систем продовжують залишатися недостатньо дослідженими. На сьогоднішній день щене розкритий процес структурної трансформації економічних систем з урахуванням його складності і невизначеності майбутніх етапів розвитку. Існує необхідність осмислення загальних сучасних тенденцій та глобалізаційних процесів. Ще не склалася цілісна концепція трансформації економічних систем, яка б ґрунтувалася на чіткому розумінні її різноманітних параметрів та їх взаємозв'язку в цілісній системі. Для багатьох досліджень характерні фрагментарність, невизначеність вектора трансформації економічних систем. Потрібно більш глибоке обґрунтування методологічної бази, досліджень процесів трансформації економіки.

Мета статті полягає в аналізі основних методологічних підходів щодо дослідження динамічних процесів в економіці, де трансформація постає як їх внутрішня і необхідна частина. Це дозволить розробити концепцію моделювання трансформаційних процесів розвитку економіки і вибрати ефективний математичний інструментарій.

Виклад основного матеріалу. Багато в чому характер трансформаційних процесів визначається вже існуючою економічною системою. Узагальнюючи існуючі визначення поняття «економічна система» [2; 3], по суті -- це сукупність взаємопов'язаних і взаємодоповнювальних елементів, які утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства, що формує єдність економічних відносин, яка вже, у свою чергу, складається з приводу володіння, використання, розпорядження, виробництва, розподілу, обміну та споживання економічних благ.

Функціонування економічної системи можна навести у виді діаграми основних процесів, зображених на рис. 1.

трансформаційний економіка криза катастрофа

Сучасна світова економіка характеризується наявністю самих різних економічних систем, які в той чи інший період не залишалися незмінними, а постійно розвивалися. У найбільш загальному сенсі розвиток -- це зміна системи взагалі, перехід з одного якісного стану в інший. У процесі розвитку відбувається деяка стандартизація, уніфікація перетворень структури і функцій системи. Таким чином, процес розвитку можна навести як послідовність циклів еволюційних змін стану всередині циклу зі стрибкоподібним переходом стану наприкінці циклу на новий, більш якісний рівень, що означає початок нового циклу розвитку. Такий етап у рамках еволюційного циклу називають трансформацією [5].

В аспекті можливих трансформаційних змін виокремлюють такі економічні системи: змішана, перехідна (транзитивна) і трансформаційна економіка.

Поняття «змішана економіка» введено в науковий обіг Дж. М. Кейнсом [6], який трактував це поняття як сукупність різних форм власності та різних методів регулювання макроекономічної політики. У сучасному трактуванні вона являє собою одночасне поєднання приватного та державного секторів економіки, ринку, державного регулювання, тенденцій капіталізації та соціалізації, економічних та адміністративних основ і початків [7].

Перехідна економіка -- це проміжний стан економіки в результаті соціально-економічних перетворень; це перехідний стан від однієї соціально-економічної системи до іншої. Економіка перехідного періоду має низку специфічних характеристик, що відрізняють її від економіки, яка перебуває у відносно стаціонарному стані і розвивається на власній основі. По-перше, перехідна економіка багатоукладна. Головною особливістю міжсистемного переходу є те, що в одному просторі співіснують економічні відносини обох економічних систем -- і ті, які йдуть, і ті, які почали формуватися. По-друге, нестійкість розвитку. Перехідна економіка характеризується поєднанням як старих, так і нових економічних форм і стосунків. Тому вона об'єктивно нецілісна, а, отже, і нестійка. По-третє, альтернативність розвитку. Підсумки розвитку перехідної економіки можуть бути варіантні. По-четверте, особливий характер суперечностей. В умовах перехідної економіки економічні суперечності являють собою суперечності розвитку, а не суперечності функціонування [8].

Трансформаційна економіка є сучасною стадією розвитку світової економічної системи. Вона характеризується такими основними особливостями: глобалізацією та урбанізацією; прискоренням темпів науково-технічного прогресу; процесами інформатизації; перетворенням екології в економічний ресурс; переоцінкою старих традиційних ресурсів і виробничих технологій; зміною функцій держави. Посилюється роль держави як загальнонаціонального центру макроекономічного та регіонального прогнозування, індикативного планування, регулятора грошово-кредитної, структурно-інвестиційної, соціальної, науково-технічної політики, ініціатора та організатора створення розвиненої ринкової інфраструктури [9].

Можна виокремити, принаймні, шість теоретичних розробок, де трансформаційний стан є основним предметом дослідження (рис. 2).

Теорія перехідної економіки досліджує переважно процес системних, свідомо здійснюваних трансформацій, які трактуються як протидія старого і нового. Загальне уявлення про трансформації в цій теорії полягають в її розгляді як якогось досить тривалого періоду часу, коли перехідність, невизначеність, альтернативність подальшого розвитку домінують в економіці, визначають її функціонування, підпорядковують собі відтворювальний процес.

Теорія капіталістичних трансформацій розглядає трансформації як природничо-еволюційну зміну, обумовлену логікою розвитку капіталізму, подоланням ним своїх внутрішніх відтворювальних обмежень. При цьому процес трансформацій являє собою переплетення численних, часом протилежно спрямованих тенденцій, що народжують нові форми руху ринкової системи. В якості ознаки внутрішньо системної трансформації виступає процес вирощування, нашарування нових відносин на вже існуючі [10].

Теорія економічних трансформацій розглядає трансформації як процес реформування в комплексі з його методологічними, теоретичними і практичними проблемами. При визначенні причин виникнення трансформації автори тяжіють або до свідомого початку -- впливу державної влади, або до тенденцій, які загрожують життю [11].

Теорія патоекономіки розглядає переважно негативні трансформації, які не здатні відтворюватися на своїй власній основі, які схильні впливу зовнішніх для них законів, обмежені у своєму різноманітті та адаптивних кордонах. При цьому стверджується, що мутантні, патогенні форми реформуванню не підлягають: у них немає майбутнього, вони не здатні виживати в змінних умовах, вони заразні і їх необхідно знищувати [12].

З теорії циклів випливає неминучість трансформації, що розглядається як почергова, повторювана зміна двох альтернативних якостей. Трансформація виступає переломним моментом руху циклу, завжди несподівана і швидкоплинна. Звідси виникає розуміння трансформації як якісної зміни, причому вид якості -- визначений, він протилежний попередньому. Залишається незрозумілим, коли відбудеться цей стрибок і як забезпечити його позитивний характер.

Теорія циклу в цьому сенсі фатальна -- за підйомом невідворотно слідує спад, гарне зміниться поганим, одне поступиться місцем іншому, і це неминуче, із цієї дихотомії виходу немає, оскільки визначено самим розумінням циклу. Цілком імовірно, що в тривалій перспективі цикли укладаються у висхідний тренд, а циклічні коливання можна згладити до дрібного кон'юнктурного тремтіння, але головне питання теорії трансформацій: як заздалегідь визначити умови сприятливих змін, -- залишається відкритим [13].

Трансформація розглядається теоріями криз і катастроф як якісна зміна системи, що відбувається за межами її адаптивності. Криза при цьому виступає необхідним елементом розвитку, що дозволяє виявляти «вузькі» місця системи і знижувати поріг витрат соціально-економічних змін. У результаті трансформації можуть виникнути як наслідок нездатності економічної системи до усунення перешкод у своєму розвитку, нездатності до адекватного пристосування і зміни (революційний характер трансформацій) або як свідчення повного вичерпання потенціалу розвитку цієї системи (еволюційна трансформація).

У деяких дослідженнях характеристика соціально-економічного стану визначається як нестійкий рух у поле біфуркацій, що чревате здобуттям незворотних якостей в результаті мінімального впливу. При цьому наголошується, що чим довший біфуркаційний стан, тим менше шансів здобути сприятливі результати (оскільки різноманіття шляхів потенційного розвитку поступово зменшується, і система може опинитися перед єдино можливим і, швидше за все, неоптимальним варіантом). Для подолання стану невизначеності, здійснення «позитивної катастрофи» рекомендується різкий і масштабний приплив інвестицій в економіку в поєднанні із забезпеченням умов для їх використання.

Подані вище висновки свідчать про те, що розгляду трансформацій як відокремлених станів для побудови цілісної їх теорії явно недостатньо: трансформації -- лише частина загального процесу розвитку, вони генетично з ним пов'язані і не можуть бути зрозумілі і розкриті поза цим процесом.

Звідси випливає необхідність розгляду основних теоретико-методологічних підходів щодо дослідження економічно-динамічних процесів, де трансформація постає як їх внутрішня і необхідна частина.

Звернення до аналізу концепцій економічної динаміки дозволяє визначити місце і призначення трансформацій в економіці, їх джерела та фактори, щоб охарактеризувати стан економічної трансформації, виявити способи подолання трансформаційних станів, виявити закономірності перебігу трансформаційних процесів. Усе це складе основу для побудови теорії та моделей трансформацій економіки курортно-рекреаційних систем.

Можна виокремити шість ключових підходів щодо дослідження економічної динаміки, в рамках яких, так чи інакше, розглядаються процеси трансформації (рис. 3).

Еволюційно-інституціональний підхід орієнтується на розгляд природних змін інституційної структури. Її трансформація носить переважно локальний характер і виражається в зміні формальних правил. При цьому деструктивність змін мінімізована, оскільки вони здійснюються в протиборстві з інтересами інших соціальних груп і під їх контролем. Досить широка трансформація інститутів можлива за умови глибоких технологічних перебудов, зміни домінувального фактора економічного зростання і виходу на сцену нового суб'єкта зі значним економічним потенціалом. Системна інституційна трансформація, що носить масштабний, революційний характер, змінює стереотипи поведінки і частину неформальних норм, можлива тільки під впливом зовнішнього середовища або при накопиченні енергії трансформування -- слідства жорсткості інституційної системи, її нездатності сприймати децентралізовані сигнали до малих змін [14].

У рамках діалектико-формаційного підходу економічна система розглядається як цілісний організм, що розвивається за рахунок безперервності процесів виробництва і споживання. Динаміка економічної системи пов'язана з поступовим набуттям нею властивостей загальності, цілісності, тотальності. У цілому діалектико-формаційний підхід дає можливість побачити найголовніше в економіці -- умови сполученого й узгодженого функціонування всіх її елементів, тобто умови ефективного відтворення. Послідовне застосування цього підходу дозволяє розкрити формування цілісності відтворювального процесу на макро- і мікрорівнях.

Однак і діалектико-формаційний метод має свої межі застосування. По-перше, його субстанціональною основою є вартість, що розгортається до стадії загальності. Тим самим покладаються певні історичні рамки цього підходу -- вартісне господарство.

По-друге, цей метод телеологічний, оскільки передбачає якусь початкову низку положень, інваріантність в появі цілісності. Звідси виникає деяка внутрішня заданість економічного розвитку.

По-третє, виокремлення в якості основної системної властивості характеру і способу з'єднання особистого і речового факторів виробництва (робочої сили і засобів виробництва), за всієї важливості, все ж -- тільки окремий зріз тотальності. Як наслідок, трактувати відносини власності як підставу економічної системи, як властивість цілісності -- значить, накладати на власність не властиві їй функції, неадекватно трактувати її зміст.

Системно-структурний підхід розглядає економіку як складну, організовану, відкриту систему; він орієнтує дослідження на розкриття цілісності об'єкта, на виявлення різноманітних типів зв'язків складного об'єкта і зведення їх в єдину теоретичну систему.

Цінність системно-структурного підходу, що дозволяє скоротити варіанти розвитку до якоїсь сукупності найбільш прийнятних, не рятує від необхідності аналізу отриманої сукупності для здійснення адекватного вибору.

Суть інформаційного підходу полягає в розгляді інформації як умови відтворення будь-якого організму -- інформація несе дані про попередні цикли і дає можливість вибудувати наступний цикл за аналогією. Генетична інформація дозволяє зберігати біологічні параметри організму, поведінкова -- передати моделі виживання при взаємодії з середовищем, логічна -- відтворювати всю сукупність технологічних прийомів і процесів.

Трансформація тут трактується як зміна програм у розвитку певної інформаційної системи, як введення наступної порції інформації з гігантського її сховища -- біоморфного поля, як перехід з повністю заповненої ніші певної розмірності в іншу (більшу -- при розвитку, меншу -- при регресі).

Енергійно-синергетичний підхід використовується для дослідження незамкнутих нелінійних ієрархічних систем будь-якої природи. В основі динамічних процесів лежить зворотна залежність негативного типу між структурою та енергією.

Недолік цього підходу полягає в тому, що не визначає відмінностей у протіканні транс - формаційних процесів на різних рівнях, що призводить до спотвореної оцінці їх результатів (трансформація на мікрорівні якісно відрізняється від трансформації на макрорівні -- і за масштабами, і за механізмом протікання, а найголовніше -- за наслідками).

Соціокультурний підхід наведений величезною кількістю концепцій, які об'єднуються прагненням пояснити економічну динаміку на основі зміни соціокультурних факторів, причому конфігурації динаміки можуть бути різними (найбільш популярні лінійно-безперервно-висхідні і циклічні).

Лінійно-поступальні концепції -- найбільш численні, трансформації в них розглядаються як поступове накопичення деяких позитивних властивостей в русі до якогось ідеального стану.

Циклічні концепції припускають пульсацію -- наростання і згасання значущості будь-яких чинників динаміки. Відповідно, трансформації постають як якісь альтернативно-якісні повороти у розвитку суспільства.

У цілому трансформації в рамках соціокультурного підходу оцінюються негативно. Визнаючи їх неминучість, рекомендується швидше їх долати, погоджуючи інтереси і виробляючи інтегровану культуру [15].

Отже, аналіз підходів до дослідження економічної динаміки показав, що існують якісь загальні уявлення про виникнення, перебіг і завершення трансформаційних процесів у дослідників різних методологічних шкіл:

— по-перше, система перебуває в стійкому стані за наявності ієрархічної структури і можливості адаптуватися до постійних локальних змін;

— по-друге, як джерело трансформації виступають внутрішньосистемні процеси;

— по-третє, трансформаційний стан характеризується руйнуванням ієрархічних структур, локалізацією економічних процесів, відсутністю явно визначених траєкторій руху, нестійкістю і обіговістю зв'язків, що складаються в цьому стані. Слід зазначити, що стан нестійкості характеризується практично однаково в рамках всіх підходів;

— по-четверте, вихід зі стану нестійкості зв'язується з минулим (історією) системи, але вказується на значний вплив випадкових факторів. Робиться висновок, що вихід із нестійкості не гарантує ефективності нового стану. Відзначається також, що глибина кризи сприяє максимальному видаленню від початкового стану системи;

— по-п'яте, визнається, що стан нестійкості бажано долати швидко.

Висновки

Дослідження в рамках проекту моделювання трансформаційних процесів у курортно-туристичної економіці дозволило отримати такі результати:

— наведено результати критичного аналізу основних економічних теорій, де трансформаційні стани є основним предметом дослідження. Показано переваги теорії криз і катастроф для можливостей моделювання трансформаційних процесів;

— наведено результати критичного аналізу основних підходів до дослідження трансформаційної динаміки. Вони дозволяють визначити місце і призначення трансформацій в економіці, їх джерела та фактори, характеризувати стан економічної трансформації, побудувати їх моделі.

Література

1. Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой / И. Пригожин, И. Стенгерс ; пер. с англ. Ю. А. Данилова. -- [6-е изд.]. -- М. : УРСС, 2011. -- 296 с.

2. Ерохина Е. А. Теория экономического развития: системно-синергетический подход [Электронный ресурс] / Е. А. Ерохина. -- Режим доступа : http://ek-lit.narod.ru/eroh/index.html.

3. Вовк В. М. Основи системного аналізу : навч. посіб. / В. М. Вовк, З. Б. Драгомирецька. -- Львів : Видав. центр ЛНУ, 2002. -- 248 с.

4. Кучин Б. Л. Управление развитием экономических систем: технический прогресс, устойчивость / Б. Л. Кучин, Е. В. Якушева. -- М. : Экономика, 2010. -- 310 с.

5. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития / Й. А. Шумпетер. -- М. : Прогресс, 1982. -- 456 с.

6. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс ; пер. с англ. Н. Н. Любимова. -- М. : Гелиос АРВ, 2012. -- 352 с.

7. Мамедов О. Ю. Смешанная экономика. Двухсекторная модель / О. Ю. Мамедов. -- Ростов-на-Дону : Феникс, 2011. -- 224 с.

8. Мартынов В. А. Переходная экономика: теоретические аспекты, российские проблемы, мировой опыт / В. А. Мартынов. -- М. : Экономика, 2013. -- 719 с.

9. Kornai J. Transformational Recession: the Main Causes / J. Kornai // Journal of Comparative Economics. -- 2010. -- Vol. 19. -- № 1. -- P. 39--63.

10. Ольсевич Ю. К теории экономических трансформаций / Ю. Ольсевич. -- М. : Институт экономики РАН, 2007. -- 310 с.

11. Клаус В. Экономическая теория и реальность трансформационных процессов / В. Клаус // Проблемы теории и практики управления. -- 1995. -- № 6. -- С. 9-15.

12. Гизатуллин Х. Патоэкономика -- экономика кризисных состояний / Х. Гизатуллин, К. Павлов // Общественные науки и современность. -- 1995. -- № 2. -- С. 94-98.

13. Гальчинский А. Цикличность как общая закономерность рыночной экономики / А. Галь- чинский // Экономика Украины. -- 1991. -- № 8. -- С. 7-15.

14. Нельсон Р. Р. Эволюционная теория экономических изменений / Р. Нельсон, С. Дж. Уинтер ; пер. с англ. А. Н. Нестеренко. -- М. : Дело, 2002. -- 536 с.

15. Валлерстайн И. Миросистемный анализ: Введение / И. Валлерстайн ; пер. с англ. Н. Тюки- ной. -- М. : Территория будущего, 2006. -- 248 с.

Размещено на Allbest.ru