Вплив діяльності транснаціональних корпорацій на економічний розвиток України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив діяльності транснаціональних корпорацій на економічний розвиток України

Підгірна В.Н., Ватаман А.В.

Анотація

УДК 339.9(477)

Вплив діяльності транснаціональних корпорацій на економічний розвиток України

Підгірна В.Н., к.е.н., Ватаман А.В.,

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці.

У статті розкрита суть і сучасний стан розвитку транснаціональних корпорацій, а також розглянутий позитивний і негативний вплив їх діяльності на національну економіку. Проаналізовано надходження прямих іноземних інвестицій в Україну і наведений перелік ТНК, які працюють на її території. З'ясована загроза транснаціоналізації для приймаючої країни на рівні держави, підприємства і громадянина та визначені основні шляхи її зменшення.

Ключові слова: транснаціональні корпорації, позитивний і негативний вплив, національна економіка, прямі іноземні інвестиції.

В статье раскрыта сущность транснациональных корпораций и рассмотрено положительное и отрицательное влияние их деятельности на национальную экономику. Проанализировано поступление прямых иностранных инвестиций в Украину и приведён перечень ТНК, которые работают на её территории. Выяснена угроза транснационализации для принимающей страны на уровне государства, предприятия и гражданина, а также определены основные пути ее уменьшения.

Ключевые слова: транснациональные корпорации, позитивное и негативное влияние, национальная экономика, прямые зарубежные инвестиции.

The essence of transnational corporations is revealed in the article. Positive and negative effect of their activities on the national economy is considered. Direct foreign investments receipts to Ukraine are analyzed. The list of transnational corporations operating on its territory is presented. The threat of transnationalization for the host country at the state, company and citizen level is found out.

Key words: transnational corporations, positive and negative effect, national economy, foreign direct investment.

Вступ

Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку інтеграційних процесів в Україні гостро постала потреба у розширенні меж руху товарів, послуг та чинників виробництва і її виходу на світовий товарний ринок, що безумовно стане позитивним фактором зміцнення її позиції у світовій фінансовій системі. Таким чином, одним з елементів розширення сфери зовнішньоекономічної діяльності підприємств є формування транснаціональних корпорацій (ТНК), які стали основною рушійною силою розвитку світового господарства.

На сьогоднішній день, сучасний світ опинився на порозі переділу ТНК, які конкурують між собою за нові сфери впливу, ринки виробництва і збуту, технології і максимально можливі прибутки. Глобалізація та інтернаціоналізація виробництва та капіталу, приватизація, створення світових політичних і економічних об'єднань, лібералізація торгівлі поставили їх у центр сучасного економічного розвитку. Саме тому, українська економіка повинна формувати світові господарські зв'язки та бути відкритою для їх діяльності проте так, щоб це не зашкодило розвитку національного товаровиробника та здоровій конкуренції в середині країни.

Постановка завдання. Необхідно визначити суть та стан розвитку ТНК, а також розглянути їх позитивний та негативний вплив на національну економіку. Проаналізувати динаміку обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну як одного з показників участі країни в зовнішньоекономічній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками спостерігається чималий інтерес з боку економістів, аналітиків, політологів та інших вчених до питань ролі діяльності транснаціональних корпорацій на світовому ринку торгівлі, їх проявів, впливу на різні системи, подальшого розвитку та інше. Про це свідчить активна наукова діяльність зарубіжних вчених, щодо дослідження процесів, які стосуються розвитку ТНК їхніх країн. Серед найбільш відомих праць слід відмітити роботи таких вчених, як Дж. Сорос, Ч. Хориок, Р. Бертрамс, Х. Дерих, М. Енг, Л. Мауер, М. Обстфельд, Г. Белоглазова, О. Лаврушин та ін.

У той самий час, глобалізаційним процесам пов'язаних з інтеграцією економічної системи України у світову торгівлю товарами та послугами через розвиток діяльності транснаціональних корпорацій на території нашої країни присвячені праці таких вітчизняних вчених, як: В.Г. Карпенко, В.В. Македон, П.В. Мекшун, С.Г. Мікаелян, Є.Г. Панченко, С.Ю. Пахомов, Д.Г. Лук'яненко, І.Б. Сорока, Я.В. Шабліна, О.В. Щербак [1-11]. Проте, питанню перешкод з якими зіштовхуються транснаціональні компанії на ринку України в умовах глобалізаційних викликів уваги приділено не достатньо.

Виклад основного матеріалу

В сучасних умовах становлення та розвитку глобалізації економічних систем різних країн, дане поняття можна розглядати як процес міжнародного економічного розвитку, що характеризується певною еволюційністю і етапністю та характеризує способи включення країн до глобальної економічної системи. Одночасно вона виступає однією з вимог сучасного етапу світогосподарського розвитку, оскільки навіть найбільш високорозвинуті країни вирішують завдання забезпечення ефективності виробництва за допомогою міжнародного співробітництва як результату міжнародного поділу праці. На сьогоднішній день, рушійною силою глобалізації є зростання конкуренції і саме тому найбільші вигоди від неї отримують лише промислово розвинуті країни, що безперечно відображає негативні наслідки для країн, що розвиваються або ж країн з низьким рівнем економіки, які хоч і приймають участь у міжнародному поділі праці та виробництві, проте в силу своїх можливостей не можуть займати вигідну позицію на світовому ринку торгівлі товарами та послугами.

Глобальні зрушення проявляються в таких формах: міжнародне інвестування, ТНК, транснаціональні стратегічні альянси, міжнародні фінансові центри, засоби масової інформації, глобальні комунікаційні системи, міжнародні регіональні об'єднання тощо [4]. Серед цих форм, найвагоміше місце у світових інтернаціоналізаційних процесах науковці виділяють ТНК.

За офіційним визначенням Конференції ООН з торгівлі та розвитку (United Nations Conference on Trade and Development - UNCTAD), транснаціональна корпорація (transnational corporation, multinational corporation, multinational company, multinational enterprise) - це підприємство, що об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох чи більше країнах і провадить єдину політику та загальну стратегію завдяки одному або декільком центрам прийняття рішень [7].

Експерти ООН виокремили ознаки, за наявності яких компанію можна віднести до транснаціональної:

- річний обсяг такої компанії повинен перевищувати 100 млн. дол. США; транснаціональна корпорація інвестиція україна

- наявність філіалів не менше, ніж у шести країнах;

- також аналізується відсоток продажу товарів за межами країни- резиденції [7].

Абсолютним лідером за останнім критерієм є швейцарська фірма "Нестле" ("Nestle"), яка експортує більше 98 % своєї продукції. Окрім неї у Топ-20 найбільших ТНК світу увійшли Barclays Bank, JPMorgan Chase & Co, і Goldman Sachs Group [1].

Транснаціональний статус компанії можливо визначити і за структурою її активів. Деякі іноземні дослідники до ТНК відносять компанії, які мають 25 % своїх активів за кордоном [2].

Згідно зі щорічною Доповіддю про світові інвестиції (2012 р.), підготовленою UNCTAD, яка традиційно вивчає діяльність ТНК, у світі налічується 65 тис. транснаціональних корпорацій з 850 тис. зарубіжних підрозділів. Проте не зважаючи на таку велику їх кількість вчені з Вищої технічної школи Цюріха за допомогою складеною ними моделлю глобальної економіки визначили, що 40 % всього світового доходу належить лише 147 транснаціональним корпораціям [6].

Не можливо не відмітити прогресуючий розвиток створення ТНК, оскільки за останні 30 років їх кількість збільшилась у 9 разів (у 1970 р. було зареєстровано 7 тис. таких фірм, у 1990 р. - 24 тис., у 2013 р. - 80 тис. ТНК), у яких задіяно більш як 74 млн. чоловік. При цьому на території промислово розвинених держав розміщується понад 80 % материнських компаній і близько 33 % афільованих, у країнах, що розвиваються, - відповідно 19,5 і майже 50, у колишніх соціалістичних державах - приблизно 0,5 і 17 % [5].

Найбільш потужні ТНК розташовані в США, Європейському Союзі та Японії. Проте, все більшого розвитку набувають ТНК таких нових індустріальних країн як Південна Корея, Бразилія, Мексика, Гонконг та Китай, що зумовлено впровадженням цими державами стратегії застосування конкурентних переваг. Boston Consulting Group (BCG) провела дослідження, на основі якого склала рейтинг ста найбільш активно зростаючих компаній (100 Global Challengers) з 16 країн, що розвиваються. Середньорічні темпи росту виручки та операційного прибутку цих компаній склали 20 % за період з 2000 по 2012 рік. Для порівняння, виручка ТНК з розвинутих країн збільшилась за цей період в середньому тільки на 6 % в рік [11].

Сьогодні ТНК контролюють понад 57 % світового промислового виробництва, 69 % міжнародної торгівлі, більш як 81 % патентів і ліцензій на нову техніку, технології та ноу-хау, майже 90 % прямих зарубіжних інвестицій [3]. Як правило, ТНК - багатогалузеві компанії, їхня діяльність широко диверсифікована. Наприклад, кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підрозділи в 11 галузях, а найпотужніші охоплюють по 30-50 галузей [2].

Зважаючи на швидкий розвиток та захоплення сучасними ТНК все більшої частини господарства національних економік різних країн, а також підсилення їх ролі у процесах глобалізації та інтернаціоналізації, на нашу думку, є доцільним оцінити їх вплив й на Україну, яка переживає економічну кризу, а тому особливо відчуває потребу у фінансовій підтримці, технологічній допомозі та широкому досвіді міжнародних компаній. Саме тому, світові економічні зв'язки та взаємодія національних економік можуть стабілізувати розвиток продуктивних сил і забезпечити зростання життєвого рівня населення.

У межах вітчизняної національної економічної системи, розвиток транснаціональної діяльності, передбачає вирішення двох основних завдань: залучення необхідного для розвитку капіталу та проведення власної політики експансії на зарубіжних ринках. З цієї позиції розглянемо динаміку поширення ідей транснаціоналізації в українському бізнесі.

На сьогоднішній день, найвищою формою господарської діяльності, що існує всередині країни, є фінансово-промислові групи, які мають на меті подальше розширення своєї діяльності і перетворення у транснаціональні корпорації. Серед таких груп можна відзначити фінансово-промислову групу "Приват", фінансово-промислову групу "Інтерпайп", "Індустріальний союз Донбасу".

Водночас навіть такі потужні виробничо-фінансові комплекси не в змозі виступати на міжнародній арені на рівні інших ТНК світу. Серед об'єктивних проблем, які існують в Україні щодо розширення діяльності ТНК, можна назвати такі [8]:

- нестабільність політико-правового середовища країни;

- нерозвинутість ринкової інфраструктури та внутрішнього інвестиційного ринку;

- нестабільність курсу національної валюти;

- обмежена зовнішня орієнтація бізнесу;

- інформаційна відсталість країни;

- невеликі (у світовому масштабі) розміри бізнес-груп;

- наздоганяючий характер науково-технологічної діяльності, інноваційної складової господарювання;

- криза високотехнологічних галузей економіки тощо.

ТНК впливають на країни базування і приймаючі країни. Оцінювати їх діяльність у приймаючій країні необхідно на рівні держави, вітчизняних підприємств і громадян. Більшість країн, як розміщують філії ТНК на своїй

території, схвалюють їх діяльність і навіть конкурують між собою за залучення прямих іноземних інвестицій. Позитивний вплив ТНК на економіку приймаючих країн виявляється у створенні додаткових робочих місць, пожвавленні внутрішньої торгівлі, впровадженні інновацій і випуску нових видів продукції [9].

За даними Державної служби статистики впродовж останніх років спостерігається чималий інтерес іноземних інвесторів до економічного та виробничого потенціалу України. Таким чином станом на 01.01.2012 найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну надійшов із Кіпру (10 665,0 млн. дол. США або 23,4 % усієї сукупності інвестицій), Німеччини (7 153,4 млн. дол. США або 15,7 %) та Нідерландів (4 746,8 млн. дол. США або 10,4 %) [6]. При цьому, найбільш інвестиційно-привабливими в Україні є такі галузі економіки як: харчова промисловість та переробка

сільськогосподарських продуктів - 15,7 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій (ПІІ), залучених до України; торгівля - 15,6 %; фінансова сфера - 8,5 %; машинобудування - 8,0 %; транспорт - 7,6 %; металургія та обробка металу - 5,4 %; операції з нерухомістю - 4,6 %; хімічна та нафтохімічна промисловість - 4,1 %, рис. 1.

Рис. 1. Розподіл іноземних підприємств в Україні за галузями економіки. Складено автором з використанням джерела: [6]

Українська економіка зацікавила іноземних інвесторів, насамперед, природно-сировинною базою і дешевою робочою силою. Не останніми мотивами приходу ТНК у вітчизняну економіку також стала можливість завоювання нового великого ринку збуту продукції і послуг та участь у приватизації, особливо стратегічних об'єктів. Значний іноземний капітал прийшов у країну сааме через інвестиції з боку ТНК, про що свідчать дані таблиця 1.

В Україні найбільшими ТНК, які вклали значні фінансові ресурси, є Pepsi Cola з обсягом інвестиційних коштів - 250 млн. дол., "Київстар GSM" - 240 млн. дол., Coca-Cola - 230 млн. дол. та ін. Дані щодо вкладання інвестицій за 2012 році, то лідируючі позиції займають такі корпорації як McDonald's Corporation, Nestle S.A., British American Tobacco та ін. [11].

Таблиця 1. Найбільші інвестори серед ТНК в промисловість України

Складено автором з використанням джерела: [3]

Виходячи з вище зазначеного, для ТНК із країн Європейського Союзу та США найбільш привабливими сферами в Україні є:

- українська харчова промисловість. У харчовій індустрії світу лідирують швейцарська компанія Nestle, бельгійська ABInBev, американські Kraft foods та Coca-Cola Company,

- англо-голландська Unilever підприємства торгівлі. На український ринок вже зайшли Wal-Mart Stores, Carrefour SA, McDonalds Corporation;

- фінансовий сектор. Найкрупнішим представником світових ТНК тут є Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ;

- фармацевтика. Відомими в Україні є німецькі BASF SE та Bayer AG. Іноземні ТНК здатні сприяти модернізації капіталоємних виробництв та

поліпшенню загального рівня корпоративного управління, надати певні антикризові гарантії. Українські партнери через їх канали можуть закріпитися на традиційних ринках реалізації продукції й вийти на нові.

Для всебічної оцінки ролі ТНК в приймаючих країнах необхідно визначити не тільки переваги для української економіки від їх діяльності, але й оцінити загрози, які вони їй несуть [10].

Найбільша небезпека полягає в тому, що функціонування ТНК має наднаціональний характер і приводить до формування наддержавних зв'язків. На нашу думку, загрози національній економіці полягають в наступному: по- перше, чимала кількість ТНК настільки великі за розмірами, що за обсягом обороту перевершують окремі країни. Це дає їм можливість вести справи безпосередньо з главами держав і здійснювати тиск на уряд приймаючої країни.

По-друге, для забезпечення корпоративної політики ТНК у зовнішній політиці реалізують свою дипломатію на основі власної корпоративної ідеології. Вони мають власні спецслужби і достатню кількість зброї для військових заворушень.

По-третє, кінцева мета діяльності ТНК - максимізація прибутку, тому можлива ситуація, коли досягнення цієї мети призведе до негативних економічних і соціальних наслідків всередині країни, виснаження природних ресурсів. ТНК здатні лобіювати прийняття певних законів на свою користь у приймаючій країні.

По-четверте, іноземні інвестори найчастіше захоплюють перспективні і більш розвинуті напрями діяльності приймаючих країн і можуть нав'язувати вітчизняним підприємствам застарілі і екологічно небезпечні технології. В Україні більша частина зарубіжних компаній зосереджена в галузях торгівлі, ремонту, операціях з нерухомістю, будівництві, переробці сировини, які дозволяють швидко отримувати прибутки. У той же час добувна промисловість і сільське господарство мало привабливі для іноземних інвесторів, що призводить до їх відставання від міжнародного рівня. У багатьох країнах окремі галузі (металургія, повітряний транспорт, суднобудування, телекомунікації, енергетика) є закритими для іноземних інвестицій, оскільки вони реально чи потенційно становлять основу національної оборони і безпеки. Україна дозволила зарубіжним компаніям увійти в ці галузі.

По-п'яте, сукупні валютні резерви ТНК у кілька разів перевищують сукупні резерви всіх центральних банків світу. Тому переміщення лише 1-2 % маси грошей, що перебувають у їхньому володінні, цілком здатне змінити паритет національних валют [3].

Висновки та перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Проаналізувавши стан та роль ТНК на світовому ринку торгівлі товарами і послугами, а також визначивши основні позитивні та негативні наслідки їх впливу на приймаючу країну, особливо це стосується України необхідно виокремити декілька важливих моментів, які допоможуть максимально скористатися усіма перевагами діяльності ТНК на території нашої країни та мінімізувати вплив недоліків, які з нею пов'язані. А саме:

- діяльність ТНК владою приймаючої країни необхідно обов'язково розцінювати з позиції наслідків як позитивних, так і негативних;

- розробляючи регулятивні документи відносно ТНК необхідно виходити насамперед з національних інтересів країни і враховуючи можливі наслідки щодо національної безпеки країни;

- участь ТНК в розробці спільної взаємовигідної економічної політики є більш ефективним засобом налагодження відносин країни з ТНК, ніж протекціоністська політика;

- можливості ТНК щодо залучення іноземного капіталу дозволяють зменшити безробіття у приймаючій країні, позитивно впливати на переміщення великих виробничих ресурсів;

- необхідно виважено підходити до напрямів інвестиційної активності ТНК в приймаючій країні, заохочуючи приплив іноземних інвестицій в пріоритетні для національної економіки галузі, і обмежуючи - в стратегічно важливі для економічної безпеки країни галузі;

- всі відносини з іноземними інвесторами, ТНК мають бути чітко прописані в міжнародних угодах та нормативно-правових актах приймаючої країни: ТНК, перш за все, виходить з власної вигоди, а вже потім пристосовується до вимог держави;

- намагатись нівелювати використання ТНК як форми переказу капіталів трансфертних цін.

З практичної позиції, можна сказати, що вагомою складовою ефективної конкурентної політики як альтернативи експансії іноземних ТНК є транснаціоналізація українського капіталу. Створенню власних корпоративних структур, мають передувати урядові програми їх стимулювання. За умови використання системного підходу, можливе різке підвищення конкурентоспроможності економіки у гірничо-металургійній, авіакосмічній, агропромисловій сферах та ринковій інфраструктурі. Але для забезпечення балансу між іноземними та українськими ТНК загострення конкурентної боротьбу сприятиме як більш повному задоволенню потреб споживачів, так і інтеграції національного ринку у світовий.

Список використаних джерел

1. Карпенко В.Г. Фінансові механізми транснаціональних корпорацій у системі сучасної світової економіки / В.Г. Карпенко // Наукові праці НДФІ. - 2009. - №1(46). - С. 42.

2. Лук'яненко Д.Г. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: монографія / Д.Г. Лук'яненко; за заг. ред. Д.Г. Лук'яненко, А.М. Поручник. - К.: КНЕУ, 2006. - 816 с.

3. Македон В.В. Формат взаємодії транснаціональних корпорацій та реального сектору національної економіки України / В.В. Македон // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. - 2012. - №1. - С. 250-258.

4. Мекшун П.В. Вплив діяльності транснаціональних корпорацій на економічну безпеку держави / П.В. Мекшун // Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2011. - №4. - С. 157-162.

5. Мікаелян С.Г. ТНК на світовому ринку високотехнологічної продукції: місце та роль / С.Г. Мікаелян // Формування ринкових відносин в Україні. - 2014. - №3. - С. 87-90.

6. Eurostat [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ cache/ITY OFFPUB/KS-AF-07-001/EN/KS-AF-07-001 -EN.PDF.

7. Панченко Є.Г. Сучасна система інноваційного менеджменту транснаціональних корпорацій / Є.Г. Панченко, М.Є. Кір'якова // Актуальні проблеми економіки. - 2013. - №7. - С. 104-109.

8. Пахомов С.Ю. Стратегії діяльності ТНК і проблема дестабілізації світових ринкових відносин / С.Ю. Пахомов // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №5. - С. 13-17.

9. Сорока І.Б. Транснаціональні корпорації та їхня роль у процесі активізації міжнародної інтеграції / І.Б. Сорока // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №9(99). - С. 35-41.

10. Шабліна Я.В. Вплив ТНК на конкурентоспроможність економіки України / Я.В. Шабліна // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №2. - С. 33-37.

11. Щербак О.В. Інституціоналізація механізму адаптації транснаціональних корпорацій до сучасних умов функціонування вітчизняних підприємств / О.В. Щербак // Формування ринкових відносин в Україні. - 2013. - №9. - С. 113-116.

Размещено на Allbest.ru