Управління інвестиційним проектом вугледобувного підприємства в період його реалізації

Виробнича потужність вугледобувного підприємства забезпечується кількістю діючих очисних вибоїв і навантаженням на них. Відтворення потужності забезпечується перманентною підготовкою нових очисних вибоїв. Організація підготовки кожного очисного вибою представляє собою самостійний інвестиційний проект з лімітованим терміном реалізації і обмеженим розміром інвестицій.

Підготовка нових очисних вибоїв, панелей, горизонтів - це комплексна система проектування і реалізації стратегії стійкої роботи вугледобувного підприємства, що заснована на цільовому напрямку відтворення потужності в заданих горно технічних умовах (схеми розкриття, технологічної схеми підготовки, системи розробки, фактори зовнішнього і внутрішнього маркетингового середовища).

В організації підготовки очисного вибою провідну роль відіграє тривалість проведення гірничих виробок, доля яких в тривалості реалізації інвестиційного проекту складає 70%. На тривалість проведення гірничих виробок впливає: технологічна схема підготовки, нормативні швидкості проведення, горно технічні і горно геологічні фактори, одночасність підготовки і відпрацювання очисних вибоїв, транспортні комунікації і інші фактори.

Тому при плануванні відтворення потужності вугледобувного підприємства необхідно чітко сформулювати:

- поставлену мету: підготувати очисні вибої к заданому терміну, мінімізувати витрати на інвестиційний проект, оцінити ризик виконання проекту к заданому терміну, залучити додаткові інвестиції;

- встановити контрольні параметри інвестиційного процесу;

- визначити засоби управління проектом;

- виявити ключові фактори загроз виконання проекту в заданий термін;

- сформулювати вимоги до інформаційного забезпечення управління проектом у ході його реалізації;

- обґрунтувати метод і критерій оцінки ефективності інвестиційного проекту.

У процесі розробки інвестиційного проекту не завжди є змога передбачити якісні виміри факторів внутрішньої і зовнішньої середи, що обумовлює відхилення швидкості проведення гірничих виробок від планових як в більшу, так і в меншу сторони. Відхилення в більшу сторону швидкості проведення гірничої виробки від нормативної обумовлено зміною технології проведення, складу прохідницької бригади, впливом ефекту досвіду, зміною режиму роботи підприємства. Відхилення в меншу сторону супроводжуються проявом випадкових факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовища. Звідси слід зробити висновок про необхідність управління інвестиційним процесом відтворення потужності вугледобувного підприємства.

Управління інвестиційним проектом може бути ефективним за таких умов:

- в інвестиційних проектах чітко сформульована кінцева мета;

- на підприємстві є інформаційна система контролю за ходом реалізації проекту;

- міра економічної відповідальності за виконання дорученої роботи в заданий термін;

- міра мотивації відповідальності за доручену ділянку інвестиційного процесу;

- є чіткі межі можливих ініціативних рішень;

- виконавець інвестиційного процесу повинен знати міру відповідності за рішення, що прийняті. Це те, на що він не може піти заради досягнення поставленого перед ним завдання.

Усі ці питання на сьогоднішній день є дуже актуальними для вугільної галузі, тому що лише дотримання цих умов забезпечить ефективне управління інвестиційним проектом.

Дослідженню питання своєчасної підготовки очисного забою вугледобувного підприємства приділяється значна увага у працях радянських і українських вчених. Дослідження питань зниження вартості процесів відтворення на вугледобувних підприємствах, питанню пошуку резервів скорочення тривалості будівництва і реконструкції шахт, обґрунтуванню необхідності ефективного використання ресурсів у вугільній галузі здійснюють такі вчені, як Ф.І. Євдокимов, А.Т. Кучер, М.П. Зборщик [4],

І.В. Петенко, В.А. Кучер [7], О.М. Алимова [1]. У роботах В.М. Воробйова [3], М.І. Іванова, Ф.І. Євдокимова [5] розглядаються питання розробки та використання сітьових методів планування і управління на вугільних шахтах. Вугільні шахти Донбасу в якості об'єкта інвестування, а також основні методи підготовки інвестиційного проекту розглядалися в роботах О.І. Амоші [2] і І.В. Липсиці [6]. Аналіз публікацій [1-7] дозволяє зробити висновок, що проблема дуже давно хвилює вчених та економістів. Результати даних досліджень в основному спрямовані на вдосконалення питання скорочення термінів будівництва і реконструкції шахти, а також підготовки нових горизонтів. Але планування часових параметрів підготовки нового очисного вибою залишаються недостатньо вивчені. Тому підготовка нового очисного забою повинна розглядатися як окремий інвестиційний проект. Виконання цієї задачі потребує введення нової концепції управління інвестиційним проектом, що дозволятиме підготовку очисного забою в заданий термін при умові мінімізації вартості проекту.

Мета статті - обґрунтування та розробка концепції управління інвестиційним проектом вугледобувного підприємства в період його реалізації. Критерієм концепції є мінімізація вартості проекту при дотриманні умов виконання проекту в заданий термін.

Відтворення потужності вугледобувного підприємства є перманентне відтворення лінії очисних вибоїв. Кожний очисний вибій - це самостійний інвестиційний проект.

Дії «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» для конкретних гірничо-геологічних умов розроблені типові технологічні схеми підготовки очисних вибоїв і технологічні схеми проведення гірничих виробок механізованим способом.

Доцільність використання таких схем обґрунтована для шахт, виробнича потужність яких забезпечується підготовкою одного очисного вибою. Тут доречно планування організації гірничих робіт за допомогою графіків Г. Гантта. Проте для крупних шахт, виробнича потужність яких забезпечується одночасною роботою, а отже і одночасною підготовкою декількох очисних вибоїв, таке планування має ряд суттєвих недоліків:

в календарному плані розвитку гірничих робіт не знаходить відображення взаємозалежність і взаємозумовленість очисного вибою, що відпрацьовується і підготовлюється відповідно;

програми розвитку гірничих робіт розробляються на основі нормативних (планових) швидкостей проведення гірничих виробок, що не дозволяє врахувати вплив якісних змін факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на швидкості проведення виробок, які, як правило, и визначають тривалість підготовки очисних вибоїв;

незбалансованість термінів відпрацювання підготовки і термінів підготовки очисних вибоїв обумовлює економічні збитки в роботі підприємства.

Все це потребує вдосконалення організації планування відтворення потужності крупних вугледобувних підприємств.

Одним із напрямів удосконалення організації планування відтворення потужності вугледобувного підприємства можна розглядати підготовку нового очисного забою як цільову підготовку, що представлена у формі інвестиційного проекту, що складено у формі сітьової моделі. Проект підготовки очисного забою в цьому випадку має ряд переваг:

1. Проект підготовки очисного вибою розглядається як самостійний суб'єкт інвестиційного процесу, що має чітко заданий початок і закінчення робіт.

2. При складанні проекту є можливим строго контролювати і коректувати хід інвестиційного процесу.

3. В ході інвестиційного процесу є можливість врахувати вплив випадкових факторів на відхилення реальних термінів виконання окремих робіт від намічених при плануванні.

4. Планування інвестиційного процесу в формі сітьової моделі дозволяє оптимізувати проект за вартістю, а також оцінити ризики.

Проте застосування сітьового планування потребує наявності додаткової інформації, яка необхідна для розрахунку параметрів сітьової моделі.

Основним параметром моделі є критичний шлях, довжина якого визначає тривалість реалізації проекту. Вихідною інформацією для розрахунку критичного шляху служить тривалість виконання окремих робіт. Сітьова модель складається з двох частин: безліч робіт і безліч подій.

Роботи розрізняють трьох видів:

- дійсні роботи, які для свого виконання потребують витрат часу і ресурсів (людських, фінансових);

- роботи очікування, що потребують виконання тільки витрат часу;

- фіктивні роботи, що відображають залежність між окремими процесами.

Події показують моменти початку і закінчення робіт.

Сітьова модель формується у вигляді орієнтованого графіку, на якому роботи відображають спрямованими дугами, а події - окружностями. Сітьовий графік має одну початкову і одну кінцеву події (рис. 1): qi_2, qi-з, q2-3, q2-4, q3-4 - є підмножина робіт; 1,2,3,4 - підмножина подій; 1 - початкова подія, 4 - кінцева подія.

- верхній сектор події - номер події;

- лівий сектор - ранній термін завершення події;

- правий сектор - пізній термін завершення події;

- нижній сектор - повний резерв часу для завершення події.

Часові параметри сітьового графіку розраховуються за відомими формулами [3, с. 7285].

Згідно рис. 1, довжина критичного шляху дорівнює 10. На критичному шляху лежать роботи qb2, q2-3, q3-4.

Стосовно сітьових моделей відтворення потужності вугледобувних підприємств термін виконання робіт визначає час спорудження гірничих виробок, до якого належить термін проходки і час монтажних і демонтажних робіт. Термін гірничопрохідницьких робіт залежить від довжини виробки і швидкості прохідницьких робіт. В якості швидкості прохідницьких робіт можуть бути прийняті нормативна чи оптимальна швидкість проходки гірничих виробок.

Відносно складних інвестиційних проектів, зі значною кількістю паралельних і послідовних робіт у сітьовій моделі, визначення довжини критичного шляху виконується за допомогою програмного забезпечення.

У ході реалізації інвестиційного проекту тривалість проекту відтворення потужності вугледобувного підприємства реальна швидкість проведення гірничих виробок може відрізнятися від нормативної (планової), що може викликати загрозу несвоєчасної підготовки очисного забою і обумовлений ним економічний збиток. Для уникнення цих збитків або визначення їх мінімальних значень необхідно в ході реалізації проекту скорегувати швидкість проведення окремих виробок з мінімальним збільшенням додаткових витрат.

Механізмом такого корегування і є управління інвестиційним проектом в ході його реалізації. Механізм управління представлено блок-схемою, що наведена на рис. 2. Він складається з таких етапів:

Етап 1. Обґрунтування цілі і організації інвестиційного проекту відтворення потужності вугледобувного підприємства. Такими формами можуть бути: вугледобувний вартість інвестиційний сітьовий

реконструкція підприємства;

підготовка нового горизонту;

підготовка панелі;

підготовка очисного забою.

Кожна з названих технологічних схем потребує відповідної інформації для розробки сітьової моделі проекту.

Етап 2. Формування сітьової моделі проекту.

Сітьова модель складається з двох під- множин: послідовних і паралельних робіт, що виконуються. Для їх розподілу складається матриця або таблиця за загальноприйнятою методикою.

Складена таким чином сітьова модель проекту дозволяє розрахувати тривалість і вартість реалізації інвестиційного проекту відтворення потужності вугледобувного підприємства. Для цього необхідна вихідна інформація о швидкості проведення кожної гірничої виробки, можливий діапазон її зміни, довжина виробки, вартість проведення 1 м при різних значеннях швидкості, фактори, що впливають на швидкість і вартість проходки. При складанні сітьового графіка події нумеруються згідно з послідовністю їх прояву, обумовленими технічними процесами.

Розрізняють декілька видів сітьових моделей:

- детерміновані сітьові моделі, в яких структура і тривалість виконання робіт задані однозначно;

- детерміновані сітьові моделі за структурою і с індикативними оцінками часу виконання робіт;

- стохастичні сітьові моделі, в яких структура її тривалості виконання робіт задані с вірогідними оцінками.

Стохастичні сітьові моделі використовуються в тому випадку, коли при розробці проекту має місце висока ступінь невизначеності.

При розробці інвестиційних проектів відтворення потужності вугледобувного підприємства доцільно розглядати сітьові моделі з детермінованою структурою графіка виконання робочих процесів і наявністю невизначеності в оцінці тривалості проведення гірничих виробок. В цьому випадку швидкість проведення гірничих виробок слід розглядати як випадкову величину з деяким розподілом в обмеженому діапазоні, обумовленим впливом випадкових факторів. Детерміновані сітьові моделі з вірогідними оцінками тривалості виконання робіт доречні при розробці складних стратегічних проектів. При розробці і управлінні інвестиційними проектами підготовки очисних забоїв вихідна інформація більш достовірна. Тому при розробці інвестиційного проекту підготовки очисних забоїв може використовуватися детермінований підхід як для складання сітьової моделі, так і для визначення тривалості виконання робіт.

Етап 3. Розрахунок параметрів сітьового графіка. Основним параметром сітьової моделі є критичний шлях. Довжина критичного шляху вимірюється в одиницях часу і характеризує мінімально можливу тривалість реалізації проекту. Критичний шлях визначає роботи, які на ньому знаходяться. Критерієм віднесення робіт до критичних є відсутність резерву часу при їх виконанні.

Стосовно сітьової моделі підготовки очисного забою, критичний шлях складають гірничі виробки. Тривалість їх проведення визначають гірничо-технологічні фактори:

- технологічна схема;

- довжина виробки;

- склад прохідницької бригади;

- швидкість проведення.

Ключовим фактором для визначення довжини критичного шляху є швидкість і кількість гірничих виробок, що лежать на критичному шляху. Мінвуглепром України своїм Наказом №7 від 20.01.2007 р. затвердив СОУ 10.1.00174131.004-2006 «Підземні гірничі виробки вугільних шахт. Правила виконання робіт», де вказані нормативні технічні швидкості проведення гірничих виробок для буровибухового і комбайнового способів [8]. Саме ці швидкості рекомендовані для використання при розробці інвестиційних проектів.

Етап 4. Розрахунок довжини критичного шляху за загальноприйнятою методикою.

Етап 5. Зіставлення розрахункового значення критичного шляху Тр з заданим Ts. Порівняння може дати два варіанта:

- розрахункове значення довжини критичного шляху задовольняє заданому (Тр<Т8). Розрахунки зупиняються;

- розрахункове значення перевищує задане (Тр<Т8 ). Розрахунок продовжується.

Етап 6. Визначаються технічно допусти¬мі значення швидкостей проведення гірничих виробок критичного шляху. Їх значення (Vijmax >V1JH) можуть бути отримані на основі аналізу статистики гірничопрохідницьких робіт у ана¬логічних умовах або через аналіз можливостей технологічної схеми проведення кожної виро¬бки. Визначається допустиме скорочення три¬валості реалізації проекту виходячи із можли¬вості збільшення швидкості проведення гірни¬чих виробок критичного шляху.

Етап 7. Обґрунтування критерію метода оптимізації критичного шляху сітьової моделі виходячи із мінімуму додаткових витрат.

Етап 8. Ранжування виробок критичного шляху по критерію вартісної еластичності те¬мпів зростання додаткових витрат відносно темпів зросту швидкості проходки.

Значення критеріального показника ви¬значається розрахунком відносних темпів зро¬стання додаткових витрат і швидкості проход¬ки виробки. Коефіцієнт еластичності розрахо¬вується за формулою (1):

Розрахований по нормативній швидкості проведення гірничих виробок інвестиційний проект слід розглядати як детерміновану вели¬чину, що не схильна впливу невизначеності вихідної інформації.

У реальних умовах на швидкість прове¬дення виробок впливають фактори невизначе¬ності як внутрішнього, так і зовнішнього сере¬довища. По різним причинам кількісно оціни¬ти вплив цих факторів на термін реалізації не¬можливо. Але їх прояв уникнути не завжди вдається. До таких чинників відносять:

- кількість очисних забоїв, що одночасно підготовляються;

- схема провітрювання забоїв;

- транспортні внутрішні потоки;

- технологічна схема підготовки очисно¬го забою;

- рівень зносу прохідницької техніки;

- кваліфікаційний склад прохідницької бригади;

- газоносність пласта і інші не менш ва¬жливі фактори.

Тому швидкість проведення гірничих виробок, що прийнята в проекті, слід розгляда¬ти не як детерміновану величину, а як очікува¬ну. У реальних умовах вона може відрізнятися від прийнятої в проекті як в більшу, так і мен¬шу сторони. Величина відхилень може бути формалізована у вигляді кореляційних рівнянь.

Аналіз досвіду використання стохастич- них моделей планування інвестиційних проце¬сів дозволяє зробити слідуючи твердження:

1. Закон розподілу часу виконання робіт моделі приймається одним для всіх робіт.

2. В якості типового рекомендується за¬кон бета-розподілу.

3. Головним параметром сітьової моделі є критичний шлях. Його довжина розраховуєть¬ся за загальноприйнятою у світовій практиці методикою.

4. Представляючи інвестиційний проект підготовки нового очисного забою у формі сі-тьової моделі, її критичний шлях складають гірничі виробки, послідовність проведення яких визначає технологічна схема. Довжину критичного шляху сітьової моделі визначить тривалість проведення виробок, яка, в свою чергу, визначається з урахуванням наступних параметрів:

5. технологічна схема проведення виробок;

6. довжина виробок;

7. швидкість проведення.

Тн - нормативна тривалість реалізації інвестиційного проекту, що розраховується із нормативних швидкостей проведення гірничих виробок критичного шляху.

VM - мінімальна швидкість проведення гірничої виробки, м/міс.;

Ун - нормативна швидкість проведення, м/міс.;

пд - кількість робочих днів у місяці;

В® (Вз),Вэ (B),Bg (Bg) “ витрати на їм проведення вироботки за елементами собівартості: заробітна платня, амортизація, електроенергія, грн./м. Проте при реалізації інвестиційних проектів підготовки очисних забоїв фактичні швидкості проведення гірничих виробок під впливом різних чинників відхиляються як від планових, так і від нормативних і в меншу чи в більшу сторони.

Довжина проведення гірничої виробки є детермінованою величиною.

Для шахт Донбасу в технологічних схе¬мах підготовки очисних вибоїв рекомендується мінімальні нормативні швидкості гірничих ви¬робок розраховувати за формулою (2) [9, с. 19]:

(Ттах ~ Тщіп)' Ттах “^н)

При такому методологічному підході тривалість реалізації інвестиційного проекту, що планується, може розглядатися як нечітке трикутне число, що складається з трьох значень:

1) мінімальна, що розраховується виходячи із максимальних швидкостей проведення гірничих виробок, Ттг-„;

2) планова, що розраховується виходячи із планових швидкостей проведення виробок критичного шляху, Тпл;

3) максимальна, що розраховується із мінімальних швидкостей проведення гірничих виробок критичного шляху, Tmax.

В цьому випадку термін підготовки очисного вибою, що планується, потребує оцінки його надійності, економічної оцінки можливого ризику своєчасного введення в експлуатацію нового очисного забою.

Інвестиційний проект відтворення потужності вугледобувного підприємства має ряд своїх особливостей, свої чинники невизначеності. Тому для оцінки ризику виконання інвестиційного проекту відтворення потужності вугледобувного підприємства у заданий термін може бути використано комплексний підхід, що засновано на використанні неокласичної теорії ймовірностей і теорії нечітких множин.

Формула (3) може бути використана в тому випадку, якщо плановий параметр належить до однорідної вибірки, а події, що аналізуються - репрезентативні. Інвестиційний проект відтворення потужності конкретного вугільного підприємства слід розглядати як унікальну подію, що не має аналогів. Її параметри визначаються під впливом різних факторів внутрішньої і зовнішньої середи. Формула (3) розроблена на основі використання методологічних підходів, що запропоновані класичною теорією ймовірностей. Але розглядати інвестиційний проект вугледобувного підприємства в якості суб'єкта генеральної сукупності недоречно. Все це потребує розробки нового методологічного підходу до оцінки впливу факторів невизначеності на планові параметри терміну і вартості інвестиційного процесу.

Запропонований методологічний підхід управління реалізацією інвестиційного проекту дає змогу забезпечити своєчасну підготовку очисного забою з мінімальними додатковими витратами. Одними із підходів до оцінки ризику інвестиційного проекту, що засновано не тільки на статистиці, але і на науково- технічній обґрунтованості рішень, що приймаються, є теорія нечітких множин. Тому метою подальших досліджень є розробка рекомендацій щодо оцінки ризику реалізації інвестиційних проектів в умовах невизначеності.

Література

1. Алымов А.Н. Шахтное строительство и воспроизводство основных фондов / А.Н. Алымов, А.Н. Федорищева, В.Д. Яценко. - М.: Недра, 1972. - 207 с.

2. Амоша А.И. Системный анализ шахты как объекта инвестирования / А.И. Амоша, М.А. Ильяшов, В.И. Салли. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. - 68 с.

3. Воробьев Б.М. Методы сетевого планирования и управления в угольной промышленности / Б.М. Воробьев, А.С. Бурчаков, С.С. Лихтерман, А.И. Свирид. - М.: Недра, 1971. - 216 с.

4. Евдокимов Ф.И. Воспроизводство мощности угольных шахт / Ф.И. Евдокимов, М.П. Зборщик, А.Т. Кучер. - К.: Техніка, 1987. - 149с.

5. Иванов Н.И. Стоимость и сроки строительства шахт (применение экономикоматематических методов) / Н.И. Иванов, Ф.И. Евдокимов. - М.: Недра, 1968. - 216 с.

6. Липсиц И.В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа / И.В. Липсиц, В.В. Коссов. - М.: Издательство БЕК, 1996. - 304 с.

7. Петенко И.В. Методологические основы инвестиционного проекта развития промышленных предприятий / И.В. Петенко, В.А. Кучер. - Донецк: Вебер, 2009. - 372с.

8. Технологічні схеми відпрацювання газоносних пластів з високими навантаженнями на очисні вибої / Міністерство вугільної промисловості України. - К., 2010. - 176 с.

Анотація

Відтворення потужності вугледобувного підприємства забезпечується перманентною підготовкою очисних вибоїв. Підготовка вибоїв повинна здійснюватися до строго заданого терміну. Це вимагає моніторингу інвестиційних проектів із заданим терміном реалізації проектів при мінімізації додаткових витрат. Запропоновано концепцію управління інвестиційним проектом в період його реалізації. Критерієм даної концепції є мінімізація вартості проекту за умови виконання проекту в заданий термін.

Ключові слова: інвестиційний проект, вугледобувне підприємство, критерій, вартість О.А. Бородина

Воспроизводство мощности угледобывающего предприятия обеспечивается перманентной подготовкой очистных забоев. Подготовка забоев должна осуществляться к строго заданному сроку. Это требует мониторинга инвестиционных проектов с заданным сроком реализации проектов при минимизации дополнительных затрат. Предложена концепция управления инвестиционным проектом в период его реализации. Критерием данной концепции является минимизация стоимости проекта при условии выполнения проекта в заданный срок. Ключевые слова: инвестиционный проект, угледобывающее предприятие, критерий, стоимость

Keywords: investment project, coal mining company, criterion, value