Проблеми ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств

Постановка проблеми

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва --головне завдання для кожного господарства. Для цього необхідно найповніше використовувати наявні виробничі ресурси кожного підприємства і розширювати його виробничі потужності з меншими питомими капітальними затратами, підвищувати рівень розвитку матеріального виробництва. Нині значна частина підприємств усе більше втрачає можливості здійснення навіть простого відтворення свого ресурсного потенціалу. Дефіцит окремих виробничих ресурсів та їх структурна розбалансованість призводять до зниження темпів економічного розвитку аграрного сектора економіки, потенційні можливості якого використовуються не повною мірою, що гальмує вирішення наявних економічних, соціальних та екологічних проблем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами ефективного використання ресурсного потенціалу в аграрних підприємствах присвятили свої праці відомі вітчизняні вчені аграрники, серед яких: В.Г. Андрійчук, В.А. Анічін, О.В. Березін, О.А. Бугуцький, Ю.В. Василенко, О.Ю. Єрмаков, М.І. Кісіль, І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник, П.О. Мосіюк, О.М. Онищенко, Б.Й. Пасхавер, В.В. Россоха, П.Т. Саблук, В.М. Яценко та ін. Важливість означеної проблеми в межах регіональної економіки зумовлює актуальність обраної теми наукового дослідження.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Водночас окремі питання підвищення ефективності використання, а також створення оптимального, збалансованого за структурою ресурсного потенціалу аграрних підприємств на рівні окремого регіону з урахуванням його особливостей потребують поглиблених досліджень.

Мета статті полягає у дослідженні проблеми ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вибір найкращого варіанта із сукупності альтернативних здійснюється за заздалегідь визначеними параметрами в рамках ресурсних можливостей підприємства. Варіантність використання ресурсів трактується як спосіб поєднання технології з ресурсами у виробничому процесі [1, с. 42].

Важливою проблемою сучасного етапу розвитку економіки є пошук напрямів ефективнішого використання наявних виробничих ресурсів сільського господарства та формування потенціалу, необхідного для виробництва заданої кількості аграрної продукції. Серед цих проблем особливої актуальності набувають питання підвищення ефективності використання і відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель.

Земельні ресурси -- національне багатство нашої країни, важлива умова життя і діяльності суспільства, матеріальна основа розвитку сільського господарства, база для розміщення і функціонування всіх галузей господарства.

За раціонального використання землі не тільки не погіршуються, а, навпаки, систематично покращується її якість, що виявляється у підвищенні родючості ґрунту і, відповідно, врожайності сільськогосподарських культур. У ґрунтовому покриві Тернопільської області переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти -- групи найродючіших ґрунтів у світі, тому коефіцієнт розораності сільгоспугідь у

Тернопільській області становить 98,9%. Отже, доцільно проаналізувати склад і структуру сільськогосподарських угідь області (табл. 1).

Таблиця 1 Аналіз показників рівня та ефективності використання земельних ресурсів Тернопільської області

У 2011 р. на Тернопільщині функціонувало 269 сільськогосподарських підприємств, які мали в розпорядженні 462,1 тис. га угідь (456,1 тис. га -- ріллі). У середньому на одне підприємство припадало 1 717 га сільгоспугідь, у т. ч. ріллі 1 695,5 га. У 2015 р. відбулося скорочення сільськогосподарських підприємств до 259 од., площа угідь зменшилася на 12,5 тис. га до 449,6 тис. га (ріллі -- 11,6 тис. га до 444,5 тис. га). Однак вартісний показник ефективності використання землі на 100 га сільгоспугідь свідчить про зростання одержаної товарної продукції та чистого прибутку порівняно з аналізованими роками. Протягом досліджуваного періоду господарства Тернопільської області стали раціональніше використовувати сільськогосподарські землі.

Для здійснення процесу виробництва завжди потрібні засоби і предмети праці, проте якими б досконалими вони не були, самі по собі вони не здатні нічого створити. Виробництво здійснюється за участю живої праці їх елемента зв'язку між усіма компонентами виробництва.

Слід зазначити, що на сучасному етапі розвитку соціально-економічних відносин людські ресурси найповніше відображають наукові погляди на роль і місце людини в економічній системі суспільства і посідають належне місце у вітчизняній економічній науці [2, с. 139--147], а тому оцінку людських ресурсів сільськогосподарських підприємств Тернопільської області слід здійснювати з позицій не тільки ресурсного підходу як складника ресурсного потенціалу, а й можливих результатів праці як складника виробничого потенціалу.

Під людськими ресурсами слід розуміти сукупну чисельність економічного населення із відповідними станом здоров'я, освітнім, фаховим і інтелектуальним рівнями, яке може брати участь у сільськогосподарському виробництві і виробляти певну кількість споживчих вартостей за даної продуктивної сили праці та суспільно нормальної інтенсивності праці для досягнення певного результату.

Аналіз забезпеченості аграрних підприємств Тернопільської області трудовими ресурсами (табл. 2) свідчить, що більша частина працівників зайнята в рослинництві, а саме: у 2015 р. на рослинництво припадає 77,1% зайнятих працівників, а в тваринництві -- лише 22,3%. За період 2011-2015 рр. середньооблікова чисельність працівників зменшилася на 980 осіб, у тому числі працівників рослинництва на 964 особи, а тваринництва -- лише на 16 осіб. У розрахунку на одного працівника в 2015 р. припадало 48,3 га сільгоспугідь та 47,8 га ріллі, що в середньому на 3,4 га та 4,4 га більше порівняно з 2011 р.

Таблиця 2 Показники забезпеченості трудовими ресурсами аграрних підприємств Тернопільської області

Висока частка зернових культур у структурі посівних площ Тернопільської області (близько 60%) потребує постачання галузі значної кількості сучасних технічних засобів для якісного виконання всього обсягу технологічних операцій з їх вирощування і збирання в оптимальні строки. Однак за роки ринкових трансформацій сільське господарство зазнало найбільшого тех- ніко-технологічного занепаду. Між тим світова практика доводить, що належна матеріально-технічна база є основою розвитку аграрного виробництва [3, с. 70--71]. У табл. 3 відображена динаміка забезпеченості технікою в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області.

Таблиця 3 Наявність сільськогосподарської техніки у сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області

Підвищення ефективності господарювання аграрних формувань передбачає формування сприятливого середовища для повноцінного розвитку всіх організаційно-правових форм сільськогосподарського землекористування, що дасть змогу найповніше реалізувати соціально-економічний потенціал регіонального агропромислового комплексу як для забезпечення продовольчої безпекиобласті, так і для розвитку сільських територій.

1.Антонюк В.П. Соціально-економічні аспекти формування людського капіталу в Україні / В.П. Антонюк // Демографія та соціальна економіка. - 2006. - № 1. - С. 139-147.

2.Христенко Г.М. Організаційно-економічні проблеми тех- ніко-технологічного забезпечення зерновиробництва / ГМ. Христенко // Бізнес Інформ. - 2012. - № 8. - С. 70-73.

3.Сільське господарство Тернопільської області 2014: стат. зб. - Тернопіль: Головне управління статистики у Тернопільській області, 2015. - 215 с.

4.Програма соціально-економічного та культурного розвитку Тернопільської області на 2016 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oda.te.gov. ua/data/upload/publication/main/ua/33516/proekt_ ekonom08.02.2016.pdf.

Размещено на Allbest.ru