Особливості антикризової діяльності в сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Особливості антикризової діяльності в сільському господарстві

Тімакова А.В.

магістр

Постановка проблеми. В Україні останні роки супроводжуються активними реформами у сфері сільського господарства. Велика кількість реформ, які запропоновані державою у цій галузі, вимагають реорганізації підходів до управління галуззю [3].

Досвід розвитку агропромислового комплексу в державах із розвиненою ринковою економікою показує, що в період реалізації аграрної реформи актуальним є впровадження антикризового управління на сільськогосподарських підприємствах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню проблем антикризового управління присвячено роботи Г.Б. Юна, А.Д. Чернявського, Е.А. Уткіна, М.М. Тактарова, М.Л. Хараєва, Г.Ю. Шатских, Р.А. Шмакова та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Структурні зміни в економіці, викликані процесом адаптації до ринкового типу економіки, викликали радикальні зміни практично всієї інфраструктури і процесів функціонування виробництва. Відбувся істотний вплив на формування нових виробничих відносин. У зв'язку із цим доцільно звернути особливу увагу на стан і динаміку розвитку агропромислового комплексу.

Мета статті полягає у комплексному аналізі механізмів антикризового управління підприємством і розробленні на цій основі практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами в умовах ринку.

Відповідно до мети, були поставлені такі завдання: проаналізувати діяльність підприємств агропромислового комплексу за чотири роки та розробити заходи щодо вдосконалення антикризового управління.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Антикризове управління в сільському господарстві має свою специфіку порівняно з виробничими підприємствами. Заходи антикризового управління в сільському господарстві повинні бути спрямовані не тільки на розвиток виробництва, а й на підвищення його адаптації до сучасних реалій із можливістю мінімізації втрат.

Для того щоб з'ясувати важливість антикризового управління в агропромисловому комплексі, проаналізуємо дані Державної служби статистики України про чистий прибуток (збиток) підприємств за видами економічної діяльності у період з 2012 по 2016 р. (рис. 1).

Рис. 1. Чистий прибуток підприємств за видами економічної діяльності [2]

З рис. 1 можна зробити висновок, що підприємства сільського, лісового та рибного господарства отримували прибуток у період з 2012 по 2015 р., а вже з 2016 р. кількість підприємств, які були прибутковими, почала зменшуватися. Це може бути пов'язано зі зменшенням зовнішнього фінансування, зміною кліматичних умов, забрудненням навколишнього середовища або зі збільшенням витрат на виробництво.

Проведемо аналіз збитковості підприємств сільського, лісового та рибного господарства. Результат дослідження представлений на рис. 2.

Рис. 2. Чистий збиток підприємств за видами економічної діяльності [2]

З рис. 2 можна зробити висновок, що кількість збиткових підприємств до 2015 р. зменшувалася, це свідчить про позитивну динаміку та активне впровадження механізмів антикризового управління, а починаючи з 2016 р. спостерігається негативна динаміка, тобто зростання кількості збиткових підприємств.

Це свідчить про те, що механізми антикризового управління, які діяли на підприємствах у цей період, не дали бажаних результатів і сільськогосподарські підприємства не змогли протистояти негативному впливу зовнішніх факторів на їх виробничо-господарську діяльність.

Провівши аналіз, виникає необхідність розглянути проблеми розвитку сільського господарства, а також визначити особливості антикризового управління в сільському господарстві і механізм оздоровлення цих підприємств [3].

Регулювання антикризової діяльності в суспільстві (у тому числі й на підприємствах агропромислового комплексу) передусім здійснюється державними органами, тому найчастіше впроваджується так зване державне антикризове регулювання діяльності підприємства.

Державне антикризове регулювання -- це макроекономічна категорія, яка відображає відносини, що виникають за організаційно-економічного та правового впливу держави для захисту підприємства від кризових ситуацій, запобігання банкрутству або припиненню подальшого функціонування підприємств.

Антикризове управління на сільськогосподарських підприємствах значно відрізняється від типових прийомів, форм і технологій управління на підприємствах інших галузей економіки [1].

Головною особливістю антикризового управління на сільськогосподарських підприємствах є зустрічний характер антикризового управління в самому господарському суб'єкті й антикризового державного регулювання на макро- і мезорівнях, яке виражається в розробленні цільових програм, формуванні правової бази, кредитної, податкової, страхової систем, системи державної підтримки виробників, що забезпечує умови не тільки для виходу з кризи підприємствам агропромислового комплексу, а й для їх сталого зростання.

Ще однією характерною особливістю управління сільськогосподарськими підприємствами є пристосування підприємств до кліматичних умов, залежність від земельних ресурсів та родючості ґрунтів.

Необхідно адаптувати виробництво не тільки до змін умов ринку сільськогосподарських товарів, а й до мінливих природно кліматичних умов. Однією з обов'язкових умов антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами є збереження наявних ресурсів для продовження виробництва в умовах конкретної сільської території. Це дає змогу не тільки зміцнити продовольчу безпеку, а й забезпечити зайнятість сільського населення, зберегти і розширити умови для його відтворення [5].

Серед сучасних проблем розвитку сільського господарства слід виділити:

Техніко-технологічне відставання сільського господарства України від розвинених країн світу. Це відбувається через недостатній рівень прибутковості сільськогосподарських підприємств.

Повільні темпи соціального розвитку сільських територій, невисока суспільна оцінка сільськогосподарської праці, зменшення зайнятості сільських жителів.

Обмежений доступ сільськогосподарських товаровиробників до ринку в умовах недосконалості його інфраструктури, зростаючої монополізації торгових мереж, слабкого розвитку кооперації у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.

Зменшення фінансування державою агропромислового сектору. В цілому для Міністерства аграрної політики та продовольства України в 2016 р. було виділено всього 1488229,2 тис. грн., що на 52% менше, ніж у 2015 р. (3092540,0 тис. грн.). Таке скорочення відбулося за рахунок суттєвого зменшення обсягів спеціального фонду аж на 77%, який нині становить 459 645,1 тис. грн. (2015 р. -- 1 959 665,6 тис. грн.), та загального фонду -- на 9% і становить 1028584,1 проти 1 132 874,4 тис. грн. у 2015 р. [2].

Отже, для поліпшення економічного становища сільськогосподарських підприємств необхідно провести їх фінансово-економічне оздоровлення. О.О. Терещенко виділяє такі види стратегії оздоровлення підприємств: насту пальну, стратегію делегування повноважень, стратегію компромісу, захисну [6, с. 40].

На думку автора, вибір однієї із запропонованих чотирьох стратегій -- занадто трудомісткий процес. В умовах кризи сільськогосподарським підприємствам необхідно знайти дієві механізми для її подолання в короткостроковий період.

Ю.О. Терлецька, С.О. Ластавчук, Т.К. Лей зазначають, що механізми оздоровлення ґрунтуються на послідовному використанні певних моделей управлінських рішень, що вибираються відповідно до специфіки господарської діяльності підприємства та масштабів кризових явищ у розвитку [7, с. 225].

Основою антикризового управління підприємств агропромислового комплексу є процес, що динамічно розвивається, який характеризує перехід на новий якісний рівень на основі економічного зростання під впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Для ефективного проведення антикризових заходів підприємствам сільськогосподарської галузі доцільно застосовувати механізми оздоровлення.

Автором запропоновано перелік механізмів для оздоровлення сільського господарства України (табл. 1).

Таблиця 1. Механізми економічного оздоровлення сільського господарства України

Ще одним заходом, без якого неможливе проведення антикризового управління, є створення ефективної інформаційної системи, яка дасть змогу оперативно надавати прогнозні дані щодо стану агропромислового ринку, виявляти внутрішні та зовнішні загрози сталого розвитку.

Висновки. У рамках інформаційної системи необхідно створити систему контролінгу для максимізації ефекту від реалізації антикризових заходів, яка має контрольно-аудиторський характер та дасть змогу своєчасно виявити порушення під час реалізації заходів щодо впровадження механізмів антикризового регулювання агропромислового комплексу й оперативно вносити необхідні коригування.

Таким чином, ефективне проведення антикризової діяльності в сільському господарстві можливе за умов роботи зовнішніх та внутрішніх механізмів оздоровлення та створення ефективної інформаційної системи, контролінгу.

Бібліографічний список

аграрний економіка антикризовий

1. Бондар О.В. Ситуаційний менеджмент / О.В. Бондар [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/ 16330826/menedzhment/mehanizm_derzhavnogo_regulyuvannya_krizovih_yavisch.

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

3. Державна програма розвитку сільського господарства та регулювання ринків сільськогосподарської продукції [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://organic.com.ua/ru/ ргодгатте-аЬои^огдапіс.

4. Дударева А.Б. Финансовое регулирование социальноэкономических процессов в сельском хозяйстве Орловской области / А.Б. Дударева // Вестник сельского развития и социальной политики. - 2016. - № 4(12). - С. 51-54.

5. Кожанчикова Н.Ю. Инструменты повышения финансовой устойчивости предприятий АПК / Н.Ю. Кожанчикова // Проблемы эффективного менеджмента аграрного сектора экономики: материалы Всероссийской научно-практической конференции молодых ученых: сборник статей. - 2010. - С. 153-155.

6. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: [навч. посіб.] / О.О. Терещенко. - К.: КНЕУ, 2004. - 412 с.

7. Терлецька Ю.О. Формування економічної стратегії підприємства на основі оцінки економічної спроможності / Ю.О. Терлецька, С.О. Ластавчук, Т.К. Лей // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - 2009. - Вип. І. Економічні науки. - С. 221-228.

Размещено на Allbest.ru