Еластичність попиту і пропозиції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ

1.1 Поняття цінової еластичності попиту

1.2 Види еластичності попиту за ціною

1.3 Фактори впливу на цінову еластичність попиту

РОЗДІЛ 2. ЕЛАСТИЧНІТЬ ПОПИТУ ЗА НЕЦІНОВИМИ ЧИННИКАМИ

2.1 Перехресна еластичність попиту

2.2 Еластичність попиту за доходом

РОЗДІЛ 3. ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПРОПОЗИЦІЇ

3.1 Поняття еластичності пропозиції

3.2 Чинники, що впливають на еластичність пропозиції

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

У ринковій економіці жодна особа, жодна організація не відповідають за розв'язання економічних проблем, а мільйони фірм і споживачів взаємодіють у добровільному обміні, і їхні дії та наміри невидимо координуються системою цін і ринків. Саме ринок вирішує три основні проблеми: що, як і для кого виробляти.

Щоб адекватно реагувати на зміну ринкової ситуації, виробник повинен вміти оцінити попит на товар в поточному моменті і на перспективу.

Існує попит практично постійний, наприклад, на хліб, молоко та інші життєво необхідні товари, а є попит не постійний, що спостерігається при випуску нового продукту.

На попит впливає також ступінь насиченості. Якщо на ринку з'явився новий продукт, то попит випереджує пропозицію. Але по мірі задоволення потреби покупців, попит на товар насичується, обсяг виробництва починає відповідати попиту, а іноді й перевищувати його.

На поведінку попиту споживачів впливає багато факторів, і при їх зміні ступінь чутливості споживачів до цих змін буде різним.

Міра чутливості однієї величини до змін іншої називається еластичністю. Вона показує, наскільки зміниться один економічний показник при зміні іншого на одиницю.

Вперше еластичність досліджував А. Ма-ршалл в 1881--1882 рр.

Дані про еластичність попиту потрібні задля прийняття рі-шень щодо перегляду цін, його спрямованості та ступеня зміни цін на окремі товари. Це дає змогу здійснювати обґрунтовану по-літику цін як з точки зору комерційної вигоди, так і підвищення рівня життя населення. Використання цих даних дає можливість визначити реакцію споживача на зміну ціни, підготувати вироб-ництво до зміни попиту, здійснити регулювання ринку.

Інформація про еластичність попиту може також використо-вуватися при встановленні рівня потоварного податку (акцизу), при прийнятті рішень щодо відповідної маркетингової політики фірми, виконання різних операцій на зовнішньому ринку (експо-ртно-імпортних операцій, операцій з валютними курсами тощо).

Метою даної роботи є : вивчити еластичність попиту та пропозиції, іх взаємодію, на ринку, та вплив держави на формування ціни що веде за собою зміну еластичності попиту.

Предметом курсової роботи є механізм взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.

Завданням даної роботи є:

- Дослідити ринок як форму організації суспільного виробництва;

- Розглянути еластичність попиту за ціною, лінійну функцію попиту;

- Описати чинники, які впливають на еластичність попиту за ціною;

- Розглянути еластичність попиту за доходом;

- Розглянути перехресну еластичність попиту ;

- Дослідити види та зміни ринкової рівноваги;

- Вивчити загальні відомості про еластичність пропозиції, чинники які на неї впливають та види еластичності.

Тема «Еластичність попиту і пропозиції» є досить актуальною в наш час, адже уміння визначати коефіцієнт еластичності важливе не тільки для теорії, а й для практики підприємства (і виробничого, і торговельного), політики держави, а отже для ефективного функціонування економіки в цілому.



РОЗДІЛ 1. ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ

1.1 Поняття цінової еластичності попиту

Еластичність попиту за ціною -- показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар вздовж даної кривої попиту на нього. Величина цінової еластичності попиту, як правило, виражається від'ємним числом. [2, с.35-36]

Отже, формулу можна записати як:

Еластичність буває дуговою і точковою. Нехай маємо яку-небудь функцію попиту:

Q₁=f(P₁),

де Q₁ - обсяг попиту на даний товар;

P₁ - ціна цього товару. [12, с.58]

Зобразимо цю функцію графічно (рис. 1.1). Уявімо, що зазна-чена функція попиту відповідає кривій, на якій довільно взяті то-чки А і В. До того ж, точка А характеризується ціною Р₁ і обсягом попиту Q₁, а точка В -- ціною Р₂ та обсягом попиту Q₂. Очевид-но, що при переході від точки А до точки В ціна знижується від рівня Р₁ до P₂, а обсяг попиту зростає від Q₁ до Q₂. При розрахунку еластичності за вищенаведеною формулою (1.1) неминуче виникає наступне питання: якщо значення ДQ і ДР можуть бути однозначно знайдені і графічно , і аналітично , оскільки визначаються як ДQ = Q₂ - Q₁; ДР = Р₂ - Р₁ , то які значення Р і Q слід використовувати: базові ( Р₁ і Q₁ ) або нові ( Р₂ і Q₂). Очевидно, що застосування різних значень Р і Q призведе до різних результатів. Внаслідок цього величини Р і Q для розрахунку коефіцієнта еластичності визначаються найчастіше за правилом середніх точок , тобто використовуються середні для даного інтервалу значення ціни і попиту , а саме:

Тоді формула (1.1) набуває вигляду:

Рис.1.1. Визначення дугової еластичності попиту

Отже, дугова еластичність визначається як середня еластичність. [5, с.33-35]

Тут слід зауважити, що будь-яка функція попиту, що прохо-дить через дані точки, буде характеризуватися однаковим коефі-цієнтом еластичності, хоча форма самої дуги (її кривизна) може бути різною. Тобто у розрахунку беруться до уваги лише крайні значення попиту та ціни і не враховується реальний характер фу-нкції попиту між ними.

Ця формула використовується тоді, коли відсотки зміни ці-ни та кількості значні. У разі коли функція попиту неперервна, дугова еластичність замінюється точковою, яку слід розуміти як границю дугової еластичності у міру того, як довжина дуги наближається до нуля, тобто при нескінченно малій зміні ціни. Тоді

Водночас треба враховувати, що дія закону попиту приводить до від'ємного значення коефіцієнта прямої еластичності за ці-ною. Тому коефіцієнт еластичності визначається за модулем. Ве-личина коефіцієнта еластичності залежно від функції попиту мо-же змінюватися від нуля до безмежності.

Для аналізу розглянемо лінійну функцію попиту (рис.1.2).

Еластичність цієї функції змінюється залежно від рівня ціни: якщо ціна прямує до нуля, то еластичність також прямує до нуля (в точці Q₀), у міру зростання ціни і її наближення до Р₀, еласти-чність прямує до нескінченності. Посередині цього інтервалу (при Р₁= Р₀/2) коефіцієнт еластичності дорівнює |1|.

На цьому ж рисунку для цін понад Р₁, що відповідає обсягу попиту до Q₁, цінова еластичність перевищує |1|, а для цін, ниж-чих за P₁, -- еластичність менша |1|. Інакше кажучи, еластичність попиту вища при високих і середніх цінах і нижча за низьких.

Лінійну функцію попиту можна записати як Q_d = a - b * p. По-хідна цієї функції = -b = const, а значення Q_d і Р змінюється вздовж кривої попиту, що приводить до зміни еластичності. Тоді коефіцієнт попиту за ціною розраховується згідно з формулою:

(1.4)

Отже, якщо функція попиту лінійна, а її графік пряма лінія, то еластичність набуває різних значень в кожній точці графіка. То-му без попереднього вимірювання неможливо сказати, еластич-ний чи ні попит в даній точці.

Водночас спостерігається значний зв'язок між значен-ням еластичності і нахилом лінії попиту. Чим більший кут нахилу лінії попиту, тим менший коефіцієнт еластичності, і навпаки. [12, с.59-60]

1.2 Фактори впливу на цінову еластичність попиту

Яких-небудь суворих правил, що стосуються чинників, що визначають еластичність попиту, не існує. Однак важливо і корисно знати такі моменти.

Замінність. Взагалі, чим більше у конкретного продукту гарних замінників, тим еластичніший попит на нього. Надалі ми побачимо, що на чисто конкурентному ринку, де за визначенням існує величезна кількість ідеальних замінників продуктів, пропонованих будь-яким продавцем, крива попиту на продукти кожного окремого продавця є абсолютно еластичною. Якщо один з конкуруючих продавців моркви або картоплі підвищить ціну на свій продукт, покупці негайно переорієнтуються на легкодоступні ідеальні замінники, запропоновані його численними конкурентами. У рівній мірі ми могли б очікувати, що зниження зовнішньоторговельних бар'єрів збільшить еластичність попиту на більшість продуктів, оскільки призведе до появи безлічі доступних їх замінників. Так, в умовах вільної торгівлі іноземні автомобілі «хонда», «тойота», «ніссан», «мазда», «фольксваген» та інші стають ефективними замінниками вітчизняних машин. З іншого боку, попит діабетиків на інсулін чи наркоманів на героїн найвищою мірою нееластичний: у цих продуктів немає близьких аналогів. Еластичність попиту на продукт залежить від того, наскільки вузько він визначається.

Частка витрат в доході споживача. За інших рівних умов, чим більша місце займає ціна продукту в бюджеті споживача, тим більш еластичний попит на нього. 10% -ве зростання цін на олівці або жувальну гумку виразиться лише в кількох центах і практично не відіб'ється на величині попиту на ці продукти. У той же час 10% -ве зростання цін на автомобілі або житлові будинки складе, скажімо, 1,5 тис. і 10 тис. дол. відповідно. Подібне підвищення цін являє дуже істотну частку річного прибутку багатьох сімей, так що в результаті можна очікувати значного скорочення величини попиту на ці продукти. [8, с. 462-463]

Cтупінь необхідності товару. Еластичність попиту нижча у тих товарів, які, на думку споживача, найкорисніші для нього. Тому для кожного існують свої критерії: одні при підвищенні цін на цигарки відмовляються від куріння, інші ні. [5, с.36]

Різноманітність можливостей використання товару. Чим більше напрямів його використання, тим еластичніший по-пит (попит на універсальні товари еластичніший, ніж на спеціалі-зовані). [12, с.62]

Чим сильніше обмежений доступ до товару, тим нижче еластичність попиту на цей товар. Це ситуація дефіциту. З цієї причини фірми-монополісти зацікавлені у створенні дефіциту, так як це дає можливість підвищувати ціну.

Попит стає більш еластичним з плином часу. Це пояснюється тим, що споживачеві необхідно час для відмови від звичної йому продукції і переходу на нову. Крім того, при зростанні цін на деякі товари та послуги потрібен час для підбору нових. Аналогічним чином надходять підприємства у випадку, наприклад, підвищення ціни на нафту , газ і т. п.: вони не відразу знижують попит на дану продукцію, оскільки їм потрібен час для перебудови виробництва, зміни технології, пошуку нових джерел доходів. [6, с.121-122]

Якість товару: чи є даний товар предметом розкоші(попит на такі товари, як правило, еластичний) або предметом необхідності (попит на більшість з яких нееластичний). [10, с.100]

Отже, факторами еластичного попиту по ціні є: наявність великої кількості товарів замінників; велика частка витрат на товар в бюджеті сім'ї; віднесення товару до категорії розкошу; наявність достатнього часу для пристосування до зміни ціни. Факторами нееластичного попиту по ціні є: відсутність конкурентних замінників товару; незначна частка витрат на товар в доходах споживачів; віднесення товару до категорії товарів першої необхідності; відсутність достатнього часу у споживачів для прийняття рішення при зміні ціни на товар. [3, с.53]



РОЗДІЛ 2. ЕЛАСТИЧНІТЬ ПОПИТУ ЗА НЕЦІНОВИМИ ЧИННИКАМИ

2.1 Перехресна еластичність попиту

Цінова еластичність попиту, яка була розглянута вище, відображає вплив зміни ціни на товар на зміну величини попиту на нього. Проте попит може змінюватись під впливом інших факторів. Одним з них є динаміка цін на інші товари. [3, с.52]

Коли попит на один товар залежить від ціни на інший товар, розглядають перехресну еластичність - відношення зміни попиту на і-й товар до зміни ціни на j-й товар. [4, с.49]

Коєфіцієнт перехресної еластичності попиту розраховуєтьза за формулою:

Оскільки , а , то формула (2.1) набуває вигляду:

Значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту залежить від того, як співвідносяться в комбінації один з одним різні товари.

Коефіцієнт перехресної еластичності може бути додатним, від'ємним і нульовим. [12, с.63]

Якщо два товари взаємозамінювані і служать для однакових цілей, то перехресна еластичність попиту на ці товари додатна (E_ij>0). Наприклад, мас-ло і маргарин. При зростанні ціни на масло, згідно із законом попиту, зменшується обсяг його продажу і зростає обсяг продажу маргарину як товару-замінника.

Якщо два товари є взаємодоповнювачі (комплементи), то перехресна еластичність попиту на ці товари від'ємна (E_ij<0). Наприклад, кава та кавомолки. При збільшенні ціни на каву зменшується рівень її споживання і воднораз кількість кавомолок, які купують споживачі.

Перехресна еластичність попиту дорівнює нулеві (Е_ху=0), коли два товари не пов'язані між собою, споживання одного товару не залежить від ціни іншого. [2, с.40]

Дослідження значень коефіцієнта перехресної еластичності на різні товари дає можливість не тільки встановити факт їх взаємозамінності або комплементарності, а й виявити їх кількісну міру. Відтепер ми можемо не тільки констатувати, що з підвищенням ціни на морозиво у брикетах споживачі більше будуть купувати морозиво у стаканчиках, але ще й визначити, на скільки відсотків змі-ниться попит на стаканчики у разі зміни ціни брикету на 1%.

Перехресна еластичність може бути асиметричною. Якщо ціна на м'ясо зни-зиться, тоді попит на кетчуп може зрости. Проте збільшення ціни кетчупу на-вряд чи приведе до зменшення попиту на м'ясо. [9, с.47]

Розрахунок і аналіз коефіцієнтів перехресної еластичності дозволяють встановити приналежність продукції до певного типу : взаємозамінних або взаємодоповнюючих. Крім того, розрахунок коефіцієнта перехресної еластичності застосовується також для доказу відсутності монополізації фірмою виробництва якої продукції: при позитивному коефіцієнті перехресної еластичності Е_i у разі підвищення ціни на продукцію даної фірми відбувається зростання попиту на взаємозамінну продукцію іншої фірми. [6, с.122]

Аналіз перехресної еластичності має ще один аспект, пов'язаний із характе-ром конкурентних відносин у галузі. Якщо зміну ціни певного товару розгляда-ти як прояв цінової стратегії виробника цього товару, то коефіцієнт перехресної еластичності буде показувати, як ця цінова стратегія впливає на ринкове стано-вище продавця іншого товару. Наприклад, розглядаються товари-замінники, які виробляються різними фірмами. Тоді, за визначенням, коефіцієнт перехресної еластичності має бути додатним числом. Якщо розрахунки довели, що значення коефіцієнта перехресної еластичності майже дорівнює нулю, то можемо ствер-джувати, що цінова конкуренція відсутня в галузі. [9, с.47]

2.2 Еластичність попиту за доходом

Іншим фактором (окрім ціни товару і цін на інші товари), який впливає на попит на товар, є дохід споживача. Залежність між зміною попиту на товар і зміною доходу (при незмінних всіх інших умов) описується еластичністю попиту за доходом. Еластичність попиту за доходом визначається як відношення процентної зміни величини попиту на товар до процентної зміни доходу. [3, с.54]

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом необхідний при розрахунку споживчого кошика, визначенні структури спожи-вання осіб з різними доходами, обчисленні ступеня споживання того чи іншого товару при зміні рівня доходу тощо. Отримані да-ні щодо зміни обсягу попиту можуть бути використані при вирі-шенні питань розвитку виробництва. [5, с.40]

На перший погляд, визначити співвідношення доходу і попиту і, відповідно, їх змін дуже просто: чим вищий дохід, тим більший попит і навпаки. Але в дійсності єдиної універсальної закономірності, яка описує поведінку власників доходу на будь-яких товарних ринках не існує. І форми кривих попиту, які відображають динаміку величини попиту в залежності від величини доходу, і значення коефіцієнтів еластичності попиту за доходом залежать від того, які саме товари купуються. [3, с.55]

Товари, попит на які з ростом доходу падає, мають негативну еластичність попиту за доходом (Е₁ < 0). Такі товари називаються низькоякісними (наприклад, масло, сметана, незбиране молоко).

Товари, попит на які з ростом доходу збільшується, мають позитивну еластичність (Е₁ > 0). Такі товари називаються нормальними або стандартними. цінова еластичність попит торнквіст

При цьому економісти розрізняють три групи стандартних товарів:

1. товари першої необхідності. Попит на ці товари зростає повільніше зростання доходів. Коефіцієнт еластичності 0 < E₁ < 1;

2. предмети розкоші. Попит на них випереджає зростання доходів. Для цих товарів не існує межі насичення. Коефіцієнт еластичності Е₁ > 1;

3. товари другої необхідності. Попит на них зростає в міру підвищення доходів. Коефіцієнт еластичності Е₁ = 1. [6, с.124]

При розрахунку коефіцієнтів еластичності попиту за доходом слід використовувати дані бюджетних обстежень. Підприємства роздрібної торгівлі намагаються мати інформацію про рівень ко-ефіцієнта еластичності попиту за доходом для товарів, якими во-ни торгують. Якщо у них є ці дані, то вони можуть регулювати свої запаси й замовлення так, щоб бути готовими до будь-яких змін у кон'юнктурі ринку. Наприклад, при різкому підвищенні доходів населення попит на меблі, побутову техніку еластичний в межах короткого періоду, зростає швидше, ніж доходи, і, навпа-ки, при зниженні доходів він значно скорочується. [5, с.41]

Це можна проілюструвати за допомогою кривих Торнквіста (рис. 2.1) для товарів першої необхідності (1), не першої необхід-ності (2) та розкошів (3).



Рис. 2.1. Криві Торнквіста для різних груп товарів

По мірі збільшення доходу попит споживачів переключається з товарів з від'ємною і малою еластичністю на товари з середньою та високою еластичністю, при цьому споживання малоцінних товарів за абсолютними розмірами скорочується. [1, с.52]

Практично значення коефіцієнта еластичності попиту по доходу полягає в наступному. З його допомогою прогнозуються перспективи розвитку галузей : ті, що розвиваються, стабільні, або знаходяться в стані застою, і вмираючі . Чим вище в галузі відносна еластичність попиту по доходу, тим активніше ця галузь розвивається. Зростання позитивного значення коефіцієнта Е₁ темпами, приблизно однаковими з темпами зростання виробництва, свідчить про стабільність в галузі, а відсутність росту - про застій. І нарешті, негативний коефіцієнт є ознакою скорочення виробництва. Використання коефіцієнта еластичності попиту по доходу для класифікації підприємств, їх груп або галузей залежно від тенденцій розвитку дозволяє своєчасно визначати критичні області, проводити їх реорганізацію. Саме в цьому проявляється універсальність аналізу попиту: діагностика розвитку підприємств і галузей дозволяє передбачати зміни в економіці країни в цілому. [6, с.122-123]



РОЗДІЛ 3. ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПРОПОЗИЦІЇ

3.1 Поняття еластичності пропозиції

Концепція еластичності розповсюджується не тільки на таку категорію, як "попит", але і на категорію "пропозиція". Поняття цінової еластичності пропозиції використовують для характеристики ступеня реакції (зміни) величини пропозиції товару на зміну ціни на нього. [3, с.65]

Еластичність пропозиції за ціною - це процентна зміна величини пропозиції, викликане збільшенням ціни на 1%. Її значення звичайно позитивне, оскільки більш висока ціна дає виробникам стимул до збільшення випуску продукції. Ми також можемо визначити еластичність пропозиції щодо таких змінних як процентні ставки, ставки заробітної плати, ціни на сировину, матеріали та інші проміжні товари, що використовуються для виробництва певного товару. [11, с.47]

Коєфіцієнт еластичності пропозиції за ціною визначається за формулою:

Як було сказано раніше, для розуміння еластичності пропозиції важливе значення має фактор часу. [10, с.115]

Еластичність пропозиції залежить від можливості тривалого зберігання товару, потенціалу розширення виробництва, часу. Останній фактор відіграє вирішальну роль у визначенні коефіцієнта еластичності пропозиції. Чим довший час, який є у виробника, тим більше він має можливостей для пристосування виробництва до зміни ціни і перерозподілу ресурсів між альтернативними напрямками їх використання. [6, с.126]

Лінійна крива пропозиції (S₁), яка перетинає вісь цін, еластич-на за всіх цін (рис. 3.1). Лінійна крива пропозиції (S₂), яка пере-тинає вісь обсягу пропозиції, нееластична за всіх ціна (рис. 3.1). Якщо лінійна крива пропозиції проходить через початок коорди-нат, то еластичність пропозиції дорівнює 1. [12, c.66]

Рис. 3.1. Графічне визначення цінової еластичності пропозиції [12, c.66]

Розрізняють еластичну, нееластичну, одинично еластичну, абсолютно нееластичиу і абсолютно еластичну пропозицію.

Якщо процентна зміна величини пропозиції є більшою від процентної зміни ціни, то говорять про еластичну пропозицію E_S>1. Якщо процентна зміна величини пропозиції є меншою від процентної зміни ціни, то має місце нееластична пропозиція E_S<1.

Рис. 3.2. Еластична (а) і нееластична (б) пропозиція [1, c.54]



Якщо процентна зміна величини пропозиції точно відповідає процентній зміні ціни, то має місце одинична еластичність пропозиції E_S=1 (рис.3.3,а). [3, с.67]

Про абсолютно нееластичну пропозицію говорять тоді, коли величина пропозиції залишається незмінною при будь-якій зміні ціни товару. Припустимо, що величина пропозиції стала, як, наприклад, у випадку з рибою, що швидко псується. Цю рибу привезено на ринок, щоб продати за будь-яку ціну. Це крайній випадок абсолютно нееластичної пропозиції, яку зображують вертикальною кривою пропозиції. Якщо пропозиція абсолютно нееластична, то

Рис.3.3. Абсолютно нееластична (а) та абсолютно еластична (б)

Що стосується характеристики певного типу цінової еластичності пропозиції за показником зміни в загальній виручці, то цей показник не придатний для віднесення товару до певного типу цінової еластичності пропозиції. Оскільки величина пропозиції і ціна товару змінюються в одному напрямку, то в одному ж напрямку змінюється ціна і загальна виручка. [3, с.67]

3.2 Чинники, що впливають на еластичність пропозиції

На еластичність пропозиції впливає декілька чинників:

1. Чинник часу. Основним визначником еластичності пропозиції за ціною є кількість часу, яку має виробник для реагування на конкретну зміну ціни товару. Можна сподіватись, що чим більше часу має фірма для пристосування до певної зміни ціни, тим більше зміниться обсяг продукції і тим більшою буде еластичність пропозиції.

При аналізі впливу часу на еластичність пропозиції економісти розрізняють миттєвий ринковий період, короткостроковий і довгостроковий період.

а) Найкоротший (миттєвий) період - це період часу, протягом якого в обсягах попиту чи пропонування не відбувається жодних змін - ні продавці, ані покупці не встигають відреагувати на підвищення або зниження цін. [7, с.60]

Миттєвий ринковий період настільки короткочасний, що виробники не можуть відреагувати на зміни величин попиту та ціни, тобто крива пропозиції буде повністю нееластичною, вертикальною (рис.3.4, а). [1, с.55]

Така ситуація може виникнути на ринку овочів, коли, наприклад, частина урожаю загине від заморозків. В умовах недостатнього виробництва ціна різко зросте. Але продавці - фермери не зможуть відразу скористатись високою ціною і збільшити кількість продукції, - це можливо зробити лише у наступному році. Так само покупці - домогосподарки змушені і за високою ціною купувати звичні для них обсяги продукції, щоб зробити заготовки овочів на зиму в потрібних розмірах. На весь сезон обсяг попиту і пропонування сільськогосподарської продукції, якщо абстрагуватись від зовнішньої торгівлі, залишається абсолютно нееластичним.

З наведеного прикладу зрозуміло, що так званий “миттєвий” період в реальному житті в абсолютному часовому виразі може тривати досить довго, допоки економічна ситуація на ринку залишається без змін.

б) Короткостроковий період - це період часу, протягом якого відбувається часткове пристосування (адаптація) продавців і покупців до зміни ціни (рис.3.4, б).

Рис.3.4. Крива пропозиції у миттєвому ринковому періоді (а) та у короткостроковому ринковому періоді (б) [12, c.67-68]

За зростання ціни продавці можуть збільшити кількість продукції, доставленої на ринок, тому що виробники можуть розширити її випуск за рахунок більш інтенсивного використання тих самих виробничих потужностей.

Якщо продовжити наш приклад, то на наступний рік фермери можуть на тих же площах, відведених для вирощування овочів, отримати більший урожай завдяки кращому обробітку ділянок або збільшенню кількості добрив. У промисловому виробництві можна використовувати устаткування в дві або і три зміни, найнявши відповідно більшу кількість робітників. Так пропонування відреагує на високі ціни.

Покупці, навпаки, впевнившись, що ціни на дану продукцію мають стійку тенденцію до зростання, можуть знайти замінники для дорогих товарів, або взагалі обмежити їх споживання. Криві попиту і пропонування набувають від'ємного або додатного нахилу.

в) Довгостроковий період - це період, достатній для повної адаптації і покупців, і продавців до зміни ціни (рис.3.5).

Це той період, протягом якого виробники можуть збільшити обсяги виробництва за рахунок економічного зростання, тобто розширення виробничих потужностей, зміни масштабів виробництва. Наприклад, фермери можуть купити або орендувати додаткові земельні площі для вирощування овочів, промисловці - побудувати нові цехи, галузь розширюється за рахунок

Рис. 3.5. Крива пропозиції у довгостроковому ринковому періоді [12, c.69]

нових підприємств. Споживачі можуть змінити свої смаки і уподобання. Тому в довгостроковому періоді і попит, і пропонування стають високо еластичними, можуть навіть наближатись до абсолютно еластичних. Криві стають дуже похилими або навіть горизонтальними лініями. Під впливом таких змін у попиті і пропонуванні ціна може почати обернений рух і навіть повернутись до попереднього рівня.

Класичним прикладом довгострокового пристосування попиту і пропонування є ситуація, що склалася на світовому ринку нафти в 70-х роках. Країни-експортери нафти, об'єднавшись в картель ОПЕК, у 1973 р. у 3 рази підвищили ціни на нафту. Спочатку вони отримували величезні прибутки, і в 1979 р. знову підняли ціни в 2,5 рази. Але за цей час споживачі нафти пристосувалися до високих цін. Вони почали купувати малолітражні автомобілі, покращили теплоізоляцію будинків, почали опалювати приміщення вугіллям. Попит став більш еластичним. Крім того, до високих цін пристосувались і виробники: були розвідані нові родовища нафти в Північному морі та інші, тому пропонування нафти стало також більш еластичним. Країни ОПЕК потрапили у скрутне становище і у 80-х роках були змушені знизити ціни. [7, с.60-65]

1. Вартість розширення виробництва. Що більших витрат вимагає розширення виробництва, то нижча еластичність пропо-зиції. Навіть за суттєвого підвищення ціни мало фірм вибере шлях економічно ризикованого розширення виробництва.

2. Можливості та вартість зберігання товару. Що кращі можливості і невисока вартість зберігання товару, то еластичніша пропозиція.

Наприклад, за зниження ціни на товар фірма вирі-шує, чи продовжувати продаж товару за низькими цінами, чи зберігати продукцію на складі. Рішення залежить від того, як до-вго можна зберігати товар, а також від вартості складування то-вару. Сприятливі умови зберігання підвищують еластичність пропозиції.

3. Взаємозамінність ресурсів у виробництві. Якщо фактори виробництва (земля, праця, капітал) можуть бути швидко переве-дені з виробництва одного товару на виробництво іншого, то ела-стичність пропозиції такого товару буде високою. Наприклад, еластичність пропозиції зерна злакових культур загалом нижча, ніж еластичність ячменю, бо і землю, і працю, і капітал легко пе-ревести з виробництва пшениці чи інших культур на виробницт-во ячменю. Водночас перевести виробництво злакових загалом на будь-яке інше виробництво (наприклад буряківництво) значно складніше. Отже, що більша взаємозамінність ресурсів, то еластичніша пропозиція. [12, с.68]



ВИСНОВКИ

Отже, еластичність показує чутливість попиту та пропозиції до змін у ціні даного товару, цінах інших товарів чи доходах. Для попиту розрізняють еластичність за ціною та еластичність за неціновими факторами - перехресну еластичність та еластичність за доходом.

Коефіцієнт еластичності визначається як відношення процентної зміни обсягу попиту на товар до процентної зміни ціни даного товару, доходу споживача, цін інших товарів. Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту в точці. Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту.

Факторами еластичного попиту по ціні є: наявність великої кількості товарів замінників; велика частка витрат на товар в бюджеті сім'ї; віднесення товару до категорії розкошу; наявність достатнього часу для пристосування до зміни ціни. Факторами нееластичного попиту по ціні є: відсутність конкурентних замінників товару; незначна частка витрат на товар в доходах споживачів; віднесення товару до категорії товарів першої необхідності; відсутність достатнього часу у споживачів для прийняття рішення при зміні ціни на товар.

В ринковій економіці визначення цінової еластичності попиту має неабияке значення: без попереднього прогнозу еластичності попиту на свою продукцію підприємцю не слід сподіватись на комерційний успіх. Якщо попит на товар є еластичним, тобто коефіцієнт цінової еластичності попиту є більшим 1, то підприємець, знижуючи ціну на свій товар, може сподіватись на збільшення свого доходу. Коли ж цінова еластичність попиту на товар є меншою за 1, то аналогічні дії підприємця обернуться для нього зменшенням доходу.

Між показником цінової еластичності попиту, видатками покупців і виторгом продавців існує зв'язок: за еластичного попиту ціна і виторг змінюються у протилежних напрямках, за нееластичного - виторг і ціна змінюються в одному напрямку. Виторг продавців досягає максимуму, якщо цінова еластичність попиту дорівнює одиниці. Перехресна еластичність попиту і пропонування характеризує чутливість споживачів і виробників одного товару до зміни ціни іншого товару. Еластичність попиту за доходом вимірює чутливість обсягу попиту до змін у доходах споживачів.

Еластичність попиту і пропонування визначається багатьма факторами, серед яких визначальним є фактор часу.

Еластичність попиту, як і еластичність пропонування, є вищою у довгостроковому періоді порівняно з короткостроковим. Це означає, що зміни попиту і пропонування у короткостроковому періоді призводять до значних змін у ціні і незначних змін в обсязі продукції. У довгостроковому періоді коливання попиту і пропонування спричиняють менші зміни у ціні і більші - у кількості продукції.

Знання цінової еластичності пропозиції тих чи інших товарів дуже важливе для виробника, оскільки дозволяє йому передбачити можливі зміни в його доходах і вибрати напрямки підприємницької діяльності.

Теорія еластичності попиту і пропонування має важливе практичне значення для аналізу і прогнозування цінової стратегії продавців динаміки ринку наслідків державного регулювання цін.



СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базілінська О. Я. Мікроекономіка: Навчальний посібник/За ред. Базілінської О. Я. 3-тє вид.випр. -- К.: «Центр учбової літератури», 2009. -- 352 с.

2. Будаговська С. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник / За ред. С. Будаговської. - К.: Основи, 2001. - 517 с.

3. Буряк П.Ю., О.Г.Гупало, І.В.Стасюк. Мікроекономіка: Навчальний посібник. - К.: Хай-Тек Прес, 2008. - 368с.

4. Гончарова Н.О. Мікроекономіка : навч. посіб. для студ. Вищ.навч.закл. / Н.О. Гончарова, А.І. Ігнатюк, Н.А. Малиш та ін. - К. : МАУП, 2005. - 304 с. : іл. - Бібліогр. в кінці розд.

5. Есипова В.Е. Цены и ценообразование: Учебник для вузов. - 3-е изд./ Под. ред. В.Е. Есипова. - СПб: Изд-во “Питер”, 2000. - 464 с.

6. Ивашковский С.Н. Микроекономика: Учеб. - 3 изд., испр. - М. : Дело, 2002. - 416 с.

7. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. - Рівне: УДУВГП, 2004. - 400 с.

8. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с 13-го англ. изд. -- М.: ИНФРА-М, 1999. - XXXIV, 974 с.

9. Наливайко А.П. Мікроекономіка : підручник / [А.П. Наливайко, Л.А. Азьмук, П.Г. Банщиков та ін.] ; за наук. ред. А.П. Наливайка. -- К. : КНЕУ, 2011. -- 446, [2] с.

10. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов. -- 2-е изд., изм. -- М.: Издательство НОРМА, 2002. -- 572 с.

11. Піндайк Р. С, Рубінфельд Д. Л. Мікроекономіка. / Пер. з англ. А. Олійника, Р. Скільського. - К: Основи, 1996. - 646 с.

12. Рудий М.М. Мікроекономіка. Навч. посібн. 3-тє вид. - К.: Каравела, 2012. - 360 с.

Размещено на Allbest.ru

...