Визначення величини недоотриманого грошового потоку промисловими підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення величини недоотриманого грошового потоку промисловими підприємствами

Величина грошового потоку є одним із індикаторів результативності господарської діяльності підприємства та значною мірою визначає його фінансово-економічний стан; у результаті недоотримання підприємством грошового потоку втрачається частина прибутку. Тому визначення суми такого недоотримання є важливим кроком при плануванні діяльності підприємства та сприяє ефективності управлінських рішень.

Визначення «грошовий потік» у науковій літературі не знайшло остаточного вирішення і досі є дискусійним. Початкове значення цього терміну використовувалося в процесі оцінки вартості фінансових активів та ефективності реальних інвестиційних проектів [1]. Нині поширені такі підходи: чистий грошовий потік від операційної діяльності підприємства визначається як критерій внутрішнього потенціалу його фінансування та є основою для оцінки фінансового стану [2]; грошовий потік пов'язують із сукупністю рознесених у часі надходжень та виплат грошових засобів, з факторами часу, ризику та ліквідності [3]. У науковій літературі мається і достатня кількість показників аналізу грошових потоків, зокрема: рівномірність або синхронність надходження та витрат грошових потоків; коефіцієнти синхронності надходження та витрат грошових коштів; коефіцієнти рівномірності надходження та рівномірності використання грошових коштів; коефіцієнти ліквідності та ефективності грошового потоку; коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку; коефіцієнт руху грошових коштів в результаті операційної діяльності; коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми боргу; коефіцієнт грошового покриття короткострокових боргів; коефіцієнт достатності грошового потоку [4-6]. Водночас недостатньо опрацьованою є оцінка суми недоотриманого грошового потоку.

Оцінювати величину недоотриманого грошового потоку, на нашу думку, найбільш доцільно на основі показника - індикатора кризового стану за умови, якби цей показник досяг нормативного значення, яке характеризує безкризовий стан підприємства. Розглянемо методичні підходи до визначення величини недоотриманого грошового потоку та виконаємо таку оцінку на прикладі вітчизняних промислових підприємств.

У роботі [7] запропоновано комплексний показник експрес-діагностики кризового стану (Нк), який являє собою відношення, де чисельник базується на величині грошових коштів і прирівняної до них дебіторської заборгованості, поточних зобов'язань, скоригованих на понаднормовий надлишок (нестачу) запасів, а знаменник - це виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Вираз, наведений у чисельнику показника за економічним змістом нагадує результуючий грошовий потік. Тому вищезгаданий показник експрес-діагностики кризового стану (Нк) пропонуємо використовувати для визначення величини недоотриманого грошового потоку.

Для цього спочатку визначається фактичне значення згаданого показника (Нк), а потім, шляхом порівняння його з нормативом, знаходиться абсолютне відхилення. За нормативне значення прийнято те, що характеризує відсутність кризи, тобто 0,142 [8, с. 104]. Отже, абсолютне відхилення фактичного значення комплексного показника експрес-діагностики (?Нк) від нормативного розраховується за формулою:

грошовий потік управлінський недоотримання

?Нк = 0,142 - Нк_ф, (1)

де Нк_ф - фактичне значення комплексного показника експрес-діагностики фінансової кризи, частка од.

У випадку, коли абсолютне відхилення ?Нк буде меншим або дорівнюватиме нулю, робиться висновок про відсутність фінансової кризи, тобто фінансову стабільність підприємства. У такому разі подальші розрахунки не здійснюються. В іншому випадку комплексний показник експрес-діагностики приводиться до нормативного значення [7]:

 (2)

Як вже зазначалося, вираз, наведений у чисельнику показника (2), на наш погляд, являє собою результуючий грошовий потік. Нами приймається умова, що при зміні величини грошового потоку на підприємстві сума виручки від реалізації залишатиметься незмінною, тобто В=const. Тому робиться припущення, що відхилення ?Нк виникло в наслідок певного недоотримання грошового потоку.

При цьому величина грошового потоку, яку підприємство могло б отримати за умови відповідності фактичного значення показника нормативному, визначається за формулою [8]:

?ГП = ?НкЧВ, (3)

де ?ГП - величина недоотриманого грошового потоку, грн.

Крім цього підкреслимо, що за допомогою показника (Нк) можна визначити не тільки наявність або відсутність кризового стану на підприємстві, але і його ступені (критична ситуація, середній чи легкий). Для кожного ступеня кризового стану встановлено конкретні нормативні значення [8, с. 104]: у критичній ситуації (Нк ? -0,3329); у середньому кризовому стані (-0,3329; -0,0615); у легкому ступені кризового стану (-0,0615; 0,142).

Тому аналогічно до наведених вище підходів можна знайти суму недоотриманого грошового потоку окремо у кожному ступені кризового стану. Для цього пропонуємо знаходити абсолютне відхилення фактичного значення комплексного показника експрес-діагностики (?Нк) від нормативного так:

- для критичної ситуації:

?Нк_К = (- 0,3329 - Нк_ф), (4)

де ?Нк_К - абсолютне відхилення фактичного значення комплексного показника експрес-діагностики від нормативного, визначеного для критичної ситуації;

- для середнього ступеня кризового стану:

грошовий потік управлінський недоотримання

?Нк_С = (-0,0615 - Нк_ф), (5)

де ?Нк_С - абсолютне відхилення фактичного значення показника експрес-діагностики від нормативного, визначеного для середнього кризового стану;

- для легкого ступеня кризового стану:

?Нк_Л = 0,1419 - Нк_ф, (6)

де ?Нк_Л - абсолютне відхилення фактичного значення показника експрес-діагностики від нормативного, визначеного для легкого кризового стану.

Відтак величина грошового потоку, яку підприємство могло б отримати за умови відповідності фактичного значення показника нормативному, визначається за формулами:

– для критичної ситуації:

?ГПк = ?Нк_КЧВ, (7)

де ?ГПк - сума недоотриманого грошового потоку в критичній ситуації, грн.;

– для середнього ступеня кризового стану:

?ГПс = ?Нк_СЧВ, (8)

де ?ГПс - сума недоотриманого грошового потоку в середньому кризовому стані, грн.;

– для легкого ступеня кризового стану:

?ГПл = ?Нк_ЛЧВ, (9)

де ?ГПл - сума недоотриманого грошового потоку в легкому кризовому стані.

Апробацію запропонованих методичних підходів з використанням формул 1-3 виконаємо на прикладі вітчизняних промислових підприємств. Розраховані фактичні значення показника експрес-діагностики (Нк) за 2002-2010 рр. дозволяють зробити висновки про його наявність у більшості років з цього періоду на кожному з досліджуваних промислових підприємств (табл. 1).

На таких підприємствах, як ВАТ «Полтавський ГЗК», ВАТ «МК «Азовсталь», ПАТ «ММК ім. Ілліча», ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» та ПрАТ «КЗГО» кризовий стан мав місце упродовж усього періоду, що аналізується. Таблиця 1

Значення комплексного показника експрес-діагностики кризового стану підприємств за 2002-2010 рр.

При цьому значення комплексного показника експрес-діагностики на двох останніх з названих підприємств навіть не досягли позитивного значення; найменше і найбільше значення склали на ПрАТ «КЗГО» (-0,5187) у 2005 р. та (-0,0014) у 2009 р., на ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» - (-0,2369) у 2010 р. та (-0,0591) у 2007 р. На інших перелічених підприємствах значення показника у ряді років хоча і перевищувало нульове (найбільше на ВАТ «МК «Азовсталь» у 2006 р. 0,1255), проте так і не наблизилося до нормативного. Найменші значення комплексний показник експрес-діагностики мав у 2002 р. на ПАТ «Північний ГЗК» (-0,9744) та на ПАТ «Центральний ГЗК» (-0,9694). На ПАТ «Північний ГЗК», ВАТ «Південний ГЗК», ПАТ «Інгулецький ГЗК», ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Євраз Суха балка», ПАТ «Харцизький трубний завод», ПАТ «КЗРК», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Балаклавське рудоуправління» були періоди відсутності кризового стану. При чому на ПАТ «КЗРК» комплексний показник експрес-діагностики характеризував відсутність кризового стану протягом 2006-2010 рр. З усіх розрахованих значень вони найбільші на цьому підприємстві: від 0,7645 у 2006 р. до 0,8587 у 2009 р.

У 2006 р. також одними з найперших підприємств, що подолали кризовий стан, були ПАТ «Північний ГЗК» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Значення комплексного показника (Нк) на цих підприємствах є меншими, ніж на ПАТ «КЗРК», але більшими, ніж нормативне, і складали 0,2625 та 0,2587 відповідно. У 2007 р. поряд із вищезгаданими підприємствами кризовий стан подолали гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу.

Під впливом негативних наслідків світової економічної кризи у 2008 р. їх діяльність, як і більшості інших вітчизняних промислових підприємств, погіршилася, що позначилося на рівні фінансово-економічного стану. Однак слід відмітити, що такі наслідки не торкнулися діяльності ПАТ «КЗРК», а ПАТ «Харцизький трубний завод» та ПАТ «Євраз Суха балка» у цьому році вперше, починаючи з 2002 р., досягли відсутності кризового стану. При цьому фінансово-економічний стан на ПАТ «Євраз Суха балка» був безкризовим до 2010 р. включно. У 2009 р. на ПАТ «Інгулецький ГЗК» та ПАТ «Центральний ГЗК» значення показника (Нк) дозволяють констатувати відсутність кризового стану. Те саме стосується ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Уперше в цьому році аналогічний висновок дозволяє зробити значення комплексного показника на ПрАТ «Балаклавське рудоуправління», що склало 0,4378. У 2010 р. кризовий стан відсутній на ВАТ «Південний ГЗК», ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Інгулецький ГЗК», ПАТ «Харцизький трубний завод», а також на ПАТ «Євраз Суха балка» та ПАТ «КЗРК».

Далі для того, щоб зробити остаточні висновки про відсутність кризового стану на досліджуваних підприємствах розрахуємо значення коефіцієнта фінансової стабільності (табл. 2).

У періоди відсутності кризового стану, що визначені на основі показника (Нк), значення коефіцієнта фінансової стабільності (Кфс) також перевищували нормативне значення (одиницю), зокрема: на ПАТ «Північний ГЗК» протягом 2006-2007 рр. коефіцієнт фінансової стабільності коливався від 1,01 до 1,45; на ВАТ «Південний ГЗК» у 2007 р. та в 2010 р. коефіцієнт дорівнював 1,22 та 3,51 відповідно; на ПАТ «Інгулецький ГЗК» у 2007 р. та 2009 р. коефіцієнт втричі перевищував установлений норматив, у 2010 р. показник дорівнював 1,37. На ПАТ «Центральний ГЗК» у 2007 р. коефіцієнт фінансової стабільності складав 1,34, у 2009 р. - 3,88, у 2010 р. - 1,47; на ПАТ «Євраз Суха балка» у 2008-2010 рр. значення згаданого показника складали відповідно 16,79, 5,52 та 6,93; на ПАТ «Харцизький трубний завод» у 2008 р. і в 2010 р. коефіцієнт дорівнював 1,85 та 1,1 відповідно. На ПАТ «КЗРК» з 2006 р. по 2010 р. коефіцієнт суттєво перевищував нормативне значення. На ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2006-2007 рр. та на ПрАТ «Балаклавське рудоуправління» у 2009 р. коефіцієнт перевищував нормативне значення більше, ніж у п'ять разів.

Тому отримані дані дозволяють зробити остаточні висновки про відсутність кризового стану на вище перелічених промислових підприємствах у вказані роки.

Далі визначимо абсолютні відхилення фактичних значень комплексного показника експрес-діагностики (Нк) від нормативного.

грошовий потік управлінський недоотримання

Значення коефіцієнта фінансової стабільності на досліджуваних підприємствах за 2002-2010 рр.

У періоди відсутності фінансової кризи такі розрахунки не здійснюються (табл. 3).

Як видно з табл. 3, найбільші абсолютні відхилення фактичних значень показника (Нк) від нормативного значення були у 2002 р. на ПАТ «Північний ГЗК» та ПАТ «Центральний ГЗК» і склали 1,1164 та 1,1114 відповідно. Найменше абсолютне відхилення склало 0,0036 на ВАТ «Південний ГЗК» у 2009 р. Слід зазначити, що як на гірничо-збагачувальних комбінатах Кривбасу, так і на більшості інших досліджуваних підприємств відхилення фактичних значень показника Нк від нормативного значення з 2002 р. до 2008 р. поступово зменшувалися (яскравим прикладом у цьому контексті є ВАТ «МК «Азовсталь»). Така позитивна динаміка пояснюється покращенням економічного стану підприємств, викликаним передусім нарощуванням обсягів виробництва та реалізації, зростанням виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та ростом надходжень грошових коштів. У 2008 р. на підприємствах абсолютні відхилення знову збільшилися, що пов'язано з кризовими процесами в світовій економіці, які вплинули на зниження попиту й цін на продукцію підприємств гірничо-металургійного комплексу, зростанням витрат і кредиторської заборгованості, зменшенням вхідних і ростом вихідних грошових потоків, що в сукупності з рядом інших чинників сприяло суттєвому погіршенню фінансового стану підприємств і призвело до фінансової кризи.

Останнє показують результати розрахунку фактичних значень комплексного показника експрес-діагностики, які не відповідають нормативному значенню, що характеризує відсутність кризи.

Надалі визначимо величину грошового потоку, яку досліджувані підприємства могли б отримати за умови відповідності фактичного значення комплексного показника експрес-діагностики (Нк) нормативному (табл. 4).

Серед досліджуваних підприємств найбільші суми грошового потоку недоотримали ВАТ «МК «Азовсталь» та ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» у 2010 р., значення яких склали 5457065,3 тис. грн. та 5015377 тис. грн. відповідно.

Абсолютні відхилення фактичних значень комплексного показника експрес-діагностики (Нк) від нормативного

Значення недоотриманого грошового потоку промисловими підприємствами

Аналіз даних, наведених у табл. 4, також дозволяє зробити висновок, що в 2010 р. близько 42% досліджуваних підприємств недоотримали найбільші суми грошового потоку за увесь досліджуваний період. Окрім вищеназваних металургійних комбінатів, це також ПАТ «Північний ГЗК» (2412635,98 тис. грн.), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (1589958 тис. грн.), ВАТ «Полтавський ГЗК» (916514 тис. грн.) та ПрАТ «КЗГО» (264798,5 тис. грн.). Найменші суми грошового потоку близько 36% досліджуваних підприємств недоотримали у 2002 р. Зокрема, найменша величина недоотриманого грошового потоку склала 7263,88 тис. грн. на ПрАТ «Балаклавське рудоуправління». На ПрАТ «КЗГО» ця сума склала 58459,03 тис. грн., на ПАТ «Харцизький трубний завод» - 71816,3 тис. грн., на ПАТ «КЗРК» - 111827 тис. грн., на ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» 249023,2 тис. грн.

Таким чином, у статті запропоновано методичні підходи до визначення величини недоотриманого грошового потоку при різних ступенях кризового стану підприємства. Дані підходи допоможуть при прийнятті управлінських рішень щодо подальшого розвитку його діяльності.

У подальших дослідженнях необхідно розробити заходи з оптимізації грошових потоків на промислових підприємствах для забезпечення можливості подолання кризового стану або полегшення його ступеня.

Література

1. Надточій С.І. Теоретичні основи грошових потоків підприємства [Текст] / С. І. Надточій // Формування ринкових відносин в Україні (укр.). - 2005. - №12. - С. 83-88.

2. Терещенко О.О. Показник Cash Flow як критерій оцінки фінансового стану компанії [Текст] / С. І. Терещенко // Фінанси України. - 2000. - №5. - С. 36-46.

3. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. Т. 1 [Текст] / И.А. Бланк - К.: Ника-Центр: Эльга, 2001. - 592 с.

4. Лігоненко Л.О. Управління грошовими потоками: навч. посіб. / Л.О. Лігоненко, Г.В. Ситник. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. - 255 с.

5. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент: учебник для вузов / Л.Н. Павлова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 269 с.

6. Поддєрьогін А.М. Ефективність управління грошовими потоками підприємства / А.М. Поддєрьогін, Я. І. Невмержицький // Фінанси України. - 2007. - №11. - С. 119-127.

7. Міщук Є. В. До питання про експрес-діагностику кризового стану підприємств на основі комплексного ризик-нормативу / Є. В. Міщук // Найновите научни постижения - 2009: V міжнар. наук.-практ. конф., 17-25.03.2009 р. - Софія: «БялГРАД-БГ» ООД, 2009. - Т. 7. - С. 11-13.

8. Нусінова О.В. Експрес-діагностика економічної кризи підприємства: монографія / О.В. Нусінова, Є.В.Міщук. - Кривий Ріг: ФО-П Чернявський Д.О., 2011. - 220 с.

Размещено на Allbest.ru