Виробничі функції в економічних дослідженнях на мікрорівні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Виробничі функції в економічних дослідженнях на мікрорівні

Мороз О.В., д.е.н., проф

Анотація

Досліджено питання побудови та використання виробничої функції на мікрорівні. Побудовано виробничу функцію, за допомогою якої оцінено відносний вплив ресурсів на зміну результативного показника та проведено аналіз абсолютної ефективності ресурсів. На основі побудованої виробничої функції стає можливим проведення факторного аналізу, оцінки оптимального сполучення ресурсів та побудови прогнозів.

Ключові слова: виробництво, виробнича функція, персонал, основні фонди, оборотні фонди.

мікрорівень виробничий ресурс

Annotation

There has been investigated the question of construction and use of production function at the micro level. There has been formed the production function by means of which there has been estimated relative influence of resources on change of effective index and there has been made the analysis of absolute resources efficiency. On the basis of the formed production function the factor analysis, the estimation of optimal resources combination and forecasting become possible.

Key words: production, production function, personnel, capital assets, floating assets.

Актуальність проблеми. В умовах, коли необхідно підвищити гнучкість і адаптивність організацій до зовнішнього середовища, значно зростають вимоги до обґрунтованості управлінських рішень. Щоб знизити ризик прийняття невдалих управлінських рішень, необхідно постійно підвищувати ступінь інформованості членів організації, які розробляють, обґрунтовують і приймають ці рішення. Тому дедалі більшого значення набуває інформаційне забезпечення управлінських рішень та оцінка їх результатів на основі використання виробничих функцій, які описують складний процес створення матеріальних благ через кількісні взаємозв'язки продукту праці і ресурсів.

Аналіз останніх наукових досліджень. Виробнича функція вперше була побудована американськими економістами Ч. Коббом і П. Дугласом у 1928 році на підставі даних економіки США за 1899-1922 р.р. [1]. В наш час за масштабом охоплення об'єктів дослідження виробничі функції діляться на макроекономічні та мікроекономічні. Макроекономічні виробничі функції досліджують процеси (явища) на рівні світової економіки [2], на рівні народного господарства країни [3; 4; 5], окремих його сфер [6;7], регіонів і навіть комплексних галузей. Мікроекономічні виробничі функції досліджують залежності на рівні вузькоспеціалізованих галузей [8; 9], об'єднань [10], підприємств.

Ретельний аналіз видань, присвячених питанням розвитку і вдосконалення виробничих функції, свідчить, що головна увага в них приділяється переважно макрорівню. Водночас недостатньо представлені виробничі функції на мікрорівні і особливо на рівні підприємств харчової промисловості. Як виняток слід звернути увагу на дослідження виробничої функції на рівні олійножирового комбінату [11].

Підсумовуючи сказане, можна зі всією визначеністю стверджувати, що у напрямку досліджуваної проблематики головна увага повинна приділятись дослідженню виробничих функцій на рівні об'єднань і підприємств.

Мета роботи. Дослідження на основі побудованої виробничої функції впливу факторів виробництва на результати виробництва та аналіз абсолютної ефективності ресурсів.

Викладення основного матеріалу дослідження.

Дослідження проведено на основі виробничої функції для ВАТ "Вінницька харчосмакова фабрика". Реалізована за даними досліджуваного підприємства виробнича функція має такий вигляд:

, (1)

де y - обсяг продукції, тис. грн.;

x1 - чисельність працюючих, осіб;

x2 - середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

x3 - вартість використаних оборотних фондів, тис. грн.

Лінійно-логарифмічна форма зв'язку (1) нескладна у математичному і обчислювальному відношенні, достатньо добре узгоджується зі змістовним, якісним уявленням про взаємодію ресурсів і залежність випуску від затрат.

Для того, щоб побудована виробнича функція мала пізнавальну і практичну цінність, вона повинна відповідати певним вимогам: ґрунтуватись на основні положення економічної теорії; адекватно відображати реальну дійсність; враховувати найважливіші фактори, які визначають рівень результативного показника; відповідати встановленим критеріям; дозволяти одержати відомості (знання), які до її реалізації були невідомі.

Деякі положення вимог, що наведені вище, розглядались раніше. Адекватне відображення реальної дійсності означає оцінку логічної і статистичної адекватності рівняння [12]. Вимога логічної і статистичної адекватності рівняння випливає із єдності кількісного і якісного описання досліджуваного об'єкта. І тільки відповідність зазначеним вимогам робить модель надійною і придатною для реального застосування. В іншому випадку вона позбавлена будь-якого теоретичного і практичного значення.

Логічна адекватність рівняння - це здатність рівняння адекватно, або іншими словами, найточніше відображати сутність, природу взаємозв'язків досліджуваних явищ (процесів). Для багатофакторних рівнянь оцінка логічної адекватності полягає, насамперед, у відповідності знаків при невідомих (xi) природі взаємозв'язків кожного фактора з результативним показником (у). Стосовно рівняння (1) зв'язки між факторами (ресурсами) і результативним показником повинні бути прямі. Тому додатні знаки перед параметрами рівняння (а1, а2, а3) цілком обґрунтовані, так як зростання (зниження) величини будь-якого фактора відповідно призведе до збільшення (скорочення) обсягу виробництва за гармонійного поєднання ресурсів.

Статистична адекватність та значущість означає відповідність моделі встановленим межам статистичних характеристик, зокрема, множинне кореляційне відношення (з), середня помилка апроксимації (), t-критерій кореляційного відношення (tз), F-критерій Фішера, d-статистика (критерій Дарбіна-Ватсона).

За результатами проведених розрахунків кореляційне відношення з=0,996; середня помилка апроксимації =0,41%; t-критерій Ст'юдента - розрахунковий tз=227,90; F-критерій Фішера - розрахунковий Fр=66,03; dр-статистика - розрахункова dр=2,24. Відповідно табличні значення зазначених критеріїв становлять: t-критерій за p=0,99 становить 3,71; F-критерій Фішера за p=0,99 дорівнює 28,54; d-статистика за p=0,95 дорівнює 2,15.

Таким чином, розрахункові значення показників більші за табличні, що дозволяє стверджувати про статистичну істотність множинного кореляційного відношення (з) і власне самого рівняння та відсутність автокореляції залишків.

Високе значення множинного кореляційного відношення та невелике значення середньої помилки апроксимації свідчать, що побудована виробнича функція відзначається високими і надійними статистичними характеристиками.

Узагальнюючи вищевикладене, можна дійти висновку, що побудоване рівняння відповідає всім вимогам і може бути без будь-яких застережень використане для проведення економічного аналізу.

Коефіцієнти при незалежних (xi) у лінійно-логарифмічних рівняннях є коефіцієнтами еластичності. Останні показують на скільки відсотків зміниться результативний показник (обсяг продукції) при зміні величини певного ресурсу (фактора) на 1% за фіксованого значення решти факторів.

Так, за досліджуваний період за фіксованого значення інших факторів приріст чисельності працюючих на один відсоток дозволив збільшити обсяг продукції приблизно на 0,88%; приріст вартості основних виробничих фондів на 1% сприяв збільшенню випуску продукції приблизно на 0,48%; нарешті зростання оборотних фондів на 1% забезпечило зростання обсягу продукції приблизно на 0,32%.

Гранична продуктивність для лінійно-логарифмічного рівняння визначається за формулою:

(2)

де аі ? коефіцієнт еластичності для і-го фактора;

? середнє значення результативного показника;

? середнє значення і-го фактора.

Розрахована для досліджуваного підприємства гранична продуктивність дозволяє зробити такі висновки: за досліджуваний період при фіксованому значенні інших факторів зростання чисельності працюючих на одну особу призвело до збільшення обсягу продукції приблизно на 127,9 тис.грн.; зі збільшенням основних виробничих фондів на 1 тис. грн. виробництво продукції зростало на 2,1 тис. грн.; підвищення вартості оборотних фондів на 1 тис. грн. сприяло зростанню виробництва продукції на 3,9 тис. грн.

Класична виробнича функція дає можливість відповісти на питання, у якій мірі кожен фактор сприяє зростанню обсягу продукції. З цією метою у лінійно-логарифмічному рівнянні використовується формула:

(3)

тобто темп приросту випуску продукції визначається зваженою сумою темпів приросту факторів, причому в якості ваг виступають відповідні коефіцієнти еластичності.

Розрахунок впливу кожного фактора на зміну обсягу продукції наведений в табл. 1.

Отже, обсяг продукції за досліджуваний період виріс у середньому на 33,88%. Це досягнуто за рахунок середньорічного зростання чисельності працюючих - 10,74%; вартості засобів праці - 12,66%; вартості предметів праці - 10,48%. Звідси випливає,що максимальний вплив на зростання обсягу продукції мав приріст засобів праці (основних виробничих фондів). Що стосується зміни чисельності робочої сили та предметів праці, то вони приблизно однаково сприяли зростанню обсягу продукції.

Таблиця 1 - Оцінка впливу факторів на середньорічний темп приросту виготовленої продукції

За залежністю (4) можна оцінити, в якій мірі кожен фактор вплинув на зміну середнього абсолютного приросту досліджуваного показника:

(4)

де ? середньорічний абсолютний приріст досліджуваного показника за рахунок зміни і-го фактора;

? загальний середньорічний абсолютний приріст досліджуваного показника ()

- середньорічний темп приросту і-го фактора;

аі - коефіцієнт при і-ому невідомому (коефіцієнт еластичності);

- середньорічний темп приросту досліджуваного показника (продукції).

Елемент формули (4) у розрахунках береться із графи 3 табл. 1. Нижче наведені розрахунки впливу окремих факторів на середньорічний абсолютний приріст обсягу продукції на підставі формули (4):

? чисельність працюючих

або 31,7 % загального середньорічного абсолютного приросту;

? вартість основних фондів

або 37,4 % загального середньорічного абсолютного приросту;

? вартість оборотних фондів

або 30,9 % загального середньорічного абсолютного приросту.

Таким чином, наведені розрахунки підтверджують раніше зроблені висновки про переважний вплив на зростання обсягу продукції засобів праці.

Економічний зміст факторів, включених у виробничу функцію (1), дозволяє дати реальну інтерпретацію показнику граничної норми заміщення. Гранична норма заміщення між факторами "чисельність працюючих" і "середньорічною вартістю основних фондів" дорівнює:

Згідно наведених розрахунків, за фіксованого значення обсягу продукції, скорочення одного працівника може бути компенсовано нарощуванням основних засобів в обсязі 60,9 тис. грн.

Висновки

Побудована виробнича функція залежності результатів виробництва від чисельності працюючих, середньорічної вартості основних фондів та вартості використаних оборотних фондів дозволяє здійснювати управлінську діяльність та приймати відповідні управлінські рішення на основі достовірної, точної та якісної інформації. Формалізація вищенаведених зв'язків дозволяє виявити резерви факторів виробництва та оцінювати абсолютну ефективність ресурсів.

Список використаних джерел

1. Cobb C.W. Theory of Poduction / C.W. Cobb, P.H. Dauglas // American Economic Reviw, Sypplement, 1928, March. - P. 139-165.

2. Лукашин Ю. Производственные функции в анализе мировой экономики / Ю. Лукашин, Л. Рахлина // Мировая экономика и международные отношения. - 2004. - №1. - С.17-27.

3. Михалевский Б.Н. Производственные функции народного хозяйства СССР за 1955-1963г.г. / Б.Н. Михалевский, Ю.П. Соловьев // Экономика и математические методы. - 1966. - Т20. - Вып. 2. - С.248-259.

4. Аметов Р. Виробнича функція в економічному зростанні / Р. Аметов // Економіка України, 2003. - №12. - С.40-45. - ISSN 0131-775X.

5. Шумська С.С. Виробнича функція в економічному аналізі: теорія і практика використання / Шумська С.С. // Економіка прогнозування. - 2007. - №2. - С.138-153. - ISSN 1605-7988.

6. Крастинь О.П. Применение регрессионного анализа в исследованиях экономики сельского хазяйства / О.П. Крастинь. - Рига: Зинатне, 1975. - 250с.

7. Хедди Э. Производственные функции в сельском хозяйстве. / Э. Хедди, Д. Диллон; пер. с англ. - М.: Прогресс, 1965. - 600с.

8. Гладышевский А.И. Методические основы построения отраслевых функцій выпуска / А.И. Гладышевский // Экономика и математические методы. - 1976. - Т. ХІІ. - Вып. 6. - С.1104-1115.

9. Терехов Л. Исследования факторов роста производства на основе отраслевых производственных функцій / Л. Терехов, Б. Грабовецкий // Экономика Советской Украины. - 1978. - №6. - С.58-61.

10. Грабовецкий Б.Е. О факторном анализе объема производства сахара из свеклы / Б.Е. Грабовецкий, В.В. Дмитраш, О.П. Антонюк // Известия высших учебных заведений "Пищевая технология". - 1978. - №4. - С.15-18.

11. Грабовецький Б.Є. Виробничі функції: теорія, побудова, використання в управлінні виробництвом. Монографія. - Вінниця: УНІВЕРСУМ - Вінниця, 2006. - 137с. - ISBN 966-641-177-6.

12. Грабовецкий Б.Е. Об оценке адекватности уравнения регрессии / Б.Е. Грабовецкий // Вестник статистики. - 1976. - №5. - С.58-61.

Размещено на Allbest.ru