Економічні аспекти впровадження енергозберігаючих технологій на підприємствах закритого ґрунту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічні аспекти впровадження енергозберігаючих технологій на підприємствах закритого ґрунту

На сучасному етапі реформування аграрного сектору України в умовах випереджаючого зростання цін на енергетичні ресурси визначальним фактором формування собівартості сільськогосподарської продукції стають витрати на енергоносії. Висока енергозатратність виробничої діяльності підприємств закритого ґрунту надає особливої актуальності проблемі енергозбереження в галузі, що потребує зниження енергоємності технологічних процесів та переходу на енергозберігаючі технології.

Дослідженню проблем ефективного розвитку та запровадження інноваційних енергозберігаючих технологій в тепличному виробництві та овочівництві закритого ґрунту зокрема присвячені праці О.М. Білогубової, П.П. Іваненка, В.Ф. Іваненка, М.Ф. Кисляченка, В. І. Криворучка, П.М. Макаренка, О.В. Приліпки. Разом з тим актуальним є вивчення існуючих можливостей та перешкод у запровадженні енергозберігаючих технологій на сучасних підприємствах закритого ґрунту.

Мета статті - проаналізувати перспективи впровадження енергозберігаючих технологій на підприємствах закритого ґрунту, особливості державної політики в цьому напрямку.

Пріоритетна роль у задоволенні потреби населення у рослинницькій продукції у позасезонний час належить тепличному виробництву. В Україні основною спеціалізацією теплиць є овочівництво (79%) та квітництво (19%). Використовуються вони здебільшого для вирощування таких традиційних культур, як помідори (площа яких становить 1 тис. га), огірки (1,4 тис. га) і троянди (понад 60 га). Поодинокі теплиці відведені під вирощування солодкого перцю, баклажанів, цибулі, редиски, петрушки, шпинату, кропу і листового салату. На фруктах та грибах спеціалізується лише 2% господарств [1].

За роки трансформаційних змін в Україні змінилась структура виробників продукції закритого ґрунту в напрямку концентрації виробництва у підсобних господарствах населення. Так, якщо у 90-х роках сільськогосподарськими підприємствами вироблялося 71% овочевої продукції, а 29% - у населення, то у 2010-2011 рр. тенденція змінилась на протилежне - у населення вирощується до 90% овочів та до 10% у сільськогосподарських підприємствах [2]. За таких умов виробництво продукції ведеться переважно екстенсивним шляхом, спостерігається низький рівень впровадження інновацій, що призводить до підвищення собівартості та зниження якісних характеристик овочевої продукції.

Згідно статистичних даних [3], собівартість виробництва овочевої продукції в сільськогосподарських підприємствах України за останні три роки збільшилась на 51% у закритому та на 25% у відкритому ґрунті (в 2010 р. склала відповідно 744,99 і 105,48 грн. за 1 ц продукції). Разом з тим середня ціна реалізації овочевої продукції (без урахування ПДВ, бюджетних дотацій і доплат) зросла на 36% у закритому і на 39% у відкритому ґрунті. Як наслідок, прибутковість вирощування овочів відкритого ґрунту зросла з 11,1% в 2008 р. до 23,5% в 2010 р., натомість рентабельність овочівництва закритого ґрунту знизилась від 10,7% в 2008 р. до -0,1% в 2010 р. (для порівняння: в 1990 р. рентабельність галузі складала 80% [4, С. 4]).

Слід відмітити, що основною причиною росту виробничих витрат в овочівництві закритого ґрунту є підвищення цін на енергоресурси, вартість яких у структурі собівартості продукції сягає 50-60 відсотків. Так, нині діючий граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання (без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом), встановлений на рівні 3509,00 грн. за 1000 м³, перевищує відповідний тариф 2009 р. на 73,7%, а докризовий тариф 2008 р. - на 275,4% (рис. 1). Таким чином, зростання цін на природний газ значно випереджає зростання цін на овочеву продукцію закритого ґрунту, що ускладнює рентабельне функціонування підприємств такого типу.

Динаміка цін на природний газ в 2008-2011 рр.

Примітка. Складено автором на основі Постанов НКРЕ №130 від 28.12.2011 р., №1648 від 29.09.2011 р., №1112 від 30.06.2011 р., №459 від 30.03.2011 р., №1996 від 27.12.2010 р., №1009 від 30.07.2010 р., №517 від 30.04.2010 р., №57 від 29.01.2009 р., Постанов КМУ №998 від 30.10.2008 р., №1401 від 19.12.2007 р.

собівартість овочівництво енергоресурс витрати

У науковому дослідженні проблеми енергозаощадження в АПК Н.Х. Грабак звертає увагу не лише на великі витрати енергії в агропромисловому виробництві, а й на їх низьку окупність: «…за сучасних умов господарювання кожна вкладена на вирощування культурних рослин одиниця енергії забезпечує її приріст із врожаєм на рівні 30-50%, тоді як цей показник за нормальних умов ведення господарства повинен становити не менше 100%» [5, С. 85]. Основними причинами такої ситуації є недосконалість технологічних рішень, погане технічне забезпечення та невисока якість технічних засобів, відсутність необхідної матеріально-технічної бази, неякісне та несвоєчасне виконання технологічних операцій.

Таким чином, висока енергоємність вітчизняного тепличного овочівництва перешкоджає формуванню конкурентоспроможної собівартості та ціни реалізації продукції. Тож в умовах енергетичної кризи для забезпечення рентабельності виробництва підприємствам закритого ґрунту необхідно запроваджувати більш досконалі енерго - та ресурсозберігаючі технології.

Поява автоматизованих систем поливу і живлення рослин дає можливість широко застосовувати технологію вирощування на основі методів гідропоніки, сутність яких полягає в періодичній подачі до кореневої системи рослин поживного розчину. Найбільш перспективним з цих методів є малооб'ємна гідропоніка, при якій виключаються усі технологічні операції, пов'язані з обробітком ґрунту, знижується потреба в субстратах до 2-15 л на одну рослину, зменшуються витрати на воду, мінеральні добрива, скорочуються витрати пестицидів на основну дезінфекцію теплиць, при цьому покращуються фітосанітарні умови в теплицях, знижується захворюваність рослин, підвищується урожайність та ефективність виробництва.

Сучасні тепличні технології передбачають також використання сучасних систем опалення, комп'ютеризованої системи підтримки параметрів мікроклімату (температура, вологість), автоматизацію подачі добрив та збагаченого мінералами розчину.

Перспективними напрямками зниження витрат енергоресурсів в овочівництві закритого грунту М.Ф. Кисляченко [6] вважає: встановлення окремої міні-котельні в кожній теплиці; окреме керування контурами обігрівання з метою наближення тепла до рослини; встановлення котлів з термоакумуляторами, з подачею СО₂ та акумулююючих резервуарів з гарячою водою, яка подається в теплиці при відключеному котлі; використання тепла ТЕЦ, АЕС, геотермальних вод, альтернативних видів біологічного обігрівання з використанням місцевих матеріалів - відходів рослинництва, що дає змогу обігрівати кореневмісну зону рослин у теплицях; використання сучасних енергозберігаючих покривних матеріалів (полікарбонат), прийом зашторювання для зниження перегрівання у весняно-літні періоди та збільшення освітленості у теплиці на 15-25%; автоматизація та комп'ютеризація технологічних процесів. Запропоновані заходи, на думку автора (Кисляченко), дають змогу в 3-4 рази зменшити енерговитрати на вирощуванні овочевих культур у закритому ґрунті.

Ефективність запровадження енергозберігаючих технологій можна прослідкувати на прикладі ВАТ «Комбінат «Тепличний» (Київська обл.), в умовах якого використовуються сучасні системи опалення, термоакомулюючі ємкості для збереження зайвого тепла вдень і подачі його вночі, контроль за використанням тепла. За результатами дослідження [7] при застосуванні традиційних технологій вирощування томатів у теплицях на виробництво 1 ц продукції витрачається 10,27-12,02 м³ природного газу, тоді як використання в цехах 6, 7 і 9 «голландської технології» дозволяє зменшити споживання енергоносіїв на 25-28% (7,48-8,78 м³/ц). Такі нововведення дозволили підприємству стримати стрімке зростання собівартості продукції і забезпечити відповідну конкурентноздатність виробленої продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку (продукція експортується до Росії).

Власну енергосистему має ВАТ «Зелений гай» (Миколаївська обл.). Біогазова установка, яка працює на силосі, забезпечує виробництво 2,5 тис. м³ газу на добу собівартістю до 500 грн. за 1000 м³. При цьому частина газу спалюється в спеціальних газових генераторах, у дизельних машинах, що виробляють електроенергію вартістю приблизно 22 коп. за 1кВт. Крім цього на окремому майданчику встановлено вітряки та сонячні панелі, прокладено мережі комунікації. Додатковими джерелами енергії для опалення тепличного комплексу є власні паливні брикети, виготовлені з «відходів» садів і виноградників (обрізки та викорчувані дерева), відходів біогазової установки (тверда фракція після сепарування). Перспективним напрямком вдосконалення технології вирощування овочів на гідропоніці є розведення форелі та коропів, які будуть допомагати насичувати воду для поливу необхідними мікроелементами [8].

На сьогодні зроблені певні кроки в напрямку державного стимулювання інноваційного розвитку виробників продукції закритого ґрунту. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України №1120 від 31 жовтня 2011 р. схвалена Концепція розвитку овочівництва та переробної галузі [2], спрямована на розв'язання проблеми забезпечення населення України високоякісною овочевою і баштанною продукцією. В концепції акцентується увагу на необхідності забезпечення розвитку технологій вирощування овочевих культур, особливістю яких має бути:

- використання нових сортів, гетерозисних гібридів, матеріалів, способів і прийомів вирощування;

- впровадження краплинного зрошення, мікродощування, фертигації;

- застосування у вирощуванні овочевих культур плівкових укриттів, агроволокна, регуляторів росту;

- зміцнення та оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств, що займаються вирощуванням овочевих культур, шляхом залучення інвестицій у технічне оснащення сучасною сільськогосподарською технікою та обладнанням;

- будівництво, реконструкція і модернізація тепличних комплексів та овочесховищ із застосуванням енергозберігаючих технологій, мікроклімату, післязбиральної обробки та передреалізаційної підготовки овочів та ін.

Концепцією визначені основні напрямки державної підтримки овочівництва та переробної галузі, серед яких надання фінансової підтримки для часткового відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів та овочесховищ та першочергове надання земельних ділянок для будівництва овочесховищ та тепличних комплексів, зокрема поблизу атомних електростанцій.

Постановою Кабінету Міністрів України №305 від 2 березня 2011 р. [9] передбачено за рахунок виділення бюджетних коштів на конкурсній основі часткове відшкодування до 50 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) будівництва нових тепличних комплексів з впровадженням сучасних енергозберігаючих технологій суб'єктам господарювання, які у поточному році завершили будівництво та ввели в експлуатацію нові тепличні комплекси для овочів, що вирощуються у закритому ґрунті, та розсади овочевих культур та грибів. За результатами конкурсу в 2011 р. бюджетні кошти в сумі 59994,3 тис. грн. були розподілені таким чином: ТОВ «АПК-ЗЕРНОРЕСУРС» (Донецька обл.) - 16341,38 тис. грн., ТОВ «Міко-фуд» (Донецька обл.) - 10755,14 тис. грн., ПОСП «Уманський тепличний комбінат» (Черкаська обл.) - 10462,45 тис. грн., ФГ «Органік Сістемс» (Миколаївська обл.) - 7710,01 тис. грн., ТОВ АПК «Авсень» (Автономна Республіка Крим) - 6656,18 тис. грн., ТОВ «Тепличний комбінат Дніпровський» (Дніпропетровська обл.) - 6625,29 тис. грн., ТОВ «Мир» (Донецька обл.) - 1443,85 тис. грн. [10].

Таким чином, подальше використання тепличних комплексів, побудованих за радянських часів без урахування ощадливого використання енергоносіїв, в умовах нинішніх цін на енергоносії є економічно недоцільним. Разом з тим будівництво нових тепличних комплексів з впровадженням сучасних енергозберігаючих технологій потребує значних фінансових затрат (десятки мільйонів гривень). За таких умов можливим шляхом інноваційного розвитку підприємства є використання біотехнологічних альтернатив для виробництва екологічно безпечної овочевої продукції в закритому ґрунті. В дослідженні [11] пропонується створення агроекологічних гідропонікумів для дитячого, дієтичного та профілактичного харчування. Такий гідропонікум повинен включати обладнання для метанового зброджування гною, що забезпечує отримання біологічних поживних розчинів, а також передбачати використання біологічних засобів захисту рослин.

З розвитком технологічних інновацій тепличного виробництва перед підприємствами закритого ґрунту відкриваються нові перспективи зниження собівартості продукції, диверсифікації виробництва, що сприятиме формуванню стратегічних конкурентних переваг та зростанню конкурентоспроможності вітчизняних виробників.

Література

1. Тиравский В. Парниковый эффект [Електронний ресурс] / Тиравский В. // Статус. - №22 (192) от 06.06.2011. - Способ доступа: http://statuspress.com.ua/nisha/parnikovyj-effekt-2.html.

2. Концепція розвитку овочівництва та переробної галузі [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. - Спосіб доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1120-2011-%D1% 80.

3. Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах за 2010 рік: статист. бюлетень / Державний комітет статистики. - К., 2011. - 88 с.

4. Трачова Д.М. Напрями підвищення економічної ефективності овочівництва закритого ґрунту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.02 «Економіка сільського господарства і АПК» / Трачова Дар'я Миколаївна; ННЦ «ІАЕ». - К., 2006. - 16 с.

5. Грабак Н.Х. Проблема енергозаощадження в АПК України та шляхи її розв'язання / Грабак Н.Х. - Наукові праці. - 2011. - Вип. 138, т. 150. - С. 83-90.

6. Кисляченко М.Ф. Зниження витрат енергоресурсів в овочівництві закритого ґрунту / М.Ф. Кисляченко // Продуктивність агропромислового виробництва (економічні науки). - 2010. - №16. - С. 39-43.

7. Іваненко В.Ф. Ефективність впровадження енергозберігаючих технологій в овочівництві закритого ґрунту / В.Ф. Іваненко // Продуктивність агропромислового виробництва (економічні науки). - 2011. - №18. - С. 101-107.

8. Івашко О. У партнерах - сонце і вітер [Електронний ресурс] / О. Івашко // Урядовий кур'єр. - 2011. - 26 жовт. - Спосіб доступу: http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/u-partnerah-sonce-i-viter/p/

9. Порядок використання коштів, що спрямовуються на часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів [Електронний ресурс] / Кабінет міністрів України. - Спосіб доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/305-2011-%D0% BF.

10. Розподіл коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2011 рік, що спрямовуються на часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів за КПКВК 2801590 «Часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів» [Електронний ресурс] / Міністерство аграрної політики та продовольства України. - Спосіб доступу: http://www.minagro.gov.ua/page/? 12696.

11. Таргоня В. Перспективи використання біотехнологічних альтернатив для вирощування біологічної продукції в гідропонних установках / В. Таргоня // Техніка і технології АПК. - 2010. - №8 (11). - С. 4-6.

Размещено на Allbest.ru