Концептуальні засади класифікації бізнес-процесів, як основи формування бізнес-системи організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ КЛАСИФІКАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ, ЯК ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ БІЗНЕС-СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Л. О. Денисенко,

С. Є. Шацька,

Постановка проблеми. Сьогодні на більшості вітчизняних підприємств при здійсненні управління діяльністю домінує використання структурного (функціонального) підходу, основою якого є різноманітні типи організаційної структури підприємств, як правило ієрархічні. Альтернативою управлінню на основі структур є управління на основі процесів. Процесний підхід орієнтується в першу чергу не на структуру підприємства, а на бізнес-процеси, кінцевими цілями виконання яких є створення продуктів або послуг, які представляють цінність для зовнішніх або внутрішніх споживачів (клієнтів).

Сам перехід до процесного управління на вітчизняних підприємствах пов'язаний з труднощами реалізації через неприйняття реалей процесно-орієнтованого способу ведення бізнесу керівництвом і, як наслідок, неспроможності створення процесної культури управління в організаціях. Найбільшою перепоною є страх перед необхідністю різких змін. Тому для вітчизняних організацій потрібно розробити концепцію поступового сприйняття та переходу на процесне управління, а потім впроваджувати методи удосконалювання, які будуть потребувати суттєвих трансформацій в управлінні.

Одним з перших етапів переходу підприємства на засади процесної організації діяльності та управління є класифікація бізнес-процесів з виділенням на її основі складу бізнес-процесів, притаманних саме організаціям того сектору економіки, який досліджується.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Найбільш повні класифікації узагальнених поглядів науковців на види бізнес-процесів знайшли відображення у працях дослідників О.В. Ареф'євої, Х. Біннера, К.С. Безгіна, О.В. Віноградової, В.В. Єфімова, А.В. Козаченко, І.Ю. Ладико, Т.В. Луцької, О.М. Ляшенко.

Їх підходи до класифікації бізнес-процесів з виділенням класифікаційних ознак ґрунтуються на наукових розробках таких вчених-економістів як З.С. Абутидзе, Б. Андерсен, В.Г. Єліфьоров, С.М. Ковальов, А.В. Козаченко, К.А. Кравченко, В.П. Мєшалкін, М. Портер, В.В. Рєпін, М. Ротер, М. Хаммер, В.К. Чаадаєв, Дж. Шук.

Класифікація бізнес-процесів за базовими категоріями та за ступенем деталізації стала основою для моделей складу бізнес-процесів.

Відомо кілька еталонних моделей, що відображають склад бізнес-процесів організацій, які об'єднали в собі досвід і експертні знання з переходу на системи процесного управління, отримані за останні 20 років. Найбільш розповсюдженою є «13-процесна модель». В її основу покладено трьохрівневу модель бізнес-процесів Американської бенчмаркетингової палати (Internation Benchmarking Cleavinghouse) у Хьюстоні та Європейського фонду управління якістю (EFQM), яку деякі науковці приписують Американському Центру продуктивності та якості (American Productivity & Quality Center). На її основі свою класифікацію бізнес-процесів запропонували В.Г. Єліфьоров та В.В. Рєпін.

Інші науковці, як наприклад А.В. Козаченко в основу своєї концепції щодо складу бізнес-процесів покладають «ланцюжок нарощування цінності» М. Портера.

Також цікаві погляди на склад бізнес-процесів Х. Біннера та К.С. Безггіна.

Моделі вищезгаданих науковців цікаві тим, що відображають типові бізнес-процеси, які можуть виступати основою для визначення складу бізнес-процесів будь-якої організації. Однак неможливо розробити уніфіковану модель через те, що кожна організація має унікальний набір бізнес-процесів і самостійно визначає для себе, які процеси слід виділяти і на які класифікаційні ознаки при цьому спиратися в залежності від до специфіки своєї діяльності.

Кажучи про практичний досвід реалізації проблеми виділення бізнес-процесів слід зауважити, що багато провідних західних компаній, які використовують процесну орієнтацію при управлінні діяльністю, провели аналіз своєї роботи та визначили склад бізнес-процесів, але ці списки часто відображають специфіку процесів притаманних саме цим організаціям. До того ж увага закордонних дослідників більшою мірою концентрується на бізнес-процесах великих корпорацій, холдингів та транснаціональних компаній задіяних у сферах машинобудування, інформаційних технологій, виробництва побутової техніки, нафтодобувної промисловості тощо. Щодо досліджень вітчизняних та російських науковців, то вони в основному займаються малим та середнім бізнесом в секторах економіки, організації яких швидко розвиваються, або приносять досить стабільні прибутки: туристичні послуги, зв'язок, торгівля, будівництво, харчова промисловість, банківська справа.

Ми ж пропонуємо звернути увагу на досі недосліджений з точки зору можливостей переходу до процесного управління сектор підприємств легкої промисловості, яка займала вагоме місце в економіці держави. Зараз більшість її підприємств працює на іноземному капіталі та націлена на зовнішній ринок, що приносить збитки вітчизняній економіці. Однак, підприємства галузі ще можуть набрати силу та скласти конкуренцію іноземній продукції, яка на сьогодні переважає на ринку, якщо проведуть ряд загально-організаційних змін насамперед пов'язаних з переходом на управління бізнес-процесами.

Формулювання цілей статті. Систематизувати погляди на класифікацію бізнес-процесів та провести узагальнення груп бізнес-процесів, створивши їх класифікацію на основі диференціювання за ознаками. Порівняти основні точки зору на склад бізнес-процесів організацій. Надати пропозиції по впровадженню системи бізнес-процесів в структури управління вітчизняних організацій.

Для та вирішення завдань, поставлених автором, використано систему загальнонаукових методів, а саме: методи узагальнення, класифікацій і порівняльних характеристик, аналізу і синтезу, групування, системний підхід.

Виклад основного матеріалу. Відомо декілька базових класифікацій бізнес-процесів.

Поштовхом для них стала концепція професора Гарвардської школи бізнесу М. Портера, який у складі ланцюжка створення (нарощування) цінності виділив первинні та підтримуючі (допоміжні) види діяльності [16, с.110]. Ця класифікація стала основою для розподілу бізнес-процесів на основні й допоміжні.

Так ряд науковців [4, с.136; 7, с.32; 14, с.302-303; 21, с.44; 23, с.32-33] розглядає основні та допоміжні бізнес-процеси, виділив ці групи за приналежністю до ступеня створення цінності (за призначенням), орієнтуючись на теорію ланцюжка нарощування цінностей М. Портера [16, с.109].

Пізніше допоміжні бізнес-процеси були поділені на обслуговуючі бізнес-процеси, бізнес-процеси управління і бізнес-процеси розвитку [13, с.17].Ознаки класифікації бізнес процесів за цими базовими категоріями наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Ознаки класифікації бізнес-процесів за базовими категоріями (складено автором на основі [2, с.26; 3, с.23; 10, с.18-20; 18, с.132; 23, с.34])

В.А. Івлєв також зауважував, що як правило, основу для класифікації бізнес-процесів становлять ці чотири досліджені базові категорії. При цьому він наголошував на тому, що «базові категорії можуть бути розширені додатковими категоріями» [11]. Так сам науковець у своїй роботі «Реорганизация деятельности предприятий: от структурной к процессной» виокремлював вже п'ять базових категорій бізнес-процесів [3, с.21-22]:

- основні бізнес-процеси;

- обслуговуючі бізнес-процеси для основних;

- бізнес-процеси розвитку;

- бізнес-процеси управління діяльністю підприємства;

- бізнес-процеси обслуговуючі управління (бізнес-процеси, які створюють необхідні умови для прийняття та реалізації управлінських рішень).

Одна з найбільш поширених у вітчизняній практиці класифікація бізнес-процесів В.Г. Єліфьорова та В.В. Рєпіна, що також бере початок у класифікації М. Портера, розглядає процеси у трьох категоріях: основні бізнес-процеси, допоміжні (обслуговуючі) бізнес-процеси й бізнес-процеси управління, які поєднують процеси управління і розвитку через процес стратегічного розвитку, процес планування та адміністративні процеси [8, с.54].

Об'єднаємо розглянуті вище традиційні погляди на ключові групи бізнес-процесів. Але спираючись на ствердження що створення цілісної системи класифікації процесів на основі вирізнення однієї класифікаційної ознаки неможливо. А також враховуючи те, що процесна класифікація для управління повинна мати більш розгорнуту картину, враховуючи різноманіття проявів та властивостей процесів, проведемо подальші дослідження і поєднавши та систематизувавши результати наукових праць присвячених проблемам класифікації розробимо узагальнюючу класифікацію бізнес-процесів підприємств виробничої сфери (яка може бути використана і для підприємств невиробничої сфери) на основі їх диференціювання за ознаками (табл. 2).

Таблиця 2. Класифікація бізнес-процесів організацій

(складено автором)

На нашу думку, групування за кожною з класифікаційних ознак має місце в діяльності організацій і може бути використано при виділенні бізнес-процесів в чистому або модифікованому вигляді.

На основі інформації щодо класифікації бізнес-процесів та їх деталізації очевидно, що вирізнити види й побудувати послідовність перебігу бізнес-процесів досить складно. В такому випадку має бути визначено певний ідейний напрям. Таким ідейним напрямом може бути виділення базових категорій бізнес-процесів з певним ступенем їх деталізації, що стало основою для побудування еталонних моделей складу бізнес-процесів. Особливістю даної концепції є те, що при побудові послідовності та зв'язків між бізнес-процесами враховуються майже всі їх види.

Для розробки «дерева бізнес-процесів» підприємств легкої промисловості проведемо у табличній формі порівняння основних точок зору на склад бізнес-процесів та групування за ознакою однотипності процесів (табл. 3).

Таблиця 3. Порівняння основних точок зору на склад типових бізнес-процесів організацій за видовою приналежністю (складено автором)

О - видова приналежність процесу до групи основних БП;

Д- видова приналежність процесу до групи допоміжних БП;

У- видова приналежність процесу до групи БП управління.

У результаті порівняння можна побачити, що на практиці виділяють від семи до сімнадцяти бізнес-процесів, які умовно можна розділити на двадцять одну групу за принципом однотипності.

Проводячи порівняння основних точок зору на склад бізнес-процесів можна відмітити, що «13-процесна» модель та модель адаптованого «ланцюжка нарощування цінності» А.В. Козаченко розглядають типові процеси для виробничого та невиробничого секторів економіки. Інші ж моделі об'єктом дослідження обрали виробничий сектор. При цьому перші чотири моделі виділяють тільки дві групи бізнес-процесів: основні та допоміжні, без розбивки останніх на обслуговуючі, управлінські та процеси розвитку. Х. Біннер та К.С. Безгін виокремлюють три групи типових бізнес-процесів: основні процеси, допоміжні (забезпечуючи процеси та процеси розвитку). На ряду з цим, К.С. Безгін у своїй класифікації поєднав три ознаки бізнес-процесів - ознаку формування результату, рівня деталізації та виду діяльності. Тоді як інші науковці поєднували тільки ознаку призначення (формування результату) зі ступенем деталізації.

Як результат досліджень щодо класифікації бізнес процесів, представимо розроблену автором процесно-структурну модель організації (рис.1), яка має універсальний характер і може застосовуватись при введенні системи бізнес-процесів у діяльність вітчизняних організацій у тому числі, і підприємств легкої промисловості. Специфіка кожного окремого підприємства полягає безпосередньо в тім, як улаштовані і реалізовані ці бізнес-процеси.

Відповідно моделі, діяльність організації являє собою інтегровану сукупність процесів, направлених на задоволення вимог споживачів. Модель відображає відкритий характер організації по відношенню до зовнішнього середовища. Важливе значення має зворотній зв'язок, який підштовхує організацію до постійного (безперервного) розвитку.

Рис. 1. Процесно-структурна модель організації

(складено автором)

Таким чином на будь-якому підприємстві протікають бізнес-процеси, але як показує бізнес-аналіз на сьогоднішній день єдина класифікація бізнес-процесів за їх складом відсутня, що пояснюється тим, що кожна організація в залежності від розміру, ринкової направленості діяльності, широти розгляду проблеми, задач досліджень має притаманний тільки їй набір бізнес-процесів. Хоча певні узагальнення все ж існують.

Робота з визначення складу бізнес-процесів для підприємств-об'єктів дослідження може бути продовжена дослідженнями по прив'язці бізнес-процесів вищого рівня до циклу PDCA Демінга-Шухарта та «карти стратегії» підприємства. А також проведенням декомпозиції бізнес-процесів вищого рівня на підпроцеси (субпроцеси) та розробкою «дерева процесів».

бізнес процес управління виробничий

Список використаних джерел

1. Абутидзе З.С. Управление качеством и реинжиниринг организаций: учеб. пособие для вузов / [З.С. Абутидзе, Л.Н. Александровская, В.Н. Бас и др.]. - М.: ЛОГОС, 2003. - 327с. - (Учебник ХХІ века).

2. Андерсен Б. Бизнес-процессы. Инструменты совершенствования Бьерн Андерсен; пер с англ. С.В. Ариничева; науч. ред. Ю.П. Адлер. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2003. - 272с. - (Серия «Практический менеджмент»).

3. Ареф'єва О.В. Бізнес-процеси підприємств сфери послуг: фактори, формування, конкурентноспроможність: [монографія] / О.В. Ареф'єва, Т.В. Луцька; Європейський ун-т. - К.: Вид. Європейського ун-ту, 2009. - 96с.

4. Бай С.І. Розвиток організації: політика, потенціал, ефективність: [монографія] / С.І. Бай; Київський національний торговельно-економічний ун-т. - К., Київ. нац. торг.-ек. ун-т, 2009. - 280с.

5. Биннер Х.Ф. Управление организациями и производством: от функционального менеджмента к процессному / Хартмут Ф. Биннер; пер. с нем. - М: Альпина Бизнес Букс (Альпина Паблишерз), 2009(2010). - 282 с. - (Серия «Производственный менеджмент»).

6. Босак А.О. Систематизація чинників макро- та мікросередовища в системі процесно-структурованого менеджменту / А.О. Босак // Наука й економіка - 2011. - №3 (23) - С. 60-67.

7. Виноградова О.В. Реінжиніринг бізнес-процесів у сучасному менеджменті: [монографія] / О.В. Виноградова; Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. - Донецьк: Вид. ДонДУЕТ, 2005. - 196с.

8. Елиферов В.Г., Репин В.В. Бизнес-процессы: регламентация и управление: учеб. пособие / В.Г. Елиферов, В.В. Репин; Институт экономики и финансов «Синергия». - М.: Инфра-М, 2006. - 318с. - (Серия «Учебники для программы МВА (Master of Business Administration)»).

9. Економічне обґрунтування реінжинірингу бізнес-процесів виробничих підприємств: [монографія / авт. тексту Біловодська О.А. та ін.; заг. ред. Л.М. Таранюка]. - Суми: Мрія-1, 2010. - 440с.

10. Ефимов В.В. Описание и улучшение бизнес-процессов: учеб. пособие / В.В. Ефимов; ред. Н.А. Евдокимова; Ульяновский государственный технический ун-т. - Ульяновск: Изд. УлГТУ, 2005. - 84с.

11. Ивлев В.А., Попова Т.В. Процессная организация деятельности предприятия [Электронный ресурс] / В.А.Ивлев, Т.В.Попова. - Режим доступа к тексту: http://quality.eup.ru/DOCUM/podp.htm

12. Кравченко К.А. Организационное проектирование и управление развитием крупных компаний / К.А. Кравченко, В.П. Мешалкин. - М.: Академический проект; Альма-матер, 2006. - 528 с. (Серия «Технологии менеджмента»).

13. Лепейко Т.І. Реінжиніринг бізнес-процесів: навч.-практ. посіб. у схемах і табл. / Т.І. Лепейко, А.В. Котлик; Харківський національний економічний ун-т. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. - 80с.

14. Мазур И.И. Эффективный менеджмент: учеб. пособие для вузов / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро, Н.Г. Ольдерогге; под общ. ред. И.И. Мазура. - М.: Высшая школа, 2003. - 555с. - (Современное бизнес-образование).

15. Ойхман Е.Г. Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и информационные технологии / Е.Г Ойхман, Э.В. Попов. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 336с.

16. Портер М.Э. Конкуренция: уч. пособие / Майкл Э. Портер; [пер. с англ.]; ред. Я.В. Заболоцкого. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. - 608с. - (A Harvard Business Review Book).

17. Репин В.В. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов / В.В. Репин, В.Г. Елиферов. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2004. - 408с. - (Серия «Практический менеджмент»). (2 книги)

18. Управление крупным предприятием: [монография / А.В. Козаченко, А.Н. Ляшенко, И.Ю. Ладыко и др.; под общ. ред. Н.А. Будагьянца]. - К.: Либра, 2006. - 384с.

19. Хаммер М. Реинжиниринг корпорации. Манифест революции в бизнесе / Майкл Хаммер, Джеймс Чампи; пер. с англ. Ю.Е. Корнилович. - [2-е изд.] - М.: Манн, Иванов и Фербер, 2007. - 288, [17] с.

20. Харрингтон Дж. Оптимизация бизнес-процессов: документирование, анализ, управление, оптимизация / Дж. Харрингтон, К.С. Эсселинг, Х. Ван Нимвеген; [пер. с англ.]. - СПб.: Азбука; СПб.: БМикро, 2002. - XXIV, 328с.

21. Чаадаев В.К. Бизнес-процессы в компаниях связи / В.К. Чаадаев. - М.: Эко-Трендз, 2004. - 176с.

22. Шеер А.В.Бизнес-процессы: основные понятия, теория, методы / Август-Вильгельм Шеер; пер. с англ. Н.А. Михайловой; науч. ред. и предисловие М.С. Каменовой, А.И. Громова. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - М.: Весть-МетаТехнология, 1999. - 152с.

23. Шемаєва Л.Г. Управління якістю бізнес-процесів на підприємстві: [монографія / Л.Г. Шемаєва, К.С. Безгін та ін.]; Харківський національний економічний ун-т. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. - 240с.

Размещено на Allbest.ru