Соціально-економічна ефективність реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ В РЕГІОНІ

А. М. Домище-Медяник

П. П. Гаврилко

Постановка проблеми. Результати реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення в Карпатському регіоні, на нашу думку, найкраще охарактеризовувати у таких двох аспектах як соціальна і економічна ефективність. Адже, ефективність стратегії загалом залежить від конкретного ефекту отриманого від порівняння прибутку дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів із витратами на надання відповідних послуг, так і від збалансованості інтересів суспільства, виробників і споживачів послуг з дитячого оздоровлення.

У науковій літературі існують різні підходи до оцінки ефективності. Так, шведський дослідник Е. Ведунг використовує модель «внесок-продукт», яка була розроблена представниками Європейського Союзу для оцінювання певних проектів [2, с.290]. Він розробив чотири критерії за якими оцінюється ефективність, зокрема це: результативність, продуктивність, ефективність з позиції «витрати-вигоди» та з позиції «витрати-результативність». На його думку, результативність - це ступінь досягнення цілей, результатів (вартість ігнорується, то це вже буде ефективність), продуктивність - органи державної влади повинні працювати максимально продуктивно, ефективність (витрати-вигоди) - це грошова цінність результатів заходів через грошову вартість заходів програми (стратегії), ефективність (витрати-результативність) - результати заходів програми (стратегії) у фактичному вираженні через грошові витрати на заходи. Увага нашої публікації звернена на ефективність реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематиці вивчення критеріїв для оцінки ефективності програм та стратегій присвячено багато уваги у дослідженнях вчених: Е. Ведунг [2], А. Чемерис, М. Лесечко, Р. Рудніцька та О. Чемерис [3]. Однак, на сьогодні відсутні підходи до оцінки ефективності оздоровенні дітей на регіональному рівні.

Постановка завдання. Метою публікації є необхідність здійснювати аналіз та оцінку соціально-економічної ефективності реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні.

Виклад основного матеріалу. Зазначимо, що під економічною ефективністю реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні слід розуміти досягнення найбільших результатів функціонування дитячих закладів оздоровлення за найменших затрат трудових, фінансових, медичних, рекреаційних ресурсів.

Економічна ефективність заходів стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні у зв'язку із специфікою вирішуваних завдань може бути прямою або непрямою. Пряма економічна ефективність полягає у зниженні затрат на досягнення цілей стратегії, а непряма - зниження економічних збитків, отриманих в результаті зміцнення та примноження здоров'я дитячого населення.

Крім того, дослідження економічної ефективності реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення у регіоні має здійснюватися з позиції встановлення:

1. ефективності виробничої структури, що характеризує виробництво послуг з дитячого оздоровлення санаторно-курортними та оздоровчими закладами регіону у вартісному вираженні;

2. ефективності використання ресурсного потенціалу дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів у регіоні;

3. ефективності залучених інвестицій у розвиток інфраструктури санаторно-курортної галузі регіону, що забезпечує оздоровлення та відпочинок дітей, у професійну підготовку та перепідготовку наявних у даній галузі регіону кадрів тощо;

4. ефективності фінансово-економічної діяльності дитячих санаторіїв.

У якості одного із основних показників, що дозволить оцінити економічну ефективність можна розглядати частку прибуткових санаторно-курортних та оздоровчих закладів, що забезпечують оздоровлення та відпочинок дітей, у загальній їх кількості в регіоні. Або це може бути загальна ефективність функціонування дитячих санаторно-куротних та оздоровчих закладів у регіоні (), що обчислюється за формулою:

(1)

де - додана вартість створена дитячими санаторно-курорними та оздоровчими закладами у регіоні;

- інвестиції залучені в санаторно-курортну галузі регіону, що забезпечує оздоровлення дітей.

Беручи до уваги те, що послуги з оздоровлення та відпочинку дітей мають різну специфіку та надаються дітям різних соціальних груп, то економічність надання -го виду послуг з оздоровлення та відпочинку дітей в регіоні можна знайти за формулою:

(2)

де - фінансовий результат реалізації -го виду послуг з оздоровлення та відпочинку дітей в регіоні;

- затрати на надання -ого виду послуг з оздоровлення та відпочинку дітей в регіоні.

Індикаторами економічної ефективності також можуть бути зниження видатків на діагностику та лікування дітей, без зниження якості послуг з оздоровлення дітей, підвищення рентабельності профілактичних та лікувальних заходів у дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладах. Та чи не найголовнішим показником економічної ефективності реалізації стратегії має стати зменшення економічного збитку від високого рівня дитячої захворюваності в країні. Адже, він містить у собі суму втрат національного доходу у зв'язку з невиходом на роботу матерів, виплату по лікарняних листках. Проявом економічної ефективності також стане збільшення надходжень до бюджету регіону та до інших рівнів бюджетної системи від санаторно-курортної галузі.

Щодо соціальної ефективності стратегії розвитку дитячого оздоровлення, то вона проявляється у високому рівні задоволення потреб дитячого населення країни в оздоровленні та відпочинку в регіоні. Тобто якщо в країні покращується стан здоров'я дитячого населення, зростає рівень задоволеності споживачів послуг з дитячого оздоровлення та відпочинку у конкретному регіоні, завдяки розвитку дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів створюється значна кількість робочих місць в регіоні, то можна говорити, що реалізація стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні є соціально ефективною.

Таким чином, соціальна ефективність - це перш за все відповідність результатів функціонування дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів основним соціальним потребам суспільства, інтересам кожної дитини щодо покращення її здоров'я та відпочинку, забезпечення рівного доступу дітей різних соціальних груп до можливості оздоровитись у регіоні.

Соціальна ефективність реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення перебуває у прямій залежності від задоволеності споживачів якістю послуг, отриманих в регіоні, та від охопленості дітей санаторно-курортними та оздоровчими закладами. Крім того, така ефективність передбачає задоволення соціальних потреб не лише споживачів послуг з дитячого оздоровлення, а й їх виробників. Підвищити рівень соціальної ефективності в такому аспекті можна за рахунок зростання оплати праці працівникам дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів, забезпечення гідних умов праці, збереження існуючих робочих місць у санаторно-курортній галузі та супутніх галузях економіки регіону тощо.

Для оцінки соціальної ефективності реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення пропонуємо використовувати наступну систему показників:

1. рівень захворюваності дітей (зменшення);

2. очікувана тривалість життя (зростання);

3. частка від опитаного населення, що задоволені якістю послуг з дитячого оздоровлення у регіоні (зростання);

4. середньомісячна номінальна заробітна плата медичного, штатного персоналу дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів (зростання);

5. смертність населення (зниження): дитяча на 1000 народжених живими; у вікових групах на 100 тис. чоловік відповідного віку (від 1 року до 4 років; від 5 до 9 років; від 10 до 14 років; від 15 до 19 років);

Зазначимо, що оцінити ефективність реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення у регіоні в кількісних показниках достатньо важко. По-перше, для цього необхідно мати базу відповідних статистичних показників. По-друге, дані показники повинні бути узгоджені на предмет їх повноти і незалежності. По-третє, кількісні показники не відображають якісних зрушень в суспільстві (наприклад, велика кількість дитячих закладів оздоровлення та відпочинку в регіоні не означає ще наявності розвиненої інфраструктури по наданню послуг з оздоровлення дитячого населення).

У зв'язку з цим на початкових етапах реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні, її ефективність можна оцінити з погляду якісних критеріїв, які діють на шкалі «Так»/«Ні» та порівняння прогнозованих значень показників існуючої статистичної бази з реальними.

У якості якісних критеріїв слід розглядати:

- модернізацію інфраструктури санаторно-курортної галузі регіону з дитячого оздоровлення;

- забезпечення доступу до послуг з оздоровлення та відпочинку дітей з різних регіонів та різних соціальних категорій;

- формування і зростання культури здорового способу життя населення, зокрема з акцентом на щорічне оздоровлення та відпочинок дітей;

- нормативно-правову базу щодо державної підтримки розвитку політики дитячого оздоровлення в Україні та регіонах зокрема;

- наявність доступної інформації про надання послуг з дитячого оздоровлення в регіоні, що включає розміщення в мережі Інтернет електронних інформаційних ресурсів про дитячі санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку, їх лікувальний профіль, вартість путівки, умови перебування і т.п.;

- підтримку безпеки перебування дітей на території оздоровчих та відпочинкових закладів (якісне харчування та лікування, якісна питна вода тощо);

- покращення стану матеріально-технічної бази дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів;

- наявність систем телемедицини, включаючи систему телепрофілактики у відповідних дитячих закладах оздоровлення та відпочинку;

- зростання зовнішньоекономічної діяльності і можливостей оздоровлення дітей з-за кордону;

- розвиток і зростання регіонального та національного ринку послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;

- правову підтримку бізнес-моделей приватного сектору санаторно-курортної галузі регіону з дитячого оздоровлення;

- розвиток механізмів державно-приватного партнерства при створенні і наданні системи послуг у дитячих закладах відпочинку та оздоровлення;

- наявність ефективної системи зайнятості у санаторно-курортній галузі регіону.

Пропонуємо для оцінки соціально-економічної ефективності стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні використовувати порівняння прогнозних та фактичних показників після її реалізації.

Для прогнозування можна застосовувати метод Хольта [4].

Нехай дано часовий ряд:

. (3)

Тоді модель Хольта має наступний загальний вигляд:

(4)

де - прогноз, очищений від тренда (по суті експоненціальне згладження),

- параметр лінійного тренду.

(5)

(6)

Коефіцієнти визначають чутливість моделі.

Даний метод реалізований у пакеті Statistica 6 з параметрами . При здійсненні прогнозу нами задавалось для них значення 0, 9. Близькість до одиниці вказує на те, що згладжені значення показника наближаються до вихідних даних, які відповідають ряду зсунутому на одне спостереження вперед, а - коефіцієнт нахилу лінії тренду перераховується на кожному кроці, таким чином зміна нахилу викристовується для того, що краще наблизити спостережувані значення.

Вважаємо, що ефективність реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні проявляється у зростанні кількості оздоровлених дітей та зменшенні рівня їх захворюваності.

Так, на основі статистичних даних за 2000-2010 рр. [1, 5]. спрогнозуємо у пакеті Statistica кількість оздоровлених дітей у Закарпатській області на наступні 5 років (рис. 1).

Рис. 1. Графік прогнозу кількості оздоровлених дітей у Закарпатській області методом Хольта [4]

Зважаючи на те, що одним із напрямів державної політики в галузі туризму є організація оздоровлення населення, то доцільно здійснити прогноз кількості дітей-туристів, що відвідали регіон з метою оздоровлення (лікування та спортивно-оздоровчий туризм). В останні роки спостерігаєтся значне скорочення притоку дітей-туристів на Закарпаття. Якщо у 2008 р їх було 2113 осіб, то у 2010 р. - 325 осіб (зменшилось у 7 разів ) [6].

Прогноз на наступні 2011 - 2012 рр. є невтішним і вказує на продовження тенденції до скорочення кількості дітей-туристів у регіоні (рис.2).

Рис. 2. Графік прогнозу кількості дітей-туристів у Закарпатській області методом Хольта [4]

Очевидно, що кінцевою метою реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні є не лише збільшення кількості оздоровлених дітей, а зменшення рівня їх захворюваності. На жаль статистичні дані [7] та здійснений на їх основі прогноз вказує на зростання кількості захворювань дітей в Україні на наступні п'ять років (Рис. 3).

Тому завдання стратегії розвитку дитячого оздоровлення в Закарпатської області будуть ефективними, якщо загальний рівень захворюваності дітей по Україні знизиться на 15%, як передбачено у Національній програмі «Діти України» [8].

Рис. 3. Графік прогнозу рівня захворюваності дітей в Україні методом Хольта [4]

Проведений аналіз показав, що соціальна ефективність є більш прийнятною щодо реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення в регіоні, оскільки діяльність дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів орієнтована на споживача і його здоров'я. Однак у ринкових умовах господарювання економічна ефективність, яка в більшій мірі стосується виробників послуг з дитячого оздоровлення, також набуває вагомого значення. Тому стратегія розвитку дитячого оздоровлення в регіоні повинна бути ефективною в цих двох аспектах. Зазначимо, що в результаті реалізації стратегії розвитку дитячого оздоровлення соціальна ефективність проявляється як на регіональному рівні, так і на рівні самих дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів. При цьому, її можна оцінювати через покращення середовища, у якому виробляються послуги з дитячого оздоровлення (зокрема через умови праці персоналу, який надає дані послуги), поліпшення комфортності цього середовища для перебування дітей.

Список використаних джерел інформації

економічний рекреація дитячий оздоровлення

1. Головне управління статистики у Закарпатській області. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.stat.uz.ua/statinfo/dem/index.html.

2. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / Пер. з англ. В.Шульга. - К.: Все увито, 2003. - 350 с.

3. Аудит адміністративної діяльності / [А. Чемерис, М. Лесечко, Р. Рудніцька, О. Чемерис]. - Львів: ЛРІДУ, 2003. - 212 с.

4. Модель Хольта - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.machinelearning.ru/wiki/ index.php?title.

5. Домище-Медяник А.М. Концептуальні основи формування стратегії розвитку дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів / А.М. Домище-Медяник // Готельно-ресторанний, туристичний та виставковий бізнес: інноваційні напрями розвитку: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ялта, 12-14 жовтня 2011р.) / відп. ред. А.А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2011. - С. 335-338.

6. Закарпаття - санаторії та туризм. Статистичний збірник. За ред. Г.Д. Гриник Ужгород 2011 // www.uz.ukstat.gov.ua

7. Оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку влітку 2010 року: статистичний бюлетень. - К.: Державний комітет статистики України, 2010. - 59 c.

8. Указ Президента України від 18 січня 1996 року № 63/96 «Про Національну програму "Діти України"» - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=63%2F96

Размещено на Allbest.ru