Проблемні питання капіталізації нафтопереробних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблемні питання капіталізації нафтопереробних підприємств

Розвиток ринкових відносин в Україні, на нашу думку, викликає необхідність в перегляді багатьох базових економічних концепцій, положень і категорій, які вважаються майже «очевидними» для традиційної ринкової економіки. Це викликано двома причинами: по-перше, ринкові відносини у більшості розвинених країн формувались еволюційним шляхом протягом тривалого періоду часу, що дозволило органічно вибрати ту модель, яка в найбільшій мірі підходить до конкретної країни - менталітету людей, традиціям, історично сформованим видам діяльності тощо; по-друге, більшість теоретичних положень ринкової економіки базуються на якісних методах дослідження, які зазвичай визначають найбільш імовірні тенденції розвитку розглянутого економічного явища. Все це дає змогу поступово регулювати і корегувати хід розвитку більшості економічних процесів.

Інакше завдання, на нашу думку, має ставитись в Україні до удосконалення ринкових відносин. Це зумовлено тим, що нам треба у стислі терміни сформувати розвинені ринкові відносини, які б у найбільшій формі відповідали нашим умовам виробництва, соціального і культурного розвитку. Реалізувати такі плани швидко - складне завдання. Для цього, якщо проводити аналогію, треба застосовувати методи «економічної генної інженерії», яка має базуватись на науково обґрунтованих кількісних методах дослідження, оскільки без цього інженерне обґрунтування неможливе.

Все це в повній мірі стосується і таких економічних понять (якісних економічних категорій) як «капітал» та «капіталізація». В Україні тільки розпочинається формування ринку капіталу. Кожний громадянин, використовуючи свої збереження, може стати його учасником, як це відбувається в економічно розвинених країнах. Тому виникає необхідність у науковому обґрунтуванні всіх базових понять і категорій цього ринку капіталу, його структури та форм. Тим більше, що на ньому можуть виникати як позитивні, так і негативні тенденції. Необхідно також враховувати можливі галузеві особливості цього ринку і формування його базових показників.

Існує багато публікацій, у яких виконується дослідження капіталу та капіталізації [1, 2, 3], захищаються дисертації на цю тему [4, 5, 6]. Позитивним є і те, що існують дослідження, які розглядають ці категорії з врахуванням оцінювання економічної специфіки гірничого капіталу нафтогазових компаній [7]. Але найбільш глибоким науковим дослідженням теоретичних підходів до процесу капіталізації є колективна робота фахівців Інституту економіки та прогнозування НАН України «Капіталізація економіки України» за редакцією В.М. Гейця та А.А. Гриценка, видана в 2007 р., у якій детально розкрито сутність, форми, типи капіталізації, а також загальний стан капіталізації окремих сегментів і сфер національної економіки.

Проте, незважаючи на ці різнобічні дослідження цих складних економічних категорій, на нашу думку, існують питання, на які необхідно дати обґрунтовану відповідь. Особливо це стосується створенню кількісних методів оцінювання значень цих показників і встановлення причин утворення та величини фіктивного капіталу.

Метою статті є розкриття сутності економічних категорій «капітал» та «капіталізація» і встановлення можливих причин утворення негативних тенденцій їх розвитку.

Очевидно, що для розкриття сутності економічної категорії «капіталізація», треба попередньо розглянути корінь цього слова (причину утворення), тобто термін «капітал», який і в історичному плані виник першим.

Поняття «капітал» (від лат. слова capitalise - «голова»; мається на увазі голова домашньої худоби, яка в різних країнах і в різні історичні епохи виконувала роль загального еквіваленту), як базисна етимологічна основа «капіталізаці» виникло в ХII-ХIII ст. (приблизно у 1225 р.) у зв'язку із стрімким розвитком в західноєвропейських країнах товарно-грошових відносин і спочатку позначало «головні фонди, запаси товарів, грошові суми, прибуток від відсотків» [8].

З наведеної цитати (як із багатьох подібних інших) видно, що первісне значення слова «капітал» походить від латинського із значенням «голова домашньої худоби», але акценти і висновки, які робляться, на нашу думку, не цілком вірні. Це пояснюється двома причинами, на які більшість дослідників чомусь не звертають уваги. По-перше, у більшості народів світу кількість домашньої худоби передусім ототожнювалось не із якимось абстрактним поняттям «еквівалентом» (не знати чого), а із найважливішим тоді поняттям «багатство». По-друге, тепер поняття капіталу ототожнюється із поняттям самозростаючої вартості, а ця властивість цілком відповідає домашній худобі.

Тепер в економічній літературі термін «багатство» майже не вживається. Але раніше (ХVII - XIX ст.) це поняття було головним у більшості публікацій на економічну тему того часу. Коли проводити аналогію, то можна встановити, що приблизно в той же час головним питанням для фізиків було пошук «вічного двигуна», для хіміків - пошук «філософського каменю», за допомоги якого можна було б отримувати золото, а економісти розробляли «теорію багатств», тобто як окремій особі або країні загалом можна із незаможної перетворитись у багату. З часом фізики, хіміки і економісти зрозуміли, що ці поняття не є предметом дослідження цих наук, оскільки вони сформульовані на рівні побутового мислення і не відповідають базовим принципам цих наук.

Тому, на нашу думку, термін «капітал» має ототожнюватись із поняттям побутового мислення «багатство». Що це є правильний підхід можна навести формулювання капіталу, яке зробив лауреат Нобелевської премії П. Самуельсон. Він вважав, що капітал - це багатство, яке є результатом минулої праці, і має здатність приносити дохід [9]. Дещо подібно визначав це поняття і Дж. Кейнс: капітал - багатство, здатне приносити більший дохід, ніж у разі його альтернативного використання - збереження в грошовій формі. У сучасній західній економічній науці капітал трактується як «блага довготривалого використання, створені людиною для виробництва інших товарів і послуг». Тобто від одного якісного поняття «багатство» перейшли до іншого як до «блага», але це, на нашу думку, сутність цього поняття принципово не змінює (хоча термін «благо», на нашу думку ще більш абстрактне і невизначене, чим поняття «багатство»).

Якщо перейти до розгляду економічного поняття (категорії) «капіталізація», то можна встановити, що воно принципово не відрізняється від попереднього поняття, яке його і породило, тобто «капіталу».

В економічному тлумачному словнику під капіталізацією розуміється процес визначення вартості об'єкта оцінки на підставі чистого операційного або рентного доходу від його використання [10]. В економічній енциклопедії за редакцією С.В. Мочерного капіталізація трактується як процес використання частини додаткової вартості на розширення капіталістичного виробництва, а також як процес вкладання частини доходів у цінні папери й отримання на них прибутку у формі відсотка [11].

Виконав такий стислий аналіз існуючих підходів до розкриття сутності економічних понять (категорій) «капітал» і «капіталізація», можна зробити такі попередні висновки:

- недоліком існуючих підходів є те, що не здійснюється чіткого розмежування до визначення цих понять з позицій якісного і кількісного підходів;

- більшість визначень сутності цих показників (особливо капіталу) зроблено з позицій якісного підходу, а про кількісне оцінювання згадується лише мимохідь.

Стосовно першого висновку треба відмітити таке: нажаль, багато дослідників не проводять відмінності між методами якісного і кількісного дослідження. Спрощено цю різницю можна сформулювати так: якісний підхід базується на опису і дослідженні всього різноманіття сутності розглянутого явища, а кількісний навпаки - на виділені одного (інколи декількох) найбільш важливого чинника, який найкраще розкриває сутність розглянутого явища, а всі інші властивості тимчасово вилучаються з розгляду, тобто застосовується гносеологічний принцип «ідеалізації» [12]. На цій засаді формується категорійний апарат більшості кількісних наук (математика, фізика, хімія тощо).

Проте багато економістів можуть заперечити, що економіка є суспільною наукою. Але якщо розглянути цей процес в історичному плані, то можна встановити, що і фізика, і хімія й інші кількісні науки вважались, як тепер ми говоримо, суспільними науками, оскільки вони, з одного боку, зачіпали інтереси релігії та керуючого класу, а з іншого, впливали на свідомість населення. Але поступово, коли вони перетворились у точні кількісні науки, їх перестали вважати суспільними, оскільки ними почали займатись тільки професійно підготовлені науковці, а простим непідготовленим людям робити будь-які твердження або поради стало некоректно (що не можна сказати про дійсно суспільні науки - мовні, політичні, правові тощо). Подібний шлях має пройти і економіка. Тільки вона має, на нашу думку, розділитись на дві складові частини - кількісну і якісну, у яких буде один об'єкт дослідження, але різний предмет і методи дослідження. Це зумовлено тим, що «економіка» як наука складається із двох різних частин - економіки, куди входить економіка підприємства, бухгалтерський облік, фінанси тощо, і менеджменту, куди включають маркетинг, логістику і ін. Економічні науки треба розглядати, на нашу думку, в першу чергу як кількісні науки, а менеджмент - як якісні. Відповідно має розглядатись і категорійний апарат.

«Капітал» і «капіталізацію» ми розглядаємо з двох позицій - якісної і кількісної. Основні елементи якісного підходу показано на рис. 1. Сутність цього підходу складається із таких елементів:

- етимологічною базою економічної якісної категорії «капітал» є поняття побутового мислення «багатство»;

- для дослідження сутності категорій «капітал» і «капіталізація» використовуються економічні поняття «спожита і споживана вартість», які запропоновані в [13];

- «спожита вартість» показує, яку кількість праці було витрачено на виготовлення товару, тобто відповідає «початковій вартості» товару [13, с. 65];

- «споживана вартість» показує, як споживається товар під час виробництва, тобто вона змінює свою величину залежно від інтенсивності процесу виробництва або величини попиту, і коли виробництво зупиниться або попит на продукцію цього підприємства зникне - вона буде дорівнювати нулеві (зникне) [13, с. 65].

капіталізація нафтопереробний економічний

Нами пропонуються такі визначення капіталу і капіталізації з позиції якісного підходу:

капітал - це спожита вартість товару (підприємства), яка має здатність приносити дохід;

капіталізація - це результат функціонування капіталу, внаслідок якого утворюється споживана вартість товару (підприємства).

За своєю сутністю таке визначення капіталу збігається з визначеннями, яке давали П. Самуельсон і Дж. Кейнс. Тільки в ньому не вживається термін «багатство», оскільки, на нашу думку, воно не є економічним поняттям.

Визначення капіталізації також майже збігається із існуючими, тільки враховує спрямованість цього процесу на визначення споживаної вартості підприємства як найважливішого результату виробничої діяльності. Тобто головним предметом дослідження виробничої діяльності підприємства у теперішніх умовах, на нашу думку, має бути перетворення капіталу (спожитої вартості) у функціонуючу споживану вартість і супутні процеси, які при цьому спостерігаються.

Кількісний підхід до розгляду понять «капіталу» і «капіталізації» відрізняється від попереднього якісного, хоча окремі елементи і зв'язки подібні (рис. 2).

Головні відмінності кількісного підходу, запропонованого нами, складається із таких елементів:

- оскільки вирази «капітал» і «капіталізація», «спожита і споживана вартості» розглядаються як якісні економічні поняття, тому всі вони розглядаються відносно кількісних економічних категорій «вартість» і «продуктивність (потік)»;

- «вартість» і «продуктивність» є кількісні економічні категорії, які встановлюють числове значення більшості існуючих економічних показників і застосовуються для формалізованого (функціонального) опису економічних процесів;

- якщо капітал і його вартість (спожита вартість) в економічній літературі досліджена і описана вже давно, то капіталізація і її споживана вартість в існуючій літературі досліджено значно менше, оскільки ця вартість визначається не безпосередньо як капітал, а опосередковано - через грошовий потік (у більшості випадків через річний прибуток);

- найбільші проблеми дослідження капіталізації, на нашу думку, виникають через те, що споживана вартість функціонуючого капіталу (пунктирна стрілка на рис. 2) не фіксується у бухгалтерській звітності (як це відбувається із капіталом - первісною вартістю основних засобів, хоча і інші види капіталу - це передусім вартість робочої сили - також не визначаються).

У [13] «вартість» розглядається як первинна кількісна економічна категорія. Її сутність є такою: вартість - величина, яка є кількісним вираженням затраченої абстрактної праці - спожитої енергії та інформації - на виготовлення товару, його функціонування або рух [13, с. 77].

«Продуктивність» в [13] розглядається як вторинна економічна категорія. Вона є мірою інтенсивності економічного процесу і визначає зміну вартості за одиницю часу. Продуктивність може змінюватись під впливом зовнішніх (екзогенних) і внутрішніх (ендогенних) чинників [13, с. 77 - 78]. На процес капіталізації впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. Але передусім, на нашу думку, необхідно дослідити вплив внутрішніх ендогенних чинників на капіталізацію підприємства, оскільки тут можна встановити теоретично обґрунтовані кількісні зв'язки. Екзогенні чинники, на нашу думку, можна прогнозувати тільки наближено і то на нетривалий період, оскільки цих чинників може бути досить багато, а їх поєднання самі неочікувані - це все одно, що прогнозувати погоду.

Визначення економічних понять «капітал» і «капіталізація» з позицій кількісного підходу відрізняється від попередніх формулювань.

Капітал - самозростаюча вартість, тобто якщо вартість товару під час функціонування може утворювати додаткову вартість - прибуток. Існують три види товару, які можуть утворювати додаткову вартість: носії праці (основні засоби і люди), гроші та інформація. Чи можна інші товари зараховувати до капіталу (наприклад, оборотні фонди), вимагає додаткового дослідження [13, с. 68 - 69].

Капіталізація - процес утворення споживаної вартості, яка визначає вартість функціонуючого підприємства.

Якщо проводити аналогію, то «капітал» відповідає «потенційній енергії», тобто кількості праці, яка була витрачена на його створення, а «капіталізація» - «кінетичній енергії», тобто з якою інтенсивністю (швидкістю) функціонує дане підприємство.

Виконавши дослідження основних понять, які стосуються капіталізації, можна приступити до дослідження тенденцій розвитку цього процесу на нафтопереробних підприємствах України.

В табл. 1 наведено зміну первісної вартості чотирьох базових нафтопереробних підприємств України.

Первісна вартість основних засобів, тис. грн.

Із наведеної таблиці видно, що первісна вартість основних засобів, яка визначає основний склад капіталу підприємства з кожним роком зростає. Це позитивна тенденція. Але викликає подив те, що на двох розглянутих підприємств це зростання відбувається надто швидко (табл. 2).

Таблиця 2. Приріст вартості основних засобів, частки одиниць (рази)

З табл. 2 видно, що на двох нафтопереробних підприємствах, а саме - Відкрите акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс - Галичина» і Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», первісна вартість основних засобів фактично за один 2009 рік зросла майже у 6 разів (ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина») і в 10 раз на ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта». Такі прирости можна пояснити двома причинами: по-перше, завершенням будівництва і введенням в експлуатацію нових основних засобів; по-друге, здійсненням переоцінки (ринкової) вартості основних засобів.

Виконане нами дослідження показує, що завершення будівництва і введення в експлуатацію нових фондів майже не відбувалось - було, але на порядок (в десять разів) менше. Тоді залишається другий варіант - здійснення переоцінки вартості основних засобів шляхом визначення її ринкової вартості.

Найбільш уживаний метод, який застосовується для такої переоцінки, є визначення споживаної вартості підприємства (його капіталізації), величина якої головним чином залежить від значення отриманого прибутку.

В табл. 3 наведено значення отриманого прибутку, які спостерігались на розглянутих підприємствах.

Таблиця 3. Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.

В традиційних дослідженнях ринкова вартість підприємства К_р визначається за виразом

, (1)

де П_пр - річна величина прибутку;

Е_% - банківський процент.

Тобто з виразу (1) видно, що в традиційних дослідженнях ринкова вартість функціонуючого капіталу визначається з використанням ендогенного чинника (річний прибуток) та екзогенного (банківський процент). Для того, щоб усунути вплив зовнішнього (екзогенного) чинника (або якщо припустити, що він є сталим), треба досліджувати зміну чисельника виразу (1), тобто зміну прибутку.

В табл. 4 наведено зміну прибутку від операційної діяльності на розглянутих підприємствах.

Таблиця 4. Зміна прибутку від операційної діяльності, рази

З табл. 4 видно, що прибуток на ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» у 2009 році зріс відносно базового 2007 року у 5,33 разів. Тому ринкова вартість цього підприємства мала бути переоцінена на цю величину (хоча наступний рік показує, що це тимчасове явище).

Більш складно пояснити переоцінку ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», оскільки за розглянутий період збитковість діяльності цього підприємства зросла у 24, 21 разів. Тому робиться незрозумілим як вартість основних засобів могла зрости у 10 разів.

І тут виникають певні застереження, оскільки процес капіталізації має поряд з позитивними наслідками і окремі негативні. Серед найважливіших, які спостерігаються в Україні, є рейдерське захоплення підприємств.

В науковій літературі виділяють два різновиди поглинань: дружнє і недружнє. При недружньому поглинанню відбувається як юридичне, так і фізичне тиснення на власників. У процесі такого тиснення і виникає рейдерство. З англійської мови «raid» перекладається як «напад», а «raider» означає «пірат». Тому під терміном «рейдерство» необхідно розуміти незаконне поглинання або захват одного суб'єкта господарювання або його власності іншим з можливим застосуванням сили і корупції. Тобто рейдерство - це своєрідний (зазвичай кримінальний) бізнес, сутність якого полягає у перерозподілі власності [14, с. 17].

В економічній літературі ці процеси практично не досліджуються, але зовсім ігнорувати ці процеси і не визначати можливі причини їх виникнення, на нашу думку, є також помилково.

Однією із причин можливого рейдерського захоплення підприємств ми бачимо у недосконалості економічного і юридичного розуміння поняття «капіталізації». Це пояснюється тим, що, змінюючи первісну вартість підприємств, виникає можливість у випуску нових партій цінних паперів, які розповсюджуються між «новими» власниками. Тим самим контрольний пакет акцій переходить до іншого власника. Тому, щоб такі процеси не відбувались, треба більш чітко регламентувати умови зміни первісної вартості підприємства і можливість випуску додаткової партії акцій та умов їхнього розповсюдження.

В статті проведено дослідження етимології наведених понять і запропоновано власне трактування понять. Наведені власні визначення понять «капітал» та «капіталізація» з позиції якісних та кількісних підходів. Проведені дослідження представляють науковий та практичний інтерес, як для нафтопереробних підприємств, так і для підприємств будь-якої іншої галузі, які займаються капіталізацією.

Список літератури

1. Шевченко Н.В. Роль і функції капіталізації в забезпеченні ефективного розвитку промислових підприємств / Н.В. Шевченко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №1 (80). - С. 101-105.

2. Шевченко Н.В. Особливості дослідження сутності капіталізації промислових підприємств / Н.В. Шевченко // Регіональна економіка. - 2008. - №3. - С. 175-181.

3. Козоріз М.А. Роль і функції капіталізації в забезпеченні економічного розвитку суб`єктів господарювання / М.А. Козоріз // Регіональна економіка. - 2007. - №2. - С. 42-48.

4. Байстрюченко Н.О. Вплив динаміки структури капіталу на фінансово-економічні результати діяльності підприємства: дисертація… канд. економ. наук, 08.00.04 / Н.О. Байстрюченко. - Суми, 2010. - 191 с.

5. Богачева Г.Н. Соотношение реального и фиктивного капитала: автреф. диссертации … канд. эконом. наук: 08.00.01 / Г.Н. Багачева. - М., 1999. - 13 с.

6. Проскуряков А.А. Фиктивный капитал, его природа и роль в экономической жизни: диссертация… канд. эконом. наук: 08.00.01 / А.А. Проскуряков. - М., 2002. - 166 с.

7. Вітвицький Я.С. Економічна оцінка гірничого капіталу нафтогазових компаній // Наукова монографія. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2007. - 431 с.

8. Бергер П. Капиталистическая революция (50 тезисов о процветании, равенстве и свободе) / П. Бергер; пер. с англ. - М.: 1994. - 320 с.

9. Самуэльсон П. Экономика / Поль Самуэльсон. - М.: НПО «Алгон», 1993. - 642 с.

10. Гордієнко К.Д. Економічний тлумачний словник. Понятійна база законодавства України у сфері економіки. - Вид. 2-е, перероб. і доп. - К.: КНТ, 2007. - 360 с.

11. Економічна енциклопедія: У трьох томах / За ред. С.В. Мочерного. - Тернопіль: ТАНГ, 2000.

12. Скворцов І.Б. Парадокси, догми і реальність економічної теорії: мікроекономіка для економістів: Монографія. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2007. - 340 с.

13. Скворцов І.Б. Ефективність інвестиційного процесу: методологія, методи і практика: Монографія / І.Б. Скворцов // Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. - 312 с.

14. Бавин В.В. Рейдерство и коррупция при капитализации предприятий путем слияния и поглощения / В.В. Бавин // Капіталізація підприємств та фінансових організацій: теорія і практика: тези доп. і повідом. міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 27 трав. 2011 р.) / НАН України, Ін-т економіки пром-сті; редкол.: І.П. Булєєв (відп. ред.) та ін. - Донецьк, 2011. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru