Теоретико-методологічні засади розвитку соціальної відповідальності вітчизняних підприємств сфери послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ

Є.Г. Левицька,

здобувач, викладач Харківського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ

В статті розглянуто особливості та проведено порівняльний аналіз американської, європейської та української моделей соціальної відповідальності. Запропоновано мотиваційний підхід до основних етапів розвитку вітчизняних підприємств сфери послуг щодо імплементації принципів соціальної відповідальності.

Ключові слова: принципи соціальної відповідальності, підприємства сфери послуг, моделі соціальної відповідальності, ґенеза розвитку підприємств

соціальна відповідальність вітчизняний европейський

The principles are considered and the corporative analysis of the American, European and Ukrainian models of social responsibility is realized in the article. The motivational approach to the basic steps of domestic enterprises development to implementation of social responsibility principles was offered.

Вступ. Глобалізація світової економіки, високий рівень конкуренції обумовлюють необхідність забезпечення високих соціально-етичних стандартів діяльності підприємств сфери послуг як засобу досягнення лояльності представників зацікавлених груп, зростання матеріального та духовного потенціалу суспільства. Безпосередньо орієнтовані на задоволення різних потреб населення, підприємства сфери послуг відіграють ключову роль у створенні загального економічного ефекту в Україні: за кількісним показником частка підприємств сфери послуг складає 74,05% від загальної кількості; їх внесок у створення валової доданої вартості - 56,3%; частка наданих робочих місць - 64,7% від загальної кількості працюючих; фінансовий результат від діяльності - 44,8%. Водночас, загострення соціально-економічних умов діяльності підприємств сфери послуг та наслідки фінансово-економічної кризи змушують підприємства скорочувати свої витрати, особливо на соціальні потреби: своєчасно не виплачується заробітна плата, зберігається «тіньова» зайнятість, порушуються права людини, не дотримуються стандарти безпеки праці, збільшується кількість неякісних та шкідливих для здоров'я товарів та послуг, порушуються вимоги екологічної безпеки тощо. Втім формування конкурентних переваг, спрямованих на підвищення вартості бізнесу вимагає від підприємств сфери послуг впроваджувати нові підходи соціально відповідального управління.

Вагомий внесок у дослідження проблематики соціальної відповідальності бізнесу зробили такі іноземні та вітчизняні вчені Р.Акофф, Х.Боуен, Р.Вуд, Е.Карнегі, А.Керолл, М.Крамер, Дж.Ньюстром, Р. Оуен, М.Портер, Д.Рокфеллер, М.Фрідмен, Ф. Хайек, С.Барсукова, В.К.Борисова, С.В.Івченко, Д.Конік, Л.М.Коновалова, М.І.Корсакова, А.Є.Костіна, П.П.Лазановський, О.Лазоренко, М.І.Ліборакіна, С.Є.Літовченко, Т.Малєва, С.Матвєєв, В.Паніотто, Ю.Ю.Петруніна, В.Радаєв, Т.С.Сіваєва, В.Смикова, та інші.

Аналіз літератури свідчить, що проблематика використання принципів корпоративної соціальної відповідальності висвітлювалась досить фрагментарно, з ухилом у загальноекономічну теорію та переважно орієнтована на дослідження впливу соціально-економічних факторів на результати управління промисловими підприємствами. В наявності проблема дослідження особливостей розвитку вітчизняних підприємств сфери послуг щодо імплементації принципів соціальної відповідальності для забезпечення довгострокового успіху в умовах високої динамічності сучасного ділового світу.

Постановка задачі. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад дотримання принципів соціальної відповідальності вітчизняними підприємствами сфери послуг. Досягненню поставленої мети сприяло використання загальнонаукових методів пізнання, що надало можливість забезпечити високий рівень вірогідності одержаних результатів, досягти концептуальної завершеності і комплексності дослідження.

Результати. Економічні та управлінські аспекти соціальної відповідальності в сучасному розумінні набули актуальності відносно недавно - на початку минулого століття. До цього часу окремі елементи соціальної відповідальності бізнесу (наприклад, меценатство, добродійність) розкривались переважно з філософської й соціологічної точок зору. По цей час тривають активні дискусії про сутність соціальної відповідальності в наукових, суспільних і бізнес-колах.

Єдиного загальноприйнятого визначення соціальної відповідальності бізнесу в міжнародній практиці не існує, що дає привід трактувати цей термін по-різному й не сприяє підприємствам бути по-справжньому соціально відповідальними. В загальному сенсі, корпоративна соціальна відповідальність - це вплив бізнесу на суспільство[1, с.24].

Невизначеність проблематики дотримання принципів соціальної відповідальності бізнесом в сучасних умовах обумовлює безліч підходів до вирішення цього питання, але в них є спільна основа: соціальна відповідальність бізнесу на перше місце ставить те, як підприємства організовують та забезпечують результативність своєї комерційної діяльності для формування загального позитивного впливу на суспільство.

В світовій практиці соціальної відповідальності найбільш поширеними є дві моделі поведінки підприємств та організацій - американську і європейську, зміст та сутність яких прямо пропорційно залежить від суспільно-економічних умов розвитку країни, ступеню відповідності положень діючого комерційного, податкового, трудового та екологічного законодавства вимогам міжнародних стандартів, шляхів забезпечення прав та свобод громадян тощо.

З історичної точки зору для США характерно мінімальне втручання держави в діяльність підприємств. П.Вернер характеризує соціальну відповідальність як самостійний вибір підприємств щодо внеску в розвиток суспільства, при якому держава зі свого боку мотивує соціально відповідальну діяльність за допомогою відповідних податкових пільг[2, с.214]. Американська модель соціально відповідального підприємства робить акцент на філантропію, тобто, підприємство певну частину прибутку інвестує в суспільно-корисні ініціативи. Чим менший зв'язок простежується між соціально-відповідальними витратами підприємства і його діловими досягненнями, тим більш позитивно це впливає на репутацію підприємства та формування довготривалих взаємин із цільовими групами.

Відповідно до європейської моделі, підприємство імплементує соціальну відповідальність в стратегію створення додаткової вартості підприємства. Т.Парсонс, С.Перегудов європейську модель соціальної відповідальності характеризують наявністю державного регулювання через законодавчо закріплені обов'язкове медичне страхування, охорону здоров'я, пенсійне регулювання тощо[3, с.117]. Всі соціальні ініціативи, що фінансуються підприємством в рамках такої моделі, спрямовані на максимізацію прибутку та обсягів реалізації продукції. М. Каргалова основними напрямами реалізації цієї моделі вважає такі: інвестиції в розвиток персоналу підприємства; внесок у розвиток муніципальної інфраструктури, де розташовані виробничі потужності підприємства; природоохоронна діяльність; розвиток освіти, науки та технологій; благодійність співробітників підприємства; програми приведення діяльності підприємства у відповідність до світових галузевих стандартів[4].

На думку автора, кожна із зазначених моделей соціальної відповідальності підприємств має свої переваги та недоліки. До позитивних аспектів функціонування цих моделей можна віднести поліпшення іміджу й репутації підприємства в очах власного персоналу та місцевої громади, а також створення сприятливих умов для встановлення довіри громадськості до комунікацій підприємства та сприятливого висвітлення їх діяльності в засобах масової інформації. Негативним аспектом американської моделі, як було сказано вище, є сприйняття підприємств, що інвестують в благодійність, як таких, що відмивають кошти. Європейській моделі притаманно високий рівень оподаткування діяльності підприємств, що призводить до їх уходу з національних ринків в «тінь». Проте, характеризуючи українське бізнес-середовище, можна зазначити, що ані європейська, ані американська моделі соціальної відповідальності не можуть бути застосовані в Україні в повному обсязі, оскільки сучасному етапу розвитку соціальної відповідальності вітчизняного бізнесу притаманно розмитість тенденцій щодо дотримання принципів соціальної відповідальності та відсутність підтримки соціально відповідальних ініціатив підприємств з боку держави.

Тому в умовах України соціально відповідальні підприємства повинні поєднувати позитивні аспекти обох моделей з метою забезпечення формування оптимального механізму управління підприємством сфери послуг на принципах соціальної відповідальності. Схематично це відображено на рис. 1.

Рис. 1.Характеристика американської, європейської та української моделі соціальної відповідальності

Загальними позитивними тенденціями реалізації концепції соціальної відповідальності в Україні та світі є:

- виробництво та реалізація якісної продукції й послуг для споживачів;

- створення нових робочих місць, виплата легальних зарплат своєчасно та в повному обсязі, інвестування у розвиток людського потенціалу;

- дотримання вимог податкового, екологічного, трудового законодавства;

- ефективне управління, що спрямоване на максимізацію прибутку та зростання добробуту акціонерів;

- аналіз очікувань громадськості щодо напрямів та принципів роботи підприємства;

- внесок у розвиток суспільства через благодійницькі програми й проекти розвитку освіти, культури, спорту тощо.

Одним із перших офіційних документів, що регламентує діяльність підприємств у рамках соціальної відповідальності, в 2000 році став Глобальний договір, який представляє собою добровільну міжнародну мережу корпоративного громадянства, ініційовану з метою підтримки участі бізнесу у заохоченні відповідального корпоративного громадянства та сприянні загальним соціальним і екологічним принципам для вирішення проблем глобалізації [5]. З 2006 року до всесвітньої мережі Глобального договору приєдналась і Україна. Станом на травень 2012 року до ініціативи Глобального договору приєдналось більш ніж 8000 учасників, в тому числі більш ніж 6000 бізнес-структур зі 135 країн світу[6], серед яких 149 учасників з України [7]. Частка підприємств сфери послуг у загальній кількості вітчизняних учасників ініціативи соціальної відповідальності Глобального договору ООН складає 50,3%.

Аналіз практики реалізації концепції соціальної відповідальності бізнесу дозволяє авторові запропонувати ґенезу розвитку підприємств сфери послуг в залежності від ступеня імплементації принципів соціальної відповідальності в фінансово-господарську діяльність, згідно якої визначено 5 основних етапів розвитку підприємств в контексті їх мотиваційних потреб (рис. 2).

Рис. 2. Ґенеза розвитку підприємств сфери послуг щодо їх спрямованості на дотримання принципів соціальної відповідальності в контексті мотиваційних потреб

1. Підприємство, орієнтоване на прибуток або соціальний ефект. На даному етапі у підприємства сфери послуг превалюють потреби у внутрішній безпеці через збільшення капіталізації бізнесу або максимізацію соціального ефекту для забезпечення його функціонування на ринку. Тому в якості основного пріоритету своєї діяльності керівництво підприємства визначає або максимізацію прибутку, навіть за рахунок невиконання соціальних, економічних та податкових зобов'язань перед основними групами впливу, або максимізацію соціального ефекту від виконання суспільно-значимих функцій. Таким підприємствам притаманно заниження обсягів результатів економічної діяльності, сприяння корупції за рахунок відмивання грошей та сприяння хабарництву, порушення прав людини в сфері використання праці людей під час випробувального терміну, ухилення від офіційного працевлаштування працівників, виплата зарплатні «у конвертах», ведення подвійної бухгалтерії, порушення вимог в сфері охорони праці, екологічної безпеки тощо.

2. Підприємство, орієнтоване на преференцію права. Основним мотиваційним важелем такого підприємства виступають потреби у зовнішній безпеці фінансово-господарської діяльності. Забезпечення цих потреб реалізується за рахунок обов'язкового та в повному обсязі виконання податкових зобов'язань перед державними та місцевими органами влади, а також розподілу прибутку, що залишається після виконання всіх обов'язкових платежів, на поточні та стратегічні цілі підприємства. Такий рівень дотримання принципів соціальної відповідальності притаманний переважній більшості вітчизняних підприємств, що пов'язано з жорстким регламентуванням аспектів оподаткування їх господарської діяльності, і є обов'язковим для них.

3. Діяльність підприємства, орієнтованого на соціальне партнерство, ґрунтується на його інформаційно-комунікаційних потребах у спілкуванні з представниками зацікавлених груп, тому господарську діяльність підприємство спрямовує на формування соціального капіталу, розвиток партнерства та діалогу з групами впливу, а за рахунок отриманого прибутку забезпечує стратегічний розвиток підприємства та фінансування внутрішніх та зовнішніх соціальних програм лояльності. В таких умовах підприємства активізують взаємодію зі споживачами продукції сфери послуг щодо виявлення та задоволення їх потреб, використовуючи методи управління комунікаціями та знаннями про споживачів, управління поведінкою та лояльністю споживачів, управління ризиками взаємодії зі споживачами, що забезпечує підприємству сфери послуг не тільки короткочасний успіх, але й підвищує його результативність та довгострокову соціальну спрямованість.

4. Підприємство, орієнтоване на інновації - це підприємство, основними засобами управління яким є сукупність економічних, технологічних та соціальних норм та методів управління системою нововведень, що складається під впливом ринкової кон'юнктури та потреб суспільства, з метою отримання стійких конкурентних переваг. По мірі розвитку підприємства зростає рівень його мотиваційних потреб, тому виникає потреба переорієнтовувати свою діяльність на досягнення унікальності конкурентних переваг підприємства та його послуг, тобто потреба у забезпеченні лідерської або міцної конкурентної позиції спонукає підприємства на впровадження інноваційних підходів до бізнес- та виробничих процесів, підвищення якості та різноманітності пропонованих товарів та послуг, активізацію комерційних зусиль на задоволення потреб споживачів підприємств сфери послуг.

5. Соціально відповідальне підприємство сфери послуг, на думку автора, - це вища ступінь розвитку підприємства, яке принципи соціальної відповідальності імплементує в процес управління своєю господарською діяльністю, а отриманий економічний і/або соціальний ефект забезпечує сталий розвиток підприємства. В основі діяльності соціально відповідального підприємства лежить можливість отримання достатнього прибутку від реалізації філантропічних потреб менеджменту підприємства.

Автор пропонує сформулювати необхідні та достатні умови соціальної відповідальності вітчизняного підприємства сфери послуг за такими напрямами:

- розвиток персоналу, що пов`язано з підвищенням рівня кваліфікації та випереджаючим навчанням, стимулюванням, закріпленням персоналу та створенням умов для ефективної, ініціативної та якісної праці;

- охорона здоров`я та безпечні умови праці, що спрямовано на створення та підтримку додаткових, по відношенню до законодавчо закріплених, норм охорони здоров`я та умов безпеки на робочих місцях;

- соціально відповідальна структуризація, що пов`язано з навмисною зміною формальних відносин між складовими елементами підприємства з урахуванням інтересів зацікавлених сторін, включаючи персонал підприємства;

- природоохоронна діяльність та ресурсозбереження, що має на увазі впровадження ініціатив підприємства по недопущенню або зменшенню шкідливого впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище;

- розвиток місцевої громади, що пов`язано з залученням підприємства в життя та розвиток місцевої громади на території розташування;

- соціально відповідальна конкуренція на принципах соціально-етичного маркетингу, що має за мету сприяти прийняттю та розповсюдженню доброзичливих ділових відносин між постачальниками, бізнес-партнерами та клієнтами підприємства сфери послуг, а також використання етичних бізнес-технологій залучення потенційних та утримання постійних споживачів.

Імплементація принципів соціальної відповідальності в систему стратегічного управління є одним із факторів, що забезпечує підприємству сфери послуг стійкі конкурентні переваги через формування позитивного іміджу та репутації. Дотримання принципів соціальної відповідальності допомагає споживачу сприймати підприємство сфери послуг як відмінне від інших, бачити в ньому переваги, яких немає у конкурентів, обирати його в якості постійного місця для здійснення покупок та отримання послуг, а також завдяки опосередкованій участі в соціальних програмах підприємства (наприклад, купуючи товар чи послугу, відсотки прибутку від продажу якого будуть спрямовані на благочинні заходи) самому виявляти свою громадянську позицію та долучатись до соціально-відповідальної діяльності.

В умовах поширення концепції соціальної відповідальності традиційна концепція управління підприємством, заснована на показниках фінансової звітності (показники прибутковості, ліквідності, структури капіталу, операційного аналізу, ринкові показники тощо), втратила свою ефективність, оскільки не забезпечує в повному обсязі потреб сьогодення:

- звітність не передбачає моніторингу соціальних показників;

- слабкий взаємозв'язок зі стратегічним плануванням;

- обмежена спрямованість на основних стейкхолдерів підприємства;

- не передбачається інформаційна відкритість та підзвітність суспільству.

Вищезазначені недоліки потребують переосмислення фінансово-орієнтованої концепції управління у напряму багатовекторної, а саме соціально-спрямованої, концепції вимірювання результатів діяльності підприємства. Діяльність на принципах соціальної відповідальності, яку відображають нефінансові показники, охоплює широке коло питань - якість менеджменту, етику ділової поведінки, структуру і результативність соціальних інвестицій, що пов'язані з розвитком персоналу, підтримкою здоров'я на робочому місці, створенням сприятливого середовища на територіях присутності тощо. Ці чинники, визначаючи суспільне обличчя підприємства, все більшою мірою впливають на формування його ділової репутації, що має певні економічні наслідки.

Кількісна оцінка напрямів та шляхів реалізації принципів соціальної відповідальності підприємства дозволяє уніфікувати інформацію про соціальну спрямованість організації для проведення аналізу основними стейкхолдерами: органами влади, інвесторами, бізнес-партнерами, співробітниками та потенційними працівниками підприємства, споживачами, місцевим товариством.

Методика оцінки соціальної відповідальності підприємства сфери послуг передбачає розрахунок інтегрального індексу соціальної відповідальності за показниками, що характеризують діяльність підприємства, та критеріями, що характеризують ступінь дотримання принципів соціальної відповідальності в господарській діяльності підприємства сфери послуг (табл. 1).

Таблиця 1. Критерії оцінки показників соціальної відповідальності підприємств сфери послуг

За результатами визначення показників табл. 1 проводиться розрахунок інтегрального показника соціальної відповідальності за формулою 1:

(1)

Отримані значення інтегрального показника соціальної відповідальності підприємства сфери послуг порівнюються за шкалою, що наведена в таблиці 2.

Таблиця 2.

Шкала оцінювання ефективності імплементації принципів соціальної відповідальності на підприємствах сфери послуг

Оцінка «відмінно» вказує на те, що система управління підприємством функціонує успішно, принципи соціальної відповідальності реалізуються в повному обсязі за кожним напрямом, що дає підприємству підстави для приєднання до Глобального договору; оцінка «добре» свідчить про дотримання переважної кількості принципів соціальної відповідальності на достатньому рівні, але за деякими принципами система управління потребує вдосконалення, після усунення яких підприємство можна буде вважати соціально відповідальним; оцінка «задовільно» - підприємство в своїй роботі допускає значні недоліки та помилки щодо реалізації принципів соціальної відповідальності, що не дозволяє класифікувати таке підприємство як соціально відповідальне; оцінка «незадовільно» - на підприємстві відсутня практика дотримання принципів соціальної відповідальності або спостерігаються систематичні порушення за основними напрямами соціально відповідальної діяльності, що потребує корінного перегляду відношення до принципів функціонування підприємства.

Висновки. Таким чином, в статті знайшли висвітлення концептуальні засади управління вітчизняними підприємствами сфери послуг на принципах соціальної відповідальності, у межах чого порівняно особливості американської, європейської та української моделей соціальної відповідальності бізнесу, що дозволяє отримати об'єктивні знання про об'єкт дослідження; обґрунтовано ґенезу розвитку підприємств сфери послуг за критерієм ступеня імплементації принципів соціальної відповідальності в фінансово-господарську діяльність, в якій виокремлено етапи становлення соціально відповідального підприємства в контексті їх мотиваційних потреб, а також сформульовано напрями забезпечення умов розвитку соціальної відповідальності вітчизняного підприємства сфери послуг.

Список використаних джерел

1. КСО как благотворительность -- это прошлое [Текст] // Секреты управления персоналом №10, 2004г.

2. Вepнep П. Социальное конструирование реальности [Текст] / П. Вернер, Т. Лукман. - М., 1995. - 368 с.

3. Парсонс Т. Система современных обществ [Текст] / Т. Парсонс. - М.: Экономика, 1997. - 230 с.

4. Каргалова М. Европейская социальная модель: содержание и перспективы [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.lawinrussia.ru/stati-i-publikatsii/2009-03-03/evropeyskaya-sotsialnaya-model-soderzhanie-i-perspektivi.html 03.03.2009 Загол. з екрану.

5. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння та впровадження [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.org.ua/files/Concept_Paper.pdf Загол. з екрану.

6. UN Global Compact Participants [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.unglobalcompact.org/ParticipantsAndStakeholders/index.html. Загол. з екрану.

7. Учасники Глобального договору в Україні [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.globalcompact.org.ua/ua/how2join/participants Загол. з екрану.

Размещено на Allbest.ru