Врахування фактору часу при фінансово-економічній оцінці видобутку забалансових запасів залізних руд

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Кафедра економічної кібернетики і управління проектами

Врахування фактору часу при фінансово-економічній оцінці видобутку забалансових запасів залізних руд

д.т.н., професор С.О. Попов

аспірантка І.І. Максимова

Анотація

У статті розглянуті принципи врахування фактору часу при економічному порівнянні варіантів розробки забалансових запасів залізних руд. Представлений алгоритм формування терміну відпрацювання запасів і визначений його вплив на ефективність витрат.

Ключові слова: гірничодобувне підприємство, забалансові запаси, економічна ефективність, термін відпрацювання, економічна оцінка запасів

Annotation

The research considers common principles of the time factor application at an economic comparison of the variants of unconditioned iron ore extraction. The algorithm of production time estimation is presented in compliance with its influence on expense efficiency.

Key words: the mining enterprise, unconditioned iron ore reserves, economic efficiency, production term, deposit estimation

Постановка проблеми у загальному вигляді. Обґрунтування доцільності реалізації різноманітних проектів гірничодобувного підприємства у сфері підземної розробки залізних руд потребує виконання детальної фінансово-економічної оцінки, яка дозволяє визначити ефективність проекту, обсяги витрат і необхідні капіталовкладення, екстраполювати грошові потоки та прибутки, проаналізувати шляхи досягнення беззбитковості видобутку при отриманні товарної руди.

Залучення в експлуатацію забалансових запасів залізних руд по суті є складним проектом, що обумовлюється у першу чергу необхідністю виконання комплексного аналізу і врахування впливу від такого залучення на всі техніко-економічні показники роботи шахти та гірничодобувного підприємства в цілому. Забалансові руди характеризуються відмінностями у технологічних та гірничотехнічних умовах залягання, якості руди, схемних рішеннях систем розробки та ін., які розглянуті у роботі [1]. Вказані особливості безпосередньо впливають на собівартість видобутку і переробки руди, а також вилучену цінність. Слід врахувати, що різні варіанти залучення забалансових запасів будуть значно відрізнятися від відпрацювання основного запасу рудника за термінами розробки. Терміни реалізації проектів відробки запасів та розподіл грошових потоків по роках матимуть безпосередній вплив на економічну ефективність виробництва. У цих умовах виконання фінансово-економічної оцінки забалансових руд повинне ґрунтуватись не тільки на визначенні вартісних показників розробки, але і на врахуванні фактору часу.

Аналіз досліджень і публікацій. Тематиці фінансово-економічної оцінки проектів гірничодобувного виробництва приділяється увага у дослідженнях Пешкової М.Х. [2] Каткова Г.А., Порцевського А.К. [3], Шестакова В.А. [4], Ампілова А.В. [5] Моссаковського Я.В. [6] та ін. У зазначених роботах фактор часу враховується здебільшого за допомогою розрахунку критеріїв ефективності у вигляді інтегральних показників, обчислених за весь період реалізації проекту і приведених до початку розрахункового періоду. При цьому не враховується фактична ефективність витрат, очікувана при різних варіантах відпрацювання запасів. Використання у фінансово-економічній оцінці лише традиційних показників ефективності (ЧПД, ВНД та ін.) можливе виключно для розвіданих запасів високої якості [7]. Розробка забалансових руд, які зазвичай характеризуються нижчою якістю та відмінними умовами залягання, потребує розробки додаткових показників економічної оцінки.

Варто зауважити, що у сучасній літературі не приділено належної уваги дослідженню впливу фактору часу на економічну ефективність розробки забалансових руд з урахуванням специфіки їх відпрацювання.

Постановка задачі. Метою дослідження є визначення шляхів врахування впливу фактору часу на основні техніко-економічні показники відпрацювання забалансових запасів залізних руд з урахуванням специфіки обраної системи розробки та технології видобутку. Вирішення поставленої задачі є основою реалізації механізму загальної фінансово-економічної оцінки, направленої на визначення і аналіз економічної ефективності залучення в експлуатацію забалансових руд.

Результати дослідження. Виконання фінансово-економічної оцінки забалансових запасів дозволяє проаналізувати ефективність їх відпрацювання відразу у двох напрямках:

1. На рівні гірничодобувного підприємства - порівняти техніко-економічні показники розробки основного і забалансового запасів рудника з метою обґрунтування економічної доцільності видобутку останнього.

2. На рівні виймальної ділянки - порівняти техніко-економічні показники відпрацювання блоку із забалансовими запасами при різних схемних рішеннях систем розробки з метою визначення оптимального варіанту.

При кожному з зазначених напрямків варіанти залучення забалансових руд характеризуватимуться різним часом відпрацювання.

Зазвичай у гірничо-геологічних умовах підземного видобутку можуть застосовуватися кілька варіантів систем розробки, що забезпечують різний рівень втрат і разубоження, вилучену цінність, собівартість видобутку й інтенсивність відпрацювання запасів блоку [8]. У цих умовах досить складно віддати перевагу певному проекту. Визначення найбільш економічно-ефективної системи розробки потребує дотримання балансу між наступними двома аспектами. забалансовий витрата запас економічний

1. Досягнення високої блокової продуктивності видобутку, яка при цбому може характеризуватися значними втратами запасів блоку. При цьому може спостерігатись зниження собівартості видобутку, а також зниження якості добутої руди та подорожчання витрат на її переробку.

2. Зменшення показників втрат, що може супроводжуватись зменшенням відносної продуктивності і подорожчанням видобутку. Однак при цьому може спостерігатись зростання загальної цінності видобутої руди.

Досягнення компромісу між двома стратегічними варіантами розробки забалансових запасів досягається при використанні показника прибутку в якості одного з основних критеріїв оцінки.

(1)

де Ц_б - цінність, вилучена з видобутої руди при реалізації базового варіанту проекту розробки запасів, грн/т; ДЦ - зміна цінності (зростання або зниження) порівняно з іншим варіантом залучення забалансових запасів, грн/т; С_ВПб - собівартість видобутку і переробки руди при реалізації базового варіанту проекту розробки запасів, грн/т; ДС_ВП - зміна собівартості (зростання або зниження) порівняно з іншим варіантом залучення забалансових запасів, грн/т.

Величина ДП характеризує економічний ефект або збиток, отриманий при залучені забалансових руд у видобуток разом з відпрацюванням основного запасу рудника або при порівнянні різних варіантів розробки безпосередньо забалансових запасів.

Використання у формулі (1) показників ДЦ, ДС_ВП дозволяє проаналізувати, чи покриває економія витрат на розробку можливе зниження якості руди та падіння вилученої цінності при залученні забалансових руд, або ж навпаки - чи покриває зростання вилученої цінності можливе збільшення собівартості видобутку і переробки.

З метою обліку фактору часу при розрахунку техніко-економічних показників, підземну розробку запасів родовища слід представляти як сполучення двох основних виробничих процесів - відбивання руди від масиву і видача відбитої руди з блоку, яка супроводжується переміщенням руди від місця її відбивання до місця відвантаження у засоби подальшого транспортування. Забезпечення виконання цих процесів потребує проведення гірничих виробок. Зазвичай, при відпрацюванні забалансових запасів більша частина гірничопідготовчих робіт є вже виконаною.

Час відпрацювання видобувного блоку запасів складається із часу на підготовчо-нарізні роботи (t_п), відбивання рудної маси (t₀), випуск (t_в).

(2)

Показники t_н, t_о, t_в залежатимуть від організації видобувного процесу при певній технології розробки, часу просування забою, змінної продуктивності обладнання та праці, що будуть використані при нарізних, буро-вибухових роботах та очисній виїмці, а також від гірничо-геологічних умов залягання забалансового запасу.

Слід зауважити, що витрати на видобуток будуть залучатися і розподілятися нерівномірно протягом усього періоду відпрацювання забалансових запасів, що пов'язане з черговістю виконання робіт та часом задіяння матеріальних ресурсів і праці при виконанні окремих технологічних операцій (нарізні роботи, відбивання, очисна виїмка) у загальному виробничому процесі.

Якщо прийняти за термін погашення собівартості видобутку запасів момент завершення очисної виїмки (випуск руди), то середній час заморожування фінансових витрат складе у місяцях:

на нарізні роботи

буріння глибоких свердлових

вибухові роботи

Урахування часу відпрацювання забалансових запасів може бути використане для характеристики ефективності фінансових витрат на розробку. З цією метою доцільно визначити коефіцієнт ефективності витрат, який характеризуватиме віддачу коштів, тобто обсяг видобутку, який приходиться на кожну гривню вкладених фінансових витрат.

(3)

де k_ЕВн, k_ЕВо, k_ЕВв - відповідно коефіцієнти ефективності витрат на нарізні роботи, відбивання руди та випуск забалансових запасів, т/грн; В_н, В_о, В_в - відповідно середньомісячні витрати на нарізні роботи, відбивання руди та випуск, грн/міс.

Слід зауважити, що ефективність більш ранніх витрат менше, ніж пізніших: k_ЕВн<k_ЕВо<k_ЕВв. Даний висновок обумовлюється більшим терміном заморожування витрат при виконанні нарізних робіт порівняно з очисною виїмкою.

Фактор часу буде проявлятися по-різному при використанні різних систем розробки запасів. У першу чергу його вплив проявлятиметься за рахунок паралельного сполучення певних технологічних операцій видобутку у часі, що обумовить скорочення термінів заморожування витрат. При цьому можливе паралельне виконання певної частини технологічних операцій при нарізних роботах та відбиванні, а також суміщення відбивання з очисною виїмкою запасів.

У більшості продуктивних систем розробки (наприклад, система з примусовим обваленням) спостерігатиметься відносно тривалий строк заморожування витрат ресурсів. Це обумовлене наступними чинниками. Випуск руди з блоку, а отже і погашення витрат, розпочинається майже після повної підготовки-нарізки та відбивання всього запасу блоку [9]. Таким чином, спостерігаються низькі показники сполучення процесів видобутку за часом й обсягом. Найчастіше розбурювання блоку починається лише тоді, коли повністю завершуються гірничопідготовчі й нарізні роботи, що обумовлюється складністю провітрювання вибоїв при сполученні цих процесів у часі. Технологічні процеси відбивання та очисної виїмки також практично не сполучаються у часі за винятком обсягу видачі запасів компенсаційних камер. Відносно великі терміни заморожування фінансових витрат спостерігатимуться і при системах з одностадійною виїмкою, маганизуванням і т.д., хоча показники паралельного сполучення технологічних процесів будуть більшими.

При застосуванні низькопродуктивних систем досягається майже повне сполучення процесів відбивання й випуску руди у часі, тобто руда видається із блоку майже відразу після відбивання. Тому витрати на буріння шпурів і проходку деяких виробок практично не заморожуються в сфері виробництва. У результаті ефективність витрат може виявитися вищою ніж у продуктивних систем за рахунок більших показників сполучення. Проте у таких системах інтенсивність відпрацювання запасів блоку є низькою, у результаті чого зменшується продуктивність рудника.

Загальний економічний ефект від реалізації проекту розробки забалансових запасів розраховується наступним чином:

(4)

де Q_ТРб, Q_ТР - обсяг видобутої товарної руди відповідно при базовому та новому варіанті розробки забалансових запасів залізних руд, тон; К_ЕВб, К_ЕВ - коефіцієнт ефективності витрат відповідно при базовому та новому варіанті розробки забалансових запасів залізних руд, т/грн; v - втрати руди, долі од.; r - разубоження руди, долі од.

Коефіцієнт ефективності витрат на видобуток руди, який враховує фактичний термін відпрацювання запасів відповідно до часу замороження витрат, пропонується використовувати як додатковий критерій у сукупності з іншими показниками фінансово-економічної оцінки.

Висновки і напрямки подальших досліджень

За результатами дослідження можна зробити наступні висновки.

1. Фінансово-економічна оцінка доцільності залучення в експлуатацію забалансових запасів залізних руд потребує розробки додаткових показників ефективності видобутку. Відмінності у термінах реалізації проектів розробки основного і забалансового запасів рудника обумовлюють необхідність врахування фактору часу при техніко-економічних розрахунках.

2. З метою дослідження впливу часових термінів відпрацювання забалансових запасів при різних схемних рішеннях систем розробки пропонується розраховувати коефіцієнт ефективності витрат, який відображає віддачу вкладених витрат і обчислюється на основі термінів виконання окремих технологічних операцій видобутку.

3. Подальшим напрямком досліджень є формування системи показників для реалізації комплексної економічної оцінки видобутку забалансових запасів в системі рудник - гірничодобувне підприємство. Особливий інтерес при цьому представляє дослідження продуктивності видобутку при залученні забалансових запасів та її вплив на економічну ефективність розробки.

Література

1. Попов С.О. Методологічні основи обґрунтування економічної доцільності залучення у видобуток забалансових запасів залізних руд / Максимова І.І., Попов С.О. Вісник Криворізького національного університету / Збірник наукових праць.- Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2012. - Вип.30. - С. 270-279

2. Пешкова М.Х. Экономическая оценка горных проектов / М.Х. Пешкова. - М.: МГГУ, 2008. - 422 с.

3. Катков Г.А. Проектирование горных предприятий / Катков Г.А. Порцевский А.К - М., 2005. - 105 с.

4. Шестаков В.А. Проектирование горных предприятий / В. А. Шестаков. - М.: Изд-во МГУ, 2003.- 795 с.

5. Ампилов Ю.П. Экономическая геология / Ампилов Ю.П. - М.: Геоинформмарк, 2006. - 310 с.

6. Моссаковский Я.В. Экономическая оценка инвестиций в горной промышленности / Моссаковский Я.В. - М.: Изд-во МГГУ, 2004. - 323 с.

7. Лапо А.В. Анализ геолого-экономических показателей, применяемых при оценке эффективности разведки и освоения участков недр / Ампилов Ю.П., Лапо А.В. Минеральные ресурсы России: экономика и управление - СПб, 2010. - Вып. 5. - С. 29-34.

8. Велесевич В.И. Планирование на горном предприятии / Велесевич В.И., Лихтерман С.С., Ревазов М.А. - М.: Издательство «Горная книга», 2005. - 405 с.

9. Порцевский А.К. Системы разработки при подземной добыче руды / Порцевский А.К. - М.: Изд-во Московской геологоразведочной академии, 2000. - 115 с.

Размещено на Allbest.ru