Оптимізаційні рішення по удосконаленню підходів щодо вилучення та перерозподілу рентних доходів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний університет

Кафедра управління

Оптимізаційні рішення по удосконаленню підходів щодо вилучення та перерозподілу рентних доходів

асистент Ю.В. Галинська

Анотація

У статті розглядається проблема вилучення та перерозподілу рентних доходів. І як один з методів оптимізаційного рішення пропонується ввести коефіцієнт прибутковості за допомогою якого буде розраховуватися частка рентного доходу, що підлягає вилученню на користь держави і частка, яка буде залишатися у природоексплуатуючих компаній.

Summary

In the article the problem of withdrawal and redistribution of investment incomes is considered. It is offered to enter the factor of profitability by means of which to pay off a share of the investment income which is subject to withdrawal in favor of the state and a share which will remain in the extracting companies as one of methods of the optimizing decision.

На сьогоднішній день розроблена величезна кількість методик вилучення рентних доходів. Останнім часом цю проблему досліджували такі автори як В.С. Міщенко, Б. М. Данилишин, В.А.Романюк, А.Н.Павлов та інші. Автори пропонують різні методологічні підходи до вилучення рентних доходів. Аналізуючи ці методи, ми прийшли до висновку, що немає єдиного підходу або базового методу, який би повною мірою розкривав сутність категорії рентного доходу та вилучав його. У зв'язку з цим можна припустити, що на сьогоднішній день державна політика в сфері природокористування і рентного регулювання недостатньо ефективна.

Враховуючи вище сказане, а також ґрунтуючись на теорії виділення ренти першого роду у загальній структурі доходів (2) в статті запропоновано механізм вилучення рентних доходів у природо експлуатуючих підприємств в залежності від ряду факторів:

- від часу;

- від рівня прибутковості підприємства.

В досліджені ми пропонуємо застосовувати коефіцієнт прибутковості (Кr), який є співвідношення прибутку і сумарних витрат.

Обчислюється Кr як відношення прибутку за вирахуванням податку на прибуток до накопичених сумарним витратам.

У спрощеному вигляді формула має вигляд:

Kr =X / Y (1)

де, X-загальний прибуток за вирахуванням податку на прибуток;

Y - сумарні накопичені витрати на розвідку, освоєння і розробку родовища, понесені підрядником з моменту підписання контракту.

Дільник формули Кr може бути деталізований, щоб врахувати ті чи інші види витрат понесених компанією і таким чином зв'язати Кr з різними змінними, що впливають на економіку проекту. При зростанні цін на продукцію норма прибутку надрокористувача обмежується, але точно так само обмежуються його втрати при падінні цін. Аналогічна ситуація з витратами. Якщо вони виявляються порівняно більш високими Кr пом'якшує їх негативний вплив на ефективність проекту. Якщо ж витрати нижче, виграє і надрокористувач і держава. рентний дохід прибутковість перерозподіл

Концепція вилучення частини рентного доходу базується на вилученні ренти першого роду отриманої від видобутку корисних копалин після відшкодування всіх понесених на розробку проекту витрат по кожному ліцензійним ділянці. Базою вилучення є рента першого роду, що дорівнює 35-40% від загального прибутку за вирахуванням податку на прибуток. Розрахунок частки вилучення рентного доходу істотно підвищує його об'єктивність. Запропонованих Кr враховує гірничо-геологічні та економічні умови видобутку природних ресурсів, так як безпосередньо пов'язаний з показниками прибутковості родовища, також враховується зміна гірничо-геологічних умов видобутку в процесі експлуатації родовища, тобто його виснаження (у міру виснаження родовища частка вилучення знижується, так як знижується прибуток).

Подібні методи вилучення доходів існують у світовій практиці. Так метод оподаткування додаткового доходу з розрахунком Р-фактора існує у Великобританії та Норвегії. При цьому за основу оподаткування береться загальний дохід заснований на доході від капіталовкладення [1].

У статті пропонується використовувати досвід зарубіжних країн, при цьому трансформувати даний метод з урахуванням особливостей українського природокористування.

Враховуючи умови видобутку природних ресурсів необхідність вилучення частки доходу виникає при (Кr) досягненні окупності витрат на видобуток, коли Кr стає рівним 0,1.

При цьому частка вилучення визначається значенням Кr, рівного відношенню прибутку за вирахуванням податку на прибуток до накопичених витрат. У міру зростання Кr, а значить і додаткового доходу від експлуатації родовища, частка вилучення прогресивно зростає, досягаючи 90% при Кr більше 3,0. Шкала Кr представлена в таблиці 1.

Таблиця1. Шкала частки вилучення ренти першого роду при різних значеннях Кr на надрокористуючих підприємствах України

Відповідно до шкали, як приклад, розрахуємо значення Кr для видобутку вугілля (табл.2). Прогнозні значення показників витрат, загального прибутку за вирахуванням податку на прибуток з 2011 по 2014 рік були отримані з джерела (5).

Таблиця 2. Розрахунок значення коефіцієнта Кr та частки вилучення рентного доходу на прикладі результатів економічної діяльності підприємства «Y» по видобутку вугілля

Як видно з таблиці частка вилучення в 2014 році становитиме всього 10%. Це обумовлено, насамперед, зменшенням доходу від експлуатації родовищ, а так само загальною тенденцією зростання витрат на видобуток тонни вугілля. З урахуванням коефіцієнтів Кr пропонується розподілити рентний дохід між державою і природоексплуатуючими компаніями (табл. 3). При структуруванні доходу використовувалася теорія виділення ренти першого роду в загальній структуру доходів (2).

Таблиця 3. Розподіл рентного доходу між державою та надрокористуючим підприємством на прикладі підприємства «Y» по видобутку вугілля

З таблиці 3 видно, що частка рентного доходу, що вилучається на користь держави до 2014 року складає всього 32%. Це пов'язано по-перше з виснаженням природних ресурсів експлуатованого родовища (у міру виснаження родовища частка вилучення зменшується). По-друге, з виснаженням родовищ зменшуються доходи (рента 1 роду залежить від рівня прибутку).

Для визначення інтегральної цінності природних ресурсів необхідно визначити ставку дисконтування. Особливо актуальним це питання є для нашого дослідження, тому що ми прогнозуємо рентні доходи. У зв'язку з цим необхідно визначити цінність ресурсів в майбутньому.Питання приведення до одного моменту часу різночасних витрат розглядалися такими авторами як В. Новожиловим, А. Астаховим, К. Гофманом та іншими економістами. Як відзначають автори, теорія рентної оцінки природних ресурсів має специфічну інтерпретацію для кожного окремого виду ресурсу.

Коефіцієнт для перерахунку річної ренти в сумарну дисконтовану при оцінці сільгоспугідь з урахуванням фактора часу становить а = 33 [7]. Таким чином, період капіталізації прийнятий авторами 33 року, що відповідає тривідсоткової платі за користування кредитами. При розрахунку гірській ренти [6] конкретні значення величини прибутку або терміну окупності капіталу можуть розцінюватися різними компаніями по - різному.

Так, для однієї компаніїприйнятноювважається12-15% норма прибутку і 5-7річнаокупність(це, як правило, великі компанії), то для інших безризикової нормою вважається25-30% і 3-4річнаокупність (це, як правило, невеликі компанії)[3]. У більшості розвинених країну вихіднихрозрахункахвикористовується10-15% реальних річних.

Для України 10-15% з окупністю 6-7 років для інвестора така облікова ставка не прийнятна, у зв'язку з несформованою ринковою економікою та високими ризиками. Тому враховуючи, що термін окупності залежить від терміну експлуатації конкретних родовищ, ми будемо враховувати норму дисконтування рівну 6-8% згідно з розробленоюу світовій практиці шкалою оцінок ефективності за терміном окупності капіталу за участю фахівців Uranerzberzbau-GmbH/Germany (з урахуванням досвіду інвестування проектів в інших країнах) [4].

Таблица 4. Орієнтовна шкала оцінок ефективності за терміном окупності для надрокористуючих підприємств

Відповідно до джерела [7] при відсутності достовірної інформації про техніко-економічні показники на віддалену перспективу тривалість розрахункового періоду може бути обмежена. У цьому випадку економічна оцінка не поновлюваних видів природних ресурсів за розрахунковий період їх експлуатації може бути виконана укрупненим методом:R = r * p,де р - коефіцієнт дисконтування, r - рентна оцінка природного ресурсу.

Як приклад наведемо розрахунок дисконтованого доходу з 2011 по 2014 рік для видобутку вугілля. Ставку дисконтування враховувалася на рівні 7%, відповідно до шкали оцінок ефективності за терміном окупності.

Таблица 5. Розрахунок дисконтованого рентного доходу на підприємстві «Y» по видобутку вугілля

Аналізуючи отримані результати можна зробити висновок, що даний механізм вилучення рентних доходів з допомогу Кr є ефективним методом регулювання та контролю додаткового прибутку, яка в свою чергу залежить від загального прибутку господарюючого суб'єкта.

Таким чином Кr враховує гірничо-геологічні та економічні умови видобутку у природних ресурсів, так як безпосередньо пов'язаний з показниками прибутковості родовища; - враховує зміну гірничо-геологічних умов видобутку в процесі експлуатації родовища, тобто його виснаження (у міру виснаження родовища частка вилучення знижується, так як знижується прибуток; - реагує на зміну зовнішніх економічних умов виробництва;- світових цін (чим нижче ціни реалізації, тим нижча частка вилучення, і навпаки).

Також запропонований метод допомагає вилучити частку рентного доходу у природоексплуатуючих підприємств і полегшує розподіл балансу інтересів між державою і природоексплуатуючиєю компанією.

Література

1.Маневич В.Е. Природная рента, валютный курс и платежный баланс.//Бизнес и Банки.-2004, №5.

2.Галинська Ю.В.Виділення диференціальної ренти першого роду в загальній структурі доходів природоексплуатуючих підприємств,Екологічний менеджмент у загальній системі управління: матеріали Дванадцятої щорічної Всеукраїнської наукової конференції, 18-19 квітня 2012 р. - Суми, 2012. С.29-31

3.Міщенко В.С. Економічні пріоритети розвитку й освоєння мінерально-сировинної бази України. Київ. Наукова думка. 2007. 175-176с.

4 Міщенко В.С. Економічні пріоритети розвитку й освоєння мінерально-сировинної бази України. Київ. Наукова думка. 2007. 177с

5.Олейник В.М., Галинская Ю.В.Прогнозирование мирових цен на природныересурсы при помощи факторного анализа «Економічний аналіз» Випуск 2012

6.Разовский Ю.В Горная рента .- М.: Экономика, 2000.-130с.

7.Экономический потенциал административных и производственных систем/ Под.ред. д.э.н., профессора О.Ф.Балацкого.,Университетская книга,Сумы,2006, Гл.8., С400-407.

Размещено на Allbest.ru