Управління економічною діагностикою будівельного підприємства, як основа його ризик-менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління економічною діагностикою будівельного підприємства, як основа його ризик-менеджменту

А.М. Ткаченко,

д. е. н., професор, завідувач кафедрою економіки підприємства,

Запорізька державна інженерна академія, м. Запоріжжя

У статті розглянуто теоретико-методологічні засади економічної діагностики підприємства, визначено мету та види діагностики, наведено приклади методики діагностування стану будівельного підприємства в сучасних умовах.

Ключові слова: діагностика, економічна діагностика, фінансові показники, детальна та експрес-діагностика, економічний аналіз.

The building enterprise's economic diagnostics as a foundation of its risk-management

The theoretical and methodological foundations of the enterprises' economic diagnostics are analyzed in the article. The aim and the types of the diagnostics are defined. The examples of the up to date diagnostics methods of the building enterprise are made.

Keywords: diagnostics, economic diagnostics, financial indexes, detailed and rapid diagnosis, economic analysis.

Актуальність проблеми. Становлення ринково орієнтованої системи господарювання та розвиток досконалих конкурентних відносин між її суб'єктами в Україні вимагають впровадження керівного та водночас керованого організаційно-економічного механізму, здатного забезпечити стабільне функціонування найважливіших структурних одиниць (підприємств) та мобільно інтенсифікувати їх відтворювальні процеси.

Значну роль у забезпеченні ефективного розвитку вітчизняних підприємств, у тому числі і будівельних підприємств, в умовах жорсткого конкурентного середовища відіграє діагноз, встановлюваний аналітиками (якими можуть бути співробітники підприємства чи сторонні спостерігачі).

Діагностика не є чимось новим у розвитку економіки вітчизняних підприємств. Більше того, вона є її основою. Від визначення поточного стану суб'єкта господарювання на кшталт визначення стану здоров'я людини залежить опрацювання комплексу профілактичних заходів, рекомендацій, процедур, спрямованих на поліпшення цього стану або попередження несприятливих для його функціонування ситуацій і подій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Основи діагностики досить широко представлені в роботах вітчизняних і закордонних економістів: М. Баканова, Ю. Бахрамова, А. Вартанова, М. Вороніна, О. Гетьман, В. Глухова, О. Дмитрієвої, Т. Загорна, Е. Короткова, А. Муравйова, В. Рапопорта, А. Шеремета, Б. Коласса та ін. Вони визначили природу та форми діагностики, її місце в економічному аналізі, дослідили процедури та методи діагностики, розробили прийоми практичного застосування діагностичного аналізу на підприємстві.

Мета роботи: поглиблення теоретико-методологічних засад економічної діагностики будівельних підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасна економічна дійсність змушує керівників підприємств постійно ухвалювати рішення в умовах невизначеності. В умовах фінансової та політичної нестабільності комерційна діяльність небезпечна різними кризовими ситуаціями, результатом яких може стати неспроможність або банкрутство. У зв'язку з цим керівництво будь-якої організації, а тим більше будівельної, що здійснює роботу в умовах нестабільної економічної ситуації, повинне систематично проводити діагностику економічного стану фірми, оскільки вона становить основу вдосконалення діяльності підприємства та профілактики ймовірності банкрутства [5].

Сам термін «діагностика» запозичений з медицини, де слово «діагноз» означає розпізнавання, визначення, тобто процес дослідження об'єкта діагнозу з метою одержання результату (діагнозу) - висновку про стан об'єкта [3].

Економісти дають різні визначення досліджуваного поняття. Так, В.Г. Герасимчук вважає, що діагностика передбачає визначення суті та особливостей проблеми на основі всеохоплюючого аналізу, застосовуючи певний набір принципів та методів його проведення. В.Ш. Раппопорт пропонує таке визначення: «Діагностика - управлінська робота з виявлення проблем і вузьких місць системи управління підприємством». І.Д. Фаріон зазначає: «Діагностика - це метод аналізу стану внутрішнього середовища організації, встановлення проблем та вузьких місць, які спричиняють відхилення та деформації об'єкта від норми чи цілі, виявлення потенційно сильних та слабких сторін, що впливають на формування та реалізацію ефективної стратегії організації». Отже, можна сказати, що дослідники, у першу чергу, звертають увагу на аналіз внутрішнього середовища підприємства.

На думку Муравйова А.І., «економічна діагностика являє собою спосіб визначення характеру порушень і області господарської діяльності, у якій відбуваються відхилення від нормальної відносної динаміки різних процесів, що виражаються через темпи зміни відповідних показників». Такий підхід показує динамічний характер економічної діагностики.

Під діагностикою Глазов М.М. розуміє «вчення про методи та принципи розпізнавання дисфункцій і постановку діагнозу об'єкта, що аналізується з метою підвищення ефективності його функціонування, підвищення його життєздатності в умовах вільної конкуренції, вільного, нерегульованого ринку». Тут автор, передусім, звертає увагу на існування підприємства в умовах досконалої конкуренції.

Також варто звернути увагу на точку зору іноземних дослідників. Так, зокрема, Б. Коллас відзначає, що «займатися діагностикою - це означає розглядати фінансовий стан підприємства так, щоб виявити в динаміці симптоми явищ, які можуть затримати досягнення поставленої мети та вирішення завдань, піддаючи небезпеці плановану діяльність». Очевидно, що, робиться акцент на фінансових показниках, які слід досліджувати [7].

На думку Е.М. Короткова, діагностика - це визначення стану об'єкта, предмета, явища чи процесу управління за допомогою реалізації комплексу дослідницьких процедур, виявлення в них слабких ланок та «вузьких місць» [1].

Згідно з цим вченим, діагностику варто розуміти як не одноразовий акт, а процес, що здійснюється протягом певного часу та, що найбільш корисне застосування діагностики у визначенні реального стану процесів управління на підприємстві.

Аналізуючи підходи до змісту поняття «економічна діагностика» встановлено, що, незважаючи на тривалу еволюцію економічної діагностики як науки, єдиного погляду на розуміння сутності даного поняття не існує. Необхідно окреслити найбільш характерні риси економічної діагностики, які знайшли відображення у викладених підходах:

- у ході економічної діагностики досліджувані об'єкти отримують якісний опис і характеристику;

- економічну діагностику проводять на етапі планування;

- економічна діагностика - це система дій;

- економічна діагностика може включати в себе різні інструменти і методи, зокрема економічний аналіз.

Усі перелічені ознаки свідчать про те, що економічна діагностика передбачає більш детальне та комплексне дослідження об'єкта з метою отримання максимально достовірної інформації про поточний стан і перспективи розвитку підприємства. Проведене порівняння показує існування багатьох відмінностей у розглянутих поняттях. Водночас результати досліджень виявляють нові завдання, що вирішуються в рамках економічної діагностики. Економічна діагностика повинна застосовуватися в процесі управління підприємством безперервно, оскільки вона дає змогу виявляти нові тенденції, які потребують внесення змін в оперативне управління фінансовою та господарською діяльністю [6].

Залежно від масштабів, цілей і напрямків створюваної системи діагностики, а також доступної інформації та ресурсів, можна проводити такі види аналізу ризиків, як діагностичний експрес-аналіз (найпростіша та найперша діагностична процедура), комплексний діагностичний аналіз (найскладніший вид діагностики), діагностичний аналіз функціональних напрямків (зокрема діагностика ризиків виробництва, пов'язаних з високоризикованим природним середовищем), діагностичний аналіз прикладних питань, діагностику проблемних зон, діагностику в процесі організаційного розвитку.

Найчастіше для проведення оцінки результатів або стану підприємства застосовують такі види діагностики:

1. Експрес-діагностика - коротке дослідження різних аспектів діяльності підприємства з метою виявлення проблемних галузей і одержання попередніх оцінок поточного стану.

Експрес-діагностика є початковим етапом перетворень, допомагає швидко оцінити поточний стан та проблеми підприємства.

2. Детальна (комплексна) діагностика - докладне аналітичне дослідження, що дає глибоке розуміння поточної ситуації та є основою для розробки як стратегії перетворень у розглянутих сферах діяльності, так і переліку конкретних заходів для досягнення запланованих результатів.

Перший вид діагностики відрізняється від другого теж ризиком - експрес-діагностика є аналізом неповних даних, а тому досить висока ймовірність помилкових рішень. Але досить часто, особливо в оцінюванні фінансових ризиків, швидкість прийняття рішень є визначальною для запобігання негативним наслідкам, і швидкою, хоча і невірна реакція допомагає уникнути значних втрат. В умовах постійних змін той, хто не робить нічого, втрачає більше, ніж той, хто помиляється у своїх діях.

Комплексна діагностика, яка характеризується детальністю та правильністю висновків, є необхідною складовою у загальній системі. Вона здійснюється для створення відправної точки для експрес-досліджень, адже саме завдяки їй виводяться нормативні значення показників для підприємства. На сьогодні система галузевих показників втратила своє значення, оскільки статистика по галузі втрачає свою актуальність швидше ніж з'являється в друці.

Діагностування має чіткі ознаки дослідницького, творчого процесу, а тому може виконуватися не всіма співробітниками. Незважаючи на більшу інформованість про фінансовий стан підприємства бухгалтера, доцільно, щоб діагностикою на підприємстві займався економіст, оскільки саме цей спеціаліст формує плани, а тому створення та підтримка системи діагностики буде органічно вплітатися в його функціональні обов'язки. Разом з тим важливо дотримуватися визначеного загального порядку при проведенні діагностичного дослідження на рівні підприємства [3].

Мета діагностики - встановити діагноз об'єкта дослідження та зробити висновок про його стан на дату завершення цього дослідження та на перспективу. Реалізувавши мету на основі даних діагнозу, можна буде вибрати правильну економічну (політичну, соціальну) політику, стратегію та тактику [4].

Завдання діагностики полягають у визначенні заходів, спрямованих на налагодження роботи всіх складових елементів системи і способів їх реалізації. Не можна здійснювати управління на будь-якому господарському та управлінському рівні, не маючи чіткого уявлення про його стан [1].

Проведене дослідження сучасних наукових публікацій, присвячених аналізу господарської діяльності підприємства, показало, що в них часто економічна діагностика ототожнюється з економічним аналізом чи розглядається як його складова частина, визначаються єдині цілі, завдання економічної діагностики та економічного аналізу.

Економічний аналіз - це система прийомів для розкриття причинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і процесів (середні й відносні величини, групування, індексний метод, коефіцієнти автономії, довготермінового залучення коштів, маневрування власними коштами підприємства, нагромадження амортизації, реальної вартості основних засобів, коефіцієнти ліквідності тощо) [2].

Недоцільно обмежувати діагностику тільки дослідженням фактичного фінансового стану підприємства за допомогою моніторингу системи показників. Економічна діагностика діяльності підприємства за своїм змістом та спрямуванням є також діагностикою проблем, що виникли в процесі функціонування підприємства та можуть зумовити негативні наслідки для його життєдіяльності, генерувати загрозу виникнення ситуації банкрутства та припинення діяльності. Економічній діагностиці притаманні свої особливості та специфічні риси: метою економічної діагностики є виявлення проблем, встановлення діагнозу суб'єкта господарювання в поточному періоді та на перспективу, а аналізу, як прийому мислення з філософських позицій - фіксування особливостей, що відрізняють частини одну від одної.

Також результатом аналізу повинен стати синтез, тобто об'єднання в єдине ціле роз'єднаних аналізом елементів, коли одержання результату економічної діагностики потребує не тільки об'єднання елементів, але й прийняття на основі цього рішення, тобто постановки діагнозу. Відмінною рисою економічної діагностики є виявлення причинно-наслідкових зв'язків в об'єкті, визначення їх структури, цілеспрямованості та внутрішньої цілісності.

Таким чином, прослідковується чітка тенденція до сприйняття економічної діагностики не просто як аналізу, а як дослідницького процесу, спрямованого на виявлення відхилень у роботі підприємства від певного нормативного стану.

Необхідно зазначити, що у сучасних умовах нестабільної політичної ситуації, економічної кризи та спаду платоспроможного попиту населення українським будівельним підприємствам важко нормально функціонувати, зберігати власні ринкові позиції, підтримувати належну якість виробленої продукції, утримувати адекватні ціни на товари та послуги, зберігати наявний персонал та постійно підтримувати стійкий фінансовий стан. Тому сьогодні дуже важливим та актуальним для будівельних підприємств є саме опанування методів фінансово - економічної діагностики, що дозволяє своєчасно виявляти негативні ознаки та причини їх появи.

Для вітчизняних будівельних підприємств ці проблеми набувають особливої актуальності, оскільки спостерігається погіршення фінансового стану багатьох з них, що призводить до зниження обсягів виробництва, а отже, економічна діагностика повинна проводитися систематично. Це необхідно робити насамперед, для уникнення «загрози їхнього банкрутства» і завчасного опрацювання системи антикризового управління на підприємствах, які опинилися у скрутному становищі. В даному випадку сутність економічної діагностики полягає в тому, що негативний вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ повинен діагностуватись ще на ранніх стадіях їх виникнення, що дозволяє будівельним підприємствам заздалегідь задіяти спеціальні механізми захисту та зберегти свою стабільність з урахуванням обраної стратегії соціально - економічного розвитку.

Також необхідно зазначити, що деякі показники не мають порогових або нормативних значень, а лише визначаються бажаним напрямом зміни (зростанням або зниженням). Звичайно, це пов'язано з особливостями діяльності кожного окремого підприємства, специфікою будівельного ринку, на якому вони функціонують тощо.

Слід також зазначити, що значний практичний досвід оцінки фінансового стану підприємства та складання на його основі прогнозу щодо перспектив його змін нагромаджений у розвинутих країнах. Зокрема, у Великобританії Комітетом з узагальнення практики аудиту розроблено посібники, які містять перелік критичних показників для діагностики можливого банкрутства підприємства. Ці показники виділено у дві групи. До першої групи належать такі несприятливі критерії й показники, внаслідок яких виникає загроза появи у найближчому майбутньому значних фінансових труднощів. До них належать:

- неправильна реінвестиційна політика;

- несприятливі зміни у портфелі замовлень, потенційні витрати довготермінових контрактів;

- низькі значення коефіцієнтів ліквідності;

- наявність наднормативних виробничих запасів і залежалих товарів тощо.

До другої групи належать такі несприятливі критерії й показники, на підставі яких поточний фінансовий стан розглядається як критичний. Поряд з тим вони свідчать, що за певних умов або ж внаслідок ігнорування чи несвоєчасного втілення необхідних заходів, ситуація може різко погіршитись. До них належать:

- надмірна залежність підприємства від будь-якого одного конкретного проекту;

- неефективні довготермінові угоди;

- звільнення ключових співробітників апарату управління;

- політичний ризик;

- втрата ключових контрагентів.

До явних переваг такої системи діагностування можна віднести системний і комплексний підходи до проблеми оцінювання фінансових загроз. Застосовувати вказані методики можуть виключно внутрішні користувачі (аналітики та керівництво конкретної підприємницької структури), які володіють максимально детальною інформацією щодо фінансово-господарської діяльності підприємства, якої немає у зовнішніх користувачів (акціонерів, інвесторів, різних контрагентів, що співпрацюють з підприємством).

Майже всі з наведених критеріїв можуть бути розраховані безпосередньо за даними звітності підприємства. Ця методика діагностування може бути адаптована до сучасної специфіки українського будівельного бізнесу, оскільки є досить простою, зручною у використанні та не суперечить чинному законодавству. Що ж до критичних значень цих критеріїв, то вони досить добре деталізовані за галузями й підгалузями.

Сформована система показників враховує особливості функціонування підприємств галузі сприяє ефективному та якісному проведенню процесу економічної діагностики діяльності суб'єкта господарювання, допомагає зорієнтувати адміністрацію будівельного підприємства на основі одержання найважливішої інформації на прийняття ефективних управлінських рішень.

На підставі наведеної системи критеріїв приймаються рішення про визнання структури балансу незадовільною, а підприємства - неплатоспроможним; про наявність реальної можливості боржника відновити платоспроможність; про наявність реальної можливості втрати платоспроможності, якщо вона найближчим часом не зможе виконати зобов'язання перед кредиторами.

Зазначені рішення приймаються за результатами аналізу та незалежно від наявності встановлених законодавством зовнішніх ознак неплатоспроможності підприємства.

Якість прогнозу залежить від кількості прогнозованих показників, точності експертних оцінок, кількості варіантів моделювання, наявного програмного забезпечення. Однак розгляд їх у комплексі з урахуванням можливих позитивних й негативних тенденцій їх розвитку може створити необхідну базу для складання менеджерами прогнозу щодо змін фінансового стану будівельного підприємства загалом. Це також дозволяє уникнути протиріч при аналізі стану підприємства будівельного сектору економіки за певним набором показників, які не суперечать один одному; встановити їх нормативні значення з урахуванням галузевої специфіки; відібрати найбільш оптимальну кількість показників для створення цілісної та водночас зручної системи оцінки загального стану підприємств.

Висновки

економічний діагностика будівельний менеджмент

Отже, економічна діагностика підприємства повинна мати постійний характер у процесі управління, адже вона дозволяє виявляти нові тенденції в роботі суб'єкта господарювання, що потребують внесення змін в оперативне управління його діяльністю. Також діагностика дозволяє якнайширше охопити проблемні питання, що постають на підприємстві. Саме це й відіграє важливу роль при виборі методу оцінки підприємства та надає перевагу економічній діагностиці порівняно з іншими підходами аналізу та обробки економічної інформації.

У сучасних умовах нестабільної економічної та політичної ситуації важливим і актуальним для українських будівельних підприємств є саме опанування методів фінансово-економічної діагностики. Методика діагностування стану суб'єктів господарювання враховує галузеві особливості функціонування підприємств, сприяє ефективному та якісному проведенню процесу діагностики та допомагає зорієнтувати менеджерів на основі одержання найважливішої інформації на прийняття ефективних управлінських рішень, та уникнення ризику в бізнесовій сфері.

Список використаних джерел

1. Антикризисное управление: Учебник / Под редакцией Э. М. Короткова. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 432с.

2. Вейкрута Л. С. Роль і значення аналізу та аудиту в системі управління підприємством / Л. С. Вейкрута, З. Л. Бандура // Вісник національного університету «Львівська політехніка». - 2012.

3. Герасимчук Н. А. Діагностика економічних та фінансових ризиків в діяльності сільськогосподарських підприємств та визначення методів їх нейтралізації / Н. А. Герасимчук // Електронне фахове видання: Економіка. Управління. Інновації. - 2010. - № 2(4). - 96 с.

4. Загорна Т. О. Економічна діагностика. Навч. Посібник / Т.О. Загорна. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 400 с.

5. Кузнецова И. В., Звягинцева Ю. А. Принципы экономической диагностики финансово - несостоятельного предприятия / И. В. Кузнецова, Ю. А. Звягинцева // Вестник ОрелГИЭТ. - 2011. -№2(16).

6. Когут Р. В. Діагностика в системі управління економікою підприємства / Р. В Когут // Науковий вісник НЛТУ. - 2012. - № 22.7.

7. Туркоман Л. С. Роль і місце економічної діагностики в системі оцінки стану суб'єктів / Л. С. Туркоман // Наукові праці: Науково - методичний журнал. - 2009. - Т. 109. - Вип. 96. - Серія Економіка. -- 124 с.

Размещено на Allbest.ru