Ключові особливості інформації як економічної категорії

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Факультет управління та маркетингу

УДК.330.342.24:167

Ключові особливості інформації як економічної категорії

Д.С. Безручко, аспірант

кафедри політичної економії

м. Київ

Вступ

Постановка проблеми. Соціально-економічні трансформації, що обумовлені процесом переходу світового співтовариства до інформаційної стадії розвитку, формують необхідність дослідження цих процесів з позицій економічної теорії якісних і кількісних перетворень, які відбуваються у економічних відносинах. Швидка модифікація продуктивних сил у ринкових умовах господарювання відбувається в усіх сферах життєдіяльності людини. Перетворення інформації в найважливіший ресурс і фактор та продукт і товар обумовлює потребу осмислення як причин, так і наслідків змін, викликаних посиленням ролі інформації в господарсько-економічних процесах. Інформаційні потоки в сучасній соціально-економічній системі сформували нову мережеву логіку функціонування економічних відносин, яка вимагає інноваційних підходів до її дослідження.

Вчені все частіше підкреслюють незаперечну роль інформації у економічних процесах і той факт, що в останні десятиліття ця роль настільки збільшилась, що можна говорити про перехід економічної системи на якісно вищий щабель розвитку, який часто називають «інформаційною економікою». Наукові праці в даній сфері присвячені аналізу, оцінці та дослідженню різних аспектів інформації і знань та різних їх форм прояву в економіці та суспільстві. Проте, і до нині не вироблено конструктивних концептуальних підходів визначення інформації як економічної категорії, її сутності, характеристик та особливостей, різних форм прояву в інформаційно-економічній системі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження, присвячені аналізу ролі та функцій інформації в економічній системі, частіше за все використовують термін «інформація» в тому значенні, яке, як правило запозичене з класичних визначень цього терміну в рамках кібернетики, інформатики, теорії систем тощо. Відповідно до різних концептуальних підходів інформація виступає як: позначення змісту повідомлення, сигналу, отриманого від зовнішнього світу в процесі пристосування до нього (Н.Вінер); заперечення ентропії (Л.Брюллен); комунікація та зв'язок, в процесі яких усувається невизначеність (К.Шеннон); передавання різноманіття або категорія розрізнення (У.Ешбі); оригінальність, новизна, міра складності структур (А.Моль); ймовірність вибору, ступінь свободи (І. Яглом); форма відображення різноманіття (А.Урсул) і т.д. [Див. 1-4]. Зокрема, український економіст, дослідник питань інформаційної економіки Л.Г. Мельник пропонує визначати інформацію як природну реальність, яка несе в собі характерні ознаки предметів та явищ природи, які проявляються в просторі та часі. Простір є форма буття матерії, яка характеризує її протяжність, структурність, співіснування та взаємодію елементів. Час - це форма буття матерії, яка виражає тривалість її існування, послідовність зміни станів в зміні та розвитку всіх матеріальних систем [Див.: 5, с.11]. З цим в загально-абстрактному трактуванні можна погодитись, але дієвість такого визначення для економічного дослідження залишається досить ефемерною. У загально-науковому аспекті існує також наступне трактування цього терміну: „інформація - опосередкований формами зв'язку результат відображення об'єкту, що змінюється, тим об'єктом, який його змінює, з метою збереження їх системної цілісності” [6, c.19]. На наш погляд, це визначення є занадто загальним, щоб бути методологічно функціональним при аналізі концепції інформаційної економіки.

Існує ряд більш дієвих, на наш погляд, концептуальних підходів. Зокрема, А. Урсул - фахівець з філософських проблем інформатики та кібернетики розглядає інформацію як властивість матеріальних об'єктів і процесів породжувати, передавати й зберігати різноманіття станів, що за допомогою тієї або іншої форми відбиття може бути передане від одного об'єкта до іншого і відбите в його структурі [2, с.212]. Це корелює з тезою всесвітньо відомого автора Н. Вінера, який висунув гіпотезу про те, що інформація знаходить свою істинність тільки в процесі взаємодії різних об'єктів. Він вважав, що «застигла» або збережена інформація не характеризує її сутності, тому що вона являє собою процес, а не стаціонарне зберігання даних [1, с.98]. «Інформація, оскільки вона має об'єктивно-реальне існування, може розглядатися як процес, що так чи інакше пускає в хід і направляє певні енергетичні процеси в машині, у тварині й у людському організмі» [там же, с.61].

Таким чином, ми бачимо, що існують кардинально різні підходи до визначення терміну «інформація». Якщо проаналізувати наукову літературу з проблематики інформаційної економіки та праці науковців, які досліджують інформацію як економічний фактор, то можна зробити висновок, що інформація в даному контексті часто трактується розмито, або з позицій лише одного з вищенаведених підходів, що на нашу думку, значно звужує об'єкт дослідження.

Як правило зустрічаються дві групи підходів. Відповідно до першої, інформація виступає у якості повідомлення, даних, знань. Відповідно до другого - вона виступає у якості універсальної властивості матеріально-енергетичних процесів, як джерело структурного упорядкування процесів в економіці. На наш погляд, відповідно до цих підходів, для повноцінного структурно-функціонального аналізу інформації як економічної категорії потрібно чітко розрізняти форми її прояву в економіці. Крім цього, методологічно важливо, на наш погляд, конкретизувати категорію «інформація» більш адресно щодо економічних процесів.

Постановка завдання. Виходячи з постановки проблеми, основним завданням статті є формулювання сутності і економічного змісту інформації та розкриття форм прояву в економічній системі, а також чітке виокремлення концепції «економічної інформації», та описання особливостей її функціонування як економічної категорії.

Виклад основного матеріалу

Якщо виходити з того, що структуроутворюючими елементами будь-якої економічної системи в кінцевому рахунку є речовина (матерія), енергія та інформація, то економічний розвиток завжди визначається тією чи іншою взаємодією цих елементів-параметрів. В основі економічних процесів лежить процес перетворення матерії, зміни її форми.

При цьому інформація в першу чергу виконує структуроутворюючі функції, а енергія визначає швидкість протікання уречевлених процесів. Взаємодія матеріальних елементів, що утворюють ті чи інші структури, завжди носить інформаційний характер (відомий у теоретичній фізиці принцип Паулі, що пояснює інформаційну взаємодію в мікросвіті). Ці закономірності мають зі зростаючою силою проявлятися в економіці по мірі її вдосконалення.

Як свідчить досвід, матеріальні затрати та енергія знаходяться, як правило, в прямому пропорційному зв'язку, тобто збільшення матеріальних затрат завжди супроводжується відносно більшим зростанням енергетичних затрат. Масштабні зміни у виробничій діяльності починають відбуватись тоді, коли в економіці збільшується значення інформаційних взаємодій при мінімальній дисипації (розсіюванні) енергії. Таким чином при рівних умовах інформація знаходиться в оберненому зв'язку щодо динаміки речових та енергетичних затрат. Відтак, інформація в економіці виступає як антиентропійний фактор.

Тому, якщо розглядати економіку у вигляді єдиного організму, пам'ятаючи, що його повноцінне функціонування цілком і повністю залежить від збалансованості потоків речовини - енергії - інформації, то під речовиною маємо розуміти матеріальні фактори виробництва, а під енергією - працю людини. Залишилося визначити роль і місце інформації й інформаційного обміну в розвитку як окремих підприємств і галузей економіки, так і національних економік та світового економічного порядку в цілому.

На думку ряду авторів, процес інформатизації соціально-економічної сфери включає в себе три взаємопов'язані складові: медіатизацію - процес вдосконалення засобів збирання, зберігання, обміну та розповсюдження інформації; комп'ютеризацію - процес вдосконалення засобів пошуку та обробки інформації; інтелектуалізацію - процес розвитку здатності сприйняття та породження інформації [7, с.22].

Циркуляція інформаційних потоків в системі являє собою інформаційний обмін. Структуру інформаційних потоків можна класифікувати за функціональним критерієм: виробництво знань та інформації (включаючи дослідження та розробки); первинне розповсюдження інформації через комунікаційні канали; переробка інформації; подальше передавання інформації. Також інформаційні потоки доцільно розрізняти за типом інформації, яка передається. Це може бути ділова або комерційна інформація (в тому числі біржова та фінансова); юридична інформація; науково-технічна інформація; професійна інформація (інформація для спеціалістів); об'єкти інтелектуальної власності (ноу-хау, патенти); масова інформація тощо.

З огляду на різні концептуальні підходи щодо сутності інформації, на наш погляд, необхідно розрізняти три форми її прояву в економічній системі. На першому варто розглядати інформацію як дані, повідомлення в суто ринковому аспекті з погляду потреби в ній економічних агентів для здійснення раціонального вибору про ціни, товари, ринки - тобто складові трансакційних витрат [Див.: 8].

З огляду на те, що інформація не є повною, агенти змушені зупинятися не на оптимальних рішеннях, а на тих, які вони вважають прийнятними, виходячи з доступної обмеженої асиметричної інформації. При цьому раціональність економічних агентів буде виражатися в економії не тільки матеріальних витрат в т.ч. фінансових ресурсів, але й власних інтелектуальних зусиль. В процесі обігу інформації важливо виокремлювати такі складові аспекти інформації, як повідомлення, інтерпретацію (сприйняття) та комунікацію. Повідомлення - це продукт інтелектуальної діяльності людини, що передається; інтерпретація - це набуте знання, сприйняте повідомлення; комунікація - це операція, процес передавання повідомлення, трансляції.

В сучасній соціально-економічній системі саме операція трансляції стає домінуючим елементом цією тріади. Адже саме даний елемент визначає те, що сучасна економіка може бути названа інформаційною. Як вже було зазначено, інформація завжди була важливим фактором економіки, але саме сучасні технології її передавання сприяли тому, що вона перетворилася на один із вирішальних чинників. А її вплив на економіку є достатньо вагомим для того, щоб ми могли стверджувати про те, що сучасну соціально-економічну систему правомірно можна описати саме терміном «інформаційна економіка». Саме завдяки цьому інформаціє виступає як певна універсальність - вона є як засобом праці, так і її предметом та продуктом.

Інша форма інформації - це інформація, як системоутворюючий фактор. Про загальні особливості цієї форми було сказано вище. Третій рівень - це інформація як складова частину інформаційно-комунікаційних технологій. Характерною особливістю цього рівня є те, що мова йде саме про інформацію, яка є компонентом технологій обробки інформації. Тобто, на наш погляд, цей рівень розкриває одну з найбільш характерних ознак сучасної інформаційної економіки - наявність зворотнього зв'язку та здатність інформації впливати на саму себе.

Основною проблемою аналізу цього питання є те, що значна частка дослідників розглядає феномен інформації перш за все на рівні кількісних її характеристик, без адресної вказівки, про яку саме інформацію йде мова. Тому на наш погляд, необхідно більш чітко сформулювати ті аспекти в структурі факторів виробництва та в суспільній формі їх функціонування для відповідної економічної системи, які виражає поняття «інформація» саме в даному контексті. Саме на основі цих вихідних положень, на наш погляд, варто зазначити, що в контексті даного аналізу мова йде саме про «економічну інформацію». Проаналізувавши ті визначення даної категорії, які присутні в економічній літературі, можна сформулювати узагальнену дефініцію економічної інформації, як перетворену та оброблену сукупність відомостей, яка відображає стан та хід економічних процесів. Вона циркулює в економічній системі та супроводжує процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг. Її можна умовно поділити на управляючу та повідомляючу.

Втім, на наш погляд, розглядаючи сучасний етап розвитку інформаційної економіки, ця категорія набуває розширеного значення. Згідно традиційних принципів виведення економічних категорій, останні охоплюють не поверхневі, випадкові явища, а виражають суттєві сторони та властивості реальних економічних відносин і процесів.

Не всі поняття (терміни), які вживаються в економічній науці, можуть бути віднесені до розряду економічних категорій, як теоретичного узагальнення економічних реалій. Суттєвою ознакою економічних категорій є ступінь їх поширення та соціально-економічна значущість в господарській практиці. На наш погляд, в контексті сучасної інформаційної економіки, «економічна інформація» є чинником, який виражає економічні відносини між господарюючими суб'єктами з приводу інтенсифікації, раціоналізації та розвитку економічної системи.

Варто зазначити, що інформація, в різних знакових, вербальних, епістолярних чи інших формах, існувала у людському соціумі і господарстві зокрема завжди. Але в контексті запропонованого нами трактування підкреслюється набуття нею статусу масовидного об'єкта в системі економічних відносин, що відбувається лише за відповідних умов її розвитку, поширення в економічній діяльності. Згідно використаного теоретико-методологічного підходу щодо обґрунтування логіки «виведення» економічних категорій, як інструментів дослідження економічних реалій, а також з точки зору авторського погляду на сутність «економічної інформації», категорію «інформаційна економіка» можна трактувати як характерний стан розвитку і використання в господарській практиці інформації та технологій її обробки відповідно до характеру і рівня розвитку факторів виробництва та суспільної форми їх функціонування - економічних відносин. комунікаційний інформація економіка

Подвійність природи економічної інформації міститься в тім, що вона виступає як єдність визначеності й невизначеності. Однак одночасно під інформацією розуміється сума відомостей, що знімають невизначеність, отже, її можна розглядати як певну визначеність. Властива інформації невизначеність пов'язана з невизначеністю відбиття й випливає з імовірнісного характеру руху матерії.

Невизначеність відбиття виникає внаслідок існування об'єктивної невизначеності відбиваного предмету, що має місце при впливі на цей об'єкт інших об'єктів, а також через те, що цей об'єкт змінюється, розвивається, тобто увесь час перебуває в процесі руху. Разом з тим сама невизначеність у ряді випадків може містити інформацію. Так, закони математичної статистики, які побудовані на тому, що невизначеність за відомих умов вважається надійним джерелом інформації. У свою чергу теорія імовірності оперує тим постулатом, що випадковість (невизначеність) ситуації необхідна і також виступає джерелом інформації.

При цьому важливим аспектом інформаційної реальності в економіці є явище асиметричності в розподілі економічної інформації, тобто така ситуація, коли частина учасників ринку володіє інформацією, якою не володіють інші зацікавлені в ній особи. Саме така асиметричність може послужити причиною виникнення невизначеності та неефективного використання коштів і ресурсів.

При оперуванні інформацією економічними агентами також можна спостерігати високий ступінь суб'єктивізму, що, у свою чергу, відображається на багатьох з наведених властивостей інформації, збільшуючи асиметрію й підвищуючи рівень як морального, так і матеріального ризиків. Асиметрія інформації припускає виникнення інформаційних витрат, деякі з яких особливо виділені лауреатом Нобелівської премії з економіки Джорджем Стіглером у роботі «The Economics of Information», опублікованій в 1961 р. Серед інших він розглядає витрати на з'ясування рівня цін і чисельності потенційних покупців, на пошук найбільш ефективних перспектив і низьких цін, моральне старіння інформації, кон'юнктуру ринку тощо. [9, p.507].

З огляду на вищезазначене трактування економічної інформації, її форм та особливостей, правомірно виділити основні її функції в економіці:

- економічна інформація впливає на прийняття рішень економічними агентами;

- економічна інформація є фактором виробництва як засіб праці;

- економічна інформація може виступати виробничою сировиною тобто предметом праці;

- економічна інформація виконує функцію забезпечення виробничих процесів, в першу чергу у вигляді конструкторського, технологічного та організаційно-управлінського забезпечення;

- економічна інформація є засобом створення інновацій та модифікації виробничих систем;

- економічна інформація виступає як компонент праці у вигляді знань та інтелектуального капіталу;

- економічна інформація виступає як продукт праці, може ставати об'єктом купівлі-продажу, тобто перетворюватись на товар і формувати інформаційний ринок, одночасно певна частина інформації становить суспільне благо, що може споживатись всіма членами суспільства;

- інформаційний обмін визначає ключові потоки в сучасній економічній системі;

- інформація у формі інформаційних технологій підвищує ефективність економіки як на рівні підприємства або галузі, так і на макроекономічному рівні;

- економічна інформація функціонує як елемент ринкового механізму, що поряд з ціною і корисністю впливає на визначення рівноважного стану економічної системи;

Економічна інформація розглядається в процесі суспільного виробництва й відтворення, де вона з'являється у вигляді виробничого ресурсу поряд із традиційними видами ресурсів. Отже, можна стверджувати, що інформаційні ресурси мають не тільки власний виробничий, але й відтворювальний характер, оскільки інформація, один раз з'явившись, може перетікати в знання, а потім знову в конкретну інформацію і так нескінченно [Див.: 10, с.16]. При цьому, ми виходимо з того, що вплив економічної інформації на відтворювальний процес у цілому носить двоїстий характер. З одного боку, знання й інформація виступають у якості обов'язкового первинного елемента науково-технологічних досягнень, а з іншого боку, інформаційний ресурс використовується в економічній системі аналогічно таких факторів як праця або капітал. Одночасно із цим інформаційному ресурсу властива низка особливостей, які відрізняють його від інших традиційних ресурсів:

- економічна інформація впливає на ефективність виробництва без фактичного збільшення традиційних ресурсів;

- економічна інформація в значній мірі визначає характер і можливості виробництва;

- економічна інформація прискорює процес відтворення за рахунок скорочення періоду виробництва й строку обігу;

- економічна інформація не має рідкісності в традиційному сенсі цього терміну (інформація може виступати об'єктом власності та обміну, але подібні обмеження стосуються лише специфічних її видів та залишають широкі можливості для розповсюдження базової інформації, на основі якої і генерується нове знання);

- до економічної інформації неможливо застосувати категорію «спожита» в традиційному сенсі (використання інформації тим чи іншим споживачем не обмежує можливості інших споживачів синхронно застосовувати для власних цілей ту саму інформацію, інформація зберігає свою вартість після використання);

- економічна інформація має характеристики суспільного блага, якщо розуміти під ним те, чим додатково може скористатися людина, не збільшуючи витрат виробництва (таким чином з технічної чи концептуальної точки зору ніщо не може змінити вартість цих благ в ринкових умовах);

- виробництво та споживання економічної інформації являють собою суб'єкт-суб'єктні процеси, тобто інформація, яка потенційно доступна величезній кількості людей, реально засвоюється лише невеликою їх частиною, сам процес споживання інформації обумовлений наявністю у споживача специфічних здібностей, вмінь та навичок.

Нарешті, відзначимо, що саме інформаційний ресурс, поряд з організаційним, може значно підвищити ефективність виробництва без будь-якого помітного збільшення споживання традиційних факторів: праці, землі й капіталу. Подібний висновок надає можливість стверджувати, що інформаційний шлях розвитку економіки стане своєрідним синтезом екстенсивної й інтенсивної моделей економічного зростання для постіндустріальних економічних систем.

Висновки

В результаті проведеного аналізу узагальнено, що застосовуючи наявні в науковій літературі підходи до визначення терміну «інформації», її можна розглядати у трьох основних формах прояву: як дані, повідомлення в суто ринковому аспекті з погляду потреби в ній економічних агентів для здійснення раціонального вибору; як структуруючий фактор економічної системи; як складову частину інформаційно-комунікаційних технологій. Крім цього, автор сформулював власний концептуальний підхід до категорії «економічна інформація» за яким вона є чинником, що виражає економічні відносини між господарюючими суб'єктами з приводу інтенсифікації, раціоналізації та розвитку економічної системи.

В цьому контексті категорію «інформаційна економіка» можна трактувати як характерний стан розвитку і використання в господарській практиці інформації та технологій її обробки відповідно до характеру і рівня розвитку факторів виробництва та суспільної форми їх функціонування - економічних відносин.

Даний методологічний підхід дозволяє сформувати принципи визначення ступеня та характеру впливу інформації як фактора економічного розвитку та пропонувати нові методики оцінки ролі економічної інформації в економічному зростанні. Відповідно це може бути теоретичним підґрунтям для стратегії підтримки розвитку інформаційної економіки на державному та міжнародному рівнях.

Література

1. Винер Н. Кибернетика и общество. - М.: Иностр. лит., 1958. - 347 с.

2. Урсул А.Д. Отражение и информация. - М.: Мысль, 1973. - 231 с.

3. Эшби У. Р. Система и информация // Вопр. философии. 1964. № 3.

4. Яглом И.М., Яглом А.М. Вероятность и информация. - М.: 1973

5. Мельник Л.Г. Информационная экономика. Учеб. пособие. - Сумы, Университетская книга, 2003.

6. Иванов Е.Ю. «Информация как категория экономической теории» // Экономика, №4,2003

7. Негодаев И.А. На путях к информационному обществу. Ростов-на-Дону, 1999.

8. Шаститко А.Е. Модели рационального экономического поведения человека // Вопросы экономики. - 1998. - №5. - С.53-68.

9. Stigler G.J. The Economics of Information // Journal of Political Economy. - 1961. - Vol.69. - P.213-225

10. Антипина, О. Н. "Новая макроэкономика" информационной эпохи [Текст] / О. Н. Антипина. - // Вестник Московского университета. Серия 6. Экономика. - 2007. - № 3. - С. 3-18

Анотація

УДК.330.342.24:167

Ключові особливості інформації як економічної категорії. Д. С. Безручко, аспірант кафедри політичної економії факультетів управління та маркетингу, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ

В статті розглядаються концептуальні підходи до економічного змісту поняття «інформація», зокрема, розглянуто її форми прояву та функції на сучасному етапі розвитку економічної системи. Обґрунтовано авторський підхід до визначення категорії «економічна інформація», розкрито її характерні особливості.

Ключові слова: інформація, економічна інформація, інформаційна економіка, фактор виробництва, інформаційний обмін.

Annotation

In this article the author explores the conceptual approaches to the economic essence of the term “information”, analyzes its forms and functions at the current phase of economic development. The author also substantiates his own definition of the term “economical information” and analyzes its key particularities.

Keywords: information, economical information, information economy, means of production, exchange of information.

Размещено на Allbest.ru