Вплив кадрового потенціалу на економічну безпеку підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив кадрового потенціалу на економічну безпеку підприємства

У сучасних умовах посткризового господарювання особливої актуальності набуває питання використання трудових ресурсів. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для підвищення ефективності функціонування системи економічної безпеки підприємства.

Основні теоретико-методологічні аспекти ефективності управління трудовими ресурсами висвітлені у роботах таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як Д. Богиня, М. Болюх, М. Горбаток, О. Грішнова, А. Линенко, Н. Шульга, Л. Чернелевський, В. Колот, С. Пилипенко, Т. Мельник, А. Амосов, Ю. Куценко, М. Армстронг, М. Спенс та ін. [1-5].

Мета. Обґрунтувати підходи щодо ефективного управління трудовими ресурсами як основного чинника забезпечення економічної безпеки підприємства.

Перехід України на ринковий шлях розвитку економіки змінив систему розподілу трудових ресурсів. За останні роки кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності скоротилася. Цей процес значною мірою викликаний реформуванням власності та створенням нових приватних підприємств, що призвело до звуження сфери прикладання праці у суспільному секторі та супроводжується підвищенням вимог до кваліфікації працівників, удосконаленням технології виробництва та організації праці.

В сучасних умовах найважливішим елементом виробничого процесу і головним стратегічним ресурсом підприємства є людина. Ефективність економіки будь-якого суспільства насамперед визначається якістю наявних трудових ресурсів та способом їх використання у виробництві.

Якісне відтворення трудових ресурсів, формування і раціональне використання трудового потенціалу залежить від ефективності управління трудовими ресурсами [1].

Оскільки найважливішим чинником, що забезпечує економічну безпеку суб'єкта господарювання, є його трудові ресурси, представляється доцільним виділення кадрової складової і проведення окремої оцінки рівня економічної безпеки по цьому напряму. У аспекті забезпечення економічної безпеки цей напрям передбачає не тільки оцінку роботи структур управління кадрововим потенціалом, але їх склад і підлеглість, оперативність і узгодженість управлінських рішень. Необхідною умовою ефективної діяльності суб'єкта господарювання є раціональна побудова організаційної і виробничої структури, а також інформаційно-правове забезпечення. У частині останнього мається на увазі реалізація інформаційно-правового ресурсу, направленого на підвищення рівня господарського керівництва всіма сторонами діяльності суб'єкта господарювання на базі комплексного забезпечення об'єктивною і своєчасною інформацією, а також повнішого використання нормативно-правового потенціалу. Достатня забезпеченість суб'єкта господарювання потрібними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають опосередкований вплив на рівень і нейтралізацію загроз економічної безпеки. Зокрема, від організації трудового процесу, вибору оптимальної системи оплати праці, створення відносин соціального партнерства залежать своєчасність і якість виконання робіт, ефективність використання устаткування і як результат збільшення об'єму виробництва продукції, зниження її собівартості, зростання прибутку, стабілізація фінансового стану підприємства, тобто те, що і визначає його економічну безпеку. У зарубіжній та вітчизняній практиці управління трудовими ресурсами використовують наступні індикатори представлені в табл. 1.

трудовий продуктивність економічний кадровий

Таблиця 1. Індикатори управління економічною безпекою

Ці та інші аналітичні показники порівнюють з аналогічними у споріднених підприємствах або аналізують у динаміці. В зв'язку з цим можуть виникнути певні сценарії оцінки стану кадрового потенціалу представлені в табл. 2 [6].

Вхідними параметрами є дані про кадрове забезпечення підприємства та параметри, що характеризують його стабільність. Вихідним параметром є стан кадрового забезпечення підприємства.

Позитивний сценарій: якщо всі коефіцієнти знаходяться в допустимих межах, то рівень безпеки високий.

Негативний сценарій: якщо хоча б один з коефіцієнтів виходить за межі, то рівень безпеки низький.

Таблиця 2. Можливі сценарії оцінки стану кадрового потенціалу ЕКБП

До найбільш важливих напрямів кадрової політики необхідно віднести:

- задоволення потреби в трудових ресурсах з урахуванням стану ринку праці (структура тих, що працюють, віковий склад, плинність кадрів, регіональні особливості набору потрібних фахівців і т.д.);

- підвищення кваліфікації персоналу;

- ефективність системи мотивації зростання продуктивності праці [3].

У аспекті забезпечення економічної безпеки цей напрям передбачає не тільки оцінку роботи структур управління, їх склад і підлеглість, оперативність і узгодженість управлінських рішень. Необхідною умовою ефективної діяльності суб'єкта господарювання є раціональна побудова організаційної і виробничої структури, а також інформаційно-правове забезпечення. У частині останнього мається на увазі реалізація інформаційно-правового ресурсу, направленого на підвищення рівня господарського керівництва всіма сторонами діяльності суб'єкта господарювання на базі комплексного забезпечення об'єктивною і своєчасною інформацією, а також повнішого використання нормативно-правового потенціалу.

Виходячи із наведеного, можемо виділити основні засоби підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства, а саме [2]:

- засоби спрямовані на підвищення ефективної кадрової роботи: покращення укомплектованості штату та їх відповідності потребам; раціональних рух кадрів, формування ефективної системи ротації кадрів, визначення основних напрямів підвищення кваліфікації персоналу підприємства, застосування системи нормування та стандартизації праці, формування системного підходу та загальної стратегії розвитку трудового потенціалу;

- засоби направлені на покращення показників продуктивності та ефективності праці - формування взаємозв'язку між показниками ефективності праці на рівні окремого працівника та загалом по підприємству з матеріальними та соціальними засобами стимулювання праці;

- застосування ефективної системи матеріального стимулювання, що супроводжується підвищенням обсягу середньої заробітної плати до ринкового рівня та відповідним зростанням економічних показників діяльності підприємства;

- соціальний розвиток трудового потенціалу, що ґрунтується на застосуванні соціальних факторів стимулювання праці, створення позитивної атмосфери у колективі, мінімізації конфліктних ситуацій у робочому процесі, а також створення умов, що сприяють прояву індивідуально-кваліфікаційного потенціалу і професійних характеристик працівника;

- підвищення якості трудових ресурсів шляхом навчання та підвищення кваліфікації наявного персоналу, а також залучення нових висококваліфікованих спеціалістів, забезпечення стабільності складу колективу;

- покращення показників організаційної та управлінської діяльності, а саме використання постійної системи планування, підвищення ефективності оперативного планування, підвищення професійного рівня керівників та спеціалістів, раціональності оргструктури; забезпечення необхідної інформаційної бази, технологій управління та інше.

Резерви підвищення ефективності використання трудового потенціалу формуються у результаті дії багатьох взаємопов'язаних чинників, що є системою матеріально-технічних, організаційних, соціально-економічних та інших умов, які визначають рівень використання робочої сили прямо чи опосередковано.

У статті пропонується здійснити комп'ютерне моделювання системи забезпечення економічної безпеки підприємства яке дозволяє досліджувати використання видів ресурсів та простежити зв'язки між усіма складовими.

Першим етапом комп'ютерного моделювання є побудова семантичної мережі знань ЕКБП, яка є досить складною, оскільки інтегрує певну кількість функціональних потенціалів та взаємозв'язки між ними (рис. 1, 2) [6].

Важливою рисою семантичних мереж є те, що знання, що представляються ними, добре піддаються обробці на ЕОМ. Це забезпечується явним завданням зв'язків між об'єктами і дозволяє розшифрувати сенс тексту, заданого семантичною мережею. Семантичні мережі потенціалів ЕКБП:

- забезпечують великі виразні можливості мережних моделей;

- надають зручність та логічну прозорість - опис подій і понять проводиться на рівні, дуже близькому до природної мови;

- забезпечуєтья можливість зчеплення різних фрагментів мережі;

- створюють відношення між поняттями і подіями утворюючи досить невелику і добре формалізовану множину;

Рис. 1. Схема семантичної мережі з ієрархічним розташуванням вершин кадрового потенціалу ЕКБП

Рис. 2. Схема семантичної мережі з розташуванням вершин кадрового потенціалу ЕКБП

- надають можливість відображення структури, що властива знанням, оскільки відношення можуть бути явно специфіковані;

- для кожної операції над даними і знаннями можна виділити з повної мережі, що подає всю семантику, деяку частину мережі (фрагмент), яка охоплює необхідні в даному запиті смислові характеристики;

- проектують розміщення в базі знань навколо відповідної вершини всієї точно відомої інформації тієї чи іншої концепції;

- надають ефективний інформаційний пошук, оскільки асоціації між об'єктами визначають шляхи доступу, що проходять по базі знань.

- у семантичній мережі представлені такі види об'єктів як поняття, події, ситуації, а також спеціалізовані методи висновки. При цьому слід врахувати, що збільшення номенклатури об'єктів знижує однорідність мережі і приводить до необхідності збільшення кількості методів висновку;

- багатовимірність семантичних мереж дозволяє представити в них численні семантичні відносини, що зв'язують окремі поняття, поняття і події в пропозиціях, а також пропозиції в текстах. Крім того, в семантичній може бути відбита семантична ієрархія спеціалізованих методів висновку, що визначає їх взаємозалежність;

- формалізація, як структурне представлення семантичних знань, дозволяє накласти на ці знання деяку суперсемантику, що відображає відносну «силу» семантичних відносин, що сприяє підвищенню ефективності висновку в семантичних мережах;

- на кожній стадії рішення задачі можна чітко повне знання системи (повна семантична мережа) і поточне знання - збуджена ділянка семантичної мережі, в якій проводяться деякі операції (процес «розуміння», висновку і т.д.).

Отже, використання персоналу повинно відповідати цілям організації, не ігнорувати інтереси працівників і дотримуватись Законів про працю. Виходячи з цього, потрібно здійснювати пошук напрямів покращання його формування і використання. Підприємства повинні бути зацікавлені в якнайшвидшому усуненні всіх недоліків у роботі працівників та використанні виявлених резервів, оскільки це дозволить підвищити ефективність праці, а це, у свою чергу, покращить результати діяльності підприємства в частині забезпечення економічної безпеки.

Література

трудовий продуктивність економічний кадровий

1. Управління використанням трудових ресурсів на підприємствах: Монографія. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2008. - 331 с.

2. Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2007. - 224 с.

3. Коломієць В.М. Принципи визначення конкурентоспроможності персоналу підприємства / Економіка і держава, 2007. - №12. - С. 103 - 104

4. Кирич Н. Ефективне використання трудових ресурсів як фактор стабілізації функціонування підприємства / Україна: аспекти праці, 2009. - №3. - С. 39 - 42

5. Жуковський М.О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства / Актуальні проблеми економіки, 2007. - №2. - С. 54 - 59.

6. Іванченко Н.О. Формалізація потенціалів системи управління економічною безпекою підприємства. Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. ? К.: КНЕУ, 2012. - С. 128 - 134.

Размещено на Allbest.ru