Інкорпорація детермінант енергетичної ефективності до стратегії соціально-економічного розвитку реального сектору регіональної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.45:332.14 (620.9.004.18:043.3)

Міжнародний науково-технічний університет

імені академіка Юрія Бугая

ІНКОРПОРАЦІЯ ДЕТЕРМІНАНТ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДО СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

В.Ю. Худолей,

Актуальність. У сучасних умовах функціонування реального сектору регіональної економіки України перманентне уточнення дефініційного визначення такої категорії «ефективність» у наукових дослідженнях такої галузі науки як розвиток продуктивних сил і регіональна економіка залишається «вічним» вмонтованим у теоретичні засади і методологічні положення щодо вирішення соціально-економічних проблем управління забезпеченням високої енергоефективності функціонування будь-яких об'єктів господарювання. Зазначене, можна пояснити, з одного боку, нагромадженням знань і колективного досвіду в системі стратегічного управління економікою та макроекономічного регулювання розвитку регіональних промислових комплексів (РПК). А з іншого, - необхідністю використання змісту і сутності цієї категорії на різних рівнях реструктуризації виробничо-економічних, соціальних чи організаційних систем і в різних специфічних умовах, навіть, і систем одного рівня складності в межах РПК.

Досвід та здобутки дослідників у визначеній науковій проблематиці. Тому, у даній статті, як вважають автори, є необхідність, у першу чергу, розкрити зміст дефініції «ефективність», проте, стосовно досягнення високої енергоефективності функціонування саме РПК держави. Оскільки, зазначене стає конститутивно-ключовим аспектом інтенсифікації процесів щодо формування, реформування чи розбудови нової (дієвої) та адекватної реальним виробничо-господарським процесам системи управління забезпеченням енергоефективності функціонування промисловості в регіонах України. Визнаємо, що поняття економічної ефективності та методичні підходи щодо її ідентифікації допрацювалися багатьма українськими і зарубіжними вченими-економістами. Зокрема, розробці проблематики, пов'язаної із забезпеченням високої енергоефективності (ЕЕ) функціонування РПК, а також цілеорієнтованого розвитку стратегічного потенціалу (СП) промисловості, присвячені праці українських вчених: О. Алимова, О. Амоші, В. Геєця, Б. Данилишина, В. Микитенко, О. Суходолі, І. Чукаєвої та інших фахівців (їхні результати викладено у працях [1 - 5]).

Результати емпіричних досліджень процесу реалізації інноваційно, енергетичної та екологічної політики висвітлювали у своїх роботах В. Галасюк, М. Корецький, Л. Кузьменко, Є. Хлобистов та ін. (приведено доробок у роботах [5; 6]) Ці проблеми активно досліджуються в галузевих наукових установах та інститутах НАН України. Проте, не достатньо опрацьованими залишилися питання щодо визначення параметрів результативності реалізації сучасної технології управління забезпеченням енергоефективності функціонування РПК держави в контексті досягнення високого рівня економічної безпеки останніх.

Мета і завдання статті - є формування методологічних засад вирішення проблем інкорпорації детермінант процесів алокаційного управління забезпечення енергоефективності (ЕЕ) функціонування РПК держави до регіональної енергетичної стратегії, а за урахування її принципових регуляторів - до стратегії соціально-економічного розвитку кожного регіону України.

Виклад основних результатів дослідження. Врахування змістовного ускладнення дефініційного визначення поняття «ефективності» в якості отриманого «ефекту від економічної діяльності» дозволяє представити її як результат, наприклад, від використання енергетичних ресурсів. Звідси, співвідношення ефектів економічної діяльності ми ідентифікуємо: з одного боку, за рахунок використання різних видів ресурсів/ витрат у їхній роздільності чи сукупності; з іншого, трактувати, що визнають в якості виміру енергоефективністю [3, с. 25 - 28]. Тому, стосовно виміру результативності управління забезпеченням енергоефективності функціонування РПК, можна констатувати наступне: обчислення результативності виконання функцій із управління даною сферою діяльності на рівні регіону слід здійснювати за розробленими і обґрунтованими у наукових працях [2; 3] методологічними засадами енергоефективності промислового виробництва, у відповідності з якими показник енергоефективності визначається за результатами відношення обсягу ВВП до витрат ПЕР на його формування, що засвідчує міру зміни валового прибутку від витраченої на його створення одиниці енергетичного ресурсу (на рівні РПК - визначається за кількістю реалізованої промислової продукції в одиниці ПЕР).

Зазначимо, що визнаним є той факт, що для України характерною ознакою є нерівномірність розвитку реального сектору економіки у розрізі специфічності функціонування та соціально-економічного розвитку регіонів. Важливим є признати і той факт, що нерівномірність розвитку притаманна й окремим територіям, як і РПК. Причому, територіальні диспропорції у соціально-економічному розвитку регіонів спостерігаються незалежно від їхніх розмірів, наявного масштабу стратегічного потенціалу і здатностей суб'єктів регіонального управління.

З огляду на зазначене, доцільним вбачається здійснення деталізації й удосконалення змісту базових понять теорії розвитку продуктивних сил і регіональної економіки в контексті реалізації положень стратегічного управління енергоекономічної сферою в регіонах. Оскільки, розбіжності у рівнях розвитку окремих РПК і характеру провадження в їхніх межах певних видів економічної діяльності суттєво впливають на: загальний рівень ЕЕ національної економіки; екологічний, медико-соціальний і культурний клімат в контексті досягнення сталого розвитку держави у цілому. Звідси, нагальним завданням такої галузі науки як розвиток продуктивних сил і регіональна економіка - є розроблення і обґрунтування методологічних засад формування і використання певної за природою і спрямованості реалізації дії технології стратегічного управління забезпеченням ЕЕ функціонування РПК в умовах ресурсних обмежень.

Зауважимо, що на даному етапі розвитку світогосподарської системи - ключовим інструментарієм реалізації економічної стратегії - є запровадження відповідного типу регіональної промислової політики (яка, що імовірнісно, може бути реалізованою як в межах стратегії чи певного стратегічного набору), механізм якої передбачає застосування специфічних заходів і важелів впливу суб'єктів регіонального управління щодо забезпечення найбільш сприятливих умов цілеспрямованого промислового зростання окремих регіональних економічних систем (РЕС), враховуючи їхню самобутність і специфічність типу господарювання, наявні та залучені резерви, ресурси і можливості в контексті підвищення рівня енергоефективності функціонування РПК - приведене обґрунтовано, доведено та адаптовано з урахуванням економічної динаміки РПК України за результатами досліджень авторів статті у попередній науковій праці [7]. Тому, в межах даного дослідження буде продовжений багаторівневий синтез базових принципів реалізації регіональної економічної політики задля добору інструментарію генерування високої результативності управління забезпеченням ЕЕ функціонування РПК, одночасно, здійснимо ідентифікацію змісту територіальної організації промислового виробництва у взаємозв'язку і у взаємо- стимулюванні за найбільш пріоритетними об'єктами локалізації зусиль (як видами економічної діяльності, що існують в регіонах держави та стратегічними промисловими підприємствами, які функціонують в межах певних РПК, так і напрями реалізації інноваційно-інвестиційних та зовнішньоекономічних процесів ) в системі прискореної регенерації регіональної економіки. Поряд із приведеним вище, для забезпечення достатнього рівня енергоефективності РПК важливим є адаптація зарубіжного досвіду реалізації регіональної політики, запозичення найбільш прийнятних до існуючих в державі умов для розробки дієвого механізму управління забезпеченням ЕЕ і практичних заходів в межах РПК.

Об'єктивними передумовами опрацювання сутності та змісту управлінської функції щодо забезпечення високого рівня ЕЕ функціонування РПК в контексті удосконалення регіональної енергетичної політики виступають: структурна неоднорідність просторового розвитку територій в природно-географічному, ресурсному, економічному, соціальному, екологічному, медико-соціальному і політичному аспектах. Остання, нівелює результативність використання державних механізмів, впровадження заходів стратегічного управління та коригування масштабів докладання зусиль із урахуванням економічних інтересів корелянтів регіонального управління і особливостей функціонування РПК, реалізації енергоекономічних процесів в їхніх межах (доведено за результатами досліджень Долишнього М. І., що представлено у науковій роботі [8]).

Поряд із цим, дослідниками з питань регіоналістики, територіальний розподіл РПК, як правило, асоціюється з просторовим розміщенням реального сектору економіки, який функціонує в межах основних одиниць адміністративно-територіального поділу нашої країни - тобто, в областях, які групують за п'ятьма групами за рівнем соціально-економічного розвитку (деталізовано останнє у наукових працях [9; 10]). А саме:

1) високого соціально-економічного рівня розвиненості регіональних економічних систем (РПК Запорізької, Дніпропетровської, Київської обл.);

2) вище середнього рівня (РПК Полтавської, Донецької, Харківської, Львівської, Луганської, Черкаської, Миколаївської обл.);

3) середнього рівня (РПК Одеської, Сумської, Херсонської, Чернігівської, Кіровоградської обл.);

4) нижче середнього рівня (РПК АР Крим, Вінницької, Житомирської, Івано-Франківської, Чернівецької обл.).

І, нарешті, відсталі за приведеною групою є ті регіони, де за вимірами соціально-економічного розвитку (РПК Волинської, Рівненської, Хмельницької, Тернопільської, Закарпатської обл.) відбувається деградація цілей промислового зростання. Що, на думку авторів статті є раціональним, проте, не достатньо об'єктивним із точки зору як оцінювання результативності провадження енергоекономічної діяльності в РПК, так і управління забезпеченням ЕЕ функціонування РПК. Тому, приведені кількісно-якісні оцінки, які стосуються параметрів енергоекономічної результативності, інноваційної активності та здатності РПК можуть дещо відрізнятися від визнаного у західних розробках групування реального сектору регіонів України. Зазначене передбачає подальше удосконалення ієрархічності за одночасного використання принципів системного й об'єктно-цільового підходів до розмежування властивостей реального сектору регіональної економіки і його здатностей генерування ознак до: сталого розвитку; радикального поліпшення когнітивно-інформаційних властивостей; високої ЕЕ функціонування як РПК, так і промисловості у цілому. алокаційний енергоефективність регіональний промисловий

У відповідності з зазначеним, надалі, статті, пропонує здійснити: 1) пошук оптимального співвідношення поділу/ перерозподілу як наявних ресурсів, так і функцій управління між різними рівнями (зазначене обґрунтовано й доведено авторами статті у попередній науковій роботі [11]); 2) добір задля застосування дієвих цільових функціоналів в контексті убезпечення стійкості та надійності функціонування РПК, а в їхніх межах - і окремих територіальних виробничих комплексів (ТВК) - їх нами розмежовано за здатностями, спрямуванням взаємозв'язків у інвестиційній, інноваційній та зовнішньоекономічній діяльності і наявними масштабами розвиненості СП) - деталізовано авторами у попередній праці [7]; 3) формалізацію об'єктивних модельних вирішень задля визначення фазової траєкторії розвитку РПК (а за наслідками розбудови - каскадів РПК та кластерних округів каскадів РПК) у разі підвищення ЕЕ його функціонування в умовах нестабільного економічного середовища (параметри оптимальної моделі визначено ом статті у попередній науковій роботі [12]).

Визнаємо таке: Положеннями Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» (їх деталізовано у [13]) було визнано доцільність і вагомість залучення до регіональної економічної політики, що розробляється в межах стратегії соціально-економічного розвитку кожного регіону держави, нормативно-правового, організаційно-економічного, фінансового та техніко-технологічного інструментарію цілеспрямованого впливу на ефективність здійснення ЕЕ заходів в межах певного РПК для інтенсифікації процесів із формування, нарощення та раціонального використання СП реального сектору регіонів. Однак, інтенсивність останніх, як відомо, може бути відмінною у різних за структурно-динамічними параметрами РПК. Тому, автори статті визнають потребу у ідентифікації характеристик і здатностей певних секторів РЕС, що обумовлено вже існуючою практикою класифікації територій, яка поширена системою NUTS.

Використовувана в країнах ЄС система класифікації РЕС засвідчила об'єктивність і доцільність її застосування, за якими, зазвичай, обґрунтовується пріоритетність фінансового та інноваційного забезпечення функціонування найбільш «проблемних» РПК. До зазначеного вище, слід додати наступне: адаптація до положень регіональної економіки усталених принципів «Класифікації територій і РЕС згідно положень NUTS» убезпечили у даному дослідженні структурно-функціональну основу не лише для здійснення порівняльного статистичного аналізу структурно-динамічних характеристик територіальних систем України (розмежованих, у відповідності до NUTS за п'ятьма рівнями), а й обґрунтування трьох нових класів кластерних округів каскадів РПК, що формалізовано при поєднані потенціалів і когнітивно-інформаційних здатностей в межах прогресивних, на думку авторів статті, конструкцій РПК, ідентифікованих як каскади: 1) масштабної інваріантної спрямованості каскадів РПК; 2) бінарної спрямованості каскадів РПК; 3) односпрямованого каскаду РПК.

Визначення їхньої структуризації та взаємозалежностей між елементними РПК (залучених для розбудови певного типу спрямованості реалізації цільових функцій каскаду) у взаємозв'язку п'яти сумісних і взаємопов'язаних із різноспрямованими регіональними процесами характеристик, ідентифікованих за використання принципових атестаційних основ, наведена авторами статті на рис. 1.

За результатами економіко статистичного дослідження, здійсненого авторами у попередній науковій праці [7], доведено доцільність формування десяти (10) специфічних каскадів, створених за результатами поєднання декількох РПК у єдину макроструктуру, розмежування яких запропоновано здійснювати з урахуванням сучасних умов ринкової економіки та ресурсних обмежень, які існують, наразі, в державі. Звідси, визнаємо таке:

а) ринкові міжгалузеві та між- суб'єктні відносини самі по собі не забезпечують оптимального розподілу промислового виробництва та раціональне розміщення продуктивних сил за регіонами України;

б) економічна політика регіонального розвитку (у т. ч., і її стратегічний інструментарій забезпечення ЕЕ функціонування РПК) не може підмінити ключові положення глобальних економічних змін, а також запобігти або компенсувати недоліки й помилки національної структурної промислової політики;

в) регіональна промислова політика (РПП) є частиною структурної промислової політики та, відповідно, адміністративно-територіальної та соціально-економічної політики України, що й визначає її оптимальні характеристики, а також середньо- і довгостроковий характер.

Рис. 1. Удосконалення усталеної системи класифікації територій, що використовувана в ЄС за принципами Nomenclature of Territorial Units for Statistical Purposes

Відтак, зазначене обумовлює потребу у формалізації взаємозв'язків між стратегічним інструментарієм: стратегії ЕЕ функціонування РПК із домінантами енергетичної стратегії регіону; детермінант стратегічного управління енергетичною безпекою з стратегією соціально-економічного розвитку регіону; природи реалізації технології стратегічного управління забезпеченням ЕЕ функціонування реального сектору регіональної економіки та цільової орієнтації стратегії сталого розвитку РПК, надалі, сформованих каскадів РПК, кластерних округів, промисловості та держави у цілому. До класифікації, приведеної за схемою NUTS - рис. 1, автори долучають додаткові класи різноманітних видів промислових комплексів, розмежованих за: змістом цільової спрямованості; ієрархічними рівнями; видами виробничо-господарської діяльності.

При їхній розбудові, їхнє ущільнене компонування взаємозв'язаними логістичними і комунікаційними зв'язками здійснюється за рахунок активізації когнітивно-інформаційних процесів в межах промислових центрів і агломерацій сприятиме ціле орієнтованому реформуванню структурних елементів опорних видів економічної діяльності і виробництв міжгалузевого та міжрегіонального значення. Загалом, поширення і трансляція взаємовідносин, залучення до розвитку базових галузей регуляторів забезпечення енергоефективності функціонування наукоємних секторів убезпечить раціоналізацію ресурсо- використання, генерування ознак сталого розвитку макро- регіонів, територіальних одиниць і районів. Приведені на рис. 1 авторами класи і групи індустріальних комплексів в регіонах об'єктивно реконструюватимуть спрямування і коригування існуючих інституційних, інноваційно-інвестиційних, техніко-технологічних і виробничо-господарських зв'язків сучасної регіональної інфраструктури в контексті результативності управління забезпеченням ЕЕ функціонування промисловості в регіонах. При цьому, слід констатувати наступне, що масштабність факторних і системно-універсальних потенціалів, які генеровано в межах окремого РПК (каскадів РПК чи кластерних округів РПК) визначатиме: взаємозалежність та підпорядкованість змісту комплексних програм із ЕЕ у відповідності до їхнього рівня та складності реалізації; предмет і об'єкт погодження інтересів суб'єктів управління ТВК різного класу і РПК з потребами корелянтів більш високого ступеню; в) склад процедур щодо формування ключових елементів РПП за певною взаємозалежністю реалізації міжгалузевої взаємодії і цільових функціоналів стратегічного управління, що сформовано нами для коригування різних за природою енергоекономічних, техніко-технологічних та інноваційно-інвестиційних процесів задля поєднання сукупних можливостей, резервів і ресурсів РПК в контексті їхньої інкорпорації до певного класу каскадів РПК - їхній склад та групування приведено авторами статті у табл. 1.

Таблиця 1. Класифікація каскадів РПК у відповідності до використовуваного у дослідженні обґрунтованого набору стратегій управління соціально-економічним розвитком регіонів України *

Примітка * Визначено, обґрунтовано та згруповано за трьома класами розмежування кластерних округів каскадів РПК авторами статті, що опубліковано у попередніх працях [11; 12].

У цій таблиці нами представлено окремі структурно-динамічні характеристики і виміри промислового зростання каскадів (які обумовлюють ідентичність їхнього стратегічного набору), а останні - поєднано у кластерні округи каскадів РПК. Відмітимо, що таке сполучення зближатиме послідовні/ суміжні стадії переробки, трансформації та нагромадження СП як окремих РПК, так і кластерних округів каскадів РПК, ідентифікованих авторами дослідження як масштабної інваріантної (рис. 2)/ бінарної спрямованості (рис. 3) / односпрямованих промислових каскадів (рис. 4) України.

Рис. 2. Візуалізація розміщення масштабної інваріантності кластерного округу каскадів РПК на мапі України

Як видно з рисунків та формалізації на мапі класів ідентифікованих каскадів РПК, засоби реалізації їхньої стратегії та об'єкти локалізації зусиль відповідної РПП, зокрема, у сфері забезпечення ЕЕ слід визначати диференційовано за наслідками декомпозиції структурно-функціональної спрямованості реального сектору економіки певного регіону держави - тобто, як у регіональному, так і техніко-технологічному, нормативно-правовому і виробничо-економічному аспектах в контексті інтенсифікації радикальних зрушень у виробничо-господарській діяльності РЕС. При цьому, провідним триєдиним принципом, на думку авторів статті, необхідно визнати нагальну перебудову існуючої системи організації управління у регіонах держави і наступне: 1) імовірнісне (об'єктивно) поступове зменшення соціально-економічної нерівності розвитку РЕС - як і передбачено положеннями Концепції Державної регіональної політики [13], так і результатами досліджень у сфері управління забезпеченням економічної безпеки (їхні обґрунтування викладено у науковій праці [14]); 2) генерування процесів збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів за рахунок підвищення ефективності функціонування промислового комплексу на рівні РЕС (деталізовано у праці [15]) з урахуванням імовірності розбудови нових форм - каскадів РПК або їхніх кластерних форм; 3) розмежування функцій щодо досягнення достатнього рівня енергоефективності за кожним суб'єктом управління промисловістю, РПК та в межах специфічних за класифікацією ТВК. Зокрема, у формі, за якою узгоджуватимуться інтереси, потреби і вимоги регіональної політики.

Рис. 3. Візуалізація розміщення на мапі України кластерного округу, ідентифікованого дисертантом за паритетом бінарної спрямованості каскадів РПК

Що стосується останньої, то, відповідно, повинен існувати ітераційний контекст реалізації РПП на рівні держави, яка передбачить врахування територіальної специфіки функціонування реального сектору економіки та масштабів розвиненості СП певного РПК (підтверджено висновками державних доктрин і обґрунтуваннями, приведеними у науковій роботі [16]).

та обсягів його інвестиційного забезпечення процесів модернізації реального сектору регіональної економіки

(до якого включено Донецький, Черкаський, Вінницький і Кримський каскади РПК)

Рис. 4. Візуалізація розміщення на мапі України кластерного округу ідентифікованого за паритетом одно спрямованості каскадів РПК

та обсягів його інвестиційного забезпечення процесів модернізації реального сектору регіональної економіки

(до якого включено Івано-Франківський і Львівський каскади РПК)

Крім цього, нагальним завданням є практика з: врахування однозначності дефініційного визначення детермінанти сталого розвитку; ґрунтовної деталізації та пізнанні змісту процедур із цілеорієнтованого управління; ідентифікації розбіжностей між явищами, що генерують підвищення енергоефективності функціонування кожного РПК в Україні. Це дозволить (передбачаємо у відповідності до розробленої нами алокаційної концепції): 1) уточнити сутність і зміст категорії управління забезпеченням енергоефективності функціонування РПК у теорії розвитку продуктивних сил і регіональної економіки з урахуванням положень стратегічного управління; 2) встановити природу управління в контексті досягнення достатніх темпів промислового зростання; 3) спрогнозувати імовірність досягнення якісних ознак енергоекономічної поведінки РПК і специфічних ТВК за урахування стратегічного потенціалу.

Висновки щодо подальшого розвитку та використання наукових розробок у зазначеній сфері досліджень. Приведені авторські трактування дозволяють ідентифікувати визначення сутності та змісту процесів, що описують сам процес «стратегічного управління забезпеченням енергоефективності функціонування РПК (у відповідності з формалізованими нами каскадами та кластерними округами каскадів РПК)»: це системно-універсальна діяльність корелянтів державного і регіонального управління із результативної реалізації, у першу чергу, семи найвагоміших цільових функцій алокаційного стратегічного управління. А саме: планування і прогнозування; контролювання; організовування; коригування і регулювання; діагностики і аналізу; структурної оптимізації; ресурсно-функціонального та інформаційно-методичного забезпечення.

Зазначене і спрямоване на наступні пріоритети : 1) досягнення кількісно-якісних змін енергоекономічних показників розвитку промисловості в регіонах, яка розглядається як багатокомпонентна система, гетерархіями якої є відповідної спрямованості виробничо-господарської, комерційної та зовнішньоекономічної діяльності каскади РПК та у їхній відповідності формалізовані кластерні округи; 2) скристалізацію і залучення найвагоміших чинників підвищення рівня енергоефективності, що обумовлюють промислове зростання та форсований соціально-економічний розвиток регіонів України; 3) генерування радикальних перетворень в межах кожного РПК у разі інкорпорації їхніх концептуальних властивостей до стратегічного потенціалу каскадів і кластерних округів в контексті забезпечення достатнього рівня економічної безпеки та підвищення якості життя населення територій України.

Список використаних джерел

1. Динамизм развития производственного потенциала: Монографія [Текст] / Алымов А. Н., Гончарова Н. П., Емченко В. Н., Микитенко В. В. / Під ред. акад. НАН України О. М. Алимова - К.: Ін-т економіки НАН України, 2003. - 203 с.

2. Микитенко В. В. Енергоефективність промислового виробництва: Монографія [Текст] / Микитенко В. В. - К.: Об'єдн. ін-т економіки НАН України, 2004. - 282 с.

3. Микитенко В. В. Формування комплексної системи управління енергоефективністю в галузях промисловості виробництва: Монографія [Текст] / Микитенко В. В. - К.: Ін-т економіки НАН України, Вид-во «Екс”Об.», 2005. - 336 с.

4. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення: Монографія [Текст] / Алимов О. М., Даниленко А. І., Микитенко В. В., Трегобчук В. М. та ін. / Під ред. акад. НАНУ С. І. Пиріжкова, акад. УААН В. М. Трегобчука - К: Об'єднаний ін-т ек-ки НАН України, 2005. - 540 с.

5. Інноваційний ресурс господарського розвитку: Монографія [Текст] / Бондарь К. Л., Дерев'янкін Т. І., Мельник В. П., Микитенко В. В.[ та ін.] / За ред. В. П. Мельника - К.: Об'єдн. ін-т ек-ки НАН України, 2005. - 363 с.

6. Экономическая безопасность государства и информационно-технологические аспекты её обеспечення: Монография [Текст] / [Андреєв Д. А., Веклич О. А., Микитенко В. В. [ та ін.] / Під заг. ред. Г. К. Вороновського, І. В. Недіна. - К.: Знания Украины, 2005. - 664 с.

7. Худолей В. Ю. Роль, місце та тенденції розвитку підприємств нафтогазового комплексу в енергозабезпеченні країни [Текст] / Шкарлет С. М., Худолей В. Ю. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць./ за наук. ред. І. К. Бондар. - К.: НДІ Економічний інститут Міністерства економіки України, 2008. - № 5 (86-87). - С. 78-81.

8. Долішній М. І. Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: Монографія [Текст] / М. І. Долішній. - Львів: 2001. - 342 с.

9. Экономический механизм стратегии развития топливно-энергетического комплекса: Монография [Текст] / [А.И. Амоша, А.И. Кабанов, А.И. Чиликин и др.]. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. - 140 с.

10. Микитенко В. В. Формування системи забезпечення енергоефективності на синергетичних підходах [Текст] /Микитенко В. В. // Економічний вісник НТУУ «Київський політехнічний ін-т» МОН України. - К.; 2006. - № 3. - С. 293-300.

11. Худолей В. Ю. Декомпозиція процесів формування системи управління забезпеченням енергоефективності функціонування регіональних промислових комплексів держави / Худолей В. Ю.// Ефективна економіка: електронний науковий фаховий економічний журнал, 2012. - № 9: Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=1367

12. Худолей В. Ю. Методологічні основи реалізації технологій управління забезпеченням енергоефективності функціонування регіональних промислових комплексів [Текст] / Худолей В. Ю.// Соціально-економічний розвиток регіонів контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції. - Херсон, ХНТУ МОНмолодьспорту України, Вид-во ПП Вишемирський В. С., 2011. - С. 168 - 175.

13. Конкурентоспроможність регіонів України: стан і проблеми [Текст] / Матеріали до круглого столу, м. Київ, 2008. - К.: Вид-во Український Центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова та SIDA, 2011. - 62 с.

14. Алимов О. М. Стратегічний потенціал - сукупні можливості національної економіки по досягненню цілей збалансованого розвитку [Текст] /Микитенко В. В., Алимов О. М. // Продуктивні сили України. науково-теоретичний економічний журнал. К.: - РВПС НАН України, 2006. - № 1. - С. 135-151.

15. Царенко О. В. Конкурентні переваги легкої промисловості регіонів України: методологія формування, теорія та практика: Монографія [Текст] / О. В. Царенко. - Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2009. - 504 с.

16. Феноменологічні альтернативи економічного зростання України: Монографія [Текст] / Данилишин Б. М., Микитенко В. В. - У 2 т. - Т. 1. - К.: РВПС України НАН України, Вид-во ЗАТ «Нічлава», 2008. - 336 с.

Анотація

Розроблено та обґрунтовано алокаційну концепцію управління забезпеченням енергоефективності функціонування регіональних промислових комплексів держави. За використання її домінант визначено конститутивно-ключові елементи відповідного типу стратегії в контексті досягнення збалансованості та надійності функціонування реального сектору регіональної економіки. Запропоновано реформування адміністративно-територіального устрою продуктивних сил України за рахунок розбудови десяти каскадів РПК при їхній інкорпорації до трьох класів кластерних округів.

Ключові слова. Каскади РПК; кластерні округи; стратегічне управління; забезпечення енергоефективності функціонування РПК.

Разработана и обоснована алокационная концепция управления обеспечением энергетической эффективности функционирования региональных промышленных комплексов государства. За результатами применения ее доминант определенны конституционно-ключевые элементы соответствующего типа стратегии в контексте достижения сбалансированности и надежности функционирования реального сектору региональной экономики. Предложено реформирование административно-территориального устройства производительных сил Украины за счет формализации из существующих региональных промышленных комплексов десяти каскадов при дальнейшей их инкорпорации к трем классам кластерных округов.

Dev Ключевые слова. Каскады региональных промышленных комплексов; кластерные округа; стратегическое управление; обеспечение энергетической эффективности функционирования региональных промышленных комплексов.

eloped and grounded original conception of management providing of power efficiency of functioning of regional industrial complexes of Ukraine. An author idea is identified after natures of the rational distributing are redistributions of strategic potential. As a result of the use of its dominants the constitutional-key elements of the proper type of strategy are certain in the context of achievement of balanced and reliability of functioning real the sector of regional economy. Reformation of administrative-territorial device of productive forces of Ukraine is offered due to forming from existing on this hour to twenty seven regional industrial complexes - ten cascades. Creation of new forms of organization of industrial production in regions - cascades - supposes realization of output positions. At first, their classification after three groups of specificity energy- and outwardly - to economic activity: to one directed; to the binary orientation; to the binary orientation; to the invariant orientation. Secondly, further incorporation of cascades of regional industrial complexes in three groups of cluster districts with the purpose of forming and use for the last of the system of regulators of increase of power efficiency.

Keywords. Cascades of regional industrial complexes; cluster districts; strategic management; providing of power efficiency of functioning of regional industrial complexes.

Размещено на Allbest.ru