Спосіб інвестування засобів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.015:

Вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет»

Спосіб інвестування засобів підприємства

В.Л. Загорудько,

доцент кафедри менеджменту виробничої сфери

О.Г. Зерненков,

студент 4 курсу кафедри менеджменту виробничої сфери

Анотація

лізинг фонд послуга вугільний

В роботі було проаналізовано та визначено типи лізингу, які найбільше відповідають потребам для оновлення основних фондів на вугільних шахтах.

Ключові слова: вугільні шахти, лізинг, фінансовий лізинг, оперативний лізинг.

Annotation

In work the types of leasing most corresponded to requirements for fixed capital updating on mines collieries analysed and defined.

Keywords: mines, leasing, financial leasing, operative leasing.

Протягом багатьох років вугледобувна промисловість була однією з найважливіших галузей України, такою вона залишається і на сьогоднішній день.

Ретроспективний і сучасний аналіз світового виробництва вугілля, а також його споживання показує, що вугілля було і залишається головним ресурсом і його роль в паливно-енергетичному комплексі постійно росте. Цей чинник дуже важливий для України, яка має великі запаси вугілля з практичною відсутністю нафтових і газових систем. Добре відомо, що немає органічної сировини альтернативного вугіллю в коксохімічному виробництві, він є невід'ємною частиною металургії.

Потенціал його технологічної обробки дозволяє використати його для виробництва газоподібного і рідкого палива. Вугільна промисловість, як основна галузь розширеного відтворення зумовлює не лише розвиток паливно-енергетичного комплексу, але національний курс розвитку економіки в цілому. Перспективами розвитку українських підприємств в процесі реструктуризації галузі є вугільна промисловість, але для цього вимагається фінансування в об'ємі, необхідному і достатньому для модернізації шахтних об'єктів [1].

На превеликий жаль, обладнання на шахтах використовується не один десяток років. Це обладнання вже давно використало свій коефіцієнт корисної дії і потребує заміни. Низька інвестиційна привабливість підприємств галузі за рахунок високої фондомісткості продукції, тривалих термінів здійснення інвестиційних проектів, проведення непослідовної державної політики, відсутності досконалості механізму відносин власності та також їх правового забезпечення унеможливлює зовнішнє інвестування.

Ключовим гравцем вугільної галузі України є Донбаська паливно-енергетична компанія (ДТЕК). Виробничі потужності сегменту вуглевидобутку ДТЕК представлені трьома найбільшими підприємствами галузі - ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (10 шахт), ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (п'ять шахт) та ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (одна шахта). Крім того, в сегмент збагачення входить п'ять збагачувальних фабрик [2].

На даний момент вугледобувна ланка ДТЕК видобуває на даних підприємствах вугілля, який характеризується високою якістю і становить п'яту частину від загально українського вуглевидобування. Підприємства ДТЕК формують виробничий ланцюжок від видобутку і збагачення вугілля до генерації й постачання електроенергії. На сьогоднішній день Компанія повністю забезпечує свої генеруючи активи власним вугіллям [3]. Але обладнання, яке використовує в своїй роботі ДТЕК, так само є застарілим і потребує оновлення.

Потрібно відзначити, покращення економічних показників на базі збільшення обсягів можливо лише за рахунок заміни обладнання на шахтах.

Постановка задачі. Удосконалення механізму інвестування оновлення основних засобів вугільних шахт.

Результати дослідження. Ефективне оновлення активних фондів багато в чому залежить від власної ініціативи підприємств, які в першу чергу мають бути зацікавлені у своєму економічному розвитку, в підвищенні рентабельності виробництва, нарешті у забезпеченості конкурентоздатності підприємства в умовах функціонування ринкової моделі економіки.

Процес оновлення активних фондів вимагає цілеспрямованих управлінських рішень, які виробляються на діючих підприємствах у рамках річних і довгострокових програм технічного розвитку виробництва, а на вищих ієрархічних рівнях шляхом управління інноваційним процесом, машинобудуванням, використання ціннісних, фінансових і інших економічних важелів.

Для того, щоб стало можливим оснаститися технічними засобами або їх оновити, нині практично у будь-якого підприємства є альтернативні варіанти:

- взяти кредити в приватних банках, або одержати державні субвенції;

- мобілізувати залучення внутрішніх джерел грошових коштів (продаж акцій, облігацій, контрактів, реінвестування амортизаційних відрахувань та ін.);

- звернутися за позикою до підприємств - споживачів, може бути до партнерів, спонсорів, створити фінансово-промислову групу;

- звернутися в лізингову фірму, що спеціалізується на лізингових угодах.

Якщо для керівників гірничого підприємства привабливішим є лізинговий варіант, то вони, звертаючись в лізингову фірму, повідомляють перелік і кількість необхідного устаткування, його технічні дані і вартість. Дають також інформацію про регламент використання устаткування, терміни його окупності, суму очікуваного економічного ефекту, пов'язаного з використанням цього устаткування.

Відповідно до Закону України «Про лізинг» [4], яким з 2003 року скасовано оперативний лізинг, в Україні наразі існуватиме лише фінансовий лізинг. У лізинг не можна передавати майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем. Лізингодавцем може бути лише юридична особа, чим грубо порушено права приватних підприємців бути лізингодавцями відповідно до Господарського та Цивільного кодексів. Лізингоодержувачем може бути пересічна фізична особа, а не лише приватний підприємець.

Згідно до цього Закону термін договору фінансового лізингу не залежить від терміну амортизації, але не може бути менше 1 року. Таким чином, стає можливим укладання короткострокових лізингових угод. Вдвічі скорочено термін несплати лізингових платежів (до 30 днів), після настання якого можна витребувати майно у неплатника- лізингоодержувача.

Якщо перекладати з англійської мови, слово лізинг (lease) означає оренда. З економічної точки зору між цими поняттями існує велика різниця. Оренда - це форма майнового договору, в якому власність передається у тимчасове володіння орендатору за домовлену плату. Лізинг - це довгострокова оренда з правом викупу власності за зниженою ціною. Так само лізинг вигідний в кризових ситуаціях. Наприклад якщо шахта не може купити устаткування відразу, то це обладнання можна буде взяти за допомогою одного з видів лізингу з правом викупу [5]. Таким чином, в умовах економічної кризи з постійним очікуванням зростання інфляції, коли практично відсутні середньострокові і довгострокові кредити, лізинг за певних умов дає реальну можливість вирішення проблеми інвестицій у технічне переоснащення підприємств.

Змістом надання лізингових послуг є постачання підприємствам необхідного устаткування. Значно рідше по лізингу надаються послуги, які пов'язані з нерухомим майном. Ризики пов'язані з наданням лізингових послуг підприємствам, які не можуть сплачувати ці послуги із-за погіршення економічного етапу змушені відмовитися від них, тому лізингодавці можуть у цій ситуації використовувати форму сублізингу.

Сублізинг - вид піднайму предмету лізингу, при якому лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам у володіння і користування за плату і на термін відповідно до умов договору сублізингу майно [6].

В операціях по наданню лізингових послуг беруть участь, як мінімум, три сторони: виробник, лізингодавець (лізингова фірма, банк і тому подібне), орендар (лізингоодержувач).

Підприємство, що отримало устаткування в термін, встановлений на основі домовленості, платіжними сумами по виплаті з відсотків за надані послуги повертають лізинговій фірмі інвестовані в рухоме майно грошові кошти. Отже, лізинг є органічною сполукою кредитно-позикових і торгових стосунків нестандартного характеру.

Лізингова фірма може запросити додаткову інформацію, що відноситься до вирішуваного питання. У міру задоволення двосторонніх інформаційних вимог і умов лізингова фірма укладає з підприємством договір, згідно з яким вона оплачує повну суму устаткування і здає підприємству в лізинг з подальшим, як правило, правом його викупу.

Угода може передбачати можливість вносити платежі після пуску в експлуатацію лізингового устаткування, і отримання виручки від реалізації товару. Практично це означає, що по лізингу безкоштовно на певний час, тобто за рахунок лізингової фірми (кредитора - постачальника), підприємство отримує технічні кошти, потім вводить їх в експлуатацію.

Витрати за змістом і експлуатації лізингового устаткування у світовій практиці і на Українських підприємствах враховуються в собівартості продукції, що випускається.

Під час використання фінансового (не оперативного) лізингу підприємство, користуючись лізинговими умовами, може не відволікати з обороту власні грошові кошти для придбання устаткування, не здійснювати з прибутку ніяких платежів лізинговій фірмі.

Лізингове устаткування враховується на балансі фірми. Тому в звітних документах підприємства сума основних коштів менша, що покращує показники виробничо-господарської діяльності (фондовіддачу, фондомісткість, рентабельність та ін.).

Підприємство, що узяло устаткування за умовами лізингу, припустимо на 5 років, може платити амортизаційними відрахуваннями (наприклад, у розмірі 20%) і річними відсотками з прибутку (наприклад, 10%) Отже, за 5 років буде виплачено 150 % устаткування. Але підприємству це може бути вигідно з цілого ряду причин: виключається необхідність в пошуку повної суми грошових коштів на придбання устаткування і так далі, а також капітальні і поточні ремонти можуть бути виключені, що значно знижує загальні витрати.

У практиці функціонування комерційних структур і виробництв існує поняття про зворотний лізинг. Суть його в наступному: недержавне підприємство (по статусу, наприклад, акціонерне товариство) продає банку власне майно. Після цього банк за лізинговим договором передає підприємству це ж майно в довгострокову оренду.

Вигоди, що отримуються в результаті здійснення операцій зворотного лізингу, аналогічні з тими, які мають місце у разі використання фінансового лізингу.

Незважаючи на деякі відмінності в змісті фінансового і зворотного лізингу, поза сумнівом, загальною для них є комерційна основа, і не буде помилкою, якщо послуги характеризуватимуться як лізинговий бізнес. Інші учасники лізингових операцій теж переслідують певні інтереси і, передусім, прагнуть отримати фінансову вигоду і мінімізувати ризик.

По-перше, лізингові послуги гарантовано прибуткові (інакше навіщо створювати лізингову фірму). По-друге, усувається сторонній конкурент. По-третє, ремонтні підприємства кваліфіковано і професійно можуть вирішити, як поступити з устаткуванням, що вивільняється на підприємствах внаслідок необхідності здійснення капітального ремонту, встановлюючи доцільність його виробництва, або виключаючи необхідність виконання капітального ремонту, направити зусилля на отримання максимальної ліквідаційної вартості.

Висновки

Очевидно, що викладені переваги способу інвестування оновлення основних засобів найбільш сприйнятливі для гірничих підприємств, особливо в часи економічної кризи. Для забезпечення ефективної структурної перебудови підприємства потрібна реалізація нових механізмів нової інвестиційної діяльності. До одного з таких механізмів відноситься створення фінансово-промислових груп на основі підприємств вугільної галузі та фінансових інститутів.

Образование особо мощных финансово- промышленых групп, позволяет решить сразу целый ряд актуальнейших проблем повышения управляемости экономики, стимулирование инвестиционной активности.

Список літератури

1. Перспективи розвитку вугільної промисловості України в процесі реструктуризації - Режим доступу до даних: http://masters.don-ntu.edu.ua/2011/iem/yazykova/library/translate.htm [Електронний ресурс]

2. Офіційний сайт ДТЭК - Добыча и обогащение угля - Режим доступу до даних: http://www.dtek.com/ru/our-operations/coal-production-and-preparation [Електронний ресурс]

3. Офіційний сайт ДТЭК - Вертикально - интегрированная модель - Режим доступу до даних: http://www.dtek.com/ru/our-operations/vertical-integration-model [Електронний ресурс]

4. Закон України від 11 грудня 2003 р. «Про фінансовий лізинг» // Відомості Верховної Ради України. - 2003 - Режим доступу до даних: http://www.dtkt.com.ua/show/2cid11846.html

5. Кунченко О. В./ Обгрунтування пріорітетної схеми використання лізингу на вугледобувних підприємствах України / Кунченко О. В. - Режим доступу до даних:http://www.rusnauka.com/12.APSN_2007/Economics/20500.doc.htm

6. Технология использования законодательства в деловом администрировании - Понятие сублизинга - Режим доступу до даних: http://www.labex.ru/pa-ge/pravo_lizing_33.html [Електронний ресурс]

Стаття надійшла до редакції 28.04.2012 р.

Размещено на Allbest.ru