Собівартість продукції хлібопекарського підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність питань вивчення собівартості зумовлена тим, що основним завданням діяльності підприємства є виробництво необхідних споживачам товарів і послуг. Будь-яка виробнича діяльність у ринкових умовах ефективна лише в тому випадку, коли вартість виробленого кінцевого продукту буде більше вартості вихідних ресурсів або факторів, витрачених на виробництво і збут. І основна мета підприємства полягає в максимізації цієї різниці. Зниження витрат виробництва та собівартості продукції є однією з основних умов збільшення прибутку підприємства, підвищення рентабельності та ефективності його діяльності.

Оскільки собівартість продукції є одним із найважливіших показників, який комплексно характеризує зміни в техніці, технології, організації праці та виробництва, що відбуваються на підприємстві, то саме він є індикатором прибутковості хліба та хлібобулочних виробів та однією із основних умов зростання прибутку підприємства, підвищення рентабельності та ефективності його роботи.

Коли посилюється конкурентна боротьба на внутрішньому і зовнішніх ринках збуту, зниження собівартості продукції в сукупності з податковими пільгами набуває особливо великого значення. Варто зауважити, що в останні роки спостерігається тенденція до зростання собівартості продукції підприємств хлібопекарської промисловості. Це пояснює підсилення значення показника собівартості продукції в діяльності хлібопекарських підприємств, оскільки разом із адміністративним втручанням в процес ціноутворення вони призводять до збитковості. Підприємство в межах собівартості повинно покрити витрачені ним ресурси, щоб безперервно продовжувати виробництво та отримувати доходи.

Зменшення витрат сировини і матеріалів досягається за рахунок зниження норм їхнього використання, скорочення відходів і втрат у процесі виробництва і збереження, повторного використання матеріалів, впровадження безвідходних технологій.

На розмір витрат істотний вплив має зміна цін на сировину і матеріали. При їхньому збільшенні витрати зростають, а при зниженні - зменшуються.

Зниження витрат підприємства забезпечується і за рахунок зменшення витрат живої праці на одиницю продукції та темпів зростання його продуктивності відносно темпів зростання середньої заробітної плати.



1. СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ її ПЛАНУВАННЯ В ХЛІБОПЕКАРСЬКІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Процес виробництва продукції пов'язаний з використанням засобів, предметів праці та самої праці. Витрати, використані в процесі виробництва на предметі праці, засоби праці, саму працю. А також витрати пов'язані з процесом організації і управлінням виробництвом складають собівартість продукції. Собівартість продукції являється частиною вартості продукції і її основою. Це означає, що зниження собівартості продукції збільшує прибуток підприємства, який залежить від двох показників: ціни і собівартості, і якщо в умовах ринку ціна залежить від факторів виробництва і вартості використаних матеріалів. Організацію обліку і калькулювання витрат, пов'язану з процесом виробництва і реалізації продукції, регламентує закон України про оподаткування прибутку підприємства і типове положення по плануванню, обліку і калькулювання собівартості продукції. В цих документах собівартість - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво продукції та її збут.

Витрати на виробництво продукції складає виробничу собівартість, а витрати на виробництво і збут продукції складають повну собівартість промислової продукції.

Собівартість продукції характеризує ефективність всього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній в ній відображаються рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та інше. Собівартість продукції використовується для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію.

До основних джерел зниження витрат виробництва і реалізації продукції підприємства - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності можна віднести:

- зниження витрат сировини, матеріалів, палива і енергії на одиницю продукції;

- зменшення розміру амортизаційних відрахувань, що припадають на одиницю продукції;

- зниження витрат заробітної плати на одиницю продукції;

- скорочення адміністративних витрат та накладних витрат при експорті та імпорті товарів;

- ліквідація непродуктивних витрат і втрат.

Основними методами планування витрат і складання планових калькуляцій являється технічно обґрунтовані норми витрат матеріалів і трудових витрат, а також стандартні технічні умови встановленні для конкретної продукції.

В залежності від виду продукції, складності і трудомісткість її виробництва, типу і характеру виробництва для обліку і калькуляції фактичних витрат собівартості використовується декілька методів:

-нормативний;

-показовий;

-попередільний.

1.1 Витрати. Їх класифікація

Витрати, що включені в собівартість продукції, в залежності від мети аналізу цих витрат, розрахунку і вироблення рекомендацій, можна класифікувати за різними ознаками.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Це групування є єдиним для всієї промисловості.

До складу елемента «Матеріальні витрати» включаються витрати на:

1) сировину й матеріали, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства;

2) купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, які використані в операційній діяльності підприємства;

3) придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке паливо та енергію всіх видів, що спожиті в операційній діяльності підприємства.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповідних елементів витрат;

4) тару й тарні матеріали, що використані в операційній діяльності підприємства;

5) будівельні матеріали, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства;

До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються:

- заробітна плата за окладами й тарифами;

- надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;

- премії та заохочення;

- матеріальна допомога;

- компенсаційні виплати;

- оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу;

- інші витрати на оплату праці.

До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються:

- відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- відрахування на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричиняють втрату працездатності;

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

- відрахування на інші соціальні заходи.

До елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.

- Витрати на повне відновлення основних фондів і капремонт у вигляді амортизаційних відрахувань;

- Витрати на реконструкцію і амортизацію у вигляді амортизаційних відрахувань пов'язаних із зношенням нематеріальних активів.

До елемента «Інші операційні витрати» належать:

- витрати на відрядження фізичних осіб;

- витрати на транспортне обслуговування;

- оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління;

- витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів;

- витрати зі страхування ризиків.

1.2 Особливості врахування витрат при виробництві продукції на підприємствах хлібопекарської галузі

Витрати - це обсяг спожитих виробничих факторів (матеріальних, фінансових, трудових ресурсів), необхідних для здійснення підприємством господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та максимізацію добробуту власників у грошовому вираженні.

Всі витрати підприємства укрупнено можна розділити на два блоки:

1) Поточні витрати, які пов'язані з вирішенням таких задач як закупівля сировини та матеріалів, їх транспортування та зберігання, обслуговування матеріально-технічної бази, утримання персоналу, тощо;

2) Довгострокові (інвестиційні) витрати, пов'язані з вирішенням стратегічних задач підприємства, таких як будівництво, реконструкція або придбання нових приміщень, придбання нових машин та обладнання, тощо.

Витрати підприємства включаються у собівартість продукції.

До виробничої собівартості продукції включаються:

1) прямі матеріальні витрати, до складу яких включається вартість сировини та основних матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат;

2) прямі витрати на оплату праці, до складу яких включається заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат;

3) відрахування на соціальні заходи, плата за оренду, амортизація, тощо;

4) загальновиробничі витрати, які включають витрати на управління виробництвом.



2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Характеристика виробництва продукції та виробничих процесів на підприємстві

Якість хлібу «Орільський» з пшеничного бороша вищого і першого ґатунку, подовий повинна відповідати вимогам ГСТУ 158.00389676.009-2000.Хліб виробляється овальної форми масою 0,5 кг.

Хліб «Орільський» має слідуючий вміст основних харчових речовин в 100 г:

Білки - 7,9 г,

Жири - 0,9 г,

Вуглеводи - 54,6 г,

Енергетична цінність (калорійність) - 928 кДж (222 ккал).

Для виробництва хліба я використовувала таку сировину:

- борошно пшеничне вищого сорту згідно ДСТУ 46.004-99 «Борошно пшеничне»;

- борошно пшеничне 1 сорту згідно ДСТУ 46.004-99 «Борошно пшеничне»;

- дріжджі хлібопекарські пресовані згідно ДСТУ 4812:2007 «Дріжджі хлібопекарські пресовані. Технічні умови»;

- сіль кухонна харчова згідно ДСТУ 3583-97 «Сіль кухонна харчова».

- Вода питна згідно з ГОСТ 2874-82 та інша сировина відповідно до вказівок до рецептур на хлібобулочні вироби по взаємозамінності сировини.

Якість сировини повинна відповідати вимогам діючої на неї нормативно-технічно документації на «Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів» затверджених 01.08.1989, № 5061-89 за показниками безпеки.

Підготовка сировини до виробництва проводиться згідно з «Правилами з організації та ведення технологічного процесу на хлібопекарських підприємствах».

Дріжджі, сіль перед замісом тіста розчиняють в мінімальній кількості води.

Тісто для хліба Орільського готується опарним способом. Температура опари повинна бути - 26-28°С, тривалість бродіння - 3,0-3,5 год, кислотність - 3,5-4,0 град. Тісто бродить 0,8-1,0 год, кислотність - 3,5-4,0 град, температура 29-30°С, триваліст вистоювання 40-50 хв, тривалість випікання 35-50 хв. Готовність тіста визначають за кислотністю та органолептичними показниками. Готове тісто обробляють, тістові заготовки укладають на під печі. Перед тим як виймати хліб з печі його обприскують водою для надання глянцевої поверхні. Температурний режим і тривалість вистоювання та випічки може змінюватись в залежності від типу і конструктивних особливостей обладнання та умов його експлуатації.

На моєму підприємстві працює 13 осіб. На підприємстві діє погодинна оплата праці, робочий персонал працює у дві зміни тривалістю 12 годин.

Я пропоную населенню хліб Орільський тому, що ми отримуємо дуже запашний та ароматний виріб, який людям буде довподоби.. Так як при бродінні тіста відбуваються різні процеси, у результаті яких змінюються фізичні властивості тіста. Накопичуються різні продукти, які надають певного смаку і аромату випеченим виробам. Розпушування тіста вуглекислим газом дозволяє одержувати нам вироби зі специфічною структурою, що сприяє ліпшому перетравленню продукту.Також, коли у поверхневому шарі виробів що випікаються, формується скоринка,яка набуває приємного румянцю, завдяки реакціям меланоїдиноутворення й меншою мірою карамелізації цукрів і декстринізації крохмалю. Тому виріб матиме дуже привабливий вигляд який вироблений з повагою та коханням. Тож моє підприємство матиме завжди прибуток.



2.2 Аналіз техніко-економічних показників роботи підприємства

Аналіз здійснюю за допомогою даних підприємства за два останніх роки та заношу до таблиці.

Таблиця 2.2

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

№ п/п	Показник	Одиниця виміру	Роки	Відхилення
			2016	2017	Абсолютне, ±	Відносне, %
1	Обсяг виробництва продукції	тонн	822,51	1010,50	187,99	23
2	Обсяг реалізації продукції	тис. грн.	450	500	50	11
3	Витрати на виробництво та реалізацію продукції	тис. грн.	9005,063	9300,050	294,987	3
4	Витрати на 1 грн. виробленої продукції	коп.	5,565	6,885	1,320	24
5	Середньооблікова чисельність працюючих у т.ч. робітників	чол.	13	13
6	Середньорічна вартість основних засобів	тис. грн.	7007,10	8153,13	1146,03	16
7	Прибуток від операційної діяльності	тис. грн.	347,13	400,05	52,92	15
8	Рентабельність виробництва	%	5	5

2.3 Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції

собівартість хлібопекарський витрата

Метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. На превеликий жаль для всіх, хто займається підприємницькою діяльністю, не можливо отримати прибуток, не витрачаючи ні копійки. З одного боку можна перефразувати відоме прислів'я: «Скільки витратиш, стільки і отримаеш». Всі розуміють, що витрат уникнути неможливо. Але проблема полягає в тому, що ресурси підприємства обмежені, тому питання полягає в тому, як, при найменших витратах, отримати найбільший прибуток. Прості лозунги типу: «Реструктурувати виробничий процес, перейти на прогресивні технології» і їм подібні в переважній більшості випадків так і залишаються лозунгами, бо всі ці перетворення потребують великих фінансових вкладень, коштів для яких, як правило недостатньо на підприємстві. Проблема формування витрат на виробництво продукції була і є основним аспектом ефективної діяльності підприємства, а саме зростання прибутку і рівня рентабельності. Саме з прибутком пов'язані виробничі витрати підприємств як фактор, що значною мірою безпосередньо регулюється підприємцем, тобто залежить від нього. На собівартість виробленої продукції підприємець може і повинен впливати. Основні тенденції формування виробничих витрат безпосередньо пов'язані і з різноманітними аспектами підприємства - його розміром, галузевою структурою, сумою кредитів і податків, рівнем прибутковості, ціноутворенням на продукцію та багатьма іншими факторами. Однак всі підприємства зацікавлені в отриманні стабільних прибутків, загальна величина яких давала б змогу забезпечувати технічний розвиток підприємства, розвивати виробництво та виплачувати дивіденди. Найпростішим способом досягнення цієї мети було б підвищення цін. Таке явище спостерігалося в умовах галопуючої інфляції та гіперінфляції, які мали місце в Україні в минулому. В умовах становлення стабілізації економіки України, розвитку конкуренції та відсутності вільних коштів у підприємств (організацій) і населення підвищення цін неможливе. Ціни на продукцію вітчизняних товаровиробників досягли світового рівня, але якість цієї продукції значно поступається перед досягненнями країн із ринковою економікою. Як результат -- більшість продукції вітчизняних підприємств неконкурентоспроможна, а витрати на її виготовлення дуже високі. За таких умов важко забезпечити належний рівень ефективності господарювання більшості вітчизняних промислових підприємств. Вихід один - знизити витрати, але знизити їх реально, щоб реально знизилася собівартість продукції. Щоб забезпечувати зниження вартості реалізованої продукції, необхідно постійно здійснювати управління витратами на її виробництво, домагатися відносного зниження як прямих, так і накладних витрат. Зниження прямих витрат потребує значних капітальних інвестицій для впровадження нових технологій, нової техніки, удосконалення організації виробництва тощо. Це під силу не всім підприємствам. Тому важливим резервом зниження вартості виробів може бути відносна економія накладних витрат (на одиницю продукції). Але для того, щоб говорити про економію, треба згадати, що витрати, по-перше, треба обліковувати; по-друге, аналізувати з метою планування, а, відтак, і прибутку; по-третє, шукати шляхи зменшення їх, щоб збільшити прибуток.



3. РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОДУКЦІЇ

1. Розрахунок маси тіста:

=

• 100% = •100% =

157,76 кг.

2. Розрахунок маси води в тісті загальної:

.

3.1 Розрахунок витрат на сировину і матеріали

До статті «Сировина та матеріали» включається вартість: сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, утворюючи її основу; допоміжних матеріалів, що використовуються при виготовленні продукції у виробничому процесі і пакування продукції (якщо пакування відповідно до встановленого технологічного процесу проводиться у процесі виробництва продукції (цехах) до здавання її на склад готової продукції. Основним видом сировини на моєму підприємстві є борошно першого сорту та вищого сорту. Крім борошна до основних матеріалів відноситься: сіль, дріжджі. До допоміжних матеріалів належать пакувальні матеріали: етикетки, поліетиленова плівка. Витрати на пакування виробів включаються безпосередньо у виробничу собівартість, якщо готові вироби пакуються на виробництві.

Для визначення кількості і вартості основних і допоміжних матеріалів, необхідних для виробництва передбаченої планом продукції, складаю розрахунок. Вихідними даними для якого слугують:

-- виробнича програма в установленому асортименті та розфасовці;

-- розрахункові норми виходу готової продукції;

-- розрахункові, встановлені рецептурною, норми витрат основних і допоміжних матеріалів на одиницю продукції;

-- договірні ціни на сировину та матеріали;

-- транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали.

Розрахунок складаю на кожний вид та розфасовку виробів, де показується: виробіток за планом, норма виходу виробу, норми витрат основних та допоміжних матеріалів.

Потреба борошна на хлібобулочні вироби визначаю по кожному найменуванню асортименту за формулою 3.1

(3.1), де

II -- потреба в борошні, тонн (кг);

В -- виробіток за планом, тонн (кг);

Н -- норма виходу за планом, %.

= 3,307 т.

Якщо на запланований рік відсоток вологості борошна приймається при складанні плану вище чи нижче базової величини, то перерахунок норми виходу здійснюю за формулою 3.2

(3.2), де

-- перерахована норма виходу, т;

-- норма виходу продукції при базовій вологості борошна, т;

-- базова вологість борошна, %;

-- запланована вологість борошна, %.

Потреба в інших основних матеріалах визначається на основі рецептур і планується на 100 кг борошна. Виходячи з цього, кількість інших основних матеріалів розраховую за пропорцією:

Розрахунок борошна:

100 кг борошна - 127 кг готової продукції

Х кг борошна - 1000 кг готової продукції

Х =

Так як моя пропорція борошна 50:50, то цю отриманий результат я ділю на 2.

Розрахунок дріжджів х/п пресованих:

2,0 кг дріжджів - 127 кг готової продукції

Х кг дріжджів - 1000 кг готової продукції

Х =

Розрахунок солі кухонної харчової:

1,5 кг солі - 127 кг готової продукції

Х кг солі - 1000 кг готової продукції

Х =

Витрати на сировину, матеріали при виробництві виробів та витрати на допоміжні матеріали в хлібобулочному виробництві, передбачені технічними цілями, відносяться на окремі види продукції прямим порядком, шляхом множення норм витрат певного виду матеріалу (меланж, цукор, плівка, короба тощо) на запланований обсяг виробництва. У випадку, якщо пакування продукції відбувається не у виробничому підрозділі, а на складі, то понесені витрати будуть відноситись до витрат на збут.

Витрати на сировину і матеріали визначаю за їх первинною вартістю, яка складається з сум, що сплачуються згідно із договором постачальнику, за вирахуванням непрямих податків (податку на додану вартість, акцизу), сум ввізного мита, транспортно-заготівельних. До транспортно - заготівельних витрат належать також витрати на утримання спеціальних заготівельних контор і складів, створених у місці заготівель, витрати на відрядження, безпосередньо пов'язані з заготівлею сировини та матеріалів і доставкою на склади підприємства з місць заготівлі.

Транспортно-заготівельні витрати на сировину і матеріали в окрему статтю калькуляції не виділяю. При розрахунку калькуляції певного виду виробу,за відсутності даних підприємства, т.к вони є комерційною таємницею, транспортно-заготівельних витрат я приймаю за основу середні тоеоритичні данні в розмірі 5% від вартості сировини та матеріалів.

Хліб «Орильський»

Вихідні дані:

m = 0,5 кг;

Вологість борошна - 14,4 %;

Продуктивність - 4,2 т/добу.

Борошно пшеничне вищий сорт - 50,0 кг Вихід хліба % - 127,0 %

Борошно пшеничне 1 сорт - 50,0 кг

Дріжджі х/п пресовані - 2,0 кг Wдр. - 75%

Сіль кухонна харчова - 1,5 кг Wс. - 3,0%

Разом - 103,5 кг Wт. - 44%

Розрахунок витрат статті «Сировина та матеріали» для хлібобулочних виробів наведено в табл. 3.1.



Таблиця 3.1

Розрахунок вартості сировини та матеріалів на виробництво 1000кг батона «Орільський» вагою 0,5кг

Вид сировини та основних матеріалів	Одиниця виміру	Норми витрат на 100кг борошна	Норми витрат на 1 т виробу	Ціна одиниці сировини, грн	Сума, грн
1	2	3	4	5	6
Борошно пшеничне 1 сорту	кг	50	393,70	5,60	2204,72
Борошна пшеничне вищого сорту		50	393,70	6,0	2362,2
Інші основні матеріали
Дріжджі хлібопекарські пресовані	кг	2,0	15,75	2,70	42,52
Сіль кухонна харчова	кг	1,5	11,81	3,45	40,74
Разом борошно та інші основні матеріали					4650,18
Допоміжні матеріали (плівка)	м		1000	0,20	200
Транспортно-заготівельні витрати1					242,50
Вода	м3	0,054	0,427	9,12	3,89
Всього по статті					9746,75

¹Транспортно - заготівельні витрати на 1 т (4650,18+200) • 0,05 = 242,50грн.

3.2 Розрахунок витрат на паливо, енергію та технологічні цілі

Планова потреба в паливі визначаю, виходячи із норм витрат умовного палива на 1. т готових виробів певного виду, коефіцієнту переведення умовного палива в натуральне, вартості окремих видів палива (3.2).

(3.2), де



-- планована потреба в паливі і -го виду, грн;

-- норма витрат умовного палива і - го виду, натуральні одиниці вимірювання;

-- ціна і - го виду палива, грн;

-- коефіцієнт переведення умовного палива в натуральне (приймають: 1,15 для газу).

= 540 грн.

Потреба в електроенергії розраховується множенням норми витрат електроенергії на 1 т виробу на кількість тонн по кожному найменуванню продукції (за даними заводу). Витрати на електроенергію, що купується, складається із витрат на її оплату за встановленими тарифами та трансформацію і передавання до підстанції. Енергію власного виробництва враховую за її собівартістю.

Таблиця 3.2

Розрахунок вартості палива і електроенергії на технологічні цілі

Енерговитрати	Одиниця виміру	Ціна за одиницю, грн	Вироби хлібобулочні
			Норма витрат на 1т	Сума, грн
Паливо (газ)	м3	6,90	78,26	540
Електроенергія	кВт/год	1,80	83,9	151,02
Всього по статті				156,42

3.3 Розрахунок вартості зворотних відходів

Зворотні відходи у хлібопекарському виробництві поділяються на такі, які:

-- використовуються в господарстві та реалізуються (борошняний змет, борошняний вибій, хлібні крихти, відходи від зачистки тістообробних агрегатів).

-- переробляються в основному виробництві (окрайці хліба та сухарних плит,відходи, що утворюються на окремих стадіях технологічного процесу, (лом, деформовані вироби, крихти та лом при виготовленні сухарних та бубликових виробів, відходи, що утворюються при переході з випічок одного сорту виробів на другий і період пуску чи зупинки печей);

Вартість зворотних відходів визначається за ціною можливої реалізації. Вартість цих відходів зменшує витрати на всі вироблені сорти виробів пропорційно до маси борошна, використаного на їх виробіток. За відсутності заводських данних, т.я. вони є комерційною таємницею, за основу я приймаю середні теоретичні данні 0,1% від кількості борошна.

Вартість зворотних відходів вираховую із суми матеріальних витрат.

Послідовність розрахунку наведено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Розрахунок вартості зворотних відходів

Зворотні відходи	Норматив зворотних відходів, %	Ціна реалізації грн./кг	Кількість, кг	Сума, грн
Борошняний змет	0,1	0,5	787,40	393,7

Щоб визначити суму я помножила ціну реалізації на кількість.

3.4 Розрахунок основної заробітної плати

До статті калькуляції «Основна заробітна плата» відносяться витрати на виплату основної заробітної плати робітників, обчисленої згідно з прийнятими підприємст вом системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції. Заробітна плата робітників зайнятих у виробництві відповідної продукції безпосередньо відноситься на собівартість відповідних видів продукції. Частина основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції, віднесення якої безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається на основі розрахунку кошторисної ставки.

Погодинна форма оплати праці використовується при виробництві продукції на потокових лініях, на дільницях при виконанні робіт із регламентованим режимом виробництва тощо. Фонд основної заробітної плати визначається виходячи із прийнятих на підприємстві годинних тарифних ставок, розстановки робітників на лініях, що здійснюється відповідно технологічного процесу, при врахуванні та кількості змін роботи обладнання та тривалості зміни. Тривалість зміни визначається технологічним процесом встановлюється на рівні 8 або 12 годин. Змінність роботи обладнання визначається технологією виробництва та обсягами виробництва продукції.

Явочна кількість робітників за зміну розраховується як добуток змінної чисельності та кількості змін на добу.

Розрахунок фонду оплати праці робітників, які працюють за погодинноюсистемою оплати наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Розрахунок основної заробітної плати робітників, що працюють за погодинною системою оплати праці виробництво батона «Орільський»

Професія	Кількість робітників на зміну, чол.	Тарифний розряд	Годинна тарифна ставка, грн.	Тривалість зміни, год.	Добова тарифна ставка, грн. (гр.2 х гр.4 х гр.5)
1	2	3	4	5	6
Наскрізні професії
Оператор установок безтарного збереження борошна	1	5	21,21	12	254,52
Укладальник хлібобулочних виробів	2	3	16,32	12	391,68
Приймальник- здавальник продукції	1	3	16,32	12	195,84
Укладальник- пакувальник	2	3	16,32	12	391,68
Всього					1233,72
Робітники на лінії
Дріжджовод	1	4	18,9	12	226,8
Тістороб	1	4	18,9	12	226,8
Машиніст тістообробних машин	1	4	18,9	12	226,8
Пекар	2	5	21,21	12	509,04
Укладальник хлібобулочних виробів	2	3	16,32	12	391,68
Всього					1581,12

Кількість потокових ліній на підприємстві -- 2. Основна заробітна плата робітників наскрізних професій в розрахунку на 1 потокову лінію, на якій виробляється батон «Орильський» складає 616,86грн. (1233,72/2). Добова продуктивність лінії планується 4,2 т за добу. Основна заробітна плата на 1т продукції становить (616,86+1581,12)/4,2 = 523,33 грн.

3.5 Розрахунок додаткової заробітної плати

До додаткової заробітної плати відносяться виплати виробничому персоналу підприємства, що нараховані за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів передбачені за:

-- суміщення професій (посад);

-- розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;

-- роботу у важких і шкідливих умовах праці;

-- ненормований робочий день для водіїв автотранспортних засобів;

-- роботу в нічний час (з 22 до 6 години);

-- роботу у вечірній час (з 18 до 22 годин при багатозмінному режимі роботи);

-- роботу у вечірню і нічну зміни (нічна зміна - це зміна, в якій не менше 50 відсотків робочого часу припадає на нічний час. Вечірня зміна - це зміна, яка безпосередньо передує нічній);

-- високу професійну майстерність;

-- високі досягнення у праці.

Розмір додаткової заробітної плати за відсутності заводських данних я приймаю за основу середні теоретичні данні у розмірі 90% від основної заробітної плати.

Таблиця 3.5

Розрахунок додаткової заробітної плати

Вироби	Основна заробітна плата на 1 т виробу, грн	Розмір доплат, %	Додаткова заробітна плата, грн.
Хлібобулочні	523,33	90%	471

Для розрахунку додаткової заробітної плати я складаю пропорцію:

523,33 грн - 100%

Х грн - 90%

Х= = 471 грн

До статті «Відрахування на соціальні заходи» включаються нарахування на заробітну плату робітників, зайнятих виробництвом продукції, які включають відрахування:

-- на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

-- на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності;

-- на соціальне страхування на випадок безробіття;

-- на соціальне страхування від нещасного випадку;

-- на індивідуальне страхування та інші соціальні заходи відповідно до законодавства;

-- військовий збір;

-- профсоюзні внески.

Відрахування здійснюються у розмірах, визначених законодавством, у відсотках до суми основної та додаткової заробітної плати. Загальна сума відрахувань приймається за даними підприємства у розмірі 22%.

Таблиця 3.6

Розрахунок відрахувань на соціальні заходи

Вироби	Заробітна плата, грн	Всього фонд оплати праці, грн	Відрахування на соціальні заходи, %	Сума нарахувань на заробітну плату, грн
	Основна	Додаткова
Хлібобулочні	523,33	471	994,33	22%	218,75

Для розрахунку суми нарахувань на заробітну плату я складаю пропорцію:

994,33 грн. - 100%

Х грн. - 22%

Х= = 218,75 грн.



3.7 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію устаткування

До даної статті відносяться витрати:

-- на утримання і експлуатацію виробничого обладнання, цехового транспорту та інструментів і пристроїв зі складу основних виробничих засобів - технічний нагляд, технічне обслуговування. Включаються витрати на проведення мастильних, обтиральних, регулюючих, кріпильних контрольно-діагностичних операцій, очисних робіт, необхідних для догляду за виробничим устаткуванням і утриманням його у робочому стані (хлібопекарські печі, установки безтарного зберігання та транспортування борошна, технологічне обладнання для приготування і оброблення тіста, вантажні ліфти тощо):

-- на ремонти, що здійснюються для підтримки об'єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигід від використання виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту, інструментів і пристроїв із складу основних виробничих засобів. Включаються витрати на придбання запасних частин, деталей, вузлів та інших матеріалів, що витрачаються для ремонту обладнання, транспортних засобів та інструментів; витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи робітників (слюсарів, ремонтників), зайнятих на ремонтних роботах, вартість послут ремонтних цехів, допоміжних виробництв, сторонніх організацій;

-- амортизаційні відрахування від вартості виробничого обладнання транспорту, інструментів та пристроїв із складу основних виробничих засобів (хлібопекарні печі, установки безтарного зберігання і гранспортування борошна, технологічне обладнання для приготування і оброблення тіста, підйомники, вантажні ліфти тощо);

-- суму сплачених орендарем платежів за користування наданих в оперативну оренду основних засобів;

-- витрати на утримання цехових транспортних засобів (вантажних автомобілів, авто - та електрокарів та інших видів нетехнологічного транспорту, який забезпечує переміщення сировини та матеріалів, доставку готової продукції на склади зберігання. Включають витрати на мастильні, обтиральні матеріали, паливо, запасні частини, вартість транспортних послуг допоміжних цехів і господарств, сторонніх організацій, а також оплата праці та відрахування на соціальні заходи робітників, зайнятих їх утриманням;

-- інші витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування.

Ця стаття розраховується на основі спеціального кошторису цеху (при цеховій структурі) та підприємства (при безцеховій). Витрати на утримання і експлуатацію устаткування відносяться тільки на ту продукцію, яка виготовляється на цьому обладнанні. Розподіл витрат на утримання і експлуатацію устаткування за видами продукції відбувається за допомогою бази розподілення (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, ваги виробленої продукції у структурі виробництва), що прийнята підприємством. При розрахунку даної статті я враховую вартість основних засобів цеху підприємства, метод амортизаційних відрахувань, обраний підприємством, суму витрат на поточний ремонт. Розмір амортизаційних нарахувань за відсутності заводських данних я приймаю середні теоретичні данні на рівні 60%, для хлібобулочних виробів, від суми основної заробітної плати робітників.

Для розрахунку витрат на утримання і експлуатацію устаткування я складаю пропорцію:

523,33 грн - 100%

Х - 60%

Х = = 314 грн



3.8 Розрахунок загальновиробничих витрат

До статті «Загальновиробничі витрати» належать витрати на:

-- суми, сплачених орендарем платежів за користування наданими в оренду основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами та нематеріальними активами загальновиробничого призначення;

-- платежі зі страхування ризиків цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі виробничих фондів загальновиробничого (цехового) призначення;

-- витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;

-- витрати на обслуговування виробничого процесу (забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, паливом, енергією інструментом, внутрішньозаводське переміщення вантажів); на утримання, експлуатацію, технічний огляд та технічне обслуговування основних засобів цехового призначення; здійснення технологічного контролю за виробничим процесом;

-- управління виробництвом; включаються витрати на оплату праці і відрахування на соціальні заходи апарату управління цехів, дільниць;

-- витрати на охорону праці (забезпечення та проведення медичних оглядів робітників; забезпечення спецодягом; забезпечення дотримання правил техніки безпеки праці, охорони праці, санітарно-гігієнічних вимог);

-- витрати на пожежну охорону;

-- податки, збори та інші, передбачені законодавством, обов'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом (плата за землю, податок з власників транспортних засобів, плата за забруднення навколишнього середовища, місцеві податки і збори, комунальний податок);

-- амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

-- витрати некапітального призначення, пов'язані з удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції;

-- інші витрати.

Загальновиробничі витрати кожного цеху включаються до собівартості продукції, що виготовляється тільки цим цехом. Витрати за цією статтею я визначаю виходячи з планових або фактичних витрат підприємства.

За відсутністю заводських даних загальновиробничі витрати я приймаю за основу середні теоретичні данні в розмірі 70 % від основної заробітної плати робітників.

Для розрахунку витрат на утримання і експлуатацію устаткування я складаю пропорцію:

523,33 грн - 100%

Х - 70%

Х = = 366,33 грн

3.9 Розрахунок адміністративних витрат

До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, що спрямовані на обслуговування і управління підприємством:

-- виграти, які пов'язані з управлінням підприємством (оплата праці та витрати на матеріально-технічне забезпечення персоналу управління підприємством, придбання ліцензій тощо);

-- втрати на утримання та обслуговування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (вартість палива, енергії, оплата праці робітників зайнятих обслуговуванням, амортизація, витрати на пожежну і сторожову охорону тощо), які мають загальнозаводське призначення;

-- витрати на обслуговування виробничого процесу;

-- інші витрати.

Адміністративні витрати визначаються за даними підприємства на основі складеного кошторису. Розподіл між видами продукції здійснюється пропорційно до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції.

За відсутністю заводських даних розмір адміністративних витрат приймаю за основу середні теоретичні даннів розмірі 10 % від виробничої собівартості.

3.10 Розрахунок витрат на збут

До витрат на збут належать витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції, зокрема:

-- витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов'язані зі збутом продукції (оплата праці, відрахування на соціальні заходи, комісійні винагороди торговим агентам, експедиторам, витрати на оплату службових відряджень, витрати на матеріали тощо);

-- витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів пов'язаних із реалізацією (збутом) продукції (технічний огляд та обслуговування, оплата праці робітників, зайнятих обслуговуванням та ремонтом, амортизаційні нарахування, вартість спожитоїелектроенергії, матеріалів, запасних частин, мастильно-обтиральних матеріалів тощо);

-- витрати, пов'язані з транспортуванням та страхуванням готової продукції (відшкодування транспортних та страхових витрат постачальника на доставку продукції на станцію, оплата послуг транспортно-експедиційних і посередницьких організацій);

-- витрати, пов'язані з забезпеченням правил техніки безпеки та охорони праці;

-- витрати на тару та пакування виробів на складах готової продукції (вартість тари, придбаної від сторонніх організацій; витрати на ремонт тари; витрати на пакувальні матеріали для затарювання готової продукції на складах. При цьомувитрати на пакування готової продукції включаються до витрат на збут продукції, якщо пакування готової продукції проводиться після здавання її на склад);

-- витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів та ті, що пов'язані із дослідженням ринку (маркетингові програми);

-- витрати на зберігання, навантаження, розвантаження та страхування готової продукції;

-- інші витрати, що пов'язані зі збутом продукції.

Витрати, що входять до цієї статті калькуляції, безпосередньо відносяться на певний вид продукції. Так як я не маю цих данних, то я беру середні теоретичні данні у розмірі 21%.



4. ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ

Для визначення ефективності виробництва та реалізації продукції розраховуют виробничу собівартість, повні витрати на виробництво продукції, планують величину очікуваного прибутку, виходячи із встановленої ціни. Сума всіх перерахованих вище статей витрат за вирахуванням зворотних відходів становить повні витрати на виробництво певного виду продукції.

Розрахунок калькуляції виробництва хліба «Орильського» вагою 0,5 кг наведено в табл, 4.1.

Техніко-економічні показники:

1. Випуск продукції за планом --4,2т

2. Вихід за планом -- 127%

3. Фактична середня вологість борошна --14,4%

Таблиця 4.1

Планова калькуляція хліба «Орільського»

№ п/п	Найменування статей калькуляції найменування матеріалів	Одиниця виміру	Потреба для виробництва 1т	Ціна, грн.	Витрати на 1т, грн
1	2	3	4	5	6
1	Сировина і матеріали				4910,16
	у т. ч.
	а)борошно пшеничне вищий сорт	кг	393,70	6,0	2362,2
	б)борошно пшеничне 1 сорт	кг	393,70	5,60	2264,7
	в) дріжджі х/п пресовані	кг	15,75	2,70	42,52
	г) сіль	кг	11,81	3,45	40,74
	д)плівка	м	1000	0,20	200
2	Паливо та енергія на технологічні цілі				95,58
1	2	3	4	5	6
	у т.ч.,
	паливо	м3	6,90	78,26	540
	електроенергія	кВт/год.	1,80	83,9	151,02
3	Зворотні відходи (вираховуються)	кг	787,46	0,5	393,7
4	Основна заробітна плата робітників				523,33
5	Додаткова заробітна плата				134,93
6	Відрахування на соціальні заходи				56,66
7	Витрати на утримання та експлуатацію устаткування				314
8	Загальновиробничі витрати				366,33
9	Виробнича собівартість (1+2-3+4+5+6+7+8+9)				7390,13
10	Адміністративні витрати				739,013
11	Витрати на збут				1551,92
12	Повні витрати				9681,063

Відпускна ціна продукції підприємства включає: виробничу собівартість, визначені адміністративні витрати, витрати на збут, норму прибутку.

Щоб розрахувати адміністративні витрати потрібно взяти 10% від виробничої собівартості.

7390,13 грн • 10% = 739,013 грн

Щоб розрахувати витрати на збут потрібно взяти 21% від виробничої собівартості.

7390,13 грн • 0,21% = 1551,92 грн

Щоб розрахувати повні витрати додаю пункт 9, 10, 11.

Ц = ВС + Ва + Вз+П (5.1), де

Ц -- ціна;

ВС -- виробнича собівартість продукції;

Ва -- адміністративні витрати;

Вз -- витрати на збут;

П -- сума прибутку;

Ц = 7390,13+739,013+1551,92+484,05 = 10165,113 грн

Суму прибутку визначають за формулою:

(4.2), де

Р -- рівень рентабельності, що планується підприємством (або встановлюється законодавчо).

За відсутності заводських данних, т.я. вони є комерційною таємницею, я беру за основу середні теоретичні данні на рівні 5%.

П = грн

Розрахунок відпускної ціни хліба «Орільського» наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Розрахунок відпускної ціни, грн. за 1 тонну

№ п/п	Показники	Хліб «Орільський», вагою 0,5кг
1.	Виробнича собівартість	7390,13
2.	Адміністративні витрати	739,013
3.	Витрати на збут	1551,92
4.	Повні витрати	9681,063
5.	Рентабельність, %	5
6.	Прибуток	484,05
7.	Відпускна ціна підприємства (ціна без ПДВ (гр.4+гр.5)	9681,068
8.	ПДВ (гр.7*0,2 (при ставці податку 20%)	1936,214
9.	Відпускна ціна (гр.7+гр.8)	11617,282
10.	Відпускна ціна за 1 шт, грн. (гр.9: кількість виробів у т.)	5,80
11.	Торгівельна націнка, %	10
12.	Роздрібна ціна 1 виробу	10,58

Кількість виробів на 1000 кг: 100кг - х шт

0,5 кг - 1 шт; х = 2000 шт

Відпускна ціна за 1 шт: 11617,282/ 2000 шт (кількість виробів) = 5,80 грн

Для розрахунку роздрібної ціни я складала пропорцію:

5,80 - 100%

Х - 10%

Х = = 0,58 грн.

0,58 + 10% = 10,58 грн.



ВИСНОВОК

На підставі проведеного дослідження я зрозуміла, що собівартість - один з найважливіших показників господарської діяльності підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться підприємству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних умовах. Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших однакових умов підприємство тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і зміцнюються позиції підприємства на ринку. Питання собівартості продукції завжди знаходяться в центрі уваги всіх працівників підприємства на сучасному етапі розвитку економіки. Приділено увагу методам калькулювання собівартості продукції. Під методом обліку розуміють сукупність способів і прийомів, за допомогою яких у бухгалтерському обліку відображають витрати і процес формування собівартості продукції. Я вважаю, що проблемою обліку витрат підприємства в Україні є проблема повноти та своєчасності їх відображення у системі обліку, так як величина витрат представляє собою головний резерв підвищення прибутку підприємства. Однією з основних проблем калькулювання є економічно обґрунтований розподіл витрат звітного періоду між готовою продукцією і незавершеним виробництвом, між окремими виробами і видами робіт. Розрахунок собівартості виду продукції й окремої його одиниці - основна і кінцева мета виробничого обліку. Але калькулювання собівартості продукції є необхідною частиною процесу перспективного планування і відмовлятися від нього не доцільно.

За моїми розрахунками я отримала роздрібну ціну хліба «Орільського» масою 0,5 кг - 10,58 грн. Від реалізації своєї продукції на ринку, моє підприємство згідно розрахунків отримає прибуток у розмірі 484,05 грн.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мостенська Т.Л. Організація виробництва і планування діяльності підприємства: конспект лекцій. - Київ НУХТ, 2007

2. Курочкін А.С. Організація виробництва: конспект лекцій. - Київ: МАУП, 1997

3. Дробот В.І. Довідник з технологій хлібопекарського виробництва. - Київ; видавництво Урожай

4. Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни «Економіка, організація, планування і управління виробництвом, Миколаїв 2017: Волкова С.З.- 24 с

5. Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві. - Київ.: - Центр навчальної літератури, 2005. - 488 с

6. Данилов Н.Ф., Шифман З.Б. Экономика, организация и планирование хлебопекарного производства - Москва.: 88

Размещено на Allbest.ru

...