Державне регулювання довгострокової інноваційної політики в Україні

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Уманський національний університет садівництва

Державне регулювання довгострокової інноваційної політики в Україні

В.В. Мельник кандидат економічних наук

Анотація

економічний інноваційний фінансовий ресурс

В умовах глобалізації та постійного загострення конкуренції фундаментом для досягнення довгострокового економічного зростання та належного місця в світовому співтоваристві стає ґрунтовна державна інноваційна політика. Основними цілями державної політики щодо розвитку інноваційної діяльності в Україні є забезпечення сталого розвитку держави, формування економіки знань в Україні, ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів.

Ключові слова. Держава, інновації, розвиток, політика, Україна, досвід, технології, економіка, конкуренція, стратегія.

Аннотация

В.В.Мельник

ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ДОЛГОСРОЧНОЙ ИННОВАЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ В УКРАИНЕ

Преодоление кризисных явлений в экономике Украины предусматривает выбор наиболее эффективных путей последующего долгосрочного развития. Как свидетельствует опыт развитых стран, этот путь связан с использованием инноваций.

Цель написания статьи - характеристика теоретико - методологических аспектов формирования инновационной политики и обоснование значения государства в регулировании инновационного развития.

В статье использованы общепринятые методы исследования, в том числе монографический, табличный, а также метод анализа и синтеза.

В современных условиях во всем мире осуществляются стремительные изменения технологических способов производства во всех его первоначальных составляющих, качественно изменяется хозяйственная структура, характер экономического роста, система ценностей и мотиваций, меняется критерий общественного прогресса. В ближайшей и долгосрочной перспективе учет иновационного фактора стает решающим условием дальнейшего развития современных экономических систем. Стабильный социально-экономический рост может быть достигнут только на инновационной основе при активном использовании современных научно-инновационных разработок.

В условиях глобализации и постоянного обострения конкуренции фундаментом для достижения долгосрочного экономического роста и соответствующего места в мировом сообществе стает обоснованная государственная политика.

Международный опыт убеждает, что существует два первостепенных рычага влияния на инновационную деятельность - рынок с присущей ему направленностью на максимизацию прибыли и государственное регулирование с его стратегией селекции и долгосрочной поддержки инновационных программ.

Основными целями государственной политики развития инновационной деятельности в Украине есть обеспечение стабильного развития государства.

На севоднешний день инновационная инфраструктура еще очень слабая, а поэтому требует всесторонней піддержки со стороны государства. К тому же следует отметить что инвестиции и инновации - это только половина дела, а вторая половина связана с подготовкой высокопрофессионального персонала, особенно менеджерских кадров.

Таким образом, определяющим приоритетом для нашей страны должна стать регулируемая инновационная модель экономического роста с целью утверждения Украины как высокотехнологического государства.

Только в этом случае реализуется план високого качества, роста ресурсозбереження, эффективности производства, выпуска конкурентоспособной продукции, как на внутреннем так и на мировом рынке.

Ключевые слова. Государство, инновации, развитие, политика, Украина, опыт, технологи, экономика, конкуренция, стратегия.

Annotation

V.V.Melnyk Ph.D.

STATE REGULATION OF LONG-TERM INNOVATION POLICY IN UKRAINE

Overcoming the economic crisis Ukraine foresees for selection of the most effective ways of further long-term development. According to the developed countries' experience, this way involves the usage of innovations.

The goal of this article is a theoretical and methodological aspects' review of the innovation policy formation and the reasoning value of the state's importance in the regulation of the innovational development.

In the article general research methods, including monographic, tabular methods also analysis and synthesis methods are used.

Under the modern conditions in the whole world, the rapid changes of the technologic method of production take place in all determinant links, the economic changes qualitatively, the conception of criterions of the social progress structure, the character of the economic increase, the system of values and motivations changes. In the nearest and long-term perspective, taking into account the innovation factor becomes a determining condition of the farthest development of the modern economic systems. The permanent social-economic increase may be reached only on the innovative base by the active usage of modern scientific-innovative developments.

In the context of globalization and increased competition the permanent foundation for achieving the long-term economic growth and the proper place in the world community must be the thorough state innovation policy.

The international experience shows that there are two main influence levers on an innovation activity, such as the market with its usual focus to maximize profits and government regulation with its strategy selection and long-term innovative programs' support.

The main objectives of the innovational activity development state policy in Ukraine should be the provision of the long-term sustainable state development.

Nowadays the innovation infrastructure is very weak and because of it needs an all-round support of the government. Also it should be mentioned, that the investments and the innovations are only the half of the business and the other part is consisted in the training of the highly professional staff, especially manager staff.

Thus, the determining priority for our country should be governmental regulated state innovative model of the economic growth aiming the establishing of Ukraine as a high-tech state.

Only in this case the plans of the high quality of increase, resource-saving, the efficiency of manufacture, the emission of the competitive output in the inner and world-wide market may be realized.

Keywords. state, innovations, development, policy, Ukraine, experience, economic, technologies, competiveness, strategy.

Подолання кризових явищ в економіці України передбачає вибір найбільш ефективних напрямків подальшого довгострокового розвитку. Як свідчить досвід розвинутих країн світу цей шлях пов'язаний з використанням інновацій. Без інноваційних процесів неспроможні відбуватися структурні перетворення, динамічне економічне зростання та запровадження складових сталого розвитку.

В сучасних умовах в галузях з передовими технологіями процес революційного оновлення частіше стає безперервним і відповідно таким ж безперервним і все більш вагомим стає отримання додаткового прибутку, в зв'язку з чим власники технологій мають конкурентні переваги.

Отже, метою державної політики в сфері інноваційної діяльності є забезпечення високих темпів росту обсягів конкурентоспроможності наукоємної продукції стратегічних промислових галузей з рівнем технологій, що постійно підвищується.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Проблеми формування та реалізації державної інноваційної політики постійно перебувають у полі зору численних авторів, зокрема мають місце ґрунтовні публікації щодо узагальнення закордонного досвіду формування та розвитку інноваційної політики, реформування інноваційної політики підтримки та контролю за інноваційними процесами, що мають місце в науково-технічній, виробничій та інших сферах соціально-економічного життя країни [1].

Так питання, пов'язані з інноваційним розвитком, державним регулюванням інноваційних процесів, стратегічними напрямками соціально - економічного розвитку України знайшли своє відображення у роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: П. Друкера, М. Портера, В. Гейца, Й. Шумпетера, П. Саблука, Л. Федулової, В. Александрова, С.Онишко, А. Гальчинський, І.Павленко, А.Поручник, В.Яцкова тощо. Проте, враховуючи недостатність дослідження проблеми державного регулювання інноваційних процесів, вважаємо за доцільне більш повно обґрунтувати досліджуване питання.

Мета написання статті є - розгляд теоретико-методологічних аспектів формування інноваційної політики та обґрунтування значення державного регулювання інноваційного розвитку, підвищення конкурентоспроможності інноваційної економіки та забезпечення довгострокового соціально-економічного розвитку.

Методика досліджень. В статті використані загальноприйняті методи дослідження, зокрема монографічний, табличний, метод аналізу. Теоретичною і методологічною основою дослідження слугували теоретичні розробки вчених з питань державного регулювання соціально-економічного розвитку.

Ретроспективний аспект розвитку державного регулювання здійснений із застосуванням методу порівняльного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду. Для досягнення поставленої у статті мети використовувався також такий метод як абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків).

Результати досліджень. В умовах глобалізації та постійного загострення конкуренції фундаментом для досягнення довгострокового економічного зростання та належного місця в світовому співтоваристві стає ґрунтовна державна інноваційна та інвестиційна політика. У ринковій економіці взаємодіє три основних ринки: ринок товарів і послуг; ринок праці; фінансовий ринок. Саме на фінансовому ринку проявляються економічні відносини між господарюючими суб'єктами, населенням і державою із приводу мобілізації тимчасово вільних коштів для інвестування. Закономірності процесу розширеного відтворення зумовлюють економічну природу інвестицій, яка передбачає спрямування частини додаткового суспільного продукту на збільшення кількості і підвищення рівня якості всіх складових суспільної системи продуктивних сил. Джерело інвестиційних коштів становить фонд нагромадження, або збереження частини національного доходу, що спрямовуються на збільшення і розвиток виробничих факторів, і фонд відшкодування, призначений для забезпечення відновлення зношених виробничих засобів у формі амортизаційних відрахувань. Інвестиційні складові в цілому забезпечують формування структури коштів, що визначає рівень ефективності інвестиційної діяльності і темпи розширеного відтворення.

Разом з тим інноваційний тип економічного розвитку дедалі більше стає тим фундаментом, який визначає економічну міць країни та її перспективи на світовому ринку. Основною ознакою сучасного розкладу сил в світі є суттєвий відрив країн-лідерів, що створюють “інноваційний анклав ” в світі, від менш потужних країн, які змушені повністю залежати від позиції “активних гравців ”.

Предметом державної інноваційної політики є відносини, які виникають з приводу створення інновацій і їх упровадження в практику суспільного життя, а основним суб'єктом - законодавчі та виконавчі органи державної влади [2].

Не можна не погодитись з вітчизняними науковцями в тому, що державна інноваційна політика в Україні являє собою сукупність правових, політичних, економічних, соціальних, інформаційних, освітніх, організаційних та інших заходів, здійснюваних органами державної влади України і органами місцевого самоврядування для реалізації цілей і принципів в області інноваційного розвитку [3].

В Україні головною причиною, що стримує розвиток інноваційної діяльності є недосконала нормативно-правова база, яка регулює даний вид діяльності. В сучасній нормативно-правовій базі (закони, укази Президента, підзаконні акти у формі постанов Уряду, наказів центральних органів виконавчої влади тощо) стосовно науково-технічної та інноваційної діяльності виділяють близько 200 документів. Ці документи можна розділити на такі групи:

1) Документи програмного характеру ( стратегії, концепції, програми) загальнодержавного, галузевого та регіонального рівнів;

2) Закони України, які передбачають компетенцію місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у галузі інноваційної діяльності;

3) Підзаконні акти Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств, що регулюють окремі питання реалізації регіональних інноваційних проектів, створення місцевої інноваційної інфраструктури, подання звітності тощо.

4) Рішення та розпорядження місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в галузі інноваційної діяльності [4]

Нажаль, і сьогодні використання нововведень, як одного з центральних факторів підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної економіки на інноваційних заходах, системно не здійснюється. Тобто не формуються відповідні переваги для вітчизняних виробників у боротьбі з конкурентами на внутрішніх та міжнародних ринках, що сприятимуть Україні зайняти гідне місце поряд із розвиненими світовими країнами.

Головним чинником економічного зростання держави є науково-технічні інновації та комерційне застосування продуктивних технологій, наукових знань, організаційних ідей, які сприяють нарощуванню обсягів виробництва розширеного асортименту продукції й поліпшенню її якості [5].

Міжнародний досвід переконує, що існують два найголовніших важелів впливу на інноваційну діяльність - ринок із притаманною йому спрямованістю до максимізації прибутків і державне регулювання з його стратегією селекції та довгострокової підтримки інноваційних програм.

Інноваційна політика охоплює національно-економічне середовище, в якому функціонує й розвивається суспільство. Формування власної моделі інноваційного розвитку України, з урахуванням світового досвіду, має забезпечити раціональне поєднання як державного регулювання так і ринкового впливу.

Особливості державної інноваційної політики визначаються стратегією інноваційного розвитку. У випадку реалізації стратегії “перенесення ” - державна інноваційна політика націлена на використання механізмів залучення зарубіжних інновацій, їх адаптацію та на цій підставі формування національного інноваційного потенціалу. При реалізації стратегії “запозичення” - державна інноваційна політика передбачає створення умов для використання зарубіжних інновацій в економічний діяльності. Згідно зі стратегією “нарощування” визначальним принципом державного регулювання є генерування національних інновацій з обмеженим використанням інших джерел розвитку [6].

Система інвестування інновацій має передбачати певну кількість взаємопов'язаних елементів, що мають ієрархічну підпорядкованість і функціональне навантаження. Умовно система, що класифікується за етапами її функціонування, відображена в таблиці 1.

1. Функціонування системи інвестування інновацій

 Інноваційний шлях розвитку дає право світовим країнам забезпечувати собі технологічні переваги та активно формувати ядро шостого технологічного укладу - інформаційні технології, біотехнології, нанотехнології, космічна техніка, що визначає конкурентоспроможність їхньої економіки як на внутрішніх, так і міжнародних ринках [7].

Основними цілями державної політики щодо розвитку інноваційної діяльності в Україні є забезпечення довгострокового сталого розвитку держави, формування економіки знань в Україні, розвиток та ефективне використання інноваційного потенціалу, а також матеріальних і фінансових ресурсів, спрямованих на створення наукоємних технологій, товарів (робіт, послуг), випуск наукомісткої, конкурентоспроможної продукції .

Найважливішими завданнями інноваційної політики є розвиток інноваційного бізнес-середовища і накопичення інноваційного потенціалу економіки на підставі реалізації таких принципів, як ініціативність, інтерактивність, об'єктивізація.

Саме інновації визначають конкурентні переваги в ринковій боротьбі, реалізація яких дозволяє активно брати участь у формуванні світової економічної системи завдяки досягненню інноваційної конкурентоспроможності на національному рівні.

Висновки

Таким чином визначальним пріоритетом для нашої країни має стати регульована державою інноваційна модель економічного зростання з метою утвердження України як високотехнологічної держави. При цьому чинна законодавча база науково-технічного та інноваційного розвитку, має відповідати сучасним вимогам і на практиці суттєво впливати на темпи такого розвитку.

Взагалі, інноваційний шлях розвитку передбачає досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції з метою вільного конкурування на світових ринках товарів і послуг. Тому сьогодні важливо вивчати та використовувати досвід країн з розвиненою ринковою економікою, стимулювати запровадження європейських інструментів інноваційної діяльності.

Список використаних джерел

1. Атаманова Ю. Державна інноваційна політика: проблеми правового визначення та законодавчого закріплення / Ю. Атаманова // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2007. - № 6. - С. 49-59.

2. Бова Т. В. Пріоритети державної інноваційної політики на державному та регіональному рівнях [Електронний ресурс] / Т. В. Бова. - Режим доступу : lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/govermgmt/2010/147-135-20.pdf.

3. Лисюк В. М. Інноваційна політика - основа модернізації економіки держави / В. М. Лисюк, М. Г. Скрипник // Економіка: реалії часу. - 2013. - № 1 (6). - С. 147-152. - Режим доступу : http://economics.opu.ua/files/archive/ 2013/n1.html.

4.Шуміло І.А. Проблеми нормативно-правового забезпечення регіональної інноваційної політики / І.А. Шумило // Форум права - 2008. - №3 - С. 544-550. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.nafe-joumals/fp/2008-3/08.siarip.pdf.

5.Саблук П.Т. Агропромислове виробництво України: Уроки 2008 і шляхи забезпечення інноваційного розвитку / П.Т. Саблук, Ю.Ф. Мельник // Економіка АПК. - 2009. - №1 - С. 3-7.

6.Сільченко І. А. Державна інноваційна політика в умовах формування інноваційної моделі розвитку / І. А. Сільченко // Вісник Бердянського ун-ту менеджменту і бізнесу. - 2010. - № 1 (9). - С. 31-35.

7.Денисов Б.Ф. Инновационный процесс в условиях региональной економики / Б.Ф. Денисов.- СПБ.: СПБУ економики и финансов,1993.- 128 с.

REFERENCES:

1. Atamanova, Y. State Innovation policy: problems of legal definitions and legislative consolidation. Theory and Practice of Intellectual Property Journal, 2007, no. 6, pp. 49-59 (in Ukrainian).

2. Bova, T.V. The priorities of the state innovation policy at national and regional levels. Accessed at lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/govermgmt/2010/147-135-20.pdf.

3. Lusyuk, V.M. Innovation policy - the basis of economic modernization of state. Economy: Realities time, 2013, Vol 1, no 6. pp. 147-152. Available at http://economics.opu.ua/files/archive/ 2013/n1.html.

4. Shumilo, I.A. Problems of regional innovation policies' regulatory support. Right Forum journal, 2008, Vol. 3, pp. 544-550. Available at http://www.nbuv.gov.nafe-joumals/fp/2008-3/08.siarip.pdf.

5. Sabluk, P.T., Melnuk, Y.F. Agroindustrial production of Ukraine: Lessons from 2008 and ways to ensure the innovation development. Economy of AIC journal, 2010, no. 1, pp. 3-7.

6. Silchenko, I. A. The state innovation policy in the emerging of innovation development model. Berdyansk: Bulletin of Berdyansk University of Management and Business, 2010. Vol 1, no 9. pp 31-35.

7. Denisov, B.F. The innovation process in terms of the regional economy. St. Petersburg: SP University of Economy and Finance, 1993. 128p. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru