Інвестиційні пріоритети впровадження логістики постачання на молокопереробних підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРІОРИТЕТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЛОГІСТИКИ ПОСТАЧАННЯ НА МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Безсмертна О.В.

асистент

Вінницький національний технічний університет

Розглядаються проблеми оновлення основних засобів молокопереробного підприємства та фінансування забезпечення лабораторним обладнанням приймальних пунктів на селі. Обґрунтовується доцільність застосування переваг інвестиційного лізингу.

Ключові слова: молокопродуктовий підкомплекс, логістика постачання, транспортні засоби, інвестиційний лізинг.

The problems of dairies' fixed assets update and financing of laboratory equipment backing of the receiving points are examined. Expedience of application of investment leasing advantages are founded.

Вступ

Здійснення структурної перебудови молокопродуктового підкомплексу та його транспортного забезпечення потребує значних капітальних вкладень. Ситуація ускладнюється тим, що питання інвестування розвитку системи постачання сировини на молокопереробних підприємствах доводиться вирішувати в умовах загальної економічної кризи в країні. Концепція логістики враховує це і дозволяє вирішити проблему комплексно, з врахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх можливостей суб'єктів господарювання.

Інвестиційна криза в Україні має свої передумови. Негативні тенденції ще у 70-90-х роках переросли у кризу інвестиційної сфери, яка набула найгостріших форм після розпаду СРСР. Внаслідок цього були повністю порушені об'єктивні процеси простого і розширеного відтворення основних фондів, що призвело до їх фізичного і морального старіння, різкого зниження ефективності використання і до втрати дієздатності. Із вступом нашої країни до СОТ це питання стало особливо актуальним, оскільки постачання якісної сировини, зокрема, на молокопереробні підприємства та виробництво конкурентоспроможної продукції неможливе без додаткового залучення джерел фінансування формування основних засобів підприємств.

Вагомий внесок в економічну теорію і практику інвестиційного розвитку логістики постачання зробили вітчизняні науковці, зокрема Фесенко К.Е. та Денисенко М.П [2], Сьомченков О.А. [5]. Велику увагу співпраці виробників сировини та переробних підприємств в своїх роботах приділяють Гладій М.В. [1], Пинда Р.В. [4]. Особливості нарощення виробничого потенціалу в молочній промисловості розглядає Ільчук М.М. [3]. Разом з цим, питання інвестування логістики постачання на молокопереробних підприємствах не повною мірою досліджено і узагальнено, особливо з врахуванням вступу країни до СОТ. Це зумовило вибір даної теми та засвідчує її актуальність.

Мета

Метою проведеного дослідження є виявлення проблем інвестування системи постачання на молокопереробних підприємствах за логістичною концепцією.

Результати

В межах функціональної системи логістики постачання матеріальні потоки проходять з ринку закупівель, тобто з місць виготовлення сировини і матеріалів, до виробника через всю необхідну сукупність виробничих і допоміжних процесів. Вчасна поставка сировини на молокопереробне підприємство залежить від стану молоковозів та вкладання коштів в їх оновлення, тобто від ефективності виконання функції розміщення та організації транспортного господарства (табл. 1). Виявлено, що з 2002 р. відбувається стрімке збільшення кількості молоковозі в автопарку молокопереробних підприємств Вінницької обл.

Таблиця 1 - Стан молоковозів типового молокопереробного підприємства Вінницької обл. за 2002-2006 рр.

інвестиційний логістичний молокопереробний лізинг

Транспортування молока молочними підприємствами регіону здійснюється власними рефрижераторами-молоковозами, вартість яких в середньому по області, як видно з табл. 1, за 2002-2006 рр. зросла майже в два рази (на 46%), що пов'язано із збільшенням обсягів закупки молока. При цьому більшість підприємств співпрацюють з приватними постачальниками, які додатково поставляють молоко власними молоковозами.

За даними табл. 1 на підприємствах Вінницької обл. спостерігається закупівля молоковозів більшої місткості з кожним роком, однак 79% від їх кількості - це чотиритонні ГАЗи. Як видно з рис. 1, динаміка вартості транспортних засобів молокопереробних підприємств носить від'ємний характер з 2004 р., оскільки в середньому по регіону у 2005-2006 рр. порівняно більшими темпами зросла величина необоротних активів. Однак свідченням оновлення транспортних засобів підприємств є те, що у 2006 р. частка вартості транспортних засобів у сумі необоротних активів склала 6,3%, що більше за рівень 2002 р. (5,6%).

Рис. 1 - Частка вартості транспортних засобів у сумі необоротних активів молокопереробних підприємств Вінницької обл. у 2002-2006 рр.

Транспортне господарство молокопереробних підприємств не обмежується лише молоковозами для перевезення сировини на підприємство. Функціональною системою логістики постачання також є система переміщень матеріальних ресурсів в межах молокопереробного підприємства. Вона включає матеріально-технічну базу, з використанням якої транспортуються вантажі, а також інфраструктуру, що забезпечує функціонування та утримання цієї бази.

На підприємствах перекачування молока з приймально-апаратного відділення у виробниче приміщення здійснюється через трубопроводи, які з'єднують ці два пункти і відповідні цехи між собою. Після того, як молоко пройшло контроль якості в приймально-апаратному відділенні, воно перекачується з автоцистерн у танкери для зберігання. На більшості підприємств виявлені такі проблеми щодо експлуатації трубопроводу:

- на підприємствах з річним обсягом переробки молока до 10 тис. т труби у діаметрі маленькі і швидкість руху молока по них дуже висока, що спричиняє великий перепад тиску. Тому подача молока чи води через такі труби вимагає встановлення більш потужного насосу, а це призводить до додаткових затрат електроенергії (більше на 0,8-1,2%);

- на підприємствах з обсягом переробки молока понад 10 тис. т у рік труби великі і тому швидкість руху молока по них невисока. Однак, недоліком використання таких труб є те, що їх неможливо заповнити молоком чи водою повністю (по всьому діаметру), і в них залишається повітря. В результаті цього ефективність використання трубопроводу дуже низька, а також виникають труднощі, пов'язані із промиванням труб, оскільки мийний розчин не торкається всіх внутрішніх поверхонь.

Виходячи з вищевказаного, слід відмітити, що на ефективність експлуатації трубопроводу молокопереробних підприємств впливає не лише розміри труб, а також наявність відповідних насосів та врахування фактора якості промивання труб.

Особливої уваги в процесі реалізації логістики постачання на молокопереробних підприємствах регіону заслуговує ефективне оновлення складу їх засобів виробництва, зокрема, транспортних засобів, що повинно реалізовуватись одночасно з формуванням структури джерел фінансування необоротних активів підприємств. Останнє, як зазначалось вище, доцільно здійснювати саме спільно із виробниками (постачальниками) молока з метою зміцнення їх інвестиційної привабливості для кредиторів.

Ефективність роботи виробників молока також залежить від наявності та стану установок і агрегатів для доїння корів. Протягом 2001-2006 рр. відбувалось постійне зменшення кількості цих установок, однак темпи зменшення до 2006 р. уповільнились від 32,8% до 13,8%. Це пояснюється тим, що с.-г. підприємства почали співпрацювати з переробними підприємствами та отримувати від останніх фінансову підтримку.

Оновлення основних фондів вимагає значних фінансових ресурсів. Крім того, що необхідні значні капіталовкладення, фінансування повинно бути довгостроковим, інакше у разі коливань на ринку підприємство опиниться в складній ситуації з точки зору ліквідності. Відомо, що комерційні банки достатньо обережно ставляться до ідеї фінансування підприємств АПК і, зокрема, молокопереробних підприємств. В такій ситуації саме інвестиційний лізинг є оптимальним фінансовим рішенням. В його основу закладена угода, яка здійснюється лізинговою компанією, що надає лізингоодержувачу послугу кредитного характеру. Молокопереробні підприємства, які використовують такий спосіб оновлення основних фондів, в лізинг передають таке устаткування, як доїльні установки, молочні танки, кормороздавачі, обладнання для переробки молока, автомобілі КАМАЗ для транспортування зерна, автомобілі «ГАЗЕЛЬ» для доставки молочних продуктів, комбайни, трактори, посівні машини, культиватори, розпилювачі, плуги тощо. До цього переліку можна додати лабораторне устаткування та холодильні камери, якими облаштовуються приймальні пункти молока. В регіоні лише 44% діючих молокопереробних підприємств мають стаціонарні приймальні пункти, які займаються закупівлею молока від особистих підсобних господарств населення. Відповідно, ці підприємства з метою збереження сировинної зони створюють сприятливі умови для функціонування заготівельних пунктів. Згідно з Програмою розвитку аграрного ринку області на 2006-2010 рр. передбачено розширення мережі заготівельних кооперативів та молокоприймальних пунктів. За цією Програмою щорічно виділяється 300 тис. грн. з обласного бюджету на фінансування технічного переоснащення діючих пунктів збору молока, зокрема закупівлі холодильного обладнання, контрольно-вимірювальних приладів. Це дозволить значно підвищити якість заготовленого молока, а в результаті цього - і молочної продукції.

Висновки

Стан молоковозів, внутрішніх трубопроводів для перекачування молока на переробних підприємствах Вінницької обл., а також лабораторного обладнання в приймальних пунктах в селі вимагає прийняття відповідних рішень щодо їх оновлення та пошуку засобів для фінансування цього процесу. Саме впровадження логістичної концепції на цьому рівні з врахуванням інтересів обох сторін системи постачання є раціональним напрямом інвестування.

Список літератури

1. Гладій М.В. Особливості поглиблення агропромислової інтеграції // Економіка АПК. - 2005. - № 12. - С. 55-58.

2. Інвестиційний потенціал у логістиці: На прикладі автотранспорту: Навч. посібник / К.Е. Фесенко, М.П. Денисенко. - К.: Науковий світ, 2002. - 259с.

3. Ільчук М.М. Використання виробничого потенціалу молочних заводів і напрями його нарощування // Економіка АПК. - 2002. - № 12. - С. 42-49.

4. Пинда Р.В. Необхідність залучення інвестицій в агропромисловий комплекс України (на прикладі молокопереробної промисловості) // Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: інвестиційні аспекти. Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 1999. - Спеціальний випуск. - С. 98-99.

5. Сьомченков О.А. Інвестиційна привабливість сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. - 1998. - № 10. - С. 70-77.

6. Статистичний щорічник Вінниччини за 2006 рік / За ред. С.Н. Ігнатова. - Вінниця: Держкомстат ГУС у Вінницькій області, 2006. - 664 с.

Размещено на Allbest.ru