Концепції логістики

Положення

концепції

логістики

Назви основних положень логістики

Характеристика основних положень логістики

1

2

3

Основні

положення (принципи)

логістики

Комплексність

всебічне забезпечення логістичних потоків у конкретних умовах;

координація дій усіх суб'єктів логістичного процесу;

централізований контроль за виконанням логістичних завдань;

Основні

положення (принципи)

логістики

орієнтація на тісні ділові стосунки з зовнішніми партнерами за товарним ланцюжком, укріплення зв'язків між окремими структурними підрозділами у межах внутрішньої логістичної системи

Науковість

аналітичне підкріплення усіх потенційних логістичних переміщень та математичне обґрунтування найоптимальнішого;

посилення ролі і статусу аналітиків у логістичній системі

Конкретність

точне і лаконічне формулювання бажаного результату логістичних дій і переміщень;

оптимізація логістичних переміщень з метою мінімізації витрат;

контроль логістичних операцій з боку бухгалтерії або фінансової служби і точна оцінка прибутку

Конструктивність

диспетчеризація логістичних потоків;

постійний моніторинг переміщення з метою корегування його руху за потреби;

вивчення логістичних переміщень та системи матеріального забезпечення у деталях

Надійність

забезпечення безперебійності руху, розробка альтернативних варіантів доставки у випадку форс-мажорних обставин;

активне застосування сучасних інформаційних технологій та технічних засобів для оптимізації переміщення й управління безперебійністю руху;

прискорення інформаційного обміну з метою швидкого реагування на непередбачені ситуації

Варіантність

висока адаптивність, тобто здатність швидко відреагувати на несприятливі зміни у зовнішньому середовищі;

наявність резервних потужностей відповідно до попередньо розроблених резервних планів фірми

Додаткові

положення

логістики

Облік логістичних витрат

Системна робота з обліку та управління логістичними витратами усього логістичного ланцюга, кінцевою метою якої є мінімізація сукупних витрат логістичного ланцюга за умови оптимальної якості роботи логістичної системи

Гуманізація технологічних

процесів і створення

сучасних умов

праці

Підвищення уваги до персоналу, задіяного у логістичних процесах. З одного боку, підвищення вимог до персоналу (освіта, досвід, потенціал). З іншого боку - забезпечення високого рівня мотивації та умов для професійного розвитку. У підсумку такі дії сприятимуть підвищенню якості логістичної системи

Розвиток логістичного сервісу

Це найдешевший та найефективніший на даний момент шлях зміцнення конкурентних позицій. Завдяки розширенню опцій логістичного сервісу та підвищення його якості підприємства формують свій діловий імідж та створюють перспективи для подальшого росту.

Назва етапу

Період

Характеристика

Період виникнення і кристалізації теорії логістики

1956-1965 pp.

Формування теорії логістики здійснювалося за рахунок поступового створення та розвитку таких концепцій:

аналізу загальних витрат (у 1956 р. вчені Гарвардського університету Lewis Н. Т., Gulliton J. W., Steel J. D. розробили концепцію аналізу загальних витрат, яка передбачає, що у деяких випадках великі логістичні витрати при авіаперевезеннях нівелюються економією на інших елементах витрат (зберіганні, навантаженні, перевантаженні та ін.), що у підсумку може знизити загальні витрати навіть нижче рівня альтернативних перевезень (морських чи сухопутних);

системного підходу (підприємство - це виробнича система, що має у своєму складі автономні підсистеми (маркетинг, менеджмент, логістика, інжиніринг, фінанси тощо). Логістична система - це об'єкт постійного вивчення і вдосконалення для керівництва.

Як наслідок з'являється поняття «матеріальний потік»);

покращення сервісу (від початку 60-х років теорія логістики розширилася за рахунок технічного обслуговування, яке використовувалося в той час насамперед, у галузях військово-промислового комплексу. Сервіс почали відносити до логістики);

уваги до каналів фізичного розподілу (протягом 1962-1963 pp. у США було сформовано Національну раду з управління фізичним розподілом. В результаті створено новий підхід до управління матеріальним потоком у сфері розподілу товарів - «управління фізичним розподілом». Одним з перших його запропонував американський економіст Druker P. Був задум об'єднати операції, пов'язані з переміщенням і зберіганням товарно-матеріальних цінностей, які виконуються в «економічному просторі» між зберіганням готової продукції на території підприємства і сферою споживання.

Період впровадження та апробації теорії логістики

1966-1970 pp.

Вдосконалення фізичного розподілу вважали основним засобом мінімізації витрат обігу і збільшення прибутку. На думку американських спеціалістів, централізація управління фізичним розподілом приносить позитивні результати: на 20-50% скорочуються запаси готової продукції, у 2-3 рази зменшується час на виконання замовлень, знижуються транспортні витрати.

Період зміни пріоритетів теорії логістики

1971-1979 pp.

На перші позиції починають виходити економіко-екологічні фактори, і все більше уваги приділяється вирішенню проблем з постачанням, а також скороченню витрат енергії для процесів транспортування і зберігання. Значного поширення набув підхід «управління матеріалами», який передбачає організаційне удосконалення системи управління матеріальним потоком від моменту закупівлі до передавання готової продукції на склад підприємства. Економічний ефект від використання новації проявився в зменшенні запасів у середньому на 20-40 %. У рамках відділу управління матеріальним потоком об'єднуються операції, що пов'язані з переміщенням і зберіганням товарно-матеріальних цінностей.

Період значних техніко-технологічних змін логістики

1980- 1985 pp.

Відбулись такі найбільш значущі техніко-технологічні зміни логістики:

автомобілізація та модернізація транспорту (підвищена увага до проблем, пов'язаних з переміщенням товарно-матеріальних цінностей. Оскільки зниження транспортних витрат є основним резервом зростання прибутку;

поява персональних комп'ютерів та удосконалення засобів зв'язку (Взаємовідносини типу «комп'ютер-комп'ютер» зумовили вдосконалення засобів зв'язку. Супутникові космічні системи, системи Mobilstar, Navstar та інші забезпечували можливість передачі зображення, звуку, письмових повідомлень. Внаслідок цього інформаційний потік став дешевшим, тоді як інші етапи логістичних витрат рівномірно збільшувались. В 1985 р. Національна рада з управління фізичним розподілом була Офіційно перейменована в Раду з управління логістикою. Це було свідченням офіційного визнання важливості логістики як науки і прикладної дисципліни.

Період подальшої інтеграції логістики

1986р.-нині

Основні причини, через які подальша інтеграція пов'язана з використанням логістичних систем, у межах яких тільки й можливий високий ступінь координації логістичних функцій. Логістична система:

сприяє синхронізації навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських робіт;

має великі перспективи у сфері оптимізації матеріального потоку;

дає можливість ефективно контролювати усі види логістичних операцій;

узгоджує інтереси постачальника і споживача;

дає можливість впроваджувати будь-які новаторські, нетрадиційні рішення.

Назва концепції логістики

Зміст концепції логістики

1

2

«Тягнучі» операційні системи

Операційна система «Kanban»

До кожної дільниці виробництва постачається лише стільки деталей та вузлів, скільки потрібно для своєчасного випуску готової продукції. Замовлення на постачання відбувається через спеціальні картки, які функціонують як в межах підприємства, так і до контрагентів. Усі потоки постачання відштовхуються від графіка виробництва збирального конвеєра. Покупець готової продукції (і потім кожна наступна в технологічному ланцюгу дільниця) диктує асортиментну програму попередній, яка дізнається про своє завдання, коли з подальшої надходить замовлення. Отже, рух карток забезпечує поставки «точно в строк» і створює основу оперативно-календарного плану.

Потрібні для виробництва матеріали в необхідній кількості в потрібний час «витягуються» робітниками, що знаходяться на подальших ділянках виробничого процесу. В результаті готові вироби надходять точно на потрібний час продажу, комплектувальні вузли - на час збирання готових виробів, деталі - на час збирання комплектувальних вузлів, сировина і матеріали - на час виготовлення деталей. Для безперебійної роботи цієї системи необхідно мати страхові запаси, оскільки через форс-мажорні обставини виробничий процес моментально зупиняється. Тому більшість фірм в Україні, які використовують цю систему, створюють страхові запаси. Лише у Японії через сумлінну ділову ментальність фірми можуть собі дозволити концепцією «0 запасу» (нульового запасу).

Операційна система «ОРТ» (англ. optimized production technologies - оптимізовані виробничі технології)

Вона розвиває ідеї систем «Kanban» і «MRP». її найважливіша особливість - виявляти у виробництві «вузькі місця» - так звані критичні ресурси (запаси, обладнання, персонал тощо). Від ефективності використання таких ресурсів залежать темпи розвитку виробництва, їх втрата вкрай негативно позначається на результатах виробничо-господарчої діяльності. Навіть максимально ефективне використання некритичних ресурсів при цьому не дозволяє суттєво покращити темпи розвитку. У програмно-математичному забезпеченні системи, як це показано на рис. 4, є модулі, за рахунок яких здійснюється аналіз виробничих ресурсів: виконується пошук, ранжування та оптимізащя критичних, виявляються і ранжуються некритичні.

«Штовхаючі» операційні системи

Операційна система «MRP-1» (англ. materials requirements planning - планування потреби у матеріалах)

Це комп'ютеризований метод визначення потреби в матеріалах на різних стадіях виробничого процесу (рис. 1). Беручи за основу файл фізичного розподілу створюються файли виробництва і постачання. Відбувається точний розрахунок руху матеріальних ресурсів відповідно потреб наступної стадії. Потрібні матеріали «виштовхуються» робітниками, що знаходяться на попередніх етапах виробництва, і одразу ж потрапляють на наступні процеси.

Операційна система «MRP-2» (англ. manufacturing resources planning - планування виробничих ресурсів)

Цю систему вважають другим поколінням системи «MRP-1». Вона містить усі функції «MRP-1», окрім цього додатково виконує функції управління технологічним процесом, автоматичного проектування та багато інших (рис.2). Вихідна інформація про параметри матеріального потоку представлена стосовно постачальників, споживачів, асортиментних позицій матеріалів і товарів.

«Kanban-MRP-2» - це синтез 2 систем, вона має перевагу - відсутність запасів, проте недоліком є потреба в страхових запасах. При цьому «MRP-2», як це видно з рис. 3, використовується для планування матеріального потоку, a «Kanban» - для його оперативного контролю і регулювання.

Операційна система «ДДВ» (автоматизована дубль двобункерна умовно добово-комплектна)

Підтримує безперервність матеріального потоку з мінімальними витратами, пов'язаними з рухом та зберіганням, при потрібній якості сервісу. Це досягається завдяки оптимізації комплектності і величини запасів, обсягів партії поставки та виробництва, точок замовлення, часу упередження.