Особливості управління інформаційною безпекою на плодоовочевих переробних підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ НА ПЛОДООВОЧЕВИХ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Юлія Володимирівна Міронова

Олександр Митрофанович Роїк

Ілона Володимирівна Фіголь

Актуальність. Захист інформаційних ресурсів є одним із пріоритетних завдань безпеки плодоовочевих переробних підприємств України. За умов постіндустріального етапу інформація, інформаційні ресурси перетворились на: стратегічний ресурс економічного і науково-технологічного прогресу, життєдіяльності і розвитку соціальних і біологічних систем; важливий фактор успішної внутрішньої і зовнішньої політики та національної безпеки; об'єкт виробництва, товарних відносин і конкуренції. З огляду на це підтримка та розвиток системи забезпечення інформаційної захищеності підприємств плодоовочевої переробної галузі є достатньо актуальним питанням сьогодення.

Аналіз останніх наукових досліджень. Аналіз наукових досліджень дав змогу зауважити, що на сьогоднішній день значна кількість публікацій присвячена проблемному питанню забезпечення ефективного управління інформаційною безпекою на підприємстві. Дослідженням інформаційної безпеки займаються такі науковці, як Васильців Т. Г. [1], Войнаренко М.П. [2; 5], Горбатюк О. М. [3], Голубченко О. Л. [4], Олійник О. В. [6], Цимбалюк В. С. [12], Щербина В. М. [13]. Значний внесок у сфері управління плодоовочевими переробними підприємствами зробили такі вчені, як Писаренко В. В. [7], Сізенко О. І. [8] та ін. Водночас, важливим завданням залишається формування оптимальної системи управління інформаційною безпекою у рамках забезпечення прибутковості плодоовочевого переробного підприємства. Також апріорним у формуванні системи управління є визначення регресійної залежності прибутковості підприємств від основних факторів безпеки.

Метою роботи є дослідження загальних методологічних підходів та висвітлення особливостей методичного апарату управління інформаційною безпекою на вітчизняних плодоовочевих переробних підприємствах.

Викладення основного матеріалу дослідження. Трансформація суспільства, вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування економіки то суб'єктів підприємницької діяльності підтверджує наявність тісного зв'язку економічного розвитку підприємства, результативності його діяльності з рівнем інформаційної безпеки. Відтак, успішність функціонування плодоовочевих переробних підприємств у динамічному ринковому середовищі значною мірою визначається станом інформаційної безпеки.

З метою глибшого теоретичного осмислення сутності категорії «інформаційна безпека» було здійснено її аналіз через призму ретроспективи становлення економічної безпеки плодоовочевого переробного підприємства.

Згідно підходу Яременко О.Ф, інформаційна безпека характеризує рівень якісної, точної, своєчасної інформації про умови зовнішнього середовища, контрагентів (конкурентів, клієнтів, постачальників), захисту наукового забезпечення наукової, виробничо-комерційної і маркетингової діяльності підприємства [14, с. 150]. Голубченко О. Л. [4], Васильців Т. Г. [1], Войнаренко М.П. [5] під інформаційною безпекою вважають своєчасність, точність та неупередженість інформації всіх рівнів та підрозділів підприємства; ефективність інформаційно-аналітичних баз, що зумовлюють результативність діяльності суб'єкта господарювання; комплексність інформаційних ресурсів, що визначають стан діяльності підприємства; основу формування та прогнозування діяльності підприємства на перспективу.

Відтак інформаційна безпека плодоовочевого переробного підприємства представляє собою характеристику стану джерел інформації, що гарантує певний рівень інформаційно-аналітичного забезпечення, яке в свою чергу засноване на захищеності інформаційного середовища [2, с. 61].

Функціонування плодоовочевого переробного підприємства в неперервному аспекті передбачає комплексність та неперервність управління інформаційною безпекою [7; 8; 16]. При цьому, як вважають ряд авторів, основними напрямками забезпечення безпеки інформації на рівні суб'єкта господарювання мають стати: раціоналізація документів та їх структури; систематизація документів; комп'ютеризація, уніфікація, типізація та стандартизація; ліквідація дублювання; розвиток інформаційних технологій [2; 12; 17]. Визначивши основні положення наукових праць, можна виокремити основні складові системи захисту інформації: 1) економічна безпека; 2) інформаційна безпека; 3) технологічна безпека. Інформаційна складова полягає у здійсненні ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення господарської діяльності підприємства. Належні служби підприємства виконують певні функції, які в сукупності характеризують інформаційну складову економічної безпеки. До таких належать:

1) збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання;

2) аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів і методів;

3) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;

4) оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

5) інші види діяльності [11].

На переробне підприємство постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування. Заведено виокремлювати: відкриту офіційну інформацію; вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників підприємств з носіями такої інформації; вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників підприємств з носіями такої інформації [13].

Дослідження показують, що 90-95% усієї необхідної інформації можна отримати легально, вивчаючи виступи працівників підприємства на конференціях, семінарах, відкриті публікації підприємства і його окремих працівників, експонати різних виставок, ярмарків, презентацій, дані товарних і фондових бірж, оголошення про наявні вакансії, конкурси на заміщення посади тощо. Тому керівник підприємства повинен запровадити правові норми захисту секретів, а також систему контролю за збереженням комерційної таємниці [6].

Задовільні наслідки фінансово-господарської діяльності вітчизняних плодоовочевих переробних підприємств свідчать про те, що суб'єкти підприємницької діяльності відстають від аналогів більш ніж коли-небудь. Така ситуація свідчить не про неефективний розвиток, а про виживання у критичних умовах, на які наклалися і управлінські прорахунки у сфері захисту інформації.

На сьогоднішній день техніко-технологічний, організаційно-управлінський, кадровий потенціал вітчизняних підприємств різко відстає від рівня аналогів економічно розвинутих країн світу. Таким чином, захист інформації знаходиться на задовільному (умовно кажучи) рівні, водночас кількість та ефективність хакерських атак, несанкціонованих витоків інформації, промислового шпіонажу активно зростає.

З огляду на зазначене, вітчизняні підприємства потребують вдосконалення системи управління інформаційною безпекою. Поставлена задача передбачає глибокого обґрунтування доцільності капіталовкладень у систему захисту інформації. Першочерговим завданням є встановлення математичної залежності прибутковості підприємства від основних факторів інформаційної безпеки.

Як показники рівня інформаційної безпеки плодоовочевого переробного підприємства розраховуються такі коефіцієнти:

- коефіцієнт повноти інформації (К_п), який розраховується як відношення обсягу інформації, що є в розпорядженні особи, яка приймає рішення, до обсягу інформації, необхідної для прийняття цього рішення.

- коефіцієнт точності інформації (К_т), що розраховується як відношення обсягу релевантної (достовірної) інформації до загального обсягу інформації;

- коефіцієнт суперечливої інформації (К_с), що обчислюється як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації [3].

Дослідження інформаційних джерел дало змогу встановити, що основними показниками інформаційної безпеки підприємств є:

Продуктивність інформації (П_ін), яка розраховується за залежністю:

, (1)

де П_п - обсяг промислової продукції, тис.грн;

В_ін - витрати на придбання інформаційних ресурсів, тис. грн.

Коефіцієнт інформаційної озброєності (К_ін.озб. ):

, ?20% (2)

де В_ін - витрати на придбання інформаційних ресурсів, тис. грн;

Ч_с.с - середньосписчкова чисельність працівників, чол.

Коефіцієнт захищеності інформації (К_з.ін):

, ?20% (3)

де В_з.ін - витрати підприємства на захист інформаційних ресурсів, тис. грн;

В_ін - витрати на придбання інформаційних ресурсів, тис. грн.

Після встановлення наявності зв'язку між зазначеними показниками та загального характеру цього зв'язку, є доцільним використання кореляційно-регресійного методу. Адже головне завдання цього методу полягає в аналізі статистичних даних з метою виявлення залежності між досліджуваними ознаками у вигляді певної математичної формули і встановлення за допомогою коефіцієнта кореляції порівняльної оцінки тісноти зв'язку [10, с. 196-230].

Отже, залежним показником було обрано прибутковість підприємства. Факторами, які виступатимуть як незалежні, тобто показники, що впливають на рівень прибутковості підприємства, було обрано: продуктивність інформації, коефіцієнт інформаційної озброєності, коефіцієнт захищеності інформації та коефіцієнт суперечливої інформації.

Для перевірки достовірності робочої гіпотези було проведено попередню апроксимацію даних. Вхідні дані представляють собою статистичну інформацію щодо обраних показників за дванадцять періодів на плодоовочевих переробних підприємствах Вінницької області.

Для встановлення форми математичної залежності було проведено графічний аналіз масиву даних (рис. 1).

Рисунок 1- Динаміка зміни залежності прибутковості плодоовочевих переробних підприємств від рівня інформаційної безпеки

Джерело: побудовано авторами на основі даних фінансової звітності підприємств

Прийнято такі позначення змінних моделі: y - прибутковість підприємства; x₁ - продуктивність інформації; x₂ - коефіцієнт інформаційної озброєності; x₃ - коефіцієнт захищеності інформації; x₄ - коефіцієнт суперечливої інформації. Первинні результати статистичної вибірки виражаються в різних статистично порівнянних одиницях, тому було проведено стандартизацію (нормалізацію) змінних, завдяки чому було досягнуто порівнянність отриманих результатів обстеження. Так, якщо х₁, х₂, …, x_m - вектори незалежних змінних, то елементи стандартизованих векторів необхідно стандартизувати [15; 18].

Результати проведення стандартизації змінних занесені до таблиці 1. Отримані дані дають змогу побудувати кореляційно-регресійну модель залежності прибутку підприємства від показників інформаційної захищеності.

Таблиця 1 - Нормалізовані змінні результатів статистичної вибірки

Джерело: розраховано авторами на основі даних фінансової звітності підприємств

З багатьох методів пошуку найкращого рівняння регресії для практичного використання за допомогою комп'ютерних засобів доцільно виділити кроковий регресійний метод [15]. Так, на першому кроці в рівняння було включено один фактор з найбільшим за модулем значенням коефіцієнта кореляції між залежною і незалежною змінними. Додаванням наступних факторів по одному дозволяє помітити і виділити роль кожного окремого фактора в моделі.

Усі статистичні розрахунки здійснювалися за допомогою інструменту Microsoft Excel (Сервис>Анализ данных>Регрессия). Результати покрокової регресії показані на рис. 2. Згідно розрахунків по першій моделі, яка була однофакторною, значення коефіцієнта детермінації є допустимим (0, 547), проте не достатнім для використання такої моделі в економічних дослідженнях. Додаткова перевірка за коефіцієнтами Фішера, кореляції і Стьюдента підтвердили зроблене припущення.

Рисунок 2 - Результати статистичної обробки даних інструментом Microsoft Excel

Джерело: розраховано авторами на основі даних фінансової звітності підприємств

Другим кроком була побудова двофакторної лінійної регресії, де факторами впливу було обрано продуктивність інформації та коефіцієнт інформаційної озброєності. При включенні другого фактора коефіцієнт детермінації зріс (0, 812), що свідчить про адекватність моделі. Надалі було побудовано ще дві моделі, в які поступово було введено фактори x₃ та x₄.

Після аналізу коефіцієнтів Фішера, детермінації і Стьюдента, а також розгляду графіків, було прийнято рішення про вибір найкращої (значимої) моделі. Такою було обрано трьох факторну регресійну модель. Найбільш високу її значимість підтверджують високе значення коефіцієнтів детермінації та кореляції (0, 814 та 0, 902 відповідно). Отже, регресійна модель має вигляд:

y = -0, 00000000000000001+0, 291х₁+0, 442х₂+0, 028х₃ (4)

Модель (4) відображає залежність прибутковості плодоовочевих переробних підприємств від продуктивності інформації, коефіцієнта інформаційної озброєності та коефіцієнта захищеності інформації. Варто зауважити, що параметр а₀, який дорівнює -0, 00000000000000001, вказує на практично нульове значення прибутковості підприємства при відсутності достатніх значень вищенаведених факторів.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що визначальним фактором прибутковості сучасних підприємств виступає оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки, яка здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме: збирання різних видів необхідної інформації; обробка та систематизація одержаної інформації; аналіз одержаної інформації; зовнішня інформаційна діяльність; захист інформаційного середовища підприємства, що охоплює:

* заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

* технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

* збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

Висновки

Проведені дослідження на плодоовочевих переробних підприємствах регіону підтвердили робочу гіпотезу про визначальність інформаційної безпеки як основного фактору успішності функціонування підприємств. Економічна безпека суб'єкта підприємницької діяльності переробної галузі залежить від того, наскільки ефективною є його інформаційна безпека. Як виявилося, це дасть змогу підприємству не лише підтримувати свою прибутковість, але й уникати вірогідних загроз у конкурентному середовищі.

Встановлення математичної залежності прибутковості плодоовочевих переробних підприємств від основних факторів інформаційної безпеки дозволило обґрунтувати доцільність капіталовкладень у систему захисту інформації. Дотримання наданих рекомендацій дає змогу вітчизняним підприємствам підтримувати рівень інформаційної безпеки відповідно до вимог сьогодення.

управління інформаційний безпека плодоовочевий

Список використаних джерел

1. Васильців Т. Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення: монографія / Т. Г. Васильців. - Львів: Арал, 2008. - 154 с.

2. Войнаренко М.П. Інформаційна безпека підприємства у динамічному ринковому середовищі / Войнаренко М.П., Рзаєв Г.І., Разаєва Т.Г. // Вісник Хмельницького національного університету. - 2014. - №1. - С. 59-63.

3. Горбатюк О. М. Сучасний стан та проблеми інформаційної безпеки України на рубежі століть / О. М. Горбатюк // Вісник Київського університету імені Т. Шевченка. - 2009. - Вип. 14: Міжнародні відносини. - C. 46-48.

4. Голубченко О. Л. Політика інформаційної безпеки / О. Л. Голубченко. - Луганськ: Вид. СНК ім. В. Даля. 2009. - 300 с.

5. Економічна безпека підприємства в конкурентному середовищі: [монографія / за наук. ред. проф. Войнаренка М.П.]. - Хмельницький: ХНУ, 2008. - 382 с.

6. Олійник О. В. Захист інформації в умовах інформаційного суспільства / О. В. Олійник // Право України. - 2005. - №10. - С.100-103.

7. Писаренко В. В. Перспективи розвитку галузі овочівництва / В. В. Писаренко // Економіка АПК. - 2010. - № 7. - С. 39-42.

8. Сизенко Е. И. Неотложные задачи пищевой и перерабатывающей промышленности / Е. И. Сизенко // Хранение и переработка сельхозсырья. - 2009. - № 6. - С.8-10.

9. Степанова О. М. Розвиток інформаційної системи підприємства / О. М. Степанова // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. - 2008. ? № 20. - С. 47-43.

10. Ткач Є. І. Загальна теорія статистики: підручник / Ткач Є. І., Сторожук В. П. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 442 с.

11. Ткачук Т. П Формування системи інформаційної безпеки бізнесу / Т. Ткачук // Бізнес і безпека. - 2009. - № 4. - С. 19-23.

12. Цимбалюк В. С. Інформаційна безпека підприємницької діяльності: визначення сутності та змісту поняття за умов входження України до інформаційного суспільства (глобальні кіберцивілізації) / В. С. Цимбалюк // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 3. - C. 88-91.

13. Щербина В. М. Інформаційне забезпечення економічної безпеки підприємств та установ / В. М. Щербина // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 10. - C. 220-225.

14. Яременко О. Ф. Середовище підприємства як чинник небезпеки діяльності суб'єкта господарювання / О. Ф. Яременко // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2006. - №5. - Т.2. - С144-150.

15. Chiang, Alpha C. Fundamental Methods of Mathematical Economics / Chiang, Alpha C. - 3rd ed. - N.Y, McGraw Hill Co, 1984. - PP. 3-4.

16. Murray N. Rothbard. Making economic sense / Murray N. Rothbard. - 2nd edition. - Ludwin von Mises Institute, Auburn. Alabama, 2006. - 518 p.

17. Hudzynskyy O. D. Management of the formation of competitive capacity of enterprises (Theoretical and methodological aspects): monograph. / O. D. Hudzynskyy, S. M. Sudomyr. - K.: NCI DSZU, 2010. - P. 212.

18. Цnal, H. and B. A. McCarl. Exact Aggregation in Mathematical Programming Sector Models / H. Цnal, B. A. McCarl // Canadian Journal of Agricultural Economics. - 1991. - № 39. - Р. 319-334.

Размещено на Allbest.ru