Структурно-логічна модель методики економічного обґрунтування інноваційних розробок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурно-логічна модель методики економічного обґрунтування інноваційних розробок

О.Й. Лесько, О.О. Адлер

Анотація

економічний інноваційний управлінський рішення

В статті здійснено аналіз особливостей методики економічного обґрунтування інноваційних рішень. Обґрунтовано послідовність процедур, що складають методику економічного обґрунтування інновацій. Також побудовано структурно-логічну модель розрахунку основних показників, результати яких є підставою для прийняття управлінського рішення щодо доцільності розробки інновації з точки зору її техніко-економічних показників та комерційної вигоди.

Ключові слова: інновація, показники, техніка, рішення, методика, аналіз, економічне обґрунтування, модель.

Аннотация

А.И. Лесько, О.А. Адлер

Структурно-логическая модель методики экономического обоснования инновационных разработок

В статье осуществлен анализ особенностей методики экономического обоснования инновационных решений. Обоснована последовательность процедур, составляющих методику экономического обоснования инноваций. Также построена структурно-логическая модель расчета основных показателей, результаты которых являются основанием для принятия управленческого решения о целесообразности разработки инновации с точки зрения ее технико-экономических показателей и коммерческой выгоды.

Ключевые слова: инновация, показатели, техника, решение, методика, анализ, экономическое обоснование, модель.

Annotation

O. Lesko, O. Adler

Structural-logical model the methodology of economic substantiation of innovative developments

The article presents the analysis of peculiarities of the methodology for the economic justification of innovative solutions. Justified the sequence of procedures that constitute the methodology of economic substantiation of innovations. Also built a logical model of calculation of basic indicators, the results of which are the basis for making management decisions on the desirability of innovation from the point of view of its technical and economic performance and commercial benefits.

Keywords: innovation, performance, technology, solution, methodology, analysis, economic justification, model.

Сьогодні Україна знаходиться в досить складних економічних умовах. На даний час присутня велика кількість різноманітних чинників, які заважають або сповільнюють економічний розвиток нашої держави. Тому зрозумілим є те, що переважна більшість сучасних науковців, економістів та підприємців направляють свої зусилля на пошуки основних пріоритетних напрямків розвитку та підтримки країни в цілому, найголовніших її галузей, а також підприємств зокрема.

Разом з тим необхідною умовою економічного розвитку України є врахування такого важливого напрямку її руху як євроінтеграція. Тому передумовами прийняття будь-яких економічних рішень на різних рівнях є визначення основних особливостей розвитку економіки країн, що є членами ЄС. Дослідженнями даних питань займається велика кількість вітчизняних та закордонних науковців-економістів, дослідження яких дали можливість виділити основні особливості економіки країн-учасників ЄС [1, 2, 3].

Таким чином, основними особливостями євроекономіки є: беззаперечна врахування соціальних інтересів; недопущення та боротьба з явищами інфляції; безупинний розвиток економіки; зміцнення бюджетної політики; невтручання держави у виробничі процеси; орієнтир на довгострокові перспективи; покращення інформаційної політики країни; посилення та всебічна підтримка наукомістких секторів економіки країни [3-5, 6].

Аналізуючи вищезгадані особливості європолітики, можна дійти безперечного висновку, що основним напрямком країн-членів ЄС є розвиток економічного сектору, який можливий лише за умов продукування високотехнологічної, конкурентоспроможної, наукомісткої продукції. Саме тому неймовірно велика увага та суттєві фінансові інвестиції в ЄС йдуть на поліпшення освітнього процесу, підтримку науки, розвиток техніки, а також проведення різноманітних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. В основі усіх зазначених заходів лежить розвиток та підтримка інноваційної діяльності країн [7, 8].

Зростання та підтримка інноваційної діяльності на рівні держави, галузі, регіону або підприємства зокрема є запорукою економічного розвитку та підвищення конкурентоздатності економіки країни, дає можливості виходу її за межі вітчизняного ринку, завоювання стійких економічних позицій [6, 7, 9, 10].

Основною проблемою для України в розвитку інновацій є слабкість фінансової підтримки з боку держави та проблеми у залученні сторонніх фінансових інвестицій. Аналіз обсягів державного фінансування наукової сфери показує, що вже з 2012 року спостерігається постійне скорочення даної статі витрат з державного бюджету: так у 2013 році даний показник становив 5962,16 млн. грн., у 2014 році вже 5278,52 млн. грн., а на 2016 рік за планом - 4981,64 млн. грн. [11].

Проте, з огляду на активну підтримку нашої держави європейською спільнотою, різноманітними іноземними фондами, а також готовністю вітчизняних та закордонних інвесторів вкладати власні кошти в розвиток інновацій в Україні, залишається вирішити лише частину питання, пов'язану із розробкою інноваційних проектів та програм, які б володіли показниками конкурентоспроможності, якості, а головне економічної вигідності для інвестора.

Постановка проблеми та аналіз останніх публікацій. Отже, основним фактором під час прийняття рішення про вливання інвестицій в інноваційний проект є економічна обґрунтованість ефективності даного проекту. Питанням методики економічного обґрунтування інноваційних проектів в техніці присвячено роботи багатьох вітчизняних та закордонних вчених - Федулової Л.І., Шипуліної Ю.С., Ілляшенка С.М., Мащенка Н.Є., Дегтярьової С.А. та інших [7, 12, 13, 14, 15].

Проблема полягає в тому, що в літературних викладках досліджень з питань економічного обґрунтування інноваційних рішень немає чіткої послідовності процедур, які необхідно виконати для визначення основних показників економічної ефективності інновації. Як правило більшість досліджень зводяться до характеристики трьох основних показників - терміну окупності інноваційного проекту, величини прибутку від реалізації інновації та рівня дохідності (рентабельності) інноваційної розробки [16, 17, 18].

Крім того, багато науковців розглядають окремо поняття економічного обґрунтування та економічної ефективності розробки [19, 20, 21]. Проте, з точки зору інвестора економічна обґрунтованість інноваційного проекту не є достатнім підґрунтям для прийняття рішення про його інвестування. Це пов'язане з тим, що інвестор, як правило, шукає максимальної економічної вигоду, а тому буде розглядати не один проект, а усі альтернативні варіанти. В зв'язку з цим, проведені розрахунки повинні не лише доводити економічну обґрунтованість, а й підтверджувати максимальний економічний ефект, що його отримає інвестор.

Метою досліджень є - на основі аналізу особливостей економічного обґрунтування інноваційних проектів, розробити структурно-логічну модель, яка б відображала методику здійснення економічного обґрунтування інновації, а також дозволила прийняти обґрунтоване рішення щодо інвестицій у інноваційний проект з точки зору його максимальної економічної ефективності.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд завдань: обґрунтувати послідовність розрахункових заходів, що закладені в методику економічного обґрунтування інноваційних рішень; подати методику обґрунтування інновацій у вигляді структурно-логічної моделі; здійснити заходи з оптимізації процедури економічного обґрунтування інноваційних рішень.

Основні результати дослідження. Як уже було зазначено вище, переважна більшість літературних джерел дає виклад економічного обґрунтування інноваційних рішень, який зводиться до визначення терміну окупності, рівня рентабельності та чистого дисконтованого доходу. Проте дуже незначна увага приділяється безпосередньо процедурам, а особливо їх послідовності, що передують розрахунку згаданих показників.

У зв'язку з цим, авторами запропоновано обґрунтовану послідовність розрахункових етапів, які складають методику економічного обґрунтування інновацій.

Початковим етапом розробки інноваційного продукту є дослідження та вивчення поточної ситуації на потенційних ринках. У ході дослідження ринку розробник отримує об'єктивну інформацію, яка є підґрунтям для визначення перспектив даної розробки. Крім того, в ході дослідження можна отримати дані про потенційні потреби споживачів, технічні та експлуатаційні характеристики, якими повинна володіти розробка.

Основними результатами аналізу ринку повинна бути кількісна інформація, яка відображатиме реальні, оптимістичні та песимістичні обсяги продажів майбутньої розробки.

Вивчені запити потенційних споживачів інновації, які в майбутньому будуть втілені в конкретні технічні параметри розробки, визначатимуть рівень якості інноваційного рішення. Тому наступним етапом буде визначення абсолютного та відносного рівнів якості розробки. Даний етап має на меті здійснення порівняльного аналізу і визначення найбільш ефективного, з технічної точки зору, варіанта інженерного рішення.

Порівнюючи закладені на стадії технічного проектування характеристики нового рішення із найпотужнішими аналогами, прототипами або можливими альтернативними рішеннями, можна отримати кількісні значення абсолютного та відносного рівнів якості інновації.

Оскільки ринок не завжди спроможний реагувати на високоякісну продукцію, яка характеризується високими ціновими параметрами, необхідно також врахувати величину співвідношення технічних та економічних показників нової розробки, тобто визначити її конкурентоспроможність. Розрахунок індексу конкурентоспроможності інновації дасть змогу встановити співвідношення між закладеним рівнем якості у дану розробку та витратами необхідними на досягнення запланованого рівня якості. Важливим фактором під час даних розрахунків є коректність врахування максимальної кількості технічних, нормативних та економічних характеристик інновації.

Лише на основі розрахованого індексу конкурентоспроможності можна приймати рішення про доцільність або недоцільність подальшої роботи над новою розробкою.

В разі того, якщо рішення щодо проведення подальших робіт є позитивним, наступним етапом, передбаченим даним методичним підходом, є розрахунок виробничої собівартості інноваційного рішення. Виробнича собівартість інновації відображатиме сукупність усіх ресурсів, які будуть витрачені на її створення, а також стане підґрунтям для обґрунтованого встановлення ціни на нову розробку. Під час калькуляції виробничої собівартості нового технічного рішення важливим є врахування усіх статей витрат необхідних для його розробки.

На основі виробничої собівартості інновації розробник приймає рішення про встановлення ціни на нову розробку. Ціна нової розробки повинна включати її виробничу собівартість, ставку податку на додану вартість, норматив рентабельності, а також враховувати відносний рівень якості розробки. Проте, важливо пам'ятати, що цінова політика інновації повинна також враховувати специфіку потенційного ринку, купівельну спроможність споживачів, цінову поведінку конкурентів. Тому вихідне завищення ціни інновації цілеспрямовано прирікає її на несприйняття ринком.

Враховуючи ціну інновації та її виробничу собівартість, можливим є розрахунок критичного обсягу виробництва нової розробки. Саме співвідношення цих економічних категорій дасть змогу визначити такий обсяг виробництва інноваційного продукту, за якого його випуск стає доцільним для виробника.

Крім того, досить вагомим фактором для споживача під час придбання нового виробу, є врахування витрат, які він понесе під час його експлуатації. Визначення експлуатаційних витрат є важливим елементом розробки нового технічного рішення, оскільки результати розрахунків можуть суттєво вплинути на рішення потенційного покупця.

І зрештою, лише на основі усіх попередніх процедур можна здійснити розрахунок основних показників, що є критерієм економічної обґрунтованості розробки інновації.

Варто також зазначити, що усю вищеперераховану послідовність дій необхідно провести для усіх альтернативних варіантів розробки інновації. Рішення про вибір того чи іншого варіанту реалізації інноваційного рішення приймається виходячи з міркувань максимального чистого дисконтованого доходу, мінімального терміну окупності проекту, найвищого індексу рентабельності.

Наступним кроком до реалізації поставленої мети є розробка структурно-логічної моделі економічного обґрунтування інноваційного рішення. Побудова структурно-логічної моделі відбувається згідно вищеперерахованих процедур, що відображають методику економічного обґрунтування. Із врахуванням усіх зазначених зв'язків, авторами розроблена структурно-логічна модель економічного обґрунтування інноваційних рішень, що зображена на рисунку 1.

Рисунок 1 - Структурно-логічна модель економічного обґрунтування інноваційних рішень

На рисунку Кя.в. - відносний коефіцієнт якості інновації, Sв - виробнича собівартість інноваційної розробки, Ц - договірна ціна інноваційного рішення, РП - реалістичний попит на нову розробку, Т - термін корисного використання нового рішення, Д - чистий дисконтований дохід, То - термін окупності витрат на інновацію, ІР - індекс рентабельності (прибутковості) нової розробки.

Запропонована авторами структурно-логічна модель може вважатися так званою блок-схемою, що відображає систематичну послідовність усіх етапів (процедур) розрахунку основних показників, що відображають економічну вигідність розробки інноваційного проекту. Варто зазначити також, що зображена на рисунку 1 структурно-логічна модель подана в досить спрощеному вигляді. Кожен блок (етап) запропонованої моделі містить набір складних розрахункові дій, результатами яких є відповідні техніко-економічні показники розробки. Таким чином розроблена блок-схема описує та документує поточний алгоритм методики економічного обґрунтування інновацій.

Важливим практичним результатом дослідження є те, що на основі розробленої структурно-логічної моделі за допомогою об'єктно-орієнтованих та логічних мови програмування можна розробити відповідну комп'ютерну програму економічного обґрунтування інноваційних рішень, що дасть змогу оптимізувати необхідні розрахунки із максимальним виходом результуючих показників.

Висновки

1. Запропонована авторами послідовність розрахункових заходів, що складають методику економічного обґрунтування інноваційних рішень дає змогу провести ряд логічно поєднаних розрахунків, котрі врахують вплив максимальної кількості факторів, які визначають економічну доцільність нової розробки.

2. Розроблена структурно-логічна модель відображає взаємозв'язок усіх етапів методики економічного обґрунтування нової розробки та є базою для розробки програмного продукту, що дасть змогу оптимізувати необхідні розрахунки.

3. На основі розробленої в перспективі комп'ютерної програми можна буде здійснювати вибір альтернативних варіантів реалізації інноваційного рішення, що характеризуватиметься максимальною ефективністю результуючих показників (максимального індексу рентабельності, максимального чистого дисконтованого доходу, мінімального терміну окупності).

Література

1. Побоченко Л.М., Сабатін О.С. Оцінка впливу торгівельних відносин з ЄС на економічний розвиток України // Глобальні та національні проблеми економіки / Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. - 2016. - №11. - С. 57-61.

2. Мних М. В. Вступ України до ЄС - особливі виклики для реформування економіки України / М. В. Мних // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка» : науковий журнал. - Острог : Вид-во НУ«ОА», травень 2016. - № 1(29). - С. 18-21.

3. Каплюченко Т. В. Внутрішній ринок Європейського Союзу: особливості та українські перспективи / Т. В. Каплюченко // Форум права. - 2014. - №2. - С. 188-195. [Елект­ронний ресурс]. - Режим доступу: Http://nbuv. gov. ua/j-pdf/FP_index. htm_2014_2_34.pdf.

4. ЄС-Україна: поглиблена та всеохоплююча зона вільноїторгівлі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Http://eeas. europa. eu/delegations/ukraine/documents/virtual_library / dcfta_guidebook_web. pdf.

5. Водопьянова Е. В. Европа в поисках инноваций / Е. В. Водопьянова // Современная Европа. - 2014. - № 2. - С. 31-41.

6. EUROPE 2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth [Electronic resource]. - Access mode : http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/ COMPLET%20EN%20BARROSO%20%20%20007%20%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf.

7. Федулова Л., Андрощук Г. Особливості розвитку інноваційної політики Європейського Союзу: виклики для України // Проблеми науки. - 2014. - № 7-8. - С. 40-43.

8. Зубрицький А. Експортний потенціал України у контексті порівняльних переваг / А. Зубрицький // Економіка і прогнозування. - 2015. - № 1. - С. 140-154.

9. Повод Т. М. Фінансові аспекти інноваційного розвитку України в контексті євроінтеграції: проблеми та перспективи / Т. М. Повод, А. С. Остапенко // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. пр. / голов. ред. М. І. Звєряков; Одеський нац. екон. ун-т. - Одеса, 2014. - Вип. 1 (52). - С. 135-139.

10. Гордійчук І.С. Інноваційне партнерство як ефективний інструмент реалізації інноваційної політики // Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні : VІІІ Міжнародний бізнес-форум (Київ, 19 березня 2015 р.) ; відп. ред. А.А. Мазаракі. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. - 272 с. - С. 72-74.

11. Аналітична довідка «Стан розвитку науки і техніки, результати наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, трансферу технологій за 2015 рік» // Український інститут науково-технічної і економічної інформації. - 2016. - 199 с.

12. Федулова Л.І., Присяжнюк А.Ю. Людський інноваційний фактор у соціально-економічному розвитку України: міжнародний вимір // Економічний часопис ХХІ. - 2015. - №1 - 2(1). - С. 15-19.

13. Шипуліна Ю.С. Розвиток теоретико-методологічних засад переходу підприємств на інноваційний шлях розвитку / Ю.С. Шипуліна, С.М. Ілляшенко // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2011. - Т. І, № 4. - С. 103-112.

14. Мащенко Н. Є. Методологічне обґрунтування інноваційного процесу в умовах економіки знань // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2014. - №46. - С.316-320.

15. Дегтярьова С.А. Розвиток інвестиційної та інноваційної діяльності підприємств в сучасних умовах // Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. - 2014. - Т. 19. - №2/3. - С. 90-93.

16. Скрипко Т.О. Інноваційний менеджмент: теорія і практика в умовах трансформації економіки. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. -- 448 с.

17. Шляга О.В., Гальцев М.В. Шляхи підвищення ефективності роботи підприємства // Шляхи підвищення ефективності роботи підприємства

Размещено на Allbest.ru