Економічна суть фінансових ресурсів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Економічна суть фінансових ресурсів підприємства

Н.О. Пікалова

О.І. Бобирь

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни. Крім того, «фінансові ресурси» - одна з найбільш уживаних економічних категорій у понятійному апараті практичного менеджменту та економічної науки. Не дивлячись на це, єдиної точки зору щодо змісту та економічної інтерпретації фінансових ресурсів не існує. Скоріше за все, це зумовлено тим, що як і будь-яке економічне явище, дана категорія має різні форми вираження.

Постановка задачі. Мета роботи полягає у розкритті якісних ознак та особливостей фінансових ресурсів, що допомагають ідентифікувати їх з-поміж інших фінансових категорій.

Фінансам підприємств, як і фінансам у цілому, властиві певні загальні та специфічні ознаки. Треба брати до уваги також і особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у різних сферах економіки. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості валового внутрішнього продукту. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів.

Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто поняття "фінанси підприємств" ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ресурсами. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття "фінанси", якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими загальними властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та грошові відносини, що виникають між учасниками суспільного виробництва на всіх стадіях процесу відтворення, на всіх рівнях господарювання, у всіх сферах суспільної діяльності. Однак не всі грошові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворюються на фінансові, тільки тоді, коли рух грошових коштів стає відносно самостійним. Це відбувається в процесі формування, розподілу, використання грошових доходів та фондів згідно з цільовим призначенням у формі фінансових ресурсів. До фінансів належать такі групи фінансових відносин:

? пов'язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господарювання;

? пов'язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;

? що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;

? які виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і сплатою штрафних санкцій;

? які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

? що формуються в підприємств у зв'язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів.

Таким чином, об'єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання, які є юридичними особами [9, с. 24].

Результати. У діючих законодавчих та нормативних актах в Україні термін «фінансові ресурси» використовується досить часто, але у кожному випадку відсутнє його тлумачення. Щодо визначення сутності фінансових ресурсів серед вчених-економістів і практиків також немає єдиної точки зору, спостерігається досить різне її пояснення.

Сформувалися також два основні підходи щодо визначення складу фінансових ресурсів, у тому числі фінансових ресурсів підприємств. Згідно з першим, фінансові ресурси -- це кошти (фонди, накопичення, нагромадження, доходи), наявні у розпорядженні держави і підприємств. Цієї точки зору дотримується більшість вчених економістів: В.Г. Бєлоліпецький, І.О. Бланк, Л.Д. Буряк, О.Д. Василик, І.В. Зятковський, Г.Г. Нам.

За часів Радянського Союзу багато фахівців розглядали фінансові ресурси лише як грошові кошти, або грошові доходи, нагромадження тощо. Нині фахівцями висловлюється думка щодо фінансових ресурсів у формі, відмінній від грошової. Так, В.М. Опарін [7, с. 10; с. 79] визначає, що «фінансові ресурси -- це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства». Г.О. Партин і А.Г. Загородній також висловлюють думку щодо існування фінансових ресурсів не тільки у грошовій формі. «За використанням фінансові ресурси підприємства поділяють:

? на матеріалізовані фінансові ресурси (вкладені в основні засоби, запаси, виробництво, готову продукцію, тощо);

? грошові фінансові ресурси (грошові кошти та їх еквіваленти)» [8, с. 15].

Якщо брати за основу першу точку зору, тоді незрозуміло, чим відрізняються фінансові ресурси від грошових коштів в момент їх перебування на рахунках або в касі підприємств. Цю дилему робить спробу розв'язати О.Д. Василик [5, с. 84]: «Поняття «грошові засоби» значно ширше, але фінансові ресурси виступають завжди у грошовій формі. Грошові засоби стають фінансовими ресурсами тоді, коли вони концентруються у відповідні фонди, для яких встановлено порядок створення й використання». В. Зятковський також фінансовими ресурсами підприємств вважає «...грошові фонди цільового призначення...» [5, с. 25].

Отже, О.Д. Василик і І.В. Зятковський до фінансових ресурсів включають лише ту частину грошових коштів, яка сконцентрована у відповідних фондах і має цільове призначення.

Г.Г. Нам [9, с. 10] не погоджується з цим і стверджує, що до «...фінансових ресурсів належать грошові фонди та частина грошових коштів, яка використовується в не фондовій формі», а «під фінансовими ресурсами слід розуміти всі грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств». Таким чином, Г.Г. Нам ототожнює фінансові ресурси зі всіма грошовими коштами підприємства.

У сучасних умовах господарювання більша частина коштів підприємств не використовується у фондовій формі. За таких обставин важко знайти різницю між грошовими коштами і фінансовими ресурсами. Бачимо, що спроби розв'язати проблему відокремленням грошових коштів від фінансових ресурсів саме через цільове призначення останніх виявляються марними.

Дилема щодо визначення фінансових ресурсів або як всіх коштів, або як їх частини, виникла через різне тлумачення сутності фінансових ресурсів держави і фінансових ресурсів підприємств. Так, В.М. Федосов фінансові ресурси держави у посібнику «Державні фінанси» [3] розглядає як «…кошти, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу частини вартості сукупного суспільного продукту і національного доходу в грошовій формі і призначені для задоволення суспільних потреб» [3, с. 29]. У цьому ж підручнику А.М. Поддєрьогін децентралізовані фінансові ресурси визначає як «кошти, що надходять у розпорядження підприємств (об'єднань), їх галузевих об'єднань і забезпечують поточну виробничо-господарську діяльність, розширення і удосконалення виробництва, задоволення соціальних потреб» [3, с. 137].

З вищесказаного можна зробити висновки, що централізовані фінансові ресурси, є частиною грошових коштів, яка існує у фондовій формі, а для підприємств усі грошові кошти є фінансовими ресурсами, що забезпечують господарську діяльність підприємства, як поточну, так і на цілі розширеного відтворення.

На рахунках у банках або у касі грошові кошти знаходяться тільки певний проміжок часу, оскільки для досягнення основної мети будь-якого підприємства - отримання прибутку - грошові кошти мають бути авансовані в основні та оборотні засоби. Так у підручнику Н.В. Колчіної, Г.Б. Поляк і Л.П. Павлової [6, с. 12] визначено, що: «Фінансові ресурси використовуються підприємством у процесі виробничої та інвестиційної діяльності. Вони знаходяться в постійному русі і перебувають у грошовій формі лише у вигляді залишків коштів на розрахунковому рахунку в комерційному банку і в касі підприємства».

Але якщо дотримуватися тієї точки зору, що фінансові ресурси підприємств містять не лише кошти, то постає питання: чим відрізняється категорія «капітал» від поняття «фінансові ресурси підприємств»?

Проведене дослідження визначення сутності категорії «капітал» дозволило зробити висновок, що в економічній літературі з цього приводу розбіжностей ще більше, ніж при визначенні сутності фінансових ресурсів підприємств. Лауреат Нобелівської премії 1972 р. Дж.Р. Хікс визначив «... різні підходи до визначення капіталу ? як сукупності засобів виробництва або як грошової суми, використовуваної у господарських операціях з метою отримання доходу» [10, с. 79]. До числа прихильників теорії фонду Хікс відніс тих економістів, що визначили капітал як грошову вартість (представники англійської класичної політичної економії, У. Джевонс і багато прихильників австрійської школи). В останній третині минулого сторіччя в західній економічній теорії підсилився вплив «матеріалістів», тобто прихильників трактування капіталу як сукупності предметів, що мають певну загальну ознаку. До них Дж.Р. Хікс відносить А. Маршалла і А. Пігу [10, с. 79].

У фінансовому словнику А.Г. Завгороднього наведено п'ять основних точок зору щодо тлумачення капіталу. «Капітал -- 1) сукупні ресурси, що використовуються у підприємництві; сума накопичених матеріальних благ, результат минулої (попередньої) і засіб для подальшої (майбутньої) виробничої чи комерційної діяльності. Розрізняють капітал виробничий і невиробничий, основний і обіговий, постійний (вартість засобів праці) і змінний (вартість робочої сили). Функціонує у формах промислового, торговельного і позикового капіталу;

2) початкова сума коштів, призначених для здійснення підприємницької діяльності;

3) чиста вартість (вартість активів за мінусом суми зобов'язань);

4) вартість -- носій додаткової вартості;

5) гроші, велика сума грошей (грошовий капітал)

Отже, можна зробити висновок, що різні визначення виникли саме через різні точки зору щодо економічної природи капіталу і фінансових ресурсів. Особливо це видно з останнього тлумачення капіталу у фінансовому словнику А.Г. Завгороднього. У випадку визначення капіталу як суми грошей, його тлумачення не відрізняється від тлумачення фінансових ресурсів при визначенні їх як коштів, що є у розпорядженні підприємства.

Проведене дослідження думок вітчизняних і російських вчених свідчить про те, що деякі фахівці використовують тільки термін «фінансові ресурси підприємств», а інші поряд з цим використовують і термін «капітал», відокремлюючи «капітал» від «фінансових ресурсів»: В.Г. Бєлоліпецький [1, с. 64], І.О. Бланк [2, с. 126, с. 356], І.В. Зятковський [5, с. 89] і В.М.Опарін [7, с. 10].

Думка щодо існування фінансових ресурсів тільки у грошовій формі є найбільш розповсюдженою як серед українських, так і серед російських вчених.

Вивчення точок зору фахівців щодо визначення економічної природи «фінансових ресурсів» дозволяє виділити такі основні ознаки фінансових ресурсів підприємств:

? джерело формування;

? мета формування;

? напрямок і мета використання (цільове призначення).

Враховуючи вищенаведені ознаки, фінансові ресурси підприємств можна визначити як кошти, залучені у фінансово-господарський оборот підприємства з різних джерел з метою отримання економічних вигод та призначені для забезпечення поточної та інвестиційної діяльності.

Наведений аналіз запропонованих у спеціальній літературі визначень поняття «фінансові ресурси» дає змогу встановити, що окремі автори вирізняють їх функціональні особливості:

? забезпечення розширеного відтворення та фінансування загальнодержавних витрат;

? забезпечення безперервності розширеного відтворення та задоволення інших суспільних потреб;

? виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат із розширеного відтворення та економічного стимулювання працівників;

? виконання статутних цілей підприємства;

? формування доданої вартості;

? джерело відшкодування вибуття та капітального ремонту основних фондів, забезпечення розширеного відтворення та задоволення суспільних потреб.

Кожна за перелічених вище особливостей є важливою, однак, на наш погляд найвагомішою функцією, через яку реалізуються всі інші, є забезпечення неперервності руху грошових потоків підприємства.

Основою фінансів підприємств є фінансові ресурси ? сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні підприємств і є джерелом їх виробничого та соціального розвитку. До фінансових ресурсів належать грошові фонди підприємства, а також частини грошових коштів, які не входять до складу фондів.

Таким чином, фінансові ресурси підприємств - це засоби, які акумулюються підприємством із внутрішніх і зовнішніх джерел до грошових фондів з метою забезпечення процесу розширеного відтворення шляхом трансформації їх в інші види ресурсів, а також з метою досягнення високих фінансових результатів.

Список використаних джерел

економічний фінансовий ресурс управління

1. Белолипецкий, В.Г. Финансы фирмы: Курс лекций / Под ред. И.П. Мерзлякова. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 298 с.

2. Бланк, И.А. Словарь-справочник финансового менеджера / И.А. Бланк. - К.: "Ника-Центр", 1998. - 480 с.

3. Буряк, Л.Д. Государственные финансы: Учеб. пособ. для студентов эконом. вузов и факультетов / Л.Д. Буряк, Д.Д. Бутаков, В.М. Федосов и др.; под ред. В.М. Федосова, С.Я. Огородника и В.Н. Суторминой. - К.: Лыбидь, 1991. - 276 с.

4. Василик, О.Д. Теорія фінансів: Підручник / О.Д. Василик. - К.: НІОС. - 2000. - 416 с.

5. Зятковський, І.В. Теоретичні засади фінансів підприємства / І.В. Зятковський // Фінанси України. - 2000. - № 4. - с. 25.

6. Колчина, Н.В. Финансы предприятий: Учеб. для вузов / Н.В. Колчина, Г.Б. Поляк, Л.П. Павлова и др.; Под ред. проф. Н.В. Колчиной. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 447 с.

7. Опарін, В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навчальний посібник - 2-ге вид., доп. і перероб. / В.М. Опарін. - К.: КНЕУ, 2001. - 240 с.

8. Партин, Г.О. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / А.Г. Загородній, Г.О. Партин. - Львів: ЛБІНБУ, 2003. - 265 с.

9. Поддерьогін, А.М. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк, Г.Г. Нам та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - 5-те вид., перероб. і доповн. - К.: КНЕУ, 2004. - 546 с.

10. Хикс, Дж.Р. Стоимость и капитал / Пер. с англ.; общ. ред. и вступ. ст. М. Энтова. - М., Издательская группа "Прогресс", 1993. - 488 с.

Размещено на Allbest.ru