Ситуаційний аналіз соціально-економічного розвитку регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ситуаційний аналіз соціально-економічного розвитку регіону

Я.І. Белоусов

Анотації

У статті досліджено та проаналізовано соціально-економічну ситуацію, яка склалася у регіоні на початок 2011 року, на прикладі Луганської області.

Ключові слова: соціально-економічна ситуація, аналіз, регіон.

In the article is investigational and a socio-economic situation which was folded in a region on beginning of 2011 year is analyzed, on the example of the Lugansk area.

Keywords: socio-economic situation, analysis, region.

Вступ

Сучасний розвиток економічних систем як розвинутого, так і перехідного типу характеризується їх капіталізацією і соціалізацією, які полягають, відповідно, у використанні чистого доходу на економічний розвиток і задоволення соціально-економічних та соціально-культурних потреб суспільства. Розвиток та поглиблення процесів соціалізації економічних систем створює відповідні умови не тільки для найповнішого задоволення соціально-матеріальних потреб соціуму, але й для подальшого власне економічного розвитку. Економічна та соціальна політика за відповідних умов - це один із найважливіших шляхів підвищення рівня інтегральної (загальної) ефективності функціонування економіки регіону. Зазначеною вище обставиною і обумовлена актуальність теми статті, в якій ставиться мета дослідити показники соціально-економічного розвиту Луганської області.

Аналіз останніх досліджень. Теоретично досліджували складові процесу економічного розвитку пострадянських країн російські економісти Л. Абалкін, С. Глазьєв, І. Іноземцев, В. Маєвський, А. Улюкаєв. В Україні поки що бракує комплексних фундаментальних досліджень процесів економічного розвитку, проте неабиякий внесок у певні аспекти проблеми зробили такі відомі вчені-економісти, як Ю. Бажал, О. Білорус, В. Геєць, Н. Гончарова, А. Гриценко, М. Долішній, М. Данько, С. Дорогунцов, І. Лукінов, Д. Лук'яненко, А. Мар'єнко, Б. Панасюк, Ю. Пахомов, В. Пономаренко, А. Поручник, М. Соколик, М. Чумаченко, А. Філіпенко, А. Шегда. Напрацювання у цій сфері акцентовано навчального характеру належать ученим-викладачам З. Ватаманюку, А. Задої, Л. Корнійчук, Г. Климку, С. Мочерному, С. Панчишину, А. Савченку. Серед вчених Донбасу і України слід виділити Клияненко, Б. Т., Богомолова О.Т., Мельника Л.Г., Балацького О.Ф., Василенко В.Н., Гальчинського А.С., Геєць В.М., Мельникова Н.В та інших [1-9]. Тому ціллю статі є проведення аналізу соціально-економічної ситуації, яка склалася у регіоні, на приладі Луганської області

Результати досліджень. Луганська область (1938-1958 рр. і 1970-1990 рр. - Ворошиловградська) створена 3 червня 1938 року. Розташована в східній частині України в басейні середньої течії Сіверського Донця. Територія області складає 26,7 тис. кв. км (4,4% території України). За площею вона посідає 10-є місце серед областей України. Простягається з півдня на північ більш як на 250 км і з заходу на схід - на 190 км. Область має на півночі, сході й півдні сухопутний державний кордон довжиною 776 км. Тут вона межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями Російської Федерації. З південно-західного боку її землі прилягають до Донецької, а з північного заходу -Харківської областей України. Область поділяється на 18 районів, 37 міст (з них 14 міст обласного значення), 109 селищ міського типу, 782 сільських населених пункти. Обласний центр - м. Луганськ з населенням 499 тис. жителів. Найбільші міста: Луганськ, Красний Луч, Лисичанськ, Сєверодонецьк, Алчевськ, Краснодон, Свердловськ, Стаханов.

Луганська область є великим промисловим регіоном з перевагою таких видів промислового виробництва, як видобуток кам'яного вугілля, металургійна, хімічна й нафтохімічна, машинобудівна й легка промисловості. За обсягом виробництва область посідає 5 місце в Україні. У структурі економіки області питома вага видобутку кам'яного вугілля становить 18,5%, металургії й обробки металу - 19,5%, хімії й нафтохімії - 10,7%, машинобудування - 5,7%.

У Луганській області сформовано три великих промислових вузли:

територію Луганського вузла визначають підприємства машинобудування, металообробки та легкої промисловості;

територію Алчевсько-Стаханівського вузла - підприємства вугільної, металургійної промисловості та машинобудування;

територію Лисичансько-Рубіжансько-Сєверодонецького - підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості.

За перший квартал 2011р. приріст промислової продукції порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 10,7%. Зростання обсягів виробництва одержано у переробній та добувній промисловості. Не досягнуто рівня виробництва 2010 р. на підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води.

У добувній промисловості індекс продукції порівняно з 2010 р. становив 110,1%, у тому числі на підприємствах з добування паливно-енергетичних корисних копалин - 110,1%, з добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних, - 62,7%. На підприємствах добувної промисловості видобуток готового вугілля збільшився на 594 тис.т, або на 10,7%. Випуск продуктів збагачення, частка яких в обсязі готового вугілля становила 76,9%, збільшився на 8,8%, готового рядового вугілля - на 17,2%. У переробній промисловості у 2011р. проти 2010р. обсяги виробництва збільшилися на 13,7%.

На підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв індекс промислової продукції проти 2010 р. становив 88,1%, у тому числі з виробництва сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання - 98,2%, продуктів кондитерської промисловості - 95,6%, хліба та хлібобулочних виробів - 91,2%, олії та тваринних жирів - 82,7%, напоїв - 81,9%, готових кормів для тварин - 79,4%, продуктів борошномельно-круп'яної промисловості - 58,8%. При цьому одержано приріст обсягів продукції у виробництві макаронних виробів і м'яса та м'ясних продуктів (11,5% по кожному виду діяльності).

У легкій промисловості приріст продукції порівняно з 2010 р. становив 53,0%. У виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів обсяги продукції збільшилися у 7,6 раза, текстильному виробництві; виробництві одягу, хутра та виробів з хутра - на 48,5%.

В обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, крім меблів, у 2011р. обсяги промислового виробництва збільшилися на 19,5%. Проти 2010р. суттєво зросло виробництво споруд збірних дерев'яних, тари дерев'яної різної та її частин, вікон, дверей, їх рам та порогів дерев'яних, деревини, уздовж розпиляної чи розколотої, завтовшки більше 6 мм. Водночас скоротився випуск виробів дерев'яних будівельних та столярних інших, піддонів дерев'яних, брусків, планок та фризів для паркетного або дерев'яного покриття підлоги, профільованих, незібраних, з деревини листяних порід. На підприємствах целюлозно-паперового виробництва та поліграфічної діяльності приріст промислової продукції проти 2010р. становив 2,7%. Спостерігалося зростання виготовлення паперу та картону, товарів шкільних та канцелярських з паперу та картону.

На підприємствах з виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення у 2011р. проти аналогічного періоду 2010р. індекс виробництва продукції становив 92,9%.

У хімічній та нафтохімічній промисловості обсяги продукції збільшилися на 43,4%, у тому числі у виробництві іншої хімічної продукції, лаків та фарб, основної хімічної продукції, з виробництва пластмасових виробів. При цьому скоротилися обсяги продукції на підприємствах з виробництва мила та миючих засобів, засобів для чищення та полірування, парфумерних та косметичних засобів, фармацевтичного виробництва, гумових виробів. За 2011р. вироблено 463,1 млн.м 3 газів промислових простих, 397,2 тис.т добрив азотних мінеральних чи хімічних, 44,3 тис.т пластмас у первинних формах, 2,6 тис.т фарб та лаків на основі полімерів, 1,5 тис.т плит, листів, плівки, фольги і стрічок пластмасових неармованих чи некомбінованих з іншими матеріалами, 1,3 тис.т мішків і пакетів з полімерів етилену, 392 т трубок, труб, шлангів та фітингів жорстких з полімерів етилену, пропілену, вінілхлориду та інших пластмас, 9,8 млн.шт. бутлів, пляшок, фляг і аналогічних виробів пластмасових.

На підприємствах з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції обсяги промислового виробництва збільшилися проти 2010р. в 1,6 раза. Зросло виробництво тканин (вуалей) тонких, сіток, полотен, матів, матраців, панелей та інших виробів зі скловолокна, крім склотканин, стрічок волоконних, рівниці, пряжи та штапельного скловолокна, цегли керамічної невогнетривкої будівельної, скла безпечного ("безосколкового"), склафлоату і скла з шліфованою або полірованою поверхнею листового, сумішей бітумінозних, основаних на асфальту природному, бітуму нафтовому, смолах мінеральних або пеку смол мінеральних, плит та плиток керамічних. Водночас скоротилося виробництво елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, ємностей для пиття (бокалів), крім виготовлених із склокераміки, посуду столового чи кухонного скляного та виробів скляних для туалетних кімнат, контор і вбрання приміщень, плиток, плит, черепиці та аналогічних виробів з цементу, бетону або штучного каменю.

У металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів випуск промислової продукції за 2011р. збільшився на 8,2%, у тому числі на підприємствах з лиття металів, з виробництва готових металевих виробів, труб, чавуну, сталі та феро-сплавів. За 2011 р. в області вироблено 1,3 млн.т напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям, 390,1 тис.т прокату готового чорних металів, 98,7 тис.т труб великого та малого діаметрів, профілів пустотілих з металів чорних, 86,5 тис.т феросплавів, 28,2 тис.т сталі без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям.

У машинобудуванні обсяг виробництва продукції у 2011р. зріс на 40,2% за рахунок підприємств з виробництва транспортних засобів та устаткування, машин та устаткування.

У виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води індекс виробництва продукції становив 93,0%. Тепловими електростанціями та теплоелектроцентралями вироблено 2256 млн.кВт·год електроенергії. Загальний обсяг виробництва продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств зріс на 1,7%, рис 1.

Рис 1. Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва [10]

Станом на 29 квітня 2011р., за розрахунками, господарствами всіх категорій ярі культури (з урахуванням пересіву по загиблих озимих і багаторічних травах) посіяно на площі 167,4 тис.га, що на 0,9% більше порівняно з аналогічним показником минулого року. Сільськогосподарськими підприємствами посіяно ярих культур на площі 101,1 тис.га (на 5,6% менше, ніж торік). За 2011р. господарствами всіх категорій реалізовано на забій 18,3 тис.т худоби та птиці, що на 3,4% більше порівняно з 2010р., вироблено 79,8 тис.т молока (на 3,9% менше) та 304,3 млн.шт. яєць (на 15,4% більше). В аграрних підприємствах відбулося зростання виробництва яєць та реалізації худоби та птиці на забій, а виробництво молока скоротилося. У господарствах населення виробництво молока скоротилося на 2,7%, м'яса - на 1,4%, яєць - збільшилося на 1,2%. Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва у 2011р. становила відповідно 80,5%, 37,7% та 13,4%.

За розрахунками, на 1 травня 2011р. загальне поголів'я великої рогатої худоби становило 138,5 тис. голів, у тому числі корів - 63,6 тис., свиней - 137,9 тис., овець і кіз - 75,2 тис., птиці всіх видів - 6198,5 тис. голів.

У сільськогосподарських підприємствах порівняно з 1 травня 2010 р. відбулося скорочення поголів'я свиней, великої рогатої худоби, овець і кіз, поголів'я птиці. Обсяг вирощування худоби та птиці в аграрних підприємствах на 1,7% більше рівня 2010 р., а його відношення до реалізації тварин на забій становило 103,3. Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі становили 326 г, свиней - 292 г.

В аграрних підприємствах, що займалися тваринництвом, на 1 травня 2011р. налічувалось 159,2 тис.ц кормових одиниць кормів усіх видів, що на 19,5% менше, ніж на 1 травня 2010 р. У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадало в цілому по області по 1,1 ц корм.од. Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції за 2011р. порівняно з відповідним періодом 2010 р. збільшився на 10,9%. Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації за 2011р. зросли.

На 1 травня 2011р. в сільськогосподарських підприємствах та підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур, було в наявності 178,6 тис.т зерна. Запаси насіння соняшнику становили 105,6 тис.т. Середня закупівельна ціна зернових культур, яку пропонували зберігаючи та переробні підприємства, у 2011р. становила 2004,8 грн. за т, що в 1,7 раза більше, ніж торік. соціальний економічний регіон

У 2011р. у розвиток економіки області вкладено 948,4 млн.грн. капітальних інвестицій. Найвагомішу частку капітальних інвестицій складають інвестиції у матеріальні активи. На інвестиції в основний капітал спрямовано 77,6% усіх інвестицій, на капітальний ремонт - 17,1%, на придбання інших необоротних матеріальних активів - 3,5%, на існуючі будівлі та споруди -0,5%, на довгострокові біологічні активи тваринництва - 0,2%, на нові будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва - 0,1%. У нематеріальні активи вкладено 1,0% загального обсягу капітальних інвестицій. Як і раніше, головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 82,8% усіх обсягів інвестицій. Частка залучених і запозичених коштів у 2011р. досягла 9,2%. Населенням інвестовано на індивідуальне житлове будівництво 2,0% загального обсягу коштів.

У 2011р. підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 736,2 млн.грн. інвестицій в основний капітал, що на 0,6% менше, ніж у 2010 р. Серед регіонів області зростання інвестицій в основний капітал досягнуто у 12 містах та 11 районах, з них найбільше - у Краснодонському, Старобільському районах та м. Кіровськ.

За технологічною структурою, 61,1% усіх обсягів інвестицій в основний капітал становили витрати на придбання машин, обладнання, інструменту, інвентарю, транспортних засобів. Питома вага витрат на виконання будівельних і монтажних робіт та землю під забудову становила 28,7% усіх інвестицій.

За видами економічної діяльності найвагомішу частку 76,6% усіх інвестицій в основний капітал спрямовано у розвиток промислового виробництва, у тому числі 63,0% цих коштів освоєно підприємствами добувної промисловості. Порівняно з 2010 р. інвестиції, спрямовані у добувну промисловість, зменшилися на 7,8%.

Значне зростання інвестицій досягнуто на підприємствах з текстильного виробництва. Водночас суттєво (більше ніж на 50%) скоротились обсяги інвестицій на підприємствах з металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, з добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних.

Підприємствами транспорту та зв'язку освоєно 2,9% усіх інвестицій в основний капітал. У 2011р. капіталовкладення у розвиток організацій, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємствам, зменшилися на 49,5% та становили 3,9% від загального обсягу. Із загального обсягу капіталовкладень 5,4% спрямовано в об'єкти торгівлі.

За 2011 р. підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 333,6 млн.грн., що у порівнянних цінах на 16,6% більше обсягів будівництва 2010 р. Збільшення обсягів будівельних робіт відбулося за всіма основними видами будівельної діяльності, крім робіт із завершення будівництва, обсяги яких скоротились у 4,1 раза.

На збільшення обсягів будівництва найбільше вплинула діяльність підприємств, що займаються будівництвом будівель та споруд. Серед них значно збільшили обсяги робіт підприємства, що здійснюють будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, інші будівельні роботи, будівництво підприємств енергетики, добувної й обробної промисловості та будівництво будівель.

Також суттєво зросли обсяги робіт з підготовки будівельних ділянок та на 13,2% - з установлення інженерного устаткування будівель та споруд.

Зростання обсягів будівельних робіт відбулося на підприємствах 9 міст та 8 районів області, з них найбільше - у м. Брянка, Перевальському та Кремінському районах. Більше половини (60,2%) загального обсягу будівництва області виконано підприємствами міст Луганська, Свердловська та Сєвєродонецька. Зокрема, 25,4% обсягів робіт області виконано будівельниками м. Луганська, які збільшили обсяги будівництва на 39,8%. За характером будівництва обсяги робіт розподілилися так: роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння становили 69,4% від загального обсягу, решта - з капітального та поточного ремонтів (14,6% та 16,0% відповідно).

У 2011 р. будівельниками області введено в експлуатацію 9,0 тис.м 2 загальної площі житла. У міських поселеннях, де збудовано 83,0% загального обсягу житла області, житлове будівництво зменшилося на 36,0%, у сільській місцевості - на 73,8%.За рахунок коштів державного бюджету введення в експлуатацію житла не здійснювалось. Збільшення обсягів введеного житла не відбувалося в жодному місті та районі області. За 2011р. введено в експлуатацію 52 квартири, серед яких переважають двокімнатні [10].

У 2011р. також здійснювалось будівництво інших об'єктів соціальної сфери: дошкільний заклад на 60 місць, фітнес-центр на 30 місць.

У 2011р. підприємствами транспорту області перевезено 13,0 млн.т вантажів. Залізничним транспортом перевезено 8,8 млн.т вантажів. Відправлення цементу зросло, будівельних матеріалів, хімічних і мінеральних добрив, чорних металів, кам'яного вугілля. Водночас перевезення зерна і продуктів перемолу зменшилось

Підприємствами автомобільного транспорту доставлено замовникам 4,2 млн.т вантажів. Послугами пасажирського транспорту скористалися 83,0 млн. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 1003,1 млн.пас.км, що відповідно на 8,3% та на 9,1% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Залізничним транспортом надано послуг 3,4 млн. пасажирів. Послугами автомобільного транспорту скористалися 47,5 млн. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 601,7 млн.пас.км. Міським електричним транспортом перевезено 32,0 млн. пасажирів.

За 2011р. підприємствами зв'язку надано послуг на суму 315,6 млн.грн. Найбільша питома вага у загальному обсязі доходів від послуг зв'язку належить мобільному (49,5%), телефонному міському (15,7%) та поштовому (13,1%) зв'язку.

Обсяг експорту товарів та послуг становив 1299,5 млн.дол. США, імпорту - 1191,0 млн.дол. Порівняно з 2010р. експорт збільшився в 1,8 раза, імпорт - на 35,7%. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу області становило 108,5 млн.дол. Обсяг експорту товарів по відношенню до 2010р. збільшився в 1,8 раза та становив 1244,7 млн.дол. США, імпорту - відповідно на 36,5% та становив 1181,3 млн.дол. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 63,4 млн.дол.

Зовнішньоторговельні операції товарами область здійснювала з партнерами із 88 країн світу. До країн СНД було експортовано 61,3% усіх товарів, до країн ЄС - 19,2%.

Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися до Російської Феде-рації - 55,5% від загального обсягу експорту, Туреччини - 3,5%, США - 3,4%, Індії - 3,2%, Мексики - 2,9%, Кіпру - 2,6%, Білорусі - 2,5%, Греції - 2,2%, Польщі - 1,7%, Бельґії та Словаччини - по 1,5%.

Серед країн ЄС суттєво збільшились експортні поставки до Греції, Чехії, Угорщини, Бельґії, Словаччини, Естонії, Литви, а серед інших країн - до Саудівської Аравії, Мексики, США та Вiрґiнських Островів (Британських). З країн СНД імпортовано 85,2% усіх товарів, з країн ЄС ? 5,6%.

Найбільші імпортні надходження здійснювалися з Російської Федерації. Імпортні поставки значно зросли з Чехії, США, Німеччини, Польщі, Китаю, Нідерландів, а зменшилися - зі Словаччини, Естонії та Іспанії.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі області, як і раніше, складають мінеральні продукти, недорогоцінні метали та вироби з них, транспортні засоби та шляхове обладнання, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, механічне та електричне обладнання, полімерні матеріали, пластмаси та каучук, маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів, вироби з каменю, гіпсу, цементу, кераміки, скла, текстиль та вироби з текстилю, жири та олії тваринного або рослинного походження.

Серед регіонів області найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами при-падали на міста Лисичанськ, Алчевськ, Луганськ, Стаханов та Сєвєродонецьк.

У 2011р. експорт послуг склав 54,8 млн.дол. США, імпорт - 9,7 млн.дол. Зовнішньоторговельні операції послугами проводились з партнерами із 94 країн світу.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі експорту становили послуги транспорту та зв'язку (49,3%), послуги в обробній промисловості (36,8%), послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам (8,3%), послуги у сфері освіти (3,7%).

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту послуг займали послуги транспорту та зв'язку (30,2%), послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам (26,0%), послуги готелів та ресторанів (20,2%), послуги, пов'язані з фінансовою діяльністю (12,2%).

На країни СНД припадає 73,5% загального обсягу експорту та 36,6% загального обсягу імпорту послуг області.

Серед регіонів області найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції послугами підприємства міст Лисичанська, Луганська, Сєвєродонецька.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку області, на 1 квітня 2011р. склав 705,3 млн.дол., що на 11,4% більше обсягів інвестицій на початок 2011р., та в розрахунку на одну особу становив 307,1 дол. США.

Інвестиції надійшли із 40 країн світу. При цьому на чотири з них припадає 89,3% загального обсягу: Кіпр - 473,7 млн.дол. (67,2%), Російська Федерація - 64,3 млн.дол. (9,1%), США - 59,3 млн.дол. (8,4%), Велика Британія - 32,6 млн.дол. (4,6%). За видами економічної діяльності значні обсяги інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості - 80,8% від загального обсягу прямих інвестицій в область. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій внесено у хімічну та нафтохімічну промисловість (27,7%), машинобудування (8,6%), металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (3,5%). У будівництві акумульовано 10,0% обсягу прямих інвестицій, виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води - 3,4%, торгівлі автомобілями та мотоциклами, їх технічному обслуговуванні та ремонті - 2,8%. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, включаючи позичковий капітал, на 1 квітня 2011р. становив 730,1 млн.дол. США. Обсяг інвестицій з області в економіку країн світу на 1 квітня 2011р. склав 1,9 млн.дол.

Оборот роздрібної торгівлі за 2011р. становив 7935,6 млн.грн., що на 13,5% більше обсягу 2010р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 37,2%. В обороті організованих ринків 15,6% становив продаж сільськогосподарських продуктів.

Оборот ресторанного господарства за 2011р. становив 318,4 млн.грн. і проти 2010р. збільшився на 9,4%. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства на 15,6% більше обсягу 2010р.

Номінальні доходи населення за 2010р. порівняно з 2009р. збільшилися на 22,9%. Наявний доход, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 25,6%, а реальний наявний, визначений з ураху-ванням цінового фактора, - на 14,5%.

Витрати населення у 2010р. порівняно з попереднім роком збільшилися на 23,4%. Приріст заощаджень становив 12529 млн.грн [10].

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ, організацій у 2011р. становила 2484 грн., що у 2,6 раза перевищує рівень мінімальної заробітної плати, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (941 грн.). Порівняно з 2010р. розмір середньої заробітної плати збільшився на 23,4%.

Серед видів економічної діяльності найвищий рівень заробітної плати, як і раніше, спостерігався у фінансовій діяльності, виробництві гумових та пластмасових виробів та добуванні вугілля, де заробітна плата працівників перевищила середній показник по економіці області на 41,6%, в 1,6 та в 1,7 раза відповідно.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у працівників готелів та ресторанів, сільського та лісового господарств, охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, торгівлі, а також підприємств з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів, виробництва шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних, текстильного виробництва; виробництва одягу, хутра та виробів з хутра і не перевищував 64,8% від середнього по області.

Індекс реальної заробітної плати найманих працівників у 2011р. порівняно з 2010р. становив 112,3%, а в березні 2011р. по відношенню до попереднього місяця - 106,8%.

Упродовж 2011р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилася на 1,1%, або на 1,2 млн.грн., і на 1 квітня 2011р. досягла 111,3 млн.грн., що дорівнює 7,8% фонду оплати праці, нарахованого за березень.

Заборгованість перед працівниками економічно активних підприємств упродовж 2011р. зменшилася на 15,6% (на 9,6 млн.грн.) і на 1 квітня 2011р. становила 51,9 млн.грн., або 46,6% загальної суми боргу.

Серед видів економічної діяльності найвагоміше зменшення суми невиплаченої заробітної плати зафіксовано на економічно активних підприємствах промисловості, здебільшого за рахунок підприємств з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, а також з видобування кам'яного вугілля. Водночас суттєве збільшення заборгованості спостерігалося на підприємствах, які здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям; у хімічному виробництві.

Серед регіонів області найвагоміше зменшення суми боргу перед працівничками економічно активних підприємств спостерігалось у м. Лисичанськ, Перевальському районі та м. Луганськ. Разом з тим значне збільшення заборгованості відбулося на підприємствах міст Красний Луч та Свердловськ.

Кількість працівників економічно активних підприємств, яким вчасно не виплачено заробітну плату, на 1 квітня 2011р. становила 19,1 тис. осіб, або 3,6% від загальної кількості штатних працівників. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 2719 грн., що на 3,8% більше від середнього розміру заробітної плати за березень 2011р.

За даними державної служби зайнятості кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку цієї установи, на 1 травня 2011р. становила 21,5 тис. осіб, що на 6,9% менше, ніж на 1 квітня 2011р. Із зазначеної кількості громадян більше половини (61,4%) становили жінки, понад третину - молодь у віці до 35 років.

Офіційного статусу безробітних на зазначену дату набули 95,0% незайнятих громадян, із них 71,2% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних кожний другий раніше займав місце робітника, кожний третій - посаду службовця, а кожний шостий - місце, що не потребувало професійної підготовки.

Кількість зареєстрованих безробітних порівняно з 1 квітня 2011р. зменшилася на 5,8% і на 1 травня 2011р. становила 20,4 тис. осіб. Зменшення обсягів зареєстрованого безробіття у квітні 2011р. спостерігалося в більшості регіонах області і найсуттєвіше - у Троїцькому (на 26,1%), Новопсковському (на 26,0%), Біловодському (на 25,4%) районах.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за квітень 2011р. зменшився на 0,1 відсоткового пункта і на 1 травня становив 1,4% населення працездатного віку. Зазначений показник у сільській місцевості становив 2,6% сільського населення працездатного віку, а в міській - був удвічі нижчим і становив 1,3% міського населення працездатного віку. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався у Марківському, Троїцькому, Білокуракинському, Біловодському районах, а найнижчий - у м. Луганську, Краснодонському та Лутугинському районах.

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), за повідомленнями підприємств, установ та організацій, у квітні 2011р. зменшилася на 8,9% і на 1 травня становила 3,5 тис. Із зазначеної кількості вільних робочих місць (вакансій) кожне друге робоче місце передбачалося для робітників, кожне четверте - для службовців, кожне шосте - для осіб, які не мають професії [10].

Навантаження незайнятого населення, яке у квітні 2011р. перебувало на обліку державної служби зайнятості, порівняно з попереднім місяцем залишилося незмінним і становило 6 осіб на 1 вільне робоче місце. За регіонами області зазначений показник коливався від 1 особи у м. Луганську до 68 осіб у Троїцькому районі.

За сприяння державної служби зайнятості у квітні 2011р. працевлаштовано 5,1 тис. осіб, що на 50,5% більше, ніж у березні 2011р. Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 34,6%, молодь у віці до 35 років - 44,1%, особи, які потребували особливого соціального захисту, - 8,4%.

Рівень працевлаштування незайнятих громадян у квітні 2011р. порівняно з березнем збільшився на 5,9 відсоткового пункта і становив 18,0%. Збільшення спостерігалося в більшості регіонах області. Зазначений показник знаходився в межах від 6,1% у м. Кіровську до 34,8% у Станично-Луганському районі.

Із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у квітні 2011р. на допомогу по безробіттю було витрачено 13,1 млн.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 16,2 тис. осіб, або 79,2% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 травня 2011р. Середній розмір допомоги у квітні 2011р. становив 811,86 грн., що на 15,4% менше законодавчо встановленого мінімального рівня заробітної плати (960 грн.).

На 1 квітня 2011р. на Луганщині, за оцінкою, проживало 2285,8 тис. осіб. Упродовж 2011р. чисельність населення області зменшилася на 5488 осіб, або на 9,7 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. У загальному зменшенні населення природне скорочення становило 5315 осіб, а міграційне - 173 особи.

Природне скорочення населення зафіксовано в усіх регіонах області. Порівняно з 2010р. воно зменшилося на 67 осіб (на 1,2%). Інтенсивність природного скорочення в розрахунку на 1000 наявного населення зменшилася з 9,5‰ до 9,4‰. Найнижчий рівень цього показника був у Сєвєродонецькій міськраді, а найвищий - у Кремінському та Сватівському (16,2‰) районах. Народжуваності збільшився з 8,6 до 8,9 народжених, рівень смертності - з 18,1 до 18,3 померлих. Міграційне скорочення населення зменшилося.

Міграційний відплив відбувся у міських поселеннях, тоді як у сільській місцевості зафіксовано міграційний приріст населення. Сальдо міграції в області продовжує формуватися в основному внаслідок міграційного обміну з іншими областями України. Міграційне скорочення населення упродовж зафіксовано у 9 регіонах області, його вплив на формування загального сальдо міграції був визначальним. Найбільшим рівень міграційного скорочення був у Старобільському районі. Поряд із цим у 23 регіонах області спостерігався міграційний приріст населення і найбільш інтенсивним він був у Новоайдарському районі [10].

Висновки

Криза, яка розгорталась у світі у 2008-2009 роках, продемонструвала значні дисбаланси розвитку світової економіки та структурну відсталість української економіки, її неготовність до різких коливань попиту та загострення конкуренції на сировинних ринках. Луганська область разом із всією Україною відчула негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи починаючи з ІV кварталу 2008 року, по-перше, через різке скорочення зовнішнього попиту, по-друге, через неадекватність реакції попереднього уряду на зміну ситуації та нові виклики. Було допущено один з найбільших у світі спадів виробництва в промисловості та будівництві, виробництві товарів широкого вжитку для внутрішнього ринку. Різко подорожчав імпортований природний газ, що призвело до значних збитків підприємств металургійної, хімічної та інших галузей економіки. Високими темпами росли ціни на продовольство, падала реальна заробітна плата, знецінювалися державні соціальні гарантії. Держава не виконала свої власні зобов'язання з рекапіталізації проблемних банків, а кредитні ресурси фінансового ринку вимивалися через урядові запозичення. Все це значно вплинуло на розвиток Луганської області.

Ситуаційний аналіз соціально-економічного розвитку регіону показав, що Луганська область була і залишається великим промисловим регіоном, у якому сформовано три великих промислових вузли: територія Луганського вузла; територія Алчевсько-Стаханівського; територія Лисичансько-Рубіжансько-Сєверодонецького. С початку 2011 року відбулось зростання обсягів виробництва у переробній та добувній промисловості. У розвиток економіки області вкладено 948,4 млн.грн. капітальних інвестицій. Найвагомішу частку капітальних інвестицій складають інвестиції у матеріальні активи. Також суттєво зросли обсяги робіт з підготовки будівельних ділянок. Зовнішньоторговельні операції товарами область здійснювала з партнерами із 88 країн світу. Сальдо зовнішньоторговельного балансу області - позитивне. Серед видів економічної діяльності найвищий рівень заробітної плати, як і раніше, спостерігався у фінансовій діяльності, виробництві гумових та пластмасових виробів та добуванні вугілля. Природне скорочення населення зафіксовано в усіх регіонах області.

Список літератури

1. Клияненко, Б.Т. Анализ развития рынка труда в Украине: организационно-правовой и социально-экономический аспекты / Б.Т. Клияненко // ЭКОНОМИКА И ПРАВО : Научный журнал. 2005. № 3. - С. 28-33.

2. Богомолов, О.Т. Демократия и социально-экономический прогресс [ Текст ] / О.Т. Богомолов // НОВАЯ И НОВЕЙШАЯ ИСТОРИЯ. 2011. № 1. - С. 3-12.

3. Социально-экономический потенциал устойчивого развития [ Текст ] : учебник / ред. Л.Г. Мельник, Л. Хенс. - издание 2-е, стереотип. - Сумы: Университетская книга, 2009 . - 1120 с.

4. Социально-экономический потенциал региона [ Текст ] : монография / ред. О.Ф. Балацкий. - Суми: Університетська книга, 2010 . - 364 с.

5. Василенко В.Н. Проблемы управления развитием социально-экономических территориальных систем // Экономика та право. - 2002. - №1.- с. 25 - 40.

6. Стратегия социально-экономического развития Луганской области на 2002-2011 гг. - Сайт Луганской областной администрации. - http://www.loga.gov.ua.

7. Стратегія економічного і соціального развитку України на 2004-2015 гг. "Шляхом Европейської інтеграции" /Гальчинський А.С., Геєць В.М. та ін. - К.: ІІЦ Держкомстату України. - 2004. - С. 36-45.

8. Стратегія економічного та соціального розвитку Луганської області на період до 2015 року. Сайт Луганской областной администрации http: www.loga.gov.ua.

9. Мельников Н., Магазинщиков И. Социально-экономический моніторинг как инструмент региональной политики ускоренного развития/ Мельников Н., Магазинщиков И./ / Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів: матеріали Міжнар. економічного форуму (м. Київ, 16 листопада 2001 р.). - К.: Вид-во "Логос, 2001. - С. 121-125.

10. Статистична інформація Головного управління статистики у Луганській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lugastat.lg.ua/statinform.htm.

Размещено на Allbest.ru