Фінансове планування на будівельному підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансове планування на будівельному підприємстві



У статті обґрунтовано напрями удосконалення методології, методики й організації фінансового планування діяльності будівельних підприємств у контексті запровадження концептуального підходу фінансової рівноваги. Концептуальні засади фінансового планування розглянуто в процесі його становлення та в сучасних умовах господарювання, уточнено сутність та завдання фінансового планування діяльності підприємств. Досліджено принципи, методи фінансового планування та розширено їх класифікацію через встановлення нових критеріїв - за видами концепцій. Визначено склад показників фінансового плану будівельного підприємства в цілому та сегментів його діяльності, їх відмінності для малого і збиткового підприємства. Виявлено напрямки узгодження складових фінансової політики у процесі фінансового планування та її вплив на порядок розрахунку, склад показників фінансового плану.

Становлення нових та поступова зміна дотеперішніх економічних і соціальних відносин в Україні впливає на формування фінансової системи та відповідних методів управління фінансами. Фінансове планування як важлива складова механізму фінансової системи та одна із функцій управління підприємством набуває актуальності за сучасних умов, коли суттєвим для діяльності є вплив глобалізації, поступової інформатизації суспільства та його інноваційного розвитку.

Потреба у цілісній концепції фінансового планування спонукає до дослідження складових процесу планування фінансових ресурсів підприємства, необхідності застосування основних макроекономічних показників при розрахунку показників плану підприємств за індикативного планування, інструментів досягнення фінансової рівноваги в умовах розвитку національної фінансової системи і впливу світової економіки. Для визначення завдань, принципів, методів фінансового планування в окремих наукових розробках використовуються положення телеологічної, генетичної концепцій або їх поєднання, що не враховує сучасних умов і робить застосування фінансового планування неефективним.

Розглянуто цілу низку методичних рекомендацій щодо вирішення питань фінансового планування на будівельному підприємстві. Проте однозначної думки щодо рекомендацій по удосконалення механізму фінансового забезпечення будівельного процесу немає, що призводить лише до різноманітних рекомендацій щодо його фінансування і не вирішує проблеми його здійснення в практичній діяльності самою будівельною організацією.

Окремі методологічні, методичні й організаційні аспекти фінансового планування досліджуються українськими вченими В. Бабіченком, В. Беседіним, М. Білик, В. Биковою, І. Бланком, В. Борисовою, Г. Висоцьким, А.Ф. Гойко, В. Корнєєвим, І. Ожерельєвою, В. Опаріним, О. Орловим, І. Полтьєвою, О.Терещенком, В. Тропіною, І. Хомою, М. Чумаченком, А. Чуписом, І. Шестовою та ін., а також зарубіжними дослідниками, такими, як Р. Акофф, І. Ансофф, М. Алексєєва, В. Бочаров, Р. Брейлі, І. Брігхем, Дж. Ван Хорн, Дж. Вахович, У. Кінг, Ч. Лі, С. Маєрс, М. Поукок, А. Робсон, Дж. Сігел, А.Тейлор, Дж. Фіннерті, Дж. Шим та ін.

Практика безсистемності застосування будівельними підприємствами планування призводить до зниження прибутковості.

Мета статті

Метою дослідження є удосконалення методології, методики й організації фінансового планування діяльності проми-слових підприємств у контексті положень концептуального підходу щодо змісту, форми та процесу складання фінансового плану за індикативного планування. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

Розглянути мету та завдання фінансового планування

Проаналізувати методику розробки фінансового плану

Співставити перспективне та поточне фінансове планування

Розглянути сутність оперативного фінансового планування

Виклад основного матеріалу.

Мета та завдання фінансового планування

Ефективне управління фінансами підприємства забезпечується за умови планування всіх фінансових потоків, процесів і відносин на підприємстві. Фінансове планування тільки тоді дає позитивні результати, коли ґрунтується на знанні об'єктивних закономірностей суспільного розвитку, тенденціях руху фінансових ресурсів, вивченні вихідної бази, результативності раніше проведених заходів та фінансових операцій.

В умовах ринку зростає значущість фінансового планування на мікрорівні, оскільки кожний крок підприємства пов'язаний з ризиком, приносить доходи або втрати і має бути попередньо розрахований, обґрунтований у різних варіантах, перш ніж буде прийнято рішення.

До основних завдань фінансового планування діяльності підприємства відносяться:

* забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності;

* визначення напрямів ефективного вкладення капіталу, ступеня раціонального його використання;

* виявлення внутрішньогосподарських резервів зростання прибутку за рахунок економного використання ресурсів;

* встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками та іншими підприємствами (організаціями, установами);

* дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів;

* контроль за фінансовим станом, платоспроможністю та утворенням і використанням виробничих і фінансових ресурсів.

До об'єктів фінансового планування на підприємстві належать дохід від реалізації продукції (робіт, послуг), обсяги оборотних активів та джерела їх поповнення, прибуток, джерела фінансування інноваційно-інвестиційної діяльності, позабюджетні фонди, оновлення основних засобів, відносини з бюджетом та банками.

В умовах ринку підприємства самостійно розробляють і затверджують показники фінансових планів. Процес фінансового планування включає:

* розрахунки планових фінансових показників з використанням виробничих розділів плану діяльності підприємства;

* узгодження показників плану з акціонерами, банківськими установами;

* розгляд проекту плану керівництвом підприємства і трудовим колективом.

Для обґрунтування розробки фінансового плану принципове значення має проведення передпланового аналізу фінансової діяльності, в результаті якого виявляються резерви підвищення ефективності роботи підрозділів підприємства, вплив зовнішнього середовища - економічних, фінансових, валютних, кредитних, конкурентних та інших умов, в яких здійснюється виробнича діяльність підприємства.

В умовах ринку в діяльності підприємства зовнішнє середовище є основним джерелом невизначеності, яке пояснюється непередбачуваністю, неможливістю врахування впливу всіх змін, дій і взаємозв'язків в ньому. При цьому потрібно зазначити, що ця невизначеність у фінансовій сфері проявляється в найбільшій мірі. Саме вплив зовнішнього середовища зумовлює появу ризику.

Для розробки фінансового плану підприємства необхідна належна інформаційна база. В якості такої бази використовують:

* постанови органів галузевого або територіального управління щодо розвитку підприємства;

* фінансові норми і нормативи;

* державні замовлення і контракти;

* обсяг державних централізованих капітальних інвестицій;

* інформацію про стан ринку товарів (робіт, послуг);

* результати аналізу виробничо-фінансової діяльності в попередньому (базовому) періоді;

* планові показники інших розділів плану економічного і соціального розвитку підприємства.

Методика розробки фінансового плану

Фінансове планування [8] базується на таких принципах, як:

* принцип використання планових фінансових показників для управління фінансовими ресурсами підприємства;

* принцип ефективності, який орієнтує на досягнення позитивних фінансових результатів за окремими операціями від діяльності кожного підрозділу підприємства, на досягнення необхідного економічного і соціального ефекту;

* принцип комплексності та єдності мети. Він передбачає узгодження виробничих і фінансових ресурсів, планів на різних рівнях управління підприємством. При цьому необхідне поєднання загальнодержавних, колективних та особистих економічних інтересів учасників відтворення;

* принцип науковості, який забезпечує реальність та ефективність передбачених планом завдань.

Фінансове планування здійснюється за такою схемою:

* проводиться аналіз фінансової ситуації;

* розробляється загальна фінансова стратегія підприємства;

* складається проект поточного фінансового плану;

* здійснюється коригування, увязка і конкретизація фінансового плану;

* розробляються оперативні фінансові плани;

* проводиться аналіз і контроль виконання фінансового плану.

На першому етапі аналізують фінансові показники діяльності підприємства за попередні 2 - 3 роки. Основна увага приділяється таким показникам, як обсяг реалізації продукції (робіт, послуг), собівартість реалізованої продукції, фінансові результати діяльності підприємства. Такий аналіз дає можливість оцінити результати діяльності та визначити проблемні питання, що стоять перед підприємством.

На другому етапі здійснюють розробку фінансової стратегії та визначають фінансову політику за основними напрямами фінансової діяльності підприємства, складають основні прогнозні документи, які стосуються перспективних фінансових планів.

На третьому етапі уточнюють і конкретизують основні показники прогнозних фінансових документів за допомогою розробки поточних фінансових планів.

На четвертому етапі ув'язуються показники фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними та іншими планами, що розробляються підприємством.

На п'ятому етапі здійснюють оперативне фінансове планування, у процесі якого визначаються поточна виробнича, комерційна та фінансова діяльність підприємства і кінцеві фінансові результати його діяльності.

Процес фінансового планування завершується аналізом і контролем виконання фінансового плану. Цей етап полягає у зіставленні фактичних фінансових результатів діяльності підприємства з плановими показниками, виявленні причин відхилень від їх планового значення та у розробці заходів щодо усунення негативних явищ.

Ефективним щодо управління фінансовими ресурсами підприємства будь-якої форми власності є фінансовий план, який складається у формі балансу доходів і видатків на плановий період.

Вихідною інформацією для складання балансу доходів і видатків служать: планові показники виробничо-фінансової діяльності підприємства, плановий прибуток, його використання, амортизаційні відрахування, приріст оборотних активів, обсяги і джерела капітальних інвестицій, надходження і сплата податку на додану вартість та інші дані.

Плановий баланс доходів і видатків будівельного підприємства, наведено в табл. 1.

будівельний економічний фінансовий



Таблиця 1. Плановий баланс доходів і видатків будівельного підприємства(тис. грн.)

будівельний економічний фінансовий

У першому розділі „Доходи і надходження” згруповані всі джерела надходжень фінансових ресурсів - прибуток від усіх видів господарської діяльності підприємства, амортизаційні відрахування, які у складі виручки надходять підприємству й використовується як джерело фінансування капітальних інвестицій на відновлення, реконструкцію й модернізацію основних засобів, інші фінансові ресурси, в тому числі централізовані.

Доцільність включення до складу ресурсів, що надходять підприємству, зумовлена тим, що одержаний в складі виручки від реалізації ПДВ має бути повністю перерахований до державного бюджету, але за вирахуванням видатків на оплату ПДВ підприємства як покупця матеріальних ресурсів, при чому не всіх, а тільки тих, що витрачені на виробництво продукції (робіт, послуг) і згідно із законодавством включаються до складу валових витрат.

У другому розділі балансу „Видатки та відрахування” відображаються всі видатки, джерела фінансування яких визначені в першому, а також четвертому розділах. Витрати, які фінансуються з кількох джерел, для зручності виділяються окремим рядком частина, що покривається за рахунок прибутку.

Третій і четвертий розділи містять платежі підприємства у державний бюджет, у тому числі податок на прибуток, ПДВ, акцизний збір, а також суму асигнувань з бюджету.

В балансі доходів і витрат визначається сума перевищення платежів у бюджет проти асигнувань із бюджету. Якщо баланс доходів і видатків складено правильно, то різниця між першим і другим розділами дорівнює ризниці між платежами в бюджет й асигнувань з бюджету.

У наведеному балансі доходів і видатків загальна сума доходів і надходжень становить 9549 тис. грн., видатки і відрахування - 8366 тис. грн., перевищення надходжень над видатками - 1183 тис. грн., що відповідає статті четвертого розділу балансу.

Для перевірки правильності складання балансу з точки зору взаємозв'язку окремих доходів і видаткових статтей і подальшого контролю за дотриманням використання окремих видів доходів і надходжень за цільовим призначенням, у практиці фінансового планування використовують так званий шахматний баланс.

В умовах ринкової економіки на вітчизняних підприємствах застосовують новий вид фінансового планування - бюджетування. У загальному вигляді бюджет - це кошторис доходів і видатків всіх господарських підрозділів підприємства, його функціональних служб і організацій. Складання фінансових бюджетів розглядається як основа внутрішньогосподарського оперативного планування, зіставлення витрат і результатів. Підприємство може розробляти декілька основних видів поточних фінансових бюджетів:

матеріальний бюджет - відображає потребу підприємства в окремих видах матеріалів, будівельних конструкціях, необхідних для виконання виробничої програми;

трудовий бюджет - визначає планові потреби підприємства в персоналі в цілому, в тому числі робітниках за професійно-кваліфікаційною ознакою;

бюджет адміністративно-управлінських витрат - відображає планові витрати підприємства на здійснення основних управлінських функцій;

бюджет готівки - визначає рух грошових потоків підприємства, його доходів і видатків, характеризує рівень ліквідності;

бюджет додаткових вкладень капіталу відбиває додаткові грошові кошти для розширення будівельного виробництва, оновлення основних засобів, впровадження новітніх технологійтощо.

За способом впливу факторів на діяльність підприємства розрізняють:

статичний бюджет - в ньому всі показники визначають на початок планового періоду і не коригують впродовж року;

динамічний бюджет - його показники постійно коригують після завершення певного періоду з врахуванням змін умов господарювання;

гнучкий бюджет - складається для кількох можливих обсягів діяльності внаслідок впливу стохастичних факторів (зміна податкових ставок, інфляція, цін на матеріальні ресурси, енергоносії тощо).

В процесі складання бюджетів можуть використовуватися такі методи:

метод нарощування - при його складанні враховуються показники попереднього бюджетного періоду з відповідним коригуванням динаміки змін у майбутньому;

пріоритетний метод - ґрунтується на звітних даних і передбачає обґрунтування пріоритетних напрямів відносного скорочення або зростання бюджетних сум;

бюджетування з нульової точки - на основі детального аналізу операцій та нормативів використання ресурсів формуються точні та найбільш обґрунтовані планові показники.

Інформація з окремих бюджетів використовується для формування зведених операційних і фінансових бюджетів підприємства.

В процесі формування планових бюджетів узгоджуються дії та інтереси різних підрозділів підприємства, підвищується обґрунтованість планів діяльності, створюються передумови для аналізу витрат, ефективності діяльності управлінського персоналу.

Фінансове планування на підприємстві здійснюється за трьома основними напрямами: перспективне, поточне та оперативне. Усі названі підсистеми фінансового планування повинні бути взаємопов'язані і взаємообумовлені.

Перспективне та поточне фінансове планування

Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності. Фінансова стратегія - це складова частина загальної стратегіїекономічного розвитку підприємства, яка повинна узгоджуватися з метою та напрямами, визначеними загальною стратегією. Водночас фінансова стратегія сама справляє суттєвий вплив на формування загальної економічної стратегії економічного розвитку підприємства. Це здійснюється в результаті зміни ситуації на фінансовому ринку, що зумовлює необхідність коригування фінансової та загальної стратегії розвитку підприємства.

До основних ознак стратегічного фінансового планування можна віднести:

спрямованість у перспективу (на період більше одного року);

орієнтацію на вирішення ключових проблемних питань, від досягнення яких залежить виживання підприємства;

органічне ув'язування поставлених цілей з обсягом і структурою ресурсів, необхідних для їх досягнення;

врахування впливу на плановий об'єкт зовнішніх факторів, розробка заходів для розв'язання завдань планової фінансової системи;

адаптивний характер, тобто здатність передбачити зміни зовнішнього і внутрішнього середовища фінансового планування об'єкта і пристосувати до них процес його функціонування.

Формування фінансової стратегії здійснюються за такою схемою:

визначення періоду реалізації стратегії;

аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства;

формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства;

розробка фінансової політики та заходів для забезпечення реалізації фінансової стратегії;

оцінка розробленої фінансової стратегії.

При розробці фінансової стратегії важливим чинником є визначення періоду її реалізації, тривалість якого залежить від терміну формування загальної стратегії розвитку підприємства. У процесі формування фінансової стратегії необхідно звернути увагу на фактори зовнішнього середовища шляхом вивчення економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства.

На заключному етапі розробки фінансової стратегії доцільно дати оцінку її ефективності шляхом:

- виявлення ступеня узгодженості цілей, напрямів та етапів реалізації стратегії підприємства;

- визначення ув'язки

- фінансової стратегії з прогнозованими змінами у зовнішньому середовищі;

- визначення можливості підприємства щодо формування власних і позикових джерел фінансування.

Основу перспективного фінансового планування становить

прогнозування, яке полягає у вивченні можливого фінансового стану

підприємства на тривалу перспективу. Прогнозування базується на

узагальненні та аналізі наявної інформації з подальшим моделюванням

можливих варіантів розвитку ситуацій і фінансових показників.

Поточне фінансове планування. Система поточного планування фінансової діяльності підприємства ґрунтується на розробленій фінансовій стратегії та фінансовій політиці за окремими напрямами фінансової

діяльності. Поточний фінансовий план складають на рік з розподілом показників по кварталах. Дані, включені у поточні фінансові плани, характеризуються такими параметрами, як:

результати фінансового аналізу за попередній період;

плановані обсяги виробництва і реалізації продукції, а також інші економічні показники операційної діяльності підприємства;

система розроблених на підприємстві норм і нормативів витрат окремих видів ресурсів;

чинна система оподаткування;

чинна система норм амортизаційних відрахувань;

середні ставки кредитного та депозитного відсотка на фінансовому ринку тощо.

В процесі поточного фінансового планування принципове значення має розробка плану руху грошових коштів з урахуванням їх припливу (надходження і платежі), відпливу (витрати і видатки) та розрахунку чистого грошового потоку. Фактично він відображає рух грошових потоків за поточною (операційною), інвестиційною та фінансовою діяльністю.

План руху грошових коштів складають на рік з розподілом по кварталах і включають до нього надходження і видатки. У розділі надходжень відображають виручку від реалізації продукції, основних засобів і нематеріальних активів, доходи від позареалізаційних операцій та інші доходи, які підприємство має одержати впродовж року.

У видатковій частині відображаються витрати на виробництво реалізованої продукції, суми податкових платежів, погашення довгострокових позичок, сплата відсотків за користування банківським кредитом. Примірна форма плану руху грошових коштів підприємства представлена у табл. 2.

Наведена форма плану дозволяє перевірити реальність джерел надходження коштів та обґрунтованість видатків, синхронність їхнього виникнення, своєчасно визначити потребу в позикових коштах.



Таблиця 2. План руху грошових коштів на 2010 р



При такій побудові плану руху грошових потоків плануванням охоплюється весь оборот грошових коштів. У разі виникнення дефіциту коштів це дає можливість проводити аналіз та оцінку надходжень і видатків грошових коштів і приймати оперативні рішення про можливі способи фінансування. Заключним документом поточного фінансового плану виступає плановий баланс активів і пасивів на кінець планового періоду. У ньому відбиваються усі зміни в активах і пасивах за рахунок запланованих заходів, відображається стан майна і фінансових ресурсів підприємства.

Мета розробки балансового плану -- визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченням їхньої внутрішньої збалансованості, а також формування оптимальної структури капіталу, яка гарантувала б достатню фінансову стійкість підприємства у майбутньому.

Оперативне фінансове планування

Оперативне фінансове планування спрямовується на забезпечення стійкого фінансового стану підприємства, створення умов оперативного маневру власними і позиченими коштами.[2]

Платіжний календар - це інструмент оперативного планування, який складається на місяць з розбивкою на декади або тижні. У ньому визначаються очікувані на певний відрізок часу грошові надходження за всіма напрямами доходів і спроможність підприємства своєчасно виконувати всі свої фінансові зобов'язання.

Вихідними даними для складання платіжного календаря служать:

планові матеріали стосовно випуску та реалізації продукції (робіт, послуг);

кошториси на виконання будівельно-монтажних робіт і договори на поставку матеріальних ресурсів з постачальниками;

терміни виплати заробітної плати, премій персоналу підприємства;

узгоджені з податковою службою строки внесення платежів до державного бюджету та до позабюджетних державних фондів;

кредитні договори з банками щодо строків одержання та сплати кредитів і відсотків за користування ними;

дані бухгалтерського обліку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості;

виписки з банківських рахунків;

оперативні матеріали відділів постачання, збуту, інших функціональних підрозділів про надходження коштів на підприємство у відповідні строки або потребу в коштах, яка виникає в даний період.

Платіжний календар складають на квартал з розподілом грошових коштів по місяцях, або на місяць з розподілом по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частка якого проходить через поточний, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відображається рух грошових коштів відповідно до їх використання (табл.3.).

будівельний економічний фінансовий

Таблиця 3. Платіжний календар будівельного підприємства на місяць

У платіжному календарі відображаються усі види грошових платежів та надходжень підприємств незалежно від їх джерел та напрямів використання.

Платіжний календар підприємства дає можливість забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, відображати поточні зміни платоспроможності підприємства. З допомогою платіжного календаря простежується стан оборотних активів, виявляється необхідність використання позикових та залучених коштів у плановому періоді.

Важливе місце в оперативній фінансовій роботі підприємства належить

своєчасному погашенню кредиторської, а також стягненню в строк дебіторської заборгованості.

Принципове значення на підприємстві має організація повсякденного оперативного контролю за платежами та надходженням матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Важливо періодично перевіряти дебіторську заборгованість за даними бухгалтерського обліку та звітності, інвентаризації. Дебіторська заборгованість, яка перевищує погоджені терміни платежів, знижує платоспроможність підприємства. У зв'язку з цим необхідно систематично аналізувати стан заборгованості кожного суб'єкта господарювання, зокрема: розрахунки з покупцями, підзвітними особами, іншими дебіторами; векселі одержані; аванси видані; бюджетні платежі, платежі із соціального страхування, з оплати праці.

Отже, за допомогою платіжного календаря здійснюють управління платоспроможністю підприємства, використанням тимчасово вільних грошових коштів, визначають потребу в обсягах короткострокового кредиту, організовують постійний контроль за своєчасністю надходження коштів.

В процесі оперативного фінансового планування складають касовий план, в якому підприємство відображає обіг наявних грошових коштів, надходження та виплату грошей через касу. Складання касового плану та його виконання має важливе значення в оперативному управлінні грошовими потоками, характеризує забезпеченість підприємства наявними коштами, його платоспроможність.

Касовий план складається з 4-х розділів:

надходження грошей;

виплата грошей;

розрахунок заробітної плати, яку необхідно виплатити працівникам підприємства;

строки виплати заробітної плати та інших виплат.

Касовий план, як правило, складається на квартал, в якому містяться дані щодо обороту наявних коштів (надходження та виплату готівки) через касу підприємства.

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою вищеназваних документів, є важливим засобом виконання поточного фінансового плану.



Висновки

будівельний економічний фінансовий

Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність несе саме підприємство. Зміст і форми фінансового планування мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтирами. Ринок підвищує вимоги до підприємств щодо забезпечення своєчасних платежів постачальникам за сировину, матеріали, енергоресурси, роботи і послуги, виплати заробітної плати своїм працівникам, проведення своєчасних розрахунків з державним бюджетом. Їх виконання можливе тільки при беззбитковій діяльності підприємств, достатній мобільності ресурсів та їх віддачі.

Досягнути цього можна лише шляхом налагодженої фінансової роботи на підприємстві, яка забезпечить поточний прогноз динаміки фінансових ресурсів в умовах зміни попиту на продукцію, цін, податків та інших кон'юнктурних факторів. Важливу роль в цьому повинні відігравати фінансові плани, які сприяють збереженню фінансової стійкості підприємства.

Фінансовий план активно впливає на всі сторони діяльності підприємства через вибір об'єктів фінансування, скерування коштів в залежності від їх віддачі на ті чи інші заходи, сприяє раціональному використанню трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

В умовах ринкової економіки змінився фінансово-кредитний механізм, зокрема, взаємовідносини підприємств з бюджетом в розподілі фінансових ресурсів, у тому числі прибутку. Ці зміни повинні відображатися в фінансових балансах, які сьогодні залишаються засобом визначення обсягів і джерел фінансових ресурсів підприємств, планування коштів та їх розподілу на потреби виробничого і соціального розвитку.



Список використаних джерел

1. Антонюк П.Д. Стан проектної справи, нові технології, економіка, кадри //Економіка будівництва. - №1. - 2005. - С. 28-36.

2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс - К.:Эльма-Н. Ника-Центр, 2001. - 448 с.

3. Жердецький П.Ф., Пересада А.А. Економіка будівельного комплексу: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1992. - 271 с.

4. Зінь Е.А., Турчанко М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. - К.: ВД „Професіонал”, 2004. - 320 с.

5. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 427 с.

6. Кривда Ф.П., Семеньков А.Г. Экономика научно-технического прогресса в строительстве. - К.: Будівельник, 1987. - 223 с.

7. Литвин Б.М. Совершенствование планирования строительногоь производства. - К.: Будівельник, 1986. - 119 с.

8. Планування діяльності підприємства. Навч.-метод. Посібник /М.А. Белов, Н.М.

9. Євдокимова, В.Є. Маслюк та ін.; За заг. ред. В.Є. Маслюка. - К.: КНЕУ, 2002. - 252 с.

Размещено на Allbest.ru

...