Аналіз Північно-Східного економічного регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Місце і значення економіки регіону в господарському комплексі країни. Територіальна організація промисловості економічного району

Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону

Населення і трудові ресурси економічного району

Сільське господарство регіону

Соціальна інфраструктура регіону

Економічні зв'язки господарства регіону

Соціально-економічні та екологічні проблеми регіону

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

До складу Північно-Східного економічного району входять Харківська, Полтавська і Сумська області. Площа району становить 84,0 тис. км2 або 14% території України: Харківська - 31,4 тис. км2 (5,2%), Полтавська - 28,8 тис. км2 (4,8%), Сумська - 23,8 тис. км2 (4%). Економічним центром району є місто Харків.

За своїм економіко-географічним положенням це прикордонний регіон, що межує з Російською федерацією, розташований в Північно-Східній частині України, має спільні межі зі Столичним, Центральним, Придніпровським та Донецьким економічними районами, причому, останні два є великими паливно-металургійними базами. Територія Північно-Східного ЕР характеризується наявністю значних покладів паливних та рудних корисних копалин, що сприяє розвитку різноманітних галузей промисловості, а отже й міжрайонних зв'язків на основі щільної транспортної мережі.

Також тут склались сприятливі агрокліматичні умови для розвитку сільського господарства Лісостепової зони. Прикордонні області району мають соціально-економічні зв'язки із сусідніми регіонами Росії.

Місце і значення економіки регіону в господарському комплексі країни. Територіальна організація промисловості економічного району

Північно-Східний економічний район забезпечує 11,2% валового регіонального продукту України, що становить 163 736 млн. грн., та 13% обсягу реалізованої промислової продукції України (173 543,3 млн. грн).

В районі розвинутими є газова, нафтова промисловість що використовують родовища Східного нафтогазоносного регіону: Глинсько-Розбишевське. Шебелинське, Західнохрестищенське (газове), Леляківське, Машівське (нафтогазові), Кегичівське, Єфремівське (газоконденсатні). Рибальське. Качанівське, Солохо-Диканське. Кременчуцький нафтопереробний завод працює не на повну потужність.

В електроенергетиці провідною є Зміївська ТЕС, також функціонують Харківська ТЕЦ-5, Сумська ТЕЦ-1,2; підстанції - Північноукраїнська, Куп'янськ, Кременчук, Миргород, Конотоп, Полтава; Крененчуцька ГЕС. На річці Сіверський Донець побудована Червонооскільська міні-ГЕС (Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Червоний Оскіл).

Чорна металургія району (рис. 1) розвинута на базі Кременчуцького залізорудного басейну та привізного коксівного вугілля з Донбасу. Кременчуцький залізорудний басейн розташований у південній частині Полтавської області на Лівобережжі Дніпра. Тут функціонують Полтавський ГЗК (м. Комсомольськ) й металургійні підприємства: Кременчуцький сталеливарний, та Полтавський ливарно-механічний комбінати. Центром коксохімії є Харків.

Представником кольорової металургії є виробництво діоксину титану та губчатого титану, яке здійснює "Сумихімпром". Підприємства з виробництва вторинних металів розміщені у Харкові.

Рис. 1 Північно-Східний економічний район

економіка регіон трудовий інфраструктура

В Північно-східному ЕР успішно функціонують спеціалізовані підприємства машинобудівного комплексу, які орієнтовані на науково-технічний потенціал регіону та кваліфіковані трудові ресурси:

- енергетичне та електротехнічне машинобудування: завод "Турбоатом", одне з найбільших у світі турбінобудівних підприємств та ДП "Завод "Електроважмаш" (генератори) функціонують у Харкові, "Насосенергомаш" в Сумах, повітряні компресори та компресорні станції, запасні частини до енергоустаткування й парових турбін виготовляє Полтавський турбомеханічний завод, центрами енергетичного машинобудування є Конотоп та Комсомольськ;

- локомотивобудування - Харків, ремонт локомотивів здійснює Полтава, Конотоп, вагонобудування - Крюківський вагонобудівний завод в Кременчуку;

- устаткування дня металургійних заводів, гірничо-шахтне, ковальсько- пресове устаткування, важкі верстати випускають в Харкові;

- сільськогосподарське машинобудування: основні представники - Харківський моторобудівний завод "Серп і Молот"; Харківський завод ім. Малишева (транспортного машинобудування), що виробляє продукцію с/г машинобудування, двигуни, трактори, тягачі, бронетехніку, дизель-потяги, комбайн "Бізон"; функціонує Лозівський комбайновий завод; Роменський завод "Тракторозапчастина" (Сумська обл., м. Ромни); центром галузі є Охтирка;

- автомобілебудування: Кременчуцький автоскладальний завод ("КрАСЗ") - крупновузлове складання легкових автомобілів Geliy, SsangYong, ін., та Кременчуцький автомобільний завод (на даний час - Холдингова компанія "АвтоКрАЗ") - один з найбільших в Європі виробників великовантажних автомобілів, випускає двох і тривісні самоскиди, бортові автомобілі, сідельні тягачі, лісовози, шасі під установку спеціального устаткування, причіпну техніку; в Харкові здійснюється авторемонт, випускаються велосипеди, мотоцикли; в Кременчуку виробляють будівельно-шляхові машини;

- тракторобудування; Харків, зокрема підприємства: ХТЗ ("Тракторний завод ім. С. Орджонікідзе") - найбільше в Україні підприємство з виробництва уніфікованих гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів загального призначення; Харківський завод тракторних самохідних шасі, виробляє універсальні шасі; моторобудівний завод "Серп і Молот"; завод "Поршень" (або ПАТ "Автомат" - автомобільні тракторні матеріали й технології); центрами галузі також є Лозова, Чугуїв, Дергачі, Конотоп;

- авіаційне машинобудування: Харківський авіаційний завод (ХАЗ) здійснює серійне виробництво, доопрацювання та технічне обслуговування літаків ХАЗ, АН-140, АН-100 та військово-транспортне літакобудування;

Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" у Сумській обл. забезпечує капітально- відновлювальний ремонт, переобладнання і модернізацію вертольотів "МІ";

- приладо- і верстатобудування: Харків, Полтава, Лубни, Суми, Глухів;

- виробництво електронно-обчислювальної техніки, теле- та радіоапаратури: Харків, Полтава, Глухів;

- виробництво устаткування для легкої, харчової, хімічної та поліграфічної промисловості: Суми, Полтава, Харків, Ромни;

- виробництво військової техніки (Харківський завод ім. В. Малишева).

Виробництва хімічної промисловості Північно-Східного HP представлені Ісачківсько-Роменською розробкою родовищ кам'яної солі. У районі виробляються: хімічні реактиви - в Шостці; фосфатні мінеральні добрива, гумотехнічні вироби - у Сумах; лаки і фарби - у Харкові, Полтаві, Кременчуці; синтетичні смоли та пластмаси - Карлівка, Пісочин, Харків; синтетичні миючі засоби, отрутохімікати в Харкові, Конотопі.

Харків є одним з найпотужніших в Україні центрів хіміко-фармацевтичної та медичної промисловості, тут функціонують фармацевтична фірма "Здоров'я", хімфармзавод "Червона Зірка", "Точмедприлад". Центром хіміко-фармацевтичної промисловості є Лубни ("Лубнифарм"). Розробляється проект "Індустріальний парк Свема" для організації виробництва на промисловому майданчику підприємства "Свема" у Шостці Сумської області магнітних стрічок, фотоплівок тощо.

Промисловість будівельних матеріалів Північно-Східного ЕР налічує підприємства з виробництва цементу, залізобетонних виробів, черепиці, кераміки, які розміщено у Харкові, Полтаві, Сумах та Кременчуці. Значним центром з виробництва цементу є Балаклія "Євроцемент-Україна".

Виробництва залізобетонний конструкцій знаходяться у Харкові, Полтаві, Кременчуці і Куп'янську. Центрами скляної промисловості є Полтава, Мерефа, Кременчук; порцеляново-фаянсової - Полтава і Буди. Виробництво керамічної цегли здійснює "Слобожанська кераміка" в Ромнах та Харкові.

Лісозаготівля здійснюється в Кролевці Сумської області. Деревообробна і меблева промисловість розміщена у великих промислових вузлах - Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці. Меблеві фабрики працюють у Вовчанську, Ромнах, Ізюмі, Тростянці, Чугуєві, Шостці, Лубнах тощо.

Харків має розвинену поліграфічну промисловість. Тут працюють книжкові фабрики, видавництва, друкарні, а також один з найбільших поліграфічних комбінатів. Серед найбільш відомих - видавництва "Фоліо", "Країна мрій", "Основа", "Світлофор", Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе.

Легка промисловість представлена, зокрема, бавовняною (Полтава, Глухів, Харків, Кролевець) та вовняною (Лубни, Суми, Харків, Глухів) галузями; підприємства швейної й трикотажної промисловості зосереджено в Полтаві, Комсомольську, Харкові, Кременчуку, Кобеляках, Конотопі, Куп'янську та багатьох малих містечках регіону;

шкіргалантерейна і взуттєва промисловість - Харків, Кременчук, Полтава, Суми, Ромни, Вовчанськ тощо. У Харкові працюють підприємства конопледжутової та хутрової промисловості.

В Північно-Східному ЕР розташовано бальнеологічний курорт Мирго род (Полтавщина), Березівські мінеральні води в Харківській області.

Агропромисловий комплекс Північно-Східного ЕР лісостепового типу характеризується спеціалізованим розвитком м'ясо-молочного скотарства, цукробурякового та зернопродуктового АПК, садівництва, плодоовочевого підкомплексу, м'ясо-сального свинарства, птахівництва.

Розвивається бджільництво, рибальство, в Харківській області знаходяться звіроферми, в яких розводять норок і нутрій.

Поширеними сільськогосподарськими культурами є озима пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, гречка, цукрові буряки, просо, соняшник тощо, розвинуте садівництво та ягідництво.

Харчова промисловість посідає провідне місце в господарському комплексі Північно-Східного ЕР та є традиційною галуззю спеціалізації регіону, яка в структурі промислового виробництва посідає 3 місце після видобувної та нафтопереробної промисловості. Галузь представлена; м'ясною (Глобинський м'ясокомбінат, Кременчукм'ясо, Лубни, Пирятин, Краскоград, Чугуїв, Миргород, Полтава); молокопереробною (ПАТ "Бель Шостка Україна", філія "Роменський молочний комбінат" ПП "Рось", ДП "Мілкіленд-Україна", Куп'янський МКК, Кобеляцький МКЗ та ін.); цукровою (Гути, Семенівка, Білики, Орілька, Куп'янськ, Білий Колодязь, Чупахівка, та ін.); хлібопекарською (повсюдно); кондитерською (Тростянецька шоколадна фабрика "Україна", де здійснюється виробництво шоколаду "Корона", "Мілка", фасування кави Jacobs та Carte Noire); плодоовочеконсервною (Конотоп, Миргород, Суми); спиртовою та лікеро-горілчаною (Харків, Полтава, Кременчук); пивоварною (Роганьський пивзавод); олійно-жировою промисловістю ("Славія" Охтирка, Харків, Вовчанськ, Полтава); виробництвом безалкогольних напоїв (Миргород).

У Сумській області розвинене коноплепереробне виробництво, в Полтавській - вирощування і переробка м'яти та коріандру. Підприємства харчової промисловості здійснюють поставки продукції, як до інших регіонів України, так і за межі держави.

У транспортному комплексі Північно-Східного ЕР основними залізничними магістралями є Київ - Донецьк, Київ - Харків, Харків - Кременчук, Москва - Донбас, Москва - Харків - Сімферополь.

Переважають транзитні вантажоперевезення (нафта, вугілля, мінеральні добрива, зерно, будівельні матеріали). Вузлові залізничні станції району - Дружба, Конотоп, Ворожба, Харків, Суми, Полтава, Кременчук, Лозова.

Основні автомагістралі району: Київ - Харків - Ростов-на-Дону, Київ - Полтава - Харків, Київ - Полтава - Суми, Москва - Харків - Сімферополь. Річковий транспорт розвинутий на судноплавних ділянках Дніпра та його приток. Основний річковий порт - Кременчук. Аеропорти діють у Харкові, Сумах і Полтаві. У районі функціонує цілий ряд газопроводів та нафтопроводів.

З Північно-Східного економічного району до інших регіонів України постачаються сільськогосподарські та вантажні машини, прилади, трактори, військова та авіаційна техніка, електротехнічні вироби, велосипеди, магнітні стрічки, взуття, хутрові вироби, цукор, олія, масло, сири, молоко і молококонсервні вироби, цукерки тощо. Район володіє великими газовими покладами - Шебелинським, Єфремівським, Хрестищенським та іншими, забезпечує майже 48% видобутку природного газу в Україні. Північно-Східний район закуповує з сусідніх регіонів: кам'яне вугілля, чавун, сталь, прокат, сіль, будівельні матеріали, ліс тощо.

В територіальній структурі господарства Північно-Східного економічного району сформовані три мезорайони - Харківський, Полтавський та Сумський. В Харківському мезорайоні розвивається Харківська промислова агломерація, Лозівський та Куп'ямський промислові вузли.

Промислова агломерація сформована навколо потужного Харківського промислового вузла. Окрім Харкова, ця агломерація охоплює Чугуїв, Дергачі, Люботин, Зміїв, Мерефу, Південне, Балаклію, Валки. Тут склався провідний на Україні комплекс енергетичного, електротехнічного і транспортного машинобудування. Також агломерація спеціалізуються на хімічній та фармацевтичній промисловості і виробництві будматеріалів.

Цементно-шиферний завод в Балаклеї - один з найбільших в Європі. Розвинені легка і харчова промисловості. Куп'янський промисловий вузол спеціалізується на виробництві сільськогосподарського машинобудування, будматеріалів і устаткування для цукрової промисловості, харчовій і легкій промисловості. Лозівський вузол за профілем машинобудівний та транспортний центр з розвинутими галузями харчової промисловості.

Полтавський мезорайон сформувався на основі Полтавського і Кременчуцького промислових вузлів та промислового центру Лубни. Його спеціалізацію визначають чорна металургія, машинобудування (важке, енергетичне, виробництво вантажних автомобілів та вагонів, електротехнічне, верстатобудування), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість, хімічна та фармацевтична промисловість, легка і харчова промисловість.

Сумський мезорайон сформувався на основі промислових вузлів - Суми, Конотоп, Шостка. Його спеціалізацією є машинобудування (важке, приладобудування, сільськогосподарське; випуск обладнання для хімічної, легкої і харчової промисловості), виробництво фотоплівки, магнітних стрічок, хімреактивів, добрив, гумотехнічних виробів, легка і харчова промисловість.

Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону

Рельєф території рівнинний. Головним багатством району є мінеральні ресурси. Тут знаходиться найбільші в Україні родовища природного газу та нафти. Основні з них Шебелинське та Західно- Хрестищенське (Харківська обл.) - вироблені на 90% та 83%, Єфремівське, Багатойське (Харківська обл.), Опішнянське, Машівське, Абазівське, Глинсько- Розбишівське, Радченківське, Семенцівське, (Полтавська обл.) та Качанівське, Рибальське, Анастасіївське (Сумська обл.) перебувають в активній розробці. Нафтові родовища - Козіївське, Бугруватівське, Руденківське. Експлуатується Новодмитрівське буровугільне родовище, але поклади кам'яного і бурого вугілля мають місцеве значення.

Значним осередком рудної бази країни є Кременчуцький залізорудний басейн в Полтавській області.

Серед нерудних ресурсів виділяються запаси кам'яної солі та крейди в Сумській та Харківській областях (Ісачківсько-Роменський район); видобуваються фосфорити й апатити - Кролевецьке родовище (Сумська область), Ізюмське (Харківська); вогнетривкі глини на Харківщині; граніти на півдні Полтавської області. По всій території району є запаси глини, пісків, пісковиків, вапняків, мергелів. Скляні піски розробляються у Новоселівському кар'єрі.

Район добре забезпечено водними ресурсами, які представлені великими притоками Дніпра - Сейм, Псел, Ворскла, Оскіл, Хорал та ін., також розташовано 4381 ставок та 164 водосховища. Середній рівень лісистості території складає 12,8%, вищі показники у Сумській області найнижчі в Полтавській. Більше 30% території займають чорноземи.

Клімат помірно-континентальний. Загалом рельєф, клімат, грунтовий покрив є сприятливими факторами розвитку АПК, транспорту та комфортних умов життєдіяльності населення.

На території району багато джерел лікувальних мінеральних вод, особливо в Полтавській області - Миргород, води "Гоголівська", "Сорочинська", "Великобагачанська" "Новосанжарська", "Семенівська", "Хорольська", а також Дергачівське джерело (Березівські мінеральні води) - у Харківській області.

Населення і трудові ресурси економічного району

В Північно-Східному економічному районі проживає понад 5,3 млн. осіб, або 11,7% від всього населення України: Харківська обл. (2,737 млн. чол., 6%), Полтавська обл. (1,458 млн. чол., 3,2%), Сумська (1,133 млн. чол., 2,5%).Демографічна ситуація в Північно-Східному ЕР несприятлива, оскільки народжуваність становить 9,5‰ (в Україні 11,1‰); смертність складає 16‰ (в Україні 14,6‰), природний приріст від'ємний -6,5‰ (в Україні -3,5‰), тобто процеси депопуляції в районі мають значно глибші тенденції(рис.2)

Рис.2 Населення України у 2015 році

На 1000 чоловіків в Північно-Східному економічному районі припадає 1176 жінок, (в Україні - 1163). Частка чоловіків є однією з найнижчих у порівнянні з іншими регіонами. Вікова структура населення Північно-Східного ЕР: діти і підлітки (молодше працездатного віку) становлять 12,8%, населення працездатного віку (15-64 роки) - 70,1%, пенсіонери (старше 65 років) - 16,2%.

Така структура є близькою до загальноукраїнських показників. Рівень урбанізації економічного району складає близько 70%.

Щільність населення в районі дорівнює 61,7 осіб/км2, та є досить диференційованою по областях: у Харківській - 87,1 осіб/км3, в Сумській - 47,5 осіб/км2 та Полтавській - 50,7 осіб/км2. В Харківській та в Полтавській областях міграційний приріст додатній, в Сумській - від'ємний.

У Північно-Східному районі знаходиться 47 міст, 102 селища міського типу, 4 41 сільський населений пункт. Найбільші міста - Харків (1,452 млн. чол.), Полтава (297 тис. чол.), Суми (272,1 тис. чол.), Кременчук (226 тис. чол.), Ізюм (51,5 тис. чол.), Лозова (67,5 тис. чол.), Куп'янськ (57,8 тис. чол.), Комсомольськ (54,3 тис. чол.), Лубни (47,7 тис. чол.), Миргород (41,2 тис. чол.), Конотоп (89 тис. чол.), Охтирка (50 тис. чол.), Шостка (79 тис. чол.), Ромни (43 тис. чол.). Загалом, в Північно-Східному ЕР переважають малі міста (75% кількості всіх міст).

Рівень безробіття населення економічного району складає 7,4%. Економічно активне населення складає 65%. Найбільше зайнятих у промисловості, сільському господарстві та будівництві.

Сільське господарство регіону

Агропромисловий комплекс посідає друге місце в районі за часткою в валовій продукції. Він представлений, в першу чергу, виробництвом цукру, зерна, соняшнику й олії, м'яса, молока.

Харчова промисловість, яка входить до агропромислового комплексу, посідає за обсягом виробництва друге місце після машинобудування. В районі діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, олійної, жирової, спиртово-горілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості.

Найбільше значення має цукрова промисловість, яка виробляє понад 20% цукру в Україні. На території Північно-Східного економічного району є 59 цукрових заводів. Лохвицький цукровий комбінат (Полтавська область) - одне з найпотужніших підприємств галузі в Україні. До великих цукрових підприємств належать також Куп'янський, Орільський (Харківська область), цукрові заводи та цукрорафінадний завод у м. Дружбі (Сумська область). Район випускає майже 13% вершкового масла в Україні. Маслоробна, сироварна промисловість представлена мережею підприємств, розміщених у межах сировинних зон, та молочно-консервними заводами у Харківській (Крупянськ) і Полтавській (Кобеляки) областях. В районі працює мережа консервних заводів.

Найбільші цукрові заводи діють у Лохвиці, Сумах (рафінадний завод), Куп'янську. Найпотужніші м'ясокомбінати - в Полтаві, Харкові, Сумах, Охтирці.

Соціально-економічні й природні умови району зумовлювали розвиток високо інтенсивного сільського господарства. На сільськогосподарські угіддя тут припадає понад 70% земельної площі.

Їх загальна кількість становить 5959,9 тис. га, в тому числі орні землі - 4857, сіножаті й пасовища - 1046,8 тис. га.

Осушуються заболочені і перезволожені землі (переважно у Сумській області), зрошенням займаються головним чином у Харківській області на площі приблизно 70 тис. га. Більшість сільськогосподарських підприємств спеціалізуються на вирощуванні зернових, цукрових буряків, соняшника і на м'ясо-молочному тваринництві. Навколо міст створено овочево-молочні господарства приміського типу. Більше половини посівної площі району припадає на зернові культури, серед яких найбільше озимої пшениці, ячменю, жита, гречки, кукурудзи.

У районі вирощується велика частка технічних культур - 12 - 14%. Цукрові буряки вирощують майже на всій території району, а соняшник - переважно на півдні і південному сході. У західній частині поширені посіви тютюну та ефіроолійних культур. Картоплю й овочі вирощують майже в усіх господарствах, але найбільше навколо великих міст і в південній та західній частині. Вони займають 6 - 10% усієї посівної площі. Розвинені також садівництво та ягідництво.

Частка тваринництва в структурі сільськогосподарського виробництва становить 52,7 %. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Південь має м'ясо-молочний напрям. У південно-східній частині району значного розвитку набуло вівчарство. Переважають тонкорунні вівці. Свинарство - м'ясного напряму. Оскільки провідне місце в сільськогосподарському виробництві Північно-Східного району займає тваринництво, то відповідно значні площі угідь зайняті під кормовими культурами (багаторічні трави, коренеплоди, кукурудза). В районі розвинені також рибальство, бджільництво і шовківництво.

Соціальна інфраструктура регіону

У Північно-східному економічному районі на початок 2004/05 н. р. було 85 вищих навчальних закладів І-II і 53 -- III-IV рівнів акредитації. Серед них Харківський національний університет; педагогічний, медичний, сільськогосподарський, інженерно-будівельний університети в Полтаві; педагогічний, сільськогосподарський, фізико-технологічний університети в Сумах; 2615 загальноосвітніх навчальних закладів, з них 54 загальноосвітні заклади нового типу (ліцеї, гімназії), 29 державних музеїв. У Полтаві діють гравіметрична обсерваторія, інститут вагонобудування та інститути атомного і енергетичного насособудування, компресорного машинобудування в Сумській області. В Харкові для координації та розвитку фундаментальних наукових досліджень функціонує Північно-Східний науковий центр АН України .

Однією із складових соціальної інфраструктури є інтелектуальний потенціал. Рівень освіти в Харківській області відносно високий. В індустріальних районах частка тих, хто має вищу і середню освіту, більша, ніж в індустріально-аграрних чи аграрних. Склалася певна територіальна диференціація і в рівні вищої освіти. Простежується тенденція до зменшення кількості учнів у загальноосвітніх навчальних закладах і збільшення кількості студентів у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Економічна криза істотно вплинула і на сферу культури. Кількість місць у закладах культури або залишається на попередньому рівні (Полтавська область), або зменшується (Харківська і Сумська), причому це явище має істотні регіональні відмінності. Так, кількість місць у закладах культури клубного типу найвища в Полтавській області (17 місць на 100 осіб населення), найнижча -- у Харківській (7 місць). Зменшується книжковий фонд бібліотек, особливо в Харківській області, де кількість примірників книг з 908 (на 100 осіб) в 1985 р. зменшилася до 859 у 2005 р.

Невтішна ситуація із забезпеченням кіноустановками. Кількість місць у залах для глядачів стаціонарних кіноустановок зменшилася в Сумській області від 15 в 1985 р. до 0,5 в 2005 р. з розрахунку на 100 осіб населення. Через фінансові проблеми, нерентабельність кінозалів істотно зменшилася кількість кіносеансів (від 17 у Полтавській, 18 у Сумській, 14 у Харківській областях у 1985 р. до відповідно 0,1; 0,1 та 0,4 у 2005 р. з розрахунку на одного жителя). Аналогічна картина із відвідуванням музеїв, театрів, концертів. Наприклад, театри у Сумській області у 1985 р. відвідували 35 осіб із 100, а в 2005 р. -- 8, у Полтавській області -- відповідно 31 і 2. До речі, у Полтаві й досі немає сучасного концертного залу (планується переобладнати для цього кінотеатр «Полтава»).

У розвитку регіонів на сучасному етапі важливе значення мають інвестиційні процеси. У господарський комплекс Швнічно-Східного економічного району в 2005 р. інвестовано 2557 млн. грн., у т.ч. в економіку Полтавської області 893 млн. грн., Харківської -- 1193 млн. грн., Сумської -- 471 млн. грн. Зарубіжні інвестори на кінець 2002 р. вклали $ 447,6 млн. найбільше -- в Харківську ($ 164,1 млн.) та Полтавську ($ 155,9) області, в Сумську -- $ 127,6 млн. Зворотне інвестування було значно меншим (приблизно $ 44 млн. й то переважно за рахунок Харківської обл.).

Найбільший інтерес у зарубіжних інвесторів викликає харчова промисловість -- 7,1 % та паливна -- 49,9 % від загального обсягу вкладень у цю галузь. Найреальнішим внутрішнім інвестором є комерційні банки. Однак через низький рівень економічної діяльності підприємств фінансові активи банків знижуються і відповідно збільшується кількість збанкрутілих банківських установ. У районі одна банківська структура припадає на 100 тис. населення (у Полтавській обл. -- 177 тис, у Харківській -- 20,4 тис). Для порівняння -- у країнах з розвиненою ринковою економікою на один банк припадає 6-8 тис клієнтів .

Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, лісиста місцевість у Сумській, густа річкова мережа у Полтавській області створюють курортний потенціал регіону: 45 санаторіїв та пансіонатів, 16 туристичних бюро подорожей та екскурсій, 8 і ристичних баз (найбільші «Новосанжарська» в Нових Санжара «Сонячна» в с Липовому Глобинського району, «Бузковий гай» у с Горбанівці та «Кротенківська» в с. Кротенках Полтавського району, «Кияниця» Сумського району, «Ярославна» в Путивлі, «Васищеве» Харківського, «Лиман» Зміївського районів).

Особливе значення мають мінеральні води Полтавщини, зокрема в Миргороді, Великобагачанську, Нових Санжарах, Хоролі. Зі хімічним складом вони належать до гідрокарбонатно-хлоридно-натрієвих і хлоридно-натрієвих, слабко мінералізовані. Серед курортів користуються популярністю Миргород, Березівські Мінеральні Води Дергачівського району, Рай -- Оленівка Харківського, курортна місцевість Ліщинівка Кобеляцького районів. Для лікування використовуються торфові грязі, зокрема гіпсові купоросні торфи. Середня мінералізація їх грязьового розчину становить 2-3 г/л. Доцільно зосередити увагу на розширенні і поглибленні індустрії туризму. Розгалужену, але дещо занедбану мережу для розвитку туризму становлять пам'ятки історії та культури, близько двох тисяч з яких можна задіяти як об'єкти огляду для розробки маршрутів екскурсій і турів. З огляду на це може бути доцільним поєднання організованого і самодіяльного туризму, як внутрішнього, так і міжнародного.

Економічні зв'язки господарства регіону

З Північно-Східного економічного району до інших регіонів України постачаються сільськогосподарські та вантажні машини, прилади, трактори, військова та авіаційна техніка, електротехнічні вироби, велосипеди, магнітні стрічки, взуття, хутрові вироби, цукор, олія, масло, сири, молоко і молококонсервні вироби, цукерки тощо. Район володіє великими газовими покладами - Шебелинським, Єфремівським, Хрестищенським та іншими, забезпечує майже 48% видобутку природного газу в Україні. Північно-Східний район закуповує з сусідніх регіонів: кам'яне вугілля, чавун, сталь, прокат, сіль, будівельні матеріали, ліс тощо.

. Підприємства харчової промисловості здійснюють поставки продукції, як до інших регіонів України, так і за межі держави.

Соціально-економічні та екологічні проблеми регіону

Основні ризики розвитку Північно-Східного економічного району:

- територіальні диспропорції: слабко розвинуті Сумська і Полтавська області і високорозвинута Харківська, а також нерівномірна територіальна концентрація промислового виробництва, яка є високою у Харкові, Кременчуці, Полтаві, Сумах. Моноцентрична просторова організація економічного району, істотне зміщення Харкова від географічного центру регіону; периферійне положення на сході України; наявність територіальних диспропорцій, а саме наявна депресивність периферійних районів;

- раціональне використання сировини та відходів та раціональне природокористування в місцях видобутку нафти, природного газу і залізної руди;

- зменшення ресурсів питної води на Харківщині за рахунок погіршення стану поверхневих вод та їх якості, зумовлюють подальше погіршення рівня життя на селі та взагалі привабливість такого життя, що посилює міграційні тенденції і депопуляцію сіл;

- виший за середньоукраїнський рівень захворюваності населення;

-високий рівень розораності земель, незбалансованість природокористування;

- критична (80%) залежність обсягів електрогенерації від постачання кам'яного вугілля, зосередженість 80% генерації на Зміївській ТЕС поряд із відсутністю високовольтних магістральних електромереж з інших регіонів України;

- високий рівень зносу основних фондів.

Перспективи розвитку Північно-Східного економічного району та його можливості:

- значна серед регіонів України питома вага населення з вищою освітою та науковим ступенем, висока якість людського капіталу, найбільший науково- освітній комплекс серед регіонів України (особливо Харків);

- високо розвинений медичний комплекс та галузі IT;

- найбільші в континентальній Європі розвідані поклади природного газу та бурого вугілля, потенційно найбільші поклади сланцевого газу, значний потенціал розвитку відновлюваної та альтернативної енергетики, насамперед, у біомасі;

- розвинена переробна промисловість - машинобудування, фармація; підприємства енергомашинобудування - світові гравці ринку; позиції основного національного розробника, виробника та експортера бронетехніки (Харків);

- розвиток технопарку "Шостка", єврорегіону "Слобожанщина".

Висновок

Північно-Східний економічний район належить до найбільш індустріально розвинених районів України, має вигідне економіко-географічне положення, розташований на важливих шляхах сполучення з розвиненими районами Росії і портами Чорного й Азовського морів.

Зручне економіко-географічне положення Північно-Східного економічного району щодо джерел сировини і палива, сприятливі економічні і природні умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства.

Список використаної літератури

1. Регіони України. Стат. збірник. К.: Держокомстат України, - 2010, - 368 с. 2. Соціальна інфраструктура та комунікаційне забезпечення регіону: Навч. посіб. / Кол. авт. за ред.

2. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економіка та соціальна географія світу: Посібник. - К.: Академія, 2013. - 688с.

3. Булава Л.М. Економічна і соціальна географія світу. -- Полтава: ПОІПОПП, 2012. -- 72 с.

4. Географія, П.О.Масляк, Я.Б.Олійник, А.В.Степаненко, П.Г.Шищенко, Київ, «Знання», 2011

5. Дорогунцов С. Л, Даншишин Б. М., Лібанова Е. М., Шевчук В. Я. Україна: проблеми сталого розвитку: Наукова доповідь. -- К.: РВПС України НАН України, 2011. -- С. 5-16

6. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. -- К.: Вища школа, 2013. -- С. 10-18

7. Шабля О. І. Соціально-економічна географія України: навчальний посібник. - Львів : Світ, 2011. - 608 с.

8. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. - К.: Либідь, 2012. - 416с.

Размещено на Allbest.ru