Організована політика регіонального розвитку через стимулювання розвитку кластерів в індустріально розвинених країнах існує вже декілька десятиліть. В ході аналізу зокрема європейської і американської політики регіонального розвитку було виявлено, що уряди більшості розвинених країн стимулюють створення нових кластерів. Так, в ЄС проблемами кластеризації займається організація ЄС з питань територіального розвитку EURADA [1], Європейська обсерваторія кластерів [2], в США розвитком політики кластеризації займається, наприклад, Інститут стратегії та конкурентоспроможності при Гарвардській бізнес школі [3], тощо.

Аналіз показав, що найбільш широковживаною моделлю, яка відображає необхідні складові кластеру є так звана "Модель М. Портера". Це економічна модель, в якій розкрито фактори конкурентоспроможності кластерів для різних галузей економіки [4]. Але головний недолік даної моделі полягає в тому, що вона носить суто описовий характер. Дана модель лише впорядковує перелік необхідних факторів для створення кластеру, але не вирішує питання його аналізу, діагностики проблем і оптимізації його роботи.

В країнах ЄС ця проблема частково вирішується через створення регіональних консультаційних центрів щодо діяльності кластерів. Прикладом є організація з питань територіального розвитку EURADA, організація EUROPE INNOVA, тощо. Дані організації ініціюють відповідні законопроекти щодо фінансування інноваційної діяльності, ризикових інвестицій і інших стимулюючих механізмів для розвитку кластерів.

На Україні відсутня чітка програма з розвитку і поглиблення кластеризації, в тому числі в галузі енергозбереження. Тобто не вирішується проблема ефективної моделі створення нових і поглиблення співпраці в межах вже існуючих кластерів. На Україні слабо представлені індустріальні кластери, в тому числі в галузі відновлювальної енергетики. В той час, як в Німеччині, Англії, Франції кластери присутні у більшості регіонів.

Так, постала необхідність, поглянути на перспективи регіонального розвитку України з іншої точки зору, зокрема розвитку відновлювальної енергетики як основної галузі, яка в перспективі повинна забезпечувати енергонезалежність країни в умовах нестабільних відносин із постачальниками традиційних носіїв енергії - нафти і газу.

В свою чергу реінжиніринг бізнес процесів (в подальшому РБП) належить до сучасних концепцій управління і активно витісняє інші підходи. Це відбувається завдяки тому, що концепція визнається відповідними спеціалістами галузі найбільш доцільною в кризових умовах, коли необхідно швидко і в значній мірі покращити діяльність підприємства, але також використовується у періоди розвитку підприємства, для досягнення конкурентних переваг щодо рівня контрольованості ресурсами. Так, Міжнародна Організація по Стандартам (ISO - International Organization for Standardization) рекомендує у своїх стандартах серії 9000 переходити на процесне управління, а фактично здійснювати так званий інжиніринг підприємства "з нуля" [5], [6]. Іншими словами, відтворення моделі підприємства за допомогою нотацій функціонального або об'єктного моделювання. Тобто фактично, передбачається формалізація діяльності підприємства у вигляді мережі взаємопов'язаних бізнес процесів.

Отже РБП можуть здійснювати і цілком успішні підприємства, які займаються інноваційною діяльністю з метою здобуття унікальних конкурентних переваг, в тому числі у відновлювальній енергетиці. Так, В. Мединський та С. Ільдеменов наголошують на необхідності здійснення комплексного реінжинірингу інноваційного підприємництва як такого, враховуючи сфери фінансового обліку, матеріально-технічного постачання, оцінки ризиків, маркетинговою і виробничої діяльності [7].

Оскільки кластер можна віднести до однієї із організаційних форм здійснення інноваційної діяльності, наряду з такими формами як фінансово-промислова група, асоціація, концерн, тощо, то відповідно постає проблема ефективного управління кластером в умовах українського законодавства і економічних реалій.

Одна з найбільших проблем, яка постає перед українськими управлінцями-це створення ефективного механізму розвитку кластерів, а фактично поглиблення взаємозв'язків між підприємствами у складі кластеру. Фактично, з точки зору процесного управління, необхідний механізм оптимізації спільних бізнес процесів підприємств кластерів.

Зокрема, такі вчені, як В. Мединський, С. Ільдеменов піднімають питання використання РБП для оптимізації інноваційних підприємств, в тому числі у складі кластерів. Н. Абдікеєв, Т. Данько та А. Кисельов у своїх наукових статтях, а також у підручнику присвяченому РБП піднімають проблеми використання процесного управління на сучасних підприємствах взагалі [8].

реінжиніринг спільний бізнес процес

Основное содержание исследования

Полягає в інтеграції переваг різноманітних концепцій управління, економічних та математичних інструментів, використання принципів створення економіко-математичних моделей для вирішення поставленого завдання.

Традиційна організація діяльності більшості підприємств України передбачає лінійно-функціональний тип управління. Проте головним недоліком даної системи управління є сповільнення інформаційних потоків і централізація управління. Перший недолік може спричинити збільшення терміну проведення НДДКР на підприємстві, інформаційного забезпечення інноваційної діяльності, узгодження вищим керівництвом економічної доцільності впровадження певних інновацій, тощо. Централізація пригнічує творчу діяльність кадрів на підприємстві і обмежує їх інформаційний обмін.

Небезпечними ці недоліки функціонального управління є для співпраці підприємств і у складі кластерів, зокрема в інноваційної діяльності.

Оптимізація роботи кластерів залежить від ефективності спільних бізнес процесів. Пропонується зробити акцент саме на спільних бізнес процесах, в ході яких і досягається ефект синергії від співпраці.

При цьому під ефектом синергії від співпраці на базі спільних бізнес процесів підприємствами кластеру пропонується розуміти наступне:

скорочення витрат на управлінський персонал, що координує співпрацю між господарюючими суб'єктами;

скорочення кількості працівників через більш ефективний розподіл відповідальності і уникнення дублювання функцій;

швидший трансфер інновацій і нових технологій;

кращий доступ до ринку кінцевого споживача;

оптимізація податкового тиску через перерозподіл обов'язків по кластеру;

підвищення значимості кластеру для лобіювання інтересів на державному рівні, тощо.

Реінжиніринг спільних бізнес процесів дозволить поглибити міжкластерні зв'язки і власне змоделювати нові спільні бізнес процеси.

Пропонується використання адаптивної моделі, на базі якої поглиблення ступеню кластеризації підприємств відновлювальної енергетики відбувається через реінжиніринг спільних бізнес процесів. Модель відображено на рис.1.

Рис. 1. Модель кластеризації підприємств відновлювальної енергетики України через реінжиніринг спільних бізнес процесів

Джерело: авторська розробка

Дана модель представлена трьома вимірами, віссю Х, У та Z. Вісь Х відповідає за кількість підприємств відновлювальної енергетики у кластері. Таким чином, може відповідати ситуації, коли певний науковий інститут працює самостійно, це науково-дослідний інститут + виробниче підприємство. Через позначено ситуацію, коли кластер розширено участю іще одного господарського суб'єкта, який може спеціалізуватися, наприклад, на кінцевому збуті. Подальшим логічним розширенням кластеру може бути приєднання ВУЗу, наприклад кафедр університетів, технопарків, тощо. Оскільки, кожне , де і=1,n відповідає певній кількості підприємств, можемо присвоїти числове вираження для кожного по осі Х. Так, пропонується користуватися умовною шкалою. Допускається будь-яка комбінація підприємств із різним ключовим видом діяльності.

Із рухом вправо вздовж осі Х загальний ступінь кластеризації збільшується із збільшенням кількості господарюючих суб'єктів різних напрямків діяльності, які співпрацюють в межах кластеру, навіть якщо не відбувається змін за двома іншими осями. Характеристика параметрів по осі Х зведена у таблицю 1:

Таблиця 1. Значення параметру Х адаптивної моделі кластеризації

Вісь Y згідно запропонованої моделі відповідає за рівень оптимізації спільних бізнес процесів. Таким чином, передбачається, що будь яку співпрацю між двома підприємствами можна змоделювати у вигляді спільного бізнес процесу. Для цього необхідно використати нотації процесного управління.

Пропонується використовувати три рівні оптимізації управління спільними бізнес процесами. відповідає за формалізацію спільної для двох і більше суб'єктів господарювання діяльності. Фактично, здійснюється інжиніринг "з нуля". Таким чином на рівні бізнес процес іще не оптимізовано, але вже можна зробити певні висновки щодо його обмежень і недоліків. Для рівнів осі У також пропонується ввести шкалу. може відповідати умовній одиниці.

В секторі згідно моделі, пропонується здійснити реінжиніринг спільного або декількох спільних бізнес процесів. Тобто, для того, щоб перейти до вищого ступню оптимізації спільних бізнес процесів, з до , необхідно здійснити зміни. Реінжиніринг бізнес процесів в даному випадку поглиблює ефект синергії від діяльності кластеру, впорядковує і розподіляє відповідальність між учасниками кластеру.

Сектор пропонується сприймати як такий, в якому учасники кластеру продовжують безперервно вдосконалювати спільні бізнес процеси. Діяльність підприємств відновлювальної енергетики в значній мірі обумовлена змінами в чинному законодавстві, державних програмах розвитку енергетики та міждержавними договорами в області енергетичного комплексу. Неможливо лише один раз змінити спільний бізнес процес і працювати на його базі і в подальшому. Фактори впливу зовнішнього середовища вимагають певної корекції, оптимізації вже існуючих бізнес процесів. Так, відповідає ситуації "як має бути в довгостроковій перспективі". Відповідно до попередньо введених позначень, = 3 за умовною шкалою. Характеристика параметру Y зведена у таблицю 2:

Таблиця 2. Значення параметру Y адаптивної моделі кластеризації

Третій вимір моделі за віссю Z, пропонується сприймати в ракурсі глибини аналізу спільних бізнес процесів для підприємств кластеру, що аналізується. Глибина аналізу характеризується кількістю параметрів, за якими була здійснена оцінка даного бізнес процесу. Тобто, кожна наступна область , ,… відповідає певному набору параметрів оцінки спільних процесів.

Чим більша кількість параметрів, за якими проводиться оцінка відповідного бізнес процесу, тим більш якісним буде і реінжиніринг. В свою чергу, чим ефективнішим буде реінжиніринг, тим вищий буде ступінь кластеризації складових підприємств.

Набір найбільш важливих параметрів, за якими доцільно проводити оцінку змодельованого спільного бізнес процесу наведені у таблиці 3:

Таблиця 3. Значення параметру Z адаптивної моделі кластеризації

Відповідним числовим виразом ступеню кластеризації за трьома вимірами пропонується вважати інтегральний показник кластеризації, який можна розрахувати за наступною формулою:

= , де

- це інтегральний показник ступеню кластеризації;

- це значення показника за шкалою осі Х;

- це значення показника за шкалою осі Y;

- це значення показника за шкалою осі Z;

Фактично буде відповідати площі об'ємної фігури в умовних одиницях, яку займає кластер, що аналізується на запропонованій моделі. Чим більша площа, яку займає кластер на моделі, тим вищий загальний ступень кластеризації підприємств.

Висновки