Розвиток теорій міжнародної торгівлі в умовах еволюції моделей суспільно-економічних формацій

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

У сучасних умовах жодна країна не в стані забезпечити виробництво абсолютно всіх благ, необхідних для народного господарства і населення. Участь у міжнародній торгівлі визнається об'єктивно необхідним і неминучим. Світова торгівля на сучасному етапі - традиційна і найбільш розвинена форма міжнародних економічних відносин. За деякими оцінками, на частку торгівлі припадає близько 80% всього обсягу міжнародних економічних відносин. Активний розвиток світової торгівлі вносить багато нового і специфічного в процес розвитку національних економік. Завдяки розвитку міжнародної торгівлі відбулася кардинальна трансформація економічного укладу, політичного устрою, змінилися культурно-ціннісні переваги більшої частини населення. Пішли в минуле ідеологічні постулати, що визначали розвиток країни протягом десятиліть. Міжнародної торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між усіма країнами світу. Національні виробничі розходження визначаються різними факторами виробництва - працею, землею, капіталом, а також різною внутрішньою потребою в тих або інших товарах. Ефект, який надає зовнішня торгівля на динаміку зростання національного доходу, споживання й інвестиційну активність, характеризується для кожної країни цілком визначеними кількісними залежностями.

У різні часи з'являлися і спростовувалися різні теорії міжнародної торгівлі, які тим чи іншим чином намагалися пояснити походження цього явища, визначити його цілі, закони, переваги та недоліки. Новітні праці в сфері теорій міжнародної торгівлі мають такі вітчизняні вчені, як Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г [9], Рум'янцев А. П. [12], Задоя [10], Сазонець І.Л. [13], Степанов О.М [14], також такі зарубіжні вчені як: Такаші Н. [3], Рівера-Батіз О. [5], Фенстра Р. [6], Веібін-Занг [1], Норман В. [8], Кемен Н. [7]. Проте в економічній науці недостатньо приділяється уваги обґрунтуванню детермінуючих факторів розвитку теорій міжнародної торгівлі також дискусійним аспектом залишається зв'язок формацій суспільно-економічних відносин з розвитком теорій міжнародної торгівлі.

Розвиток класичних теорій міжнародної торгівлі значною мірою пов'язаний із типом економічного розвитку, який домінував на той час в світовій економіці, наприклад, проф. Задоя А.А. визначає наступні етапи розвитку світової економіки: етап міжнародної торгівлі (кінець XV - перша половина XІX ст.), міжнародних інвестицій ( друга половина XІX - перша половина XX ст..), міжнародної інтеграції (50-ті - 80-ті роки XX ст.) і глобалізації (с кінця 80-х років XX ст.) [10, с. 176]. Така періодизація передбачає послідовне виділення етапів в залежності від домінування форми міжнародних економічних відносин. По іншому бачить періодизацію розвитку міжнародної торгівлі Такаші Н., Рівера-Батіз О. За їх думкою, комерційна ера починається з 1500 і триває до 1850 р., ера експансії (1850 - 1914 рр.), ера концесій (1914 - 1945 рр.), ера національних держав (1945 - 1970 рр.), ера глобалізації (з 1970 р по теперішній час [4, с. 163 - 164]. Ці періодизації не означають, що з другої половини XІX ст. міжнародна торгівля втратила своє значення, навпаки вона почала розвиватися на основі нових домінуючих факторів. На нашу думку періодизація розвитку міжнародної торгівлі пов'язана з формаціями суспільно-економічних відносин. Першою з них є аграрне суспільство. Аграрне товариство (аграрна економіка) - етап суспільно-економічного розвитку, при якому найбільший внесок у вартість матеріальних благ вносить вартість ресурсів, що виробляються в сільському господарстві. Формується в результаті неолітичної революції. На відміну від до аграрного суспільства люди в аграрних суспільствах мають штучними засобами збільшення виходу корисної біомаси з займаної ними території, тому щільність населення в таких суспільствах багаторазово збільшується, що тягне за собою ускладнення їх соціально-політичної організації [1]. Основні характеристики аграрного суспільства: відносно слабка соціальна диференціація (вона, тим не менш, досить висока в порівнянні з більшістю мисливсько-збиральної товариств); переважання сільського населення; основний тип виробництва - сільське господарство; деякий розвиток видобувних галузей; незначний розвиток промислових галузей; В цих умовах виникають перші теорії міжнародної торгівлі (рис. 1).

Наступним етапом в розвитку теорій міжнародної торгівлі є перехід людства до індустріального типу суспільства. Індустріальне суспільство - тип суспільства, яке досягло такого рівня суспільно-економічного розвитку, при якому найбільший внесок у вартість матеріальних благ вносить видобуток і переробка природних ресурсів, а також промисловість. Індустріальне суспільство - це суспільство, засноване на промисловості з гнучкими динамічними структурами, для якого характерні: поділ праці, широкий розвиток засобів масової комунікації та високий рівень урбанізації. Індустріальне суспільство виникає в результаті промислової революції. Відбувається перерозподіл робочої сили: зайнятість населення у сфері сільського господарства падає з 70-80% до 10-15%, зростає частка зайнятості населення в промисловості до 80-85%, так само відбувається приріст міського населення [12]. Домінуючим фактором виробництва стає підприємницька діяльність. Для індустріального суспільства характерні різке зростання промислового та сільськогосподарського виробництва, неймовірний в попередні епохи; бурхливий розвиток науки і техніки, засобів комунікації, винахід газет, радіо і телебачення; різке розширення можливостей пропаганди; різке зростання населення, збільшення тривалості його життя; значне підвищення рівня життя в порівнянні з попередніми епохами; різке підвищення мобільності населення; складне поділ праці не тільки в рамках окремих країн, але і в міжнародному масштабі; централізовану державу; згладжування горизонтальної диференціації населення (поділ його на касти, стани, класи) і зростання вертикальної диференціації (розподіл суспільства на нації, «світи», регіони). Теоріями, що сформувались в період встановлення індустріального типу суспільства є: теорія розміру країни; теорія співвідношення факторів виробництва; теорія порівняльних переваг; парадокс Леонтьєва [2].

Наступним етапом в розвитку теорій міжнародної торгівлі є перехід до такої суспільно-економічної формації як постіндустріальне суспільство. Постіндустріальне суспільство - це суспільство, в економіці якого в результаті науково-технічної революції і істотного зростання доходів населення пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг. Виробничим ресурсом стають інформація і знання. Наукові розробки стають головною рушійною силою економіки. Найбільш цінними якостями є рівень освіти, професіоналізм, здатність до навчання і креативність працівника. Постіндустріальними країнами називають, як правило, ті, в яких на сферу послуг припадає значно більше половини ВВП [3]. Під цей критерій потрапляють, зокрема, США (на сферу послуг припадає 80% ВВП США, 2002 рік), країни Євросоюзу (сфера послуг - 69,4% ВВП, 2004 рік), Австралія (69% ВВП, 2003 рік), Японія (67,7% ВВП, 2001 рік), Канада (70% ВВП, 2004 рік), Росія (58% ВВП 2007 рік). Однак деякі економісти вказують, що частка послуг в Росії завищена [4]. Теоріями, що сформувались в період встановлення постідустріалного суспільства в деяких регіонах світу є: неомеркантилізм; теорія вирівнювання цін на фактори виробництва; теорія подібності країн; теорія конкурентних переваг.

Сьогодні на підвалинах постіндустріального суспільства закладається нова епоха в історії суспільства. Зумовлена стрімким розвитком науки і знань, вона формується у великомасштабну науково-технологічну революцію, характеризується становленням постіндустріальних соціально-економічних систем, глобалізацією економіки й економічної науки світу [5, с.251]. Інформаційне суспільство (англ. Information society) -- За концепцією постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне суспільство, є: збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства; збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задовільнення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг. Щабель в розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням долі інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті (ВВП), створенням глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задовільнення їхніх соціальних і особистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах. Інформаційне суспільство настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й базується на інформаційній технології, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей економіки та управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (політичних, правових, духовних та інше). Завдяки цьому забезпечується найбільший прогрес і свобода людини, можливість її реалізації [6].

Динаміку зростання експорту та імпорту можна побачити у табл. 1. Світова торгівля послугами є одним з секторів світового господарства, що найшвидше зростає в країнах з інформаційно орієнтованою економікою. За оцінками фахівців, міжнародна торгівля послугами подвоюється кожні 7--8 років порівняно з 15 роками, необхідними для аналогічного збільшення обсягу експорту товарів.

Таблиця 1. Динаміка світової торгівлі послугами у 1970--2006 рр. (млрд. дол. США)

Розвиток інформаційного суспільства як суспільно-економічної системи в деяких регіонах світової економіки, зокрема в Європі супроводжується розвитком міжнародної торгівлі в цих регіонах. Детермінований розвиток теорій міжнародної торгівлі від суспільно-економічної формації проявляє себе переосмисленні змінних міжнародної торгівлі. Результатом переосмислення методологічних основ міжнародної торгівлі проявляється в наступних теоріях, що звились в умовах розвитку міжнародної торгівлі США та Європи. На нашу думку виникнення теорій міжнародної торгівлі невід'ємно пов'язано з розвитком і зміною суспільно-економічних формацій. Теорія Майкла Портера та інших характерних теорій, на нашу думку є проявом тенденцій міжнародної торгівлі, які в свою чергу є частиною системи економіко суспільних формацій [7]. Аналіз теорій міжнародної торгівлі та систематизація періодизацій суспільно-економічних формацій виявляє внутрійшій механізм розвитку теорій який знаходиться в діалектичній єдності свого розвитку (рис. 1).

Рис.1. Розвиток теорій міжнародної торгівлі в умовах еволюції моделей суспільно-економічних формацій

Отже, періодизація розвитку теорій міжнародної торгівлі нерозривно пов'язана з формаціями суспільно-економічних відносин. Першою з них є аграрне суспільство. Теоріями, що сформувались в період встановлення аграрного суспільства є: теорія меркантилізму; теорія "цін -- золота -- потоків"; теорія абсолютних переваг; теорія відносних переваг. Наступним етапом в розвитку теорій міжнародної торгівлі є перехід людства до індустріального типу суспільства. Теоріями, що сформувались в період встановлення до індустріального типу суспільства є: теорія розміру країни; теорія співвідношення факторів виробництва; теорія порівняльних переваг; парадокс Леонтьєва. Наступним етапом в розвитку теорій міжнародної торгівлі є перехід до такої суспільно-економічної формації як постіндустріальне суспільство. Теоріями, що сформувались в період встановлення постіндустріального суспільства в деяких регіонах світу є: неомеркантилізм; теорія вирівнювання цін на фактори виробництва; теорія подібності країн; теорія конкурентних переваг. Проте проаналізовані теорії міжнародної торгівлі не є статичними аксіомами. Сучасні науковці виявляють нові тенденції розвитку світової економіки та людства в цілому і ці глобальні новації розвитку мають значний вплив на трансформацію теорій міжнародної торгівлі. Фундаментальні дослідження російських вчених Б.Н. Кузика та Ю.В. Яківця «Цивилизации; теорія, история, диалог, будущее», та, розроблений російськими та казахськими вченими глобальний прогноз «Будущее цивилизаций» на період 2050 р. (в 10-ти томах), людство з кінця XX ст. вступило в нову фазу [11, с.325]. Основний зміст сучасної фази розвитку людства міститься в тому, що вона знаходиться на межі глобальних циклів. Це період глибоких потрясінь, що докорінно змінюють картину світу і потребують від людства сприйняття сутності змін, що проходять, розробки довгострокової стратегії розвитку в епоху ризиків та загроз. Безумовно, це докорінно змінює характер розвитку міжнародних економічних відносин та міжнародної торгівлі в умовах глобалізації та домінування ТНК на міжнародних ринках [13]. В таких умовах перспективними напрямами досліджень є теоретичні опрацювання сучасних тенденцій міжнародної торгівлі.

Література

міжнародний торгівельний економічний

1. A Theory of International Trade: Capital, Knowledge, and Economic Structures (Lecture Notes in Economics and Mathematical Systems)/ Wei-Bin Zhang// Publisher: Springer; 1 edition (February 29, 2000)

2. Advanced International Trade: Theory and Evidence/ Robert C. Feenstra (Author)// ISBN-13: 978-0691114101 Publication Date: December 2, 2003

3. Developments of International Trade Theory (Research Monographs in Japan-U.S. Business and Economics)/ Takashi Negishi (Author)// (September 30, 2001)

4. International Trade/ Nigel Grimwade (Author)// Publisher: Taylor & Francis; 2 edition (April 16, 2007)

5. International Trade: Theory, Strategies, and Evidence/ Luis A. Rivera-Batiz (Author), Maria A. Oliva (Author)// Oxford University Press , USA (March 25, 2004)

6. Product Variety and the Gains from International Trade (Zeuthen Lectures)/ Robert C. Feenstra (Author)// Publication Date: August 6, 2010.

7. Theory of International Politics/ Kenneth N. Waltz (Author)// Publication Date: February 5, 2010.

8. Theory of International Trade: A Dual, General Equilibrium Approach (Cambridge Economic Handbooks)/ Avinash Dixit (Author), Victor Norman (Author)// Publication Date: September 30, 1980

9. Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г. та ін. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 733 с.

10. Задоя А.А. Численность населения как фактор экономической динамики. Європейський вектор економічного розвитку. 2011. № 1 (10 )с. 50-58

11. Кузык Б.Н. «Цивилизации: теория, история, диалог, будущее»/ Б.Н. Кузык, Ю.В. Яковец. М.: Институт экономических стратегий, 2006. Т. I: Теория и история цивилизаций. -- 768 с.

12. Рум'янцев А.П., Коваленко Ю.О. Міжнародна то-ргівля послугами: Навч. посіб.; 2-ге вид., перероб.та доп. -- К.: Центр навчальної літератури, 2003. --112 с.

13. Сазонець І.Л. Сутність та основні концепції діяльності ТНК в умовах глобалізації / І.Л. Сазонець, Ю.М. Варич. Донецьк: Юго-Восток, 2009. 275 с.

14. Степанов О.М. Світова торгівля, транспорт і тенденції розвитку портового господарства: Монографія. -- Одеса: Астропринт, 2001. -- 124 с.

Размещено на Allbest.ru