Ризики, загрози та небезпеки в управлінні діяльністю підприємств в кризових умовах: спільні риси та відмінності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ризики, загрози та небезпеки в управлінні діяльністю підприємств в кризових умовах: спільні риси та відмінності

Н.В. Суханова

аспірант кафедри фінансів

Донецький державний університет управління, м. Донецьк



В статті досліджено сутність та класифікацію загроз діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання.

Ключові слова: сутність, класифікація, ризик, загроза, небезпека, суб'єкти господарювання.



The main point and classification of threats of enterprises in current economic situation were investigated in the article.

Key words: essence, classification, risk, threat, danger, entities.



Постановка проблеми. В процесі свого функціонування підприємства зіштовхуються із впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які можуть перешкоджати його динамічному розвитку або ставити під загрозу досягнення певних цілей. Особливого значення дані аспекти отримують в сучасних умовах подолання наслідків світової кризи, коли навіть великі фінансово стійкі суб'єкти господарювання зазнають труднощів. Негативні наслідки викликані не стільки безпосередньо економічною кризою, скільки недостатнім рівнем системи управління загрозами на підприємствах, недосконалістю процесів їх діагностування та подолання. За даними Державної служби статистики України (табл. 1 ) найбільша збитковість підприємств промислової галузі спостерігається у 2010 році, проте, після покращення показника у 2011 р., 2012 рік характеризується ростом збиткових підприємств. Найбільша частка підприємств, що отримали чистий збиток, - у добувній промисловості та у галузі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (рис. 1 ). Отже, самі ці промислові підприємства в першу чергу потребують визначення загроз їх функціонування та розробки методів подолання або адаптації до негативного впливу факторів зовнішнього середовища.

У зв'язку з викладеним, постає актуальне у сучасних умовах завдання дослідження загроз діяльності підприємств паливно-енергетичного комплексу задля забезпечення їх економічної безпеки та динамічного розвитку.

Таблиця 1. Підприємства, які одержали чистий збиток (у % до загальної кількості підприємств)

Галузь	2008	2009	2010	2011	2012
Промисловість	40,4	41,5	43,0	39,2	39,7
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів	41,4	44,4	54,3	50,2	53,6
Переробна промисловість	39,5	40,7	41,0	37,9	38,0
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	53,6	51,0	59,4	53,7	50,8

Джерело: за даними Державної служби статистики України

Рис. 1. Динаміка промислових збиткових підприємств у 2008-2012 рр., (у % до загальної кількості підприємств)

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Дослідження наукової літератури щодо негативного впливу на діяльність підприємства дозволило констатувати застосування фахівцями до його характеристики понять «ризик», «загроза», «небезпека». Дослідженню сутності цієї економічної категорії присвячено праціОлейнікова Є.А. [2], Котепева А., Лекарева С. [3], Дж. М. Кейнса [4], Бандурка О.М., Духова В.Є., Петрової К.Я., Червякова І.М. [5], Подлужної Н.О. [6], Ліпкана В.А. [7], Ярочкіна В.І. [9], Губарєвої О.О.[10], Камлик М.І. [11], Мунтіян В. І. [12], Шкарлет С.М. [13], Нусінової О.В. [14] та ін.

Проте досі актуальними залишаються питання щодо більш чіткого визначення понять «ризик», «загроза», «небезпека», адже спостерігається неоднозначність їх трактування.

Постановка завдання. Зважаючи на наявні проблеми з визначенням понять «ризик», «загроза», «небезпека», метою статті є визначення сутності та класифікації загроз діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання.

Виклад основного матеріалу. Аналіз підходів науковців до визначення поняття «ризик» дозволяє сформувати ознаки, за якими сприймається його зміст.

За першою ознакою - можливість, ймовірність втрати ресурсів - ризик характеризується можливим досягненням успіху або втратою частини ресурсів, збитками, недоотриманням доходів в альтернативних розвитках певних управлінських дій. Тобто в цьому аспекті ризик розглядається як результат дії, її наслідок, який визначається впливом факторів невизначеності. Цієї точки зору додержуються Олейніков Є.А. [2], Котепев А., Лекарев С. [3].

Дж. М. Кейнс взагалі трактує ризик як частину вартості, пов'язану з можливими втратами, викликаними непередбаченою зміною ринкових цін, надмірним спрацюванням устаткування або руйнівних наслідків катастроф.

На авторську думку, ризик є об'єктивною характеристикою діяльності підприємства, яка супроводжує будь-які управлінські рішення в умовах невизначеності та вимірюється ймовірністю неотримання очікуваних результатів. Тобто, результати ризикованих рішень неможна ототожнювати із загрозою або небезпекою діяльності підприємства, дія яких викликає погіршення стану підприємства. Сприятливі умови дають змогу отримати прибуток, досягти поставлених цілей і лише за негативного збігу обставин можливе виникення небажаного результату.

Що стосується дослідження змісту понять «загроза» та «небезпека», то у науковій літературі дозволяють дійти висновку щодо відсутності чіткої визначеності даних понять - «небезпека» та «загроза» ототожнюються одними науковцями, окремі визначають небезпеку формою загрози [5], інші загрозу стадією або формою небезпеки [2, 6]. Низка дослідників робить наголос на наслідках загрози та небезпеки, визначаючи їх як дію факторів, явища, події, які викликають небажаний стан підприємства, втрати, шкоду і ін. [5, 7].

На авторську думку, доцільно звернутися до сучасного тлумачного словника, який визначає загрозу як можливість, неминучість небезпеки, а небезпеку як можливість, ймовірність якогось лиха, нещастя, шкоди й т. ін. [8, с.187, 307]. Виходячи з наведених визначень, різниця між економічною загрозою і економічною небезпекою характеризується переходом із потенційної можливості у реальну (на відміну від думки, що висловлює Ярочкін В.І. [9, с. 16], який визначає загрозу реальним проявом небезпеки).

Отже, з авторського погляду, загроза - причини, явища, події, умови, які можуть перешкоджати досягенню цілей та завдань суб'єктів господарювання.

Небезпечною ситуація стає в тому випадку, коли загроза приймає реальні форми прояву. Тобто, небезпека це конкретна форма прояву загрози, руйнівний вплив якої на діяльність підприємства є цілком усвідомленим та безсуперечним.

Повертаючись до результатів дослідження змісту ризику, необхідно відзначити його роль у визначенні загроз та небезпек.

Зіставляючи надані вище поняття ризику та загрози, можливо відзначити, що вони тісно пов'язані. Якщо загроза - це ймовірна можливість перешкоди цілям та завданням суб'єктів господарювання, то ризик вимірює, оцінює цю загрозу, дає уявлення щодо математичного виразу ймовірності настання таких перешкод.

Враховучи те, що ризик супроводжує будь-яку підприємницьку діяльність, загрози також є її незмінним атрибутом. Ступінь загрози та її перехід у форму небезпеки для підприємства, на наш погляд, характеризується рівнем ризику, який, в свою чергу, визначається ймовірністю настання та впливом на діяльність підприємства. Тобто за прийнятного рівня ризику негативний вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища розглядається як загроза діяльності, а за досягнення критичного рівня ризику загроза приймає форму небезпеки (рис. 2).



Рис. 2. Визначення ризику, загроз та небезпек діяльності підприємства (розроблено автором)

ризик загроза небезпека кризовий

Відзначимо, що на рис. 2 умовно зображено пряму залежність рівня ризику від ймовірності негативних подій та впливу на діяльність підприємства, але для кожного виду ризику (кожної негативної зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища) траекторія рівня ризику буде мати індивідуальний вигляд, яка має визначатися на основі математичного моделювання.

Таким чином, ризики та загрози для підприємства носять постійний характер із різним рівнем, а небезпека виникає лише за умов досягнення цього рівня критичного значення.

Узагальнюючи вищевикладене, можливо сформувати спільні та відмінні риси ризику, загрози та небезпеки (табл. 2 ).

Різноманітність загроз у діяльності сучасного підприємства обумовлює необхідність їх систематизації за певними ключовими ознаками, що дасть змогу вчасно їх діагностувати, оцінювати та застосовувати заходи щодо їх подолання або адаптації до їх впливу.



Таблиця 2.

Спільні та відмінні риси категорій ризику, загрози та небезпеки

Ознака	Ризик	Загроза	Небезпека
змістова форма	математично виражена ймовірність неотримання очікуваних результатів	причини, явища, події, умови, які викликають небажаний стан підприємства з певним рівнем ймовірності
наслідки	в результаті ризикованих управлінських рішень може бути досягнуто очікуваних результатів або підприємство може зазнати втрат	перешкода цілям та завданням суб'єктів господарювання в результаті дії негативних внутрішніх або зовнішніх факторів	руйнівний вплив на діяльність підприємства
виникнення на підприємствах	постійно супроводжують підприємницьку діяльність	виникають у випадку досягнення рівня ризику критичного значення
вимір	ймовірність настання негативної події	втрата ресурсів
причина виникнення	функціонування підприємства в умовах невизначеності зовнішнього середовища
заходи протидії	ризик-менеджмент	управління безпекою підприємств	перевентивні антикризові дії

Джерело: розроблено автором

Відповідно до проведених досліджень, можливо схематично представити етапи розвитку загроз діяльності підприємства (рис. 3).



Рис. 3. Розвиток загроз діяльності підприємства (розроблено автором)

Дослідження значної кількості наукових праць, присвячених класифікації загроз діяльності підприємства [10-14], дозволило визначити 20 класифікаційних ознак, за якими стає можливим охарактеризувати певну загрозу або їх сукупність. В процесі узагальнення та групування отримано наступну класифікацію загроз діяльності підприємства:

1. За факторами виникнення:

1.1. За причиною виникнення загрози класифікуються на:

об'єктивні, які виникають незалежно від волі та свідомості суб'єкта господарювання та обумовлені обставинами та явищами, що об'єктивно характеризують навколишнє середовище;

суб'єктивні, які обумовлені свідомими чи несвідомими діями чи бездіяльністю суб'єкта господарювання.

1.2. За об'єктом виникнення:

персонал;

майно:

нематеріальні активи (технології, ноу-хау);

матеріальні активи;

фінансові активи;

капітал:

фінансовий капітал;

інтелектуальний капітал.

1.3. За суб'єктом виникнення:

з боку кримінальних структур;

з боку конкурентів;

з боку працівників;

з боку власного керівництва;

з боку постачальників ті інших суб'єктів ринкових відносин.

1.4. За природою виникнення:

політичні загрози;

економічні загрози;

техногенні загрози;

правові загрози;

кримінальні загрози;

екологічні загрози;

конкурентні загрози;

контрагентські загрози;

соціальні загрози;

адміністративні загрози;

інформаційні загрози.

1.5. За напрямами виникнення:

зовнішні загрози, які виникають поза межами підприємства та не пов'язані з його виробничою діяльністю;

внутрішні загрози, які виникають в ході виробництва та реалізації продукції безпосередньо та залежать від форм, методів та організації роботи на самому підприємстві. До внутрішніх факторів Савицька Г.В. відносить наступні:

а) дефіцит власного оборотного капіталу як наслідок неефективної виробничо-комерційної діяльності чи неефективної інвестиційної політики;

б) низький рівень техніки, технології й організації виробництва;

в) зниження ефективності використання виробничих ресурсів підприємства, його виробничої потужності;

г) створення наднормативних залишків незавершеного будівництва, незавершеного виробництва, виробничих запасів, готової продукції;

д) погана клієнтура підприємства, яка платить із запізненням чи не платить зовсім через банкрутство;

є) відсутність збуту через низький рівень організації маркетингової діяльності з вивчення ринків збуту продукції, формування портфеля замовлень, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, вироблення цінової політики;

е) залучення позикових засобів в оборот підприємства на невигідних умовах;

ж) швидке і неконтрольоване розширення господарської діяльності.

1.6. За виникненням на стадіях підприємницької діяльності:

на стадії організації підприємства;

на стадії розвитку підприємницької діяльності;

на стадії спаду підприємства.

1.7. За масштабами виникнення:

загальнонаціональні (на закордонній території; на території країни);

локальні (на території регіону; на території, прилягаючої до підприємства);

індивідуальні (в масштабах підприємства та його підрозділів).

1.8. За джерелами походження:

природного походження, які обумовлені різноманітними метеорологічними, геологічними, гідрологічними явищами та процесами, природними пожежами, ураженням рослин, тварин, людей хворобами чи шкідниками;

антропогенного походження, які є наслідком життєдіяльності людини і можуть бути зумовлені як помилковими, тобто ненавмисними, так і навмисними діями людини;

техногенного походження, тобто які є наслідком науково-технічного прогресу людства і можуть проявлятися у вигляді аварій на виробництві, пожеж, неспровокованих вибухів, викидів небезпечних радіобіологічних, хімічних, біологічних речовин, транспортних аварій, руйнування споруд, будівель, інженерних мереж.

2. За розподілом у часі:

2.1. За віддаленістю у часі:

безпосередні (які загрожують діяльності підприємства на сьогоднішній день); близькі (які загрожують підприємству протягом одного року);

далекі (які загрожують підприємству через термін понад 1 року).

2.2. За тривалістю дії:

тимчасові:

довготривалі, вплив яких простежується впродовж 5-10 років і більше;

середньо тривалі, дія яких відчутна протягом 1-5 років;

короткотривалі, вплив яких обмежується впродовж 1 року;

постійні, які на протязі всього періоду існування підприємства загрожують його діяльності;

разові, вплив яких визначається певними обставинами.

3. За формою прояву та характером дії:

3.1. За характером впливу на діяльність підприємства:

загрози прямого впливу, які безпосередньо впливають на рівень економічної стабільності. До цієї групи слід віднести: відносини з господарськими партнерами (постачальники, споживачі), конкуренцію підприємців та відносини з контактними аудиторіями (державними закладами регулювання підприємницької діяльності, податковими органами, засобами масової інформації, фінансовими органами, інвесторами);

загрози опосередкованого впливу, які можуть не здійснювати прямого регулярного впливу на рівень ризику, але сприяють його зміні. До них відносимо: соціально-демографічні, культурні, політичні, науково-технологічні, економічні, юридичні.

3.2. За формою прояву:

кількісні загрози (пов'язані з недосягненням або погіршенням показників діяльності підприємства порівняно з встановленими нормативами);

якісні загрози (пов'язані з якісними змінами у розвитку підприємства, зокрема банкрутство, корпоративні конфлікти, обвал ринку, заморожування банківських рахунків).

3.3. За сферою прояву:

загрози інвестиційній діяльності;

загрози фінансовій безпеці;

загрози матеріальному забезпеченню;

загрози конструкторсько-технологічному забезпеченню;

загрози виробничій діяльності;

загрози маркетингово-збутової діяльності;

загрози науково-дослідної діяльності.

4. За можливістю прогнозування та запобігання:

4.1. За можливістю прогнозування:

передбачувані, які відомі з досвіду господарської діяльності та можуть бути вчасно виявлені за допомогою певних індикаторів;

непередбачувані, які виникають раптово та спрогнозувати їх неможливо.

4.2. За ступенем ймовірності:

неймовірні;

малоймовірні;

реальні.

4.3. За проявом ймовірності настання:

явні, тобто реально існуючі, наочні;

латентні, тобто приховані, замасковані.

4.4. За можливістю запобігання:

керовані, рівнем та наслідками яких можливо управляти або які можливо запобігти;

некеровані, процес керування якими є неможливим або надто складним та запобігти яких не є можливим.

5. За наслідками дії:

5.1. За ступенем подолання:

відновлювальні, які передбачають можливість усунення негативних наслідків впливу дії загроз;

непоправні, результати впливу яких неможливо повністю ліквідувати чи усунути.

5.2. За масштабами збитків:

незначні, вплив яких не створює будь-яких матеріальних чи фінансових втрат для підприємства;

значні, які обумовлюють певні значні втрати для підприємства;

катастрофічні, вплив яких зумовлює визначальні втрати матеріальних, фінансових, людських ресурсів та призводить до банкрутства та ліквідації підприємства.

5.3. За ступенем небезпеки:

небезпечні та особливо небезпечні.

Запропонована класифікація дає можливість найбільш повно представити характеристику загроз нижченаведеному рис. 4.



Рис. 4



Висновки та перспективи подальших досліджень

Проведений в статті аналіз та дослідження дозволяють зробити такі висновки.

Дослідження сутності загроз, їх відмінностей та спільних рис із ризиками та небезками, запропонована класифікація загроз та їх докладна характеристика дозволяють сформувати базу для діагностування негативних впливів від етапу виникнення до подолання. Система відстеження та оцінки характерних ознак загроз, їх динаміки та складу, є необхідним завданням керівництва: безперервний процес визначення ранніх ознак загроз дозволяє вчасно реагувати на негативні тенденції, запобігаючи поширенню їх впливу на діяльність підприємства або, за відсутності можливості запобігання, «пом'якшуючи» їх негативну дію.

Що стосується вивчення змісту понять «ризик», «загроза», «небезпека», то можна виокремити певні відмінності у їх розумінні: ризик є об'єктивною характеристикою діяльності підприємства, яка супроводжує будь-які управлінські рішення в умовах невизначеності та вимірюється ймовірністю неотримання очікуваних результатів; загроза - причини, явища, події, умови, які можуть перешкоджати цілей та завдань суб'єктів господарювання; небезпека це конкретна форма прояву загрози, руйнівний вплив якої на діяльність підприємства є цілком усвідомленим та безсуперечним.

Загрози та ризики є неодмінним атрибутом підприємницької діяльності. Небезпека виникає за досягнення рівня ризику критичного значення. Проте незважаючи на запропоновані в статті визначення сутності ризиків, загроз, небезпеки та їх класифікацію, зробити остаточні висновки про спільні риси та відмінності, так само, як і визначити їх значення в управлінні діяльністю підприємств в кризових умовах, досить складно. Тому, подальші дослідження повинні бути присвячені методичним підходам до діагностики ризиків, загроз та небезпеки.

Література

1. Основы экономической безопасности. Государство, регион, предприятие, личность / Под редакцией Е.А.Олейникова. - М.: ЗАО ”Бізнес-школа “Интел-Синтез”, 1997. - 288 с.

2. Котепев А., Лекарев С. Современный энциклопедический словарь. Секьюрити. - М.: Изд. «Ягуар», 2001. - 520 с.

3. Кейнс Дж. Мейнард. Общая теория занятости, процента и денег: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1978. - 234 с.

4. Бандурка О.М., Духов В.Є., Петрова К.Я., Червяков І.М. Основи економічної безпеки: Підручник. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. -236 с

5. Подлужна Н.О. Організація управління економічною безпекою підприємства / Н.О. Подлужна - автореф.дис. канд. екон. наук. - Донецьк, 2003. - 19 с.

6. Ліпкан В.А. Безпекознавство: Навч. посібник / В.А. Ліпкан. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003.-208 с.

7. Сучасний тлумачний словник української мови. - К.: Кобза, 2005. -544с.

8. Ярочкин В.И. Система безопасности фирмы.- 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Ось-89, 2003. - 352 с.

9. Губарєв О. О. Економічна безпека / Харківський національний економічний ун-т.- Х. : ХНЕУ, 2007.- 60 с.

10. Камлик М. І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект.- К. : Атіка, 2005.- 432 с.

11. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. - К. : КВІЦ, 1999. - 463 с.

12. Шкарлет С. М. Економічна безпека підприємства: інноваційний аспект: моногр.- К. : Книжкове видавництво НАУ, 2007.- 436 с.

13. Нусінова О.В. Класифікація складових безпеки підприємства на основі аналізу загроз / О.В.Нусінова // БізнесІнформ. - 2011. - № 8. - С. 96-99.

Размещено на Allbest.ru

...