Аналіз методичної бази планування та оцінка стану системи планування на підприємствах теплопостачання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ МЕТОДИЧНОЇ БАЗИ ПЛАНУВАННЯ ТА ОЦІНКА СТАНУ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

О.В. Немцов

викладач кафедри економіки і фінансів та маркетингу

Харківський інститут бізнесу і менеджменту

Проаналізовано методичне забезпечення з планування підприємств теплопостачання України, Російської Федерації та Республіки Білорусь. На основі функціональної інформаційної моделі оцінена існуюча система планування підприємств теплопостачання м. Харкова. Проведено оцінку ступеня інтеграції планів даних підприємств в єдину систему.

Ключові слова: методичне забезпечення з планування підприємств теплопостачання, методичний підхід до аналізу формування системи планування, методичний підхід до оцінки системи планів підприємства, функціональна інформаційна модель, формат IDEF0.

THE ANALYSIS SYSTEMATIC FOUNDATION'S OF PLANNING AND THE APPRAISAL STATE'S OF SYSTEM'S PLANNING ON THE HEAT SUPPLY ENTERPRISES

The systematic foundation's of planning for Ukrainian, Russian and Belarusian heat supply enterprises have analysed. The system's planning of Kharkov's heat supply enterprises have evaluated, be using functional information model. The appraisal of integration of Kharkov's heat supply enterprises plans have done.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Існує чимало методичних положень з планування на підприємствах за галузевою ознакою, в тому числі і для теплопостачання. На цих підприємствах зберігся та застосовується з часів СРСР потужний методичний базис з планування, однак за сьогоднішніх умов, необхідно змінювати існуючі підходи до нього, які виражаються переважно в нормативному методі його здійснення. Норми ж, які лежать в підґрунті цих нормативів, є досить застарілими та регресивними, які не враховують не тільки новітніх, а й теперішніх реалій. Багато в чому зроблені кроки вперед, передусім це виразилося в діяльності галузевого міністерства та Кабінету Міністрів України за останні роки, які підготували нові методичні рекомендації з планування тарифів підприємств ЖКГ. Але такий специфічний вид методичних положень як методичний підхід до аналізу формування системи планування підприємств не має відображення в якомусь єдиному документі чи рекомендаціях, та взагалі навіть у сукупності тих рекомендацій та нормативних актів з планування, що існують на сьогодні, не чітко відображається та має доволі розмиті контури. Отже, дуже актуальним є питання дослідження існуючих нормативних актів та рекомендацій з планування, а також розробка методичного підходу до аналізу формування системи планування на основі цього методичного забезпечення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед вчених та практиків, які займалися аналізом методичного забезпечення та власне методик формування системи планування можна назвати Р. Акоффа І. Ансоффа, Г. Бенвенисте, П. Дюйля, Г. Мінтсберга, Ф. Котлера, А. І. Ільїна, О. Б. Плоху, Г. М. Тарасюк, а також багатьох фахівців, що підготовлювали різноманітні методичні рекомендації з планування багатьох функціональних аспектів діяльності підприємства, в першу чергу галузевих - по теплоенергетиці та ЖКХ.

Мета та завдання статті

Проаналізувати методичний базис з планування, що існує на підприємствах теплопостачання в контексті формування системи планування, а також оцінити наявну систему планування, сформовану на основі існуючого методичного забезпечення.

Викладення основного матеріалу дослідження

Сьогодні існує чимало методик з планування різноманітних аспектів діяльності підприємств теплопостачання в Україні, досконалість яких можна оцінити на підставі проведення порівняльного аналізу з аналогічними методиками, що існують у Російській Федерації та Республіці Білорусь. Вибір таких об'єктів порівняння покликаний тим, що централізовані підприємства теплопостачання є здебільшого у країнах бувшого СРСР та не мають аналога у країнах Європи, США, Канади, Латинської Америки, Японії та інших розвинутих країн та передових країнах, що розвиваються. В зазначених країнах (Європи, США, Канади, Латинської Америки та Японії, інших розвинених країнах) виробництво теплової енергії та гарячої води відбувається здебільшого по-суті там же, де вони споживаються, тобто безпосередньо за містом споживання, тому в цих країнах величезного значення має безперебійне постачання палива, яке за допомогою сучасних, економічних пристроїв перетворюється у тепло та гарячу воду, хоча останнім часом централізований виробіток тепла та енергії за допомогою когенараційного способу все більше розвивається в даних країнах та взагалі в економічно розвинутих країнах та передових країнах, що розвиваються.

Основними напрямками, за якими ми будемо проводити порівняльний аналіз методик планування діяльності підприємств централізованого теплопостачання, буде:

- система показників;

- механізм та процедура планової діяльності;

- методи, що використовуються при плануванні;

- економічно-правовий аспект планування.

На підприємствах централізованого теплопостачання України, Російської Федерації та Республіки Білорусь використовуються майже однакові показники, що є наслідком використання багатьох цих показників в даних країнах ще за часів спільного існування у складі СРСР. Однак, є деякі відмінності у застосовуваних показниках, що пов'язане, перш за все, з відмінностями у податковому законодавстві та бухгалтерському обліку. Тобто групування одних й тих витрат відбувається дещо по-іншому, але взагалі то вони показують однакове.

Слід наголосити, що взагалі використовуються при плануванні абсолютні показники та лише в Білорусі застосовуються декілька відносних показників, що характеризують і показують якісні зміни, які повинні відбутися у плановому періоді, а саме: темпи зростання об'ємів виробництва послуг, темпи зростання об'ємів реалізації послуг, показник з енергозбереження, показник зниження витрат, показник зростання заробітної платні.

Визначне місце у методиці планування діяльності підприємства відводиться механізму та процедурі згідно з якими вона здійснюється. В нашому розумінні механізм - це послідовність певних дій обчислювального характеру, тобто відповідає на питання «як?». Процедура - це послідовність певних дій нормативно-процесуального характеру, тобто відповідає на питання «коли?» та «хто?». Отже, виходячи з цього, у механізмі описується які дії з планування повинні бути здійсненні в контексті розрахунку показників або визначення цілей чи задач, а у процедурі описується коли та ким ці дії повинні бути здійсненні.

Механізм планування, що застосовується на підприємствах централізованого теплопостачання в Україні [85, 86, 87], наступний. Спочатку підприємство повинно провести оцінку попередніх результатів та аналіз виробничо-господарської діяльності за попередні роки, що передбачає досить ґрунтовне дослідження техніко-технологічних параметрів виробництва, комерційних договорів з постачальниками та споживачами, ціноутворення та платежів як на власному підприємстві, так і контрагентів. Наступним етапом є визначення потреб в ресурсах для виконання послуг у натуральному виразі, що передбачає прогнозування обсягів виробництва теплової енергії, матеріальних ресурсів на її виробіток, чисельність працівників підприємства тощо. Третій етап є самим величезним та трудомістким за обсягом виконуваних робіт, бо на ньому відбувається розрахунок індивідуальних складових витрат у грошовому виразі, тобто визначаються всі види витрат, що є та можуть бути на підприємстві, ті витрати, які можна спрогнозувати, плануються враховуючи норми та нормативи, визначені нормативно-правовими актами України в цій сфері. На наступному етапі визначаються безпосередньо витрати на одиницю послуги та формується відповідно собівартість 1 Гкал, виробленої та поставленої теплової енергії для централізованого опалення, та 1м³, виробленої та поставленої теплової енергії для централізованого гарячого водопостачання, а також собівартість інших послуг (якщо вони є), що надає підприємство, та формується загальна собівартість послуг. Останнім етапом є формування тарифів для груп споживачів, що передбачає розподілення витрат на умовно-постійну та умовно-змінну частини та формування відповідно тарифу за право користування системами централізованого теплопостачання та за безпосередньо спожиту теплову енергію за групами споживачів.

Нововведенням в даній сфері є поява інвестиційної складової, яку деякі нормативно-правові акти трактують як частину цільових витрат, які повинні направлятися на реконструкцію, модернізацію та відновлення основних фондів підприємств теплопостачання, а деякі нормативно-правові акти прирівнюють цю складову до прибутку, який вважають повинен бути направлений тільки на реконструкцію, модернізацію та відновлення основних фондів підприємств теплопостачання. Дана правова колізія знаходиться на стадії вирішення, а поки підприємства користуються інвестиційною складовою для цільових витрат, а прибуток не формується взагалі через невідповідність тарифу витратам.

Серед особливостей в механізмі планування, що здійснюється на підприємствах теплопостачання Білорусі та Російської Федерації можна назвати такі:

1. В Російській Федерації аналіз фактичних даних за попередні періоди носить більш комплексний характер, оскільки передбачає визначення резервів зниження матеріальних витрат, аналіз заходів з ресурсозбереження, аналіз факторів, що підвищують величину собівартості.

2. В Російській Федерації присутній такий етап, як визначення основних співвідношень та пропорцій, що відбувається за допомогою використання системи нормативів-індикаторів. Тобто для всіх показників, що використовуються в плануванні підприємств, є показники-індикатори, які представляють певний орієнтир, до якого повинний тяжити той чи інший плановий показник, це такий собі контрольний етап, який дозволяє ще раз обміркувати доцільність та раціональність планів. Можна сказати, що цей етап характерний для такого виду планування, як індикативне.

3. У методиці, що застосовується у РФ більше уваги приділяється модернізації та розвитку основних фондів, що при чималому відсотку їх зношуваності вкрай необхідно та доцільно, оскільки за рахунок цього можна значно підвищити коефіцієнт корисної дії енергозбереження при транспортуванні теплоносія в мережах та при виробництві теплової енергії. В той же час в методиці, що застосовується в Україні більш детально розписаний процес формування витрат та джерела їх утворення.

4. В Російській методиці чималої уваги приділяється розміру інвестицій на розвиток та ресурсозбереження, а в українській - більш детально розписаний порядок формування тарифу.

5. Дещо по-різному в досліджуваних методиках описується результат механізму планування: в Україні більшої уваги приділяється внутрішнім соціальним процесам, що відбуваються на підприємстві - розвитку його економічних відносин, в РФ - зовнішнім соціальним процесам - відповідності послуг, що надаються підприємством стандартам якості обслуговування, а у Білорусі враховуються обидва - ураховується соціальна складова та можливість розширюваного відтворення підприємства.

Процедура планування на підприємствах централізованого теплопостачання України представляє собою детальний розпис за днями планових дій та відповідальних за дані дії: визначаються структурні підрозділи підприємства, які складають, аналізують, передають, отримують різноманітну планову інформацію, у вигляді певних документів, в визначені терміни. Виходячи з порівняльного аналізу методичних положень з планування на підприємствах теплопостачання України, РФ та Білорусі можна зазначити:

1. В нормативних документах України відсутня пряма інформація щодо процедури планування, лише на основі опосередкованої інформації (низки законодавчих актів) можна сформувати загальну процедуру планування.

2. В українській методиці більшої уваги надано оперативному рівню планування, що визначає взаємовідносини у поточній діяльності суб'єктів планування з різноманітними споживачами їх роботи: державними та муніципальними органами влади, контрагентами, незалежними організаціями, зовнішніми інвесторами тощо.

3. В російській методиці висвітлений загальний порядок процедури планування, який уточнюється в інших спеціальних нормативно-правових актах або в розпорядчих документах по підприємству.

4. Білоруська методика тяжіє до тактичного рівня, детально визначає суб'єктів планової діяльності по підприємству, що взаємодіють з конкретними органами державної та муніципальної влади, їх взаємовідносини, права та обов'язки, визначаючи при цьому конкретні терміни виконання своєї частки планової роботи.

5. В цілому процедури планування, викладені в досліджуваних методиках співпадають, відмінністю лише є можливість існування декількох виконавців однієї послуги в Російській Федерації, що сприяє розвитку конкуренції в цій галузі.

Ще одним напрямком порівняння методик планування централізованих підприємств теплопостачання є дослідження методів, за допомогою яких здійснюється планування. Із контексту досліджуваних законодавчих актів, можна зробити висновок, що основним методом, який застосовується при плануванні собівартості та тарифу підприємства централізованого теплопостачання, є нормативний метод.

Проте в діяльності підприємств централізованого теплопостачання, зокрема при розробці норм та нормативів власноруч, може використовуватися ціла низка різноманітних методів. Слід зауважити, що норми і нормативи, самостійно розробленні підприємством, повинні затверджуватися відповідними державними органами влади в міру їх компетенції та тільки після здійснення певної перевірки. Застосування тих чи інших методів при плануванні не повинно йти всупереч нормам та нормативам, законодавчо встановленим.

планування теплопостачання модель

Структурно-порівняльна модель собівартості

Економічно-правовий аспект планування проявляється в визначенні виду та розміру витрат, прибутку та інвестиційної складової. Структурно-порівняльна модель собівартості, що формується в Україні, у Російській Федерації, у Республіці Білорусь, яка зображена в таблиці, показує, що:

- до різних видів собівартості по російській методиці включено дещо більше видів витрат ніж в українській та білоруській;

- виробнича собівартість майже співпадає за всіма методиками, однак в російській включаються ще витрати допоміжних цехів;

- повна собівартість більш детально розписана в українській методиці, крім цього до неї є можливість включати ще фінансові витрати, які пов'язані з погашенням кредитних зобов'язань, що в сьогоднішньому стані нестачі обігових коштів підприємств теплопостачання, є необхідним для стабільного їх функціонування;

- присутня за російською методикою стаття витрат у складі повної собівартості, що не включається до неї, але довідково відображається у звітних документах: втрати від простоїв, від порчі матеріальних цінностей при збереженні їх на центральних складах організацій, коли збиток не може бути відшкодований винними особами, а також невиробничі витрати, пов'язані з відшкодуванням робітникам каліцтва, профзахворювання чи іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням їм трудових обов'язків.

Як свідчать дані аналізу вищезазначених методичних положень, не має єдиної методики, що дозволяла би аналізувати процес функціонування системи планування, як укрупненої, глобальної по відношенню до її складових, надбудови. Для вирішення даної проблеми пропонується застосування розробленого автором методичного підходу до аналізу формування системи планування, який був розроблений на основі методології IDEF0.

Методологія IDEF0 передбачає побудову ієрархічної системи діаграм (декомпозиції), що є одиничними описами фрагментів головної або контекстної діаграми. Контекстна діаграма, яка представляє собою власне систему планування, описується з точку зору її взаємозв'язків з зовнішнім середовищем. Наступний етап полягає в проведенні функціональної декомпозиції, в результаті якої утворюються діаграми декомпозиції, що є підсистемами системи планування. Після кожного етапу декомпозиції є можливість проводити експертизу, до якої можна залучити всіх зацікавлених осіб: експертів предметної галузі, представників зацікавленої сторони, аналітиків, працівників функціонального, структурного відділу, що займаються розробкою даного бізнес-процесу.

Для реалізації даного методичного підходу щодо аналізу формування системи планування та враховуючи, що досліджуване підприємство КП «ХТМ» є містоутворювальним та характеризується чималими та різноманітними зв'язками, як в середині, та і ззовні, необхідним стає використання сучасної комп'ютерної техніки та прикладних програм.

Виходячи з проведеного аналізу програмних продуктів, можна зробити висновок, що одним із оптимальних варіантів для побудови імітаційної моделі системи планування з метою подальшого її аналізу, та можливістю створення автоматизованої інформаційної системи управління, є застосування пакету прикладних програм AllFusion Modeling Suite 7.1. Із даного пакету інструментальних засобів ми будемо використовувати програмний продукт AllFusion Process Modeler 7.1, який дозволяє побудувати функціонально-інформаційну модель системи планування у форматі AS-IS, тобто таку, якою вона є на сьогодні на підприємстві.

На рисунку 1 представлена контекстна діаграма моделі формування системи планування, що в графічному вигляді відображає інформацію про те, як сформована система планування підприємства КП «ХТМ».

В нашу систему планування входить зовнішня інформація у вигляді різноманітних макро-, мезо- та мікропоказників, яка є основою для формування планових даних підприємства.

Макропоказники відображають стан, динаміку та тенденції національної економіки країни та є орієнтиром для розробки перш за все стратегічних планів підприємства.

Мезопоказники відображають стан, динаміку та тенденції економіки Харківського регіону, також враховуються при розробці стратегічних планів підприємства, однак мають безпосереднє відношення до тактичних планів, особливо в розрізі збільшення чи зменшення різних груп споживачів послуг підприємства: населення, бюджетні установи, інші підприємства, організації, споживачі.

Мікропоказники показують стан окремих суб'єктів господарювання, динаміку та тенденції їх відносин з КП «ХТМ»: взаємовідносини в питаннях оплати, термінів, умов постачання сировини, матеріалів, покупки тепла та електроенергії тощо, в питаннях оплати послуг теплопостачання споживачами (домогосподарствами, підприємствами, установами та організаціями), в питаннях кредитування фінансовим сектором та комерційними суб'єктами господарювання, в питаннях інвестування вітчизняними та закордонними інвесторами.

Рис. 1. Контекстна діаграма моделі формування системи планування на підприємстві КП «ХТМ»

Процес формування системи планування підприємства КП «ХТМ» здебільшого регламентований нормативно-правовими актами різноманітних органів державної та муніципальної влади, контролюючих органів та знаходиться під їх безпосереднім управлінням (стрілки управління показують за допомогою яких правил, стратегій, процедур чи стандартів відбувається виконання роботи). Так, на формування системи планування на підприємстві, перш за все, впливають закони України, постанови Кабінету міністрів, накази та розпорядження Держкомітету з питань комунального господарства та житлової політики, тобто нормативно-правові акти за видавниками.

Оскільки одним із основних узагальнюючих показників на підприємстві є тарифи на послуги опалення та гарячого водопостачання, то й саме механізму й процедурі планування цих показників відводиться суттєва роль у всій плановій роботі підприємства, а їх розмір встановлюється рішенням Харківського виконкому.

Однак, перед затвердженням тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання членами виконкому, ці планові величини проходять експертизи та перевірки у наглядових органах держави - Комісії по цінам і тарифам та Антимонопольному комітеті, що оформлюється відповідними актами щодо правомірності розміру тарифів.

Виходячи з того, що підприємство КП «ХТМ» є містоутворювальним та займається виробництвом та постачанням стратегічних для регіону послуг - опалення та гарячої води - його діяльність, а також розвиток підлягає управлінню та контролю з боку виконавчих, регіональних органів влади - Харківського виконавчого комітету та Харківської обласної державної адміністрації у вигляді відповідних програм, проектів та інших документів, в яких зазначаються шляхи такого розвитку, джерела інвестицій на його здійснення. Такі документи виступають в ролі стратегічних орієнтирів для досліджуваного нами підприємства, на основі яких формується стратегічний план з розвитку підприємства та його реконструкції.

В своїй діяльності підприємство керується соціальним аспектом, тобто послуги, які воно надає є життєво необхідними для їх споживачів незалежно від своєчасності та повноти їх сплати, особливо в зимовий період. Призупинення роботи даного підприємства може призвести к тяжким наслідкам соціального, економічного, політичного та екологічного характеру. Тому деякі ремонтні роботи з реконструкції котлів, передаточних пристроїв та теплових мереж повинні відбуватися незалежно від того чи є кошти у підприємства на їх здійснення чи нема. Зважаючи на таку вагому роль КП «ХТМ» регіональні органи законодавчої влади здійснюють їх фінансування на такі заходи у формі субсидій. Ще одним аспектом соціального характеру є те, що інвестиційну складову у тарифах на послуги опалення та гарячого водопостачання для населення сплачують підприємству за рахунок тих же самих субсидій місцевого та обласного бюджетів, тобто населення оплачує тільки собівартість виробництва та постачання цих послуг. Таким чином, при плануванні на підприємстві чималого значення мають розміри субсидій, які визначаються відповідними рішеннями сесій Харківської обласної ради депутатів та Харківської міської ради депутатів.

В своєї повсякденної діяльності підприємство підзвітне Департаменту з житлово-комунального господарства Харківського міського виконавчого комітету та керується його розпорядчими документами, які впливають на проведення оперативної діяльності підприємства, а значить на зміст його оперативних планів.

Вся робота з побудови системи планування проводиться персоналом, що зайнятий плануванням на підприємстві та за допомогою комп'ютерних програм та іншого електронно-обчислювального забезпечення (на контекстній діаграмі стрілки механізму зображені в квадратних дужках, що вказує на те, що вони тунельованні, тобто використовуються у всіх роботах нашої моделі).

До персоналу, зайнятого плануванням на підприємстві, ми, перш за все, відносимо співробітників планово-економічної служби, які безпосередньо здійснюють всі стадії планового процесу на підприємстві. Однак, беруть участь у процесі планування на стадії формування первинних даних всі філії, відділи та служби підприємства. Слід сказати, що така участь у плануванні носить пасивний характер, тобто сформовані наверху плани у вигляді планів-завдань для філій, інших розпорядчих та приписуючих документів для служб та відділів спускаються з планово-економічної служби для виконання іншими підрозділами підприємства. Таким чином, останні не беруть участі в процесі планування на стадії обробки первинних даних та подальшого формування планових завдань.

Проте, є також декілька філій, служб та відділів, які частково приймають участь в процесі планування на стадії формування планів у вигляді надання різноманітних пропозицій по підприємству до планово-економічної служби, де останні обробляються, аналізуються та у вигляді готових планових документів повертаються до цих підрозділів та розповсюджуються за певними споживачами по всьому підприємству. До таких філій, служб та відділів можна віднести наступні: бухгалтерію, інформаційно-технічний центр, відділ матеріально-технічного постачання, виробничо-технічну службу, службу інформаційних технологій та зв'язку, службу ремонтів, відділ кадрів, відділ підготовки ремонту та реконструкцій, районні філії теплопостачання, філію «Харківтеплозбут», транспортну філію, централізовану аварійно-диспетчерську службу.

Формування системи планування на підприємстві міститься в обробці, оцінюванні, аналізі вхідних інформаційних потоків, які виражаються в якісних та кількісних показниках, та розробці нових якісних та кількісних показників, які стають вихідними інформаційними потоками. Таким чином, робота з таким чималим інформаційним масивом потребує автоматизації, яка досягається за допомогою комп'ютерних програм та іншого електронно-обчислювального забезпечення. Так, наприклад, бухгалтерія використовує спеціалізовану програму по веденню бухгалтерського обліку 1С:Підприємство, планово-економічна служба за допомогою спеціалізованої програми, розробленої фахівцями служби інформаційних технологій та зв'язку, розраховує планові обсяги вироблення теплової енергії для виробництва та постачання послуг опалення та підігріву води. Розрахунок планових показників здійснюється за допомогою програм Excel деяких програм Windows (наприклад «Калькулятор»), подальше їх описування, а також описування якісних показників виконується у програмах Word, Word Pad, Power Point, Info Patch, Publisher тощо. Зберігання та подальше використовування певної документальної інформації здійснюється за допомогою програми зберігання бази даних Access.

Виходом для роботи з формування системи планування є різноманітна інформація у вигляді певних кількісних та якісних показників для зовнішніх користувачів. Основними користувачами планової інформації підприємства КП «ХТМ» є Податкова адміністрація в Харківській області, Харківське обласне управління статистики, Харківський міський виконавчий комітет, Харківська обласна державна адміністрація, Державний комітет з комунального господарства та житлової політики України, вітчизняні та іноземні інвестори.

Всі роботи, що відбуваються при побудові системи планування, можна поділити на такі фрагменти: формування методичного базису планування різноманітних процесів, формування різноманітних інформаційних даних, формування плану робіт та заходів на наступний рік до програми розвитку системи теплопостачання міста Харкова, формування фінансового плану на наступний рік, формування місячних планів-завдань для філій, служб та відділів підприємства. На рисунку 3 можна побачити діаграму декомпозиції контекстної діаграми формування системи планування.

Дуже важливими аспектом при формуванні системи планування, є проведення аналізу системи планів підприємства, оскільки саме плани надають закінченої та остаточної форми процесу формування системи планування.

Загальновідомий методичний підхід до оцінки будь-якого плану на підприємстві, який передбачає порівняння планових та фактичних значень показників, не коректно відображає результати саме планової діяльності, оскільки фактичні значення показників є результатом дії всього управлінського процесу, а не тільки планування. Тому автором був запропонований такий методичний підхід до оцінки саме системи планів, який основну увагу приділяє оцінці ступеню інтегрованості сукупності планів в єдине ціле, їх взаємозалежний та взаємообумовлюючий устрій, що відповідає інтерактивній концепції планування.

Рис. 2. Діаграма декомпозиції контекстної діаграми формування системи планування на підприємстві КП «ХТМ»

Система планів підприємства КП «Харківські теплові мережі» представляє собою сукупність всіх планів, що застосовуються підприємством для відображення планової інформації в чіткій, лаконічній, логічній та конкретній формах. Серед планів підприємства можна виокремити наступні: план робіт та заходів на наступний рік до програми розвитку системи теплопостачання, фінансовий план на наступний рік та пояснювальна записка до нього, місячні плани-завдання для філій, служб та відділів підприємства. Специфічними елементами системи планів підприємства є різноманітні програми розвитку: «Програма реформування системи теплопостачання м. Харкова з метою максимального використання тепла, яке виробляється ВАТ «Харківська ТЕЦ-5», «Техніко-економічне обґрунтування підвищення ефективності теплопостачання м. Харкова й дослідження можливості організаційної реструктуризації», «Техніко-економічне обґрунтування реконструкції системи теплозабезпечення м. Харкова», «Програма розвитку комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до 2015 року».

Всі ці планові документи можна умовно розподілити за рівнем задач, які ставляться перед кожним з них: стратегічних, тактичних, оперативних. До стратегічних планів ми можемо віднести безумовно всі перелічені нами програми та план робіт та заходів на наступний рік до програми розвитку системи теплопостачання, до тактичних планів віднесемо фінансовий план на наступний рік та пояснювальну записку до нього, до оперативних - місячні плани-наряди для філій, служб та відділів підприємства. За функціональними напрямками дані планові документи не розподіляються. Більш змістовного розподілення набувають ці плани за рівнем управління підприємством, хоча також можна розподілити ці плани й за горизонтом планування, за стадією розробки, за ступенем деталізації, за можливістю змін тощо. За рівнем управління підприємством можна виокремити плани, що складаються по підприємству (план розвитку, фінансовий план, зведені місячні плани-наряди по підприємству) та плани підрозділів підприємства (місячні плани-наряди районних філій, інших філій, служб та відділів підприємства).

Проаналізувавши «Програму розвитку комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до 2015 року», яка була віднесена нами до стратегічних планів підприємства, можна сказати, що розроблені лише напрямки розвитку, однак відсутня черговість та пріоритетність їх запровадження, логічний зв'язок між їх виконанням (тобто виконання одного заходу несе певний економічний ефект у вигляді додаткових можливостей, які можна використовувати на запровадження інших заходів, при цьому сума залучених інвестицій буде меншою на відповідну величину даного економічного ефекту).

Проведені дослідження інших стратегічних планових документів підприємства КП «ХТМ» дають можливість зробити висновок, що більшість пророблених у них заходів та робіт, які виражені в конкретних показниках, виконуються хаотично, безсистемно, відсутній комплексний характер їх виконання і відповідно синергитичний ефект при цьому. Таке становище не дозволяє добитися в повному обсязі результатів (економічного ефекту), що визначений в даних стратегічних документах, а відповідно знизити витрати та собівартість послуг, що призведе чи до зниження тарифу, чи до вивільнення певних коштів, що можуть бути направленні на подальшу модернізацію та реконструкцію основних фондів.

Фінансовий план, який носить тактичний характер, складається з укрупнених показників підприємства та розшифровок найважливіших його елементів: адміністративних витрат, витрат на збут, елементів операційних витрат, капітальних інвестицій, руху грошових коштів. Пояснювальна записка до нього йде у вигляді інформації до фінансового плану та складається з таких розділів: дані про підприємство, інформація про бізнес підприємства, інформація по кредитах підприємства, витрати на утримання транспорту, інформація про планові інвестиції та інша додаткова інформація. Підрозділ іншої додаткової інформації, в свою чергу, складається з основних показників виробництва продукції, розрахунку витрат енергоресурсів, планового кошторису витрат, розрахунку доходів від надання послуг теплопостачання споживачам та основних техніко-економічних показників по транспортуванню та збуту теплової енергії.

Інша додаткова інформація до фінансового плану має на меті уточнити та пояснити деякі показники фінансового плану, при цьому в ній з'являється група натуральних та вартісних показників, які тяжіють та мали б відображатися у плані з виробництва (обсяг виробленої теплової енергії у Гкал), у плані з закупівель (обсяг закупівель газу за споживачами послуг у тис.м³, обсяг закупівель електроенергії у тис.кВт*г, хім. реагенти у грн., вода у тис м³), у плані з собівартості та прибутку (витрати на придбання газу у грн, витрати на придбання електроенергії у грн., витрати на воду у грн., витрати на хім. реагенти у грн., витрати на виконання ремонтів за рахунок собівартості у грн., амортизаційні відрахування у грн., собівартість 1 Гкал у грн., тарифи на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за групами споживачів у грн.), у плані зі збуту (обсяг реалізації теплової енергії за споживачами у Гкал, дохід від реалізації теплової енергії за споживачами у грн), у плані з інвестицій (капіталовкладення за видами основних фондів у грн). Всі ці показники є первинними до показників фінансового плану, оскільки саме ними визначається розмір даних показників фінансового плану.

Проаналізований нами фінансовий план та пояснювальна записка до нього дають нам можливість зазначити, що даний план має слабкий зв'язок з «Програмою розвитку комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до 2015 року» та Планом робот та заходів на 2011 рік до «Програми розвитку комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до 2015 року», показники, що зазначаються в ньому є кінцевими, тобто такими, які характеризують загальну кінцеву діяльність підприємства, що не дає змоги прослідити за процесом утворення цих показників, ті ж показники, що надані первинними у пояснювальній записці до фінансового плану не повно розкривають процес утворення кінцевих показників, більш того процедура їх планування теж, на наш погляд, повинна бути зміненою в частині визначення обсягів реалізації теплової енергії від якої потім формуються всі інші показники. Представлена у фінансовому плані та пояснювальній записці до нього інформація більшою частиною дублюється, або немає логічного зв'язку з іншою інформацією, що ускладнює сприйняття інформації та її розуміння.

Оперативний характер планів притаманний місячним планам-завданням, ціль яких безпосередньо регламентувати роботу підприємства за вказаними показниками, що є орієнтирами в процесі її здійснення. Деякі показники планів-завдань формуються за календарними місяцями шляхом розбивки відповідного річного фінансового плану, який, як зазначено вище, розподіляється ще за кварталами. Інші показники беруться із пояснювальної записки до фінансового плану, зокрема натуральні, що відображають виробництво послуг та необхідні для цього ресурси. Однак, є такі показники, що беруться з внутрішніх документів підприємства, наприклад стоки господарсько-побутової і технологічної води у тис.м³.

Процедура формування місячних планів-завдань дещо відрізняється від планування інших видів планів на підприємстві. В даних місячних планах з'являється такий вид показників як скориговані планові показники. Оскільки первинно всі показники плануються виходячи з даних про обсяг виробленої теплової енергії за минулий рік, вони не є дуже точними, тому на більш коротких часових періодах з'являється можливість більш чітко визначити цей обсяг теплової енергії через знання такого показника, як середня температура зовнішнього повітря на попередній місяць, який прогнозується метеорологічним центром міста Харкова.

Між показниками, що застосовуються у місячних планах-завданнях, існує зв'язок, який виражається простими математичними розрахунками між результуючим та факторним показниками. Певний зв'язок існує між показниками фінансового плану та пояснювальної до нього записці та місячними планами-завданнями, який виражається в тому, що підсумовування за 12 місяців кожного показника повинно відповідати значенню цього показника за рік. Показники, що плануються у місячних планах-завданнях відповідають показникам фінансового плану, за виключенням показників загальновиробничих витрат та витрат на збут, що пояснюється неповним відображенням цих витрат по іншим філіям, службам та відділам підприємства. Показники з реконструкції, модернізації та відновлення основних фондів КП «ХТМ», зазначені у стратегічних, тактичних та оперативних документах в доволі малому ступені відповідають один одному, оскільки в місячних планах-завданнях зазначені лише остаточні суми ремонту без розподілу за видами робіт.

Висновки

На підставі проведеного аналізу методичних положень з планування діяльності підприємств централізованого теплопостачання України, Російської Федерації та Республіки Білорусь, було виявлено, що методика планування діяльності підприємств централізованого теплопостачання в Україні, вирішує суто правовий, частково фіскальний аспекти планової діяльності підприємства.

Всі показники, що застосовуються при складанні планів підприємств теплопостачання є абсолютними, причому їх норми та нормативи розраховуються відповідними галузевими міністерствами та департаментами, що унеможливлює підприємству гнучко управляти своєю діяльністю. Затвердження планів проходить декілька етапів, а саме погодження в антимонопольному комітеті, погодження в державній комісії з цін та тарифів (перші два етапи застосовуються тільки, якщо затверджуються нові тарифи на послуги підприємства), погодження в відповідному обласному управлінні з економіки, погодження у департаменті місцевих рад. Все це спричиняє наявність величезної кількості документів, одних і тих же показників, але згрупованих по іншому, тобто планування на таких підприємствах виконує в основному контролюючу функцію. Не достатньо враховуються в нормативно-методичних документах України показники ефективності, розвитку та інвестиційні показники. Важливим є вирішення питання про інтерпретування інвестиційної складової та прибутку, оскільки ототожнення даних понять призводить до неможливості направлення прибутку на інші сфери, зокрема матеріальне заохочування працівників, виплата премій, соціальні програми, крім реконструкції, модернізації та відновлення основних фондів підприємства.

За допомогою методичного підходу до аналізу функціонування системи планування була проведена оцінка системи планування, яка дозволила виявити, що в цілому процес формування системи планування на досліджуваному підприємстві відповідає логіці створення і функціонування систем планування, однак не враховує багатьох сучасних тенденцій та нововведень в цій сфері.

Не достатньо висвітлений і через те сформований механізм реалізації системи планування, на підґрунті якого повинна відбуватися побудова методики формування системи планування та описуватися її основні засади. Методика недостатньо описує саме процес формування системи планування на підприємстві, а лише торкається окремих його аспектів.

Інформаційна система не відповідає сучасному уявленню про такі системи: слабо виражена автоматизація управлінських процесів та відсутня в рамках такої комп'ютерної системи координація робіт, що виконуються на підприємстві.

Відсутня чітко прописана інформація про систему кадрового забезпечення формування системи планування, хоча самі кадри є основним механізмом, що перетворює вхідну інформацію у вихідну, запроваджують планові рішення в життя, аналізують та коректують їх.

Недостатньо описані правові, організаційні, наукові та дослідні процеси на підприємстві в рамках їх планового аспекту, хоча здійснення процесу планування тільки в межах однієї планово-економічної служби не можливий.

Процеси стратегічного, тактичного та оперативного планування не визначені взагалі, вони лише існують в рамках складеної неписаної традиції, що склалася в сфері планування на даному підприємстві, усному вигляді на рівні підсвідомості уявленні фахівців з планування.

Розроблений методичний підхід до оцінки системи планів підприємства дозволив виявити слабкі зв'язки між стратегічними, тактичними та оперативними планами, незбалансованість, неповність планових показників, що містяться в них. Показники, що застосовуються в цих планах не завжди відповідають за морфологічною ознакою друг другу, тобто деякі показники, що застосовуються в стратегічних планах у вигляді довгострокових завдань, відсутні в тактичних фінансових планах та в оперативних планах-нарядах відповідно у вигляді середньострокових та короткострокових завдань, в свою чергу не всі показники фінансових планів є в планах-нарядах, а в фінансових планах не має деяких показників планів-нарядів. Проте, за своєю суттю номенклатура показників цих планових документів здебільшого повинна відповідати одна одній, оскільки логіка побудови цих показників передбачає, що ті завдання, які є стратегічними повинні узгоджуватися у тактичних завданнях з оперативними, однак, за фактом вищезазначені завдання слабо узгоджуються між собою.

Література

1. И. Ансофф. Стратегическое управление. / Игорь Ансофф - М.: Экономика, 1989. - 304 с.

2. Р.Акофф. Планирование будущего корпорации. / Акофф Рональд - М.: Прогресс, 1985. - 328 с.

3. Г. Бенвенисте. Овладение политикой планирования. [Пер. с англ. / под. ред. Калантаровой] / Гай Бенвенисте - М: «Прогресс» «Универс» - 1994 - 304 с.

4. Плохая Е.Б. Разработка методических подходов к формированию системы планирования на предприятии / Елена Борисовна Плохая // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип. 117. - С. 132 - 134.

5. Плохая Е.Б. Анализ и оценка эффективности функцонирования системы планирования / Елена Борисовна Плохая // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип. 139. - С. 78 - 82.

6. Плохая Е.Б. Последовательность осуществления процесса планирования / Елена Борисовна Плохая // // Економіка розвитку. - 2002 - № 4 (24). - С. 91 - 93.

7. Дюйль П. Маркетинг-менеджмент и стратеги. 3-е издание [Пер. С англ. / под ред.. Ю.Н. Каптуревского] / Питер Дюйль - СПб.: Питер, 2002. - 544 с.

8. Наказ Міністерства економіки України № 67 від 08.09.00 р. «Про затвердження Порядку надання висновків по розрахунках економічно обґрунтованих планових витрат на послуги централізованого водозабезпечення та водовідведення, виробництва, транспортування, поставки теплової енергії, послуг по централізованому опаленню та постачання гарячої води» [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm

9. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 47 від 06.03.2002 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства» [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm

10. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 191 від 08.09.00 р. «Про затвердження Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду»: [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm

11. Постанова Кабінету міністрів України № 955 від 10 липня 2006 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води» [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: www.radagov.ua.

12. Наказ Державного комітету України по енергозабезпеченню № 46 від 07.05.01 р. «Про затвердження Міжгалузевих норм витрат для котлів з опалення, що експлуатуються в Україні»: [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm

13. Наказ Державного комітету України по енергозабезпеченню 112 від 22.10.02 р. «Про затвердження Основних положень по нормуванню питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів в суспільному виробництві» [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm

14. Наказ Держжитлкомунгоспу України № 118 від 24.06.04 р. «Про затвердження інструкції по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на роботи з ремонту обладнання та устаткування, що виконуються на об'єктах житлово-комунального господарства» [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm

15. КТМ 204 України 244-94 [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm

16. КТМ 204 України 246-99 [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm

17. ДКН 02.07.2004 [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту:/ http://www.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm

18. ГКН 04.07.027-2006 [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/karta.htm

19. Постановление Госстроя России от 4декабря 2002 года «Методика планирования, учета и калькулирования себестоимости жилищно-коммунальных услуг» [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.lawrussia.ru/bigtexts/law_1861/index.htm

20. Постановление Министерства экономики Республики Беларусь от 10.09.2003 № 183 «Об утверждении о порядке формирования и применения цен и тарифов» [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.pravo.by/

21. Приказ Министерства жилищно-коммунального хозяйства Республики Беларусь от 12 ноября 1999 года №160 «Об утверждении методических рекомендаций по учету производственных затрат и калькулированию себестоимости на предприятиях жилищно-коммунального хозяйства» [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.pravo.by/

22. Постановление Совета министров Республики Беларусь от 18 января 2006 года № 54. «Об утверждении положений о порядке формирования планово-расчетных цен на жилищно-коммунальные услуги и о порядке доведения до организаций жилищно-коммунального хозяйства соответствующих финансово-экономических показателей и контроля за их выполнением» [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.pravo.by/

23. Приложение к Постановлению Министерства экономики Республики Беларусь от 10.09.2008 года № 183 «Инструкция о порядке формирования и применения цен и тарифов». [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту: http://www.pravo.by/

24. Постановление Совета министров Республики Беларусь от 20 июля 2005 года № 799 «О концепции ценообразования в республике Беларусь» [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту:http://www.pravo.by/

Размещено на Allbest.ru