Експортний потенціал машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експортний потенціал машинобудівних підприємств

І. Ю. Захарчук

Розглянуто сутність категорії «експортний потенціал», досліджено чинники формування експортного потенціалу машинобудівних підприємств, проаналізовано стан підприємств галузі машинобудування, запропоновані методи стимулювання експортної діяльності машинобудівних підприємств.

Ключові слова: експортний потенціал, експортна діяльність, міжнародна конкурентоспроможність, світове господарство, міжнародний поділ праці. експортний потенціал машинобудівний ринок

The essence of the category "export potential", examines the factors shaping the export potential of machine-building enterprises, analyzed enterprise engineering, the methods to stimulate the export of machine-building enterprises.

Keywords: export potential and export activities, international competitiveness, world economy, international division of labor.

Постановка проблеми. Сучасна економічна наука свідчить про значні переваги участі країни в міжнародному поділі праці, що пов'язується з використанням експортного потенціалу, який у свою чергу виконує роль стабілізуючого чинника виробництва. Для будь - якої країни важливо, коли її підприємства постійно нарощують експортний потенціал, гідно представляючи її на зовнішніх ринках. Машинобудування є тією стратегічною сферою, де формується експортний потенціал держави. Тому вивчення питань формування та розвитку експортного потенціалу підприємств даної галузі має особливу актуальність.

Аналіз досліджень та публікацій. Значний внесок у дослідження даної проблеми здійснили такі вітчизняні та зарубіжні вчені як В.М. Геєць, В.Козик, О.М. Кисельова, В.М. Бегма, М.Б. Ковальчук, С.В. Фомішин, В.В .Коломієць, С.В. Голіней, Л.С. Шеховцева, В.В. Рогов, П. Ліндерт, М. Портер, Р. Харрод, Д. Енгельхарт, Е. Грайпл та інші.

Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз експортного потенціалу машинобудівних підприємств, що передбачає виявлення основних чинників формування експортного потенціалу, визначення обсягів експорту продукції машинобудування, дослідження основних методів та форм стимулювання експортної діяльності машинобудівних підприємств з урахуванням міжнародного досвіду.

Методологічною основою є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері здійснення експортної діяльності. У процесі дослідження даного питання застосовувалися наступні методи:

- Теоретичного узагальнення - для розкриття змісту і сутності експортного потенціалу;

- Статистичного та графічного аналізу - вивчення та дослідження тенденцій виробництва продукції машинобудівного комплексу;

- Системного аналізу - для розробки нових та удосконалення вже існуючих важелів стимулювання експортної діяльності машинобудівних підприємств;

- Комплексного аналізу - для розробки рекомендацій щодо підвищення експортного потенціалу підприємств та підвищення ролі керівників у даному процесі.

Інформаційною основою дослідження є матеріали періодичних видань, статистичні та аналітичні дані Міністерства статистики України.

Викладення основного матеріалу. Однією з умов входження України у світовий економічний простір є оцінка експортного потенціалу. Світовий досвід показує, що експорт продукції машинобудування сприяє завоюванню провідних позицій на міжнародних ринках. Для успішної діяльності підприємства необхідно мати точне уявлення про можливості виходу підприємства на зовнішній ринок, якому повинен передувати аналіз його експортного потенціалу.

Спробуємо відшукати інтегроване визначення експортного потенціалу в напрацюваннях відомих українських та зарубіжних вчених. Відповідні дослідження зведемо у табл. 1.

Таблиця 1.

Визначення терміна «експортний потенціал»

Спираючись на вищенаведені терміни, можна зробити висновок, що експортний потенціал - це обсяг конкурентоспроможної продукції, яку здатна виробляти та реалізовувати на зовнішніх ринках національна економіка. Опосередкований вплив на формування стратегії виходу підприємств на міжнародний ринок та на заняття провідних позицій на зовнішньому ринку мають фактори, які впливають на формування та розвиток експортного потенціалу машинобудівних підприємств.

До найбільш суттєвих факторів розвитку експортного потенціалу доцільно віднести наступні:

- організація управління підприємством;

- інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності;

- планування експортного виробництва;

- облік та аналіз експортних поставок;

- кадровий менеджмент.

Взаємозв'язок факторів розвитку експортного потенціалу та результатів діяльності підприємства на зовнішньому ринку проілюстрований на рис. 1.

Рис. 1. Взаємозв'язок розвитку експортного потенціалу та результатів діяльності промислового підприємства на зовнішньому ринку

Всі зазначені фактори об'єднані спільною метою, яка передбачає забезпечення розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Реалізація розроблених заходів по кожному фактору сприятиме підвищенню конкурентних позицій підприємства та ефективному просуванню готової продукції машинобудування на міжнародному ринку.

Здійснивши аналіз сучасного стану машинобудування в Україні за 2001-2011рр., можна сказати, що в період з 2004 до 2006 року відбувається зменшення питомої ваги машинобудування у промисловості України. Підвищення даного показника у 2007 році виявилося короткостроковою тенденцією, так як у 2008, 2009 роках питома вага продукції машинобудування у загальному обсягу промислової продукції знову зменшується. З рис.2 бачимо, що питома вага продукції машинобудування у 2011 році збільшилася порівняно з 2010 роком на 1,1% .

Рис. 2. Питома вага машинобудування у промисловості

*Складено за даними [8]

Аналіз стану розвитку машинобудування в світі показує, що лідерами в світовому машинобудівному виробництві є такі країни: США, Німеччина та Японія. До групи лідерів наближаються колишні аграрні країни: Іспанія, Греція, Бразилія, Аргентина. Все більшого значення в світовому машинобудуванні сьогодні набувають країни Південно-східної Азії. Основними чинниками переміщення галузі в цей регіон є наявність дешевої праці, значного науково-технічного потенціалу, а також правильна орієнтація в тенденціях і напрямах розвитку світового машинобудування.

Оцінка діяльності машинобудівної галузі за даними Держкомстату України характеризується тривалою позитивною динамікою. Згідно даних, наведених на рис.3, простежується загальна тенденція збільшення обсягів виробництва продукції підприємств машинобудування.

Рис. 3. Індекс виробництва продукції машинобудування в Україна в 2001 - 2011 роках

*Складено за даними[8]

Протягом 2005-2007 років темпи приросту обсягу машинобудівної продукції суттєво перевищували темпи приросту промислової продукції, що призвело до збільшення конкурентоспроможності продукції машинобудування на світовому ринку. Це у свою чергу призвело до зростання інвестиційної активності країн СНД, спрямованої на модернізацію основних засобів у транспорті, будівництві, добувній промисловості.

Індекс виробництва машинобудівних підприємств за 2008-2009 роки значно знизився. Так у 2009 р. обсяг виробництва підприємств машинобудування становив 55,1%, що на 45,2% менше ніж за 2008 рік. Дана ситуація пояснюється виникненням світової економічної кризи. Наслідки цієї кризи проявлялись у спаді обсягів продажу, зростанні боргів, збільшенням кредиторської заборгованості. Криза призвела до збільшення кількості фінансово неспроможних підприємств у цій галузі.

Проте уже в 2010 році машинобудівна галузь продемонструвала суттєве зростання виробництва до 136,1%, що на 81% більше ніж у 2009 році. У 2011 році зростання виробництва продукції підприємств машинобудування в Україні становило 117,2%.

Динаміка експорту продукції машинобудівної галузі за період 2001-2010 роки показана на рис.4. Середній щорічний обсяг експорту машинобудівної продукції за період 2001-2010 рр. складав 8,1 млрд. дол. США. Це значно менше, ніж експорт з країн-лідерів світової економіки, та для того, щоб продукція вітчизняної машинобудівної галузі була конкурентоздатною, щоб вийти на світові ринки та закріпитися на них, машинобудування має бути носієм сучасних технологій та останніх розробок в цій сфері.

Рис. 4. Динаміка експорту продукції машинобудування у 2006 - 2010 роках

*Складено за даними [8]

Найбільшим споживачем товарів української машинобудівної промисловості є Російська Федерація - у 2010 р. частка експорту товарів машинобудівної галузі до цієї країни в загальному обсязі експорту товарів машинобудування склала 53,5 % або 2,859 млрд. дол. США. Серед основних споживачів товарів машинобудівної промисловості України - також Білорусь, Казахстан, Німеччина, Угорщина, Польща та Іран. Експорт здійснюється в основному за такими товарними групами класифікатора ТН ЗЕД як котли, машини та апарати, електричні машини та устаткування, залізничні та трамвайні локомотиви, шляхове обладнання [19].

Як бачимо, продукція машинобудування є конкурентоспроможною лише на ринках СНД, зокрема, Росії. Питома вага експорту в країні залишається незначною.

Беручи до уваги тенденції світової торгівлі, методи стимулювання експорту постійно удосконалюються, орієнтуючись на ринкові зміни. Особливістю удосконалення є те, що вона передбачає використання заходів по стимулюванню експортної діяльності на всіх етапах її розвитку. Проте, зосереджуються переважно на виробничому етапі стимулювання експорту, оскільки він має можливість активніше впливати на рівень конкурентоспроможності продукції.

Усі заходи стимулювання експортної діяльності можна поділити на прямі і непрямі. До прямих методів відносять фінансове стимулювання, пряме інвестування акціонерного капіталу і державних кредитів, які активно застосовуються в Росії, Китаї, Японії, Франції та Індії. До непрямих методів відносять надання різних форм податкових і митних пільг, які є поширеними в США, Великобританії, Німеччині, Туреччині.

Запропонуємо наступний механізм заходів по стимулюванню експортної діяльності машинобудівних підприємств.

1. Для удосконалення нормативно - правового розвитку вітчизняного машинобудування створити чіткий політико - правовий механізм розвитку галузі, для чого необхідно:

- Надання гарантій торговельним партнерам у разі зміни національного законодавства;

- Забезпечення стабільності політичного середовища шляхом досягнення згоди між різними владними структурами, політичними партіями та організаціями;

- Забезпечення прозорості і ефективності роботи судової системи, а саме підвищення контролю над дотримання законів та виконанням судових рішень;

- Розробка та затвердження нової « Програми розвитку машинобудівної промисловості», яка передбачатиме заходи щодо зростання інноваційної активності підприємств, заходи щодо створення нових сучасних зразків машинобудівної продукції, заходи, які сприятимуть вирішенню необхідних технологічних проблем у галузі.

2. Для покращення інноваційного та науково - технологічного потенціалу машинобудівної галузі необхідно виконати наступні кроки:

- Проведення модернізації старого виробництва та створення нового шляхом використання екологічно - безпечного та енергозберігаючого устаткування, проведення моніторингу технологічного рівня машинобудівної продукції кожні півроку;

- Забезпечення тісної взаємодії підприємств машинобудівної галузі з науково - технічними організаціями для вирішення проблеми із створення нових видів продукції та розширення асортименту товарів;

- Приділення належної уваги розвитку патентно - ліцензійного напрямку діяльності, який сприяє розширенню зв'язків з країнами, на ринок яких постачається продукція машинобудування. На сьогодні, Україна має найбільшу вагу у патентно - ліцензійній діяльності у відносинах з Росією (55%);

- Проведення науково - дослідних робіт, спрямованих на створення нових технологій, матеріалів та конкурентоспроможного технологічного обладнання для машинобудівної галузі відповідно до вимог, що пред'являються до галузі;

- Розробка чіткої інвестиційної програми інноваційного та науково - технологічного напрямку галузі.

3. Для забезпечення фінансової підтримки розвитку машинобудівних підприємств на вітчизняному ринку та збуту продукції на міжнародні ринки, необхідно виконати такі завдання:

- Зменшення рівня і кількості податків шляхом зниження чи звільнення податкових зборів на новітнє обладнання і технології, ноу - хау для виробництва машинобудівної продукції;

- Покращення умов страхування та процедури перестрахування шляхом створення такої системи страхування, де будуть чітко визначені гарантії відповідальності компаній - страховиків за використання коштів у експортних цілях;

- Надання державних кредитів для фінансування експортних контрактів у галузі машинобудування і зменшення банківських ставок по кредитам, що надаються вітчизняним виробникам. За кордоном даний захід займає важливе значення, оскільки для торговельного партнера є важливими фінансово - кредитні умови, у яких функціонує галузь;

- Надання підприємствам, що ведуть виробництво імпортозаміщуючої продукції в оренду приміщення для роботи на пільгових умовах;

- Можливість отримання кредитів машинобудівними підприємствами, які мають позитивну кредитну історію та демонструють хороші фінансові результати від оперативної діяльності.

4. Для організаційного розвитку машинобудівної галузі, вважаємо доцільним виконання наступних задач:

- Забезпечення тісної та ефективної інтеграції вітчизняних виробників машинобудівної продукції до світових галузей виробництва за рахунок розширення участі машинобудівних підприємств у коопераційній діяльності з іншими виробниками;

- Створення єдиного цілісного регулятивного органу управління експортною діяльністю з метою залучення відповідних владних структур до роботи з торговельними партнерами, координація діяльності у сфері експорту;

- Посилення участі вітчизняних виробників машинобудівної продукції у світових тендерах, виставках, ярмарках та форумах з метою формування іміджу України як держави з потужною машинобудівною галуззю та просування нової продукції на міжнародний ринок;

- Організація випуску спеціального бюлетеня для вітчизняних виробників та їх партнерів з інформацією щодо здійснення ефективної експортної діяльності у сфері машинобудування;

- Створення консультативних відділів стосовно ефективного здійснення експортної діяльності підприємствами машинобудування.

Надані нами рекомендації щодо нарощування обсягів експорту та збуту машинобудівної продукції до країн, які є для України перспективними, можуть мати позитивні наслідки за рахунок виконання всієї системи запропонованих заходів.

Висновки

1. Проаналізовано думки різних авторів стосовно визначення категорії «експортний потенціал». У процесі аналізу визначено, що експортний потенціал - це обсяг конкурентоспроможної продукції, яку здатна виробляти та реалізовувати на зовнішніх ринках національна економіка.

2. Виявлено що протягом 2009 - 2011 років динаміка експорту продукції машинобудування має позитивні тенденції, проте, це значно менше, ніж експорт з країн - лідерів світової економіки. Але для того, щоб продукція вітчизняної машинобудівної галузі була конкурентоздатною, щоб вийти на світові ринки та закріпитися на них, машинобудування має бути носієм сучасних технологій та останніх розробок в цій сфері.

3. Державна політика стимулювання в Україні, що повинна враховувати особливості експорту машинобудівної продукції вітчизняних підприємств на основі світового досвіду стимулювання, дасть змогу керівникам машинобудівних підприємств повноцінніше використовувати експортний потенціал та краще реагувати на вимоги ринку, що у майбутньому сприятиме підвищенню якості та рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції машинобудування як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках.

Список використаної літератури

1. Тюріна Н.М. Сутнісні характеристики експортного потенціалу [Електронний ресурс] // Вісник ХНУ. - 2003. - №4. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2009_4_3/189-196.pdf

2. Кисельова О.М. Активізація експортного потенціалу України на російському напрямку [Текст] : Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Кисельова Олена Михайлівна ; Дніпропетровський національний ун-т. - Д., 2001. - 193 с.

3. Бегма В.М. Деякі аспекти визначення експортного потенціалу українського оборонно - промислового комплексу // «Проблеми науки». - 2007. - № 7. - с. 45 - 51.

4. Кириченко О. М. Експортний потенціал харчової промисловості України // Наукові праці Українського державного університету харчових технологій: К.: УДУХТ. - 1999. - № 5. - с. 66-69

5. Коломієць В.В. Передумови дослідження експортного потенціалу регіону // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ. - 2003. - Випуск 8. - С. 69-77.

6. Фомишин С.В. Международные экономические отношения на рубеже тысячелетий: Учебное пособие / Фомишин С.В. - Херсон: Олди-плюс, 2002. - 560 с.

7. Голіней С.В. Державне регулювання експортного потенціалу України // «Механізм збалансованого розвитку промислового виробництва». - Київ, 2005. - с. 130-139.

8. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/

9. Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/451/

Размещено на Allbest.ru