Особливості залучення прямих іноземних інвестицій до України в умовах формування глобального економічного простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 339.727.22

Особливості залучення прямих іноземних інвестицій до України в умовах формування глобального економічного простору

А.А. Корнієнко,

асистент кафедри міжнародної економіки,

О. І. Малик,

студентка напряму підготовки «міжнародна економіка»,

Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка, м. Полтава

У статті проаналізовано сучасні тенденції та особливості залучення прямих іноземних інвестицій в Україну, обґрунтована необхідність їх залучення в сучасних умовах, досліджено головні проблеми надходження іноземних інвестицій та запропоновано основні шляхи їх вирішення.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, глобалізація світової економіки, іноземний інвестор, інвестиційний клімат, стимулювання інвестиційної діяльності.

The current trends and peculiarities of attracting foreign direct investments into Ukraine are analyzed in the article, the necessity of their involvement in the modern conditions is justified, the main problems of attracting foreign investments are investigated and suggests the main solutions of this problems.

Keywords: foreign direct investments, globalization of the world economy, foreign investor, investment climate, encourage of the investment activity.

Вступ. Зростаюча глобалізація світової економіки створює якісно нове середовище економічного зростання країн та визначає важливість дослідження вільних рухів іноземних капіталовкладень. Іноземні інвестиції відіграють важливу роль у розвитку будь-якої країни, оскільки полягають у залученні не лише необхідного обсягу капіталу, а й трансферті сучасних технологій, ноу-хау та методів управління. Вивчення особливостей залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) дозволить максимально використати всі позитивні ефекти іноземного інвестування задля розвитку інфраструктури інвестиційної діяльності, поліпшення бізнес-клімату, забезпечення сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення.

Огляд останніх джерел досліджень і публікацій. Проблема залучення іноземного капіталу належить до актуальних питань, які дискутуються у світовій та вітчизняній економічній літературі. Особливості залучення іноземних інвестицій в економіку України вивчали такі вчені, як Пересада А. А., Балануца О. О., Захарін С. В., Рогач О. І., Козловський С. В., Губський Б. В., Чернишова А. О. [7], Шик Л. М., Скоробогатова Н. Є. [8] та інші. Водночас, питання щодо особливостей залучення іноземних інвестицій надзвичайно різноманітні та багатопланові, тому вимагають додаткового вивчення. іноземний інвестиція економічний

Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз особливостей залучення ПІІ до України в умовах формування глобального економічного простору, визначення проблем іноземного інвестування та пошук можливих шляхів їх вирішення. Теоретичну і методологічну основу наукового пошуку складають праці вітчизняних та закордонних вчених в області інвестування, а також статистичні та аналітичні дані.

Основний матеріал і результати. Зростання обсягів залучення іноземних інвестицій впродовж багатьох років є пріоритетним напрямом розвитку економіки України. Однак за останні роки економіка нашої держави так і не позбавилася глибоких структурних деформацій і значно відстає від розвинених країн світу за сукупною продуктивністю всіх факторів виробництва та відповідно - рівнем добробуту населення. Більшість українських підприємств залишилися технологічно відсталими, енергоємними, зі слабкою диверсифікацією продуктів і ринків. Це пов'язано з нестабільністю інвестиційної політики, прогалинами в інвестиційному законодавстві, відсутністю належного інституційного забезпечення розвитку інвестиційного ринку та його інструментів, і як наслідок - недостатнім рівнем зовнішніх інвестицій. Для України необхідність залучення ПІІ в умовах формування глобального економічного простору зумовлена такими причинами: недостатністю внутрішніх ресурсів і заощаджень, незначним обміном управлінським досвідом, сучасними технологіями, патентами, ноу-хау, ліцензіями, а також прагненням доступу до зовнішніх ринків.

Досліджуючи тенденції останніх років, можна стверджувати, що обсяг залучених іноземних інвестицій в Україну залишається незначним (рис. 1). У 2012 р. в іноземними інвесторами вкладено 6013,1 млн. дол. США прямих інвестицій, а їх загальний обсяг на кінець грудня 2012 року становив 54462,4 млн. дол. США, що на 8,2% більше обсягів інвестицій на початок року.

Рис. 1. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну наростаючим підсумком, млн. дол. США (складено за даними Держкомстату України)

Протягом останніх років обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну у розрахунку на душу населення залишається на досить низькому рівні - близько 1000 дол. США (рис. 2), тоді як у Чехії - 7418 дол. США, Болгарії - 6226 дол. США, Казахстані - 3706 дол. США, Польщі - 3155 дол. США, Румунії - 2350 дол. США [5].

Рис. 2. Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україні, у розрахунку на одну особу населення, дол. США (складено за даними Держкомстату України)

Необхідно зазначити, що структура за формами залучення іноземного капіталу за період 2003-2012 рр. значно змінилася. Так, якщо у 2003-2004 рр. внески у вигляді рухомого і нерухомого майна займали 28-36%, то на сьогодні в структурі акціонерного капіталу нерезидентів домінують вкладення в грошових внесках.

У структурі іноземних капіталовкладень головним інвестором в економіку України залишається Європейський Союз. Так, у 2012 році з країн ЄС унесено 42979,3 млн. дол. США інвестицій, що становить 78,9% загального обсягу акціонерного капіталу; із країн СНД - 4269,0 млн. дол. США (7,8%), з інших країн світу - 7214,1 млн. дол. США (13,3%).

Основні потоки іноземних інвестицій у 2012 році були направлені із таких країн: Кіпр - 17275,1 млн. дол. США, Німеччина - 6317,0 млн. дол. США, Нідерланди - 5168,6 млн. дол. США, Російська Федерація - 3785,8 млн. дол. США, Австрія - 3401,4 млн. дол. США, Велика Британія - 2556,5 млн. дол. США, Віргінські Острови - 1884,9 млн. дол. США, Франція - 1765,3 млн. дол. США, Швеція - 1600,1 млн. дол. США та Швейцарія - 1106,2 млн. дол. США (рис. 3) [4].

Рис. 3. Розподіл прямих іноземних інвестицій в Україну за країнами-інвесторами, % (складено за даними Держкомстату України)

Варто відмітити, що проаналізована диверсифікація джерел залучення прямих іноземних інвестицій по країнах-інвесторах може бути ризиком залежності економіки України від політики декількох країн - основних інвесторів.

Аналізуючи ПІІ за видами діяльності, слід зазначити, що інвестиції спрямовуються у вже розвинені сфери економічної діяльності. Так, на підприємствах промисловості зосереджено 17166,7 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що становить 31,5% їх загального обсягу, у т.ч. переробної - 14078,7 млн. дол. США (82% іноземних інвестицій, вкладених у промисловість), добувної - 1548,4 млн. дол. США (9%), у виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 1539,7 млн. дол. США (9%). У підприємства металургійного виробництва унесено 6157,0 млн. дол. США прямих інвестицій, у підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів - 3039,9 млн. дол. США, у підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості - 1325,8 млн. дол. США, у підприємства машинобудування - 1154,7 млн. дол. США, у підприємства з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції - 1053,9 млн. дол. США. Однак, необхідно зазначити, що частка ПІІ у промисловість у загальній структурі останіми роками має тенденцію до зниження. Водночас, для іноземних інвесторів привабливішими є види діяльності з більш високим рівнем рентабельності. Так за 2012 рік у фінансових установах акумульовано 16105,6 млн. дол. США (29,6% загального обсягу) прямих інвестицій, в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям - 9058,5 млн. дол. США (16,6%), у підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 6003,0 млн. дол. США (11,0%) [4].

За оцінками вітчизняних та іноземних експертів, інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим, водночас активність суб'єктів інвестиційної діяльності є досить низькою, що обумовлено такими причинами:

1. несприятливі умови інвестування, зокрема недосконале законодавство щодо захисту прав власності, адміністрування податків, отримання у власність земельних ділянок, вимог до здійснення та контролю підприємницької діяльності;

2. нерозвиненість інвестиційного ринку та інвестиційної інфраструктури;

3. відсутність правових засад та дієвих механізмів державного-приватного партнерства в інвестуванні.

Поряд з цим, інвестиційні процеси характеризуються суперечливими тенденціями і проблемами, серед яких: диспропорційність розподілу інвестиційних ресурсів, низька ефективність використання залучених інвестицій, неефективна реалізація цільових програм, незначний економічний та соціальний (незабезпечення ефективної зайнятості) результат від капіталовкладень для економіки - в першу чергу через те, що інвестиції вкладаються до сфер зі швидким оборотом капіталу, а також незалученість значного обсягу потенційних інвестиційних ресурсів до виробничого процесу, нерозвиненість фондового ринку, незначна чисельність кредитних установ, непрозорість та ризикованість їх діяльності, обмежені можливості іпотечного кредитування, що позбавляє економіку можливостей акумуляції суттєвої частини потенційних інвестиційних ресурсів.

Пожвавлення інвестиційної діяльності потребує передусім відповідного нормативно-правового забезпечення, спрямованого на створення розвиненої інвестиційної бази. За останні роки у законодавчій сфері здійснено низку суттєвих кроків, які дозволяють сподіватися на ефективні зрушення в аспекті збільшення припливу інвестицій та ефективного використання інвестиційного ресурсу. Так, з 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна», який визначає правові та організаційні засади відносин, пов'язаних з підготовкою та реалізацією інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна» [2]. Крім того, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку», положення якого спрямовані на створення привабливого інвестиційного клімату через звільнення від оподаткування доходів, які виникають у разі валютних коливань при внесенні інвестицій, виражених в іноземній валюті [1].

Також, для сприяння залученню інвесторів до фінансово-затратних для країни робіт по видобутку окремих видів корисних копалин Податковим кодексом України встановлено особливий порядок оподаткування результатів виконання угод про розподіл продукції.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», який визначає особливості оподаткування ввізним митом суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, зокрема, звільнення від сплати податку на прибуток до 2017 року та звільнення від сплати ввізного мита [3].

Залученню іноземних інвестицій сприятимуть положення Митного кодексу, який набув чинності з 01.06.2012 року. Так, згідно із статтею 251, митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в першочерговому порядку. Згідно з частиною другою статті 287, товари, що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років з метою інвестування, звільняються від сплати ввізного мита [5].

Важливим напрямом вдосконалення інвестиційної діяльності України є виконання програм розвитку інвестиційної діяльності, яке дасть змогу забезпечити залучення інвестицій з метою реалізації інвестиційних проектів, що пройшли конкурсний відбір і забезпечать розвиток базових галузей економіки, збільшення обсягу експорту та заміщення товарів критичного імпорту, впровадження високих технологій, забезпечення розвитку ринкової інфраструктури.

Підсумовуючи все вищесказане, можна стверджувати, що пріоритетними шляхами вирішення проблем іноземного інвестування мають бути:

- покращення інвестиційного клімату шляхом удосконалення загального (податкового, земельного, корпоративного, митного) та спеціального законодавства, що регулює відносини при здійсненні інвестування відповідно до європейських норм;

- реалізація інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна»;

- розвиток інвестиційного ринку та інвестиційної інфраструктури, а саме: становлення індустрії прямого інвестування та венчурного капіталу, створення умов для залучення інвестицій на ринках капіталу;

- запровадження економічного механізму страхування ризиків іноземного інвестування;

- створення сучасної системи державних гарантій захисту іноземних інвестицій та врегулювання комерційних спорів між суб'єктами інвестиційного процесу;

- посилення відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру;

- врегулювання питання відшкодування з Державного бюджету сум податку на додану вартість;

- посилення відповідальності за підробку продукції, а також за порушення прав інтелектуальної власності іноземних суб'єктів господарювання, в тому числі за незаконне використання комерційних найменувань, брендів;

- прискорення здійснення митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

- створення та впровадження освітніх програм, що сприятимуть розвитку винахідницької діяльності та формуванню поваги до права інтелектуальної власності;

- забезпечення рівних умов для участі іноземних інвесторів у конкурсах з одержання ліцензій на використання природних ресурсів;

- спрощення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, передбачивши, зокрема, продовження строків повернення валютної виручки, пом'якшення спеціальних санкцій;

- застосування окремих видів особливих режимів економічної діяльності, зокрема створення індустріальних та технологічних парків.

- розповсюдження найбільш привабливих та перспективних пропозицій серед потенційних інвесторів;

- активізація роботи органів виконавчої влади в підборі та підготовці вільних земельних ділянок не сільськогосподарського призначення для передачі інвесторам на конкурсних засадах під реалізацію інвестиційних проектів;

- інформаційно-аналітичне забезпечення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Інформаційне супроводження інвестиційного процесу повинно здійснюватися шляхом щорічного оновлення та розповсюдження даних щодо інвестиційних пропозицій та проектів суб'єктів господарювання, вільних земельних ділянок, придатних для реалізації інвестиційних проектів;

- підвищення рівня організації презентаційної діяльності.

Пропозиції щодо стимулювання інвестиційної діяльності та створення умов для збільшення обсягів залучення іноземних інвестицій:

1) підготовка і просування інвестиційних пропозицій підприємств різних форм власності на інвестиційному ринку;

2) створення системи інституцій і механізмів, що полегшують діяльність інвесторів в Україні;

3) здійснення скоординованої інформаціно-маркетингової політики, що суттєво покращить інвестиційну привабливість України в світі;

4) реалізація інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна».

Вважаємо, що запровадження розглянутих пропозицій призведе до притоку іноземного капіталу та успішного розвитку національної економіки.

Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що особливостями залучення іноземних інвестицій до України в умовах формування сучасного глобального простору є орієнтованість на внутрішнього споживача, вкладання інвестицій у підприємства з більш високим рівнем рентабельності та швидким строком окупності. Значна частка ПІІ надходить з Кіпру та Віргінських островів, які практично є офшорними інвестиціями і «працюють» на своїх власників-українців, а не на інтереси держави. У цілому обсяг внесених іноземних інвестицій на кінець 2012 року досяг 54462,4 млн. дол. США, що у перерахунку на одну особу становить близько 1000 дол. США. За цим показником Україна поступається багатьом країнам, в тому числі і країнам СНД.

Головними проблемами у залученні іноземних інвестицій на сьогодні є: політична та законодавча нестабільність, відсутність надійних гарантій захисту від змін українського законодавства, значний податковий та адміністративний тиск, високий рівень корумпованості та бюрократизму, значний рівень інфляції в країні та складність реєстраційних, ліцензійних і митних процедур. Основними шляхами вирішення даних проблем можуть бути: створення системи інституцій і механізмів, що полегшують діяльність інвесторів в Україні та здійснення скоординованої інформаціно-маркетингової політики, що суттєво покращить інвестиційну привабливість України у світі.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку» від 17.11.2011 р. № 4057-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/

2. Закон України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна»» від 21.10.2010 р. № 2623-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/

3. Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 06.09.2012 р. № 5205 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/

4. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності України у 2012 році від 14.02.2013 р. № 03.5-27/217 [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України ; ред. О. Г. Осауленко. - Режим доступу: http://ukrstat.org/

5. Концепція державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

6. Офіційний сайт державного комітету статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

7. Чернишова Л. О. Особливості залучення та стимулювання іноземного інвестування в Україні / Л. О. Чернишова, В. В. Сазанова // Бізнес Інформ. - 2013. - № 2. - С. 87-90

8. Шик Л. М. Стан іноземного інвестування в Україну: проблеми та шляхи їх вирішення / Л. М. Шик, Н. Є. Скоробогатова // Вісник Запорізького національного університету. - 2010. - № 3 (7). - С. 217-224.

Размещено на Allbest.ru